Рішення № 34026861, справа № 2-897/12

РішенняЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-897/12
Суддя
Дубас Т. В.
Дата ухвалення
16 вересня 2013 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Перша
Регіон
Київська область
Надійшло до реєстру
11 жовтня 2013 р.
Оприлюднено
15 жовтня 2013 р.

Текст

Справа № 2-897/12

РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2013 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Дубас Т.В.

при секретарі - Дідур М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до та ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності житлового будинку та земельної ділянки,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності житлового будинку та земельної ділянки

Свої позовні вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 16.05.2007 року позивачці на праві власності належить 1/3 ч. житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,1672 на, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1. Її право власності на 1/3 ч. вищевказаного житлового будинку зареєстроване в установленому законом порядку в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області». Інші частини цього ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки належать на праві власності, по 1/3 ч. кожному, відповідачам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв на спадщину за заповітом, виданих тим же державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 16.05.2007 року. Право власності на частки житлового будинку зареєстровані в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області». На земельну ділянку, на підставі вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за заповітом, видано 17 березня 2009 р., на її ім'я, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682726, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010932900090. В цьому Державному акті вказані співвласники земельної ділянки по 1/3 ч. кожний - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Таким чином, даний житловий будинок та земельна ділянка є, згідно закону, об'єктами їхньої спільної часткової власності.

В даному випадку співвласники не можуть дійти згоди мирним шляхом, щодо володіння та користування даним вищевказаним житловим будинком та земельною ділянкою. В будинку проживає відповідач ОСОБА_3, який не сплачує жодних платежів по будинку. Вона ж позбавлена можливості вільно володіти та користуватися належною їй частиною будинку та земельної ділянки. Спільне користування житловим будинком та земельною ділянкою є неможливим. Тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом, щоб захистити своє порушене право на дане майно.

Спірний житловий будинок має житлову площу 40,8 кв.м., загальну 65,1 кв.м., підсобну 24,3 кв.м. Він складається, відповідно до техпаспорту Києво-Святошинського БТІ від 22.09.2006 р. із наступних приміщень : 1-1 коридор пл..6,0 кв.м., житлових кімнат 1-2 пл. 12,2 кв.м., 1-3 18,8 кв.м., 1-4 пл. 3,3 кв.м., кухні 1-5 пл.18,3 кв.м., тамбура 1 пл.3,3 кв.м.. Біля будинку є господарські будівлі та споруди : «а» веранда, сарай «Б», вбиральня «В», огородження № 2,5. Земельна ділянка на якій розміщене дане будинковолодіння має площу 0,1672 га, тому кожному із нас належить по 0,0557 га земельної ділянки. Тому вона хоче виділити свою частину житлового будинку та земельної ділянки, щоб вільно володіти та користуватись належним мені на праві власності майном. Вважаю, що її частку в будинку та земельній ділянці можливо виділити в натурі. Не заперечувала б, щоб її частка в праві власності на земельну ділянку була виділена відповідно до кадастрового плану, який вона додає до позову, тоді б вона вільно могла користуватись цією земельною ділянкою.

Відповідачі проти позову заперечують. Вважають, що відповідно до чинних норм неможливо виділити в натурі позивачці 1/3 частину житлового будинку та земельної ділянку земельної ділянки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні проти позову заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час місце розгляду справи належним чином попереджений.

Суд, дослідивши матеріали справи, знаходить, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 16.05.2007 року позивачці на праві власності належить 1/3 ч. житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та 1/3 ч. земельної ділянки площею 0,1672 на, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1.

Її право власності на 1/3 ч. вищевказаного житлового будинку зареєстроване в установленому законом порядку в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області».

Інші частини цього ж житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами та земельної ділянки належать на праві власності, по 1/3 ч. кожному, відповідачам по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтв на спадщину за заповітом, виданих тим же державним нотаріусом Першої Київської обласної державної нотаріальної контори 16.05.2007 року.

Право власності на частки житлового будинку зареєстровані в КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області».

На земельну ділянку, на підставі вищевказаних свідоцтв про право на спадщину за заповітом, видано 17 березня 2009 р., на її ім'я, Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 682726, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010932900090. В цьому Державному акті вказані співвласники земельної ділянки по 1/3 ч. кожний - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

Даний житловий будинок та земельна ділянка є згідно закону об'єктами їхньої спільної часткової власності.

Спірний житловий будинок має житлову площу 40,8 кв.м., загальну 65,1 кв.м., підсобну 24,3 кв.м. Він складається, відповідно до техпаспорту Києво-Святошинського БТІ від 22.09.2006 р. із наступних приміщень : 1-1 коридор пл..6,0 кв.м., житлових кімнат 1-2 пл. 12,2 кв.м., 1-3 18,8 кв.м., 1-4 пл. 3,3 кв.м., кухні 1-5 пл.18,3 кв.м., тамбура 1 пл.3,3 кв.м.. Біля будинку є господарські будівлі та споруди : «а» веранда, сарай «Б», вбиральня «В», огородження № 2,5.

Висновком судової будівельно-технічної експертизи від 16 травня 2013 року № 88796/8797/12-42 встановлено, що розподіл живого будинку АДРЕСА_1 ан 1\3, 1/3, 1/3; на 2/5,2/5, 1/5; на 2/5, 3/10, 3/10; 1/3 та 2/3 в існуючому об'ємно-планувальному рішенні не можливий через те, що на площі будинку, що припадає на частки спвівланикі (1/3, 2/5, 1/5, 3/10),не можливо влаштувати ізольовані однокімнатні квартри, які б відповідали вимогам діючих будівельних норм (т.1 а.с. 154-169).

Відповідно до ст. 358 ЦК України передбачено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Ст.ст. 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. А, ст. 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право

Ч. 2 ст. 364 Цивільного кодексу України передбачає, Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Відповідно до ст. 183 Цивільного кодексу України подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення.

Виходячи з наведеного, на підставі ст.ст. 11, 15, 16, 183, 358, 364 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 208, 209, 211, 212-215, 218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до та ОСОБА_3 про виділ частки із спільної часткової власності житлового будинку та земельної ділянки відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя