Рішення № 2204019, справа № 17/102

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.10.08 р. Справа № 17/102

Господарський суд Донецької області у складі судді В.М.Татенко, розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: «Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

до відповідачів: «Державного підприємства Шахтарськантрацит» м. Шахтарськ

про стягнення 875,61 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Кейда О.С. – довіреність

від відповідача: Дорога Л.С. – довіреність

СУТЬ СПРАВИ:

«Державного підприємства Донецька вугільна енергетична компанія» звернулось з позовом до «Державного підприємства Шахтарськантрацит» про стягнення 875,61 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на дорожні листи автомобіля, норми ст.ст. 216, 225 Господарського кодексу України

Відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на відсутність заборгованості у згаданій сумі, оскільки вона була списана у зв’язку зі спливом строку позовної давності.

Розгляд справи був закінчений 22.09.08р. у судовому засіданні оголошувалась перерва до 06.10.08р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства палива та енергетики України № 492 від 18.08.2004р. було створено Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» до складу якого увійшли Державне підприємство «Донецьквугілля» та Державне підприємство «Шахтарськантрацит», які тим-самим наказом припинили свою діяльність шляхом реорганізації та приєднання до Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія». Останнє згідно п. 24 цього наказу стало правонаступником усіх прав та обов’язків зазначених підприємств.

20.01.2005р. (тобто під час, коли Державні підприємства «Донецьквугілля» та «Шахтарськантрацит» увійшли до складу позивача) відокремленим підрозділом реорганізованого ДП «Донецьквугілля» - Управлінням автомобільного транспорту було здійснено перевезення вантажів до відокремленого структурного підрозділу реорганізованого Державного підприємства «Шахтарськантрацит» - Управлінню матеріально технічного забезпечення, що підтверджується дорожніми листами вантажного автомобіля (а.с. 8,10).

Згідно п.1 наказу Міністерства палива та енергетики України № 237 від 26.05.2005р. припинялася процедура припинення Державного підприємства «Шахтарськантрацит». Останнє знов набуло статусу юридичної особи. Пунктом 12 цього наказу було передбачено, що Державне підприємство «Шахтарськантрацит» є правонаступником усіх прав та обов’язків Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», пов’язаних з діяльністю втділених з його складу відокремлених підрозділів та виробничих одиниць відповідно до розподільчих балансів.

Зважаючи на те, що:

- згідно ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають лише з підстав, зазначених, відповідно у ст. 11 ЦК України, а саме із договору, закону та інших підстав;

- позивач належними доказами не довів суду наявність будь-якої заборгованості відповідача, а також – не підтвердив наявність зобов’язання відповідача оплачувати позивачу будь-які суми взагалі;

- норми статей 33 – 34 ГПК України покладають на сторони обов’язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до діючого законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування;

- під час здійснення спірних перевезень відповідні структурні одиниці (зокрема ДП «Шахтарськантрацит») входили до складу позивача як не юридичні особи. Згідно діючого законодавства цивільних прав та обов’язків набувають цивільних (господарських) прав та обов’язків набувають лише фізичні та юридичні особи;

- позивач належними доказами не довів, що за розподільчим балансом до відповідача перейшло зобов’язання по сплаті спірної суми,

господарський суд вважає позовні вимоги безпідставними.

Судові витрати відносяться на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32 - 34, 43, 49, 82 – 84 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Суддя