Рішення № 8936282, справа № 2-3490/08

РішенняЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-3490/08
Суддя
Міросєді А. І.
Дата ухвалення
1 серпня 2008 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Перша
Регіон
Донецька область
Надійшло до реєстру
15 грудня 2009 р.
Оприлюднено
15 грудня 2009 р.

Текст

№ 2-3490/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2008 року. Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Міросєді А.І.,

при секретарі Ульянцевій С.А.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

розглянув у попередньому відкритому судовому засіданні е залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 «про розірвання шлюбу», -

встановив:

17 липня 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, поясняючи, що їх шлюб був зареєстрований у Костянтинівському міському відділі РАЦС Донецької області 24 лютого 1990 року, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 131. Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають. В обґрунтування заяви висловив, що шлюбні відносини та спільне проживання фактично припинені з жовтня 1992 року в зв'язку з різністю поглядів на життя. Вважає, що збереження сім'ї неможливе і недоцільне. Спору щодо поділу спільно нажитого майна немає. Просив розірвати шлюб з відповідачкою, судові витрати стягнути з нього.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також повідомив, що з жовтня 1992 року відповідачка мешкає в м. Українську Селідовського району Донецької області.

Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала в повному обсязі, проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у справі можливо постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено, що 24 лютого 1990 року сторони зареєстрували шлюб у відділі ЗАГС м. Костянтинівка Донецької області, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за№ 131 (а.с. 4).

Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.

Згідно зі ст.105 ч.3 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за заявою одного з подружжя на підставі рішення суду.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо бу,;е встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ст. 112 СК України).

Сторони шлюбні відносини припинили з жовтня 1992 року в зв'язку з різністю поглядів на життя. Крім того, у сторін фактично склалося своє життя.

Суд вважає, що шлюб розпався остаточно, подальше спільне життя подружжя, примирення сторін неможливе, продовження шлюбу буде суперечить моральним засадам сім'ї.

Спору про поділ спільного майна у сторін немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, ст.ст. 8, 10, 60, 130, 158, 174, 185, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

вирішив:

Шлюб, зареєстрований між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, у відділі ЗАГС м. Костянтинівка Донецької області 24 лютого 1990, про що в книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 131,- РОЗІРВАТИ.

При видачі органами РАГС свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути судовий збір з ОСОБА_1 в розмірі 17 (сімнадцять) гривень, а ОСОБА_2 звільнити від сплати судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.