Рішення № 141014505, справа № 362/1366/26

Дата ухвалення: 8 жовтня 2026 р.
Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Форма судочинства: Цивільне
Категорія: про позбавлення батьківських прав
Інстанція: Перша
Регіон: Київська область
Суддя: Мартинцова І. О.
Надійшло до реєстру: 29 жовтня 2026 р.
Оприлюднено: 30 жовтня 2026 р.
Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень
Текст

Справа № 362/1366/26

Провадження № 2/362/3256/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

08 жовтня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Мартинцової І.О.,

за участю секретаря судових засідань - Муляви А.І.,

прокурора - Вишневського П.А.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Василькові цивільну справу за позовом Служби у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

Служба у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради звернулася до суду із позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідачів аліменти на утримання малолітніх дітей.

В обґрунтування позову зазначає, що 31.07.2025 року відповідачі звернулися до Служби у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради з заявою, в якій вони повідомили, що їх родина перебуває у складних життєвих обставинах та просять влаштувати їх малолітніх дітей до спеціалізованого закладу, а після подолання складних життєвих обставин вони зобов`язуються забрати своїх дітей із закладу. 01.08.2025 року малолітні діти були поставлені на облік як діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, а з 04.08.2025 року діти були зараховані до «Спеціалізованого обласного будинку дитини м. Біла Церква». За час перебування дітей у закладі батьки - відповідачі по справі жодного разу їх не відвідували, не цікавилися станом їх здоров`я, потребами, життям та розвитком своїх дітей, не приймали участі у вихованні і їх утриманні та не вийшли на зв`язок із закладом, в якому діти перебувають. Враховуючи вищевказане, позивач вимушений був звернутися до виконавчого комітету Глеваської селищної ради із питанням щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав відносно малолітніх дітей. Рішенням від 28.01.2026 року виконавчий комітет Глеваської селищної ради затвердив висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав відносно їх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищевказані обставини стали передумовою звернення позивача до суду з даним позовом.

Процесуальні дії.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2026 року визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.03.2026 року відкрито провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 09.07.2026 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник Служби у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради, який брав участь у попередніх судових засіданнях, в судове засідання 08.10.2026 року не з`явився, подавши клопотання про розгляд справи без його участі, в зв`язку з тривалими повітряними тривогами та відключеннями електроенергії.

Прокурор, який брав участь у попередніх судових засіданнях, також, в зв`язку з тривогами та тривалими відключеннями світла просив провести судове засідання 08.10.2026 року без його участі, врахувавши його письмову позицію, в якій, посилаючись на те, що відповідачі свідомо не виконують батьківські обов`язки, не утримують дітей та усунулися від їх виховання не заперечує щодо позбавлення відповідачів батьківських прав по відношенню до їх малолітніх дітей.

Представник КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква», в судові засідання не з`явився, подавши листа, в якому просить проводити розгляд даної справи без його участі, клопотань, доповнень та заперечень не має.

Відповідачі у судові засідання, призначені 16.04.2026, 19.05.2026, 09.06.2026, 09.07.2026, 27.08.2026, 21.09.2026 та 08.10.2026 року не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином (поштові повідомлення містяться в матеріалах справи).

Крім того, оскільки достовірно місце фактичного проживання відповідачів суду невідомо, в силу вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України судом було неодноразово повідомлено відповідачів про розгляд справ через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Однак, відповідачі своїм правом подачі відзиву на позов не скористалися та не направили до суду будь яких інших заяв та клопотань.

Відтак суд вважає за можливе на підставі статті 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення у справі. Представник позивача проти заочного розгляду справи у судовому засіданні не заперечував.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Фактичні обставини справи:

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_5 з 14.03.2023 року перебувають в зареєстрованому шлюбі, від якого вони мають двох малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження (а.с.26-28).

31.07.2025 року відповідачі звернулися до Служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради з заявою, в якій вони повідомили, що їх родина перебуває у складних життєвих обставинах та просять влаштувати їх малолітніх дітей до спеціалізованого закладу, а після подолання складних життєвих обставин вони зобов`язуються забрати своїх дітей із закладу (а.с.21).

Того ж дня було обстежено умови проживання дітей за адресою: АДРЕСА_1 та встановлено, що в будинку антисанітарні умови, немає спальних місць для дітей, не створені умови для проживання в будинку малолітніх дітей (а.с.29).

01.08.2025 року за наказами Служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради №№ 49,50 малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 взято на облік як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах ( а.с.30-31).

01.08.2025 року Служба у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради звернулася до Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації з проханням надати направлення на тимчасове влаштування малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» (а.с.32-33)

Наказами Департаменту охорони здоров`я Київської обласної державної адміністрації №№ 91,92 від 04.08.2025 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було зараховано до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» (а.с.34,35).

Рішенням виконавчого комітету Глевахівської селищної ради Фастівського району Київської області № 369-22 від 06.08.2025 року малолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було влаштовано на повне державне забезпечення терміном на 6 місяців до КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» як дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах (а.с.36).

26.08.2025 року Комунальний заклад Глевахівської селищної ради «Глевахівський центр надання соціальних послуг» звернувся до Начальника служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради з листом № 214/01-20 щодо неможливості розпочати соціальний супровід сім`ї ОСОБА_1 , оскільки необхідна присутність та згода законного представника для оцінки укладеного договору та розробки індивідуального плану роботи.

Крім того, листом № 291/01-20 від 12.11.2025 року Комунальний заклад Глевахівської селищної ради «Глевахівський центр надання соціальних послуг» повідомив Начальника служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради про те, що фахівцями центру неодноразово здійснювалися спроби встановити контакт із матір`ю ОСОБА_6 та батьком ОСОБА_7 щодо організації зустрічей для допомоги їм в подоланні/мінімізації складних життєвих обставин. Але батьки малолітніх дітей на телефонні дзвінки не відповідають, встановити фактичне місце їх проживання/перебування на даний час не можливо, що перешкоджає подальшій роботі з сім`єю. В зв`язку з цим Комунальний заклад просив вжити необхідні заходи для захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей (а.с.40).

З листа КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» № 510 від 24.11.2025 року, наданого на вимогу Начальника служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради встановлено, що батьки – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період перебування дітей у закладі жодного разу не відвідали своїх малолітніх дітей, не телефонували, не цікавилися станом здоров`я, потребами, життям та розвитком дітей, не приймали участі у вихованні та утриманні (а.с.41).

Аналогічного змісту лист було надано в.о. начальника служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради 20.01.2026 року (а.с. 42).

Судом також встановлено, що розпорядженням селищного голови Глевахівської селищної ради № 206-ОД від 10.12.2025 року було змінено назву юридичної особи: «Глевахівська селищна рада» на «Глеваська селищна рада».

Відповідно до висновку щодо доцільності позбавлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 батьківських прав, затвердженого рішенням Виконавчого комутету Глеваської селищної ради № 40-03 від 28.01.2026 року Глеваська селищна рада вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того, рішенням Глеваської селищної ради Фастівського району Київської області №87-06 від 25.02.2026 року було продовжено строк перебування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» на 6 місяців на повному державному забезпеченні.

З повідомлення КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» № 545 від 15.09.2026 року адресованого начальнику Служби у справах дітей та сім`ї Глевахівської селищної ради встановлено, що психологом закладу проведено спостереження за дітьми та відповідну психологічну роботу з урахуванням їх віку, індивідуальних особливостей та рівня мовленнєвого розвитку. Однак, надати достовірний висновок щодо емоційного зв`язку дітей з батьками та їхньої реакції на згадування про батьків лише на підставі проведеної бесіди не видається можливим, у зв`язку з віком дітей та їхнім недостатнім мовленнєвим розвитком.

Нормативно-правове регулювання та оцінка суду.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (абзац четвертий частини першої статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частинами першою-четвертою статті 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина перша статті 155 СК України).

Відповідно до статті 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України. Зокрема, пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді цієї категорії справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте потрібно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку треба враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

Відтак, суд на перше місце ставить якнайкращі інтереси дитини, оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, що потрібні для ухвалення рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 724/743/15-ц (провадження № 61-16157св18) сформульовано висновки про те, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Суд приймає до уваги висновок щодо доцільності позбавлення відповідачів батьківських прав, затверджений рішенням Глеваської селищної ради Фастівського району Київської області № 40-03 від 28.01.2026 року, відповідно до якого Глеваська селищна рада Фастівського району Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відносно їх малолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як належний, обґрунтований і такий, що підтверджується іншими наявними доказами у справі.

Згідно з статтею 171 СК України, дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Враховуючи вік дітей (3 та 2 роки) та їх мовленнєвий розвиток думка дітей не заслуховувалася.

Також суд враховує те, що про ухилення одним з батьків від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може свідчити не лише ненадання матеріального забезпечення кимось із батьків, але й брак спілкування, моральної та психологічної підтримки дитини, нездійснення участі у вихованні та розвитку дитини, незабезпечення потрібним харчуванням та лікуванням тощо.

Таким чином, виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позивач довів, що відповідачі самоусунулись від виконання батьківських обов`язків, контакту з дітьми не мають і не вживають жодних заходів щодо налагодження стосунків з ними, не цікавляться їх станом здоров`я, навчанням, духовним розвитком, не виявляють будь-якої турботи про дітей, не надають матеріальної підтримки.

В свою чергу, відповідачі не надали доказів наявності обставин на підтвердження належного виконання ними батьківських обов`язків, а так само на підтвердження наявності об`єктивних перешкод у спілкуванні з дітьми та бажання брати участь у їх вихованні, хоча копію позовної заяви з додатками отримали та про розгляд справи повідомлялись судом неодноразово.

Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність та виходячи із необхідності першочергового забезпечення якнайкращих інтересів дітей, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про позбавлення відповідачів батьківських прав відносно двох дітей.

При цьому суд враховує, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, права на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Вирішуючи питання щодо стягнення аліментів, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Крім того, ч. 3 ст. 166 СК України визначено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Відповідно до ст.ст. 180, 182 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття і при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини та платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей.

Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до положень ст. 182 СК України - при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з частиною другою та третьою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 11.03.2020 у справі №759/10277/18, провадження № 61-22317св19.

Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Враховуючи, що відповідачі, будучи особами працездатного віку, у судове засідання не з`явились, позовні вимоги щодо стягнення з них аліментів на утримання дітей не спростували, не надали доказів щодо свого матеріального стану та стану здоров`я, суд, діючи перш за все в інтересах дітей, вважає за необхідне стягнути з відповідачів аліменти на утримання двох дітей в розмірі 1/3 частки усіх видів їх доходів (заробітку кожного), але не менше 50 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення старшою дитиною повноліття, з перерахуванням їх рівними частинами на особові рахунки дітей, відкриті в Акціонерному товаристві «Ощадбанк» (ч. 3 ст. 166 СК України).

Крім того, згідно вимог ст. 141 ЦПК України оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за пред`явлення позовних вимог, такий судовий збір підлягає стягненню на користь держави з відповідачів по 2662,40 грн з кожного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.164, 165, 166, 180,181,182,191 СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», ст.ст. 89, 132,141, 263-265, 280-289, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Служби у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква» про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів – задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно її малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 батьківських прав відносно його малолітніх дітей: сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.02.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, з перерахуванням їх рівними частинами на особові рахунки дітей, відкриті в Акціонерному товаристві «Ощадбанк».

Стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.02.2026 року і до досягнення старшою дитиною повноліття, з перерахуванням їх рівними частинами на особові рахунки дітей, відкриті в Акціонерному товаристві «Ощадбанк».

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн 40 коп .

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Васильківським міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Служба у справах дітей та сім`ї Глеваської селищної ради, код ЄДРПОУ 44157592, адреса: 08631, Київська обл., Фастівський р-н, селище Глеваха, вул. Вокзальна, 26.

Відповідач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа: КЗ КОР «Спеціалізований обласний будинок дитини м. Біла Церква», код ЄДРПОУ: 03066940, адреса: м. Біла Церква, вул. Добровольчих батальйонів, 6.

Повне судове рішення складено 27.10.2026

Суддя Ірина МАРТИНЦОВА