Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" жовтня 2011 р.
Справа № 2/54-92
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк
до відповідача Публічного акціонерного товариства "Кред Агріколь Банк" (в минулому ПАТ “Індустріально-експортний банк”)в особі Центрального відділення ПАТ “ Кред Агріколь Банк ”в м. Луцьку
про визнання недійсним договору поруки від 27.09.2006р. №56/06-п8
Суддя Черняк Л.О.
При секретарі Хомич О.В.
за участю представників сторін:
підприємець ОСОБА_1
від відповідача : ОСОБА_4 –представник, (довіреність від 04.04.2011 року).
Оскільки позивач та представник відповідача не заявили клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 –1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз’яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.
У судовому засіданні 27.09.2011 року оголошено перерву до 04.10.2011 року.
Суть спору: позивач –підприємець ОСОБА_1 просить суд визнати недійсним договір поруки від 27.09.2006р. №56/06-п8, укладений між ПАТ “Індустріально-експортний банк”в особі Центрального відділення філії “Львівське регіональне управління” ПАТ “Індустріально-експортний банк”в м. Луцьку(кредитор) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (поручитель).
В позовній заяві та в засіданні суду підприємець посилається, що договір поруки від 27.09.2006 року №56/06-п8 вона не підписувала і печатки також не ставила на договорі. Проте, що є такий договір їй стало відомо лише підчас розгляду справи в суді за позовом ПАТ " Індустріально-експортний банк " до ПП "Імпалс" про стягнення 190046737,85грн. з неї як поручителя у якій крім інших підприємств та підприємців є поручителем по справі. Крім того, просить суд призначити по справі почеркознавчу експертизу. Позов в судовому засіданні підприємець підтримала.
Представник Банку проти позову заперечив, звернувшись до суду з клопотанням, в якому відповідно до ст. 22 ГПК України просить призначити повторну судову почеркознавчу експертизу підпису підприємця ОСОБА_1 в договорі поруки, оскільки висновок експерта №2 є неповним , проведеним без застосування усіх необхідних технічних засобів, що призвело до недійсності інформації яка в ньому викладена.
Із досліджених матеріалів справи, пояснень представників сторін, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Між АТ " Індустріально-експортний банк " та ПП "Імпалс" укладено кредитний договір №56/06 від 27.09.2006 року, згідно якого Банк відкриває позичальнику відзивну кредитну лінію у розмірі 2700000 дол. США.
Згідно преамбули договору поруки №56/06-п8 від 27.09.2006 року, останній укладено між АТ " Індустріально-експортний банк " (кердитор) та підприємцем ОСОБА_1 (поручитель) (а.с. 20,21). У розділі юридичні адреси та реквізити сторін зазначено посадове становище сторін та значаться їх підписи, скріплені мокрими печатками.
Приписами статей 626, 628 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому зміст договору становлять умови, визначені на розгляд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів Цивільного законодавства.
Статтею 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до п. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Підставою недійсності правочину, у відповідності до ч. 1 ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а саме:
- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203);
- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203);.
- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3 ст. 203);
- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203).
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч. 2 ст. 215 ЦК України).
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/11 від 12.03.1999 року з послідуючими змінами та доповненнями, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам Закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Згідно висновку експерта відділу криміналістичних досліджень науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України у Волинській області від 12.01.2011 року №2, підпис в графі " Підприємець ОСОБА_1" в договорі поруки №56/06-п8 від 27.09.2006 року, виконано не ОСОБА_1, а іншою особою з загальним наслідуванням підпису ОСОБА_1. У висновку зазначено, що при проведенні досліджень застосовувалася лінійка металева ГОСТ 427-75, мікроскоп МБС-9. Фіксація та друк зображень проводилися з використанням цифрової фотокамери "Olimpus -4040", персонального комп'ютера, сканера "Epson Perfection 1270".
В засіданні суду підприємець пояснила, що в період з листопада 2005 року по 2011 рік вона не здійснювала ніякої діяльності, документів бухгалтерського та податкового обліку (договорів купівлі-продажу, платіжних доручень, актів прийняття передачі, податкової звітності, договорів на отримання кредитів, договорів поруки) не підписувала, вся діяльність здійснювалась без її відома, так як печатка та всі документи знаходились у офісі ТзОВ "Агровіта". 29.03.2011 року на адресу за якою проживає вона надійшов лист з податкової інспекції на прохання закрити платника податку на додану вартість. Після чого вона забрала у колишнього бухгалтера ТзОВ "Агровіта" свою печатку та свідоцтво платника податку на додану вартість і закрила платника податку.
Відповідно до п.2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Твердження позивача в судовому засіданні про, те що договір поруки скріплений печаткою підприємця і тому він є дійсним спростовується приписами п.2 ч. 2 ст. 207 ЦК України, якою встановлено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Отже, дана норма стосується лише юридичних осіб, а не підприємців.
Щодо клопотання відповідача про призначення повторної судової експертизи то суд виходить із такого.
Організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначаються ГПК України, Законами України "Про судову експертизу", "Про виконавче провадження", іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи та Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 року № 144/5). Цим же Наказом затверджено Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень (надалі - Рекомендації).
Згідно Рекомендацій, головним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Для проведення досліджень судом було надано вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) ОСОБА_1, яка підлягає ідентифікації.
Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.1998 року №20/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" з послідуючими змінами, додаткова експертиза призначається судом після розгляду ним висновку первинної експертизи, якщо виявиться, що усунути неповноту або неясність висновку в судовому засіданні шляхом заслуховування експерта неможливо. Висновок експерта визнається неповним, якщо досліджено не всі надані йому об'єкти або не дано вичерпних відповідей на всі поставлені перед експертом питання.
Повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
Відповідно до вищезазначених вимог, клопотання про призначення повторної судової експертизи представника відповідача не обґрунтоване ні в листі від 04.10.2011 року, ні в засіданні суду. Судом також, не виявлено порушень при проведенні судової почеркознавчої експертизи. Висновок експерта містить докладний опис проведення досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтована відповідь на поставлене господарським судом питання. Тому суд не вбачає підстав для призначення повторної почеркознавчої експертизи. Суд ухвалив клопотання представника відповідача про призначення повторної почеркознавчої експертизи відхилити.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Приписами ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Таким чином, оцінивши всі докази по справі та висновок експерта по проведенню судової почеркознавчої експертизи від 12.01.2011 року №2, призначеної ухвалою господарського суду Волинської області від 20.102010 року, суд приходить до висновку про підставність позовної вимоги підприємця про визнання договору поруки №56/06-п8 недійним.
Відповідно до п.1.2 Статуту згідно з рішенням Загальних зборів акціонерів Банку від 20 січня 2011 р. (Протокол № 1) Банк змінив своє найменування з Публічного акціонерного товариства « Індустріально-експортний банк »на Публічне акціонерне товариство « Кред Агріколь Банк ».Публічне акціонерне товариство « Кред Агріколь Банк »є правонаступником Публічного акціонерного товариства « Індустріально-експортний банк ». Банк набув статусу юридичної особи з моменту його реєстрації Національним банком України у Державному реєстрі банків.Банк зареєстровано як юридичну особу та включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - «Єдиний державний реєстр») за номером 1 074 105 0011 003546 від 10 лютого 1993 року. Банк набув статусу банку з іноземним капіталом, відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 08.08.2006 року №305.
Отже відповідно до ст. 25 ГПК України ПАТ " Індустріально-експортний банк " необхідно замінити його правонаступником ПАТ " Кред Агріколь Банк ".
Враховуючи вищевикладене, керуючись, ст.ст. 207, 626, 628 Цивільного кодексу України, ст.ст. 25, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. ПАТ " Індустріально-експортний банк " замінити його правонаступником ПАТ " Кред Агріколь Банк ".
2. Договір поруки від 27.09.2006р. №56/06-п8 визнати недійсним.
Суддя Л. О. Черняк
Повний текст рішення
складено та підписано
07.10.11