Постанова № 5284480, справа № 14/29

ПостановаГосподарське

Відомості з реєстру

Факт
Справа
14/29
Суддя
Гнатюк Г.М.
Дата ухвалення
23 червня 2009 р.
Форма судочинства
Господарське
Інстанція
Апеляційна
Регіон
Львівська область
Надійшло до реєстру
30 липня 2009 р.
Оприлюднено
10 червня 2010 р.

Текст

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

23.06.09 Справа № 14/29

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді –Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Перегінської селищної ради, смт.Перегінськ, Рожнятівського району від 29.03.2009р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2009р.

у справі № 14/29

за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2, с.Небилів, Рожнятівського району

до відповідача: Перегінської селищної ради, смт.Перегінськ

про визнання права на викуп земельної ділянки по вул.Базарна в смт.Перегінське, Рожнятівського району площею 0,5130га для обслуговування ринку “Торговий ряд”.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3 - представник

від відповідача: Гордій В.Г. –представник

Сторонам роз‘яснено їх права та обов‘язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Встановив :

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2009р. у справі №14/29 (суддя Булка В.І.) визнано за приватним підприємцем ОСОБА_2 право на викуп земельної ділянки по вул.Базарна, в смт.Перегінське, Рожнятівського району площею 0,5130га для обслуговування ринку “Торговий ряд”, згідно проведеної експертної оцінки, зобов’язано Перегінську селищну раду укласти з ПП ОСОБА_2 договір купівлі-продажу земельної ділянки та стягнено з відповідача на користь ПП ОСОБА_2 85,00грн. в повернення сплаченого державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуюсь із зазначеним рішенням, Перегінська селищна рада оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв‘язку з чим просить назване рішення скасувати та відмовити у задоволенні позову повністю. В обгрунтування зазначає, що місцевий господарський суд вийшов за межі позовних вимог, а також не врахував, що у відповідності до вимог п.1 ст.116 та п.6 ст.128 Земельного кодексу України, підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення селищної ради.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Однак, представник позивача в судових засіданнях спростовує доводи скаржника та просить оскаржуване рішення місцевого господарького суду залишити без змін, а апеляційну скаргу Перегінської селищної ради залишити без задоволення.

Ухвалою від 12.05.2008р. розгляд справи відкладався за клопотанням скаржника.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, заслухавши представників сторін, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2009 року слід скасувати, а апеляційну скаргу Перегінської селищної ради задоволити, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою в якій просить визнати за ним право на викуп земельної ділянки по вул.Базарна в смт.Перегінське, Рожнятівського району Івано-Франківської області , площею 0,5130га для обслуговування ринку “Торговий ряд” та зобов’язати Перегінську селищну раду укласти договір купівлі-продажу. Свої позовні вимоги, приватний підприємець ОСОБА_2 мотивує тим, що ним неодноразово подавались заяви (клопотання) з додатками на розгляд сесії Перегінської селищної ради про отримання дозволу на викуп вищезазначеної земельної ділянки, яка знаходиться у нього в оренді. Однак, Перегінська селищна рада неодноразово відмовляла в задоволенні заяв позивача щодо викупу вищезазначеної земельної ділянки (рішення Перегінської селищної ради від 13.07.2007 р., 02.10.2007 р., 05.02.2008 р. та 02.11.2008 р.)

Зазначені вище дії Перегінської селищної ради, на думку позивача, порушують його права та законні інтереси щодо набуття у власність земельної ділянки, на якій знаходяться належні йому на праві власності об'єкти нерухомості, зокрема 3 о’бєкти нерухомого майна за вищевказаною адресою площею 534 кв.м., огорожа, що підтверджується Свідоцтвом на право власності від 29.01.2009р.

Правомірність набуття у власність вказаної земельної підтверджує тим, що ним були подані всі необхідні документи в повному об'ємі, зокрема Проект землеустрою та експертна оцінка земельної ділянки, про що свідчить Витяг з Протоколу земельної комісії від 29.09.2008 р., яка надала погодження на викуп земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Рішенням Перегінської селищної ради шістнадцятої сесії п'ятого демократичного скликання (третє засідання) № 160-16/2008 від 02.11.2008 р. «Про розгляд відношень юридичних та фізичних осіб та заяв громадян селища», відмовлено в задоволені заяви підприємця Тринчука'В.В. на викуп орендованої ним (на підставі договору оренди від 01.09.2006 р.) земельної ділянки по вул. Базарна, в смт. Перегінське площею 0,5130 га для обслуговування ринку «Торговий ряд», в зв'язку з тим, що не проголосували депутати.

Пунктом 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо розпорядження об'єктами користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду. Пункт а) ч. 1 ст. 12 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.

В силу дії абз.1 ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. При цьому ч.2 ст. 116 Земельного кодексу України встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст. 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів АРК або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Частина 2 ст. 128 Земельного кодексу України передбачає, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки. До заяви (клопотання) додаються: а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці; б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу; в) свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності у разі продажу земельної ділянки суб'єкту підприємницької діяльності.

Відповідно до ч.3 ст. 128 Земельного кодексу України орган державної влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, Перегінською селищною радою неодноразово розглядалися заяви позивача щодо викупу земельної ділянки, про що приймалися рішення від 13.07.2007 р., 02.10.2007 р., 05.02.2008 р. та 02.11.2008р.

Згідно ст.З ЦК України однією із основних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Зокрема, цивільним законодавством передбачено (ст.627 ЦК України), що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням цього кодексу, інших актів законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства (ст.180 ГК України).

Згідно вимог ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Водночас, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї (ч.2 ст.14 ЦК України). Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ЦК України).

Крім цього, у відповідності до вимог п.1 ст.116 та п.6 ст.128 ЗК україни, підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки є рішення селищної ради. Згідно протоколу від 02.11.2008р. про надання дозволу на продаж земельної ділянки приватному підприємцю ОСОБА_2 площею 0,5130га по вул.Базарній, рішення не прийнято сесією, так як за дане питання не проголосувала необхідна кількість депутатів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому, у відповідності до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем не дотримано правил укладення господарських договір, визначений гл.53 ЦК України та гл.20 ГК України, а також належним чином не доведено підстав обов’язкового укладення з ним договору купівлі-продажу земельної ділянки, яке до 2011 року знаходиться у нього в оренді, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про безпідставність позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте без дотримання норм матеріального та процесуального права, а тому його слід скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Перегінської селищної ради задоволити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 18.03.2009 року у справі за №14/29 скасувати. Прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направляються в господарський суд Івано-Франківської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Кравчук Н.М.

Суддя Мирутенко О.Л.