Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
Справа № 2-933\07 Категорія І
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року місцевий Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:
головуючого - судді Пузіної В.І.
при секретарі - Обуховській Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, про визнання права власності на автомобіль, суд
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду 07.11.06 року з позовом, в якому вказує, що є власницею автомашини марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3. 04.12.2000 року видала довіреність ОСОБА_3 на право керуванням даним автомобілем, а 20.12.2000 року ОСОБА_3 передовірив дане право ОСОБА_2 07.11.2003 року позивачка відкликала довіреність, тому просить витребувати майно з чужого незаконного володіння відповідача і повернути їй, як належній власниці. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн., оскільки його неправомірними діями по утриманню чужого майна позивачка вимушена користуватись громадським транспортом, нести витрати на таксі.
В судових засіданнях 17.01.07 року і 28.02.07 року позивачка позовні вимоги підтримала.
Відповідачі по первісному позову ОСОБА_3 і ОСОБА_2 в особі представника з вимогами не погодились, пояснили, що ОСОБА_1 видала довіреність на ім'я ОСОБА_3 з правом як керувати так і розпоряджатися транспортним засобом. ОСОБА_3 20.12.00 року продав машину ОСОБА_2 за 4 50 доларів США, однак договір купівлі-продажу не оформив, а видав також довіреність. Вважають що позивачка втратила право власності на машину.
Представник позивача по зустрічному позову уточнила позовні вимоги, вказує, що видачею довіреності 20.12.00 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 укладений договір купівлі-продажу, за яким ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 автомобіль, а той сплатив за машину 450 доларів США. Просить визнати правочин доручення удаваним, визнати його договором купівлі-продажу і на цій підставі визнати за ОСОБА_2 право власності на автомашину. Для реалізації свого права власності просить зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію спірної автомашини.
Відповідач по зустрічному позову ОСОБА_3 з даними позовними вимогами погодився, підтвердив обставини укладення
2
договору купівлі-продажу і отримання від ОСОБА_2 4 50 доларів США за проданий автомобіль.
Позивачка по первісному позову і відповідач по зустрічному позову ОСОБА_1 в судове засідання 11.04.07 року не з'явилась, про місце і час розгляду справи повідомлена належним чином, причин неявки не повідомила, в попередніх судових засіданнях з вимогами зустрічного позову не погоджувалась, вважала себе належною власницею машини.
Суд, заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, знаходить первісний позов таким, що не підлягає задоволенню, а зустрічний позов обґрунтованим і підлягаючим задоволенню.
Судом встановлено, що право власності на автомашину марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3 зареєстровано за ОСОБА_1, про що свідчить свідоцтво НОМЕР_4 від 15.01.1998 року про реєстрацію транспортного засобу на її ім'я(а.с. 5).
04.12.2000 року ОСОБА_1 доручила ОСОБА_3 керувати і розпоряджатись спірним автомобілем, про що видала довіреність (доручення) з правом передоручення, засвідчене нотаріусом (а.с.59).
20.12.2000 року ОСОБА_3, який згідно з доручення ОСОБА_1 мав право розпоряджатись майном, продав автомашину марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3 ОСОБА_2 Однак замість договору купівлі-продажу оформили договір доручення (а. с. 58), а ОСОБА_3 видав ОСОБА_2 розписку про отримання за проданий автомобіль гроші в сумі 450 доларів (а.с. 17).
Суд не приймає до уваги доводи позивачки, що вона не уповноважувала ОСОБА_3 розпоряджатись автомашиною ВАЗ, оскільки оригінал доручення, який залучений до справи, свідчить про те, що ОСОБА_1 надала відповідачу таке право (а.с. 59). Про недійсність підпису в дорученні позивачкою не заявлено.
Таким чином дії ОСОБА_3 по відчуженню транспортного засобу відповідали вимогам закону і не суперечили наданим дорученням від 04.12.000 року повноваженням.
Суд згідно зі ст. . 58 ЦК України в редакції 1963 року визнає правочин доручення від 20.12.00 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 удаваним, таким, що приховує договір купівлі-продажу.
Судом встановлено, матеріалами справи та поясненнями ОСОБА_3 і представника ОСОБА_2 підтверджено, що 20.12.00 року ОСОБА_3 передав автомашину марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3 ОСОБА_2, та отримав від нього 450 доларів СІЛА, про що видав розписку.
Тобто сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов, а саме з предмету договору, його ціни. Крім того, договір виконаний. Тому суд застосовує правила щодо правочину, який сторони насправді вчинили, тобто купівлю-продаж.
Згідно з цим, відповідно до ст.. 328 ЦК України і ст.. 12 ЗУ «Про власність» ОСОБА_2 придбав право власності на автомобіль марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3, яке виникло у нього з договору купівлі-продажу від 20.12.00 року.
Суд також погоджується з вимогою про захист права власника на автомобіль і витребування свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, оскільки відмова ОСОБА_1 передати документ порушує права
3
нового власника на реєстрацію права власності в органах МВС України.
Оскільки в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини, заявлені позивачем по зустрічному позову ОСОБА_2 і за ним визнано право власності на автомобіль, тому вимоги позивача по первісному позову ОСОБА_1 про витребування цього автомобіля не обґрунтовані, не засновані на законі, тому не можуть бути задоволені.
З тих же підстав не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки дії відповідачів не порушували права ОСОБА_1
Відповідно до ст.. 88 ЦПК України судові витрати позивача по первісному позову не підлягають відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову відмовлено. Від стягнення судових витрат по зустрічному позову представник позивача відмовився.
На підставі ст. 58 ЦК України в редакції 1963 року, ст..235, 328, 387 ЦК України, керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 169, 212-215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.
Зустрічний позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на легковий автомобіль марки ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3.
Зобов'язати ОСОБА_1 передати ОСОБА_2 свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 15.01.1998 року на автомашину ВАЗ, моделі 2101, випуску 1971 року, двигун НОМЕР_1, кузов НОМЕР_2, реєстраційний НОМЕР_3.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Севастополя через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ст.. 295 ч.4 ЦПК. України.