Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
29.03.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-559/2012р. Головуючий у першій
Інстанції Гапонов Д.Ю.
Категорія 37 Доповідач у апеляційній
інстанції Сундуков В.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 березня 2012 року колегія судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого: Сундукова В.М.,
суддів: Водяхіної Л.М., Клочка В.П.,
при секретарі: Зміївській В.С.,
за участю: позивача ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4, представників відповідача ОСОБА_5 - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У травні 2010 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом у якому просив визначити йому додатковий строк в один місяць, починаючи з дня набрання рішенням законної сили, для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вимоги позову мотивував тим, що він є спадкоємцем за заповітом, та своєчасно не подав заяву про прийняття спадщини через необізнаність про існування заповіту.
Рішенням Балаклавського районного суду м.Севастополя від 17 жовтня 2011 року позов задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права, постановити нове рішення, яким в позові позивачу відмовити.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач дізнався про заповіт лише у травні 2010 року, а тому це поважна причина пропуску строку на прийняття спадщини.
З такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З доводами апеляційної скарги про те, що в даному випадку причини суб'єктивні слід погодитись.
Як вбачається з пояснень відповідача ОСОБА_9 спадкодавець неодноразово говорив що складе заповіт на користь позивача і з цього він секрету не робив.
З пояснень свідка - державного нотаріуса ОСОБА_10 вбачається, що у П'ятій севастопольській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу до майна померлого ОСОБА_8, та із заявами про прийняття спадщини у встановлений законодавством шестимісячний строк звернулись дружина померлого та його донька. За запитом у спадковому реєстрі було встановлено, що існують два заповіти, складені ОСОБА_8, та дружина померлого, ОСОБА_4, при подачі заяви про прийняття спадщини, 14.10.2009 року повідомила, що обидва заповіти складені на неї, та лише 19.02.2010 року принесла заповіт, який насправді було складено на спадкоємця ОСОБА_11 13 травня 2010 року було встановлено місце проживання ОСОБА_3, та 17 травня того ж року він звернувся із заявою про призупинення видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку зі зверненням до суду з проханням визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами, позивачу ОСОБА_3 стало відомо про існування заповіту, де він визначений спадкоємцем, у травні 2010 року.
Крім того, посилання позивача на те, що він не знав та не міг знати про заповіт необґрунтоване, оскільки у нього була можливість звернутися до будь якого нотаріусу міста та отримати інформацію про існування заповіту на його ім'я.
Також вбачається, що позивач змінив місто проживання і за місцем реєстрації не мешкав, що утруднило його пошуки нотаріусом.
Таким чином, оскільки причини не подання заяви про прийняття спадщини позивачем не були пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця і не має підстав для визнання їх поважними, то не має також підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини позивачем.
Відповідно до п.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Оскільки справа розглянута судом з неправильним застосуванням норм матеріального права, то, відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову позивачу у позові.
Керуючись ст.ст.303-317 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Балаклавського районного суду м. Севастополя від 17 жовтня 2011 року - скасувати. Ухвалити нове рішення.
В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ В.М.Сундуков
Судді: /підпис/ Л.М.Водяхіна
/підпис/ В.П.Клочко
з оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.М.Сундуков