Рішення № 3441256, справа № 34/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.09 р. Справа № 34/24

Суддя господарського суду Донецької області Кододова О.В.

При секретарі судового засідання Котельніковій Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом – Комунального підприємства „Веста”, м. Дебальцеве

до відповідача – Виконкому Світлодарської міської ради, м. Дебальцеве

про стягнення здійснених витрат у сумі 170330,58грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Кабацький Г.М. (директор), Філоненко О.В. (за довіреністю)

від відповідача – Ковальов І.О. (за довіреністю)

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Комунальним підприємством „Веста”, м. Дебальцеве до Виконкому Світлодарської міської ради, м. Дебальцеве про стягнення здійснених витрат у сумі 170330,58грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що при проведенні ревізії повноти і своєчасності оприбуткування основних засобів було встановлено, що за даними бухгалтерського обліку підприємства не обліковується в якості окремого основного засобу газони і квітники та зелені насадження, так як за актами приймання-передачі на баланс КП „Веста” вони не передавались (проте їх вартість врахована в загальній вартості житлового фонду за даними зведеного акту приймання-передачі житлового фонду від Вуглегірської ТЕС Світлодарської міської ради). На протязі періоду з 15.11.2005року по 30.11.2007року фактично прибирається площа на 70992кв.м. більша , ніж та, що врахована при передачі на баланс КП „Веста”, внаслідок чого позивачем здійснені витрати власних коштів на загальну суму 170330,58грн. Крім того позивач посилається на норми ст.147,224 Господарського Кодексу України.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 02 березня 2009року (вхід. №02-41/8728) проти позову заперечує у повному обсязі за тих підстав, що між сторонами відсутні будь-які договори стосовно здійснення позивачем прибирання додаткової території площею 70992кв.м. Позивач без погодження з відповідачем здійснював прибирання додаткової території міста площею 70992кв.м.

За клопотанням сторін справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, встановив :

Згідно нової редакції Статуту - Комунальне підприємство „Веста” створене на базі переданого Вуглегірською ТЕС комунального майна та житлового фонду у власність, яка одночасно передала Підприємству в повне господарче відання і визнала його правонаступником ЖКГ Вуглегірської ТЕС з питань обслуговування житлового фонду.

Відповідно до п.3.3 нової редакції Статуту орган, уповноважений Світлодарської міської ради, здійснює свої права по керуванню Підприємством через керівника Підприємства шляхом прийняття відповідних рішень та наказів.

Згідно до п.6.1. нової редакції Статуту підприємство самостійно планує свою діяльність та визначає перспективу розвитку, виходячи з договорів з іншими споживачами послуг (робіт) і постачальниками матеріально-технічних ресурсів.

Відповідно до п.8.1 нової редакції Статуту орган уповноважений Світлодарською міською радою здійснює управління діяльністю Підприємства шляхом прийняття відповідних рішень, виконаних яких є обов’язком для підприємства.

Згідно загального акту приймання-передачі відомчих житлових будинків Вуглегірської ТЕС м. Світлодарськ, Донецької області від 14.10.2005року у комунальну власність територіальної громади м. Світлодарська передається 266026,76 кв.м. площі, що прибирається.

На підставі рішення Світлодарської міської ради від 10.11.2005року №4/42-1 згідно акту від 15 листопада 2005року Світлодарською міською радою передано, а Комунальним підприємством „Веста” прийнято на баланс житловий фонд міста у кількості: багатоповерхових будинків -58, будинків ПДУ-6, балансовою вартістю – 192401102,73грн., загальною площею 245121,1кв.м.

Наявним в матеріалах справи витягом з акту ревізії фінансово-господарської діяльності комунального підприємства „Веста” за період з 01.01.2005року по 30.11.2007року Контрольно – ревізійного відділу в м. Єнакієве від 21 грудня 2007року №130-17/16 встановлено наступне: з результатами проведених обмірів загальна площа території, що прибирається (придомова територія) склала 330483кв.м. За даними зведеного акту приймання-передачі житлового фонду від Вуглегірської ТЕС до Світлодарської міської ради площа, що прибирається, складає 266027кв.м. З урахуванням площі, що прибирається в розмірі 266027кв.м. в ревізуємому періоді було обраховано тарифи на послуги прибирання і розраховано норматив численності двірників. В ході ревізії при арифметичному підрахунку площ, що прибирається, зазначених в актах приймання передачі на окремі будинки від Вуглегірської ТЕС до Світлодарської міської ради, загальна площа, що прибирається склала 259490,76кв.м. Таким чином на протязі періоду з 15.11.2005 по 30.11.2007 фактично прибирається площа на 70992кв.м. більша, ніж та, що врахована при передачі на баланс КП „Веста”.

Також актом встановлено, що виконком не витрачав кошти місцевого бюджету на прибирання вулиць в ревізуємому періоді. За даними бухгалтерського обліку КП „Веста” на момент проведення ревізії не лічиться заборгованості виконкому Світлодарської міської ради за послуги прибирання. Підприємством здійснені витрати власник коштів за період з 15.11.2005 по 30.11.2007 на загальну суму 170330,58грн.

Позивач просить стягнути з відповідача суму здійснених витрат у розмірі 170330,58грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, зокрема, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст.1192 зазначеного кодексу, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, збитки визначаються, як втрата, якої особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Розглядаючи позовні вимоги, суд виходить з того, що складовою збитків є наявність збитків, протиправна поведінка боржника, причинний зв’язок між протиправною поведінкою та збитками.

Таким чином, для настання деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме – наявність збитків, протиправна поведінка заподіювача збитків, причинний зв’язок між збитками та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Обов’язковою підставою деліктної відповідальності є причинний зв’язок між протиправною поведінкою і збитками. Протиправна поведінка означає порушення особою вимог правової норми, що полягає в здійсненні заборонених дій або в утриманні від здійснення наказів правової норми діяти певним чином.

Відповідно до п.3 ст.147 Господарського кодексу України збитки, завдані суб’єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

Позивач не довів та не надав доказів того, що з боку відповідача були порушені його права та охоронювані законом інтереси, не надав доказів того, що відповідач своїми діями завдав збитки, які понесені позивачем.

Пунктом 1 ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Позивач за власною ініціативою, без прийняття виконкомом Світлодарської міської ради відповідного рішення здійснював прибирання при будинкової території, крім того позивач також не діяв у межах покладених зобов’язань на нього договірними відносинами з відповідачем, за тих підстав не приймається до уваги посилання позивача на норми ст.224 Господарського Кодексу України, оскільки ця норма регулює відносини і відшкодування збитків за порушення цих зобов’язань.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За умовами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Витрати потерпілої особи з виправлення пошкодженого майна її засобами і коштами визначаються, виходячи з реальних витрат позивача.

Позивачем не надано жодного доказу того, що ним виконувалися роботи на виконання рішення відповідача або на виконання договірних зобов’язань укладених між сторонами. Таким чином позивач за власною ініціативою здійснював прибирання при будинкової території та не довів заподіяння відповідачем йому збитків.

Позивачем не надано доказів того, що його права порушені з боку відповідача.

Отже, враховуючи всі матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність вини у діях відповідача щодо заподіяння матеріальних збитків та причинного зв’язку між діями відповідача та збитками, які нараховані позивачем.

Суд дійшов висновку, що неподання позивачем доказів протиправності дій (бездіяльності) відповідача, його вини у заподіянні збитків та наявності причинного зв’язку між такими діями (бездіяльністю) і виною, відсутністю доказів реальності збитків є підставою для відмови у задоволенні позову про стягнення збитків.

Відтак вимоги позивача про стягнення здійснених витрат у сумі 170330,58грн. задоволенню не підлягають за недоведеністю.

Крім того судом при винесенні рішення враховано, що згідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, право на позов у особи виникає після порушення або невизнання відповідачем його права.

Позивачем до матеріалів справи не надано доказів звернення до відповідача з вимогою відшкодувати йому спірну суму, а саме листи, претензії, запити, тощо та докази того, що йому було відмовлено в його вимогах. Відтак позивачем не доведено, що відповідачем порушувалися або оспорювалися його права і охоронювані законом інтереси.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

За згодою сторін у судовому засіданні 09 квітня 2009року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд-

ВИРІШИВ

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений та підписаний 14 квітня 2009року.

Суддя