Стан техногенної і природної безпеки

Чернігівської області у 2018 році

2019 рік

ЗМІСТ

І.	Загальні особливості функціонування системи цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у 2018 році	3
ІІ.	Природні загрози та заходи щодо усунення і мінімізації їх негативних наслідків	6
2.1	Загрози геологічного характеру	6
2.1.1	Зсуви	6
2.1.2	Підтоплення сільських населених пунктів	10
2.1.3	Руйнування та розмив берегів	12
2.2	Загрози гідрометеорологічного характеру	15
2.3	Загрози медико-біологічного характеру	21
2.4	Аналіз виникнення пожеж у природних екосистемах	24
ІІІ.	Техногенні загрози та заходи щодо усунення і мінімізації їх негативних наслідків	28
3.1	Радіаційна небезпека	28
3.2	Хімічна небезпека	29
3.3	Пожежі та їх наслідки	34
3.4	Гідродинамічна небезпека	38
3.5	Аналіз небезпек на автомобільному транспорті	39
3.6	Аналіз небезпек на залізничному транспорті	40
3.7	Аналіз небезпек на магістральних нафто-, газо- і продуктопроводах	41
3.8	Оцінка небезпек на об’єктах життєзабезпечення	42
3.9	Транскордонні загрози	48
ІV.	Стан системи оповіщення	49
V.	Фінансове та матеріально-технічне забезпечення	52
VІ.	Загальний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій та небезпечних подій техногенного та природного характеру у 2018 році	54
VІІ.	Заходи щодо забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту області до реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру	65
VІІІ.	Проблемні питання в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій	68
ІХ.	Прогноз надзвичайних ситуацій	72
Х.	Висновки і пропозиції щодо покращення стану захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та шляхів вирішення актуальних проблем техногенної та природної безпеки	74

І. Загальні особливості функціонування системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у 2018 році

Відповідно до Конституції України життя та здоров’я людини, її безпека є найвищими соціальними цінностями.

Безпека людини, об’єктів економіки і навколишнього природного середовища, їх захищеність від впливу небезпечних техногенних, природних та інших чинників є невід’ємною частиною діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та умовою сталого розвитку суспільства.

Загальні завдання та основні напрямки роботи у сфері цивільного захисту визначені Кодексом цивільного захисту України, актами законодавства, іншими нормативно-правовими документами облдержадміністрації з питань цивільного захисту, промислової безпеки та охорони праці, охорони навколишнього природного середовища, охорони здоров’я, заходами Цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту Чернігівської області на 2016-2020 роки. Завдання на 2018 рік були визначені розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 14 грудня 2017 року №674 "Про організацію цивільного захисту області у 2018 році". Протягом року здійснювався комплекс правових, соціально-економічних, політичних, організаційних, інженерно-технічних та інших заходів.

У 2018 році основні зусилля були спрямовані на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації та підвищення рівня захищеності населення і територій, навколишнього природного середовища, матеріальних і культурних цінностей від негативних чинників різного походження.

Актуальність проблеми забезпечення природної та техногенної безпеки зумовлена тенденціями зростання загрози життю і здоров’ю людей, збитків та шкоди територіям, спричиненими небезпечними природними явищами, промисловими аваріями й катастрофами. Ризики виникнення надзвичайних ситуацій невпинно зростають.

У 2018 році населення, об’єкти господарювання та територія області перебували під значним негативним впливом вражаючих чинників природного та техногенного походження, які призводили до виникнення надзвичайних ситуацій і небезпечних подій, загибелі людей та значних економічних збитків.

У природній сфері залишалася неблагополучною ситуація із захворюваністю сільськогосподарських та диких тварин на африканську чуму свиней (у 2018 році зареєстровано 3 випадки, які були класифіковані як 1 надзвичайна ситуація) та із захворюваністю людей на небезпечні інфекційні хвороби (у 2018 році зареєстровано 1 надзвичайну ситуацію, пов’язану із захворюванням на сальмонельоз, та 2 небезпечні події, пов’язані із захворюваністю на інфекційні кишкові хвороби).

Для запобігання розповсюдження інфекційних захворювань сільськогосподарських та диких тварин (африканської чуми свиней, сказу) в області здійснювався комплекс протиепізоотичних та карантинних заходів.

З метою ліквідації спалаху захворювання людей на небезпечні інфекційні хвороби проводився комплекс протиепідемічних заходів.

За спостереженнями останніх років до значних матеріальних збитків та значних затрат на ліквідацію наслідків як правило призводять небезпечні процеси і явища гідрометеорологічного та геологічного характеру.

Так, у 2018 році до значних матеріальних збитків призвела надзвичайна ситуація природного характеру, пов’язана із сильною зливою в м. Чернігові.

Безпека життєдіяльності населення та численних господарських об’єктів у районах розвитку небезпечних природних і природно-техногенних процесів є однією з основних соціально-екологічних проблем сьогодення.

Рівень небезпеки у техногенній сфері зумовлюється високим рівнем фізичного та морального зносу основних виробничих фондів, обмеженими можливостями щодо фінансування превентивних заходів, недостатнім матеріально-технічним оснащенням органів управління та сил реагування на надзвичайні ситуації. Також, негативно впливає на рівень небезпеки недосконалість технологічних процесів у багатьох галузях промисловості, недостатні можливості у сфері розвитку і реконструкції виробничого потенціалу з дотриманням сучасних вимог безпеки тощо.

Факторами виникнення надзвичайних ситуацій, аварій або погіршення загального стану техногенної безпеки області є розташування на території області складів боєприпасів, 731 потенційно небезпечний об’єкт, де зберігається або використовується значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин.

У структурі потенційно небезпечних об’єктів за видами небезпек домінують об’єкти вибухопожежної та пожежної небезпеки.

У 2018 році до значних збитків, руйнування та пошкодження житлових будинків, споруд, об’єктів соціальної сфери призвела пожежа та детонація боєприпасів на території 6-го арсеналу МО України поблизу смт Дружба Ічнянського району. Завдяки оперативному реагуванню та ефективному проведенню заходів з евакуації населення вдалося уникнути людських жертв.

Слід зазначити, що до значних людських втрат та травмування з року в рік призводять дорожньо-транспортні пригоди та побутові пожежі.

Протягом 2018 року на території області зареєстровано 5 надзвичайних ситуацій та 3229 небезпечних подій, внаслідок яких 274 особи загинули та 849 осіб постраждали.

В порівнянні з 2017 роком кількість надзвичайних ситуацій та небезпечних подій (у 2017 році – 3147) збільшилась на 2,7%, при цьому кількість загиблих (у 2017 році – 286 осіб) та кількість постраждалих (у 2017 році – 903 особи) зменшились відповідно на 4,2% та 6,0%.

У сфері вжиття заходів захисту населення від надзвичайних ситуацій здійснювалось уточнення планів та забезпечення постійної готовності сил і засобів до евакуації населення, яке проживає у зонах можливих аварій і катастроф техногенного та природного характеру, при виникненні безпосередньої загрози життю та заподіянні шкоди здоров’ю людей. Особлива увага приділялась забезпеченню безпеки на складах боєприпасів: були уточнені плани евакуації населення із зон можливого ураження. Значна увага приділялась забезпеченню безперервного функціонування та експлуатаційно-технічного обслуговування систем оповіщення усіх рівнів.

Здійснювалися заходи з організації взаємодії і сталого зв’язку між суб’єктами державного моніторингу та органами управління цивільного захисту щодо оперативного надання інформації з питань попередження надзвичайних ситуацій та у разі їх виникнення.

За рахунок всіх джерел фінансування продовжувалися роботи із створення запасів матеріально-технічних резервів усіх рівнів в обсягах, необхідних для проведення невідкладних робіт, пов’язаних із ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Крім того, у 2018 році підготовлено і проведено 13 засідань обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, на яких було розглянуто 32 питання, та 4 засідання регіональної Ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на якому було розглянуто 15 питань.

З метою підготовки органів управління і сил цивільного захисту Чернігівської області до дій за призначенням продовжувалось навчання керівників усіх рівнів з питань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

Через засоби масової інформації до населення щоденно доводилася оперативна інформація про основні надзвичайні ситуації і події та їх наслідки. В разі створення загрози для життя і здоров’я населення надавалися рекомендації щодо дій в умовах виникнення можливих надзвичайних ситуацій.

ІІ. Природні загрози та заходи щодо усунення і мінімізації їх негативних наслідків

До характерних для нашого регіону природних загроз відносяться небезпеки медико-біологічного характеру, пожежі у природних екосистемах, небезпечні процеси і явища геологічного та гідрометеорологічного характеру.

2.1. Загрози геологічного характеру

На території області має місце розвиток природних екзогенних геологічних процесів, який, особливо в межах населених пунктів, створює реальну загрозу для населення, об’єктів економіки та інфраструктури, що потрапляють до зони негативного впливу цих небезпечних процесів.

Залучення територій з розвитком природних екзогенних геологічних процесів до сфери господарської діяльності призводить до неминучих змін навколишнього середовища та супроводжується техногенним посиленням природного перебігу процесів.

Ситуація, також, ускладнюється недостатністю або відсутністю фінансування робіт із захисту населених пунктів від негативної дії зсувних процесів, із захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, а також берегоукріплювальних робіт.

2.1.1. Зсуви

Зсуви формуються, як правило, на ділянках, які утворені водоопірними та водоносними породами ґрунту. Вони виникають унаслідок порушення рівноваги в ґрунтах та підстилаючих породах, що може бути викликано підмивом водою, ослабленням міцності порід при вивітрюванні та перезволожені опадами або підземними водами, в результаті чого сили зчеплення на поверхні зміщення стають меншими, ніж гравітаційна сила, що діє на масу породи.

На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках.

Адміністративно ці території відносяться до Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Срібнянського районів та м. Чернігова. 24 населеним пунктам області загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 12,8259 кв. км.

Крім того, на території Коропського району в районі сіл Розльоти на площі 0,2 кв. км, Бужанка - 0,2 кв. км, Вишеньки - 0,3 кв. км, Оболоння - 0,1 кв. км зсувонебезпечні ділянки знаходяться за межами населених пунктів (береги річки Десна).

Кількість зсувонебезпечних ділянок щороку змінюється внаслідок ліквідації (зрізання, зчищення) або появи на тілі раніше закартованих дрібніших молодих зсувів та їхньої активізації.

Перелік зсувонебезпечних територій

в межах населених пунктів на території Чернігівській області

Адреса	Ураженість території зсувами, кв. км	Кількість зсувів, од.	Кількість населених пунктів у зонах зсувів
Коропський район	0,55	7	4
с. Мезин	0,2	2	1
с. Деснянське	0,05	1	1
с. Радичів	0,2	3	1
с. Оболоння	0,1	1	1
Новгород-Сіверський район	1,5079	22	4
м. Новгород-Сіверський, в т.ч.	0,0079	19	1
вул. І.Буяльського	0,0006	1	-
вул. Зелена	0,0002	1	-
вул. Вокзальна	0,0006	1	-
вул. Набережна	0,0002	1	-
вул. Сухомлинівська	0,001	1	-
пров. Весняний	0,0006	1	-
вул. Молодіжна	0,0001	1	-
вул. Робоча	0,0008	1	-
вул. М.Грушевського	0,0012	3	-
вул. Дружби	0,0006	1	-
вул. І.Богуна	0,0006	1	-
пров. Козацький	0,0004	1	-
вул. Пушкіна	0,0002	1	-
вул. Рокосовського	0,0002	1	-
вул. Суворова	0,0002	1	-
вул. Успенська	0,0002	1	-
вул. Школьного	0,0002	1	-
с. Камінь	0,3	1	1
с. Пушкарі	0,4	1	1
с. Щурівка	0,8	1	1
Прилуцький район	2,7	9	6
смт Ладан*:*- район селищного стадіону;- проїзд за будинком управління ТОВ ПК "Пожмашина" (вул. Миру 100 А);- житловий будинок вул. Миру, 75 А	1,0	3	1
Удайцівська сільська радас. Полонки: - вул. Димитрівська будинки №№15-27;- вул. Кринична, будинки №№63-65	0,4	2	1
Лісовосорочинська сільська радас. Стрільники, вул. Колошенка, будинки №№61-63	0,3	1	1
Сухополов’янська сільська радас. Ярова Білещина**,** вул. Берегова	0,4	1	1
Івковецька сільська радас. Івківці**,** вул. Джерельна	0,3	1	1
Івковецька сільська радас. Голубівка**,** вул. Златоустівська, будинки№№102-110	0,3	1	1
Срібнянський район	4,7	9	9
Срібнянська селищна рада смт Срібне	1,0	1	1
Гурбинська сільська рада с. Гурбинці	0,6	1	1
Гурбинська сільська рада с. Дейманівка	0,5	1	1
Васьковецька сільська рада с. Васьківці	0,4	1	1
Сокиринська сільська рада с. Сокиринці	0,6	1	1
Калюжинська сільська рада с. Калюжниці	0,5	1	1
Дігтярівська селищна радасмт Дігтярі	0,3	1	1
Дігтярівська селищна радас. Гнатівка	0,4	1	1
Дігтярівська селищна радас. Іванківці	0,4	1	1
м. Чернігів	3,368	14	1
Чорториївський Яр, вул. Селюка,15, 17	0,25	1	-
Учбовий корпус ПТУ 16	0,52	1	-
Чорториївський Яр, вул. Козацька,15	0,033	1	-
вул. Воскресенська, автовокзал №2	0,45	1	-
Єлецький монастир	0,55	1	-
вул. Князя Чорного, 2	0,32	1	-
вул. Десняка, 43/3	0,06	1	-
вул. Сіверянська, 7/2	0,08	1	-
вул. Межова, між будинками №47 та №49	0,1	1	-
Схил між пам’ятником М. Коцюбинському та Іллінською церквою	0,12	1	-
вул. Кропивницького, 25	0,38	1	-
вул. Кропивницького, район ЗОШ №24	0,45	1	-
вул. Кропивницького, 165	0,03	1	-
вул. Кропивницького, 205, 207 а	0,025	1	-
Всього	12,8259	61	24

Зростання активності прояву зсувного процесу відбувається під впливом природних та антропогенних факторів.

До основних природних чинників зсувних процесів відносяться метеорологічні та гідрологічні, їх дію можна суттєво зменшити шляхом застосування пасивних та активних засобів інженерного захисту: зниження ерозійної та абразійної дії вод, перепланування поверхні та дренування схилів, закріплення схилів рослинністю, технічна меліорація ґрунтів та регулювання поверхневого стоку на схилах.

До основних антропогенних факторів, які негативно впливають на розвиток зсувних процесів, відноситься господарська діяльність: під час будівельних робіт створюється додаткове навантаження на схили, витоки води з водних споруд та комунікацій призводять до надмірного обводнення зсувонебезпечних територій.

Небезпека зсувів полягає в тому, що величезні маси ґрунту, раптово зміщуючись, можуть призвести до руйнування житлових і господарських будівель та інфраструктурних об’єктів, а також до жертв серед населення. Масштаби надзвичайної ситуації залежать від ступеня забудови та заселення території, а також від величини самого зсуву.

Найбільш загрозлива ситуація через ерозійно-зсувні процеси протягом 2010-2014 років склалась на території м. Новгород-Сіверський, де створилась реальна загроза пошкодження будинків, через руйнацію зливної каналізації в зоні зсувних процесів опинились частина приміщень ДП «Готелю "Слов’янський"», було зруйновано дорожнє полотно на декількох вулицях, в прогресуючій ерозійно-зсувній зоні опинилися магістралі газопостачання та водовідведення.

Протягом 2015-2017 років на ліквідацію наслідків зсуву і ерозійних явищ в м. Новгород-Сіверський були виділені кошти в сумі понад 1,7 млн гривень. Для завершення протиерозійних та протизсувних заходів необхідно виділення додаткових коштів. Протягом 2018 року кошти не виділялись.

З метою попередження та уникнення загроз надзвичайних ситуацій від геологічних чинників необхідно:

• удосконалити систему моніторингу підтоплення земель і зсувонебезпечних територій, а також механізм регулювання і контролю за впровадженням господарської діяльності на цих територіях;
• забезпечити належне фінансування та реалізацію затверджених програм природоохоронного спрямування;
• здійснити економічно та екологічно обґрунтовані протизсувні заходи до початку господарського освоєння зсувонебезпечних територій;
• здійснити аналіз ефективності використання зрошувальних земель та окремих зрошувальних систем та визначити доцільність їх подальшої експлуатації у наявному стані.

Також, при сільськогосподарській діяльності можна уникнути осередкового впливу на розвиток зсувів за рахунок зменшення замулення поверхневих водостоків та недопущення змін рельєфу шляхом засипання ярів та балок, розорювання зсувонебезпечних схилів та вирубування лісів.

2.1.2. Підтоплення сільських населених пунктів

Підтоплення є одним з найбільш поширених сучасних геологічних процесів, що розвивається як у природних умовах, так і під впливом техногенних чинників. Розвиток процесу підтоплення призводить до нерівномірного просідання ґрунтів з подальшою деформацією конструкцій будівель і споруд, зниження міцних характеристик ґрунтів та виникнення зсувних зміщень на схилах, зміни хімічного складу ґрунтів (засолення), зниження інфільтраційної здатності ґрунтової товщі та заболочування території, і, як наслідок цього, до погіршення санітарних умов проживання населення, забруднення питної води, тощо. Розвиток процесів підтоплення зумовлюється природними (близький рівень залягання ґрунтових вод) або техногенними чинниками (підпір водосховищ, втрати з комунікацій, засміченість каналізаційних систем, тощо) чинниками.

Підтопленими вважаються ділянки землі, в яких під впливом природних чи техногенних факторів зростає насиченість водою поверхневого шару ґрунту, що зумовлює негативні зміни геологічного середовища.

Найінтенсивніше процеси підтоплення відбуваються на територіях, що прилягають до заплав річок, ділянок у зонах впливу водосховищ та каналів, а також на територіях з природними пониженнями рельєфу.

Упродовж останніх років на території Чернігівської області підтоплення природного та техногенного походження, в залежності від кліматичних умов, можуть зазнавати до 50 сільських населених пунктів на території Бахмацького, Борзнянського, Козелецького, Коропського, Куликівського, Менського, Новгород-Сіверського, Ріпкинського, Сосницького, Чернігівського районів, а також понижені місця м. Чернігова (річковий порт, споруди міської каналізації в районі "Мар'їної діброви"). Загальна площа підтоплення може складати до 150 км2.

Інтенсивні деформаційні процеси руйнування форми руслового і берегового рельєфу, особливо в період проходження весняної повені, спричиняють деградацію ґрунтів, загибель рослинного і тваринного світу, заболочення водойм, зниження їх дренажних властивостей, погіршення якості води в річках та водоймах, збільшення концентрації міогенів і пестицидів, а також забруднення підземних вод. Відмічаються відклади наносів, заростання русел і засмічення падаючими в річку в великій кількості деревами та кущами, що призводить до погіршення екологічної рівноваги річок, як природних об’єктів.

У період повені, коли спостерігається найбільше піднімання рівнів води на річках області, амплітуда коливання рівнів води на більшій частині річок досягає 3-4 м, в пониззях р. Дніпро – від 5-7 м до 8 м. У весняний період можливий повеневий розлив річок Дніпро, Десна, Сейм, Снов з підвищенням рівнів води до 8 м. Площа можливого затоплення може скласти 630 км2 на р. Дніпро, 4200 км2 на р. Десна та 150 км2 на р. Снов. При виході води на заплаву спостерігається загроза підтоплення та затоплення населених пунктів, автомобільних доріг, сільськогосподарських угідь та інших об'єктів.

Площі підтоплення територій та інтенсивність процесу постійно змінюються. У районах, де домінуючими чинниками є природні (кліматичні), у багатоводні роки процес активізується.

Техногенні фактори часто мають визначальне значення, особливо як наслідок проведення водогосподарських заходів (наявність іригаційних систем, водосховищ, каналів, втрати з комунікацій, створення ставків в яружно-балковій мережі, замулення річок тощо). Підтоплення в межах забудови, де фіксуються стійке порушення природного режиму, зволоження та підняття ґрунтових вод, призводить до значного погіршення умов проживання населення і функціонування господарських об’єктів.

В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна, які належать до зон можливого затоплення, забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в межах області майже немає.

На території Чернігівської області до об’єктів господарювання, які знаходяться в зоні можливого підтоплення, відносяться очисні споруди, що належать підприємствам житлово-комунального господарства та іншим організаціям.

Основними причинами підтоплення в населених пунктах області є:

• незадовільний стан мереж водопостачання та каналізації, відсутність централізованих систем водовідведення на забудованих та освоюваних територіях;
• незадовільний стан осушувальних систем;
• припинення експлуатації неглибоких водоносних горизонтів, високий рівень техногенного навантаження, що викликаний міською забудовою;
• порушення умов стоку поверхневих вод різними видами будівництва, інженерними спорудами і комунікаціями, які знаходяться в зоні можливого підтоплення;
• незадовільний стан та ліквідація природних дренажних систем, ярів, балок та вибалків, тимчасових водотоків в зв’язку з будівництвом на них ставків і водоймищ, які створюють підпір води і погіршують умови підземного стоку, що призводить до підвищення рівня ґрунтових вод і зумовлює підтоплення прилеглої до них території;
• зменшення дренуючої здатності русел річок через їх замулення.

До числа найбільш ефективних спеціальних заходів з попередження або ліквідації наслідків підтоплення відноситься проведення водогосподарських заходів: спорудження іригаційних систем, водосховищ, каналів, створення ставків в яружно-балковій мережі, а також витоки з комунікацій тощо.

2.1.3. Руйнування та розмив берегів

Територія басейну річок Десна та Дніпро в межах Чернігівської області відзначається складною інженерно-технічною обстановкою з чіткою тенденцією до зростання негативних проявів небезпечних геологічних процесів таких як розмив та руйнування берегів річок внаслідок природних процесів вільного меандрування. Всі річки, які протікають територією області, характеризуються вираженим весняним водопіллям. Основною водною артерією області є р. Десна.

Руслові процеси на річках Десна, Дніпро та Сож, що спостерігаються в межах Чернігівської області, мають досить високу динаміку переформування берегів, суттєво впливають на екологічну напруженість прилеглої до річки території та можуть призвести до втрати сільськогосподарських земель, територій населених пунктів, господарських об’єктів, житлових будівель, транспортних комунікацій (доріг, переходів трубопроводів, ліній зв’язку тощо).

Переформування берегів вимагає значних витрат на компенсаційні заходи: будівництво берегозахисних і берегоукріплювальних споруд, відселення населення, перенесення господарських об’єктів тощо.

Найбільша динаміка переформування берегів спостерігається на р. Десна, яка відноситься до річок, що мають найменшу стійкість русла і відповідно найбільшу інтенсивність переформування берегів.

Природне утворення нового русла (прорив меандр) може спричинити непередбачувані негативні екологічні наслідки (застійні явища, заболочення, погіршення санітарно-епідеміологічного стану) на ділянках старого русла.

Значна інтенсивність процесів переформування берегів на території області та, виникаюча внаслідок цих процесів, загроза руйнування житлових та господарських об'єктів диктують необхідність проведення системного моніторингу за умовами розвитку та динамікою процесів розмиву та руйнування берегів.

Деснянським басейновим управлінням водних ресурсів ведеться моніторинг інтенсивнорозмивних берегів річок Десна, Дніпро та Сож, в межах ділянок, що піддаються активним русловим процесам, особливо в межах території населених пунктів. Кожна ділянка спостережень розміщена на русловій формі – меандрі, де ідуть процеси розмиву берегів та акумуляції відкладів.

Динаміка розмиву та руйнування берегів р. Десна, р. Дніпро та р. Сож в 2018 році була в межах та нижче середньобагаторічних значень.

Динаміка розмиву та руйнування берегів р. Десна, р. Дніпро р. Сож та р. Снов:

№з/п	Адреса		Довжина, км	Примітка
р. Десна
1	с. Соколівка Козелецького району, правий берег р. Десна (116,4-118,75 км від гирла)		2,35	Середньобагаторічний розмив 2,0 м / рік, в 1994-1996 роках на ділянціберега довжиною 0,45 км побудоване берегоукріплення
2	с. Надинівка Козелецького району, лівий берег р. Десна (131,4-133,52 км від гирла)		2,12	Середньобагаторічний розмив 2,6 м / рік, в 1977-1979 роках на ділянціберега довжиною 0,76 км побудоване берегоукріплення
3	м. Чернігів (район Бобровиця), лівий берег р. Десна(212,20-213,20 км від гирла)		1,5	Середньобагаторічний розмив 1,3 м / рік, в 2003-2008 роках на ділянціберега довжиною 0,55 км побудоване берегоукріплення
4	с. Максаки Менського району, правий берег р. Десна (305,4- 307,0 км від гирла)		1,6	Середньобагаторічний розмив 0,6 м / рік
5	смт Макошине Менського району, правий берег р. Десна	І ділянка (меандра нижче берегоукріплення 319,5-320,9 км від гирла)	1,4	Середньобагаторічний розмив 1,4 м / рік, в 1977-1980 роках на ділянціберега довжиною 0,66 км побудоване берегоукріплення
		ІІ ділянка (меандра біля Макошинського затону 327,2- 327,8 км від гирла)	0,6	Середньобагаторічний розмив 5,6 м / рік
6	с. Велике Устя Сосницького району, лівий берег р. Десна (343,5-344,5 км від гирла)		1,2	Середньобагаторічний розмив 1,6 м / рік, в 2018 році на ділянці довжиною 0,896 км розпочато будівництво берегоукріплення
7	с. Мале Устя Сосницького району, правий берег р. Десна (345,5-346,5 км від гирла)		1,0	Середньобагаторічний розмив 0,7 м / рік, в 2008-2010 роках на ділянціберега довжиною 0,85 км побудоване берегоукріплення у вигляді шпор (11 од.)
8	с. Пекарів Сосницького району, лівий берег р. Десна (357,3-357,7 км від гирла)		0,6	Середньобагаторічний розмив 1,6 м / рік
р. Дніпро
9	смт Любеч Ріпкинського району, лівий берег р. Дніпро (1080,0-1082,0 км від гирла)		2,0	Середньобагаторічний розмив 1,2 м / рік, в 2009-2011 роках на ділянкахберега довжиною 0,486 км (І черга) та 0,32 км (ІІ черга) побудоване берегоукріплення
р. Сож
10	с. Скиток Ріпкинського району, лівий берег р. Сож (32,0-32,5 км від гирла)		0,5	Середньобагаторічний розмив 0,4 м / рік

Найбільш водонебезпечна ситуація простежується на наступних ділянках:

• біля смт Любеч Ріпкинського району (лівий берег р. Дніпро)

Внаслідок природних процесів переформування берегів р. Дніпро в межах ділянки її лівого берега біля смт Любеч Ріпкинського району спостерігається активне руйнування берега та як наслідок втрата земель. Русло річки в межах даної ділянки поступово зміщується, що призвело до того, що на початку 2009 року воно з'єдналося з озером Симполь. Внаслідок природного прориву і виникнення нового русла річки Дніпро, створилася загроза відходу 660 га земель України до території республіки Білорусь, так як українсько-білоруський кордон проходить по фарватеру річки Дніпро.

В зв’язку з цим в 2009 році був розроблений робочий проект "Захист земель Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від шкідливої дії вод р. Дніпро (I черга)" та виконано берегоукріплення на ділянці протяжністю 486 м. У 2011 році було запроектовано ІІ чергу будівництва кріплення довжиною 641 км, фактично було виконано роботи з кріплення берега довжиною 320 м. Фінансування будівництва даного берегоукріплення з 2012 року не здійснювалося.

На даний час відбувається розмив ділянки лівого берега нижче побудованого берегоукріплення і неукріпленої території в межах ІІ черги берегоукріплення.

За період спостережень з 2012 року по 2017 рік на ділянці протяжністю 600 м втрачено 0,4 га території лівого берега. За останні шість років спостережень русло річки змістилось практично на 7 м. Середньобагаторічна швидкість розмиву на даній ділянці становить 1,2 м/рік.

Для повної ліквідації можливості прикордонного прориву р. Дніпро необхідно завершити берегоукріплювальні роботи ІІ черги та розробити проект і в подальшому виконати роботи по III черзі берегоукріплення.

• біля с. Велике Устя Сосницького району (лівий берег р. Десна)

Водонебезпечна ситуація, що склалась біля с. Велике Устя Сосницького району, викликана високою динамікою руслових процесів на даній ділянці річки протяжністю близько 1 км та поступовим зміщенням русла р. Десна в напрямку автомобільної дороги Сосниця-Шаповалівка та автомобільного мосту через р. Десна. Подальший процес переформування цієї ділянки берегу несе загрозу руйнування частини даної автомобільної дороги та підмиву опор і руйнування автомобільного мосту, а також може призвести до пошкодження міжміських кабелів зв’язку, які перетинають русло річки в цьому місці.

Моніторинг переформування даної ділянки лівого берега р. Десна свідчить про досить активну динаміку. Найбільше планове зміщення русла спостерігається в верхів’ї меандри, в напрямку автодороги. За останні сім років русло тут змістилось практично на 24 м. Середньобагаторічна швидкість розмиву на даній ділянці становить 1,6 м/рік.

В 2018 році з метою захисту від шкідливої дії вод даної території та об’єктів інфраструктури був розроблений робочий проект «Берегоукріплення р. Десна біля с. Велике Устя Сосницького району Чернігівської області» та розпочато будівництво берегоукріплення довжиною 0,896 м. Роботи з будівництва берегоукріплення складаються з двох пускових комплексів.

Роботи по першому комплексу передбачають будівництво десяти кам’яних шпор, як першочерговий захід до початку основних робіт з берегоукріплення, що значно зменшить руйнування берега. Крім того, цей захід забезпечить більш сприятливі умови для проведення намиву ґрунту при формуванні берегової лінії та укосу берега, а також значно зменшить втрати ґрунту при виконанні гідронамиву.

Наступний другий комплекс передбачає формування укосу берега гідронамивом з наступним укріпленням надводної та підводної частини берега між шпорами та кріпленнями місця впадання існуючої притоки в р. Десна.

На даний час роботи з будівництва берегоукріплення проводяться відповідно до календарного графіка. Загальний термін будівництва становить 15 місяців.

2.2. Загрози гідрометеорологічного характеру

Виникнення надзвичайних ситуацій та небезпечних подій гідрометеорологічного характеру здебільшого є наслідком комплексу гідрометеорологічних явищ. До нестійкості погодних умов призводить часта та різка зміна повітряних мас різного походження.

За спостереженнями останніх років характерними для нашого регіону гідрометеорологічними явищами є заморозки, сильний вітер, зниження температури повітря, різкі зміни погоди, сильні опади тощо. Гідрометеорологічні явища передусім негативно впливають на енергетику, зв’язок, комунальне господарство, автотранспорт і будівництво області.

Протягом 2018 року була зареєстрована 1 надзвичайна ситуація гідрометеорологічного характеру, а саме: 30 червня в м. Чернігові внаслідок сильних злив сталося підтоплення житлового сектору: 110 домогосподарств та інших споруд на 40 вулицях міста. Було проведено евакуацію постраждалого населення з небезпечних зон, відкачку води з об’єктів життєзабезпечення та приватних будівель, з підвальних приміщень багатоповерхівок об’ємом близько 15000 м3, виведено з небезпечних зон 67 осіб. Збитки склали 58 346,493 тис. гривень.

Також, через інтенсивні опади 21 липня у м. Чернігові сталося підтоплення 20 житлових будинків, 34 присадибних ділянок, 3 підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків, 5 окремих будівель та споруд, розташованих на території об'єктів різних форм власності. Створилась загроза переливу неочищених вод з фільтраційного каналу полігону по знешкодженню твердих побутових відходів КП "КТП-2528" Чернігівської міської ради. Для проведення робіт з відкачки води залучалися підрозділи управління ДСНС у Чернігівській області.

Інтенсивних процеси танення снігового покриву та підйом рівня ґрунтових вод на початку квітня 2018 року на ділянці автодороги Київ-Суми-Юнаківка між с. Олексинці Срібнянського району та с. Березівка Талалаївського району спричинили руйнування узбіччя проїжджої частини загальною протяжністю 600 м та дорожнього покриття на площі 160 кв. м.

Протягом року внаслідок несприятливих погодних умов зареєстровано 25 випадків аварійного відключення електропостачання.

Крім того, 5 серпня поривами сильного вітру були пошкоджені покрівлі 2 житлових будинків, 6 господарчих будівель в с. Данівка Козелецького району та 5 кв. м покрівлі Данівської ЗОШ І-ІІІ ступеню.

Стихійні природні та небезпечні гідрометеорологічні явища протягом року призводили до ускладнення погодних умов, а саме:

Стихійні гідрометеорологічні явища

Заморозки відмічались по області на поверхні ґрунту та висоті 2 см над ним, а також у повітрі 14 квітня, 30 вересня, 1, 5 жовтня інтенсивністю 0-5º морозу.

Місцями по області на висоті 2 см над поверхнею ґрунту заморозки відмічались 13, 15, 23-24 та 28 квітня, 21 червня, 26 вересня інтенсивністю 0-5º морозу.

Сильна спека (>35°С) не відмічалась.

Надзвичайна пожежна небезпека (5 клас) зареєстрована місцями по області 26-30 квітня, 1-9 травня, 5-22 червня, 16-31 серпня, 1-4 та 10 вересня, 25-31 жовтня, на всій території області – 5-9, 18-23 вересня, 12-24 жовтня.

Небезпечні явища

Сильні опади пройшли місцями по області:

28 січня (8-9 мм), 9 лютого (8 мм), 15, 17, 21 березня (7-11 мм), 15, 28, 30 червня (15-57 мм), 12-13, 17-18, 20-24, 28 липня (15-29 мм), 14, 28 серпня (24 мм).

На більшій частині території області сильні опади пройшли: 18-19 січня (7-23 мм), 1 та 3 березня (7-14 мм).

Град зареєстрований місцями по області 18 квітня, 18 травня, 15 червня, 7 жовтня (діаметр 2-28 мм).

Посилення вітру

В зимовий період відмічалось місцями по області до 15-18 м/с 17 та 31 січня, 4-5 та 28 лютого.

Навесні штормове посилення вітру зареєстроване подекуди 1 та 17 березня, 2 та 20 квітня, 12-13 травня – 15-16 м/с, на більшій частині території 18-19, 21-22 квітня, 16 травня – 15-22 м/с.

В літній період посилення вітру відмічалось місцями по області 12 та 15 червня – 15-17 м/с.

Восени максимальне посилення швидкості вітру до 15-16 м/с місцями по області зареєстроване 23-25 вересня.

Налипання мокрого снігу відмічалось місцями по області 4, 10-11 та 17 лютого, 30 березня, 6, 9-10, 12-13 та 18-19 грудня (діаметр відкладень 2-14 мм).

Тумани

В зимовий період на більшій частині території області 5 та 21-22 січня, 3 лютого, 9,10 та 12 грудня спостерігались помірні тумани (видимість 200-500 м) та слабкі тумани (видимість 700-800 м), місцями по області 11, 18, 23-24 та 28-29 січня, 11 та 17-18 лютого, 4-5 грудня спостерігались помірні тумани (видимість 200-500 м) та слабкі тумани (видимість 600-900 м).

Навесні на більшій частині території області 10-11, 31 березня спостерігались помірні тумани (видимість 200-500 м) та слабкі (видимість 700-800 м), місцями по області 19 травня помірні тумани (видимість 100-500 м) та слабкі тумани (видимість 600-700 м).

В літній період місцями по області 14,16, 18-20 та 22-24 червня, 30 серпня спостерігалися слабкі тумани (видимість 600-800 м), подекуди помірні тумани (видимість 300-500 м).

Восени на більшій частині області 10, 30 жовтня, 4-5, 7-11 та 26 листопада відмічалися помірні тумани (видимість 300-500 м) та слабкі тумани (видимість 600-700 м). 28, 30 вересня, 12, 15, 18-20, 27, 29 та 31 жовтня, 6 листопада місцями по області спостерігалися помірні тумани (видимість 200-500 м ) та слабкі тумани (видимість 600-800 м).

Ожеледь відмічалась місцями по області 18-19, 28-29 січня, 3 лютого, 6-10 та 25 листопада, 4-5, 10-12 грудня та на більшій частині території області 7 та 14 березня, 15 та 26 листопада.

Грози: першу грозу відмітили 18 квітня.

У весняно-осінній період грози відмічались місцями по області 26-27 та 30 квітня, 6-7 травня, 3, 5, 13 та 29 червня, 15-17 липня, 12, 14-15, 18, 20-21 та 29 серпня, 10, 14 та 16 вересня, на більшій частині території області 8-9, 18-19 та 24 травня, 12, 15-16, 22-23, 28 та 30 червня, 1, 6, 13-14, 18-24 та 26-28 липня, 4-5, 16 та 30 серпня.

Пожежна небезпека підвищувалась до високої (4 клас) 22-25 квітня, 1-7 травня, 1-4 червня, 14-31 серпня, 2-3, 14-19 та 20-22 вересня, 2-13 та 15-17 жовтня.

Гідрологічна ситуація

Максимальні рівні води весняної повені у 2018 році на річках області були: на р. Дніпро, р. Снов та р. Сейм близькими до середньобагаторічних значень, на р. Десна – нижчими за середньобагаторічні значення на 0,2-1,0 м.

Характерною особливістю льодового режиму річок у цьому році було інтенсивне утворення шуги у січні при процесах льодоутворення та утримання її під льодом упродовж зими, що сприяло формуванню й збереженню зажорів льоду з виходом води на понижені ділянки заплав.

Протягом березня на великих річках області спостерігався режим зимової межені з неповним льодоставом та незначними добовими коливаннями рівнів води.

26-31 березня середньодобові температури повітря перейшли через 0º у бік підвищення, що на 18-29 днів пізніше середніх багаторічних дат, і на річках області розпочались весняні процеси.

На всіх малих річках області підйоми рівнів води були різкими (до 70 см за добу) та короткочасними. Загальна амплітуда підйому рівнів над передпаводковими склала 1,8-2,0 м.

Піки весняної повені на малих річках області сформувались у першій декаді квітня з відмітками, що були близькими до середніх багаторічних значень. Вода виходила на заплави малих річок, де відмічалось короткочасне підтоплення житлових будинків, дачних садиб та ділянок.

Додаткові підтоплення в межах населених пунктів, не пов’язані з річковою мережею, виникли внаслідок швидкого танення місцевих снігозапасів та накопичення тало-дощових вод у пониженнях рельєфу, відсутності чи несправності систем водовідведення, накопичення сміття, відсутності дренажу тощо.

На р. Снов біля м. Сновськ інтенсивні підйоми рівнів води розпочались 2 квітня. Пік повені відмічався 12-14 квітня з відміткою 295 см над нулем поста; загальна амплітуда підйому рівнів води над передпаводковими склала 1,1 м.

На великих річках області протягом першої декади квітня спостерігався процес руйнування льодового покриву, під час якого утворювались затори криги, що призвело до значних коливань рівнів води (20-30 см за добу) на окремих ділянках річок Дніпро та Десна.

Річки Дніпро, Десна та Сейм у межах області повністю звільнились від криги до кінця першої декади квітня.

Протягом квітня та першої половини травня продовжувався повільний розвиток весняної повені на великих річках області. Добові підйоми рівнів знаходились у межах 1-37 см.

Відсутність опадів та аномально високі температури повітря протягом цього періоду призвели до нижчих від розрахункових значень максимальних рівнів води.

На р. Сейм біля с. Мутин максимальний рівень води весняної повені відмічався 5-8 травня з відміткою 736 см над нулем поста.

На р. Дніпро біля с. Неданчичі 3-4 травня спостерігався максимальний рівень повені з відміткою 564 см над нулем поста.

На р. Десна пік повені біля м. Новгород-Сіверський спостерігався 20 квітня з відміткою 537 см над нулем поста; біля с. Розльоти – 24-25 квітня з відміткою 682 см над нулем поста; біля с. Макошине – 6 травня з відміткою 644 см над нулем поста; біля м. Чернігова – 10-12 травня з відміткою 573 см над нулем поста; біля с. Морівськ – 15-21 травня з відміткою 455 см над нулем поста. Максимальні рівні води весняної повені 2018 року на річках області були: на р. Дніпро, р. Снов та р. Сейм близькими до середньобагаторічних значень, на р. Десна – нижчими за середньобагаторічні значення на 0,2-1,0 м.

Станом на 22 травня на річках області спостерігається спад рівнів води весняної повені.

Негативні наслідки повені:

Внаслідок підйому рівня води в р. Стрижень:

З 1 квітня сталося підтоплення житлових будинків, домогосподарств та дачних ділянок в м. Чернігові та Чернігівському районі, були підтоплені 96 приватних господарств, а саме:

- 81 домогосподарство по вулицям Р. Бджеського, Луговій, Піщаній, Шевченка, Липинського в м. Чернігові;

- 15 домогосподарств по вулицям Новій, Вишневій та Лісовій в с. Новоселівка Чернігівського району.

Для зменшення рівня талих вод була вирита траншея вздовж вулиці Шевченка біля будинку №253. На шляхах протікання води було розчищено русло каналу та прилеглу територію. Проведено відкачку води в приватних домогосподарствах.

Внаслідок великого об’єму талих та дощових вод, а також неспроможності гідроспоруди по вул. Київській забезпечити пропуск такої кількості води в короткий термін (із-за конструктивних причин), в ніч з 1 на 2 квітня рівень води в річці Стрижень різко піднявся.

З метою протидії підтопленню територій і домогосподарств були проведені наступні заходи:

- тимчасове обмеження руху великовантажного транспорту (вагою більше ніж 10 т) через дамби по вулицях Київській та Героїв Чорнобиля;

- на дамбі річки Стрижень по вулиці Київській для додаткового пониження рівня талих вод проводилася перекачка води за допомогою наземного обладнання, яке перетинало проїжджу частину, об’їзд даної ділянки громадський транспорт здійснював по вул. 1 Травня з виїздом на проспект Перемоги, після чого повертав на вул. Гончу, потім на вул. Київську, а далі по маршруту. З 4 квітня рівень води у р. Стрижень почав поступово знижуватися.

Внаслідок підйому рівня води в р. Білоус:

З 3 квітня сталося підтоплення в с. Старий Білоус та с. Трисвятська Слобода Чернігівського району, а також території садівничих товариств "Перемога", "Авангард", "Механіза-торів" та "Айстра". Були підтоплені 40 житлових будинків в 90 домогосподарствах та декілька сотень дачних ділянок, на яких розташовано біля 400 дачних будинків. З 4 квітня рівень води у р.Білоус почав поступово знижуватися.

Внаслідок підйому рівня води в р. Снов:

З 4 квітня стався перелив ґрунтової дороги між селами Малий Дирчин та Великий Дирчин Городнянського району, в результаті чого було ускладнене транспортне сполучення з с. Малий Дирчин. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 170 м, глибина – 115 см. Сполучення здійснювалося за допомогою автотранспорту підвищеної прохідності, двох човнів та іншими шляхами Сновського району. Станом на 9 травня транспортне сполучення було відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Убідь:

З 10 квітня в Сосницькому районі була перелита дорога місцевого значення між смт Сосниця та с. Пекарів Сосницького району на ділянці дороги довжиною 100 м та глибиною 15 см. Проїзд до населених пунктів здійснювався через с. Шабалинів Коропського району. З 13 квітня проїзд дорогою Сосниця-Пекарів було відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Десна:

1. З 10 квітня було призупинено функціонування паромної переправи між смт Сосниця та населеними пунктами Пекарівської сільської ради (с. Пекарів, с. Кнути, с. Костирів, с. Синютин). Сполучення здійснювалося через Коропський район. Функціонування паромної переправи було відновлено з 5 червня.

2. Внаслідок підтоплення повеневими водами окремих елементів понтонного мосту через р. Десна в м. Новгород-Сіверський з 14 квітня було порушене пряме автотранспортне сполучення між м. Новгород-Сіверський та с. Бирине, с. Прокопівка, с. Підгірне Новгород-Сіверського району. Транспортне сполучення здійснювалося через Шосткинський район Сумської області. Для перевезення населення через р. Десна було залучено моторний човен, перевезення здійснювалося за встановленим графіком. Станом на 17 травня функціонування понтонного мосту було відновлено.

3. З 24 квітня стався перелив на 8 км автодороги Сосниця-Шаповалівка. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 200 м, глибина – 42 см, проїзд автотранспорту підвищеної прохідності забезпечувався. З 18 травня транспортне сполучення по автодорозі Сосниця-Шаповалівка в напрямку с. Велике Устя Сосницького району було відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Дніпро:

З 15 квітня стався перелив ґрунтової дороги в смт Радуль Ріпкинського району, в результаті чого ускладнене сполучення з провулком Паромним та вулицями: Дніпровська, Новікова, Набережна, Гоголя. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 143 м, глибина - 66 см. Підтоплення домогосподарств та будівель не було, сполучення здійснювалося за допомогою автотранспорту підвищеної прохідності та човна. З 14 травня було відновлено сполучення з провулком Паромним та вулицями: Дніпровська, Новікова, Набережна, Гоголя.

Пріоритетними напрямками системи захисту населення та господарства області від надзвичайних ситуацій гідрометеорологічного характеру залишаються:

• розвиток і удосконалення систем моніторингу стану навколишнього природного середовища і водного господарства: забезпечення сучасними автоматизованими системами збору та обробки гідрометеорологічних даних, якісний аналіз даних та завчасне прогнозування розвитку процесів у часі;

• наявність та удосконалення системи реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації або її розвиток: оповіщення органів влади усіх рівнів про очікувані стихійні та небезпечні явища, можливість виникнення надзвичайних ситуацій, необхідні сили та засоби для запобігання виникненню надзвичайної ситуації або зменшення її впливу тощо.

2.3. Загрози медико-біологічного характеру

Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання, отруєння людей бактеріальної етіології, інфекційні захворювання сільськогосподарських та диких тварин.

Інфекційні захворювання населення

Захворюваність населення області інфекційними хворобами реєструвалась як спорадична, так і у вигляді сезонного підйому окремих групових захворювань та грипу.

Загальна інфекційна захворюваність у 2018 році збільшилась на 1,2% та склала 188 705 випадків на 100 тис. населення (у 2017 році – 186 325 випадків на 100 тис. населення).

У порівнянні з 2017 роком захворюваність населення гострими кишковими хворобами зменшилась на 14,7%, при цьому захворюваність на сальмонельоз та бактеріальну дизентерію збільшилась відповідно на 14,7 % та 19,8%. Захворюваність дітей на кашлюк, краснуху та інфекційний мононуклеоз збільшилась відповідно на 29,4%, 30,0% 4,0%, а захворюваність на та епідемічний паротит залишилася на тому ж рівні (5 випадків).

Захворюваність вірусним гепатитом зменшилась на 8,4%: вірусним гепатитом А – на 42,1%, вірусним гепатитом С – на 40,0%, а захворюваність на вірусний гепатит В зросла на 17,7%.

Захворюваність на грип зросла на 17,3%, на туберкульоз зменшилась на 1,0%. В 2018 році зареєстровано 4 випадки хвороби на дифтерію, у 2017 році захворювання на дифтерію не зареєстровані.

Катастрофічне зниження обсягів профілактичних щеплень в останні роки свідчить про поступове накопичення у популяції населення когорти сприйнятливих осіб, що може призвести до росту захворюваності на інфекції, керовані засобами специфічної імунопрофілактики.

Слід відзначити, що протягом 2018 року не зареєстровано жодного випадку захворювання на малярію.

У 2018 році в області зареєстровано 1 надзвичайну ситуацію, пов’язану із захворюванням людей на небезпечну інфекційну хворобу, а саме: протягом 23-27 лютого до інфекційного відділення Борзнянської центральної районної лікарні з попереднім діагнозом "гостра кишкова інфекція" було госпіталізовано 17 дітей, які відвідували комунальний заклад "Борзнянська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради" (м. Борзна, вулиця Красносільського, 3), та 3 дорослих (персонал). Згідно результатів мікробіологічного обстеження баклабораторії Борзнянської центральної районної лікарні у 3 дорослих та 11 дітей встановлено діагноз – "сальмонельоз", у 4 дітей – "гостра кишкова інфекція невизначеної етіології", у 2 дітей - гостра кишкова інфекція "цитробактер".

Проведений комплекс протиепідемічних заходів з локалізації та ліквідації спалаху захворювання. Здійснено дезінфекцію за місцем навчання.

Крім того, протягом 2018 року зареєстровано 2 випадки захворювання людей на інфекційні кишкові хвороби, а саме:

- протягом 21-22 березня до інфекційного відділення КЛПЗ "Ніжинська центральна міська лікарня ім. Галицького" з попереднім діагнозом "ротавірусний гастроентерит" було госпіталізовано 3 дітей, які відвідували дошкільний навчальний заклад №13 в м. Ніжині по вул. Березанській, 8.

- протягом 3-5 серпня до інфекційних відділень КЗ "Варвинська центральна районна лікарня" та КЛПЗ "Прилуцька центральна міська лікарня" з попереднім діагнозом "гастроентероколіт" було госпіталізовано 8 осіб, з них 1 дитина. Всі постраждалі відвідували поминальний захід в с. Дащенки Варвинського району.

Проведено комплекс лікувальних, протиепідемічних та дезінфекційних заходів з локалізації та ліквідації спалаху хвороби.

Причиною захворюваності населення на гострі кишкові хвороби, сальмонельоз та бактеріальну дизентерію є недотримання санітарного законодавства, а саме: асортиментного переліку, технології виготовлення страв, порушення правил особистої гігієни працівниками, дезінфекційного режиму в закладі, а також порушення умов і термінів зберігання харчових продуктів.

Групові отруєння людей (небактеріальної етіології)

У 2018 році внаслідок вживання дикорослих грибів отруїлося 9 осіб, з них 1 особа померла (м. Чернігів та Козелецький район – по 3 особи, Новгород-Сіверський та Ріпкинський райони – по 1 особі, Сновський район – 1 особа, яка померла). У 2017 році отруїлися грибами 28 осіб, з них 3 особи померли.

Інфекційні захворювання сільськогосподарських та диких тварин

Протягом 2018 року в області від сказу загинуло 89 тварин, від африканської чуми свиней – 7 тварин. У 2017 році від сказу тварин та африканської чуми свиней загинули 84 тварини.

Основним джерелом сказу залишаються коти, собаки та лисиці.

Випадків захворювання дикої та свійської птиці пташиним грипом зареєстровано не було.

ГУ Держпродспоживслужби у Чернігівській області протягом 2018 року вживалися заходи щодо недопущення занесення та поширення збудників особливо небезпечних хвороб тварин на територію області, постійно забезпечувався захист тварин від збудників та хвороб шляхом здійснення профілактичних, діагностичних та лікувальних заходів. Так, було проведено профілактичні щеплення понад 6,49 млн голів, лікувально-профілактичну обробку 237 тис. голів, дослідження 1 млн 90 тис. голів, а також проведено дезінфекцію 9144 об’єктів загальною площею 2 млн 201 тис. м2. Крім того, з 12 по 29 листопада 2018 року на території мисливських угідь була проведена кампанія з пероральної імунізації диких м’ясоїдних тварин повітряним розподілом принад, всього таким чином було оброблено територію площею 27324 км2.

Проблемним питанням в області щодо протидії епізоотіям є:

• можливість міграції диких тварин (диких кабанів) на територію області: концентрація їх в місцях наявності корму (масові посіви кукурудзи) несе потенційну загрозу виникнення нових випадків захворювання на африканську чуму свиней. Також, дика фауна являється загрозою для виникнення хвороб, що несуть небезпеку для сільськогосподарських тварин;
• значне перевищення науково обґрунтованих норм популяції диких м’ясоїдних тварин, що призводить до поширення сказу в дикій фауні та є реальною загрозою виникнення цього захворювання серед домашніх тварин.

Протягом 2018 року зареєстровано 3 випадки, пов’язані із захворюванням сільськогоспо-дарських та диких тварин на африканську чуму свиней, які були класифіковані як 1 надзвичайна ситуація (згідно протоколу № 74/03-18 засідання Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій від 11 квітня, дві надзвичайні ситуації пов'язані з випадками захворювання тварин на африканську чуму свиней об'єднані в одну), а саме:

• 21 лютого біля с. Южне Ічнянського району на території мисливського угіддя ТОВ МРП "Ічня" під час проведення депопуляції диких кабанів виявлено туші трьох диких свиней;
• 6 березня в с. Грабівка Куликівського району в приватному господарстві по вул. 8-го Березня, 48А стався падіж 2 голів свиней. Збитки склали 83,903 тис. гривень.;
• 19 жовтня в смт Козелець в приватному господарстві по провулку Фізкультурному, 6 стався падіж 2 голів свиней. Збитки склали 93,922 тис. гривень.

Відібрані біологічні матеріали були направлені на експертизу до Київського державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. За результатами дослідження патологоанатомічних матеріалів було підтверджено захворювання на африканську чуму свиней. Були проведені протиепізоотичні та карантинні заходи.

2.4. Аналіз виникнення пожеж у природних екосистемах

Аналіз пожежної ситуації в природних екосистемах свідчить, що формується вона переважно під впливом метеорологічних та антропогенних чинників.

В останні роки тривалі періоди сухої погоди сприяють виникненню пожеж у природних екосистемах області. Проблема збереження лісів від вогню набула особливої гостроти. Необережне поводження з вогнем людей разом із погодними умовами (низька відносна вологість повітря, високий температурний фон, сильний вітер, блискавки, тощо) значною мірою обумовлюють виникнення пожеж у природних екосистемах та інколи призводять до їх розповсюдження на значних площах.

Показники імовірності виникнення великих пожеж та найбільші масштаби пошкоджень і матеріальних збитків характерні для лісів, де можливе виникнення пожежної небезпеки ІІІ-V класів, особливо на території Городнянського, Козелецького, Корюківського, Новгород-Сіверського і Семенівського районів.

Ймовірність загрози за коефіцієнтом пожежної небезпеки для Чернігівщини дещо вище від середньоукраїнського.

Пожежонебезпечний період 2018 року розпочався у квітні.

Протягом пожежонебезпечного періоду 2018 року зареєстровано 124 випадки загоряння настилу в лісі на загальній площі 214,32 га.

За цей же період 2017 року зареєстровано 75 випадків загоряння настилу в лісі на загальній площі 57,53 га.

Кількість пожеж в лісових масивах за 2017 та 2018 роки:

Райони	Лісові пожежі за 2017 рік		Лісові пожежі за2018 рік
	Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, га
Обласне управління лісового та мисливського господарства	54	38,92	73	28,95
ДП „Чернігівоблагроліс”	15	16,17	16	42,87
Інші лісогосподарства	6	2,44	35	142,5
Усього	75	57,53	124	214,32

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість пожеж в лісових масивах збільшилась на 65,2%, площа їх розповсюдження збільшилась в 3,7 рази.

Внаслідок необережного поводження населення з вогнем протягом 2018 року зареєстровано 739 випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території на загальній площі 1069,53 га. При спалюванні залишків сухої рослинності загинула 1 особа (в с. Ярославка Бобровицького району).

У 2017 році зареєстровано 715 випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території на загальній площі 1602,72 га (при спалюванні залишків сухої рослинності загинула 1 особа та 1 особа постраждала).

Динаміка загорянь сухої трави та сміття на відкритій території за 2017 та 2018 роки:

Рік	місяць	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	Усього
2017	Кількість пожеж	-	-	213	209	104	69	47	36	29	8	-	-	715
	Площа,га	-	-	750,26	452,3	99,4	67,99	62,95	79,99	84,3	5,53	-	-	1602,72
2018	Кількість пожеж	-	-	-	242	98	91	15	81	160	45	7	-	739
	Площа,га	-	-	-	365,55	84,89	101,08	8,75	88,43	319,64	97,15	4,04	-	1069,53

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території збільшилася на 2,4%, при цьому площа їх розповсюдження зменшилась на 33,3%.

Крім того, протягом 2018 року зареєстровано 16 випадків загоряння торфу на загальній площі 81,06 га (біля с. Рудьківка Бобровицького району, с. Савинки та с. Наумівка Корюківського району, с. Іванівка Семенівського району, м. Сновськ, с. Гвоздиківка, с. Заріччя Сновського району – по 1 пожежі; біля с. Данівка Козелецького району, смт Замглай Ріпкинського району та с. Займище Сновського району – по 2 пожежі, біля с. Старі Боровичі Сновського району – 3 пожежі).

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість випадків загоряння торфу (у 2017 році – 12 випадків) та площа їх розповсюдження (у 2017 році – 5,66 га) збільшилися відповідно на 33,3% та в 14,3 рази.

Протягом лютого-березня були розглянуті всі надзвичайні ситуації і події, які сталися у весняно-літній пожежонебезпечний період 2017 року, та дії органів влади під час гасіння пожеж у природних екосистемах області. На основі аналізу було розроблено і 5 квітня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджений комплексний план заходів обласних управлінь, організацій і підприємств, місцевих органів виконавчої влади щодо протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь у весняно-літній період 2018 року.

Обласним управлінням лісового і мисливського господарства, комунальним підприємством "Чернігівоблагроліс", агрогосподарськими і військовими лісгоспами з метою своєчасного виявлення, локалізації і гасіння лісових пожеж у періоди високого і надзвичайно високого класів пожежної небезпеки було забезпечено постійне спостереження за лісовими масивами на 39 спостережних вежах, 35 лісових пожежних станціях, організоване цілодобове чергування працівників лісових пожежних станцій. З цією метою на спостережних вежах обладнано 33 телевізійні системи спостереження.

Було запроваджено постійний моніторинг стану пожежної безпеки в природних екосистемах; для контролю за особливо пожежонебезпечними лісовими масивами було організовано проведення рейдів-перевірок за участю фахівців ГУ Національної поліції в області, управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Чернігівській області, Державної екологічної інспекції в області, місцевих органів виконавчої влади та лісогосподарських підприємств. Протягом пожежонебезпечного періоду 2018 року проведено 1556 рейдів-перевірок, за порушення правил пожежної безпеки у лісах до адміністративної відповідальності притягнуто 19 осіб.

З метою захисту населених пунктів, що розташовані поруч з лісовими масивами, недопущення розповсюдження вогню з лісових масивів на них проводилось систематичне розчищення сухої трави, чагарників та поновлення мінералізованих смуг.

У 2018 році було створено 5114,0 км мінералізованих смуг (113,3% від запланованого), забезпечено догляд за мінералізованими смугами загальною довжиною 14887,0 км (118,4% від запланованого), проведено ремонт доріг протипожежного та лісогосподарського призначення загальною довжиною 259,2 км (145,9% від запланованого), обладнано 133 водойми у лісах під’їзними шляхами та пірсами для забору води пожежними автомобілями (100,0% від запланованого), виконані роботи з очищення лісів від захаращеності на площі 401,2 га (109,3% від запланованого), встановлено 1326 одиниць наглядної агітації та аншлагів (101,6% від запланованого), перекрито всі позапланові дороги, встановлено 1079 шлагбаумів (100,7% від запланованого).

Державними, агрогосподарськими і військовими лісгоспами для забезпечення гасіння лісових пожеж було створено запас пально-мастильних матеріалів для потреб пожежогасіння загальним обсягом 60,61 т (113,9 % від запланованого).

З метою попередження виникнення пожеж у природних екосистемах області було розгорнуто широку роз'яснювальну роботу серед населення щодо правил поведінки у пожежонебезпечний період та недопущення розпалювання вогню в місцях, прилеглих до лісових масивів і лісопаркових зон.

З метою підвищення ефективності охорони лісів від пожеж необхідно організувати виконання наступних заходів:

• корегування плану дій органів управління та сил ланок територіальної підсистеми єдиної державної системи запобігання та реагування на надзвичайні ситуації під час виникнення пожеж в лісових масивах, на торфовищах та сільгоспугіддях;
• вирішення питання щодо виділення з місцевих бюджетів коштів для придбання пожежної техніки та засобів пожежогасіння і зв’язку, будівництва та утримання в належному стані протипожежних доріг та водойм;
• здійснення комплексу заходів щодо протипожежного облаштування лісів та підвищення їх пожежостійкості;
• організація через засоби масової інформації роз’яснювальної роботи з населенням щодо дотримання вимог пожежної безпеки в лісах та відповідальності за їх порушення;
• підвищення ефективності співпраці з правоохоронними і природо-охоронними органами щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у виникненні лісових пожеж та проведенні несанкціонованих сільськогосподарських палів;
• суворий контроль за організацією та виконанням заходів із санітарної вирубки та очищення лісових масивів, створення протипожежних бар’єрів у лісах.

ІІ. Техногенні загрози та заходи щодо усунення і мінімізації їх негативних наслідків

Загальний стан техногенної безпеки області обумовлений наявністю на її території 731 потенційно небезпечного об’єкта та об’єкта підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин.

У структурі потенційно небезпечних об’єктів за видами небезпек домінують об’єкти вибухопожежної та пожежної небезпеки (90,3%).

Як різновиди техногенної небезпеки в області з різною інтенсивністю діють хімічна, пожежовибухова небезпеки та небезпеки на транспорті і на об’єктах комунального господарства.

3.1. Радіаційна небезпека

Чернігівська область є однією з найбільш постраждалих у результаті аварії на Чорнобильській АЕС.

На територіях, забруднених унаслідок Чорнобильської катастрофи, опромінення у підвищених дозах зазнали не тільки люди, а й без винятку всі компоненти природного середовища. Із понадфоновим опроміненням довкілля, яке за характером накопичення є хронічним і латентним, пов’язані певні, вже реалізовані радіоекологічні ефекти. При цьому є всі підстави вважати, що у майбутньому виявлятимуться ще негативніші наслідки цього опромінення.

Чернігівська область одна з небагатьох областей України, де відсутні підприємства атомної енергетики, підприємства з видобування та переробки уранових руд, спецкомбінати та пункти по захороненню радіоактивних відходів. Стан радіаційної безпеки, в основному, характеризується забрудненням території, що сталося після аварії на Чорнобильській АЕС, та наявністю закритих джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ), рентгенапаратів, еталонних та контрольних джерел. Радіаційний стан територій, забруднених в результаті Чорнобильської катастрофи, на сьогодні, стабілізувався і формується, в основному, під впливом довгоживучих радіонуклідів цезію-137 та стронцію-90.

Радіаційний фон порівняно із 1986 роком зменшився у сотні разів. Вжиті заходи, процеси самоочищення природного середовища призвели до зменшення вмісту радіонуклідів в об’єктах навколишнього середовища та продукції сільського господарства. А це, в свою чергу, зумовило зменшення доз зовнішнього та внутрішнього опромінення населення.

В області постійно проводиться робота щодо зменшення радіаційного забруднення. Здійснюються постійні спостереження за рівнем радіації, за впливом радіонуклідів на різні компоненти природного середовища та здоров’я людей.

Крім того, область розміщена в зоні потенційно небезпечного впливу можливих аварій на трьох АЕС: Курській (Росія), Смоленській (Росія) та Ігналінській (Литва). Крім вищезгаданих, область може зазнати негативного впливу в разі аварії на Калінінській АЕС (Росія), Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині, Чехії та Словаччині.

В області існують об’єкти, що використовують джерела іонізуючого випромінювання в медицині, промисловості, будівництві, наукових дослідженнях, тощо, які потребують постійного контролю стану радіаційної безпеки.

Діяльність щодо поводження з радіоактивними відходами, які утворюються при використанні джерел іонізуючого випромінювання в народному господарстві, виконує Державне об’єднання "Радон" (далі – ДСП «Київський ДМСК»), яке має у своєму складі 6 міжобласних спеціалізованих комбінатів. Територіально Чернігівська область закріплена за Київським міжобласним спецкомбінатом.

Задачею ДСП «Київський ДМСК» є контроль за радіаційним і технічним станом об’єктів. Також, він веде спостереження за мережею наглядових пунктів для радіоекологічного моніторингу.

Щодо наявності джерел іонізуючого випромінювання, які вичерпали ресурс експлуатації, на території області раз на три роки проводиться інвентаризація радіоактивних відходів (останній раз проводилась у 2016 році).

За результатами інвентаризації на території області радіоактивних відходів не виявлено, наявні джерела іонізуючого випромінювання використовуються відповідно до експлуатаційних вимог.

Основна маса радіоактивних відходів, накопичених в області, утворилась в результаті проведення дезактивації території і споруд.

На території області розташовано 3 сховища радіоактивно забруднених відходів дезактивації, утворених під час проведення робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС – "Корюківський", "Семенівський" та "Ріпкинський". Всі ці об’єкти розташовані в зоні обслуговування ДСП «Київський державний міжобласний спеціальний комбінат» Державного агентства України з управління зоною відчуження, що включає контроль за їх технічним та радіаційним станом.

Під час обстеження об’єктів було встановлено, що технічний стан сховища "Корюківський" є задовільним, технічний стан сховищ "Ріпкинський" та "Семенівський" – незадовільний, що пов’язано з відсутністю огорожі та в’їзних воріт. Оцінка радіаційного стану усіх трьох об’єктів задовільна, параметри радіаційного контролю знаходяться в межах тимчасово визначених контрольних рівнів.

Головним шляхом забезпечення радіаційної безпеки має бути забезпечення надійного контролю за станом радіаційної безпеки сховищ радіоактивно забруднених відходів дезактивації та під час використання джерел іонізуючого випромінювання.

3.2. Хімічна небезпека

Хімічна небезпека в області пов’язана з наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів.

На території області розміщені 17 хімічно небезпечних підприємств, на яких зберігаються та використовуються 5617,5 т небезпечних хімічних речовин, з них аміаку – 5328,3 т, інших небезпечних хімічних речовин – 289,2 т. Ці підприємства розподілені за ступенями хімічної небезпеки наступним чином: ІІ ступеню – 1 підприємство, ІІІ ступеню - 5 підприємств, ІV ступеню – 11 підприємств. Кількість населення, що потрапляє в прогнозовану зону хімічного зараження, складає 1054 чол.

Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові (4).

Cтан забезпечення промисловими засобами захисту органів дихання населення області від небезпечних хімічних речовин становить:

• персоналу хімічно небезпечних об'єктів - 98,9 % (середній показник по Україні - 96,6 %). Найменший показник забезпечення промисловими засобами захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин працівників ПрАТ КСК "Чексіл" м. Чернігів (70,2 % від потреби) та КЕП “Чернігівська ТЕЦ” ТОВ фірми “ТехНова” м. Чернігів (39,7 % від потреби);
• працівників підприємств, які потрапляють у зону можливого хімічного забруднення - 82,6 % (середній показник по Україні - 50,8 %). Взагалі не забезпечені промисловими засобами захисту органів дихання населення від небезпечних хімічних речовин працівники підприємств, розташованих у зонах можливого хімічного забруднення складів для зберігання технічного рідкого аміаку ТОВ “Земля і Воля” в с. Кобижча Бобровицького району (370 працівників);
• непрацюючого населення, яке проживає в прогнозованій зоні хімічного забруднення - 21,1 % (середній показник по Україні - 12,3 %). Цільовою соціальною програмою розвитку цивільного захисту Чернігівської області у 2018 році на забезпечення промисловими засобами захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин непрацюючого населення, яке проживає в прогнозованій зоні хімічного забруднення, з місцевих бюджетів було заплановано виділити 48 тис. гривень. Всього з місцевих бюджетів було виділено 37,7 тис. гривень. Найнижчий відсоток забезпечення непрацюючого населення, яке проживає в прогнозованій зоні хімічного забруднення від складів для зберігання технічного рідкого аміаку ТОВ “Земля і Воля” в с. Кобижча Бобровицького району (1,2%).

Для запобігання та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних з витоком (викидом) небезпечних хімічних речовин необхідно:

• створити на всіх об’єктах, які містять небезпечні отруйні речовини, системи раннього виявлення виливу (викиду) хімічно небезпечних речовин та оповіщення виробничого персоналу і населення, що працює та проживає у зоні можливого хімічного забруднення;
• застосувати найбільш прогресивні хімічні технології з метою запобігання промисловим аваріям і захисту людей та навколишнього середовища;
• створити ефективні системи технологічного контролю і діагностики безаварійної зупинки виробництва та уникнення аварійної ситуації;
• завчасно спрогнозувати зони ймовірного хімічного забруднення довкілля при реальних метеоумовах;
• завчасно накопичити необхідну кількість засобів індивідуального та колективного захисту виробничого персоналу.

В області є низка небезпечних об’єктів (територій), становище яких потребує вирішення екологічних проблем, пов’язаних з небезпекою для навколишнього середовища. Це об’єкти, на яких або навколо яких існує проблема, пов’язана із забрудненням довкілля, включаючи об’єкти, що виробляють, використовують або зберігають хімічні, біологічні речовини, у тому числі шламонакопичувачі, золовідвали, цвинтарі, скотомогильники тощо.

Серед низки екологічних проблем, які мають місце в області, особливо гостро стоїть проблема поводження з відходами, які є одним з найбільших забруднювачів навколишнього середовища та негативно впливають на всі його компоненти. Ситуація ускладнюється і тим, що зберігається значна різниця між обсягами накопичених відходів і обсягами їх знешкодження та використання.

Враховуючи природні та економічні фактори, основну складову в загальній масі відходів, що утворюються в області, займають тверді побутові відходи та виробничі відходи 4 класу небезпеки, які, в основному, видаляються на полігони, сміттєзвалища, накопичувачі тощо.

Напрямки поводження з відходами розподілено наступним чином:

• на полігонах та сміттєзвалищах видаляється близько 400 тис. тонн відходів (за даними статзвітності);
• на підприємствах утворюється близько 1,0 тис. тонн промислових токсичних відходів І-ІІІ класів небезпеки, з них – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області, незначна кількість розміщується на власних об’єктах видалення (підрозділи ПАТ «Укрнафта»).

Значний негативний вплив на об’єкти довкілля області здійснюють: промислові токсичні відходи; відходи, які утворилися в результаті реформування аграрного сектору економіки – непридатні та заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин; накопичені обсяги золи; тверді побутові відходи. Знижують рівень екологічної безпеки області насамперед не значні обсяги відходів, що накопичені, а стан тих місць, де вони зберігаються.

Серед різних видів відходів, які утворюються в процесі господарської діяльності, найбільшу небезпеку для довкілля і здоров’я населення становлять токсичні промислові відходи, що мають в своєму складі фізіологічно активні речовини, які викликають токсичний ефект. Токсичність – міра несумісництва речовини з життям, обернено пропорційна смертельній дозі чи концентрації. Небезпечні хімічні речовини за рахунок наявності небезпечних складників можуть викликати отруєння організму людини та забруднення навколишнього природного середовища. Сам по собі ефект небезпечної дії речовини є наслідком взаємодії між хімічними, фізико-хімічними властивостями та медико-біологічним станом організму на момент контакту з речовиною.

На сьогоднішній день на території області накопичено близько 11 млн тонн відходів І-ІV класу, з них основна кількість відходів припадає на відходи ІV класу.

Із загальної кількості відходів ІV класу, більше половини накопичені на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. Так, загальний обсяг відходів (ІV клас) накопичених протягом експлуатації полігону складає близько 6 млн тонн.

В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області.

В м. Чернігові розміщення рідких токсичних відходів проводилося в ставках-накопичувачах, збудованих в 1991 році з частковим забезпеченням природо-охоронних вимог. За попередній період, на вказаних ставках, які виведені з експлуатації, з 1985 року накопичено відходів близько 130 тис.м3. Санітарно-захисна зона (3000 метрів) об’єкту не витримана.

За результатами досліджень впливу ставків-накопичувачів на навколишнє природне середовище, зафіксовано розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами. Ставки негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища і підлягають закриттю і рекультивації. З липня 2005 року експлуатація об’єкту припинена. На даний час відходи в ставках-накопичувачах не розміщуються, але негативний вплив об’єкта на довкілля залишається.

Управлінням житлово-комунального господарства Чернігівської міської ради опрацьовується питання стосовно шляхів ліквідації даного небезпечного об’єкту із визначенням етапів та термінів виконання.

Проблеми в сфері поводження з твердими побутовими відходами (далі – ТПВ) на території області дійсно досягли свого найвищого рівня загострення. Стан місць видалення твердих побутових відходів становить реальну небезпеку для довкілля та населення, що проживає на прилеглих територіях. На більшості їх відсутні спеціальні природоохоронні споруди та системи екологічного моніторингу, не визначені технологічні карти, накопичення сміття проводиться безсистемно, ущільнення та присипка ґрунтом здійснюється не своєчасно або взагалі не проводиться, не ведеться облік відходів, не відновлюється або відсутнє обвалування, прилегла територія засмічена відходами.

Слід зазначити, що система обліку твердих побутових відходів не відтворює реальної картини щодо фактичної кількості утворення відходів. Метрологічний облік відходів (зважування) забезпечується лише в м. Ніжині. Облік відходів, які потрапляють на інші полігони ТПВ, проводиться візуально лише в одиницях об’єму, що в перерахунку на одиниці маси не відтворює реальну картину обсягів відходів, які розміщуються на об’єктах. На багатьох сміттєзвалищах сільських територіальних громад облік взагалі не ведеться. Тому наявні дані щодо обліку відходів на полігонах ТПВ та сміттєзвалищах мають індикативний характер і не відтворюють реальну картину утворення та накопичення відходів.

Недостатня кількість та технічний стан спеціалізованої техніки взагалі ставить під загрозу процес сміттєвидалення в більшості районних центрів області. На територіях сільських територіальних громад відсутні спеціалізовані підприємства у сфері поводження з побутовими відходами, самі відходи складуються у природних рельєфних утвореннях. Існуюча система санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз’єднаність та різнорідність не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій та операціями поводження з побутовими відходами.

Через відсутність на території області сміттєпереробних та сортувальних комплексів на полігони та сміттєзвалища потрапляє значна частина відходів, які мають ресурсну цінність і підлягають переробці та утилізації.

Крім того, в області існує проблема, яка на сьогодні не містить вираженого характеру, але через певний час її наслідки будуть становити реальну загрозу як об’єктам довкілля, так і здоров’ю населення прилеглих територій. Суть її полягає в тому, що в результаті життєдіяльності населення утворюються відходи, які містять небезпечні складові, зокрема, відпрацьовані люмінесцентні та енергозберігаючі лампи, відпрацьовані хімічні джерела струму, зіпсована електронна техніка та електричне обладнання, відходи автотранспорту тощо.

Негативно впливають на об’єкти довкілля накопичені обсяги золи КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова».

Для розміщення основних виробничих відходів (вугільної золи та шлаку) КЕП «Чернігівська ТЕЦ» фірми «ТехНова» використовувався золовідвал №1, розташований у II поясі санітарнозахисної зони р. Десна на відстані 1 км від підприємства, золо- та шлаковидалення на якому здійснювалося при допомозі гідравлічної системи. Золовідвал №1 займає площу 36 га і поділений на 7 секцій з висотою дамб 8,5-10 метрів. Проектна потужність золовідвала, який експлуатувався з 1961 року, згідно проекту, розробленого проектним інститутом «Променергопроект» складає 1851 тис. тонн. На даний час ресурс золовідвалу №1 вичерпаний. Також, на території золовідвалу №1 розташований 1 шламонакопичувач та 2 шлаконакопичувачі.

В 2002 році ВАТ «Інститут «Чернігівводпроект» був розроблений проект «Золонакопичувач № 2 КЕП «Чернігівська ТЕЦ» фірми «ТехНова». Згідно проекту побудовано золонакопичувач № 2 потужністю 900,85 тис. тонн. На сьогоднішній день резерв вільних площ золонакопичувача №2 вичерпано.

У зв’язку з тим, що золонакопичувач № 2 заповнений, розпорядженням Чернігівської районної державної адміністрації від 25.02.2011 № 99 було затверджено містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки по об’єкту «Будівництво золонакопичувача №3» на території Киїнської сільської ради Чернігівського району. На даний час ведуться будівельні роботи 1-ої черги золонакопичувача №3 згідно проектної документації.

Всього накопичено понад 3,0 млн тонн золи. Золу, яка утворилася в результаті діяльності підприємства у 2018 році, було розміщено на золонакопичувачі №3 проектною потужністю 1512 тис. тонн, який розміщений на території Киїнської сільської ради Чернігівського району.

Важливою й гострою проблемою для області залишається поводження з забороненими і непридатними до використання хімічними засобами захисту рослин, які були накопичені наприкінці минулого століття і зберігаються, як правило, в необлаштованих складських приміщеннях. Хімічні засоби захисту рослин являють собою суміші декількох хімічних речовин і представляють значну небезпеку для населення. Їх дослідження не проводилося і відповідно клас хімічної та вибухопожежної небезпеки не визначений.

Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами продовжують створювати накопичені непридатні і заборонені до використання хімічні засоби захисту рослин (далі ( ХЗЗР).

Відповідно до проведеної райдержадміністраціями уточненої інвентаризації місць накопичення ХЗЗР, на території області обліковується 277,9 тонн непридатних до використання ХЗЗР, які зберігаються в 54 місцях на території Борзнянського, Варвинського, Ічнянського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сновського, Сосницького, Срібнянського та Чернігівського районів. Стан складських приміщень є незадовільним.

Щороку (починаючи з 2013 року) готуються та направляються до Міністерства екології та природних ресурсів України запити про виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для здійснення природоохоронного заходу «Забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження відходів та непридатних хімічних засобів захисту рослин». З 2013 року кошти з Державного фонду не виділялися.

На сьогодні, із усіх існуючих методів знешкодження непридатних пестицидів найбільш екологічно ефективним є спалювання в спеціальних високотемпературних печах, обладнаних сучасними системами очищення димового газу та контролю за викидами і небезпечними рештками.

Враховуючи, що значна частина складів знаходиться в басейнах річок Дніпро та Десна, які є джерелами питного водопостачання, та з метою зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище і попередження забруднення об’єктів довкілля необхідне виділення з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища коштів для повного знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на спеціалізованих підприємствах.

3.3. Пожежі та їх наслідки

У господарському комплексі області функціонує 660 пожежо- і вибухопожежонебезпечних об’єктів, з них найнебезпечнішими є: Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів, Мринське виробниче управління підземного зберігання газу, нафтогазовидобувне управління "Чернігівнафтогаз", Державна організація комбінат "Айстра", ПАТ "Млибор", Гнідинцівський газопереробний завод, Чернігівський та Бахмацький газонаповнювальні пункти, Прилуцька та Менська газонаповнювальні станції, хлібзаводи, елеватори тощо. Ці підприємства експлуатують понад 150 потенційно небезпечних об’єктів підвищеної небезпеки, у тому числі 4 нафтопромисли ("Леляківський", "Гнідинцівський", "Прилуцький" і "Талалаївський"), 2 підземних сховища газу ("Олишівське" в Чернігівському районі об’ємом 600 млн куб. м та "Червоно-Партизанське" у Носівському районі, об’ємом 3 млрд куб. м).

Переважна кількість цих об’єктів розташована на території міст Чернігів, Прилуки, Ніжин та Бахмацького, Ніжинського, Козелецького і Чернігівського районів.

Із загальної кількості пожежо- і вибухопожежонебезпечних об’єктів, 17 відносяться до об’єктів нафтогазового комплексу. На вказані об'єкти розроблені та затверджені плани ліквідації та локалізації аварійних ситуацій, а також проведене обов’язкове страхування цивільної відповідальності за шкоду, яка може бути заподіяна пожежами та аваріями екологічного і санітарно-епідеміологічного характеру. Забезпеченість первинними засобами пожежогасіння на них складає 100%.

На цих об’єктах роботи протипожежного призначення виконують три організації, які мають відповідну ліцензію, а саме: НГВУ "Чернігівнафтогаз" ПАТ "Укрнафта", Гнідинцівський ГПЗ ПАТ "Укрнафта" та МНУ ПАТ "Укрнафта". Вказані організації за звітній період виконували роботи по технічному обслуговуванню систем протипожежного захисту, технічному обслуговуванню пристроїв блискавкозахисту, проведенню робіт з вогнезахисної обробки будівельних конструкцій та технічному обслуговуванню первинних засобів пожежогасіння.

Абсолютна більшість підприємств області працює на морально застарілому обладнанні, яке використовується понад 20-30 років і більше. Дефіцит інвестицій практично блокує процес оновлення основних фондів промисловості.

Головними шляхами забезпечення пожежовибухонебезпеки на потенційно небезпечних об’єктах мають бути:

• підвищення дисципліни виробничого персоналу пожежо- та вибухопожежонебезпечних об’єктів та населення;
• максимально можливе зменшення об’ємів легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин на пожежо- та вибухопожежонебезпечних об’єктах, захист ємностей та каналізації з цими речовинами;
• проведення комплексних заходів на пожежо- та вибухопожежонебезпечних підприємствах і об’єктах (безумовне дотримання норм технологічних регламентів, розробка планів локалізації аварійних ситуацій і ліквідації аварій та інші);
• оновлення основних фондів пожежо- та вибухопожежонебезпечних об’єктів, здійснення надійного контролю за станом цих об’єктів, своєчасне вжиття запобіжних заходів для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій;
• створення ефективних систем технологічного контролю і діагностики виникнення пожеж та впровадження автоматичних засобів сигналізації та пожежогасіння.

Складною ситуацією в області є забезпечення пожежної безпеки у сільській місцевості, де їх гасіння ускладнюється значною віддаленістю підрозділів державної пожежної охорони та низьким рівнем технічної оснащеності протипожежних формувань.

На балансі підприємств різних форм власності, розташованих в сільській місцевості, та органів місцевого самоврядування знаходиться 479 добровільних пожежних дружин, 95 добровільних пожежних команд, що належить суб'єктам господарювання, а також 81 пожежний підрозділ місцевої пожежної охорони, що утримується сільськими (селищними) радами. Дані протипожежні формування нараховують 3362 працівника, 215 одиниць пожежної техніки та 5224 первинних засобів пожежогасіння. Для забезпечення пожежної безпеки необхідно створити ще 43 пожежні підрозділи місцевої пожежної охорони.

Однією з проблем, що негативно впливає на стан протипожежного захисту сільської місцевості, є застарілий парк пожежної техніки (85 % техніки експлуатується понад 20 років і потребує оновлення). Найбільша кількість пожежних автомобілів у непрацездатному стані налічується у Корюківському, Коропському, Сосницькому, Ніжинському та Сновському районах.

Слід зазначити, що в Городнянському, Ічнянському, Куликівському, Срібнянському та Талалаївському районах немає жодного підрозділу місцевої пожежної охорони. Разом з тим, на даний час в Ічнянській міській об’єднаній територіальній громаді прийняте рішення про створення місцевої пожежної команди в с. Дорогинка.

У 2018 році простежується тенденція на покращання організації пожежогасіння у сільській місцевості. Так, з початку року розпочали свою діяльність 2 місцеві пожежні команди в с. Бірківка Менського району та с. Козацьке Бобровицького району. Крім того, в с. Орлівка Новгород-Сверського району створено пожежну команду та проводиться робота з будівництва нового пожежного депо, а у с. Вертіївка збудоване нове пожежне депо для діючої пожежної команди.

Управлінням ДСНС України у Чернігівській області у вересні-жовтні 2018 року проведена перевірка мереж зовнішнього протипожежного водопостачання, яка показала, що з 4816 пожежних гідрантів 276 (5,73 % від загальної кількості) мають недоліки, з якими їх експлуатація неможлива. З 898 пожежних водоймищ залишаються непридатними 65 водоймищ (7,24% від загальної кількості).

Загальна кількість пожежних гідрантів та відсоток їх несправностей, протягом останніх років залишаються високими, за рахунок того, що у ряді районів області керівниками різних рівнів не вживаються заходи спрямовані на покращення стану джерел протипожежного водопостачання. Житлово-комунальними господарствами, іншими організаціями, що мають у своєму підпорядкуванні водопровідні мережі, не береться до уваги інформація щодо несправних джерел протипожежного водопостачання. Керівники відповідних служб самоусунулись від виконання покладених на них обов'язків з ремонту та обслуговування мереж зовнішнього протипожежного водопостачання, посилаючись на відсутність коштів.

Значна кількість несправних вуличних пожежних гідрантів зареєстрована в Козелецькому районі (29 одиниць – 19,2%) та несправних об’єктових пожежних гідрантів – в м. Чернігові (158 одиниць – 20,3%).

Найбільше турбує стан утримання джерел протипожежного водопостачання в Козелецькому, Сновському, Талалаївському, Чернігівському районах та м. Чернігові, де кількість несправних джерел протипожежного водопостачання становить найбільший відсоток від їх загальної кількості.

На даний час на території області є в наявності 1218 водонапірних веж, з яких 103 (8,46 % від загальної кількості) знаходяться в несправному стані, 1118 водонапірних веж (91,78 % від загальної кількості) обладнані пристроями для забору води пожежними автомобілями. Також, на обліку в області знаходиться 117 пірсів, з яких 5 (4,27 %) перебувають в несправному стані.

Не може не турбувати і той факт, що у зв’язку з реформуванням сільськогосподарських підприємств кількість джерел протипожежного водопостачання в сільських населених пунктах постійно зменшується. Джерела протипожежного водопостачання не беруться на облік сільськими та селищними радами. Такий стан з вододжерелами в сільській місцевості може призвести до негативних наслідків під час гасіння пожеж.

Кількість несправних водонапірних веж становить найбільший відсоток від їх загальної кількості в Козелецькому (35,71 %), Чернігівському (28,57 %) та Сновському (27,03%) районах.

Джерела протипожежного водопостачання не в повній мірі забезпечені покажчиками встановленого зразка, а їх оновлення проводиться в основному силами пожежно-рятувальних підрозділів. Ремонт пожежних водоймищ в області практично не проводиться.

Ситуація, що склалася зі станом протипожежного водопостачання негативно впливає на безпеку життєдіяльності населення та є одним з негативних факторів, які сприяють розвитку пожеж та ускладнюють їх гасіння.

На території Чернігівської області знаходяться 37 будинків підвищеної поверховості (36 будинків у місті Чернігові та 1 будинок у місті Ніжині), у тому числі 33 житлові будинки. На даний час ситуація протипожежного захисту будинків підвищеної поверховості не змінилась і залишається на низькому рівні.

Слід відмітити, що найгірший протипожежний стан спостерігається в 5 будинках підвищеної поверховості в м. Чернігові: по вул. Жабинського, 2Б, проспекту Миру, 180, вул. Рокосовського, 18А, вул. Рокосовського, 20А, проспекту Миру, 49А.

Так, одним із проблематичних питань є недостатня кількість спеціальної техніки для гасіння пожеж та рятування людей з висотних будинків.

Також, значної уваги потребує вирішення питання щодо підвищення рівня протипожежного захисту об’єктів з масовим перебуванням людей, зокрема ринків та інших місць торгівлі, дитячих дошкільних та навчальних закладів, лікувальних закладів, готелів, гуртожитків, тощо.

Виникнення пожеж (вибухів) і, як наслідок, загибель людей обумовлені, в основному, технічними і соціальними причинами. До технічних причин можна віднести всі питання забезпечення пожежної безпеки об’єктів та житлових будинків, до соціальних причин, у першу чергу, належить рівень знань людей у галузі пожежної безпеки, їх соціальний стан, стан фізичного і психічного здоров’я.

Так, у 2018 році виникло 1417 побутових пожеж, внаслідок яких загинуло 78 осіб та 27 осіб постраждали. Крім того, під час пожеж загинуло 25 голів сільськогосподарських тварин, вогнем було знищено (пошкоджено) 1074 будівлі, 194 одиниці техніки та 534,7 т грубих кормів. Прямі збитки від пожеж склали 74 млн 784 тис. гривень.

В порівнянні з 2017 роком кількість побутових пожеж (у 2017 році – 1354) та кількість загиблих (у 2017 році – 74 особи) збільшились відповідно на 4,7% та 5,4%, при цьому кількість постраждалих (у 2017 році – 28 осіб) зменшилась на 3,6%.

Враховуючи вищезазначені проблемні питання із забезпечення пожежної безпеки необхідно направити основні зусилля на:

• оновлення основної і спеціальної пожежної техніки та обладнання;
• приведення шляхів евакуації, автоматичних систем протипожежного захисту, системи оповіщення людей про пожежу, електрообладнання у відповідність з вимогами законодавчих та нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки;
• проведення ремонту, відновлення і технічного обслуговування автоматичних систем протипожежного захисту будинків підвищеної поверховості та висотних будинків;
• придбання для підрозділів оперативно-рятувальних служб спеціальної пожежно-рятувальної техніки з висотою піднімання понад 30 метрів;
• проведення ремонту та утримання міських мереж протипожежного водопостачання у належному технічному стані;
• використання у будинках та спорудах конструктивних елементів з унормованими показниками пожежно-технічних характеристик;
• залучення організацій житлово-комунального сектору, громадськості, членів добровільної пожежної охорони і дільничних інспекторів міліції до проведення серед населення роз’яснювальної роботи з дотримання правил пожежної безпеки;
• створення місцевої пожежної охорони та комплектування їх необхідною кількістю кваліфікованого особового складу.

3.4. Гідродинамічна небезпека

Гідродинамічна небезпека області пов’язана з Київським водосховищем, яке утворене в результаті підпору річки Дніпро греблею Київської ГЕС.

Внаслідок можливого руйнування греблі Київської ГЕС у зону катастрофічного затоплення можуть потрапити 11 населених пунктів Козелецького району (села Євминка, Крехаїв, Беремицьке, Лутава, Виповзів, Поліське, Карпилівка, Білики, Набільське, Жилин Млинок та частина м.Остер), площа можливого затоплення складає близько 220 км2.

Стан гідродинамічної безпеки залежить від стану гідротехнічних споруд.

Тривалий період експлуатації їх у складних гідрологічних умовах створює загрозу руйнування їх і, як наслідок, виникнення надзвичайної ситуації.

Для забезпечення безпеки населення при катастрофічному затопленні здійснюються превентивні заходи, спрямовані на запобігання затопленню або обмеження його масштабів. Такі заходи передбачають наступне:

• обмеження будівництва житлових будинків та об’єктів економіки в місцях, які потрапляють у зону дії можливої хвилі прориву;
• обвалування населених пунктів і сільськогосподарських угідь;
• створення надійних дренажних систем;
• проведення берегоукріплювальних робіт для запобігання зсувам і обвалам;
• облаштування гідроізоляцій та спеціальних укріплень на будівлях і спорудах;
• насадження лісів та дерев із низьким стовбуром (тополі, вільхи та берези), здатних зменшити швидкість хвилі прориву.

У разі небезпеки прориву штучних гребель проводять заходи щодо регулювання стоку води:

• плановий скид води з водосховища в період весняного паводка;
• своєчасний спуск води.

Із метою захисту населення при катастрофічних затопленнях запобігання ураженню або максимального зменшення його ступеню здійснюють комплекс організаційних, інженерно-технічних і спеціальних заходів, а саме:

• своєчасне оповіщення населення про загрозу катастрофічного затоплення і вжиття необхідних заходів для його захисту;
• самостійний вихід населення із зони можливого катастрофічного затоплення до підходу хвилі прориву;
• організація та проведення своєчасної евакуації населення у безпечні райони до підходу хвилі прориву;
• укриття населення на незатоплених частинах будинків і споруд, а також на підвищених ділянках місцевості;
• організація та проведення аварійно-рятувальних робіт у зоні затоплення;
• надання кваліфікованої та спеціалізованої допомоги потерпілим;
• проведення невідкладних робіт для забезпечення життєдіяльності населення.

З огляду на все вищенаведене зрозуміло, що проблема захисту населення та економіки області від наслідків гідродинамічних аварій залишається однією з найактуальніших водогосподарських проблем, вирішенню якої необхідно приділяти особливу увагу.

3.5. Аналіз небезпек на автомобільному транспорті

Протяжність мережі автомобільних доріг загального користування у Чернігівській області складає 7722,4 км, у тому числі дороги державного значення – 2962,2 км. Не мають під’їздів з твердим покриттям 39 населених пунктів області, протяжність цих під’їздів складає близько 140,5 км.

До доріг державного значення віднесені:

• міжнародні – автодороги Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, Кіпті-Глухів-Бачівськ, загальна довжина яких в межах області складає 332,7 км;
• національні – автодорога Київ-Суми-Юнаківка, Чернігів-Мена-Сосниця-Грем’яч, Чернігів-Городня-Сеньківка,загальна довжина яких в межах області складає 423,6 км;
• регіональні – автодороги Чернігів-Пакуль-КПП "Славутич"-Чорнобиль, Батурин-Конотоп-Суми, КПП "Миколаївка"-Семенівка-Н.-Сіверський-Глухів-КПП "Катеринівка", Чернігів-Ніжин-Прилуки-Пирятин, Талалаївка-Ічня-Тростянець-Сокиринці, Київ-Вишгород-Десна-Чернігів, загальна довжина яких в межах області складає 516,3 км;
• територіальні – автодороги, загальна довжина яких в межах області складає 1689,2 км.

На мережі автодоріг нараховується 502 мости та шляхопроводи, з них 16 великих (довжиною більше 100 м), 13 металевих (у тому числі 2 наплавних) та 3 дерев’яних. На 397 мостах (79,1% від загальної кількості) капітальний ремонт чи реконструкція не проводилися більше 30 років. Не відповідають сучасним нормативам одночасно за габаритом та вантажопідйомністю 325 споруд (64,7% від загальної кількості). Знаходяться в аварійному стані 79 мостів (15,7% від загальної кількості).

За 2018 рік виконано поточний ремонт та експлуатаційне утримання мостів на загальну суму 12,928 млн гривень:

• на державних дорогах – 11,3 млн гривень;
• на місцевих дорогах – 1,628 млн гривень.

У 2018 році проводився капітальний ремонт мостів на дорогах державного значення на суму 13,0 млн гривень.

Для забезпечення підготовки автомобільних доріг загального користування до функціонування у зимовий період дочірнім підприємством "Чернігівський облавтодор" станом на 14 грудня 2018 року було накопичено 43,3 тис. т фрикційного матеріалу та 6,4 тис. т технічної солі на загальну суму 7242,5 тис. гривень. Крім того, виготовлено та відремонтовано 3520 снігозатримуючих щитів (100%).

Для утримання доріг у зимовий період підготовлено 5 стаціонарних солесховищ для зберігання чистої солі (100%), 42 тимчасових майданчика для зберігання протиожеледних матеріалів (100%), 308 одиниць техніки (100%): 6 роторних снігоочищувачів, 5 бульдозерів, 35 автогрейдерів, 47 піскорозкидувачів, 58 навантажувачів, 7 солерозподілювачів, 85 одиниць навісного снігоочисного обладнання та 65 одиниць іншої снігоочисної техніки.

В разі виникнення екстремальних ситуацій для розчищення державних доріг від снігу передбачається залучати грейдерну і тракторну техніку ШБУ-14, ШРБУ-82 Ніжинської ПШМК та інших господарств різної форми власності.

В дорожніх господарствах підготовлено до роботи 36 пунктів обігріву, та 60 лінійно-виробничих будівель, 31 адміністративну будівлю та 16 котелень.

Значна частка небезпечних подій припадає на дорожньо-транспортні пригоди, особливо із загибеллю людей, що свідчить про високу потенційну небезпеку автомобільного транспорту як галузі господарства.

Слід відмітити, що у порівнянні з 2017 роком кількість аварій у 2018 році зменшилась на 15,5%.

Основною причиною дорожньо-транспортних пригод є порушення правил дорожнього руху. Серед причин аварійності є низька дисципліна учасників дорожнього руху, більшість дорожньо-транспортних пригод сталася через перевищення швидкості, виїзд на смугу зустрічного руху.

Для зменшення рівня небезпеки на транспорті необхідно провести модернізацію транспортної інфраструктури та рухомого складу для забезпечення зростаючої мобільності населення та товаропотоків, забезпечення конкурентоспроможних та якісних транспортних послуг, підвищення екологічності та енергоефективності транспортних процесів та безпеки перевезень пасажирів і вантажів.

3.6. Аналіз небезпек на залізничному транспорті

Загальна довжина залізничних колій в області складає 893 км, 20 із 22 районів області мають вихід на залізничні магістралі.

Потреби господарського комплексу і населення обслуговує Південно-Західна (Київська дирекція залізничних перевезень, Конотопська дирекція залізничних перевезень) та Південна (Полтавське відділення) залізниці, 6 дистанцій колії, 53 залізничні станції, 2 локомотивних депо (м.Сновськ, м.Чернігів), 1 вагонне депо (м.Бахмач)  та низка інших підприємств.

Через Чернігівську область проходить Крітський міжнародний коридор №9, що поєднує Україну, Республіку Білорусь, Російську Федерацію, Скандинавію, Польщу і Західну Європу.

Місто Чернігів має пряме пасажирське сполучення як на внутрішніх залізничних магістралях України, так і за її кордонами (з м. Москва, м. Мінськ, м. Гомель).

По залізниці здійснюється перевезення людей, небезпечних вантажів як транзитом, так і на підприємства області, що створює потенційну небезпеку виникнення аварій і катастроф, в тому числі з людськими жертвами.

Найбільш інтенсивний рух потягів спостерігається на таких ділянках залізниць:

• Конотоп-Бахмач-Ніжин-Київ;

• Бахмач-Сновськ-Білорусь;

• Чернігів-Ніжин-Прилуки-Гребінка (Полтавська область).

Аварія при транспортуванні небезпечних речовин може призвести до забруднення значної території площею до 25 кв. км, з глибиною можливого забруднення до 40 км.

3.7. Аналіз небезпек на магістральних нафто-, газо- і продуктопроводах

Довжина трубопроводів загального користування, які проходять територією області, складає 12706,3 км, з них:

• нафтопроводи НГВУ "Чернігівнафтогаз" – 396,0 км;

• продуктопроводи Гнідинцівського газопереробного заводу – 68,2 км;

• газопроводи – 12242,1 км, в тому числі:

• ПАТ "Чернігівгаз" – 10314,7 км;

• Чернігівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів – 1488,5 км;

• НГВУ "Чернігівнафтогаз" - 370,0 км;

• Гнідинцівського газопереробного заводу – 68,9 км.

По території області проходить 12242,1 км газопроводів, які на своїй протяжності мають 1519 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 316, автомобільні дороги – 1080, залізниці – 123.

З терміном понад 30 років працює близько 7702,137 км газопроводів.

По території області проходить 464,2 км нафто- та продуктопроводів, які на своїй протяжності мають 57 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 10, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 40, залізниці – 7.

З терміном понад 30 років працює близько 265,55 км нафто- та продуктопроводів.

Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації.

Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод.

Основними причинами такого стану залишаються порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утримання системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані.

Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо.

До аварійних ситуацій на газопроводах можуть привести відключення електропостачання на газорозподільних станціях, газорегуляторних пунктах та інших об’єктах (відключається сигналізація і зв’язок обладнання, прилади обліку, установки катодного захисту та інше).

Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує неправомірне використання охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадання вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів.

Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням.

3.8. Оцінка небезпек на об’єктах життєзабезпечення

Стан газопостачання

В області газифіковано 639 населених пунктів. Загальна довжина газопроводів, які знаходяться на балансі ПАТ "Чернігівгаз", складає 10314,743 км. Їх роботу забезпечують 469 газорегуляторних пунктів та 1706 газорегуляторних пунктів шафового типу.

Газопроводи мають 38,409 км переходів, у тому числі через водні перешкоди – 7,733 км, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 27,092 км, залізниці – 3,584 км.

З терміном понад 30 років експлуатується близько 6500,689 км газопроводів.

З кожним роком загострюється проблема корозії підземних металевих комунікацій, невжиття заходів щодо їх своєчасного відновлення може призвести до виникнення аварійних ситуацій.

До основних причин, що можуть призвести до аварійності на мережах та об’єктах газопостачання, відносяться: порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. З метою запобігання виникненню аварій на об’єктах та мережах газопостачання необхідно проводити нагляд за технічним станом системи газопостачання, підвищити відповідальність суб’єктів господарської діяльності за її утримання у належному технічному стані, а також проводити поточний та капітальний ремонт об’єктів та мереж газопостачання.

Протягом 2018 року було перевірено та продіагностовано технічний стан 2646,657 км газопроводів.

Крім того, проведено поточний ремонт 1342 газорегуляторних пунктів та 624 станцій катодного захисту, заміну 1110 п.м пошкодженої ізоляції на розподільних газопроводах.

Стан енергопостачання

На цей час в електроенергетичній галузі експлуатується близько 36465,05 км повітряних та кабельних ліній електропередач всіх класів напруги.

На території Чернігівської області розміщено 2 електропідстанції 330 кВ загальною потужністю 670 МВА та проходять 377,05 км магістральних електричних мереж (ПЛ 330 кВ – 365,8 км, ПЛ 110 кВ – 11,25 км), які знаходяться на балансі ВП "Центральної електроенергетичної системи Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".

Електричні мережі, які знаходяться на балансі ПАТ "Чернігівобленерго", налічують понад 36088,0 км повітряних і кабельних ліній напругою 0,4-110 кВ, 8703 трансформаторні підстанції напругою 10-110 кВ та розподільчі пункти напругою 10 кВ загальною потужністю 3061,42 МВА.

У 2018 році на об’єктах ВП "Центральної електроенергетичної системи Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в межах Чернігівської області виконано наступний обсяг робіт:

- капітальний ремонт повітряних ліній електропостачання 330 кВ:

- заміна ізоляції – 111 шт.;

- розчищення траси – 55,1 га;

- ремонт фундаментів – 4 шт.;

- ремонт залізобетонних опор – 25 шт.;

- заміна розпірок – 38 шт.;

- ремонт пристроїв заземлення – 9 шт.;

- розчищення траси від очерету – 2,3 га.

- капітальний ремонт повітряних ліній електропостачання 110 кВ:

- розчищення траси – 2,0 га.

- капітальний ремонт основного обладнання електропідстанцій 330 кВ:

- ремонт вимикачів 330 кВ – 1 шт.;

- ремонт вимикачів 110 кВ – 5 шт.;

- ремонт компресорів – 2 шт.;

- ремонт роз’єднувачів 330 кВ – 9 шт.;

- ремонт роз’єднувачів 110 кВ – 6 шт.;

- ремонт роз’єднувачів 35 кВ – 2 шт.

- проведено плановий огляд 377,05 км повітряних ліній електропостачання.

ПАТ "Чернігівобленерго" протягом 2018 року виконано наступний обсяг робіт:

- виконано капітальний ремонт:

- 3409,67 км ліній електричних мереж напругою 0,4-110кВ;

- 25 трансформаторних підстанцій напругою 35/110 кВ;

- 1370 трансформаторних підстанцій напругою 10/0,4 кВ.

- проведено технічне переоснащення:

- 2 трансформаторних підстанцій напругою 110 кВ із заміною трьох силових трансформаторів;

- 12 трансформаторних підстанцій напругою 35 кВ із заміною комутаційного обладнання 10-35 кВ та 2 силових трансформаторів.

З метою запобігання аварійним ситуаціям на об’єктах та мережах електропостачання протягом 2018 року ПАТ "Чернігівобленерго" проведено тепловізійне обстеження електрообладнання мереж 0,4-110 кВ. Перевірено обладнання 68 електропідстанцій 35/110 кВ, 82 трансформаторних підстанцій та розподільних пунктів 6/10 кВ. Під час обстеження було виявлено 175 аварійних дефектів. Всі виявлені недоліки були оперативно усунені, що дозволило уникнути аварій та відмов у роботі обладнання.

Крім того, проведено розчистку 3300,69 км трас повітряних ліній електропередач від порослі та дерев, в тому числі:

• 35-110 кВ – 119,69 км ;
• 10 кВ – 942,74 км;
• 0,4 кВ – 2238,26 км.

Проблемним питанням залишається розкрадання електрообладнання. У 2017 році було викрадено 8,882 км алюмінієвого дроту, 2 силових трансформатора 10/0,4 кВ, злито 2,212 т трансформаторного масла, що призвело до пошкодження 7 силових трансформаторів 10 кВ. Всього за рік було зареєстровано 28 крадіжок на загальну суму 707 тис. гривень.

Стан теплопостачання

Загальна протяжність теплових мереж складає 501,13 км, у тому числі ПАТ "Облтеплокомуненерго" – 226,0 км, КЕП "Чернігівська ТЕЦ" – 150,71 км, ТОВ "НіжинТеплоМережі" – 72,15 км, КП "Прилукитепловодопостачання" – 52,27 км.

ПАТ "Облтеплокомуненерго" забезпечує теплопостачання 21 населеного пункту, в тому числі: м. Чернігів, м. Бахмач, м. Городня, м. Мена, м. Сновськ, м. Корюківка, м. Новгород-Сіверський, м. Семенівка, смт Сосниця, смт Ладан Прилуцького району, смт Козелець, смт Короп, смт Михайло-Коцюбинське Чернігівського району, смт Гончарівське Чернігівського району, смт Седнів Чернігівського району, с. Халявин Чернігівського району, с. Киїнка Чернігівського району, смт Срібне, смт Ріпки, смт Куликівка та с. Салтикова-Дівиця Куликівського району.

Протяжність теплових мереж, що є на балансі ПАТ "Облтеплокомуненерго", становить 226 км, з них 192 км (85% від загальної протяжності) мають строк експлуатації понад 20 років.

ПАТ "Облтеплокомуненерго" експлуатує 93 котельні. Із 395 встановлених котлів 184 одиниці (47%) мають строк експлуатації понад 20 років.

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" забезпечує теплопостачання населення, організацій, установ і підприємств м. Чернігова, опалювальна площа яких становить 2450,918 тис. м2. Загальна протяжність теплових мереж складає 150,71 км у двохтрубному вимірі, з них 38,71 км магістральних теплових мереж. Із загальної кількості теплових мереж 141,88 км експлуатуються понад 20 років. Щорічні втрати теплової енергії складають 28,16 %.

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова" експлуатує 62 теплопункти, які підтримуються у робочому стані.

ТОВ "НіжинТеплоМережі" забезпечує теплопостачання м. Ніжина, опалювальна площа становить 822,6 тис. м2. Загальна протяжність теплових мереж у двохтрубному вимірі складає 72,15 км. Із загальної протяжності теплових мереж 61,2 км мають термін експлуатації більше 16 років. Втрати теплової енергії складають більше 20,3%. Теплоізоляція на теплових мережах застаріла та неефективна.

Всього експлуатуються 14 котелень. Із 50 встановлених котлів 31 одиниця (62%) мають строк експлуатації понад 20 років, з них 14 котлів відносяться до застарілих та малоефективних з коефіцієнтом корисної дії нижче 82%.

Підприємство КП "Прилукитепловодопостачання" забезпечує теплопоста-чання в м. Прилуки, протяжність теплових мереж складає 52,27 км. Із загальної протяжності теплових мереж 5,6 км (10,7%) перебувають в аварійному стані, замортизовано 42,76 км (81,8%), через що щорічні втрати теплової енергії складають 10,3%. Теплоізоляція теплових мереж застаріла та неефективна.

Підприємством експлуатується 47 котелень. Із 177 встановлених котлів 22 одиниці (12,4%) мають строк експлуатації понад 20 років, 86 котлів (48,6%) є застарілими та малоефективними з коефіцієнтом корисної дії нижче 90%.

Обстеження і діагностика теплотрас свідчить про те, що на кожній теплотрасі, яка експлуатується понад 20 років, наявні ділянки з різним ступенем пошкодження, які потребують різних видів ремонту.

З метою покращання ситуації необхідно проведення робіт з модернізації та заміни фізично і морально застарілого устаткування об’єктів та заміну замортизованих та аварійних мереж теплопостачання.

Стан водовідведення та водопостачання

Водозабезпечення населення області здійснюється господарсько-питними водопроводами. Крім того, населення використовує воду з колодязів громадського користування.

Для господарсько-питних водопроводів використовується вода тільки з підземних джерел (артезіанські свердловини).

ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України» та його територіальні відділи і відділення проводять моніторингові дослідження якості питної води згідно Плану моніторингових досліджень об’єктів навколишнього середовища, ЛПЗ, ЗОЗ та ДНЗ, закладів соціального забезпечення на 2018 рік, погодженого головою Чернігівської облдержадміністрації, а також лабораторні дослідження на договірній основі.

Якість води централізованого водопостачання в області у порівнянні з минулими роками дещо погіршилась.

Проведено 6095 досліджень води централізованого водопостачання з мікробіологічних показників, з них не відповідали вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людини» 273 проби, що складає 4,5 %.

Проведено дослідження 4881 зразка води централізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам 535 проб, що складає 11,0 %.

Більшість сільського населення області користується питною водою з джерел децентралізованого водопостачання (колодязі громадського користування).

Якість води децентралізованого водопостачання в області, як і раніше залишається стабільно незадовільною.

Згідно даних досліджено 2021 зразок води джерел децентралізованого водопостачання на мікробіологічні показники, з них вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 не відповідали вимогам 322 зразки, що складає 15,9 %.

Проведено дослідження 3396 зразків води децентралізованого водопостачання на санітарно-хімічні показники, з них не відповідали гігієнічним вимогам 1174 проби, що складає 34,6 %.

Слід зазначити, що спалахів інфекційних захворювань, пов’язаних з водним фактором передачі, в області не зареєстровано.

Централізованим водопостачанням в області забезпечено 16 міст (100% від загальної кількості міст), 29 селищ міського типу (100% від загальної кількості селищ) та 193 сільські населені пункти (13,2% від загальної кількості сільських населених пунктів).

Загальна протяжність водопровідних мереж, які знаходяться на балансі ліцензованих підприємств, становить 2112,7 км, з яких 712,1 км (34%) ветхі та аварійні

Централізованими системами водовідведення в області забезпечено 15 міст (93,8 % від загальної кількості міст); 14 селищ міського типу (48,3 % від загальної кількості селищ); 11 сільських населених пунктів (0,8% від загальної кількості сільських населених пунктів).

Загальна протяжність мереж водовідведення складає 763,4 км, з них 324,1 км (42%) ветхі та аварійні.

В м. Чернігові загальна протяжність комунальних водопровідних мереж, що знаходяться на балансі КП "Чернігівводоканал", складає 554,2 км, з них 178,67 км (32,2%) перебувають в аварійному стані.

Загальна кількість артсвердловин складає 109 одиниць, з них в робочому стані 65 артсвердловин потужністю 113,33 тис. м3/добу, з робочих артсвердловин 62 одиниці потужністю 110,1 тис. м3/добу працюють більше 20 років. Потребує відновлення 1 артсвердловина потужністю 0,7 тис. м3/добу.

Загальна кількість водопровідних насосних станцій – 5 одиниць, їх потужність складає 75,2 тис. м3/добу.

Потужність артсвердловин, які знаходяться в робочому стані:

• по ВНС № 1 – 16 одиниць потужністю 1438,5 м3/год.;
• по ВНС № 2 – 14 одиниць потужністю 1094,6 м3/год.;
• по ВНС № 3 – 15 одиниць потужністю 1214,8 м3/год.;
• по ВНС № 4 – 12 одиниць потужністю 659,9 м3/год.;
• по ВНС № 5 – 3 одиниці потужністю 94,5 м3/год.;
• по окремо розташованих артсвердловинах – 5 одиниць потужністю 224,0 м3/год.

Загальна протяжність каналізаційних мереж в м. Чернігові, що знаходяться на балансі КП "Чернігівводоканал", становить 332 км, з них 158,66 км (47,8%) знаходяться в аварійному стані.

Загальна кількість насосних станцій каналізації – 17 одиниць потужністю 142,1 тис. м3/добу, потужність очисних споруд складає 94,0 тис. м3/добу.

В м. Ніжині загальна протяжність комунальних мереж водопостачання, що знаходяться на балансі КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства", складає 274,4 км, з них ветхих та аварійних 130,7 км (47,6 %).

Загальна кількість артезіанських свердловин складає 17 одиниць, їх потужність становить 17,6 тис. м3/добу. Потребують ремонту 4 артезіанські свердловини.

Загальна кількість водопровідних насосних станцій складає 4 одиниці, їх потужність становить 17,7 тис. м3/добу. Усі водопровідні насосні станції потребують ремонту.

Загальна протяжність каналізаційних мереж в м. Ніжині, що знаходяться на балансі КП "Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства", становить 76,2 км, з них ветхих та аварійних 52,4 км (68,8%). На балансі підприємства знаходяться 14 каналізаційних насосних станцій, з них потребують реконструкції (капітального ремонту) 11 каналізаційних насосних станцій загальною потужністю 24,0 тис. м3/добу.

В м. Прилуки загальна протяжність комунальних мереж водопостачання, що знаходяться на балансі КП "Прилукитепловодопостачання", складає 198,124 км. Із загальної протяжності комунальних мереж водопостачання 72,0 км або 36,3% знаходиться в аварійному стані.

Водопостачання м. Прилуки забезпечують:

- 19 артсвердловин потужністю 32,9 тис. м3/добу, з них потребує ремонту 1 артсвердловина;

- 2 водопровідні насосні станції потужністю 6,8 тис. м3/добу, які знаходяться в задовільному стані.

Загальна протяжність каналізаційних мереж в м. Прилуки, що знаходяться на балансі КП "Прилукитепловодопостачання", становить 122,707 км. Із загальної протяжності 41,9 км (34,1%) каналізаційних мереж знаходиться в аварійному стані. На балансі підприємства знаходяться 20 каналізаційних насосних станцій, з них потребує реконструкції (капітального ремонту) 1 каналізаційна насосна станція загальною продуктивністю 1,774 тис. м3/добу.

Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю замортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюються.

Основними шляхами покращення технічного стану водопровідно-каналізаційного господарства є:

• оптимізація централізованих систем водопостачання та водовідведення;
• приведення зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання до нормативних вимог, забезпечення дотримання їхніх режимів;
• реконструкція водопровідних і каналізаційних мереж;
• реконструкція водопровідних насосних станцій та очисних споруд;
• оновлення, реконструкція й удосконалення каналізаційних насосних станцій та очисних споруд (заміна насосних агрегатів і приведення їхньої потужності у відповідність з існуючою потребою);
• реконструкція каналізаційних очисних споруд з метою зменшення обсягів неочищених та недостатньо очищених стічних вод, що скидаються у навколишнє природне середовище;
• будівництво та реконструкція станцій водопідготовки й доочистки питної води в населених пунктах, де якість питної води не відповідає встановленим вимогам;
• підвищення професійного рівня фахівців підприємств водопровідно-каналізаційного господарства.

Незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення.

3.9. Транскордонні загрози

Чернігівська область на заході та північному заході межує з Гомельською областю Республіки Білорусь, на півночі – з Брянською областю Російської Федерації.

Джерелом потенційного негативного впливу на стан водних об’єктів Чернігівщини з території Республіки Білорусь є господарська діяльність КП "Гомельводоканал" та сільськогосподарського комплексу з відгодівлі свиней "Сож" у с. Кравцово Гомельського району. Незважаючи на те, що стічні води проходять механічну та біологічну очистку, в разі аварії на цих підприємствах можливий скид неочищених стічних вод у річки Сож та Добрянка.

Потенційно небезпечним об’єктом для області є також Гомельський хімічний завод, на якому виробляються мінеральні добрива, в основному фосфорні, та зберігається близько 15 млн тонн мінеральної сировини для виготовлення добрив.

Також, потенційно небезпечними для області є Білоруський газопереробний завод, розташований в районі нафтогазовидобування поблизу населеного пункту Речиця на р. Дніпро, гідролізно-дріжджовий завод в м. Речиця, нафтопереробний завод в м. Мозир (р. Прип’ять) та завод побутової хімії в м. Калінковичі.

Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. Це - завод по виробництву мінеральних добрив біля м. Брянськ на р. Десна; комбінат побутової хімії в населеному пункті Шебекіно Белгородської області; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р. Сейм).

Джерелами негативного впливу на стан водних об’єктів басейну р. Десна можуть стати ВАТ "Погарський мʼясокомбінат", ГУП "Погарські інженерні мережі" та Погарське МУЖКГ (Брянська область).

Крім того, Чернігівська область знаходиться в зоні потенційно небезпечного впливу можливих аварій на трьох АЕС – Курській (Росія), Смоленській (Росія) та Ігналінській (Литва). Крім вищезгаданих, область може зазнати негативного впливу в разі аварії на Калінінській АЕС (Росія), Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині, Чехії та Словаччині.

ІV. Стан системи оповіщення

Для доведення до населення інформації про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, постійного інформування про наявну обстановку та своєчасного оповіщення керівного складу органів цивільного захисту і членів постійних комісій з питань ТЕБ та НС в Чернігівській області існує регіональна автоматизована система централізованого оповіщення "Сигнал-ВО".

Також, Департамент забезпечує цілодобову готовність загальнодержавної системи централізованого оповіщення "Сигнал-У" та спеціальної системи "Сигнал-Д".

Для підтримання постійної готовності системи оповіщення регулярно проводяться: щоденні, щомісячні, комплексні, вибіркові та позапланові перевірки технічного стану засобів оповіщення і зв’язку цивільного захисту міст та районів області.

Так, протягом 2018 року проведено 365 щоденних, 12 щомісячних, 7 вибіркових та 5 позапланових технічних перевірок системи оповіщення, отримано 1 контрольний сигнал Державної служби України з надзвичайних ситуацій по системі "Габардин" та доведено його до керівного складу міст і районів області, отримано 24 учбово-тренувальні сигнали по системі "Габардин", передані 3 контрольні сигнали Чернігівської обласної державної адміністрації для керівного складу міст та районів області, передано в райони і міста 49 штормових попереджень.

Слід окремо зазначити, що 15-16 листопада 2018 року проводилась річна комплексна перевірка регіональної системи оповіщення. По обласному, місцевим каналам телебачення і радіомовлення передавалась учбова інформація для населення на випадок загрози або виникнення надзвичайних ситуацій.

Випадків відказів апаратури оповіщення та несанкціонованого запуску засобів оповіщення в Чернігівській області не зареєстровано.

Всі команди, які передавались по апаратурі прийняті відповідальним черговим Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації та надані підтвердження.

Регіональна автоматизована система централізованого оповіщення знаходиться в справному стані і готова виконувати функції за призначенням. Апаратура регіональної системи оповіщення протягом 2018 року працювала надійно, без відказів.

Водночас, через моральну і фізичну застарілість апаратури ускладнюються можливості ремонту у зв’язку зі зняттям даної апаратури з виробництва та відсутністю запасного майна і приладів. Слід відмітити, що обладнання системи оповіщення не пристосоване для взаємодії з новітнім телекомунікаційним обладнанням (мобільні телефони, цифрові АТС).

Згідно з договорам між Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації та Чернігівською філією ПАТ "Укртелеком" і КП «Укрспецзв'язок» експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури оповіщення проводилось своєчасно. Якість обслуговування апаратури та засобів оповіщення задовільна.

Оповіщення населення області проводиться дистанційно за допомогою:

• електросирен – 113 шт., з них 100 електросирен – працездатні та 13 – непрацездатні (в зв’язку з закриттям підприємств);
• FM-радіомовлення – 7 радіопередавальних станцій ефірного мовлення;
• радіоточок проводового мовлення (м. Чернігів, м. Ніжин) – близько 2,3 тис. абонентів.

Щомісяця проводиться перевірка працездатності електросирен без запуску. Озвученість електросиренами територій міст та районів області складає 65%, запуск електросирен проводиться автономно (51 електросирена) та централізовано (61 електросирена) з пункту управління та позаміського запасного пункту управління. Для 100-відсоткової озвученності території області необхідно встановити 80 додаткових електросирен.

В окремих містах та районах області складна обстановка з електросиренами, озвученість територій не відповідає керівним документам. На даний час багато підприємств збанкрутувало і не працюють. Електросирени, які були розміщені на цих підприємствах залишились безгосподарними. Своєчасні рішення по їх переміщенню не приймаються.

Ще одним проблемним питанням є зменшення кількість абонентських радіоточок проводового радіомовлення. Так, Чернігівська філія ПАТ "Укртелеком" без узгодження з Департаментом з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації відключає та ліквідовує радіотрансляційні вузли в містах та районах області, що зменшує імовірність доведення інформації до підприємств, організацій, установ та населення області.

На сьогодні намітилася позитивна тенденція в розвитку питання оповіщення населення за рахунок використання можливостей телебачення та Інтнрнет-ресурсів.

Так, були укладені договори з філією ПАТ «Національної суспільної телекомпанії України» «Чернігівська регіональна дирекція» і місцевим кабельним телеканалом «Дитинець» на розміщення в телерадіоефірі інформації про виникнення або загрозу надзвичайних ситуацій.

Крім цього, забезпечено трансляцію повідомлень цивільного захисту в програмах онлайн-мовлення мережі Інтернет.

В цілому централізованим оповіщенням, з урахуванням телебачення, ефірного та проводового радіомовлення, охоплено до 85 відсотків населення області.

Також, актуальна інформація з питань цивільного захисту постійно висвітлюється в електронних засобах масової інформації на веб-сайті Департаменту та Чернігівської ОДА.

Модернізація та розвиток систем оповіщення

Чернігівською філією Концерну радіомовлення, радіозв´язку та телебачення встановлені радіопередавальні станції FM-діапазону у містах Чернігові, Прилуках, Бахмачі, Новгород-Сіверському, селищах Холми та Сосниця, які дають можливість оповіщення населення даних міст і прилеглих районів.

У 2018 році проведено розширення можливостей автоматизованого робочого місця відповідального чергового Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи Чернігівської облдержадміністрації, добавлено два канали GSM для підвищення оперативності проведення оповіщення по мобільним телефонам та канал для перехвату обласного телебачення.

В Чернігівській філії Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення встановлена апаратура, яка надає можливість відповідальному черговому Департаменту оперативно включатись в загальнодержавний радіоканал радіостанції «Українське Радіо-1» та обласний телеканал UA:ЧЕРНІГІВ філії ПАТ «Національна суспільна телекомпанія України» «Чернігівська регіональна дирекція» і передавати інформацію про надзвичайні події для населення області.

Вирішується питання щодо залучення операторів мобільного зв’язку для оповіщення населення окремих районів області за допомогою СМС-повідомлень.

У 2018 році закуплене новітнє обладнання для 12 районів, а саме абонентські блоки оповіщення для районних відділів (відділень) поліції ГУ НП в області для оповіщення і інформування керівного складу районів області з використанням GSM-зв’язку.

V. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення

Фінансове забезпечення

Фінансування заходів і робіт, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, здійснювалось відповідно до чинного законодавства. Фінансування невідкладних витрат, пов’язаних з ліквідацією надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, в області здійснюється у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 № 415 зі змінами та Положення про фонд непередбачених видатків (резервний фонд) облдержадміністрації, затвердженого обласною радою.

Обсяг резервного фонду обласного бюджету на 2018 рік складав 500,0 тис. гривень.

Відповіднодо розпорядження в.о. голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 05.11.2018 №628 з резервного фонду обласного бюджету було виділено 500,0 тис. гривень для проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка сталася 9 жовтня 2018 року на 6-ому арсеналі боєприпасів МО України біля смт Дружба Ічнянського району

Матеріально-технічне забезпечення

У 2018 році передбачалося створити запаси матеріально-технічних резервів на суму 12 млн 129,488 тис. гривень.

Протягом 2018 року здійснювались заходи щодо створення матеріальних цінностей для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру. Основна номенклатура матеріального запасу включає будівельні та пально-мастильні матеріали, засоби забезпечення аварійно-відновлювальних робіт, речове майно та засоби першої необхідності. Однією з основних проблем на місцевому рівні, що залишається в галузі матеріальних резервів, є відсутність стійкого фінансування.

Усього, протягом 2018 року були створені запаси матеріально-технічних резервів на суму 13 млн 259,765 тис. гривень, з них: за рахунок обласного бюджету – 400 тис. гривень, за рахунок місцевих бюджетів – 993,6 тис. гривень, за рахунок коштів підприємств – 11 млн 866,165 тис. гривень.

Накопичення матеріальних резервів місцевого та об’єктового рівня для запобігання, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру у 2018 році приведено у таблиці:

№ з/п	Назва районів	Одиниця виміру	Матеріальний резерв
			Місцевий		Об'єктовий
			План	Фактично створено	План	Фактично створено
1	Бахмацький	тис.грн	25	22,1	78	127,2
2	Бобровицький	тис.грн	33,9	13	15	15,5
3	Борзнянський	тис.грн	35	25,9	47,4	53,2
4	Варвинський	тис.грн	13	19,5	500	500
5	Городнянський	тис.грн	99	23,7	135	135
6	Ічнянський	тис.грн	13,5	13,5	28,8	182,15
7	Козелецький	тис.грн	150	105	47,9	47,9
8	Коропський	тис.грн	10	0	56,2	56,2
9	Корюківський	тис.грн	5	0	253,8	247,8
10	Куликівський	тис.грн	54,4	11,2	80	81,3
11	Менський	тис.грн	15	5	11	11,2
12	Ніжинський	тис.грн	26	0	700	794,8
13	Новгород-Сіверський	тис.грн	16,8	51,8	38,68	21,88
14	Носівський	тис.грн	10	0	112	112
15	Прилуцький	тис.грн	0	0	77,88	45,75
16	Ріпкинський	тис.грн	17,03	158	60	62,43
17	Семенівський	тис.грн	50	49,9	675	910
18	Сосницький	тис.грн	10	5	100	100,2
19	Срібнянський	тис.грн	69	0	13	13,7
20	Талалаївський	тис.грн	1,1	1,3	30	30,8
21	Чернігівський	тис.грн	100	99,8	25,4	25,4
22	Сновський	тис.грн	6	0	78,47	29,645
23	м. Н-Сіверський	тис. грн	80	80	583,7	613,7
24	м.Ніжин	тис.грн	233	185	180	189
25	м.Прилуки	тис.грн	-	37,9	80	83,2
26	м.Чернігів	тис.грн	174	85,5	7889,928	7376,21
	Усьго	тис.грн	1246,73	993,6	11897,158	11866,165

У 2018 році заходами Цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту у Чернігівській області на 2016-2020 роки було передбачено фінансування заходів програми щодо поповнення регіонального матеріального резерву на суму 400 тис. гривень. Закупівля матеріальних цінностей до регіонального резерву здійснювалась через систему електронних закупівель ProZorro.

З метою надання допомоги постраждалому від вибухів населенню Ічнянського району із регіонального матеріального резерву було виділено матеріальні цінності на загальну суму 968,184 тис. гривень, у тому числі:

каремати – 1140 од.;

шифер 8-ми хвильовий – 2170 листів;

листи заліза оцинкованого – 200 листів;

скло віконне – 456,56 кв. м;

поліетиленова плівка – 10 рулонів;

цвяхи – 320 кг;

пально-мастильні матеріали – 21830 л, у тому числі 20330 л дизпалива;

комплекти посуду одноразового використання – 5000 од.;

матраци, простирадла, рушники – 620 од.;

продукти харчування на суму 84,414 тис. грн.

Оперативне виділення матеріальних цінностей з регіонального матеріального резерву дозволило створити належні умови для перебування евакуйованого населення, забезпечити пальним правоохоронні органи, рятувальні підрозділи, та невідкладно розпочати аварійно відновлювальні роботи.

VІ. Загальний аналіз виникнення надзвичайних ситуацій і небезпечних подій техногенного і природного характеру у 2018 році

Протягом 2018 року на території області зареєстровано 5 надзвичайних ситуацій та 3229 небезпечних подій, внаслідок яких 274 особи загинули та 849 осіб постраждали. Збитки від надзвичайних ситуацій та небезпечних подій склали 183 млн 688 тис. гривень.

Розподіл надзвичайних ситуацій і подій:

Надзвичайні ситуації	За 2018 рік	За 2017 рік
Класифіковані надзвичайні ситуації - усього:	5	3
- техногенного характеру	1	1
- природного характеру	3	2
- соціального характеру	1	-
Надзвичайні події – усього, у тому числі:	3229	3144
Дорожньо-транспортні пригоди	585	692
Побутові пожежі	1417	1354
Пожежі в екосистемах	879	805
Виявлення і знешкодження застарілих боєприпасів	181	158
Нещасні випадки на воді	63	58
Інші	104	77
Загинуло людей внаслідок надзвичайних ситуацій і подій	274	286
Постраждало людей внаслідок надзвичайних ситуацій і подій	849	903

В порівнянні з 2017 роком кількість надзвичайних ситуацій та небезпечних подій (у 2017 році – 3147) збільшилась на 2,7%, при цьому кількість загиблих (у 2017 році – 286 осіб) та кількість постраждалих (у 2017 році – 903 особи) зменшились відповідно на 4,2% та 6,0%.

Із загальної кількості надзвичайних ситуацій та небезпечних подій 71,1% припадає на побутові пожежі та пожежі в природних екосистемах області.

Надзвичайні ситуації і небезпечні події техногенного характеру

Протягом 2018 року зареєстровано 1 надзвичайну ситуацію та 2240 небезпечних подій техногенного характеру, внаслідок яких 200 осіб загинули та 806 осіб постраждали.

Надзвичайні ситуації

Протягом звітного періоду зареєстровано 1 надзвичайну ситуацію, а саме:

На 6-ому арсеналі боєприпасів МО України біля смт Дружба Ічнянського району близько 03 год. 40 хв. 9 жовтня виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів.

Загиблих та постраждалих внаслідок надзвичайної ситуації не зареєстровано.

При обласній державній адміністрації та в смт Парафіївка Ічнянського району були розгорнуті оперативні штаби, які координували заходи з евакуації, дії залучених сил та засобів, надання допомоги населенню.

Завдяки своєчасному оповіщенню населення та оперативному залученню 35 автобусів з зони НС було евакуйовано понад 12,5 тис. осіб: через розгорнуті евакуаційні пункти було вивезено 4300 осіб, понад 8200 осіб виїхали самостійно. Місцевими органами влади було організовано харчування евакуйованого населення.

Особливу увагу було приділено вивезенню людей з інвалідністю та людей похилого віку, для їх транспортування були задіяні 6 автомобілів екстренної медичної допомоги, автобус та 3 бронеавтомобілі Нацгвардії. Загалом було вивезено в безпечні місця 86 осіб. З Ічнянської центральної районної лікарні до інших медичних закладів було евакуйовано 163 хворих.

При Чернігівській облдержадміністрації та Ічнянській райдержадміністрації було організовано роботу «Гарячої лінії».

Для забезпечення публічного порядку та виключення випадків мародерства у населених пунктах, що входять до 16-ти кілометрової зони ураження, було організовано патрулювання.

Тимчасово було припинено рух потягів через станцію «Ічня», спрямовано автомобільний транспорт в об’їзд зони надзвичайної ситуації, закрито повітряний простір у радіусі 30 км.

Для попередження надзвичайних ситуацій органами влади вжито заходів з відключення газопостачання в 11 населених пунктах Ічнянського району. Також, було відключено 3 ЛЕП 10 кВ, без електропостачання залишалися мешканці 7 населених пунктів. Станом на 17 год. 12 жовтня електропостачання було відновлено. Станом на 8 год. 18 жовтня газопостачання було відновлено.

Взагалі для гасіння окремих осередків горіння у межах арсеналу:

• здійснено 148 скидів води (836 т) двома літаками АН-32П;
• залучено пожежний потяг, до якого додатково приєднано цистерну з водою об’ємом 60 куб. м (з початку залучення використано 1620 т води);
• пожежно-рятувальними підрозділами з початку робіт проведено 272 заправки водою пожежних танків (2449 т води) та 47 заправок колісної техніки (244 т води);
• здійснювалося наповнення пожежного водоймища (об'ємом 200 м. куб.) за допомогою пожежної насосної станції.

О 18 год. 24 жовтня було оголошено про ліквідацію пожежі на території 6-го арсеналу боєприпасів в смт Дружба Ічнянського району.

Відповідно до цього було відновлено рух автомобільного та залізничного транспорту, організовано повернення евакуйованого населення у місця постійного перебування, організовано роботу щодо прийому громадян та звернень від потерпілих, забезпечено розселення та нормальні умови проживання жителів, у яких зруйновано житлові будинки, тощо.

Всі служби були переведені на повсякденний режим функціонування.

Відповідно до затвердженого Прем’єр-міністром України Плану піротехнічними підрозділами ДСНС було проведено очищення прилеглої до арсеналу території. З початку проведення робіт очищено від боєприпасів
79733 га прилеглої до арсеналу території, забезпечено реагування на 308 заявок від населення про виявлення боєприпасів, вилучено 100351 вибухонебезпечний предмет. Роботи завершені 15 грудня 2018 року.

Взагалі до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації залучалось близько 1 тис. осіб, понад 200 одиниць техніки, 2 літаки АН-32П, 4 пожежні танки, були приведені у готовність медичні літак та вертоліт.

Збитки склали 50 млн 380 тис. гривень.

Небезпечні події

На шляхах області сталося 585 дорожньо-транспортних пригод, внаслідок яких 775 осіб отримали травми та 108 осіб загинули, з них 3 ДТП резонансні, а саме:

- в м. Чернігові по вул. Любецькій в районі будинку № 40 о 9 год. 21 хв. 24 січня водій маршрутного таксі "РУТА СПВ-17", який здійснював перевезення пасажирів за маршрутом №15, не справився з керуванням та здійснив зіткнення з тролейбусом "ЗІУ-9" (маршрут руху №6), який стояв попереду маршрутного таксі. Внаслідок ДТП водій тролейбуса та 13 пасажирів маршрутного таксі "РУТА СПВ-17", з них одна неповнолітня дитина, отримали тілесні ушкодження;

- на 60 км автодороги Кіпті-Глухів-Бачівськ біля с. Мала Кошелівка Ніжинського району о 10 год. 46 хв. 03 серпня водій автомобіля "Volkswagen LT" не впорався з керуванням та перекинувся. Внаслідок ДТП 9 пасажирів, з них 4 дітей, отримали тілесні ушкодження;

- на території Ічнянського району на автодорозі Ніжин-Прилуки біля с. Велика Дорога Ніжинського району о 18 год. 12 хв. 18 листопада водій автобуса "Volkswagen LT" здійснив зіткнення з причепом, який був причеплений до вантажного автомобіля "Камаз 5320". Внаслідок ДТП 8 пасажирів автобуса отримали тілесні ушкодження.

Динаміка дорожньо-транспортних пригод та їх наслідків за 2017 та 2018 роки:

Рік	місяць	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	за рік
2017	Кількість ДТП	42	25	41	51	55	64	59	75	86	64	57	73	692
	Загинуло, осіб	11	1	5	11	7	12	6	14	26	17	13	9	132
	Постраждало, осіб	51	36	47	60	62	81	72	92	89	75	59	86	810
2018	Кількість ДТП	46	34	23	36	50	58	55	60	63	73	36	51	585
	Загинуло, осіб	10	4	3	6	14	9	12	11	7	13	4	15	108
	Постраждало, осіб	76	52	33	43	50	74	84	83	84	79	57	60	775

В порівнянні з 2017 роком кількість дорожньо-транспортних пригод (у 2017 році – 692), кількість постраждалих (у 2017 році – 810 осіб) та кількість загиблих (у 2017 році – 132 особи) зменшились відповідно на 15,5%, 4,3% та 18,2%.

Протягом 2018 року зареєстровано 1417 побутових пожеж, внаслідок яких загинуло 78 осіб та 27 осіб постраждали. Крім того, під час пожеж загинуло 25 голів сільськогосподарських тварин, вогнем було знищено (пошкоджено) 1074 будівлі, 194 одиниці техніки та 534,7 т грубих кормів. Прямі збитки від пожеж склали 74 млн 784 тис. гривень.

Динаміка побутових пожеж та їх наслідків за 2017 та 2018 роки:

Рік	місяць	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	За рік
2017	Кількість пожеж	132	122	124	192	118	102	93	91	107	105	92	76	1354
	Постраждало, осіб	4	5	2	4	1	3	0	2	1	2	1	3	28
	Загинуло, осіб	9	10	5	3	6	7	4	1	4	5	13	7	74
2018	Кількість пожеж	126	110	96	171	134	91	82	114	107	125	144	117	1417
	Постраждало, осіб	4	2	1	0	2	3	4	3	1	1	3	3	27
	Загинуло, осіб	10	10	5	7	5	5	0	2	3	3	11	17	78

В порівнянні з 2017 роком кількість побутових пожеж (у 2017 році – 1354) та кількість загиблих (у 2017 році – 74 особи) збільшились відповідно на 4,7% та 5,4%, при цьому кількість постраждалих (у 2017 році – 28 осіб) зменшилась на 3,6%.

Протягом звітного періоду зареєстровано 18 нещасних випадків, внаслідок яких загинуло 14 осіб та 4 особи постраждали, а саме:

- 28 січня в м. Носівка (755 км, пікет № 5) пасажирським потягом №074 сполученням "Львів-Москва", було смертельно травмовано 1 особу, затримки руху потягу не було;

- 13 лютого на перегоні між залізничними станціями "Кобижча" та "Носівка" (758 км залізниці) потягом №6910 сполученням "Київ-Ніжин" смертельно травмовано 1 особу, затримки руху потягів не було;

- 29 березня в с. Велика Доч Борзнянського району на території ТОВ "Чернігівський елеватор" працівник підприємства (апаратник елеватора) без дозволу намагався проводити ремонті роботи на електромережі високої напруги, внаслідок чого був смертельно уражений електричним струмом;

- 07 травня на 754 км в районі контактної опори № 74 пасажирським потягом №6 сполученням "Київ-Москва" було смертельно травмовано 1 особу;

- 15 травня на зупинному пункті "Попудренко" Південно-Західної залізниці (Бобровицький район) пасажирським потягом №56 сполученням "Хмельницький-Москва" було смертельно травмовано 1 особу;

- 11 червня в м. Чернігові по вул. Механізаторів, 36 стався вибух без подальшого горіння в двоповерховому двоквартирному житловому будинку, внаслідок вибуху власник квартири отримав термічні опіки ІІ-ІІІ ступеню;

- 17 липня на залізничній станції "Носівка" Південно-Західної залізниці пасажирським потягом №74 сполученням "Львів-Москва" було смертельно травмовано 1 особу, затримка руху потягу склала 21 хвилину;

- 06 серпня біля залізничної станції "Носівка" Південно-Західної залізниці потягом смертельно травмовано 1 особу;

- 17 серпня в м. Чернігові по вул. Інструментальній, 5 перехожим було виявлено на тротуарі невідомій металевий предмет, під час самовільного обстеження перехожим даного предмета трапився вибух, внаслідок якого чоловік отримав опіки обличчя, травми тулуба та пошкодження кісті лівої руки;

- 27 серпня в м. Чернігові на залізничній станції «Чернігів» електропотягом було травмовано 1 особу, яка переходила залізничну колію в невстановленому місці;

- 29 серпня в с. Кукшин Ніжинського району під час демонтажу будівлі зерносушильного комплексу конструктивними елементами було смертельно травмовано 1 особу;

- 4 вересня в смт Козелець по вул. Соборності,108 під час перекриття покрівлі підсобного господарства (орендована територія ФОП «Барсерян») не втримався та впав з покрівлі мешканець с. Усівка Згурівського району (Киівська обл.), 1988 року народження, в результаті чого отримав травми та помер на місці події;

- 8 вересня на залізничній станції в м. Бобровиця на електропотязі №6916 "Київ-Ніжин" електричним струмом травмовано 1 особу, затримки руху потягів не було;

- 3 жовтня в с. Вершино-Муравійка Куликівського району внаслідок падіння дерева в результаті його спилювання був смертельно травмований місцевий житель;

- 14 жовтня біля залізничної станції в с. Количівка Чернігівського району електропотягом сполученням "Чернігів-Ніжин" було смертельно травмовано невідому особу чоловічої статі, затримки руху потягів не було;

- 16 жовтня в м. Прилуки по 2-му провулку Оранжерейному, 5 з каналізаційного колодязя піднято тіло загиблої жінки;

- 03 листопада на залізничній станції в м. Носівка потягом №6925 сполученням «Київ-Ніжин» було смертельно травмовано 1 особу, затримка руху потягу склала 4 хвилини;

- 28 грудня на залізничній станції «Бобровиця» пасажирським потягом №779 сполученням «Суми-Вінниця» смертельно травмовано 1 особу, затримка руху потягів склала 24 хвилини.

У 2018 році зареєстровано 6 випадків виявлення небезпечних хімічних речовин, а саме:

- 12 квітня на території дачного кооперативу "Сонячний" біля ділянки №76 (Талалаївська сільська рада, Ніжинський район) було виявлено гумову ємність зі ртуттю загальною вагою 2125 грамів;

- 16 квітня в м. Чернігові по вул. Савчука, 3 в квартирі №17 виявлено 4 ємності зі ртуттю загальною вагою 200 грамів;

- 24 квітня в смт Варва в приватному господарстві по вулиці Богдана Хмельницького, 14 виявлено поліетиленову ємність з речовиною "Ртуть (ІІ) оксид" загальною вагою 25 кг;

- 2 червня в м. Городня по вул. 1-го Травня 46 (на території колишнього заводу "Агат") було виявлено шість закритих скляних колб з рідиною схожою на ртуть (вагою 15-20 г кожна);

- 6 липня в м. Чернігові по вул. Рокосовського біля будинку №37 виявлено ртуть загальною вагою 150 грамів;

- 6 вересня в м. Чернігові по вул. Рокосовського біля будинку №9 виявлено металеву ємність з ртутними термометрами (321 шт.).

Протягом 2018 року зареєстровано 32 аварійні ситуації на мережах життєзабезпечення, з них 1 резонансна, а саме:

В м. Прилуки по вул. Галаганівській о 18 год. 15 хв. 19 січня відбулося руйнування каналізаційного колектору діаметром 800 мм, який перебуває на балансі КП "Прилукитепловодопостачання". Глибина залягання колектору складала 12-14 м. Для визначення місця руйнування були проведені роботи з розкопування ділянки колектору, після чого за допомогою пожежно-насосної станції та 2 мотопомп здійснювалися заходи щодо відведення стічних вод до іншої гілки каналізаційного колектору. Були створені дві обвідні резервні каналізаційні лінії діаметром 100 мм, які підключили до глибинних насосів, фірмою "Кронос" (м. Житомир) були встановлені пневмозаглушки. Подачу води населенню було відновлено з 20 год. 24 січня.

Крім того, 13 липня сталося зіткнення гелікоптеру Мі-2 з повітряною лінією електропередач 10 кВ "Веприк-Миколаїв", з подальшою аварійною посадкою в районі с. Лідин Бобровицького району. Гелікоптер виконував роботи щодо обробки сільськогосподарських культур на полях Індустріальної молочної компанії "Агропрогрес". Жертв та постраждалих не було.

Протягом звітного періоду зареєстровано 181 випадок виявлення боєприпасів часів Другої світової війни, було знешкоджено 3232 одиниці боєприпасів (у 2017 році було зареєстровано 159 випадків виявлення боєприпасів та знищено 6935 одиниць боєприпасів).

Надзвичайні ситуації і небезпечні події природного характеру

Протягом 2018 року зареєстровано 3 надзвичайні ситуації та 989 небезпечних подій природного характеру, внаслідок яких 71 особа загинула та 43 особи постраждали.

Надзвичайні ситуації

Протягом звітного періоду зареєстровано 3 надзвичайні ситуації, а саме:

- 21 лютого, 6 березня та 19 жовтня зареєстровано 3 випадки захворювання сільськогосподарських та диких тварин на "африканську чуму свиней", які класифіковані як 1 надзвичайна ситуація (згідно протоколів № 74/03-18 від 11 квітня та №82/10-18 від 15 листопада засідання Експертної комісії ДСНС України з визначення рівнів та класів надзвичайних ситуацій три надзвичайні ситуації, пов'язані з випадками захворювання тварин на африканську чуму свиней, об'єднані в одну), а саме:

• 21 лютого біля с. Южне Ічнянського району на території мисливського угіддя ТОВ МРП "Ічня" під час проведення депопуляції диких кабанів виявлено туші трьох диких свиней;
• 6 березня в с. Грабівка Куликівського району в приватному господарстві по вул. 8-го Березня, 48А стався падіж 2 голів свиней. Збитки склали 83,903 тис. гривень.;
• 19 жовтня в смт Козелець в приватному господарстві по провулку Фізкультурному, 6 стався падіж 2 голів свиней. Збитки склали 93,922 тис. гривень.

З метою проведення дослідження на інфекційні хвороби були відібрані патологоанатомічні матеріали і направлені до Київського державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Відповідно до результатів дослідження патологоанатомічного матеріалу (експертні висновки від 22.02.2018 року № 001623 п.м./18; від 06.03.2018 року № 002016 п.м./18 та від 20.10.2018 року № 012051) встановлено діагноз - "африканська чума свиней".

Проведені протиепізоотичні та карантинні заходи.

- протягом 23-27 лютого до інфекційного відділення Борзнянської центральної районної лікарні з попереднім діагнозом "гостра кишкова інфекція" було госпіталізовано 17 дітей, які відвідували комунальний заклад "Борзнянська спеціалізована школа-інтернат І-ІІІ ступенів Чернігівської обласної ради" (м. Борзна, вул. Красносільського, 3), та 3 дорослих (персонал). Згідно результатів мікробіологічного обстеження баклабораторією Борзнянської центральної районної лікарні у 3 дорослих та 11 дітей встановлено діагноз – "сальмонельоз", у 4 дітей – "гостра кишкова інфекція невизначеної етіології", у 2 дітей - гостра кишкова інфекція "цитробактер".

Проведений комплекс протиепідемічних заходів з локалізації та ліквідації спалаху захворювання. Здійснено дезінфекцію за місцем навчання.

- 30 червня о 06 год. 30 хв. в м. Чернігові внаслідок сильних злив сталося підтоплення житлового сектору: 110 домогосподарств та інших споруд на 40 вулицях міста. Було проведено евакуацію постраждалого населення з небезпечних зон, відкачку води з об’єктів життєзабезпечення та приватних будівель, з підвальних приміщень багатоповерхівок об’ємом близько 15000 м3, виведено з небезпечних зон 67 осіб, розгорнуто пункт забезпечення життєдіяльності постраждалого населення по вул. Декабристів.

Збитки склали 58 млн 346,493 тис. гривень.

Небезпечні події

Протягом січня-лютого для запобігання загибелі людей від переохолодження в області було організовано роботу пунктів обігріву, з початку їх роботи (з 16 січня) було надано допомогу 250 особам.

Протягом звітного періоду зареєстровано 2 випадки захворювання на інфекційні кишкові хвороби 11 осіб, а саме:

- протягом 21-22 березня до інфекційного відділення КЛПЗ "Ніжинська центральна міська лікарня ім. Галицького" з попереднім діагнозом "ротавірусний гастроентерит" було госпіталізовано 3 дітей, які відвідували дошкільний навчальний заклад №13 в м. Ніжині по вул. Березанській, 8.

- протягом 3-5 серпня до інфекційних відділень КЗ "Варвинська центральна районна лікарня" та КЛПЗ "Прилуцька центральна міська лікарня" з попереднім діагнозом "гастроентероколіт" було госпіталізовано 8 осіб, з них 1 дитина. Всі постраждалі відвідували поминальний захід в с. Дащенки Варвинського району.

Проведено комплекс лікувальних, протиепідемічних та дезінфекційних заходів з локалізації та ліквідації спалаху хвороби.

На водних об’єктах області загинули 63 особи, з них 4 дитини (м. Ніжин, м. Новгород-Сіверський, Варвинський, Ніжинський, Носівський та Талалаївський райони – по 1 особі, м. Прилуки, Бобровицький, Борзнянський та Сосницький райони – по 2 особи; Бахмацький, Ічнянський, Новгород-Сіверський та Ріпкинський райони – по 3 особи; Коропський район – 4 особи, Козелецький район – 5 осіб; м. Чернігів, Чернігівський, Куликівський та Менський райони – по 7 осіб). У 2017 році зареєстровано 58 випадків загибелі людей на водних об’єктах області.

Розподіл загибелі на водних об’єктах за 2017 та 2018 роки

Роки	Місяці												Усього
	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ
2017	-	1	4	3	5	4	10	17	3	4	4	3	58
2018	1	-	-	8	13	9	15	7	5	-	3	2	63

В порівнянні з 2017 роком кількість загиблих у 2018 році збільшилась на 8,6 %.

Протягом звітного періоду зареєстровано 6 нещасних випадків, внаслідок яких 6 осіб загинули та 4 особи постраждали, а саме:

- 15 січня внаслідок порушення правил експлуатації нагрівальної печі в с. Трисвятська Слобода Чернігівського району в приватному житловому будинку по вул. Волгоградській, 13 внаслідок отруєння чадним газом загинула 1 особа та 2 особи постраждали;

- 3 квітня в смт Добрянка Ріпкинського району по вул. Пушкіна, 15 внаслідок отруєння чадним газом загинула 1 особа;

- 15 квітня в с. Іванівська Слобода Чернігівського району внаслідок отруєння чадним газом постраждала 1 особа;

- 31 серпня в с. Кролевецька Слобода Новгород-Сіверського району по вул. Молодіжній, 3 внаслідок отруєння чадним газом загинула 1 особа;

- 14 грудня в смт Березне Менського району по вулиці Червоний Яр, 19 було виявлено тіло особи чоловічої статі (причина смерті встановлюється) та громадянку, яку було направлено до Менської центральної районної лікарні і госпіталізовано з діагнозом - токсична дія невстановлених газів та парів;

- 24 грудня в м. Мена в будівлі господарського призначення по вул. Щасливій, 20А було виявлено тіла двох осіб. Попередня причина смерті - отруєння чадним газом внаслідок порушення правил експлуатації нагрівальної печі.

Внаслідок вживання дикорослих грибів протягом звітного періоду отруїлося 9 осіб, з них 1 особа померла (м. Чернігів та Козелецький район – по 3 особи, Новгород-Сіверський та Ріпкинський райони – по 1 особі, Сновський район – 1 особа, яка померла). У 2017 році отруїлося грибами 28 осіб, з них 3 особи померли.

Пожежонебезпечний період 2018 року розпочався у квітні.

Протягом звітного періоду зареєстровано 124 пожежі в лісі на загальній площі 214,32 га.

За пожежонебезпечний період 2017 року зареєстровано 75 випадків загоряння настилу в лісі на загальній площі 57,43 га.

Кількість пожеж в лісових масивах за 2017 та 2018 роки:

Райони	Лісові пожежі за 2017 рік		Лісові пожежі за2018 рік
	Кількість	Площа, га	Кількість	Площа, га
Обласне управління лісового та мисливського господарства	54	38,92	73	28,95
ДП „Чернігівоблагроліс”	15	16,17	16	42,87
Інші лісогосподарства	6	2,44	35	142,5
Усього	75	57,53	124	214,32

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість пожеж в лісових масивах збільшилась на 65,2%, а площа їх розповсюдження збільшилась в 3,7 рази.

Внаслідок необережного поводження населення з вогнем протягом звітного періоду зареєстровано 739 випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території на загальній площі 1069,5 га. При спалюванні залишків сухої рослинності загинула 1 особа (в с. Ярославка Бобровицького району).

За 2017 рік зареєстровано 715 випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території на загальній площі 1602,73 га (при спалюванні залишків сухої рослинності загинула 1 особа та 1 особа постраждала).

Динаміка загорянь сухої трави та сміття на відкритій території за 2017 та 2018 роки:

Рік	місяць	І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ	VІІ	VІІІ	ІХ	Х	ХІ	ХІІ	Усього
2017	Кількість пожеж	-	-	213	209	104	69	47	36	29	8	-	-	715
	Площа,га	-	-	750,26	452,3	99,4	67,99	62,95	79,99	84,3	5,53	-	-	1602,72
2018	Кількість пожеж	-	-	-	242	98	91	15	81	160	45	7	-	739
	Площа,га	-	-	-	365,55	84,89	101,08	8,75	88,43	319,64	97,15	4,04	-	1069,53

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість випадків загоряння сухої трави та сміття на відкритій території збільшилася на 2,4%, при цьому площа їх розповсюдження зменшилась на 33,3%.

Протягом звітного періоду зареєстровано 16 випадків загоряння торфу на загальній площі 81,06 га (біля с. Рудьківка Бобровицького району, с. Савинки та с. Наумівка Корюківського району, с. Іванівка Семенівського району, м. Сновськ, с. Гвоздиківка, с. Заріччя Сновського району – по 1 пожежі; біля с. Данівка Козелецького району, смт Замглай Ріпкинського району та с. Займище Сновського району – по 2 пожежі, біля с. Старі Боровичі Сновського району – 3 пожежі).

У 2018 році в порівнянні з 2017 роком кількість випадків загоряння торфу (у 2017 році – 12 випадків) та площа їх розповсюдження (у 2017 році – 5,66 га) збільшилися відповідно на 33,3% та в 14,3 рази.

Внаслідок несприятливих погодних умов зареєстровано 25 випадків аварійного відключення електропостачання.

20 січня в смт Радуль Ріпкинського району стався перелив ґрунтової дороги по вулиці Новікова, який порушив сполучення з провулком Паромним та вулицями: Дніпровська, Набережна, Гоголя. Глибина переливу дороги сягала 34 см, довжина перелитої ділянки дороги становила 50 м. Підтоплень приватних садиб не зареєстровано. Сполучення здійснювалося за допомогою автотранспорту підвищеної прохідності.

На початку квітня внаслідок інтенсивного танення снігу та підйому рівня ґрунтових вод на ділянці автодороги Київ-Суми-Юнаківка між с. Олексинці Срібнянського району та с. Березівка Талалаївського району сталося руйнування узбіччя проїжджої частини загальною протяжністю 600 м та дорожнього покриття на площі 160 кв. м. Для проведення відновлювальних робіт залучалися сили та засоби Філії "Срібнянський райавтодор" ДП "Чернігівський облавтодор". Рух транспорту забезпечувався.

21 липня у м. Чернігові через інтенсивні опади сталося підтоплення 20 житлових будинків, 34 присадибних ділянок, 3 підвальних приміщень багатоквартирних житлових будинків, 5 окремих будівель та споруд, розташованих на території об'єктів різних форм власності. Створилась загроза переливу неочищених вод з фільтраційного каналу полігону по знешкодженню твердих побутових відходів КП "КТП-2528" Чернігівської міської ради. Для проведення робіт з відкачки води залучалися підрозділи управління ДСНС у Чернігівській області. З метою надання допомоги населенню було розгорнуто пункт забезпечення життєдіяльності населення та організовано його функціонування в цілодобовому режимі.

Крім того, вдень 5 серпня внаслідок поривів сильного вітру були пошкоджені покрівлі 2 житлових будинків, 6 господарчих будівель в с. Данівка Козелецького району та 5 кв. м покрівлі Данівської ЗОШ І-ІІІ ступеню.

Весняна повінь:

Внаслідок підйому рівня води в р. Стрижень:

З 1 квітня сталося підтоплення житлових будинків, домогосподарств та дачних ділянок в м. Чернігові та Чернігівському районі, були підтоплені 96 приватних господарств, а саме:

- 81 домогосподарство в м. Чернігові по вулицях Р. Бджеського, Луговій, Піщаній, Шевченка, Липинського;

- 15 домогосподарств в с. Новоселівка Чернігівського району по вулицям Новій, Вишневій, Лісовій.

Для зменшення рівня талих вод була вирита траншея вздовж вулиці Шевченка біля будинку №253. На шляхах протікання води було розчищено русло каналу та прилеглу територію. Проведена відкачка води в приватних домогосподарствах.

Внаслідок великого об’єму талих та дощових вод, а також неспроможності гідроспоруди по вул. Київській забезпечити пропуск такої кількості води в короткий термін (із-за конструктивних причин), в ніч з 1 на 2 квітня рівень води в річці Стрижень різко піднявся.

З метою протидії підтопленню територій і домогосподарств були проведені наступні заходи:

- тимчасове обмеження руху великовантажного транспорту (вагою більше ніж 10 т) через дамби по вулицях Київській та Героїв Чорнобиля;

- на дамбі річки Стрижень по вулиці Київській для додаткового пониження рівня талих вод проводилася перекачка води за допомогою наземного обладнання, яке перетинало проїжджу частину, об’їзд даної ділянки громадський транспорт здійснював по вул. 1 Травня з виїздом на проспект Перемоги, після чого повертав на вул. Гончу, потім на вул. Київську, а далі по маршруту. З 4 квітня рівень води в р. Стрижень почав поступово знижуватися.

Внаслідок підйому рівня води в р. Білоус:

З 3 квітня сталося підтоплення в с. Старий Білоус та с. Трисвятська Слобода Чернігівського району, а також території садівничих товариств "Перемога", "Авангард", "Механізаторів" та "Айстра". Були підтоплені 40 житлових будинків в 90 домогосподарствах та декілька сотень дачних ділянок, на яких розташовано біля 400 дачних будинків. З 4 квітня рівень води у р. Білоус почав поступово знижуватися.

Внаслідок підйому рівня води в р. Снов:

З 4 квітня стався перелив ґрунтової дороги між селами Малий Дирчин та Великий Дирчин Городнянського району, в результаті чого було ускладнене транспортне сполучення з с. Малий Дирчин. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 170 м, глибина – 115 см. Сполучення здійснювалося за допомогою автотранспорту підвищеної прохідності, двох човнів та іншими шляхами Сновського району. Станом на 9 травня транспортне сполучення відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Убідь:

З 10 квітня в Сосницькому районі була перелита дорога місцевого значення між смт Сосниця та с. Пекарів Сосницького району на ділянці дороги довжиною 100 м та глибиною 15 см. Проїзд до населених пунктів здійснювався через с. Шабалинів Коропського району. З 13 квітня проїзд дорогою Сосниця – Пекарів відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Десна:

1. З 10 квітня було призупинено функціонування паромної переправи між смт Сосниця та населеними пунктами Пекарівської сільської ради (с. Пекарів, с. Кнути, с. Костирів, с. Синютин). Сполучення здійснювалося через Коропський район. Функціонування паромної переправи відновлено з 5 червня.

2. Внаслідок підтоплення повеневими водами окремих елементів понтонного мосту через р. Десна в м. Новгород-Сіверський з 14 квітня було порушене пряме автотранспортне сполучення між м. Новгород-Сіверський та с. Бирине, с. Прокопівка, с. Підгірне Новгород-Сіверського району. Транспортне сполучення здійснювалося через Шосткинський район Сумської області. Для перевезення населення через р. Десна було залучено моторний човен, перевезення здійснювалося за встановленим графіком. Станом на 17 травня функціонування понтонного мосту було відновлено.

3. З 24 квітня стався перелив на 8 км автодороги Сосниця-Шаповалівка. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 200 м, глибина – 42 см, проїзд автотранспорту підвищеної прохідності забезпечувався. З 18 травня транспортне сполучення по автодорозі Сосниця-Шаповалівка в напрямку с. Велике Устя Сосницького району було відновлено.

Внаслідок підйому рівня води в р. Дніпро:

З 15 квітня стався перелив ґрунтової дороги в смт Радуль Ріпкинського району, в результаті чого ускладнене сполучення з провулком Паромним та вулицями: Дніпровська, Новікова, Набережна, Гоголя. Довжина перелитої ділянки дороги сягала 143 м, глибина - 66 см. Підтоплення домогосподарств та будівель не було, сполучення здійснювалося за допомогою автотранспорту підвищеної прохідності та човна. З 14 травня було відновлено сполучення з провулком Паромним та вулицями: Дніпровська, Новікова, Набережна, Гоголя.

VІІ. Заходи щодо забезпечення готовності органів управління та сил цивільного захисту області до реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

Підготовка органів управління і сил цивільного захисту Чернігівської області до дій за призначенням здійснювалась у ході навчань та тренувань:

• 22 лютого проведено штабне тренування з органами управління та силами ланок функціональних та територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Чернігівської області щодо виконання завдань під час пропуску весняного льодоходу та повені;
• 23-24 березня проведено командно-штабне навчання з органами управління та сил цивільного захисту ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Сновського району (об’єднаної територіальної громади) у період загрози та виникнення пожеж у лісових масивах та на торфовищах;
• 25 квітня проведено тренування органів управління та сил цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Чернігівської області та її ланок Прилуцького району та м. Прилуки у разі виникнення надзвичайної ситуації на території військової частини А-4245 з практичним відпрацюванням заходів з оповіщення, евакуації, розміщення евакуйованого населення та забезпечення публічної (громадської) безпеки і порядку в евакуйованих населених пунктах Заїзд, Тихе та Петрівське;
• 17-18 травня проведено навчання органів управління та сил цивільного захисту ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Срібнянського району у період загрози та виникнення буревію та сильної зливи;
• 12 вересня проведено навчання органів управління та сил цивільного захисту ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Ніжинського району під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації на залізничному транспорті.
• 27 вересня проведено тренування органів управління та сил цивільного захисту територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Чернігівської області та її ланки Козелецького району щодо дій у разі виникнення надзвичайної ситуації при руйнуванні греблі Київського водосховища з практичним відпрацюванням евакуаційних заходів.
• 11 жовтня проведено штабне тренування з органами управління та силами ланок функціональних та територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту Чернігівської області щодо виконання завдань у складних умовах осінньо-зимового періоду.
• 4-5 грудня проведено командно-штабні навчання з органами управління та силами цивільного захисту ланок територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту щодо переведення територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту з режиму функціонування в мирний час на режим функціонування в особливий період.

У січні-березні здійснювалися організаційні заходи щодо забезпечення сталого функціонування систем житлово-комунального господарства та об’єктів енергетичного комплексу в зимових умовах та недопущення порушення нормальних умов життєдіяльності населення області.

Проводився моніторинг стану автомобільних доріг та забезпечення безперебійного руху автомобільного транспорту, стану функціонування систем житлово-комунального господарства і об’єктів енергетичного комплексу у зимовий період.

Здійснювалися організаційні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об’єктах області у зимовий період.

Обласною державною адміністрацією підготовлено і 7 лютого було проведено збір керівного складу цивільного захисту області з підведення підсумків роботи з питань цивільного захисту у 2017 році та визначення завдань на 2018 рік.

Завдання на 2017 рік, визначені розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 9 грудня 2016 року №754 "Про організацію цивільного захисту області у 2017 році", в основному виконані.

Завдання на 2018 рік визначені розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 14 грудня 2017 року №674 "Про організацію цивільного захисту області у 2018 році".

Було детально проаналізовано всі надзвичайні ситуації і небезпечні події та дії органів управління і сил під час пропуску весняної повені та льодоходу у минулі роки і на цій основі розроблений та 12 січня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджений план дій обласних управлінь, організацій і підприємств, районних державних адміністрацій і виконкомів міських рад, органів місцевого самоврядування щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та дощових паводків у весняний період 2018 року на території Чернігівської області.

У березні-квітні проводився моніторинг повеневої обстановки в області.

Протягом лютого-березня були розглянуті всі надзвичайні ситуації і події, які сталися у весняно-літній пожежонебезпечний період 2017 року, та дії органів влади під час гасіння пожеж у природних екосистемах області. На основі аналізу був розроблений і 5 квітня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджений комплексний план заходів обласних управлінь, організацій і підприємств, місцевих органів виконавчої влади щодо протидії масовим пожежам лісів, торфовищ і сільгоспугідь у весняно-літній період 2018 року.

Протягом пожежонебезпечного періоду проводився моніторинг пожежної обстановки в природних екосистемах області.

З метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій у зимовий період 2018/2019 року та підвищення реальної готовності органів управління, сил і засобів органів виконавчої влади, обласних управлінь, організацій і підприємств до дій у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій в зимовий період, Департаментом за участю зацікавлених управлінь, організацій і підприємств детально проаналізовані дії органів управління і сил під час погіршення погодних умов, визначені найбільш вірогідні надзвичайні ситуації, їх наслідки і вплив на роботу господарського комплексу в осінньо-зимовий період. На основі аналізу був розроблений і 8 серпня на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій затверджений план заходів з підготовки обласних управлінь, організацій і підприємств, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування Чернігівської області до дій в екстремальних зимових умовах 2018/2019 року.

Проводився моніторинг стану автомобільних доріг та забезпечення безперебійного руху автомобільного транспорту, стану функціонування систем житлово-комунального господарства і об’єктів енергетичного комплексу у зимовий період.

21-22 лютого у Ріпкинському районі, 20-21 червня у Чернігівському районі, 18-19 липня у м. Новгород-Сіверський та Новгород-Сіверському районі, 15-16 серпня у Варвинському районі, 7-8 листопада у Носівському районі вивчено стан усунення недоліків, які були виявлені комісіями Департаменту з питань цивільного захисту та оборонної роботи облдержадміністрації і управління ДСНС України у Чернігівській області при проведенні комплексної перевірки стану реалізації заходів державної політики у сфері цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, стану і організації роботи з питань техногенної і пожежної безпеки, готовності органів управління та сил реагування до дій при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій.

20-23 березня у Сновському районі (Сновській міській об’єднаній територіальній громаді), 23-24 квітня у Прилуцькому районі і м. Прилуки, 15-16 травня у Срібнянському і Талалаївському районах, 11-12 вересня у Ніжинському районі здійснювалися заходи контролю щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки.

VІІІ. Проблемні питання в сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, що потребують вирішення на державному рівні

Утилізація та зберігання непридатних до використання та заборонених до застосування хімічних засобів захисту рослин

Внаслідок тривалого накопичення протягом минулих років на складах райагрохімів та сільгосппідприємств зберігаються заборонені і непридатні до використання хімічні засоби захисту рослин (далі ХЗЗР). Хімічні засоби захисту рослин являють собою суміші декількох хімічних речовин і представляють значну небезпеку для населення. Їх дослідження не проводилося і відповідно клас хімічної та вибухопожежної небезпеки не визначений.

Загальна кількість безгосподарних агрохімікатів становить 277,9 т, які зберігаються в 54 місцях на території Борзнянського, Варвинського, Ічнянського, Носівського, Прилуцького, Ріпкинського, Семенівського, Сновського, Сосницького, Срібнянського та Чернігівського районів. Стан наявних місць зберігання ХЗЗР є незадовільним, що створює загрозу забруднення ґрунтів і підземних водоносних горизонтів та виникнення надзвичайних ситуацій.

У 2018 році кошти на утилізацію непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин не виділялись.

Враховуючи, що значна частина складів знаходиться в басейнах річок Дніпро та Десна, які є джерелами питного водопостачання, та з метою зменшення техногенного навантаження на навколишнє середовище і попередження забруднення об’єктів довкілля необхідне виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для повного знешкодження непридатних до використання хімічних засобів захисту рослин на спеціалізованих підприємствах.

Питання щодо усунення негативних наслідків зсуву ґрунту в м. Новгород-Сіверський

На території м. Новгород-Сіверський через ерозійно-зсувні процеси склалась загрозлива ситуація. У 2010 році створилась реальна загроза пошкодження 16 будинків. Через руйнацію зливної каналізації в зоні зсувних процесів опинились частина приміщень ДП «Готелю "Слов’янський"». Було зруйновано дорожнє полотно на 12 вулицях та здійснювалася подальша руйнація ще на 5 ділянках по вулицях Парковій, Калініна, Луначарського, Весняній і провулку Підгірному. Крім того, в прогресуючій ерозійно-зсувній зоні знаходилися оголені магістралі газопостачання та водовідведення.

Внаслідок значного випадання опадів протягом червня-липня 2011 року розвиток ерозії та зсуву ґрунтів біля ДП «Готелю "Слов’янський"» у лінійному відношенні становив 7 м, було вимито та зсунуто близько 480 куб. м ґрунтових мас, відстань від фундаменту господарської будівлі (котельні та трансформаторної підстанції) до місця зсуву становила 22 м. На вулиці Парковій дощовими водами внаслідок ерозії та зсувів було вимито близько 230 куб. м ґрунту, відстань від провалля до житлового будинку № 10 становила 0,4 - 0,5 м.

Внаслідок сильної зливи 30 травня 2014 року у м. Новгород-Сіверський було зруйноване асфальтно-бетонне покриття на вулиці Радянській загальною площею 270 м2 та на вулиці Петровського загальною площею близько 320 м2. На вулиці Калініна біля водовідвідної споруди відбувся зсув та ерозія ґрунту на площі 30 м2 (об’єм близько 600 м3). На вулиці Шевченка, 53 дощовими водами була зруйнована приватна земельна ділянка на загальній площі 100 м2 (вимивання та ерозія ґрунту до яру глибиною до 2 метрів).

Протягом 2015-2017 років на ліквідацію наслідків зсуву і ерозійних явищ в м. Новгород-Сіверський були виділені кошти в сумі понад 1,7 млн гривень.

У 2018 році кошти на виконання протиерозійних та протизсувних заходів не виділялись.

Для завершення протиерозійних та протизсувних заходів у м. Новгород-Сіверський необхідно виділення додаткових коштів.

Питання щодо заміни аварійних ділянок двох самопливних колекторів в м. Ніжині

У місті Ніжині в аварійному стані знаходиться каналізаційний колектор по вулицях Шевченка та Синяківській. Потребує реконструкції ділянка колектору протяжністю 900 м. Орієнтовна вартість проведення реінновації колектора складає близько 9 млн гривень.

З метою обстеження технічного стану проведені роботи з відеозйомки колектора, укладений договір на виконання проектно-вишукувальних робіт. У жовтні 2018 року були виділені кошти у сумі 190 тис. гривень, проведені геодезичні роботи, розпочато геолого-вишукувальні роботи, виконано перший етап проектних робіт.

Також, для підтримки каналізаційних мереж м. Ніжина в робочому стані у 2018 році рішенням сесії Ніжинської міської ради було виділено кошти в сумі 265,0 тис. гривень. За ці кошти через систему ProZorro було придбано спецобладнання для каналопромивочної та мулососної машин.

Необхідно виділення коштів на проведення реінновації аварійного колектора протяжністю 900 м в м. Ніжині по вулицях Шевченка та Синяківській.

Питання щодо аварійного стану ділянки автодороги державного значення Н-07 Київ-Суми-Юнаківка (км 180+710)

Автодорога Київ-Суми-Юнаківка побудована в 1967 році. На даний час ділянка земельного полотна на 180 км+710 автодороги довжиною 425 погонних метрів використовується в якості гідротехнічної споруди – дамби для прилягаючих рибогосподарських ставків: верхній площею 102 га та нижній площею 36 га. На цій ділянці при перетині Тростянецької балки для перетоку води з водосховища «Тростянецька балка» в ставок влаштовано трубу отвором 2х1,5 м та довжиною 45,76 м на збірних фундаментах.

Занепокоєння викликає саме стан водоперепускної труби, оскільки є ймовірність її руйнування всередині тіла автодороги.

Всі ці факти негативно впливають на стан земельного полотна в цілому, що може призвести до виникнення його підмиву, руйнування шахтних стінок і нерегульованого витоку води із ставка.

За період з березня по листопад 2018 року значних розмивів та надзвичайних ситуацій на вказаній ділянці автодороги не було.

З метою запобігання виникненню надзвичайної ситуації на вищезазначеній ділянці автодороги Київ-Суми-Юнаківка необхідно провести скид води з нижнього ставка, обстеження водоперепускної труби, після чого виготовити проектну документацію з подальшим проведенням ремонтних робіт.

Питання щодо розмиву та руйнування берегів

• смт Любеч Ріпкинського району (лівий берег р. Дніпро)

Внаслідок природних процесів переформування берегів р. Дніпро в межах ділянки її лівого берега біля смт Любеч Ріпкинського району спостерігається активне руйнування берега та як наслідок втрата земель. Русло річки в межах даної ділянки поступово зміщується, що призвело до того, що на початку 2009 року воно з'єдналося з озером Симполь. Внаслідок природного прориву і виникнення нового русла річки Дніпро, створилася загроза відходу 660 га земель України до території республіки Білорусь, так як українсько-білоруський кордон проходить по фарватеру річки Дніпро.

В зв’язку з цим в 2009 році був розроблений робочий проект "Захист земель Любецької селищної ради Ріпкинського району Чернігівської області від шкідливої дії вод р. Дніпро (I черга)" та виконано берегоукріплення на ділянці протяжністю 486 м. У 2011 році було запроектовано ІІ чергу будівництва кріплення довжиною 641 км, фактично було виконано роботи з кріплення берега довжиною 320 м. Фінансування будівництва даного берегоукріплення з 2012 року не здійснювалося.

На даний час відбувається розмив ділянки лівого берега нижче побудованого берегоукріплення і неукріпленої території в межах ІІ черги берегоукріплення.

За період спостережень з 2012 року по 2017 рік на ділянці протяжністю 600 м втрачено 0,4 га території лівого берега. За останні шість років спостережень русло річки змістилось практично на 7 м. Середньобагаторічна швидкість розмиву на даній ділянці становить 1,2 м/рік.

Шляхи вирішення: необхідно завершити берегоукріплювальні роботи ІІ черги та розробити проект і в подальшому виконати роботи по III черзі берегоукріплення.

Орієнтовні обсяги фінансування: 48,0 млн гривень.

Джерела фінансування: державний бюджет.

Кошти на проведення берегоукріплювальних робіт у 2018 році не виділялись.

• с. Велике Устя Сосницького району (лівий берег р. Десна)

Водонебезпечна ситуація, що склалась біля с. Велике Устя Сосницького району, викликана високою динамікою руслових процесів на даній ділянці річки протяжністю близько 1 км та поступовим зміщенням русла р. Десна в напрямку автомобільної дороги Сосниця-Шаповалівка та автомобільного мосту через р. Десна. Подальший процес переформування цієї ділянки берегу несе загрозу руйнування частини даної автомобільної дороги та підмиву опор і руйнування автомобільного мосту, а також може призвести до пошкодження міжміських кабелів зв’язку, які перетинають русло річки в цьому місці.

Моніторинг переформування даної ділянки лівого берега р. Десна свідчить про досить активну динаміку. Найбільше планове зміщення русла спостерігається в верхів’ї меандри, в напрямку автодороги. За останні сім років русло тут змістилось практично на 24 м. Середньобагаторічна швидкість розмиву на даній ділянці становить 1,6 м/рік.

Шляхи вирішення: необхідно виконати роботи з улаштування берего-укріплювальних шпор з кам’яного накиду, кріплення підводної і надводної частини укосу берега.

Орієнтовні обсяги фінансування: 80 млн гривень.

Джерела фінансування: державний бюджет.

В 2018 році з метою захисту від шкідливої дії вод даної території та об’єктів інфраструктури був розроблений робочий проект «Берегоукріплення р. Десна біля с. Велике Устя Сосницького району Чернігівської області» та виділено 20 млн гривень, проведено процедуру відкритих торгів, визначено підрядника на виконання робіт, розпочато будівництво берегоукріплення довжиною 0,896 м.

Роботи з будівництва берегоукріплення складаються з двох пускових комплексів.

Розпочаті роботи по першому комплексу, які передбачають будівництво десяти кам’яних шпор, як першочерговий захід до початку основних робіт з берегоукріплення, що значно зменшить руйнування берега. Крім того, цей захід забезпечить більш сприятливі умови для проведення намиву ґрунту при формуванні берегової лінії та укосу берега, а також значно зменшить втрати ґрунту при виконанні гідронамиву.

Наступний другий комплекс передбачає формування укосу берега гідронамивом з наступним укріпленням надводної та підводної частини берега між шпорами та кріпленнями місця впадання існуючої притоки в р. Десна.

На даний час роботи з будівництва берегоукріплення проводяться відповідно до календарного графіка. Загальний термін будівництва становить 15 місяців.

ІХ. Прогноз надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації природного характеру

Найбільш характерними для Чернігівської області надзвичайними ситуаціями та небезпечними подіями природного характеру є пожежі у природних екосистемах, небезпечні процеси і явища геологічного та гідрометеорологічного характеру, також залишається високим рівень медико-біологічних загроз.

За спостереженнями останніх років до найбільших матеріальних збитків та значних затрат на ліквідацію наслідків як правило призводять небезпечні процеси і явища геологічного характеру.

Незбалансована та безсистемна господарська діяльність створила реальні передумови для активного розвитку природних екзогенних геологічних процесів, серед яких найбільш руйнівними є зсуви, що розвинені на території області разом з переробкою берегів річок, ерозією на схилах балок.

Безпека життєдіяльності населення та численних господарських об’єктів у районах розвитку небезпечних природних і природно-техногенних процесів є однією з основних соціально-екологічних проблем сьогодення.

Ситуація ускладнюється недостатністю фінансування робіт із захисту сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, населених пунктів від негативної дії зсувних процесів та берегоукріплювальних робіт.

Як і в попередні роки, до характерних гідрометеорологічних явищ, що негативно впливають на енергетику, зв’язок, комунальне господарство, автотранспорт і будівництво області, відносяться весняна повінь, сильний дощ, сильний вітер, сильні снігопади і хуртовини тощо.

Так, у 2018 році зареєстрована 1 надзвичайна ситуація регіонального рівня, пов’язана із сильною зливою на території м. Чернігова, збитки від якої склали 58346,493 тис. гривень.

Останніми роками на території області спостерігаються тривалі періоди сухої погоди, які сприяють виникненню пожеж у природних екосистемах області та їх розповсюдженню на значні території.

Можна спрогнозувати, що, як і в минулі роки, до найбільш ймовірних надзвичайних ситуацій природного характеру можна віднести небезпечні геологічні процеси (зсуви, руйнування та розмив берегів) та гідрометеорологічні явища (весняна повінь, сильний вітер та сильні опади), а також пожежі у природних екосистемах.

Серед медико-біологічних загроз найбільшу небезпеку становлять інфекційні захворювання, отруєння людей бактеріальної етіології, інфекційні захворювання сільськогосподарських та диких тварин.

Так, у 2018 році зареєстровано 2 медико-біологічні надзвичайні ситуації, одна з яких пов’язана із захворюваністю диких та сільськогосподарських тварин на «Африканську чуму свиней», а друга – із захворюваністю людей на небезпечну інфекційну хворобу (групові випадки).

В порівнянні з 2017 роком кількість надзвичайних ситуацій медико-біологічного характеру у 2018 році залишилась на тому ж рівні.

Крім того, у 2018 році були зареєстровані 2 випадки захворювання на інфекційні кишкові хвороби в організованих колективах.

Останніми роками спостерігається ріст захворюваності на інфекції, керовані засобами специфічної імунопрофілактики, що пояснюється зниженням обсягів профілактичних щеплень.

Також, посилюється загроза поширення захворювань та спалахів кору, краснухи, епідпаротиту, коклюшу та дифтерії в умовах організованих колективів.

У 2018 році залишалася складною епізоотична ситуація в області: зареєстровано 3 випадки захворювання сільськогосподарських та диких тварин (свині, кабани) на африканську чуму свиней, які були класифіковані як 1 надзвичайна ситуація.

З огляду на тенденції розвитку медико-біологічних загроз у 2019 році слід очікувати збільшення рівня захворюваності на інфекції, керовані засобами специфічної імунопрофілактики, можливі спалахи захворюваності на сальмонельоз та гострі кишкові інфекції. Залишається неблагополучною ситуація із захворюваністю сільськогосподарських та диких тварин на африканську чуму свиней.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Серед техногенних загроз найбільшу небезпеку для території та населення Чернігівської області становлять хімічна, вибухопожежна та пожежна небезпеки.

У структурі потенційно небезпечних об’єктів (731) за видами небезпек домінують об’єкти вибухопожежної та пожежної небезпеки (90,3 %).

Найвища ймовірність виникнення надзвичайних ситуацій зберігається на складах боєприпасів, вибухопожежо та пожежо небезпечних об’єктах та об’єктах житлово-комунального господарства.

Так, у 2018 році зареєстрована 1 надзвичайна ситуація регіонального рівня, пов’язана із пожежею та подальшою детонацією боєприпасів на 6-ому арсеналі боєприпасів МО України біля смт Дружба Ічнянського району. Дана надзвичайна ситуація призвела до пошкодження та руйнування будинків, квартир та інших капітальних споруд у 25 населених пунктах. Збитки склали 50 млн 380 тис. гривень.

Головна особливість житлово-комунального господарства області є значний знос основного обладнання, наявність повністю замортизованих мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюються.

Такий стан справ призводить до виникнення аварійних ситуацій на об’єктах та мережах життєзабезпечення.

До значних людських втрат та травмування призводять дорожньо-транспортні природи та побутові пожежі. Із загальної кількості небезпечних подій 62 % припадає на дорожньо-транспортні пригоди та побутові пожежі.

Як і в минулі роки, можна передбачити, що рівень аварійності на об’єктах і мережах життєзабезпечення залишиться досить високим, а по кількісним показникам домінуватимуть дорожньо-транспортні пригоди та побутові пожежі.

Х. Висновки і пропозиції щодо покращення стану захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та шляхів вирішення актуальних проблем техногенної та природної безпеки

Ризики надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру з роками невпинно зростають, тому забезпечення захисту населення і територій у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій є одним з найважливіших завдань держави.

Актуальність проблеми забезпечення природно-техногенної безпеки населення і територій зумовлена тенденціями зростання втрат людей і шкоди територіям, що спричиняються небезпечними природними явищами, промисловими аваріями і катастрофами.

Важливими чинниками функціонування системи цивільного захисту є:

підвищення ефективності превентивних заходів захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій на принципах пріоритетності завдань щодо рятування життя та збереження здоров’я людей;

вчасне й повне виконання державних, регіональних і місцевих програм;

накопичення матеріальних резервів усіх рівнів для проведення першочергових відновлювальних робіт;

удосконалення інформаційного забезпечення у сфері цивільного захисту;

навчання керівного складу та органів управління, підготовка сил і населення до дій в умовах загрози або виникнення надзвичайних ситуацій, особливого періоду, воєнного та надзвичайного станів.

З метою попередження прогнозованих нещасть, зниження числа втрат населення й розмірів матеріального збитку у випадку їхнього виникнення, підвищення ефективності державного регулювання діяльності ЄДСЦЗ у наступному році необхідно забезпечити:

реалізацію державної політики у сфері запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного та природного характеру;

реалізацію заходів цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту Чернігівської області на 2016-2020 роки;

популяризацію культури безпеки життєдіяльності, моральних норм і норм прийнятної поведінки, спрямовані на підтримання самодисципліни, як мети підвищення рівня безпеки;

вдосконалення системи моніторингу та прогнозування, зокрема явищ конвективного характеру (шквалів, сильного вітру, граду, злив), що несуть найбільші загрози для функціонування господарського комплексу регіону, життєдіяльності населення;

вирішення проблем об’єктів та мереж життєзабезпечення:

• збільшення обсягів робіт з капітального ремонту житлових будинків;
• ліквідація аварійного та ветхого житла;
• приведення у задовільний технічний стан існуючої системи автоматичного протипожежного захисту в будинках підвищеної поверховості;
• збільшення обсягів робіт з обслуговування і ремонту житла з застосуванням новітніх енергозберігаючих технологій і матеріалів;
• приведення зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання до нормативних вимог, забезпечення дотримання їх режимів;
• ремонт та заміна водопровідних та каналізаційних мереж;
• ремонт та реконструкція водопровідних насосних станцій;
• оновлення, реконструкція каналізаційних насосних станцій;
• реконструкція каналізаційних очисних споруд з метою зменшення обсягів неочищених та недостатньо очищених стічних вод, що скидаються у навколишнє природне середовище.

Директор Департаменту з питань

цивільного захисту та оборонної роботи

Чернігівської облдержадміністрації С. БОЛДИРЕВ