Рішення № 128891908, справа № 400/2995/25

Дата ухвалення: 16 липня 2025 р.
Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд
Форма судочинства: Адміністративне
Категорія: Містобудування; архітектурної діяльності
Інстанція: Перша
Регіон: Миколаївська область
Суддя: Дерев'янко Л.Л.
Надійшло до реєстру: 17 липня 2025 р.
Оприлюднено: 18 липня 2025 р.
Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень
Текст

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2025 р.	№ 400/2995/25
м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дерев`янко Л.Л. за участю секретаря судового засідання Бєлякової М.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом	Приватного підприємства "АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ", вул. Мала Константинівська, 46,м. Миколаїв,54039,

до відповідача	Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, шосе Херсонське, буд. 48/8,м. Миколаїв,54028,

про	скасування постанови від 13.03.2025 №2/26/22.02-13, скасування припису №3/2,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «АБМ Проектні роботи» (далі – позивач) до Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради (далі – відповідач) з вимогами:

скасувати постанову від 13.03.2025 року №2/26/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 272 520 грн;

скасувати припис відповідача №3/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.03.2025 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведені позапланової перевірки відповідачем допущено низку порушень приписів Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, а саме при винесенні наказу про проведення перевірки, оформлення направлення на перевірку, оповіщення суб`єктів перевірки про її проведення, оформлення результатів перевірки і їх направлення суб`єктам перевірки. При цьому позивач наголошує, що лише дотримання умов та порядку прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, може бути підставою для визнання правомірними дій контролюючого органу щодо їх проведення. Також, позивач як на підставу позову послався на те, що перевірку проведено за межами будівельного об`єкту, що перевірявся, оскільки власник об`єкта (замовник будівництва) є мобілізованим до лав ЗСУ. Відтак, він не міг надати доступ до об`єкту будівництва і бути присутнім на об`єкті. Таким чином, на думку позивача, відповідачем організовано та проведено позапланову перевірку позивача незаконно з численними порушеннями норм чинного законодавства України, що є підставою для скасування результатів такої перевірки.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01.04.2025 відкрито провадження у справі, з урахуванням предмету спору, обсягу та характеру доказів у справі призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити з задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Так, відповідач зазначає, що позапланова перевірка проводилась відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 06.02.2025 №170 стосовно замовника будівництва – ОСОБА_1 та проектної організації – ПП «АБМ Проектні роботи». Інформація про проведення позапланової перевірки була розміщена на сторінці управління на офіційному сайті Миколаївської міської ради, а також позивачу було направлено письмове повідомлення про проведення перевірки. 21.02.2025 на об`єкті будівництва представники замовника та проектувальника були відсутні. За твердженням відповідача, об`єкт будівництва перебував у вільному доступі, тому проведено його огляд, виконано заміри, фото- та відеофіксацію. Позаплановою перевіркою було встановлено, що проектна документація, розроблена позивачем, містить архітектурні рішення щодо виконання будівельних робіт у місцях загального користування, що суперечить чинному законодавству України. Зазначене стало підставою для винесення спірних рішень. Також, відзив містить пояснення відповідача, які, на його думку, спростовують підстави позову щодо порушень процедури призначення і проведення позапланової перевірки. Відтак, відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач у відповіді на відзив не погодився з відповідачем, додатково до своєї позиції зазначив, що відповідач тільки один день - 21.02.2025 о 9.00 год здійснив вихід на об`єкт будівництва, проте строк перевірки складав 10 днів і після 24.02.2025 (дня вручення копії направлення на перевірку представнику позивача Чайковському І.), вихід на перевірку відповідачем не було здійснено. Також, з посиланням на Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», дія якого частково розповсюджується на спірну перевірку, позивач зауважив, що посвідчення посадової особи, необхідність направлення якого суб`єктам перевірки спростовується відзивом, не є тотожним посвідченню (направленню) на проведення позапланового заходу, які мали бути направлені суб`єкту.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач підтримав свою позицію, висловлену у відзиві. Також зауважив, що твердження позивача про перебування замовника будівництва у зоні бойовий дій дещо протирічить тому факту, що у грудні 2024 року ним особисто підписано та подано через Центр надання адміністративних послуг повідомлення про зміну даних повідомлень про початок виконання будівельних робіт МК051210112687 та МК051210122429. Крім того, коментуючи заяву позивача про те, що всі примірники проектної документації були передані замовнику, відповідач зазначив, що завантажений до Реєстру будівельної діяльності примірник проектної документації, підписаний електронним цифровим підписом ПП «АБМ Проектні роботи» та затверджений електронним підписом замовника будівництва ОСОБА_1 , є належним та допустимим доказом у справі про порушення позивачем норм чинного містобудівного законодавства України.

В підготовче засідання 05.05.2025 з`явились представники сторін.

В підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.05.2025.

За клопотанням представника відповідача підготовче засідання відкладено до 23.06.2025.

23.06.2025 підготовче провадження закрито ухвалою суду.

В той же день суд розпочав розгляд справи по суті.

Представники позивача і відповідача в судовому засіданні підтримали свої правові позиції, надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 07.07.2025.

В судовому засіданні суд продовжив розгляд справи, дослідив письмові докази, а також електронний доказ – відеозапис засідання комісії з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради розгляду звернення, яке відбулось 21.06.2023.

07.07.2025 суд закінчив з`ясування обставин справи і перевірки їх доказами, після чого перейшов до стадії судових дебатів, ухвалення судового рішення.

Рішення проголошено 16.07.2025.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємозв`язку та сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив такі обставини.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 06.02.2025 №170 (пункт 2) «Про погодження здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду)» наказано відповідачу забезпечити в установленому порядку здійснення позапланових заходів державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності , будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 . Наказом передбачено розпочати здійснення позапланових заходів протягом 10 робочих днів з дня отримання наказу.

14.02.2025 відповідачем прийнято наказ № 30 , яким передбачено здійснення позапланової перевірки за додержанням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 в період з 21.02.2025 по 06.03.2025.

Позивач визнає, що 14.02.2025 на його адресу надійшов лист від архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради за вих. № 883/22.01-13/22/7/25 «Про здійснення позапланової перевірки», яким повідомлено, що у період з 21.02.2025 року по 06.03.2025 року буде проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог містобудівного законодавства, будівельних норм і правил на об`єкті будівництва за адресою АДРЕСА_1 та кв. АДРЕСА_2 . Також лист містив вимогу про надання документів. Жодних додатків лист не мав.

Сторонами не заперечується, що 24.02.2025 представнику позивача адвокату Ігорю Чайковському було вручено копію направлення про проведення позапланового заходу.

Листом від 04.03.2025 на адресу відповідача, позивач повідомив останнього, що на даний час замовник знаходиться в зоні бойових дій, а також просив у разі проведення перевірки за участю замовника попередити про таку завчасно.

06.03.2025 відповідачем складено акт перевірки № 6/2025, в якому зазначено, що 21.02.2025 під час виходу на об`єкт будівництва замовник, проектувальник або їх уповноважені особи були відсутні. Копія направлення для проведення позапланового заходу була розміщена на паркані будинку у доступному для огляду місці. Встановлено, що об`єкт будівництва перебував у вільному доступі, відтак проведено його огляд, виконані заміри будівельних конструкцій, проведено фото та відеофіксацію. За висновками акту відповідно до поверхового плану – 1 поверх за літ Б-2, надісланого листом КП «ММБТІ» від 28.02.2025 № 11737/40.01/25-2 ширина приміщення 1- (сходова клітина), яке є місцем загального користування, становить 2,5 м. Згідно проектної документації ПП «АБМ Проектні роботи», а саме «План укладки на позначки – 0,000 арк. 3 стадія РП, 039-2019 АБ та «Плану на отм. +0,000» арк. 5 стадія РП 039/2019 АР ширина тої самої сходової клітини (місця загального користування) вже становить 1,2 м. Таким чином, розроблення позивачем проектних рішень, що передбачають будівництво із захопленням місць загального користування, є порушенням вимог чинного законодавства України.

На підставі акту позапланової перевірки відповідачем 06.03.2025 складено приписи:

- про зупинення підготовчих та будівельних робіт № 3, який містить вимоги негайно зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва до приведення проектної документації у відповідність до вимог чинного законодавства України, що дозволить виконувати будівельні роботи належним чином та відповідно до встановлених норм. Термін для повідомлення про виконання припису до 13.03.2025 року.

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 3/1, який містить вимогу усунути порушення містобудівного законодавства України шляхом розроблення та передачі проектній організації ПП «АБМ проектні роботи» завдання на проектування щодо коригування проектної документації, зокрема, в частині зміни проектних рішень стосовно забудови місць загального користування на об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_1 . Термін для повідомлення про виконання припису до 06.04.2025 року;

- про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № 3/2, який містить вимогу усунути порушення містобудівного законодавства України шляхом внесення змін до проектної документації на будівництво об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 ., забезпечивши її відповідність містобудівній документації, вихідним даним на проектування, будівельним нормам, нормативно-правовим актам з охорони праці, державним стандартам і правилам. Зокрема, необхідно змінити проектні рішення, що передбачають забудову місць загального користування. Термін для повідомлення про виконання припису до 06.04.2025 року.

06.03.2025 відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та призначено розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 13.03.2025 року о 10:30 год у приміщенні управління державного архітектурно-будівельного контролю.

13.03.2025 року, за результатами розгляду справи винесено постанову № 2/26/22.02-13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою на позивача накладено штраф у розмірі 272520,00 грн. Постанову мотивовано порушенням позивачем п. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 року № 45, п. 4.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

Позивач не погодився з зазначеними вище постановою про накладання штрафу і приписом відповідача № 3/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.03.2025 року, що стало підставою для звернення до суду.

До спірних правовідносин підлягають застосуванню закони України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі – закон № 3038), «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

За приписами частини 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Порядок № 553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007.

За нормами пункту 4-1 Порядку № 553 під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає, крім іншого, дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об`єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця; подання замовником інформації про передачу права на будівництво об`єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов`язковим; застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність; додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки; додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення; забезпечення надійності та конструктивної безпеки об`єкта; внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.

За нормами пункту 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

У відповідності до пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно пункту 9 Порядку № 533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.

У випадку, коли суб`єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об`єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об`єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.

Згідно з абзацом 1 підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).

Відповідно до положень пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку (пункт 19 Порядку № 553).

Застосовуючи ці приписи до обставин справи суд зазначає таке.

Підставою позову є недотримання відповідачем порядку проведення позапланової перевірки, яке полягає у тому, що посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки не було йому направлено відповідачем разом з листом №883/22.01-13/22/7/25 від 14.02.2025 в порушення вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі – Закон № 877); наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю ММР від 14.02.2025 року № 30 про проведення позапланової перевірки не містить найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та інформацію про предмет перевірки всупереч вимогам ч. 1 ст. 7 Закону № 877, хоча в наказі Міністерства розвитку громад та територій України від 06.02.2025 року №270 суб`єкти перевірки зазначені.

Оцінюючи ці доводи суд враховує правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. Так, Верховний Суд зазначив , що порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення». Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

За матеріалами цієї справи позивач не заперечує, що про проведення позапланової перевірки він був повідомлений відповідачем листом від 14.02.2025, який містив посилання на підстави і предмет перевірки. За таких обставин, враховуючи викладені вище критерії суд оцінки процедурних порушень, суд вважає, що зазначення у наказі на проведення позапланової перевірки об`єкта будівництва, а не суб`єкта будівельної діяльності, а також не направлення позивачу разом з листом від 14.02.2025 направлення на перевірку не мали впливу на результати перевірки, оскільки позивач, обізнаний про таку, міг скористатись своїми правами, що надані законом суб`єкту перевірки.

Водночас, як було встановлено судом, перевірку об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 здійснено відповідачем за межами квартири АДРЕСА_3 .

При цьому, предметом перевірки були будівельні роботи, виконані за проектом позивача «Реконструкція жилої квартири АДРЕСА_4 ».

Проектні роботи виконувались на підставі договору б/н від 20.10.2019 року на розробку проектно-кошторисної документації, укладеним між позивачем як виконавцем та ОСОБА_2 як замовником.

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 342551851 від 11.08.2021. За відомостями цього витягу ОСОБА_3 набув право власності на зазначену квартиру 27.12.2018 на підставі договору купівлі-продажу .

Укладанню договору на проведення проектних робіт передувало детальне обстеження і оцінка дійсного технічного стану основних конструктивних елементів будівлі та визначення можливості проведення реконструкції житлових квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 , результати яких викладено в звіті № 019/19-ТЗ, що виконаний ТОВ «Богард» на замовлення власника – ОСОБА_2 .

За висновками звіту технічний стан будівлі віднесений до 3 категорії, не придатний до нормальної експлуатації. Конструкції, за станом яких прийнята категорія технічного стану будівлі - стан зовнішніх несучих стін, елементи дерев`яного та горищного перекриттів.

Для подальшої безпечної експлуатації житлових квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_5 необхідно привести технічний стан конструкцій, що мають категорію 3 (непридатний до нормальної експлуатації) до категорії 2 (нормальний). Для цього, згідно звіту, рекомендовано розробити проект реконструкції (капітального ремонту) будівлі.

Позивачем проектні роботи по об`єкту «Реконструкція жилої квартири АДРЕСА_4 » проведені в 2020 році і передані замовнику – ОСОБА_4 .

Повертаючись до обставин проведення перевірки, суд зазначає, що в матеріалах справи є довідка військової частини НОМЕР_1 № 4247 від 13.09.2024 про те, що ОСОБА_2 проходить військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період у військовій частині НОМЕР_1 з 29.07.2024 по теперішній час.

Між сторонами не є спірним, що з огляду на неможливість власника з наведених вище причин бути присутнім під час перевірки, особи, які проводили перевірку, не мали доступу до квартири АДРЕСА_4 , а відтак, квартиру, що є об`єктом перевірки, не оглядали, замірів площ не здійснювали.

Проте, в акті перевірки зазначено, що «об`єкт будівництва перебував у вільному доступі». Суд наголошує, що оскільки об`єктом будівництва є власне квартира АДРЕСА_3 , а не прилеглі до неї приміщення, це твердження не є достовірним.

В судовому засіданні представники відповідача наполягали, що для встановлення порушення щодо прийняття проектних рішень, пов`язаних з будівництвом у місцях загального користування, достатньо доступу до таких місць.

Суд не погоджується з такою позицією з огляду на наступне.

Твердження відповідача про забудову місць загального користування на підставі проектної документації, виконаної позивачем, ґрунтуються, переважно, на співставленні відомостей поповерхового плану будинку АДРЕСА_6 , отриманого відповідачем на свій запит від Комунального підприємства «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», і проектної документації.

Так, відповідно до поповерхового плану, виконаного 20.08.1979, ширина сходів, що межує з приміщеннями квартири АДРЕСА_3 , складає 2,5 м. Натомість, за проектними рішеннями ця ширина складає 1,2 м. З зазначеного відповідачем зроблено висновок про зменшення ширини сходів в результаті проектування на 1,3 м.

Водночас, в матеріалах проектної документації міститься обмірний план (аркуш 4 робочого проекту), який, відповідно до п. 3.17 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» виконується в межах передпроектних робіт ( обстеження технічного стану та/або обміри існуючих об`єктів, які підлягають реконструкції, капітальному ремонту, та розташованих в зоні впливу будівництва з метою підготовки висновку та\або рекомендацій про можливість виконання робіт).

За відомостями цього обмірного плану до виконання проектних робіт ширина сходів становила 1,2 м.

Дослідивши обмірний план, суд встановив, що площа квартири, зазначена в ньому, становить 71 м.кв, що відповідає площі квартири на час її придбання змовником будівництва – ОСОБА_2 в 2018 році, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 342551851 від 11.08.2021.

В результаті проектування площа обєкта збільшилась на 1,7 м.кв.

При цьому, проектною документацією передбачався демонтаж перегородок (аркуші 4, 5 робочого проекту). Позивач стверджує, що зміна площі в результаті проектних рішень на 1.7 м.кв. відбулась за рахунок такого демонтажу. Відповідач належними доказами ці відомості не спростував.

Суд також звертає увагу, що разом з поповерховим планом, виконаним 20.08.1979, відповідачем надано до матеріалів справи журнал внутрішніх обмірів площ приміщень будови літери Б-ІІ, в якому площа квартири АДРЕСА_7 визначена в розмірі 60,7 м. кв.

Як вже зазначалось раніше, площа квартири АДРЕСА_4 на час набуття ОСОБА_2 права власності на неї (2018 рік) і на час початку проектних робіт (2019 рік) становила 71 м.кв.

Це дає підстави для висновку, що поповерховий план, журнал внутрішніх обмірів до нього, які були виконані в 1979 році, не містять актуальних даних про розміри об`єкту будівництва - квартири АДРЕСА_3 і місць загального користування на період, коли проектні роботи розпочались (2019 рік). Відтак, такий план не може бути джерелом достовірної інформації щодо площ місць загального користування до проектування.

Крім того, суд звертає увагу, що надана позивачем до суду копія поповерхового плану містить відмітки: «ширина сходової клітини в місцях загального користування до розробленої проектної документації складає 2,5 м+2500 мм (фото 2)» і інші, зроблені, вочевидь, вже після зняття копії з оригіналу. Отже, копія не відтворює зміст оригіналу, привносить до неї іншу інформацію, що ускладнює сприйняття такої копії як належного доказу.

Відтак, суд наголошує, що зазначений вище поповерховий план не був достатньою підставою для висновку що зменшення місць загального користування відбулось саме в результаті проектних рішень позивача.

В судовому засіданні було досліджено відеозапис засідання комісії з Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради розгляду звернення, яке відбулось 21.06.2023. Відповідно до пояснень відповідача, засідання було проведено з огляду на скаргу ОСОБА_5 . На засіданні була присутня дружина замовника і представник проектної організації – ПП «АБМ проектні роботи».

Посилаючись на цей відеозапис, відповідач стверджує, що дружина замовника повідомила, що проектом передбачено будівництво стіни із приєднанням місць загального користування.

З цього приводу суд зауважує, що відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Як встановлено судом, замовник будівництва – ОСОБА_2 участь у засіданні не брав, засідання, яке мало місце 23.06.2023, безпосередньо перевірки, яка проведена з 21.02.2025 по 06.03.2025 не стосувалось.

Суд нагадує, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийняття спірних рішень.

Підсумовуючи викладене суд констатує, що під час проведення перевірки відповідачем не було здобуто доказів, які б достовірно підтверджували висновки акту перевірки.

Відтак, той факт, що під час перевірки не було здійснено обстеження безпосередньо об`єкту будівництва, а саме квартири АДРЕСА_4 , реконструкція якої була предметом складання проектної документації, призвело до неповного з`ясування всіх обставин, які підлягали встановленню в межах позапланової перевірки.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Таким чином, з огляду на встановлені обставини, спірні постанова та припис відповідача не відповідають визначеним у ч.2 ст.2 КАС України критеріям для оцінювання рішення як необґрунтовані, що є підставою для визнання їх протиправними та скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ" (вул. Мала Константинівська, 46,м. Миколаїв,54039 ЄДРПОУ 39306246) до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (шосе Херсонське, буд. 48/8,м. Миколаїв,54028 ЄДРПОУ 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради від 13.03.2025 року №2/26/22.02-13 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 272 520 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати припис Управління державного архітектурно- будівельного контролю Миколаївської міської ради №3/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 06.03.2025 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (шосе Херсонське, буд. 48/8,м. Миколаїв,54028 ЄДРПОУ 41256954) на користь Приватного підприємства "АБМ ПРОЕКТНІ РОБОТИ" (вул. Мала Константинівська, 46,м. Миколаїв,54039 ЄДРПОУ 39306246) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 7115,80 грн (сім тисяч сто п`ятнадцять гривень 80 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л.Л. Дерев`янко