Рішення № 141015852, справа № 539/4062/26

Дата ухвалення

28 жовтня 2026 р.

Суд

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Форма судочинства

Цивільне

Категорія

споживчого кредиту

Інстанція

Перша

Регіон

Полтавська область

Суддя

Пилипчук М. М.

Надійшло до реєстру

29 жовтня 2026 р.

Оприлюднено

30 жовтня 2026 р.

Оригінал: Єдиний державний реєстр судових рішень

Текст

Справа № 539/4062/26

Провадження № 2/539/2748/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 жовтня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участі секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (далі - ТОВ «Таліон Плюс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовну заяву мотивовано тим, що 16 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога») та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір кредитної лінії № 342636812, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 13 600 грн з кінцевою датою повернення 15 серпня 2030 року.

Відповідач заповнила заявку на отримання кредиту в особистому кабінеті на сайті первісного кредитора, зазначивши свої персональні дані, номер телефону, адресу електронної пошти та реквізити банківської картки, на рахунок якої бажала отримати кредит. Після схвалення заявки інформаційно-комунікаційна система первісного кредитора сформувала електронний договір, що є офертою у розумінні частини другої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та містить усі істотні умови, і надала його позичальнику для ознайомлення в особистому кабінеті, а також надіслала на її електронну пошту. Відповідач прийняла пропозицію (акцепт), підписавши договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував кредитні кошти на банківську картку № НОМЕР_1 , реквізити якої зазначила відповідач. Відповідно до пункту 5.3 договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів. Після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язана сплачувати проценти щоденно за ставкою 0,98 % на день (пункти 7.4.2, 8.3, 8.7.2 договору), однак свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконала.

23 грудня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за вказаним договором на підставі договору факторингу № МВ-ТП/78 та повідомило про це відповідача електронним листом на адресу її електронної пошти, зазначену при укладенні договору. Фінансування за договором факторингу фактор сплатив клієнту одним платежем за весь реєстр прав вимоги.

У зв`язку з простроченням сплати процентів понад один місяць позивач відповідно до пункту 9.1.1.7 договору та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» повідомленням від 15 травня 2026 року достроково розірвав кредитний договір і з цієї дати нарахування процентів припинив.

Заборгованість відповідача становить 39 549,95 грн, з яких: 12 707,18 грн - заборгованість за тілом кредиту; 26 026,77 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 816 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту. Нарахований штраф у розмірі 6 353,59 грн позивач до стягнення не заявляє.

На підставі викладеного ТОВ «Таліон Плюс» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором кредитної лінії від 16 липня 2025 року № 342636812 у розмірі 39 549,95 грн, а також судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подала, позовних вимог не оспорила, будь-яких заяв чи клопотань до суду не надсилала.

Процесуальні дії у справі

20 серпня 2026 року ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 серпня 2026 року справу № 539/4062/26 передано судді Пилипчуку М. М.

На виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд 21 серпня 2026 року звернувся до відділу з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання відповідача. Згідно з відповіддю зазначеного органу від 02 вересня 2026 року № 02.11.1-06/3341 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 05 жовтня 2026 року; відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - п`ятиденний строк для подання відповіді на відзив, відповідачу - п`ятиденний строк для подання заперечення.

У зв`язку з неявкою відповідача розгляд справи, призначений на 05 жовтня 2026 року, відкладено на 28 жовтня 2026 року.

Представник позивача - адвокат Дерев`янко В. М. подала заяву від 14 серпня 2026 року № TP/26/1217/2 про розгляд справи без участі представника позивача, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити та не заперечувала проти заочного розгляду справи й ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання 05 жовтня 2026 року та 28 жовтня 2026 року не з`явилася, хоча про дату, час і місце їх проведення була повідомлена належним чином: судові повістки направлялися їй рекомендованою кореспонденцією за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень. Про причини неявки відповідач суд не повідомила, відзиву на позов не подала. Відомостей про зміну місця проживання відповідач суду відповідно до статті 131 ЦПК України не повідомляла.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з частиною першою статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд 28 жовтня 2026 року постановив ухвалу про заочний розгляд справи (частина перша статті 281 ЦПК України).

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Суд встановив, що 16 липня 2025 року ОСОБА_1 подала до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів у кредит, у якій зазначено: договір (оферта) № 342636812; дата укладення договору - 16 липня 2025 року; сума кредиту (кредитного ліміту) - 13 600 грн; сума першого траншу - 13 600 грн; початковий строк дисконтного періоду кредитування - 30 днів; строк кредитування - 1 826 днів, а також персональні дані відповідача (дата народження, дані паспорта, РНОКПП НОМЕР_2 ), фінансовий номер телефону, адреса електронної пошти, адреса проживання та номер банківської картки НОМЕР_1 .

Того ж дня відповідач ознайомилася з паспортом споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 342636812, який містить інформацію про кредитодавця, тип кредиту (кредитна лінія), суму та ліміт кредиту (13 600 грн), строк кредитування (до 1 826 днів, дисконтний період 30 днів з можливістю продовження та поновлення), базову процентну ставку (357,7 % річних), комісію за надання кредиту (816 грн), загальні витрати за кредитом, орієнтовну загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту та наслідки прострочення виконання зобов`язань. Паспорт кредиту підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «6446», а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом директора ОСОБА_2

16 липня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 342636812, який підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором «YMVY», а кредитодавцем - кваліфікованим електронним підписом директора. Верифікацію позичальника здійснено шляхом покладання на результати належної перевірки клієнта, проведеної АТ КБ «ПриватБанк» (пункт 4.7 договору).

Відповідно до пунктів 2.1-2.3 договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит у формі кредитної лінії на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник - повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та комісію за надання кредиту відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Загальний розмір кредиту, наданого одразу після укладення договору, становить 13 600 грн, кредитний ліміт - 13 600 грн; перший транш у сумі 13 600 грн надається 16 липня 2025 року.

Розділом 3 договору передбачено дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів, який позичальник може продовжити (пролонгувати) або поновити шляхом сплати всіх нарахованих процентів та інших нарахувань, строк оплати яких настав. Для першої пролонгації позичальник мала сплатити проценти, нараховані за перші 30 днів, у розмірі 408 грн (пункти 3.1-3.3 договору). Порядок укладення договору та створення електронних підписів сторонами визначено розділом 4 договору.

Згідно з пунктом 5.1 договору кожен транш надається позичальнику шляхом кредитового переказу коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника з використанням реквізитів платіжної картки 5168-75ХХ-ХХХХ-0420 не пізніше трьох банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання чергового траншу.

Пунктом 7.1 договору визначено рекомендовану (не обов`язкову) дату дострокового повного повернення кредиту - дату закінчення дисконтного періоду 15 серпня 2025 року, яка в разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду зміщується на відповідну дату його закінчення.

Згідно з пунктом 7.2 договору сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або після ініціювання кредитодавцем дострокового розірвання/припинення договору в порядку, передбаченому пунктом 9.1.1.2 або пунктом 9.1.1.7 договору. Кінцева дата повернення (виплати) кредиту - 15 серпня 2030 року (пункт 7.3 договору).

За пунктом 7.4 договору протягом дисконтного періоду позичальник зобов`язана сплатити проценти не пізніше останнього дня дисконтного періоду (у разі його продовження чи поновлення - не пізніше нової дати його закінчення), а після закінчення дисконтного періоду - щоденно. Комісію за надання кредиту позичальник зобов`язана сплатити не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору або після ініціювання кредитодавцем його дострокового розірвання/припинення (пункт 7.5 договору).

Відповідно до пунктів 8.2, 8.3 договору процентна ставка є фіксованою і не підлягає зміні кредитодавцем в односторонньому порядку в бік погіршення для позичальника; базова процентна ставка становить 0,98 % на день від суми залишку кредиту, що становить 357,7 % річних. Розмір комісії за надання першого траншу становить 816 грн (пункт 8.5 договору).

Пунктом 8.6 договору визначено, що за весь строк кредитування без повного дострокового повернення кредиту протягом дисконтного періоду орієнтовна загальна вартість кредиту складе 257 785,28 грн і включатиме загальні витрати за кредитом у розмірі 244 185,28 грн (проценти за базовою ставкою та комісія за надання кредиту) і суму кредиту 13 600 грн; денна процентна ставка, розрахована за методикою, передбаченою частиною четвертою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», становить 0,98 %.

За умови повного дострокового погашення всієї суми кредиту та комісії протягом шести календарних днів після закінчення дисконтного періоду кредитодавець зобов`язався зменшити зобов`язання позичальника зі сплати процентів, застосувавши за період з 16 липня 2025 року до 15 серпня 2025 року включно дисконтну процентну ставку 0,1 % на день, що становить 36,5 % річних (підпункт 8.7.1 договору). У такому разі орієнтовна загальна вартість кредиту за перші 30 днів склала б 14 824 грн, з яких проценти - 408 грн, комісія за надання кредиту - 816 грн, сума кредиту - 13 600 грн (пункт 8.8 договору). Якщо ж позичальник продовжить (пролонгує) або поновить дисконтний період, на період після 15 серпня 2025 року знижка становить 0,00 % від базової процентної ставки, тобто проценти нараховуються за індивідуальною процентною ставкою 0,98 % на день, що становить 357,70 % річних (підпункт 8.7.2 договору).

Пунктом 9.1.1.5 договору передбачено право кредитодавця в будь-який час без згоди позичальника відступити право грошової вимоги за договором фінансовій установі, зокрема шляхом укладення договору факторингу, а пунктом 9.1.1.7 - право вимагати повернення кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі в разі затримання позичальником сплати процентів, частини кредиту або комісії щонайменше на один місяць шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення/розірвання договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом п`яти років або до його дострокового розірвання/припинення, а в частині розрахунків - до їх повного та належного виконання (пункт 11.1 договору).

Згідно з довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 03 серпня 2026 року № 342636812/03082026/Э 16 липня 2025 року о 10:39:42 первісний кредитор ініціював платіжну операцію з переказу 13 600 грн з рахунку НОМЕР_3 на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 через АТ КБ «ПриватБанк» (ідентифікатор платіжної операції 2678724111), яку завершено того ж дня о 10:39:45.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» за кредитним договором за період з 16 липня 2025 року по 23 грудня 2025 року вбачається, що за перші 30 днів користування кредитом (з 16 липня по 15 серпня 2025 року) проценти нараховувалися за дисконтною ставкою 0,1 % на день (13,60 грн щодня) та становили 408 грн. Відповідач здійснила платежі: 16 серпня 2025 року - 1 300 грн, 20 серпня 2025 року - 632 грн, 19 вересня 2025 року - 3 736 грн, 17 жовтня 2025 року - 3 487 грн, усього - 9 155 грн, з яких 892,82 грн зараховано в погашення тіла кредиту, 8 262,18 грн - у погашення процентів. Після першої пролонгації дисконтного періоду проценти нараховувалися за індивідуальною ставкою 0,98 % на день на залишок тіла кредиту 12 707,18 грн (124,53 грн щодня), а після закінчення дисконтного періоду 16 листопада 2025 року - щоденно за базовою ставкою в тому самому розмірі. Після 17 жовтня 2025 року відповідач жодних платежів не вносила.

Станом на 23 грудня 2025 року заборгованість відповідача за розрахунком первісного кредитора становила 28 220,28 грн, з яких: тіло кредиту - 12 707,18 грн, проценти - 8 343,51 грн (нараховано 16 605,69 грн, сплачено 8 262,18 грн), комісія за надання кредиту - 816 грн, штраф - 6 353,59 грн.

23 грудня 2025 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № МВ-ТП/78, за умовами якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги за переліком, наведеним у реєстрі прав вимоги, а фактор - прийняти їх і передати клієнту фінансування в розмірі, визначеному реєстром прав вимоги (пункти 2.1, 3.1 договору факторингу).

Згідно з витягом з реєстру прав вимоги від 23 грудня 2025 року, підписаним сторонами договору факторингу кваліфікованими електронними підписами в сервісі «Вчасно», ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором (порядковий номер 482) у загальному розмірі 28 220,28 грн, з яких: тіло кредиту - 12 707,18 грн, проценти - 8 343,51 грн, комісія - 816 грн, неустойка - 6 353,59 грн; сума фінансування - 5 082,87 грн.

Платіжною інструкцією від 15 січня 2026 року № 4192 ТОВ «Таліон Плюс» перерахувало ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 3 433 103,87 грн з призначенням платежу «Плата за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № МВ-ТП/78 від 23.12.2025р. без ПДВ», що відповідає сумі фінансування за всім реєстром прав вимоги, визначеній пунктом 2 реєстру (40 % заборгованості за тілом кредитів).

Повідомленням від 23 грудня 2025 року № 342636812/23122025/Э, підписаним кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та адресованим на електронну пошту відповідача, зазначену в заявці та договорі, первісний кредитор повідомив ОСОБА_1 про відступлення права вимоги за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» і зазначив реквізити нового кредитора для погашення заборгованості.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за період з 23 грудня 2025 року по 15 травня 2026 року позивач нараховував проценти за ставкою 0,98 % на день на залишок тіла кредиту 12 707,18 грн (124,53 грн щодня) з 24 грудня 2025 року по 14 травня 2026 року включно, тобто за 142 дні, на суму 17 683,26 грн. Загальний розмір несплачених процентів становить 26 026,77 грн (8 343,51 грн + 17 683,26 грн), а загальний розмір заборгованості - 45 903,54 грн, з яких: тіло кредиту - 12 707,18 грн, проценти - 26 026,77 грн, комісія - 816 грн, штраф - 6 353,59 грн. Платежів від відповідача на користь позивача не надходило.

Повідомленням від 15 травня 2026 року № ТП/342636812, підписаним кваліфікованим електронним підписом директора ТОВ «Таліон Плюс» та адресованим на електронну пошту відповідача, позивач повідомив ОСОБА_1 про наявність простроченої понад один місяць заборгованості зі сплати процентів, дострокове розірвання кредитного договору з 15 травня 2026 року на підставі пункту 9.1.1.7 договору та частини четвертої статті 16 Закону України «Про споживче кредитування», а також про необхідність сплатити всю суму заборгованості в розмірі 45 903,54 грн.

До стягнення позивач заявив заборгованість без урахування штрафу в розмірі 6 353,59 грн, тобто в сумі 39 549,95 грн (12 707,18 грн + 26 026,77 грн + 816 грн).

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачено можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами (частина перша статті 207 ЦК України).

Електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом вчинення дій, передбачених частинами шостою - восьмою цієї статті, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 цього Закону).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зібраними у справі доказами підтверджено, що договір кредитної лінії від 16 липня 2025 року № 342636812 укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 у вигляді електронного документа в інформаційно-комунікаційній системі кредитодавця шляхом обміну електронними повідомленнями: оферту, що містить усі істотні умови договору, сформовано кредитодавцем і підписано кваліфікованим електронним підписом його директора, а акцепт відповідача підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статті 207 ЦК України.

Одноразовий ідентифікатор кредитодавець надсилає позичальнику засобами зв`язку, зазначеними ним під час реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі, а введення ідентифікатора можливе лише після авторизації позичальника в особистому кабінеті (пункти 1.1.23, 1.1.24, 4.10.5-4.10.7 договору). Отже, без доступу до особистого кабінету відповідача та засобів зв`язку, які вона зазначила в заявці, підписання договору було неможливим. Відомості, зазначені в заявці, паспорті кредиту та договорі (прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, дані паспорта, номер телефону, адреса електронної пошти, номер платіжної картки), є ідентичними, що свідчить про волевиявлення саме відповідача на укладення договору.

Укладення договору та отримання кредитних коштів підтверджуються також подальшою поведінкою відповідача, яка у серпні - жовтні 2025 року чотирма платежами на загальну суму 9 155 грн частково виконала зобов`язання за кредитним договором, у тому числі здійснила пролонгацію дисконтного періоду, що можливо лише за умови отримання кредиту.

Факт перерахування первісним кредитором відповідачу 13 600 грн 16 липня 2025 року підтверджено довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 03 серпня 2026 року № 342636812/03082026/Э про ініціювання платіжної операції, яка містить реквізити платіжної операції, її ідентифікатор, суму, дату та час проведення і номер платіжної картки, що збігається з номером, зазначеним відповідачем у заявці та договорі. Зазначений доказ відповідачем не спростований.

Ураховуючи, що факт отримання відповідачем кредитних коштів підтверджено сукупністю наявних у справі доказів, суд не вбачає необхідності у витребуванні виписки про рух коштів за банківським рахунком відповідача, тому клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами першою, другою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (частина перша статті 1048 ЦК України). Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина перша статті 1049 ЦК України).

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору (частини перша, друга статті 1056-1 ЦК України).

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (частина перша статті 610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).

Укладений між сторонами договір є договором про споживчий кредит, тому до спірних правовідносин застосовуються також положення Закону України «Про споживче кредитування».

Частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %. Денна процентна ставка за кредитним договором, визначена в паспорті кредиту та пункті 8.6 договору, становить 0,98 %, тобто не перевищує встановленого законом граничного значення. Не перевищує його і денна процентна ставка, обчислена виходячи з фактичних загальних витрат за кредитом за фактичний строк користування ним: проценти в загальному розмірі 34 288,95 грн (16 605,69 грн + 17 683,26 грн) та комісія 816 грн, тобто 35 104,95 грн, за 303 дні користування кредитом (з 16 липня 2025 року по 14 травня 2026 року) щодо суми кредиту 13 600 грн становлять приблизно 0,85 % на день.

Умовами договору (пункти 7.4, 8.2, 8.3, підпункти 8.7.1, 8.7.2) визначено порядок застосування процентної ставки залежно від обраної позичальником моделі поведінки. Відповідач скористалася пролонгацією дисконтного періоду, однак повного дострокового погашення кредиту протягом шести календарних днів після закінчення дисконтного періоду не здійснила. За таких обставин підстав для застосування знижки, передбаченої підпунктом 8.7.1 договору, до всього строку користування кредитом немає, а нарахування процентів після 15 серпня 2025 року правомірно здійснювалося за ставкою 0,98 % на день відповідно до підпункту 8.7.2 та пункту 8.3 договору. При цьому за перші 30 днів користування кредитом проценти нараховано за дисконтною ставкою 0,10 % на день, тобто в розмірі, вигіднішому для позичальника.

Згідно з частиною четвертою статті 16 Закону України «Про споживче кредитування» у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, у повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку вимогу із зазначенням причин; якщо протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Право вимагати дострокового повернення кредиту в разі затримання сплати процентів щонайменше на один місяць передбачене пунктом 9.1.1.7 договору. На момент направлення позивачем повідомлення від 15 травня 2026 року відповідач не здійснювала жодних платежів з 17 жовтня 2025 року, тобто прострочення сплати процентів значно перевищувало один календарний місяць. Протягом 30 календарних днів після направлення повідомлення відповідач порушення не усунула, а встановлений пунктом 7.2 договору строк повернення кредиту після його дострокового розірвання на момент звернення позивача до суду (20 серпня 2026 року) сплив. Отже, право вимоги щодо повернення всієї суми кредиту, процентів та комісії настало.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Позивач нараховував проценти до 14 травня 2026 року включно, тобто в межах строку дії договору до його дострокового розірвання, і після 15 травня 2026 року нарахування процентів не здійснював.

Комісія за надання кредиту в розмірі 816 грн є одноразовим платежем, розмір якого визначено договором (пункти 8.4, 8.5) і паспортом споживчого кредиту; вона включена до загальних витрат за кредитом і врахована при визначенні денної процентної ставки, а строк її сплати відповідно до пункту 7.5 договору настав.

Позивач не заявляв до стягнення штрафу, нарахованого відповідно до пункту 12.3 договору.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (частини перша, друга статті 516 ЦК України).

Договір факторингу є підставою для заміни кредитора у зобов`язанні, яке при цьому не припиняється: відбувається лише зміна суб`єктного складу на стороні кредитора, а правовідносини продовжують існувати за своїм змістом і характером. Отже, новий кредитор замінює первісного кредитора в усіх правах, що існували на момент відступлення права вимоги.

Договором факторингу № МВ-ТП/78, реєстром прав вимоги від 23 грудня 2025 року та платіжною інструкцією від 15 січня 2026 року № 4192 підтверджено, що ТОВ «Таліон Плюс» на підставі належним чином укладеного та виконаного договору факторингу набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі 28 220,28 грн. Можливість відступлення права вимоги без згоди позичальника передбачена пунктами 9.1.1.5, 9.1.1.13 кредитного договору, а відповідача повідомлено про відступлення права вимоги в спосіб, погоджений пунктом 14.19 договору.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Перевіривши надані позивачем розрахунки, суд встановив, що проценти нараховано на фактичний залишок тіла кредиту за кожний день користування ним за погодженою сторонами ставкою, у межах строку дії договору, з урахуванням усіх здійснених відповідачем платежів. Розрахунок позивача є арифметично правильним, відповідає умовам договору, відповідачем не спростований, контррозрахунку до суду не подано.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України), суд дійшов висновку, що відповідач має перед позивачем заборгованість за договором кредитної лінії від 16 липня 2025 року № 342636812 у розмірі 39 549,95 грн, з яких: 12 707,18 грн - заборгованість за тілом кредиту, 26 026,77 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 816 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Унаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача як нового кредитора, тому позовні вимоги ТОВ «Таліон Плюс» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні.

Щодо розподілу судових витрат

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (частини перша, третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача. Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 04 серпня 2026 року № 2255. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір у розмірі 2 662,40 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виходить з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04; рішення від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії», заява № 58442/00).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц); для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, і суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (постанова від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, з власної ініціативи враховує визначені процесуальним законом критерії (обґрунтованість, пропорційність до предмета спору тощо) та може відмовити в стягненні витрат на правничу допомогу повністю або частково, якщо такі витрати є необґрунтованими, навіть за відсутності клопотання іншої сторони про їх зменшення.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правової допомоги від 02 грудня 2024 року № 5, додаткову угоду до нього від 11 серпня 2026 року № 3844, акт приймання-передачі наданих послуг від 11 серпня 2026 року та платіжний документ про оплату послуг. Згідно з актом адвокатське об`єднання «Ліга юридичних технологій та інновацій» надало позивачу послуги вартістю 5 000 грн: аналіз кредитної справи та формування юридичного висновку; підготовка та направлення відповідачу досудової вимоги; збір доказів, перевірка, засвідчення копій доказів, підготовка позовної заяви та направлення її до суду.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд ураховує, що справа є малозначною в розумінні частини шостої статті 19 ЦПК України, не є складною, стосується типових правовідносин щодо стягнення заборгованості за споживчим кредитом, позовну заяву складено значною мірою за уніфікованою формою, обсяг доказів є незначним, а представник позивача участі в судових засіданнях не брав. За таких обставин заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг і часом, необхідним для їх надання, тому, керуючись принципами справедливості, співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282, 284, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» заборгованість за договором кредитної лінії від 16 липня 2025 року № 342636812 у розмірі 39 549 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 95 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» (місцезнаходження: 14017, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Жабинського, 13; код ЄДРПОУ 39700642).

Відповідач - ОСОБА_1 (народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Суддя М. М. Пилипчук