Рішення № 9381663, справа № 2-4641/10

РішенняЦивільне

Відомості з реєстру

Факт
Справа
2-4641/10
Суддя
Лемешко Алла Сергіївна
Дата ухвалення
7 травня 2010 р.
Форма судочинства
Цивільне
Інстанція
Перша
Регіон
м. Севастополь
Надійшло до реєстру
17 травня 2010 р.
Оприлюднено
11 травня 2011 р.

Текст

Справа №2-4641/10

категорія №

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2010 року Нахімовський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого судді - Лемешко А.С.,

при секретарі – Пус М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/3 частку квартири, та зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, зобов’язання до виконання умов договору,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, уточнивши свої позовні вимоги, звернулася до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 дійсним, зобов’язання до виконання умов договору.

У судовому засідання представник позивачки за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. 04 жовтня 2007 року вона звернулася до Другої Севастопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті свого чоловіка. Спадкове майно складається з 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 яка належала на праві власності померлому. У встановлений законом строк вона зверталася до нотаріальної контори з проханням видачі їй свідоцтва про право на спадщину за законом, однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено з причин відсутності у неї оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру. Згідно відповіді КП БТІ і ДРОНМ у м. Севастополі, право власності на спірну квартиру зареєстровано по 1/3 частки за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням Придніпровської залізниці 13.12.1999 року на підставі розпорядження №4125 від 13.12.1999 року. Оригінал правовстановлюючого документу на квартиру зберігається у колишньої дружини померлого ОСОБА_4 - відповідачки ОСОБА_2, яка відмовилася видати документ до нотаріальній контори для оформлення спадщини, у зв’язку з чим, позивачка вимушена була звертатися до суду з даним позовом. У задоволенні зустрічного позову просить відмовити, оскільки позивачі за зустрічним позовом не довели дійсність договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений з порушенням норм діючого законодавство, тому є нікчемним.

Відповідач ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_3 за довіреністю - ОСОБА_8 позовні вимоги за основним позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/3 частку квартири не визнали, просять у його задоволення відмовити. Зустрічні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять його задовольнити в повному обсязі посилаючись на те, що ОСОБА_3 є дитиною ОСОБА_2, яка є колишньою дружиною померлого ОСОБА_4. 06 грудня 2004 року між ОСОБА_4 і ОСОБА_2 за взаємною угодою був укладений договір купівлі-продажу 1/3 частки квартири АДРЕСА_1, яку оцінили у 21600 гривень без нотаріального засвідчення. Згідно договору ОСОБА_2 зобов’язувалася щомісячно сплачувати ОСОБА_4 суму у розміри 500 гривень. Після отримання ОСОБА_4 усій домовленій суми він зобов’язувався знятися з реєстраційного обліку та оформити договір купівлі-продажу або дарування своєї частки квартири згідно з законодавством. Умови договору виконувалися, що піддержується розписками, які є у матеріалах справи. Однак нотаріально укласти договір купівлі-продажу вони не змогли, оскільки був накладений арешт на квартиру, а потім ОСОБА_4 помер. У зв’язку с чим вони просять зобов’язати ОСОБА_1 неухильно виконувати умові договору, укладеного між ОСОБА_2 і померлим ОСОБА_4 і визнати договір дійсним.

Суд, вислухавши сторону, представників, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а у зустрічному позові необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 згідно з даними БТІ та ДРОНМ зареєстрована на праві власності по 1/3 частки за ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням Придніпровської залізниці 13.12.1999 р. на підставі розпорядження № 4125 від 13.12.1999 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Єдиним спадкоємцем за законом першої черги після його смерті є законна дружина, позивачка ОСОБА_1, яка у встановлений законом строк звернулася до нотаріальної конторі з заявою про прийняття спадщини. Однак у видачі свідоцтва їй було відмовлено з причин відсутності у неї оригіналу правовстановлюючого документу на квартиру, який зберігається у відповідачки ОСОБА_2, яка відмовилася надати його до нотаріальної контори.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Згідно з ч.1 ст.1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У зв’язку з чим, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню і за нею необхідно визнати право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_4

Щодо заявлених зустрічних позовних вимог, суд вважає що вони не підлягають задоволенню, оскільки не спроможні та суперечать матеріалам справи, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.2 ст.220 ЦК України, договір купівлі-продажі квартири може бути визнаний судом дійсним, якщо сторони домовились відносно усіх істотних умов договору, повно або частково виконання договору але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Відповідачка ОСОБА_2 у своєму зустрічному позові просить визнати договір купівлі-продажу 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 дійсним посилаючись на ч.2 ст.220 ЦК України, однак у своєму позову вона посилається на те, що померлий ОСОБА_4 не ухилявся від виконання договору, а раптово помер, і це є підставою визнання договору дійсним.

Крім того, як убачається з матеріалів справи та свідчить з пояснень самої відповідачки ОСОБА_2, умови договору не виконані, оскільки гроші за домовленістю сторін за договором не виплачені. Остання протягом року не здійснювала жодних виплат щодо умов договору.

Суд вважає, що позивачі за зустрічним позовом не довели суду ті обставини, на які вони посилаються, що померлий ОСОБА_4 ухилявся від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу своєї частки квартири, а також що ними виконані усі умови вказаного договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд критично оцінює надані позивачами за зустрічним позовом копії розписок, які нібито писав померлий ОСОБА_4, оскільки з них не видно за що ж останній отримував від відповідачки гроші.

Вимоги позивачів за зустрічним позовом щодо зобов’язання ОСОБА_1 неухильно виконувати умови договору, укладеного між ОСОБА_2 і ОСОБА_4 не можуть бути задоволені, оскільки не відповідають діючому законодавству та суперечать правам та інтересам сторони.

У відповідності до діючого законодавства і п.13 роз’яснення Пленуму ВС України від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемними є правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню і у відповідності ст.220 ЦК України, у якої роз’яснюється, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не може бути визнаний судом дійсним.

Керуючись ст.ст. 220,358,361,364,1223 ЦПК України, ст.ст. 10,30,60,79,88,212–215 ЦПК України суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку квартири №5, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору дійсним, зобов’язання до виконання умов договору – відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-ти денний строк з моменту проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження та наданні після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги.

Головуючий – суддя: /підпис/ А.С. Лемешко

Згідно з оригіналом:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя А.С. Лемешко