Постанова № 28828858, справа № 2012/7645/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа № 2012/7645/2012 Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/73/2013 Цилюрік В.П.

Категорія : ст.130 ч.1 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2013 року м.Харків

Суддя Судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляцією ОСОБА_2 на постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та мешкає за адресою : АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИВ :

Постановою судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Як вказано у постанові суду першої інстанції, 08 вересня 2012 року близько 22 год.05 хв. водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Дача Логан»держномер НОМЕР_1 по вул.Сумській,60 в м.Харкові в стані алкогольного сп*яніння, для медичного огляду на предмет знаходження в стані сп*яніння в наркологічний центр їхати відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.п.2.5,2.9 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП України.

На вказану постанову судді ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій вважає постанову судді Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року незаконною та необґрунтованою, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, відсутність доказів його вини, просить рішення суду першої інстанції скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, а в разі, якщо апеляційний суд дійде висновку про його винність, апелянт просить застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Водночас, вважаючи пропущений строк на апеляційне оскарження поважним, апелянт заявив клопотання про його поновлення , посилаючись на те, що суд не повідомив його належним чином про час та місце розгляду справи, розглянув справу у його відсутність, своєчасно не надіслав постанову суду, а тому він не міг у встановлений законодавством термін оскаржити її. ОСОБА_2 вказав, що копію постанови суду він одержав лише 17 грудня 2012 року, коли сам поцікавився в суді про наслідки розгляду справи.

Як вбачається із матеріалів справи, судове засідання 27 вересня 2012 року відбулося за відсутності ОСОБА_2

Матеріали справи не спростовують твердження ОСОБА_2 про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови.

Дослідивши матеріли справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав своє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу з доповненням в повному обсязі, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що клопотання ОСОБА_2 про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови суду підлягає задоволенню, оскільки він пропущений з поважних причин, а апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, суддя не виконав вказані вимоги закону в повному обсязі, належним чином не дослідив всі обставини справи.

Як вказано в протоколі про адміністративне правопорушення серії АА2 №062451 від 08 вересня 2012 року, ОСОБА_2 керував автомобілем «Дача Логан»держномер НОМЕР_1 по вул.Сумській,60 в м.Харкові з явними ознаками алкогольного сп*яніння -запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, та від прослідування в медзаклад у встановленому порядку в присутності двох понятих відмовився. Також в протоколі зазначено, що ОСОБА_2 відмовився від дачі пояснень та підпису (а.с.1)

Відповідно до пояснень понятого ОСОБА_3 , в його присутності ОСОБА_2 відмовився прослідувати в наркоцентр для огляду, у нього були ознаки алкогольного сп*яніння, а саме : втомлений вигляд та почервоніння очей (а.с.2).

Із пояснень понятого ОСОБА_4 вбачається, що його зупинили працівники ДАІ и пояснили, що в його присутності ОСОБА_2 відмовився від проходження медогляду в наркоцентрі. На будь-які ознаки алкогольного сп*яніння у ОСОБА_2 свідок не вказує ( а.с.3).

На підставі викладених фактів суддя суду першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Однак суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким рішенням. Так, суд першої інстанції встановив в діях ОСОБА_2 порушення п.2.9 Правил дорожнього руху України та вказав, що водій керував автомобілем в стані алкогольного сп*яніння, тоді як із протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що за наявності ознак алкогольного сп*яніння водій лише відмовився на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп*яніння, а чи перебував він в такому стані, не встановлено. За таких обставин ОСОБА_2 підлягав притягненню до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП України за порушення тільки п.2.5 Правил дорожнього руху України.

Окрім того, дії працівника ДПС не відповідали встановленим законом вимогам.

Так, відповідно до п. 1.2 Інструкції від 09.09.2009 року № 400/666 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції МВС є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Згідно п. 1.3. Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Разом з тим, у разі наявності ознак, передбачених у пункті 1.3 Інструкції, уповноважена особа Державтоінспекції МВС проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. А огляд на стан сп'яніння проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 КУпАП, лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції МВС (п. 1.7 Інструкції).

Як зазначив ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції, проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки працівником ДПС йому взагалі запропоновано не було, що підтверджується матеріалами справи, оскільки в протоколі,поясненнях понятих та у рапорті працівника ДПС, який складав протокол (л.д.5) зафіксовано саме відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння безпосередньо в спеціальному закладі охорони здоров'я.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 відсутні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим постанова судді підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі. Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, оскільки ч.8 ст.294 КУпАП України не передбачає права апеляційного суду після скасування постанови направити справу на новий судовий судовий розгляд.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Жовтневого районного суду м.Харкова від 27 вересня 2012 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Жовтневого районного суду м. Харкова від 27 вересня 2012 року про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 чт.130 КУпАП, - скасувати.

Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення , є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко