Ухвала № 27770250, справа № 2-7276-10

УхвалаЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-7276-10
Суддя
Карпенко О. Л.
Дата ухвалення
24 жовтня 2012 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Апеляційна
Регіон
Кіровоградська область
Надійшло до реєстру
3 грудня 2012 р.
Оприлюднено
4 грудня 2012 р.

Текст

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/2810/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Дьомич Л.М.

Інші справи позовного провадження Доповідач Карпенко О. Л.

УХВАЛА

Іменем України

24.10.2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого - Карпенка О.Л.,

суддів - Голованя А.М., Кривохижі В.І.,

при секретареві - Дімановій Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Кіровоградського національного технічного університету про стягнення грошової допомоги за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

23 квітня 2010 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Кіровоградського національного технічного університету з позовом про стягнути з відповідача грошової допомоги при виході на пенсію в розмірі шести місячних окладів. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 31 серпня 2007 року він був звільнений відповідачем з посади доцента на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з виходом на пенсію. Однак, в порушення ч. 19 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»відповідач не здійснив йому одноразову грошову виплату в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2012 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням, позивач подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати оскаржуване ним рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача завданих йому збитків. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач послався на те, що суд не врахував наявність всіх умов, передбачених ч. 19 ст. 24 закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»для призначення і проведення виплати йому грошової допомоги, а саме: стаж наукової роботи більше 30 років, досягнення пенсійного віку, звільнення з наукової посади у зв'язку з виходом на пенсію.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу в яких вказує про невизнання ним доводів апеляційної скарги. Позивач не звертався із заявою про призначення йому пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», натомість він оформив пенсію на загальних підставах. При досягненні пенсійного віку позивач не подав заяву про його звільнення.

В судовому засіданні позивач підтримав подану ним апеляційну скаргу.

Представники відповідача доводи апеляційної скарги не визнали і просили відмовити у її задоволенні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача і представників відповідача ,дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах встановлених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача з роботи було пов'язане з виходом на пенсію, яка була йому призначена раніше, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», а не на пенсію науковим працівникам, яка призначається відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». У зв'язку з чим підстави для виплати йому грошової допомоги передбаченої ч. 19 ст. 24 останнього Закону відсутні.

Таких висновків суд дійшов з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 19 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»(у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин -31 серпня 2007 року) при виході на пенсію з посади наукового (науково-педагогічного) працівника відповідно до цього Закону науковому (науково-педагогічному) працівнику видається грошова допомога в розмірі шести місячних посадових окладів (ставок) з урахуванням надбавок і доплат за наявності стажу роботи на посадах, зазначених у Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затвердженому Кабінетом Міністрів України, не менше: для чоловіків - 12,5 року; для жінок - 10 років.

Право у позивача на пенсію наукового (науково-педагогічного) працівника виникло 24 квітня 2007 року. На той час він досяг пенсійного віку, йому виповнилося 60 років, його загальний стаж роботи та стаж наукової роботи перевищував граничні розміри, встановлені ч. 1 ст. 24 цього Закону (а.с. 12). Крім того, на той час він працював на посаді доцента Кіровоградського національного технічного університету. Відповідно до п. 2 Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2003 року № 257, посада доцента вищого навчального закладу ІІІ -ІV рівнів акредитації давала позивачу право на призначення пенсії та отримання вихідної допомоги відповідно до ст. 24 Закону.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Згідно діючої на 24 квітня 2007 року редакції ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Таким чином 24 квітня 2007 року у позивача по справі виникло також право на пенсію за цим Законом також.

Пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність»та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Досягнувши пенсійного віку, позивач реалізував своє право на вибір пенсійного забезпечення на користь Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».

На час подачі ним заяви про звільнення у зв'язку з виходом на пенсію з 01 вересня 2007 року та на час його фактичного звільнення 31 серпня 2007 року вид пенсійного забезпечення позивач не змінив, а тому звільнився з займаної посади у зв'язку з виходом на пенсію, призначену за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність. У зв'язку з цим права на отримання від відповідача грошової допомоги, передбаченої ч. 19 ст. 24 Закону, він не мав.

Згідно ч. 3 ст. 45 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»переведення з одного виду пенсії на інший провадиться з дня подання заяви з усіма необхідними документами.

Як вбачається з довідки управління Пенсійного фонду України в м. Кіровограді (а.с. 21), вид пенсійного забезпечення позивач змінив 13 вересня 2007 року, тобто вже після його звільнення з посади доцента Кіровоградського національного технічного університету.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому передбачені ст. 309 ЦПК України підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: