Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
№ 2 – 848/10 р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2010 року Підволочиський районний суд Тернопільської області
в складі : головуючого судді Могачевської В.Й.
при секретарі Максимів О. М.
з участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Підволочиськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог – Остап”ївської сільської ради та Підволочиської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних позовних вимог – Остап”ївської сільської ради та Підволочиської державної нотаріальної контори про визнання за ним права власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, розташований в селі Остап”є по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті дідуся ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що після смерті дідуся залишилося спадкове майно, яке складається з житлового будинку з надвірними та господарськими будівлями і спорудами, розташованими за вищевказаною адресою.
До даного майна він являється спадкоємцем за заповітом, посвідченим секретарем Остап”ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області 04. 02. 2004 року.
У зв”язку із прийняттям спадщини 17 серпня 2010 року він звернувся до Підволочиського БТІ за витягом з реєстру для оформлення спадщини житлового будинку та господарських будівель і споруд.
В процесі вивчення документів було встановлено, що згідно реєстрових книг права власності на вище вказане, зазначене майно було колгоспним двором. На момент його державної реєстрації за місцем проживання було зареєстровано дві особи. Майно зареєстроване за головою колгоспного двору ОСОБА_3 в цілій частині, а у свідоцтві про право власності вказано два члени колгоспного двору. Другим членом колгоспного двору була дружина ( його бабуся ) - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Спадщину після її смерті прийняв ОСОБА_3 – спадкодавець по даній справі, оскільки фактично вступив в управління спадковим майном : продовжував проживати в будинку, сплачував комунальні податки, обробляв присадибну земельну ділянку, робив поточний ремонт в будинку, заяви про відмову від прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав, а тому у відповідності з вимогами ст.1270 ЦК України, а тому у визначеному ст. 1268 ЦК України порядку вважається таким, що прийняв спадщину.
Але у зв”язку із смертю не встиг переоформити на себе спадкове майно після смерті своєї дружини ( його бабусі ), а тому на час своєї смерті був власником цілого будинковолодіння, розташованого в селі Остап”є по АДРЕСА_1, який заповів йому.
Він своєчасно звернувся в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини, однак із – за обставин, наведених вище ( в свідоцтві про право власності на будинковолодіння вказано що будинок належить колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_3 ) постановою державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори від 21 вересня 2010 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3., а тому він змушений звернутися з даним позовом в суд.
Відповідачка ОСОБА_2 та представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог в судове засідання не з”явилися, але подали заяви, в яких просять справу вирішувати у їх відсутності, відповідачка просить позов задовольнити, а тому, вислухавши думку позивача, який просить справу вирішувати у їх відсутності, суд вважає за можливе прийняти рішення в даному судовому засіданні.
Вислухавши пояснення позивача, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з таких міркувань.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_3 ( свідоцтво про смерть серії 1 – НОМЕР_1, видане 05 лютого 2010 року Остап”ївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області ).
Задовго до смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 вчинив заповіт, посвідчений секретарем Остап”ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, який на час його смерті не було скасовано чи змінено, згідно якого все належне йому майно, де б воно не було і з чого б не складалося заповів позивачу ОСОБА_1, котрий спадщину прийняв у встановленому законом порядку, про що свідчить постанова державного нотаріуса Підволочиської державної нотаріальної контори від 21 вересня 2010 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії, з якої видно, що в цей день позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку та грошові вклади. Однак відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на житловий будинок з надвірними і господарськими будівлями по тих підставах, що в свідоцтві про право власності зазначено, що житловий будинок належав колгоспному двору, який складався з двох членів. А відповідно до п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації проводиться нотаріусом після подання право встановлювальних документів про належність цього майна спадкодавцеві. Оскільки правовстановлювальний документ на спадкове майно ( ? частина житлового будинку ) АДРЕСА_1 відсутній , свідоцтво про право на спадщину на ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель і споруд після смерті ОСОБА_7 видати неможливо.
30 вересня 1992 року Остап“ївською сільською радою було видано свідоцтво на право особистої власності на цілий житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1, в якому зазначено, що будинок належить колгоспному двору, який складається з двох членів, головою якого є ОСОБА_3.
Відповідно до положень ст.ст. 17, 18, 19 Закону України « Про власність », який регулював відносини на час виникнення колгоспного двору, та частини 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року « Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності » вбачається, що право власності на майно, яке належало колгоспному двору, мають ті члени колгоспного двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в цьому майні. Розмір частки члена двору визначається, виходячи з рівності часток усіх його членів..
З довідки Остап“ївської сільської ради № 389 від 16. 06. 2010 року видно, що крім ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, членом колгоспного двору була ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року ( свідоцтво про смерть серії 1 – НОМЕР_2, видане 01 липня 2003 року Остап“ївською сільською радою Підволочиського району Тернопільської області ) .
Дані факти свідчать, що на час своєї смерті ОСОБА_3 був власником цілого будинковолодіння розташованого за вказаною адресою : ? частини як член колгоспного двору і ? частини як спадкоємець після смерті своєї дружини ОСОБА_4, а після його смерті власником став позивач, який із – за обставин, вказаних вище не може оформити свої спадкові права.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України – власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57, 64, 209, 212, 213 ЦПК України , ст.ст. 392, 1218, 1226, 1268 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовільнити.
Визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті діда ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження
Апеляційну скаргу може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Тернопільської області через Підволочиський районний суд.
Суддя :