Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
справа № 4-90/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 серпня 2010 року Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді - Поліщук С.В.
при секретарі – Оніщук Н.Є.
з участю прокурора – Літковця А.О.
захисника-адвоката - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області Білана А.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо гр. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, розлученого, підприємця, з вищою освітою, раніше не судимого ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч. 3 КК України,-
В С Т А Н О В И В :
В поданні слідчого СВ розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області Білана А.С вказується, що 12 серпня 2010 року, біля 21.15 год. ОСОБА_3, керуючи технічно справним автомобілем Фольксваген Гольф, д.р.з. НОМЕР_1 на 10км+700м. автодороги сполученням Луцьк-Ківерці-Маневичі-Любешів-КПП «Дольськ», зі сторони с.Жабка Ківерцівського району в напрямку м.Луцьк, проявив безпечність та неуважність, не вжив заходів аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди, порушив п.12.3 Правил дорожнього руху України, в результаті чого допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, 1965 р.н. та інвалідний візок в якому знаходилась ОСОБА_6, 1944 р.н., які рухались в попутному напрямку.
В результаті отриманих травм в наслідок ДТП, пішохід ОСОБА_5 загинула на місці пригоди, ОСОБА_6 померла в Ківерцівській ЦРЛ.
За даним фактом відносно ОСОБА_3 слідчим з розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області Біланом А.С. 13.08.2010 року було порушено кримінальну справу № 53-048-10 за ознаками злочину, передбаченого ст.286 ч.3 КК України.
13.08.2010 року ОСОБА_3 був затриманий в порядку передбаченому ст. 115 КПК України.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 скоїв злочин, який відноситься до особливо тяжких та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, буде намагатись ухилитись від слідства та суду, перешкоджати встановленню об’єктивної істини по кримінальній справі, с лідчий просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
В судовому засіданні ОСОБА_3 просив не обирати йому запобіжний захід у вигляді взяття під варту, оскільки він не має наміру ухилятись від слідства та суду та зобов'язується своєчасно з'являтися на виклики в органи слідства.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_1, просив в задоволенні подання відмовити, обравши щодо його підзахисного запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, думку прокурора, який вважає подання підставним та таким, що підлягає до задоволення, суд приходить до висновку, в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Із контексту ч. 5 ст. 165-2 КПК України вбачається, що суд за поданням органів дізнання, досудового слідства, прокурора тощо виносить постанову, зокрема про відмову в обранні запобіжного заходу, якщо для його обрання немає підстав.
Згідно ст. 148 КПК України запобіжний захід застосовується до підозрюваного, обвинуваченого з метою запобігти спробам ухилення від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, а також для забезпечення виконання процесуальних рішень.
Суду не надано доказів, що ОСОБА_3 перебуваючи на волі, буде намагатись ухилятись від слідства та суду та від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини по справі, або продовжувати злочинну діяльність.
В поданні вказано, що злочин скоєний ОСОБА_3 відноситься до особливо тяжких, однак як вбачається із санкції ч.3 ст. 286 КК України він є тяжким. Підозрюваний хоча і зареєстрований в с. Озеро Ківерцівського району, однак постійно проживає у м. Луцьк. З пояснень слідчого у судовому засіданні вбачається, що ОСОБА_3 не ухилявся від слідства і виконання процесуальних рішень, свою вину визнав у повному об»ємі, що вказує на ту обставину, що він не намагатиметься перешкоджати встановленню істини по справі.
Як вбачається з наданих доказів ОСОБА_3 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, характеризується позитивно, здійснює догляд за батьком – інвалідом похилого віку, що вказує на те, що він не буде намагатись ухилятись від слідства та суду.
Основними доводами викладеними слідчим у поданні про обрання ОСОБА_3, запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є тяжкість вчиненого злочину та припущення, що він може намагатись ухилятись від слідства та суду та перешкоджати встановленню істини по справі. Однак суд не погоджується з даними доводами, так як сама тяжкість вчиненого злочину не є підставою для обрання даного запобіжного заходу.
Отже, оцінюючи всі матеріали подання в їх сукупності, суд приходить до переконання про недоцільність обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тому в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 148, 165-1, 165-2 , 155 КПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25. 04. 2003 року № 4 із змінами « Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В поданні слідчого відділу розслідування ДТП СУ УМВС України у Волинській області Білана А.С. про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо гр. ОСОБА_3 підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України – відмовити.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області протягом трьох діб з дня її винесення.
Суддя Поліщук С.В.