Рішення № 5994635, справа № 2-258/2008

РішенняЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-258/2008
Суддя
Бабоїд О.М.
Дата ухвалення
6 травня 2008 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Перша
Регіон
Київська область
Надійшло до реєстру
28 квітня 2009 р.
Оприлюднено
25 червня 2010 р.

Текст

Справа № 2 - 258/2008 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2008 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: Бабоїд О.М. при секретарі: Шкляренко О.С.

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні м. Тараща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області про відновлення пропущеного права на вступ у спадщину,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом. В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, уточнивши їх, і будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив, що 18 липня 1994 року його баба ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 25, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті належатиме їй і на що за законом вона матиме право, заповіла йому та його рідній сестрі ОСОБА_3, по рівній частині кожному. 12 листопада 1998 року його баба ОСОБА_2 померла і після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, площею 58, 8 кв.м. , вартістю 24541 грн, розташованого на земельній ділянці розміром 0, 43 га.

Спадкоємцями за заповітом є він та його рідна сестра - ОСОБА_4, яка відмовилася від прийняття спадщини на його користь, подавши відповідну заяву нотаріусу.

Він прийняв спадщину відразу після смерті баби, оскільки вступив в управління будинком, здійснював його ремонт, вживав заходи по охороні спадкового майна, користувався земельною ділянкою, що відповідає положенням ст. 549 ЦК України 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, згідно якої спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В січні місяці 2008 року він звернувся до Таращанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті баби ОСОБА_2С, проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Той факт, що спадковий будинок належав на праві власності померлій стверджується рішенням виконавчого комітету Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області № 5 від 24.01.2008 року, згідно якого виконком визнав за ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року, право власності на житловий будинок, який розташований в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області; випискою з погосподарської книги Станишівської сільської ради, особовий рахунок № 510, згідно якої головою двору в будинку, розташованому в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, зазначена ОСОБА_2С, яка померла 12.11.1998 року; довідкою № 63/с від 26.03.2008 року, виданою виконавчим комітетом Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області, про те, що ОСОБА_2 до дня смерті - 12.11.1998 року була зареєстрована та постійно проживала в будинку в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, розташованого на земельній ділянці розміром 0, 43 га та була власником даного будинку.

В зв»язку з тим, що він прийняв спадщину, просить суд визнати за ним право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, площею 58, 8 кв.м. , вартістю 24541 грн, розташованого на земельній ділянці площею 0, 43 га.

Судові витрати бере на себе.

Представник відповідача позов визнав та, будучи допитаним в якості свідка у відповідності зі ст. 62 ЦПК України, пояснив, що не заперечує проти того, щоб за позивачем визнали право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, площею 58, 8 кв.м. , вартістю 24541 грн, розташованого на земельній

2

ділянці площею 0, 43 га.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову судове рішення ухвалюється при проведенні попереднього судового засідання в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності до того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За письмовою згодою сторін розгляд справи проводиться без фіксування технічними засобами.

Судом встановлено, що 18 липня 1994 року баба позивача ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області, зареєстрований в реєстрі за № 25, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що на день смерті належатиме їй і на що за законом вона матиме право, заповіла позивачеві та ОСОБА_3, по рівній частині кожному. 12 листопада 1998 року баба позивача ОСОБА_2 померла і після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, площею 58, 8 кв.м. , вартістю 24541 грн розташованого на земельній ділянці площею 0, 43 га.

Спадкоємцями за заповітом є позивач та його рідна сестра - ОСОБА_4, яка відмовилася від прийняття спадщини на користь позивача, подавши відповідну заяву нотаріусу.

Позивач прийняв спадщину відразу після смерті баби, оскільки вступив в управління будинком, здійснював його ремонт, вживав заходи по охороні спадкового майна, користувався земельною ділянкою, що відповідає положенням ст. 549 ЦК України 1963 року, який діяв на момент відкриття спадщини, згідно якої спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

В січні місяці 2008 року позивач звернувся до Таращанської державної нотаріальної контори з заявою про видачу йому свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок після смерті баби ОСОБА_2 , проте у видачі свідоцтва йому було відмовлено, в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок.

Той факт, що спадковий будинок належав на праві власності померлій стверджується рішенням виконавчого комітету Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області № 5 від 24.01.2008 року, згідно якого виконком визнав за ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року, право власності на житловий будинок, який розташований в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області; випискою з погосподарської книги Станишівської сільської ради, особовий рахунок № 510, згідно якої головою двору в будинку, розташованому в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, зазначена ОСОБА_2 , яка померла 12.11.1998 року; довідкою № 63/с від 26.03.2008 року, виданою виконавчим комітетом Станишівської сільської ради Таращанського району Київської області, про те, що ОСОБА_2 до дня смерті - 12.11.1998 року була зареєстрована та постійно проживала в будинку в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, розташованого на земельній ділянці розміром 0, 43 га та була власником даного будинку. З цього випливає, що будинок після її смерті переходить у власність спадкоємця - позивача в порядку спадкування за заповітом.

Таким чином, позивач прийняв спадщину і є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Вказані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Судові витрати позивач бере на себе.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 62, 130, 174, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 529, 548 - 549 ЦК Української РСР 1963 року, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2, яка померла 12.11.1998 року, яка складається з житлового будинку з господарськими будівлями, розташованого в с. Мала Березянка по вул. Піонерська, 5 Таращанського району Київської області, вартістю 24541 грн, розташованого на земельній ділянці площею 0, 43 га.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Таращанський суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.