Постанова № 96889464, справа № 561/252/21

ПостановаАдмінправопорушення

Відомості з реєстру

Факт
Справа
561/252/21
Суддя
Дідик А. В.
Дата ухвалення
14 травня 2021 р.
Форма судочинства
Адмінправопорушення
Інстанція
Перша
Регіон
Рівненська область
Надійшло до реєстру
14 травня 2021 р.
Оприлюднено
17 травня 2021 р.

Текст

Справа № 561/252/21

ПОСТАНОВА

іменем України

14 травня 2021 року смт Зарічне

Суддя Зарічненського районного суду Рівненської області Дідик А. В., за участю секретаря судового засідання Расевич Г. І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, направлені від відділення поліції №2 Вараського РВП ГУНП в Рівненській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого у АДРЕСА_1 , одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з неповною середньою освітою, ветеран війни, інвалід війни третьої групи, до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

За даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 333974 від 30 березня 2021 року (далі - Протокол), ОСОБА_1 , 30 березня 2021 року об 14:55 год. у с. Морочне по вул. Набережна, 4, керував мотоциклом "JIANSHE" н/з НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху за що передбачена відповідальність у ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 з`явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що 30 березня 2021 року близько 13:00 год. під`їхав на мотоциклі "JIANSHE", н/з НОМЕР_1 до приміщення сільської ради у с. Морочне Вараського району, Рівненської області з метою з`ясування питання про виділення йому земельної ділянку, як учаснику ООС. У сільській раді в нього виник конфлікт із старостою ОСОБА_2 з приводу не виділення йому землі на яку очікує з 2015 року, внаслідок чого працівники сільської ради викликали поліцію. Вину у вчинені конфлікту визнає. Вказав, що у стані алкогольного сп`яніння на момент приїзду до сільської ради не перебував, а вжив алкоголь пізніше. Неодноразово зазначав, що транспортним засобом у стані сп`яніння не керував.

Суд, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, згідно зі ст. 245 КУпАП, є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи з дотриманням процесуальної форми її розгляду.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами, особами в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного або іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється:керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У підтвердження винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП поліцейським надано наступні докази, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 333974 від 30 березня 2021 року (а. с. 1-2);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого 30 березня 2021 року об 13 год. 05 хв., ОСОБА_1 , направлявся на огляд до медичного закладу Зарічненської ЦРЛ поліцейським ОСОБА_3 , але огляд не проводився, від проходження огляду ОСОБА_1 , відмовився (а. с. 3)

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який проведений у зв`язку з виявленими у , ознаками: алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови). Огляд не проводився. Свідками вказані ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 (а. с.4);

- поясненнями свідків ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 (а. с.5);

- постанова серії БАВ №114810, складена поліцейським ОСОБА_3 , 30 березня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП;

- Разом із матеріалами справи про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності суду надано оптичний диск з записом процесу оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст 130 КУпАП відеофайли з якого досліджувались у судовому засіданні. На відеозаписі наданого працівниками поліції (файл ING_7714) час з 00:00 по 03:43 (запис на відео з 01 секунди по 54 секунду) працівник поліції, підходить до особи яка стоїть біля мотоцикла червоного кольору "JIANSHE" д.н.з. НОМЕР_1 , та запитує, в нього "Чому ви від нас втікали і не зупинились на нашу вимогу на, що останній відповів "коли". Після чого чути як працівник поліції говорить "просто то був не зареєстрований транспортний засіб, можливо я помилився". Крім того у інших частинах відеозиписів прослідковується, що ОСОБА_1 , на момент проведення відеофіксації працівниками поліції, не керував т/з а саме, мотоциклом червоного кольору "JIANSHE" д.н.з. НОМЕР_1 , а лише стояв біля нього. Доказів у підтвердження того, що ОСОБА_1 , керував транспортним засобом на момент зупинки працівниками поліції не надано, як і відсутній відеозапис зупинки чи факту керування останнім транспортним засобом.

Дослідивши надані поліцейським докази суд зазначає наступне:

Згідно п. 7 Розділу І, п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі – Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже працівники поліції зобов`язані забезпечити огляд у медичному закладі у відповідності із нормами ст. 266 КУпАП у порядку визначеному Інструкцією.

За діючою на дату вчиненння адміністративного правопорушення редакцією ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , не погодився проходити освідчення на встановлення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі і направлявся працівниками поліції на огляд до медичного закладу, що підтверджує направлення на огляд.

При дослідженні направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 березня 2021 року, яке є Додатком 1 до Інструкції, встановлено, що ОСОБА_1 , направлявся працівниками поліції на огляд до медичного закладу, об 13:05 год. (а. с. 3), при тому, що факт керування транспортним засобом мав місце (за даними протоколу) об 14 год. 55 хв. цього ж дня, тобто пізніше часу направлення водія на огляд.

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, долучений до матеріалів справи, не містить відомостей про особу, щодо якої він складений, що робить його ненадежним доказом.

Таким чином направлення на огляд та акт огляду є неналежними доказами. Крім того, недотримання сукупності дій, визначених законом, щодо забезпечення поліцейськими направлення особи для проведення огляду на стан сп`яніння, виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності за відмову від проходження освідчення на встановлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки порушена норма ч. 3 ст. 266 КУпАП.

Слід також зазначити, що в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 333974 від 30 березня 2021 року, зазначено, що ОСОБА_1 , від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, у присутності двох свідків, чим порушив п. 2.9а Правил дорожнього руху. Пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року передбачено, що "Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із вказаної норми вбачається, що саме факт перебування водія у стані алкогольного чи іншого сп`яніння під час керування транспортним засобом є першочерговим для притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за п. 2.9а..

Основним, належним та допустимим доказом для встановлення факту перебування у стані сп`яніння є покази спеціальних приладів (алкотестерів) на місці зупинки транспортного засобу, зафіксований належним чином, чи висновок лікаря у закладі охорони здоров`я, у випадку незгоди водія пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Доказів того, що ОСОБА_1 , керував т/з в стані алкогольного сп`яніння працівниками поліції не надано та не отримано під час розгляду справи у суді.

За ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Оцінюючи докази у сукупності, суд керується положеннями ст. ст. 251, 252 КУпАП.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У п.1 ст.11 Загальної декларації прав людини, у п.2 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, у п.2 ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, у принципі 36 Зводу принципів захисту всіх осіб, у ст. 62 Конституції України закріплено одне з найважливіших положень демократичної, правової держави презумпцію невинуватості, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні правопорушення і не може бути притягнута до відповідальності, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Зміст принципу «поза розумним сумнівом» сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України», відповідно до якого доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає із зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення. Отже, докази повинні бути настільки переконливими, що сумнівів при розгляді справи не повинно бути, а якщо вони є, то повинні тлумачитись тільки на користь особи, відносно якої вирішується питання щодо притягнення до відповідальності.

У відповідності до вимог п. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним, а відповідно і у даних правовідносинах немає складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Отже у справі відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 5 ст. 266 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яка притягнута до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником шляхом подання апеляційної скарги через Зарічненський районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя А. В. Дідик