Рішення № 4635312, справа № 2-23/08

РішенняЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-23/08
Суддя
Стратейчук Л.З.
Дата ухвалення
24 грудня 2008 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Перша
Регіон
Донецька область
Надійшло до реєстру
27 січня 2009 р.
Оприлюднено
19 вересня 2009 р.

Текст

Справа № 2-23/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2008 року Центрально-Міський районний суд м. Макіївки в складі:

головуючого судді Стратейчук Л.З.

при секретарі Торолашвілі О.Г.

за участю адвоката на боці позивачів ОСОБА_4

адвоката на боці відповідача ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу по позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В :

23 квітня 2006 року о 13 годині на перехресті вулиць Леніна і Горького в м. Макіївці між автомобілем ВАЗ 21093 реєстраційний НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_1, і автомобілем „Шкода-Октавія” реєстраційний НОМЕР_2 під керуванням власника ОСОБА_3, що рухався по вул..Леніна у попутному напрямку, з вини водія ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої був пошкоджений автомобіль ВАЗ 21093 реєстраційний НОМЕР_1. На відшкодування спричиненої матеріальної шкоди позивачі просять стягнути на користь ОСОБА_2, який є фактичним володільцем пошкодженого автомобілю 24785.18 грн, стягнути на його користь компенсацію спричиненої моральної шкоди в сумі 15000 грн, а також відшкодувати витрати на оплату послуг оцінника - автотоварознавця у сумі 457.63 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач ОСОБА_6 просив стягнути на свою користь матеріальну шкоду - 19730.96 грн згідно даних оцінника. Також просив відшкодувати спричинену йому моральну шкоду у розмірі 1000 грн. Позивач ОСОБА_2 просив відшкодувати витрати на лікування у сумі 630.88 грн і стягнути на свою користь на відшкодування моральної шкоди 15000 грн.

У наступному позивачі змінили позовні вимоги: ОСОБА_7 просив стягнути на свою користь на відшкодування матеріальної шкоди 24785.18 грн, визначеної судовою експертизою, а також витрати на проведення первинного дослідження - 457.63 грн, на відшкодування моральної шкоди, спричиненої пошкодженням автомобілю - 15 000 грн. Питання про відшкодування витрат на лікування не поставив і просив розглянути позовні вимоги у межах додаткової позовної заяви. ОСОБА_1 питання про відшкодування моральної шкоди в уточненій позовній заяві не поставив, матеріальну шкоду, судові витрати просив відшкодувати ОСОБА_2 і розглянути позовні вимоги у межах уточненої позовної заяви.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, який особисто був допитаний до уточнення ним своїх позовних вимог, позов підтримав, про те пояснив, що він особисто не поніс матеріальної шкоди і позовні вимоги у первинному виді сформулював виходячи з того, що юридичним власником автомобілю ВАЗ є він, а тому саме він за законом має право вимоги. Пояснив, що видав ОСОБА_2 довіреність на право розпорядження і керування автомобілем фактично в зв'язку з укладеною з останнім угодою купівлі-продажу автомобілю. Йому відомо, що ОСОБА_2 продав автомобіль на запчастини. У судовому засіданні після уточнення позовних вимог від імені ОСОБА_1 на підставі нотаріально посвідченої довіреності діяв ОСОБА_2

Позивач ОСОБА_2 підтримав свої та ОСОБА_1 позовні вимоги у межах уточненої позовної заяви, суду пояснив, що у 2004 році він купив у ОСОБА_1 автомобіль ВАЗ 21093, але юридично угода оформлена не була. 06.08.2004 року ОСОБА_1 видав йому у нотаріальному порядку довіреність на право розпорядження автомобілем з правом керування ним. З того часу він фактично володів даним автомобілем. 23 квітня 2006 року в 13 годин він рухався по вул..Леніна в м.Макіївці у напрямку залізничного вокзалу. На перехресті з вул.Горького він зупинився на забороняючий сигнал світлофору у правому рядку. Через декілька з його автомобілем ззаду передньою частиною скоїв зіткнення автомобіль Шкода-Октавіа під керуванням відповідача. Він бачив, що по лівій смузі рухався автомобіль „Мазда” чорного кольору, який на забороняючий сигнал світлофору перетинув перехрестя та уїхав. В наслідок зіткнення його автомобіль отримав механічні пошкодження, а він і його пасажир - тілесні ушкодження. За висновком спеціаліста-автотоварознавця спричинена йому матеріальна шкода склала 19730.96 грн. В процесі розгляду справи була проведена судова автотоварознавча експертиза за висновками якої матеріальна шкода становить 24785.18 грн. В наслідок дорожньо-транспортної пригоди йому спричинена моральна шкода, яка полягає в тому, що було пошкоджено його майно, з вини відповідача він був позбавлений засобу пересування і за відсутності коштів на ремонт змушений був продати автомобіль на запчастини. Також відчував моральні страждання в зв'язку з небажанням відповідача відшкодувати шкоду в добровільному порядку, змушений був витрачати особистий час на визначення розміру шкоди та звернення за консультаціями та юридичною допомогою до спеціалістів. Всі ці обставини змусили його змінити звичний уклад свого життя та додавати додаткові зусилля для організації свого життя.

Відповідач ОСОБА_3позов не визнав і пояснив суду, що у вказаний час він рухався по лівій смузі у напрямку залізничного вокзалу по вул.. Леніна в м.Макіївці. По зустрічній смузі руху його обігнав автомобіль „Мазда” чорного кольору і перед перехрестям різко загальмував. Щоб уникнути зіткнення з „Маздою” він інстинктивно повернув кермо вправо і скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ під керуванням ОСОБА_2, який зупинився на забороняючий сигнал світлофору на правій смузі руху. Вважає, що його провини у спричиненні автомобілю позивача механічних пошкоджень немає, оскільки автомобіль „Мазда” утворив аварійну ситуацію. Крім того, він не згоден з розміром матеріальної шкоди, визначеною як спеціалістом-автотоварознавцем, так і судовою експертизою, розмір шкоди вважає значно збільшеним. Також вважає, що оскільки його провини у зіткненні з автомобілем ВАЗ немає, він не повинен відшкодовувати моральну шкоду. У задоволенні позову просив відмовити.

Суд вислухав сторони, дослідив матеріали справи, оглянув матеріали адміністративної справи за фактом ДТП, і дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до довіреності, посвідченої в нотаріальному порядку 06.08.2004 року, ОСОБА_1, якому на праві власності належить автомобіль ВАЗ 21093 реєстраційний НОМЕР_1, надав ОСОБА_2 право зняти належний йому автомобіль з обліку, поставити на облік, продати, тощо, з наданням права отримувати гроші, технічний паспорт, проходити технічний огляд, замінювати номерні знаки та агрегати, колір і керувати зазначеним автомобілем. Довіреність видана строком до 06.08.2007 року (а.с.19).

Автомобіль „Шкода-Октавіа” на момент ДТА належав ОСОБА_8, матері відповідача, у момент ДТП ним керував останній, що не оспорюється сторонами і підтверджується протоколом про скоєння ОСОБА_3 адміністративного правопорушення(а.с.12) та вбачається з відмовного матеріалу(а.м.16,17).

Згідно документів, що містяться у відмовному матеріалі № 860/63 від 28.04.2006 року та адміністративній справі № 3- 2935/06, вбачається, що факт дорожньо-транспортної пригоди зафіксований шляхом складання протоколу огляду місця ДТП, схемою до нього, протоколами огляду транспортних засобів, що були учасниками ДТП, протоколом про скоєння ОСОБА_3 правопорушення, передбаченого ст..124 КПАП України, в наслідок порушення п.13.1 Правил Дорожнього руху України. З протоколу огляду автомобілю ВАЗ 21093 реєстраційний НОМЕР_1 встановлено пошкодження: деформована всередину задня панель, деформований задній бампер, розбиті задні ліхтарі, деформовані дах, задні крила, деформований кузов, пошкоджені задні двері, відірваний глушник, деформований бензобак, пошкоджено кермове коліно. З протоколу огляду автомобілю „Шкода-Октавіа” встановлено пошкодження: деформація капоту, розбита решітка радіатору, тріснув передній бампер, деформація лівого переднього крила, тріснула права передня фара, відламані кріплення, розбита передня ліва блокфара, розбитий лівій передній показник повороту(а.м.9).

Зі схеми місця ДТП вбачається, що водії - сторони по справі вказували на різні місця зіткнення, відстань між зазначеними водіями точками - 3.10 м. З пояснень ОСОБА_2 зона розбросу осколків знаходиться поперед місця зіткнення, а з пояснень ОСОБА_3 - позаду вказаного ним місця зіткнення. Згідно схеми до ДТП гальмовий шлях відсутній.

Постановою відділу дізнання ВДАІ Макіївського МУ від 28.04.2006 року у порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_3 по ст.. 286 КК України відмовлено в зв'язку з легким ступенем тяжкості спричинених потерпілим ОСОБА_2 і ОСОБА_9 в наслідок ДТП ушкоджень і відсутністю в діях ОСОБА_3 складу злочину (а.с.11). Постановою судді Центрально-Міського районного суду м.Макіївки від 26 травня 2006 року ОСОБА_3притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КУПАП, та адміністративним стягненням визначений штраф у сумі 51 грн. (а.с.79).

Експертом автотехніком згідно висновку судової автотехнічної та транспортно-трасологічної експертизи № 1314/18-1315/19 від 09.06.2008 року, проведене дослідження у двох варіантах, виходячи з пояснень водіїв-учасників ДТП, і встановлено наступне. Виходячи з пояснень ОСОБА_2 у даній дорожній обстановці дії водія „Шкода-Октавіа” ОСОБА_3 не відповідали вимогам п. 12.4, 12.9(б), 13.1 Правил дорожнього руху України, якими передбачається, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год(п.12.4), водію забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену п. 12.4-12.7...(п.12.9(б), водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу...(п.13.1), водій ОСОБА_3мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.13.1 Правил дорожнього руху і його дії знаходились у причинному зв'язку з настанням події. Виходячи з пояснень ОСОБА_3 - останній діяв у стадії аварійної обстановки, і, знаходячись в аварійній обстановці, водій міг інстинктивно повернути кермо вправо для уникнення зіткнення з автомобілем, що зупинився перед ним. У обох варіантах в діях водія ОСОБА_2 невідповідностей правилам дорожнього руху не вбачається, його дії не знаходься у причинному зв'язку з настанням події(а.с.122-127).

Визначаючи наявність провини ОСОБА_3 у спричиненні пошкодження автомобілю ВАЗ, суд зауважує наступне.

Оцінюючи пояснення водіїв на місці ДТП, суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_2 є більш логічними, ніж пояснення ОСОБА_3 про місце зіткнення, оскільки при зіткненні автомобілів і завданні удару з відповідною силою, що діє на попереду стоячий автомобіль, при умові зупинки автомобілю, що рухався позаду і скоїв наїзд, уламки за інерцією мають рухатися вперед, тому їх знаходження позаду місця зіткнення є нелогічним, а тому і пояснення позивача ОСОБА_2 на місці ДТП, а також в судовому засіданні, суд вважає достовірними, оскільки вони узгоджуються с письмовими доказами. Окрім того, з адміністративного матеріалу вбачається, що ОСОБА_3визнавав свою провину у скоєнні ДТП як на місці ДТП, так і в суді при розгляді справи, в добровільному порядку сплатив визначений судом штраф в сумі 51 грн.

Проведеними перевірками факту ДТП після його настання автомобіль „Мазда”, на який посилається в даному судовому засіданні ОСОБА_3, як на такий, що утворив аварійну обстановку, не встановлено, сторони в справі діють різні пояснення щодо дій водія зазначеного автомобілю, про те при розгляді адміністративної справи в суді ОСОБА_3 не посилався на цей автомобіль як на такий, що утворив аварійну обстановку, а даючи письмові пояснення співробітникам ДАІ тільки послався на те, що перед ним різко зупинилася „Мазда”, він застосував екстрене гальмування, але повернув кермо вправо і скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ, що стояв на перехресті. Таким чином суд доходить висновку, що первинно ОСОБА_3 не оцінював дії водія автомобілю ВАЗ, як такі, що утворили аварійну обстановку, і версію про аварійну обстановку, нібито утворену автомобілем „Мазда”, запропонував під час судового розгляду, щоб уникнути відповідальності за спричинення пошкоджень автомобілю ВАЗ. Оскільки згідно схеми до ДТП відсутній гальмовий шлях, суд взагалі ставить під сумнів застосування екстреного гальмування водієм ОСОБА_3. У будь-якому випадку ОСОБА_3 мав враховувати дорожню обстановку, в тому числі і у випадку, якщо його автомобіль перед регульованим перехрестям почав обганяти інший автомобіль, який, як він зазначив, рухався з великою швидкістю, і вжити відповідні заходи з моменту виявлення цього автомобілю.

Таким чином суд не бере до уваги пояснення відповідача ОСОБА_3 про те, що він діяв у аварійній ситуації, вважає наявною його провину у спричиненні автомобілю ВАЗ механічних пошкоджень.

З висновку спеціаліста автотоварознавця від 29.05.2006 року вбачається, що експертом проводився огляд пошкодженого автомобілю ВАЗ, зафіксовані пошкодження узгоджуються з пошкодженнями, зафіксованими протоколом огляду транспортного засобу одразу після ДТП, експертом були вжиті можливі заходи щодо огляду автомобілю за участю ОСОБА_3, але останній, отримавши телеграму, на огляд не з'явився, у наступному телеграми не отримував, тому огляд автомобілю проводився у його відсутності(а.с. 15,16, 21-41, 94-112). Згідно висновку автотоварознавчої експертизи від 01.04.2008 року, яка проводилась тим же експертом, і за своїм змістом узгоджується з первинним дослідженням, в тому числі і у частині виявлених механічних пошкоджень автомобілю, розмір матеріальної шкоди, яка спричинена власнику автомобілю ВАЗ 21093 держНОМЕР_1, на момент проведення дослідження складає 24785.18 грн(а.с.149-154). З урахуванням наведеного суд вважає таким, що не має значення для розв'язання даного спору факт проведення експертизи за документами без огляду автомобілю, оскільки не проведення повторного огляду автомобілю не могло вплинути на висновки експертизи. Дана експертиза проведена компетентною експертною установою, її висновки узгоджуються з письмовими доказами в справі, згідно до ст..1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи, а тому суд не вважає наявними протиріччя у висновках спеціаліста і експертизи щодо розміру матеріальної шкоди, її висновки суд вважає об'єктивними.

Суд вважає, що позивач ОСОБА_2 є особою, яка має право вимогиё оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що фактично між ним та ОСОБА_1 відбулася угода купівлі-продажу автомобілю ВАЗ, але власником була оформлена на ім'я ОСОБА_2 довіреність на право володіння, користування та розпорядження автомобілем, а тому ОСОБА_2 отримав права власника автомобілю, що повністю узгоджується з положеннями ст.. 316, 317 ЦК України, якими визначені поняття та зміст права власності, і крім того, у відповідності до роз'яснень п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03. 1992 року № 6 з наступними змінами “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” положення щодо захисту права власності поширюються такою на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом, якою в даному випадку є довіреність від 06.08.2004 року, і вправі вимагати відшкодування шкоди, заподіяної цьому майну.

Відповідно до роз'яснень вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03. 1992 року № 6 з наступними змінами, питання про відповідальність за шкоду, заподіяну при зіткненні кількох джерел підвищеної небезпеки, кожного з їх володільців перед іншим з них, вирішується на загальних підставах і відшкодовується винним - іншому. Таким чином, ОСОБА_3 повинен нести відповідальність перед ОСОБА_2 на підставі ст.. 1166 ЦК України.

Розмір матеріальної шкоди визначений висновком експертизи, який суд оцінив як об'єктивний, а тому саме сума, визначена товарознавчою судовою експертизою, підлягає відшкодуванню.

Розв'язуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з положень ст.. 1167 ЦК України, згідно якої моральна шкода, заподіяна фізичній особі відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини..

Як вказано вище, судом встановлено провину ОСОБА_3 у спричиненні ОСОБА_2 матеріальної шкоди. В наслідок зіткнення автомобілів автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, ОСОБА_2 змушений був витрачати час на дії, пов'язані з встановленням розміру шкоди, за відсутність коштів на ремонт змушений був продати автомобіль і позбавився, таким чином, засобу пересування, були порушені нормальні життєві стосунки, в зв'язку з чим він ніс моральні страждання. Крім того, ОСОБА_2 ніс моральні страждання від самого факту пошкодження його майна, від небажання винної особи відшкодувати шкоду у добровільному порядку достатньо тривалий час. Суд вважає, що всі ці обставини в у своїй сукупності змушували ОСОБА_2 докладати додаткових зусиль для організації свого життя. З урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних с страждань, ступня вини ОСОБА_3 і його наступної поведінки, з врахуванням вимог розумності і справедливості суд вважає можливим і достатнім стягнути у відшкодування моральної шкоди 3000 грн, задовольнивши позовні вимоги в цій частині частково.

Вимоги про відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження підлягають задоволенню на підставі ст.. 1166 ЦК України, сума витрат підтверджена квитанцією і складає 457.63 грн (а.с.14).

На підставі ст..88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_2 з відповідача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору у сумі 212.12 грн, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 30 грн (а.с.5-7), у дохід держави з ОСОБА_3 підлягає стягненню судовий збір 44.23(246.85 - 203.62) грн

Керуючись ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст..1166, 1167, 316, 317, 88 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03. 1992 року № 6 з наступними змінами “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - 24785.18 грн, витрати на проведення автотоварознавчого дослідження - 457.63 грн, 3000 грн -компенсацію моральної шкоди, 242.12 грн - витрати на сплату судового збору та інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 28484.93 грн., у дохід держави судовий збір - 44.23 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: