Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И Справа №1-979/ 09
24 грудня 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва
в складі: головуючого – судді Павленко О.П.
при секретарі: Юферовій Є.Д.
з участю прокурора: Анісімова В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в залі суду кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого 07 лютого 2008 року Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з випробуванням строком на 2 роки
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України.
Судом було поставлено на обговорення питання про повернення кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 на додаткове розслідування, з огляду на те, що органом досудового слідства допущена неповнота, яка не може бути усунута в судовому засіданні, а саме: не встановлено фактичне місце проживання підсудного ОСОБА_1, який зник до передачі справи в суд, а розглянути справу у його відсутність неможливо.
Вислухавши думку прокурора, який заперечував проти направлення справи для проведення додаткового розслідування, суд прийшов до висновку, що кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України необхідно повернути прокурору Шевченківського району м.Києва для проведення додаткового розслідування виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 281 КПК України передбачено, що повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти, неправильності попереднього слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року “Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування” досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в тому числі і не були з’ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України, надійшла до Шевченківського районного суду м. Києва 06.07.2009 року. Відповідно до матеріалів зазначеної справи, щодо ОСОБА_1 слідчим був обраний запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою від 20 липня 2009 року кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_1 була прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 24 липня 2009 року.
Розгляд вищевказаної кримінальної справи відкладався в зв’язку з неявкою підсудного в судове засідання, судові повістки ОСОБА_1 вручені не були.
24 липня 2009 року до підсудного ОСОБА_1 судом застосовувався примусовий привід в судове засідання, який виконаний не був. Як вбачається з матеріалів, направлених на адресу суду на виконання постанови про привід, ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ніколи не проживав, прописаним по м. Києву та Київській області не значиться, в зв’язку з чим встановити місце його проживання не надалося можливим.
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 02 вересня 2009 року ОСОБА_1 був оголошений в розшук.
Постанова суду була направлена на виконання начальнику Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві 02.09.2009 року, але на протязі чотирьох місяців виконана не була.
Судом були прийняті відповідні заходи для встановлення місця проживання ОСОБА_1, направлені запити за місцем його реєстрації (ІНФОРМАЦІЯ_2) до ГУ МВС України у Львівській області. Із матеріалів перевірки вбачається, що ОСОБА_1 тривалий час не проживає за місцем реєстрації, в даний час можливо проживає у ІНФОРМАЦІЯ_6, але повна адреса місця його проживання не встановлена.
Судова повістка, направлена ОСОБА_1 за адресою: с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області, повернулась без вручення підсудному з повідомленням поштового відділення про непроживання ОСОБА_1 за вказаною адресою.
Центр соціально-психологічної реабілітації МБО «Служба порятунку дітей» на запит суду повідомив про те, що зв'язок з ОСОБА_1 був втрачений з вересня 2009 року.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що досудовим слідством допущена неповнота, а саме невстановлене місце постійного проживання ОСОБА_1 , який на час проведення досудового слідства за місцем реєстрації не проживав, за адресою: АДРЕСА_1 взагалі ніколи не проживав, а орган досудового слідства належним чином не перевірив вказану інформацію, що призвело до того, що ОСОБА_1 зник до передачі справи в суд, фактичне місце його проживання невідоме та встановлено не може бути на час розгляду справи, а розглянути справу у відсутність підсудного ОСОБА_1 неможливо.
Під час додаткового розслідування необхідно встановити фактичне місце проживання ОСОБА_1.
На підставі викладеного, керуючись ст.281 КПК України, суд-
п о с т а н о в и в:
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 309 ч.1 КК України повернути прокурору Шевченківського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
На постанову протягом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Апеляційного суду м.Києва через Шевченківський районний суд м.Києва.
Суддя: