Ухвала № 36070804, справа № 5937-2010

УхвалаГосподарське

Відомості з реєстру

Факт
Справа
5937-2010
Суддя
Г.Г. Колосова
Дата ухвалення
16 грудня 2013 р.
Форма судочинства
Господарське
Інстанція
Перша
Регіон
Автономна Республіка Крим
Надійшло до реєстру
17 грудня 2013 р.
Оприлюднено
18 грудня 2013 р.

Текст

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

16.12.2013 Справа №5002-25/ 5937-2010

За позовом Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк»

до відповідача Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина»

про стягнення 476141,97 грн.

За скаргою Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби.

Суддя Колосова Г.Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача - не з'явився;

Від відповідача (скаржник) - Шевченко Д.Р., довіреність №130 від 15.06.2013, паспорт ЕТ 088464 виданий 26.07.2007;

Від ВДВС - Беленко О.М., довіреність №03/2-21/15 від 13.12.2013, посвідчення №440 дійсне до 10.01.2015.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» звернулося до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» про стягнення 476141,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Транспортна компанія «Ірина» не виконані умови кредитного договору №156/S від 31.03.2008, не в повному обсязі сплачена комісія, пеня та штрафи, у зв'язку з чим Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк» як іпотекодержатель нерухомого майна відповідно до умов договорів застави №402-CS від 31.03.2008, №401-CS від 31.03.2008; №398-CS від 31.03.2008, укладених між сторонами, набув право звернути стягнення на заставлене майно.

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.02.2011 позов задоволено частково. На задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» за кредитним договором №156/S від 31.03.2008 звернуто стягнення на предмет застави який належить Приватному підприємству «Транспортна компанія «Ірина», а саме транспортні засоби: БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005372 38122585L72333, тип ТЗ-28 пас. мест автобус, реєстраційний номер АК4834 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024587, видане : Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005373 38122585L72123, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4836 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024585, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008; БАЗ А 079.25 Еталон, рік випуску 2008, колір білий, шасі (кузов, рама, коляска) № Y7FА0792580005374 38122585L72895, тип ТЗ-28 пас.мест автобус, реєстраційний номер АК4835 АА. Державна реєстрація підтверджується: Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія АКС № 024586, видане Сімферопольським ВРЕР при УДАІ ГУ МВС України в АРК 22.03.2008, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 156/S від 31.03.2008 у розмірі 469441,59 грн. на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк».

Також стягнуто з Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на користь Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» 4761,42 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 6700,38 грн. провадження по справі припинено.

04.03.2011 Господарським судом Автономної Республіки Крим, на примусове виконання рішення суду від 15.02.2011 по справі 5002-25/5937-2010 видані накази.

04.11.2013 до канцелярії Господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла скарга від Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби, у якій скаржник просить суд визнати неправомірними дії Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим щодо доручення Товариству з обмеженою відповідальністю «Паритет ЛТД» проведення експертизи в рамках виконавчого провадження №25335914 та скасувати постанову про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 03.10.2013.

Також скаржник просить суд зобов'язати Центральний відділ Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим усунути порушення та провести нову оцінку рухомого майна - автобусу БАЗ, н/з АК 4836АА, в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.11.2013 суд призначив розгляд скарги Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби у судовому засіданні.

У судове засідання з'явилися повноважні представники відповідача (скаржник) та ВДВС.

Позивач явку свого представника не забезпечив, про час та місце засідання суду повідомлений ухвалою від 02.12.2013, яка була надіслана рекомендованою кореспонденцією.

Представник відповідача (скаржник) підтримав скаргу у повному обсязі.

Представник ВДВС проти зазначеної скарги заперечував.

05.12.2013 до канцелярії суду від позивача надійшла заява про розгляд скарги за відсутністю представника.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржник) надав письмові пояснення на скаргу.

Вказані документи залучені до матеріалів справи.

Розглянувши скаргу Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України передбачено розгляд господарським судом скарг на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених Законом.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Скарга Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» вмотивована порушенням державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, у зв'язку із залученням до участі у виконавчому провадженні експерта - суб'єкта господарювання, який не є судовим, оскільки не включений до Реєстру атестованих судових експертів, що на думку скаржника, суперечить вищевказаним правовим актам.

Судом було встановлено, що у Центральному відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим на примусовому виконанні знаходиться виконавче провадження з примусового виконання наказу від 04.03.2011 виданого Господарським судом Автономної Республіки Крим у справі №5002-25/5937-2010.

26.09.2013 державним виконавцем складено акт опису та арешту автобусу БАЗ, н/з АК4836АА, майно передано на відповідальне зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп».

Постановою Центрального відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Автономної Республіки Крим від 03.10.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю «Паритет ЛТД» доручено провести експертну оцінку майна боржника, а саме: автобусу БАЗ, н/з АК4836АА. Згідно зазначеної постанови Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет ЛТД» було зобов'язано надати письмовий висновок та встановити ринкову вартість майна без урахування ПДВ.

З постановою було ознайомлено експерта Талтанова Н.В.

Частиною 1 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання.

Скаржник посилається на те, що згідно із пунктом 2.2.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, у разі залучення експерта для участі у виконавчому провадженні, експерт має бути віднесеним до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Отже, на думку скаржника, оскільки суб'єкт оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет ЛТД» Талтанов М.В. не внесений до Реєстру атестованих судових експертів, його залучення до оцінки майна є незаконним, у зв'язку з чим відповідна постанова Відділу ДВС від 03.10.2013 підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, втратила чинність (зокрема у цій частині) у відповідності до наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень».

Отже посилання на порушення положень Інструкції № 74/5 є неправомірними.

Пунктом 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), для оцінки майна (майнових прав) - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання, а також у разі потреби - перекладача.

В пункті 4.3 вказаної Інструкції № 512/5 вказується, що визначення вартості, оцінка майна боржника проводяться державним виконавцем або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання в установленому законодавством порядку.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Статтею 6 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначено, що оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 17 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зазначено, що Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів, які отримали кваліфікаційне свідоцтво.

З матеріалів справи вбачається, що суб'єкт оціночної діяльності Талтанов М.В. (ТОВ «Паритет ЛТД») має всі дозвільні документи для проведення оцінки рухомого майна, згідно свідоцтва та сертифікату Фонду державного майна України (т.2, а.с. 16-19).

Отже, оцінка майна здійснена належним суб'єктом оціночної діяльності.

Враховуючи вищевикладене, доводи Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» щодо неправомірного доручення проведення оцінки майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Паритет ЛТД» не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про зобов'язання ВДВС провести нову оцінку рухомого майна - автобусу БАЗ, н/з АК4836АА, суд також вказує про неможливість їх задоволення з огляду на порядок, встановлений статтею 58 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.

Згідно з частиною 4 статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

16.10.2013 на адреси сторін виконавчого провадження направлено повідомлення про оцінку майна боржника (а.с. 13).

Як вбачається із заперечень ВДВС, 31.10.2013 на їх адресу надійшла заява від позивача про проведення рецензування.

01.11.2013 в адресу стягувача направлено запит про сплату проведення рецензування вищевказаних оцінок.

Стягувачем сплачено проведення рецензування та в свою чергу СОД Омельчак Ю.О. проведено рецензування вищевказаної оцінки майна боржника, в ході якого встановлено, що оцінщики, що залучені до проведення незалежної оцінки мають право для проведення професійної оціночної діяльності за вказаним напрямком, виявлені недоліки та в ході проведення рецензування усунено усі зауваження (а.с. 20).

Згідно із пунктом 5 рецензії у ході проведення рецензування, оцінювачем були усунені всі зауваження і помилки, що впливають на вартість майна, на момент завершення рецензування, Рецензент доходить висновку: Звіт класифікується за другою ознакою п. 67 Національного стандарту №1, як такий, що в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, однак має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки.

Також судом приймається до уваги, що у судових засіданнях представник скаржника неодноразово пояснював, що оцінка майна скаржником не оспорюється.

Суд зазначає, що згідно пункту 9.13. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З урахуванням викладеного суд у задоволенні скарги Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби відмовляє.

На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Приватного підприємства «Транспортна компанія «Ірина» на дії органу Державної виконавчої служби відмовити.

Суддя Г.Г. Колосова