Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 грудня 2010 р. № 6/178
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого - судді Козир Т.П.,
суддів: Могил С.К.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Київської міської ради на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. у справі № 6/178 за позовом Київської міської ради до Дніпровської районної у місті Києві ради, третя особа: Громадська організація Агенство регіонального розвитку “Європейське партнерство” про визнання недійсним та скасування пункту додатку рішення,
за участю представників:
Позивача: не з’явився,
Відповідача: не з’явився,
Третьої особи: Гарбузюк Г.С., довіреність б/н від 09.10.2010р.
В с т а н о в и в :
Київська міська рада (далі –КМР, Позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Дніпровської районної у місті Києві ради (далі –Дніпровська райрада, Відповідач) про визнання недійсним та скасування пункту 18 додатку до рішення Дніпровської райради від 20.03.2003р. № 68 “Про закріплення об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва” в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.04.2010р. до участі у справі в якості третьої особияка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, було залучено громадську організацію Агентство регіонального розвитку “Європейське партнерство” (далі –АРГ “Європейське партнерство”, Третя особа).
Рішенням господарського суду міста Києва від 08.07.2010р. позов КМР задоволено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. рішення господарського суду міста Києва від 08.07.2010р. було скасовано та прийнято нове рішення, яким у позові КМР про визнання недійсним та скасування пункту додатку рішення, відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного господарського суду, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Третя особа, у своєму письмовому відзиві на касаційну скаргу, вважає постанову суду апеляційної інстанції законною та обґрунтованою, а тому просила залишити касаційну скаргу Позивача без задоволення, а оскаржувану постанову –без змін.
Заслухавши пояснення представника Третьої особи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради від 06.09.2001р. № 3/1437 “Про районні у місті Києві ради” та розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.08.2001р. № 1625 “Про утворення районних у місті Києві державних адміністрацій” було, зокрема, реорганізовано Дніпровську районну у місті Києві раду і ліквідовано Дніпровську районну у місті Києві державну адміністрацію, та створено Дніпровську районну у місті Києві раду, а власником комунального майна міста Києва з моменту ліквідації районних рад стала Київська міська рада.
27.12.2001р. Київська міська рада рішенням № 208/1642 “Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва” затвердила перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва та переліки об’єктів комунальної власності територіальних громад районів міста Києва. Зокрема, перелік об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва було зазначено у Додатку № 5 до вказаного рішення, згідно якого, до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва нежитлове приміщення за адресою: вул. Малишка, 39, включено не було.
В подальшому, 20.03.2003р. Дніпровська районна в м. Києві рада прийняла рішення № 68 “Про закріплення об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва”, згідно пункту 18 Додатку до якого, нежитловий будинок по вул. Малишка, 39, площею 1534,60 м. кв., було включено до об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва.
Також, 31.03.2005р. Київською міською радою було прийнято рішення № 213/2788 “Про внесення змін до рішень Київради з питань формування комунальної власності міста Києва від 29.11.2001р. № 151/1585 та від 27.12.2001р. № 208/1642”, за яким до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва було включено спірне нежиле приміщення по вул. Малишка, 39, в м. Києві, площею 1601,1 кв. м., яке скасовано та визнане недійсним у встановленому законом порядку, не було.
Однак, 31.10.2006р. Київською міською радою було прийнято рішення № 137/194 “Про внесення змін до рішення Київради від 29.11.2001р. №151/1585 та до рішення від 27.12.2001р. №208/1642 з питань формування комунальної власності міста Києва”, згідно якого нежиле приміщення по вул. Малишка, 39, в м. Києві, площею 1339,7 кв. м., було виключено з переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району м. Києва та включено до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва.
Предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про визнання недійсним та скасування пункту 18 додатку до рішення Дніпровської райради від 20.03.2003р. № 68 “Про закріплення об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва” в частині включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва, з посиланням на те, що спірне майно було безпідставно включено Відповідачем до об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову про визнання недійсним пункту 18 Додатку до рішення Дніпровської райради від 20.03.2003р. № 68, посилався на те, що Позивачем спірне майно у власність Відповідачу не передавалось, а відтак –в останнього не виникло на нього права власності та розпорядження ним, у зв’язку з чим, Позивачем було доведено порушення вимог законодавства та його права власності внаслідок прийняття Відповідачем рішення про включення нежилого будинку площею 1534,60 кв. м. по вул. Малишка, 39, до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції, на підставі встановлених обставин справи і, зокрема, про те, що після прийняття Відповідачем рішення № 68 від 20.03.2003р., Позивач, прийнявши рішення № 213/2788 від 31.03.2005р., яке не було скасовано та не визнавалось у встановленому законом порядку недійсним, включивши до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Дніпровського району міста Києва спірне нежиле приміщення площею 1601,1 кв. м. по вул. Малишка, 39, в м. Києві, чим фактично схвалив вказані дії Відповідача про включення об’єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва до переліку об’єктів комунального майна територіальної громади Дніпровського району міста Києва, з урахуванням норм матеріального права, у тому числі –положень ст.393 Цивільного кодексу України, ст.ст. 16, 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, дійшов висновку про відсутність порушення законних прав та інтересів Позивача, в результаті прийнятого Відповідачем оспорюваного рішення, у зв’язку з чим, скасував рішення суду першої інстанції про задоволення позову у даній справі та прийняв нове рішення про відмову в позові.
Вказані висновки суду апеляційної інстанції, відповідають фактичним обставинам справи та наявним матеріалам і ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, з дотриманням процесуальних норм.
Доводи касаційних скарг не спростовують висновків апеляційного господарського суду, а тому підстав для зміни чи скасування постанови суду апеляційної інстанції, не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 –1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Київської міської ради залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.10.2010р. у справі № 6/178 –без змін.
Головуючий - суддя Козир Т.П.
Судді Могил С.К.
Малетич М.М.