Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
Справа № 2-570
2008р.
Рішення
іменем України
08 грудня 2008 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі: головуючого - судді Борсука П.П.
за участю секретаря - Яцюри Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Видричівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання недійсними та передачу земельних ділянок в оренду та приватну власність.
Особи, які беруть участь у справі:
позивачі - ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
відповідачі - Видричівська сільська рада та її представник Сорока Володимир Федорович, ОСОБА_3
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому зазначає, що в 2001 році Видричівська сільська рада за його заявою виділила земельну ділянку площею 0,50 га в урочищі «За Никоном». Цією земельною ділянкою він користується і в даний час. В 2006 році він звернувся із заявою до сільської ради про передачу в приватну власність цієї ж земельної ділянки. Рішенням Видричівської сільської ради від 29.08.2006 р. №2/5 в передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,78 га в урочищі «За Никоном» відмовлено.
ОСОБА_2 свої вимоги обґрунтовує тим, що в 2007 році вона звернулася із заявою про передачу земельної ділянки у приватну власність для будівництва житлового будинку. Рішенням Видричівської сільської ради від 24.12.2007р. №14/4 в задоволенні заяви відмовлено.
Вважають, що сільська рада порушила їх права.
ОСОБА_1просить визнати нечинним рішення Видричівської сільської ради від 29.08.2006 року в частині відмови в передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,78 га в урочищі «За Никоном» та зобов'язати Видричівську сільську раду передати в цьому ж урочищі в оренду земельну ділянку площею 0,28 га.
ОСОБА_2 просить визнати нечинним рішення Видричівської сільської ради від 24 грудня 2007 року №14 щодо відмови в передачі в приватну власність земельної ділянки для обслуговування житлового будинку.
В судовому засіданні ОСОБА_1позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в заяві та збільшив їх, просить скасувати рішення сільської ради від 29.08.2006р. та від 25.01.2008р. про відмову у наданні земельної ділянки в оренду.
Позивачка ОСОБА_2 позов збільшила та просить скасувати рішення Видричівської сільської ради від 24.12.2007 року та зобов'язати сільську раду передати їй у приватну власність ту земельну ділянку для будівництва житлового будинку в урочищі «За Никоном», яка виділена ОСОБА_3.
Представник Видричівської сільської ради позов не визнав та суду пояснив, що земельну ділянку площею до 0,80 га в урочищі «За Никоном» ОСОБА_1зайняв самовільно. Це є землі житлової та громадської забудови. На самовільно зайнятій земельній ділянці ОСОБА_1, ОСОБА_3. виділено в 2005 році ділянку під забудову. В цьому ж урочищі надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлового будинку сину позивачів.
Просить в позові відмовити.
Відповідачка позов визнала та суду пояснила, що їй виділено земельну ділянку під забудову в урочищі «За Никоном» якою самовільно користується ОСОБА_1 Із-за цього вона не може використовувати ділянку за призначенням. Просить в позові ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відмовити.
Позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що земельною ділянкою площею до 0,80 га, яка знаходиться в урочищі «За Никоном» с. Видричі Камінь-Каширського району самовільно користується ОСОБА_1.
Дана земельна ділянка розташована в межах населеного пункту, за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови.
Рішеннями Видричівської сільської ради від 11 січня 2005 року №20/6 ОСОБА_3. виділено земельну ділянку для будівництва житлового будинку на самовільно зайнятій ОСОБА_1 земельній ділянці, №19/3 від 27.10.2008 року надано дозвіл ОСОБА_4 на розробку проекту відведення земельної ділянки площею 0,25 га під будівництво житлового будинку в с. Видричі вул. Молодіжна урочище «За Никоном».
Рішенням цієї ж сільської ради від 29 серпня 2006 року №2/5 позивачу ОСОБА_1безоплатно передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,63 га в тому числі для обслуговування житлового будинку 0,25 га, ведення особистого селянського господарства 0,38 га. Щодо передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,78 га в урочищі «За Никоном» відмовлено.
Підстав для скасування пункту 2 даного рішення та рішення сесії від 25.01.2008р. №15/4 суд не знаходить.
Як передбачає ч.4 ст.116 ЗК України передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду користування. Вище зазначеним рішенням ОСОБА_1 передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку площею 0,25 га. Оскільки, земельна ділянка, яку просить передати у приватну власність ОСОБА_1 відноситься за цільовим призначенням до земель громадської та житлової забудови, які відповідно до ст.38 ЗК України використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, тому суд вважає, що сільська рада підставно відмовила ОСОБА_1 у передачі ділянки останньому в приватну власність чи для ведення особистого селянського господарства на умовах оренди.
Позивач ОСОБА_1., як передбачає ст.60 ЦПК України, на підтвердження обставин про передачу йому у приватну власність в 2001 році спірної земельної ділянки доказів суду не подав. Крім того довідкою архівного відділу К-Каширської райдержадміністрації, з якої вбачається, що у протоколах сесії та засідань виконкому Видричівської сільської ради за 2001 рік рішення про виділення земельної ділянки ОСОБА_1 в урочищі «За Никоном» не виявлено. Показання свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, які стверджують, що позивачу виділялася спірна земельна ділянка суд оцінює критично, оскільки вони не підтверджені доказами. Крім того свідок ОСОБА_8 секретар сільської ради заперечила факт подачі до сільської ради заяви про передачу земельної ділянки та розгляд її на сесії.
Вимоги позивачки ОСОБА_2 про передачу саме тієї земельної ділянки, яку виділено відповідачці ОСОБА_3. безпідставні. Оскільки згідно ч.1 ст.116 ЗК України громадяни набувають права власності на земельну ділянку із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування. Спірну земельну ділянку передано ОСОБА_3. в 2005 році. Сільська рада питання про вилучення в останньої земельної ділянки не ставить, а тому суд вважає, що передача земельної ділянки у приватну власність позивачці ОСОБА_2 без вилучення її в ОСОБА_3. суперечитиме вимогам земельного законодавства.
Посилання позивачів, що в них багатодітна сі`я, а відмова у наданні земельних ділянок порушує їх права не заслуговують на увагу.
Як було встановлено рішенням сесії сільської ради від 29.08.06 року ОСОБА_1 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,63 га. Сину позивачів ОСОБА_4 надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва будинку площею 0,25 га, ОСОБА_2 користується земельною часткою (паєм) площа якого 1,32 га.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.38, 39, 158 ЗК України, суд,
вирішив :
В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Видричівської сільської ради, ОСОБА_3 про визнання рішень нечинними та передачу земельних ділянок в оренду та приватну власність відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскаржене до судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Волинської області через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку, передбаченому ст.295 ч.4 ЦПК України.
Головуючий : підпис
З оригіналом згідно
Суддя Камінь-Каширського
районного суду П.П.Борсук