Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 червня 2008 року Новгородківський районний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючої судді Сосновської Л.І.,
при секретарі Гуземі Т.А.,
за участю прокурора Шума О.О.,
захисника-адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Новгородка кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, с. Почино-Софіївка, Магдалинівського району, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, проживаючого АДРЕСА_1, неодруженого, освіта незакінчена початкова, не працюючого, раніше судимого,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 своїми умисними протиправними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.
Злочин вчинено за наступних обставин:
22 вересня 2005 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3, відносно якого справу закрито в зв'язку з його смертю, таємно, з корисних мотивів, з пасовища, що в лісі біля с. Тарасівка Новгородківського району, викрав кобилу, яка належить гр. ОСОБА_4, вартістю 2200 грн. і викраденим майном вони розпорядилися на власний розсуд.
Допитаний в судовому засіданні підсудний вину в скоєному злочині визнав повністю, суду пояснив, що 22 вересня 2005 року за пропозицією ОСОБА_3 та разом з ним, викрали кобилу з пасовища, що біля с. Тарасівка, Новгородківського району. Викрадену кобилу сховали в посадці, де вона простояла добу. Після чого продали її скупщикам худоби.
Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України при дослідженні вини підсудного суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного та оголошенням матеріалів, які характеризують його особу, так як його свідчення відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.
Аналізуючи докази в їх сукупності та приймаючи до уваги, що підсудний повністю визнав себе винним у скоєному злочині, суд вважає, що його дії правильно кваліфіковані по ч.2 ст.185 КК України, так як підсудний своїми умисними протиправними діями скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб.
При обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання підсудного.
Підсудний скоїв злочин, що відноситься до категорії середньої тяжкості, щиро розкаявся у скоєному, повністю визнав себе винним. За місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність підсудного, відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття та хворобу підсудного на туберкульоз.
Обставин, що обтяжують відповідальність підсудного, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Не зважаючи на те, що підсудний скоїв даний злочин, перебуваючи на умовному засуджені, суд вважає, що до нього можливо вдруге застосувати ст. 75 КК України, так як він хворий на туберкульоз.
По справі заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 5000,00 грн. Заявлена сума підлягає частковому задоволенню, так як розмір цивільного позову не підтверджується матеріалами справи. Відповідно до довідки управління сільського господарства і продовольства Новгородківської РДА вартість кобили семирічного віку станом на момент вчинення злочину становила 2200,00 грн. (а.с. 70), а тому з підсудного на користь потерпілого підлягає стягненню сума 2200,00 грн..
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320-324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
Визнати ОСОБА_2 винним по ч.2 ст.185 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.
Відповідно до ст. 71 КК України до покарання, призначеного за новим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком і призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки і шість місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом трьохрічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки, передбаченні ст. 76 КК України, а саме:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- періодично з'являтись на реєстрацію до зазначеного органу.
Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, скасувати після вступу вироку у законну силу.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 2200,00 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої скоєнням злочину.
Вирок може бути оскаржений протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області.
Суддя Л.І. Сосновська