Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
Справа №2-5965/07
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2007 року
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
Головуючого судді - Гуревського В.К.
При секретарі - Кузнецової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, -
ВСТАНОВИВ
Позивачка ОСОБА_3 просить суд визнати відповідачку ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням у квартирі № 15 в будинку № 19 корпус №2 по вул. Космонавтів в м. Одесі. В обґрунтування свого позову позивачка, як в позовній заяві, так і в судовому засіданні посилалася на те, що зазначена квартира з 19 лютого 1999 року на праві власності належить їй та її синам в рівних частинах, де вона постійно проживає. Крім неї у вказаній квартирі зареєстровані її сини ОСОБА_4 та ОСОБА_5. Також за цією адресою зареєстрована її колишня невістка, відповідачка по справі, яка була дружиною її сина ОСОБА_4 С, шлюб між якими був розірваний 09.12.2003 року. Після розірвання шлюбу у 2003 році відповідачка ОСОБА_2 фактично створила нову сім'ю і переїхала проживати за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, залишивши їй на виховання онука. З того часу вона у її квартирі не проживає та витрати на утримання квартири не несе. Особистих речей відповідачки в квартирі немає. На неодноразові прохання знятися з реєстраційного обліку з квартири, відповідачка не реагує. їй, як співвласниці квартири приходиться оплачувати комунальні витрати із розрахунку осіб, зареєстрованих на жилій площі, в тому числі і відповідачки. Тому просить її позовні вимоги задовольнити в судовому порядку.
Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала, посилаючись на те, що 20 лютого 1992 року вона зареєструвала шлюб із ОСОБА_4 , з яким проживала в належній їй квартирі АДРЕСА_1. Після пропозиції позивачки вона продала свою квартиру і з чоловіком та неповнолітнім сином переїхали на постійне місце проживання до позивачки в квартиру АДРЕСА_2, де проживали разом, вели спільне господарство, робили ремонт. Пізніше позивачка продала квартиру на вулиці Базарній і разом із синами приватизувала квартиру №15 в будинку №19, корпус №2 по вулиці Космонавтів у м. Одесі, де вони стали проживати. Під час проживання між нею та чоловіком стали виникати непорозуміння і в грудні 2003 року вони свій шлюб розірвали, після чого вона забрала всі належні їй речі та перейшла проживати в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідачка вважає, що оскільки вона в свій час продала належну їй квартиру по вулиці Жоліо Кюрі за пропозицією позивачки, то має право на житлову площу в спірній квартирі, хоча там і не проживає більше двох років.
Представник третьої особи Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області в судовому засіданні позов визнав, посилаючись на те, що позовні вимоги правомірні та обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні та досліджених доказів, позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що однокімнатна квартира №15 в будинку №19, корпус №2 по вулиці Космонавтів у м. Одесі, загальною площею 29, 6 кв.м. на праві власності належить ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних частинах, на підставі Свідоцтва про право власності від 19 лютого 1999 року, виданого органом приватизації Одеської залізниці (л.с. №10).
На зазначеній жилій площі значаться проживаючими та зареєстрованими, як співвласники квартири, так і відповідачка по справі ОСОБА_2, колишня дружина ОСОБА_4 з якою шлюб розірваний 09 грудня 2003 року (л.с. №№6, 9, 11).
Після розірвання шлюбу з ОСОБА_4С, відповідачка ОСОБА_2, забрала всі належні їй речі і переїхала на нове місце проживання в квартиру ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.
Одесі, залишивши свого сина ОСОБА_6 проживати з бабусею, позивачкою по справі. Дані факти в судовому засіданні підтвердили позивачка, відповідачка, допитані свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які проживають по сусідству з позивачкою, відповідно в квартирах № 19 та №10 по вулиці Космонавтів у м. Одесі, а також свідок ОСОБА_4 Крім того факт проживання відповідачки за адресою: АДРЕСА_3 підтверджується особистим отриманням відповідачкою за вказаною адресою повістки і явкою в судове засідання.
Крім цього факт не проживання відповідачки на спірній жилій площі більше двох років підтверджується довідками КУ „Міська поліклініка № 16", Одеської дирекції центру поштового зв'язку №5 та іншими матеріалами справи, дослідженими судом.
Таким чином, суд вважає, що не проживаючи на спірній жилій площі більше двох років, та не несучи витрати на її утримання без поважних причин, і із-за відсутності будь-якого договору між відповідачкою і співвласниками квартири, відповідачка, як колишній член сім'ї співвласників квартири на підставі положень ст. 405 ч.2 ЦК України, яка регулює дані правовідносини між сторонами, втратила право користування спірною жилою площею.
Також, враховуючи, що відповідно до положень ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійснені ним прав користування, розпорядження своїм майном, а також згідно з Законом України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання" - громадянин України, а також іноземець чи особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язанні протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання, суд вважає, що вимоги позивачки про зобов'язання ВПРФО Малиновський РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти відповідачку з реєстраційного обліку з спірної житлової площі є правомірними та підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 2 ст. 107 Житлового кодексу УРСР у разі вибуття наймача та членів його сім'ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім'я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім'ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.
При оцінці у своїй сукупності обставин по справі судом також враховано той факт, що таке переселення відбулося у добровільному порядку за згодою відповідачки. Також суд не приймає до уваги доводи відповідачки, якими вона заперечувала проти позову, оскільки вони не основані на вимогах закону, яким може надаватися право на проживання в жилих приміщеннях власників квартир та будинків інших громадян.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, ст. 391, ч. 2 ст. 405 ЦК України, ст. 107 ЖК УРСР, Закону України „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", СУД, -
ВИРІШИВ
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку, - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування жилим приміщенням в однокімнатній квартирі, що знаходиться у АДРЕСА_4.
Зобов'язати ВПРФО Хмельницького ВМ Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області зняти ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, з реєстраційного обліку за адресою квартири, що знаходиться в АДРЕСА_4.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення у порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.