Справа № 420/17327/22
УХВАЛА
30 березня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» (68001, Одеська область, м. Чорноморськ, пр. Миру, 5-Р, код ЄДРПОУ 43844669) до Чорноморської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області (68000, Одеська область, м. Чорноморськ, вул. Тараса Шевченка, 3), Головного управління державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166), Державної податкової служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду 29 листопада 2022 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до Головного управління державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України, в якій просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області від 18.01.2022 №3670159/43844669 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 33 від 31.12.2021 року на загальну суму 855616,74 гривень в тому числі ПДВ;
2. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну податкову накладну № 33 від 31.12.2021 року датою її фактичного надходження.
Позовні вимоги товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» обґрунтовує тим, що позивач належить до реального сектору економіки. Вказує, що ним була складена податкова накладна №33 від 31.12.2021 на суму 855616,74 грн. Позивачем на підставі договору №011220-Т вiд 01.12.2020 було здійснено перевезення вантажів для ТОВ «ТОРГОГРАД» (43735799). Оплата від контрагента здійснювалась частинами, тому виписувалась податкові накладні на передоплату. Вказує, що позивач направив відповідні повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено, проте, відповідачем прийнято спірне рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Позивач наголошує, що ані квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані оскаржуване рішення Головного управління ДПС в Одеській області, як фіскального органу, не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, та породжують їх неоднозначне трактування, що у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивачем, як платником податків, виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень (Головного управління ДПС в Одеській області).
Ухвалою від 08.12.2022 суддя ухвалив позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до Чорноморської ДПІ Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.
При цьому суддя зазначив, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Копія ухвали від 08.12.2022 про залишення позовної заяви без руху була направлені на адресу позивача.
Суддя зазначає, що ні у визначений судом строк, ні станом на 30.03.2023, недоліки, про які зазначено в ухвалі від 08.12.2022 позивачем не усунено, крім того, суддя не отримав від позивача причин, які унеможливлюють їх усунення.
Отже, позивачем не усунено недоліки позовної заяви.
Згідно з ч.3 ст.9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини, відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як наголошує у своїх рішеннях Європейський Суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов`язаної з його правами та обов`язками.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Чуйкіна проти України» ((Заява № 28924/04) 13.01.2011 р. ОСТАТОЧНЕ) вказано, що «стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 р. у справі «Голдер проти Сполученого Королівства», п. п. 28- 36, Series A N 18)».
Рішенням Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», яке 30.08.2013 набуло статусу остаточного, Європейським судом з прав людини констатовано, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб» (див. рішення від 28.05.1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»).
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання».
В рішенні Конституційного Суду України у справі №1-9/2011 за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кримінально-процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України, від 13.12.2011 (17-рп/2011) зазначено, що «вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.
Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суд роз`яснює позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом з тотожною заявою. При цьому підкреслює, що саме за поданою належним чином оформленою позовною заявою суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за викладеними вимогами.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх належних заходів для реалізації та забезпечення права позивача на доступ до правосуддя, а останній не усунув недоліки позовної заяви у строк визначений судом та не продемонстрував готовність брати участь на цьому етапі розгляду його справи, тому логічним є застосування передбачених законодавством наслідків - повернення позовної заяви позивача без розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 256, 295, 297 КАС України, суддя
У Х В А Л И В:
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТРАНС-20» до Чорноморської ДПІ ГУ ДПС в Одеській області, Головного управління державної податкової служби в Одеській області, Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз`яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА