Справа №2-4753 2007 рік
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 13 " листопада 2007 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі: головуючого - судді Іваненко Ю.Г.
при секретарі - Гой О.В.,
з участю представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 представника третьої особи Голосіївського
РУ ГУ МВС України в м. Києві - Дашутіна В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4
до ОСОБА_2 треті особи: ОСОБА_5, Голосіївське РУ ГУ МВС України в м. Києві про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, про зобов'язання знятись з реєстрації,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та третіх осіб про визнання таким, що втратили право користування жилим приміщенням, про зобов"язання знятись з реєстрації.
Свої вимоги мотивує тим, що предметом спору є домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку, житловою площею 99, 00 кв.м та з господарських і побутових будівель.
Позивач є власником 35/48 частини наведеного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою київською нотаріальною конторою 1 березня 2006р., за реєстром №5-1227, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 3 квітня 2006р. і записаний у реєстрову книгу під №5926. Цю частину житлового будинку позивач успадкував після смерті його матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Інші 13/48 частин вказаного домоволодіння належать третій особі за позовом - ОСОБА_5 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 16 січня 2007р., Ця хвала суду зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30 січня 2007р. і записана у реєстрову книгу під №5926.
Спірний житловий будинок в натурі між співвласниками ніколи не ділився, але умовно приміщення будинку поділено на три квартири і це зазначено в технічному паспорті на будинок.
Ще між попередніми власниками спірного будинку, тобто матір'ю позивача ОСОБА_6 та ОСОБА_7, склався порядок користування приміщеннями цього будинку, відповідно до якого мати позивача користувалась приміщеннями, що увійшли до квартири №1 та квартири №2, а ОСОБА_7 користувався приміщенням що увійшли до квартири №3 (згідно технічного паспорту на спірний будинок, від 13.07.1997р.). Такий порядок користування приміщеннями будинку було встановлено згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 1 березня 2005р.
Вказаний порядок користування приміщеннями будинку продовжує існувати між позивачем та третьою особою за позовом і по сьогоднішній день.
В свій час батько відповідача (рідний брат матері позивача) був співвласником будинку, що є предметом спору. Відповідач проживав та був прописаний в будинку з 1969р., тобто після свого народження, як член сім'ї власника будинку. Потім мати позивача набула частину будинку, що належала батьку відповідача, але вона не заперечувала проти проживання в будинку відповідача. Відповідач проживав та зареєстрований в квартирі №1, як член сім'ї матері позивача.
З 2002р. відповідач добровільно виселився з будинку і не проживає в ньому, але з реєстрації постійного місця проживання в будинку він не знявся. Місце його проживання позивачу не відомо.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1 повністю підтримав позовну заяву, з підстав викладених в ній та просив повністю її задовольнити.
Відповідач - ОСОБА_8 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечувала проти зняття його з реєстрації.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, просила слухати справу у її відсутності.
Представник третьої особи Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві - Дашутін В.В. покладався на розсуд суду.
Суд, вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
В даному судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є власником 35/48 частини домоволодіння АДРЕСА_1 яке складається з житлового будинку, житловою площею 99, 00 кв.м та з господарських і побутових будівель, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою київською нотаріальною конторою 1 березня 2006р., за реєстром №5-1227, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 3 квітня 2006р. і записаний у реєстрову книгу під №5926. Вказану частину житлового будинку позивач успадкував після смерті його матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до ухвали Голосіївського районного суду м. Києві від 16 січня 2007р., яка зареєстрована в Київському міському бюро технічної інвентаризації 30 січня 2007р. і записана у реєстрову книгу під №5926, інші 13/48 частини вказаного домоволодіння належать ОСОБА_5
Також, як встановлено в судовому засіданні, спірний будинок в натурі між співвласниками ніколи не ділився, але відповідно до технічного паспорту приміщення будинку умовно поділено на три квартири.
Згідно ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 1 березня 2005р., встановлено порядок користування приміщеннями цього будинку, відповідно до якого мати позивача ОСОБА_6 користувалась приміщеннями, що увійшли до квартири №1 та квартири №2, а ОСОБА_7 користувався приміщенням що увійшли до квартири №3 (згідно технічного паспорту на спірний будинок, від 13.07.1997р.).
Вказаний порядок користування приміщеннями будинку продовжує існувати між позивачем та третьою особою за позовом і по сьогоднішній день.
Як встановлено в судовому засіданні, батько відповідача (рідний брат матері позивача) був співвласником будинку, що є предметом спору. Відповідач проживав та був прописаний в будинку з 1969р., тобто після свого народження, як член сім'ї власника будинку. Потім мати позивача набула частину будинку, що належала батьку відповідача, але вона не заперечувала проти проживання в будинку відповідача. Відповідач проживав та зареєстрований в квартирі №1, як член сім'ї матері позивача.
З 2002р. відповідач добровільно виселився з будинку і не проживає в ньому, але з реєстрації постійного місця проживання в будинку він не знявся. Місце його проживання позивачу не відомо.
В судовому засідання відповідач ОСОБА_2 не заперечував той факт, що він не проживає в зареєстрованій квартирі, а тому відповідач втратив право користування спірним житловим будинком на підставі ст. ст. 71, 72 ЖК України, так як без поважних причин більше шести місяців не користувався цим будинком.
Згідно ст. 405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Тому, після наведеного часу (тобто після набрання чинності ЦК України в редакції 2004р.), відповідач втратив право користування цим житлом, ще й з підстав наведеної норми права, оскільки був відсутній понад один рік в спірному будинку без поважних причин.
Згідно ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника будинку, що проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користується жилими приміщеннями нарівні з власником будинку.
Як встановлено в судовому засіданні, після того, як припинилось право власності матері позивача ОСОБА_6 на спірний будинок після її смерті, припинилось і право на користування у відповідача ОСОБА_2 на цей будинок, оскільки, право членів сім'ї (та колишніх членів сім'ї) власника, на користування приміщеннями спірного будинку, є похідним від його права власності на цей будинок.
Після набуття позивачем права власності на 35/48 частин будинку, що є предметом спору, позивач не давав згоду на проживання відповідача у цьому будинку, тому ОСОБА_2 не набув у встановленому законом порядку, права на користування спірною частиною будинку.
Згідно ст. 319 ЦК України, позивач як власник має право на свій розсуд володіти, користуватися і розпоряджатись належним йому майном, тобто відповідною частиною спірного будинку.
Таким чином, в будь якому разі, після того як позивач набув право власності на спірну частину житлового будинку, відповідно до вищенаведеного, відповідач повинен бути виселений з цього будинку.
Однак, оскільки відповідач не проживає в зареєстрованій квартирі, ОСОБА_4 не просить суд виселити відповідача.
В судовому засіданні встановлено, що на сьогоднішній день позивач та члени його родини - дружина та двоє їхніх неповнолітніх дітей проживають в спірному будинку, позивач несе всі витрати по оплаті комунальних платежів за будинок в тому числі і за відповідача. Реєстрація відповідача в спірному будинку порушує права позивача як власника цього будинку.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, позивач має право вимагати усунення будь - яких перешкод в реалізації ним права власності на цю квартиру.
Отже, виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та доведені в даному судовому засіданні.
На підставі наведеного та керуючись ст. 319, 346, 391, 405 ЦК України, ст. 71. 72, 156 ЖК України, ст. ст. 3, 4, 15, 10, 57, 58, 130, 174, 175, 195, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_5, Голосіївське РУ ГУ МВС України про визнання особи таким, що втратив право користування жилим приміщенням, про зобов'язання знятися з реєстрації - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право на користування житловим будинком АДРЕСА_1.
Зобов"язати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, знятись з реєстрації в житловому будинку АДРЕСА_1.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Сайт використовує аналітику та рекламні ідентифікатори. Умови