Ухвала № 141416632, справа № 522/2921/25

Справа 522/2921/25

Провадження 1-кп/522/1878/26

УХВАЛА

10.11.2026 м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинувачених – ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

захисників – ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за ЄРДР № 12024162510001279 від 04.09.2024, відносно :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 08.10.2021 вироком Малиновського районного суду м. Одеси за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вірмена за національністю, громадянина Республіки Вірменії, уродженця м. Ванадзора Республіки Вірменії, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Одеси, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, дітей немає, офіційно не працевлаштованого, місце проживання: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час строком на 2 місяці з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за кожним викликом; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_11 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, вважав, що зважаючи на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, навіть після закінчення строку дії ухвали, ризики, заявлені прокурором, є необґрунтованими і підстави для застосування запобіжних заходів до підзахисного відсутні.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Інші учасники судового провадження у вирішенні клопотання прокурора поклались на розсуд суду.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши наявні матеріали, суд встановив наступне.

Так, ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2026, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час обвинуваченому ОСОБА_5 до 03.09.2026, з покладанням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. На цей час строк дії ухвали сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 4 ст. 176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Частинами 1, 2, 6 ст. 181 КПК України встановлено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вирішуючи клопотання сторони обвинувачення щодо обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (на стадії судового розгляду – обґрунтованого обвинувачення) у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду дійти висновку, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені ч. 1 цієї статті, зокрема переховуватися від суду (п. 1) та незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3). Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази, що існує обґрунтоване обвинувачення, що існують достатні підстави вважати наявним хоча б один із ризиків, та що застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цьому ризику. При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, суд оцінює в сукупності всі обставини, зокрема: вагомість наявних доказів; тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим; міцність соціальних зв`язків у місці постійного проживання; наявність постійного місця роботи; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов раніше обраних запобіжних заходів.

Щодо обґрунтованості обвинувачення. На цій стадії суд не вирішує питання про винуватість особи та не надає остаточної оцінки доказам з точки зору їх допустимості й достовірності. Разом з тим суд враховує, що обвинувальний акт прийнято до розгляду, ОСОБА_5 висунуто обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. Наявність підстав для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу оцінювалась судами неодноразово, зокрема ухвалою Одеського апеляційного суду від 13.05.2025 та ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.07.2026. Обставин, які б свідчили про зменшення обґрунтованості обвинувачення за час судового розгляду, стороною захисту не наведено, а судом не встановлено.

Щодо ризику переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). ОСОБА_5 є громадянином Республіки Вірменії, офіційно не працевлаштований, не одружений, дітей не має, тобто в Україні не має стійких сімейних, соціальних та економічних зв`язків, які б утримували його від зміни місця перебування. Така особа має об`єктивну можливість залишити територію України й виїхати до держави свого громадянства, що істотно ускладнило б забезпечення її явки до суду та виконання судового рішення. До цього додається тяжкість покарання, що йому загрожує: відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України особливо тяжким є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років, що створює суттєвий стимул уникнути кримінальної відповідальності. Суд бере до уваги, що сама по собі тяжкість можливого покарання не може бути єдиною підставою для висновку про існування цього ризику, однак у поєднанні з іншими встановленими обставинами вона надає йому реального, а не гіпотетичного характеру. Судовий розгляд не завершено, вирок не ухвалено, а отже зазначений ризик не відпав.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілого, свідків та інших обвинувачених (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України). Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, зокрема показання потерпілого та свідків, які можуть бути надані, уточнені чи повторно досліджені на будь-якій стадії розгляду. Станом на день розгляду клопотання допит потерпілого та свідків не здійснено. Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 189 КК України, за своєю природою пов`язане з тиском на потерпілого, а обвинувачення у цьому провадженні висунуто чотирьом особам одночасно, що створює реальну можливість узгодження позицій, а також впливу на потерпілого та свідків з метою зміни ними показань. Тому існування цього ризику є обґрунтованим і до завершення судового розгляду не відпало.

Доводи захисника про належну процесуальну поведінку обвинуваченого та необґрунтованість ризиків суд враховує, однак не вважає їх такими, що спростовують наявність ризиків. Належна поведінка обвинуваченого є позитивною обставиною, яку враховано судом, зокрема, при визначенні обсягу обмежень: прокурором заявлено клопотання про нічний домашній арешт, а не про більш суворий захід, з чим погоджується суд. Водночас така поведінка як в період дії запобіжного заходу, що включав електронний засіб контролю, обмеження пересування у нічний час та здачу документів для виїзду за кордон, так і протягом відносно нетривалого періоду після спливу строку дії ухвали від 03.07.2026, не свідчить про те, що причини ризиків – відсутність міцних зв`язків в Україні, тяжкість обвинувачення та незавершеність дослідження доказів – усунуті. Спливання строку дії ухвали від 03.07.2026 не свідчить про усунення ризиків, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України суд під час судового розгляду має право обрати запобіжний захід за клопотанням прокурора, а наявність ризиків оцінюється судом станом на день розгляду клопотання.

Щодо недостатності більш м`яких запобіжних заходів. Особисте зобов`язання (ст. 179 КПК України) ґрунтується виключно на добровільному виконанні обвинуваченим обов`язків, не передбачає ані обмежень пересування, ані дієвого контролю, а тому за відсутності в Україні міцних соціальних зв`язків не здатне запобігти ризику переховування. Особиста порука (ст. 180 КПК України) та застава (ст. 182 КПК України) також самі по собі не обмежують свободу пересування обвинуваченого, який є іноземцем та не унеможливлюють його виїзд за межі України, а також не виключають можливості впливу на потерпілого та свідків. З огляду на це суд дійшов висновку, що більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти встановленим ризикам.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт може полягати в забороні залишати житло у певний період доби. Заборона залишати житло з 22:00 до 06:00 у поєднанні з електронним засобом контролю та здачею документів для виїзду за кордон забезпечує належний контроль за місцезнаходженням обвинуваченого та унеможливлює його виїзд, і водночас дозволяє йому в денний час підтримувати звичайний спосіб життя. Такий підхід відповідає принципу пропорційності, що випливає зі ст. 29 Конституції України, ст. 9 КПК України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 та «Бузаджи проти Молдови» від 05.07.2016), відповідно до якої обмеження свободи повинні ґрунтуватися на належних і достатніх підставах та бути мінімально необхідними для досягнення мети.

Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, спрямовані на нейтралізацію встановлених ризиків: обов`язки прибувати за викликом суду, повідомляти про зміну місця проживання та здати документи для виїзду за кордон і носити електронний засіб контролю – на запобігання переховуванню; обов`язок утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим – на запобігання незаконному впливу на них.

За сукупністю наведених обставин суд приходить до висновку, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованого обвинувачення, ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатність більш м`яких запобіжних заходів, а тому є підстави для задоволення клопотання прокурора та обрання обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний період доби, а саме з 22:00 до 06:00, строком на два місяці, з покладенням зазначених обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 31,32, 110, 177-183, 314, 315, 331, 370,372, 376, 392, 395, 532 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_5 – задовольнити.

Обратити обвинуваченому ОСОБА_5 , запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час, строком на два місяці, заборонивши залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , в період часу з 22:00 до 06:00.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , строком на два місяці обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожним викликом;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 10.01.2027.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_5 покласти на уповноважених осіб ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судові рішення, передбачені ч.1 ст.392 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити ОРУП №2 ГУНП в Одеській області.

Суддя ОСОБА_1