Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР

УКАЗ

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів Української РСР

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 5 травня 1993 року N 3177-XII,

від 19 листопада 1997 року N 649/97-ВР

Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

Внести зміни і доповнення до таких законодавчих актів Української РСР:

I. В Указі Президії Верховної Ради Української РСР від 17 серпня 1966 року "Про примусове лікування і трудове перевиховання хронічних алкоголіків" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1966 р., N 32, ст. 196; 1973 р., N 15, ст.110; 1975 р., N 37, ст. 419; 1982 р., N 48, ст.774; 1985 р., N 33, ст. 787):

1. Частину другу статті 1 і статтю 2 викласти в такій редакції:

"Особи, хворі на хронічний алкоголізм, які ухиляються від добровільного лікування або продовжують пиячити після лікування і систематично порушують при цьому громадський порядок або права інших осіб, підлягають направленню до лікувально-трудового профілакторію для примусового лікування і трудового виховання на строк від шести місяців до одного року.

2. Питання про направлення до лікувально-трудового профілакторію осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, розглядається за поданням органу внутрішніх справ, погодженим з прокурором, районним (міським) народним судом при наявності медичного висновку за клопотанням трудових колективів, державних органів, установ, громадських організацій або близьких родичів.

Розгляд матеріалів провадиться не пізніше двадцяти днів з дня їх одержання у відкритому судовому засіданні з обов'язковою участю особи, щодо якої порушено клопотання, та за її бажанням - адвоката, а в необхідних випадках - також представників державного органу, установи, громадської організації, трудового колективу, близького родича зазначеної особи, які порушили клопотання про направлення її на примусове лікування. Якщо в судовому засіданні бере участь прокурор, суд повинен призначити адвоката незалежно від бажання особи, щодо якої порушено клопотання.

Постанову суду про направлення або відмову в направленні до лікувально-трудового профілакторію може бути оскаржено у вищестоящий суд особою, щодо якої порушено клопотання, а також особою, органом, що порушили клопотання, чи опротестовано прокурором протягом семи днів з моменту її проголошення.

Постанова суду виконується органом внутрішніх справ".

2. Доповнити Указ статтею 4-1 такого змісту:

"4-1. У разі систематичного порушення особою, яка перебуває в лікувально-трудовому профілакторії, порядку примусового лікування і трудового виховання, в результаті чого заходи лікувально-виховного впливу не дали позитивних наслідків, за поданням адміністрації профілакторію, погодженим з комісією по боротьбі з пияцтвом при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів і прокурором, на підставі медичного висновку районний (міський) народний суд за місцем знаходження профілакторію може продовжити їй строк перебування в профілакторії. При цьому загальний строк перебування в профілакторії не може перевищувати двох років.

Зазначене подання розглядається судом у десятиденний строк з моменту його одержання з обов'язковою участю особи, щодо якої порушено питання про продовження строку перебування в профілакторії, та за її бажанням - адвоката.

Постанову суду про продовження або відмову в продовженні строку перебування в профілакторії може бути оскаржено у вищестоящий суд особою, щодо якої розглядалось це питання, адміністрацією профілакторію та комісією по боротьбі з пияцтвом при виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів чи опротестовано прокурором протягом семи днів з моменту її проголошення".

3. Частину першу статті 5 викласти в такій редакції:

"Час перебування в лікувально-трудовому профілакторії зараховується в загальний трудовий стаж".

II. Розділ II втратив чинність

(згідно із Законом України від 19.11.97 р. N 649/97-ВР)

III. Розділ III втратив чинність

(згідно із Законом України від 19.11.97 р. N 649/97-ВР)

IV. Розділ IV втратив чинність

(згідно

із Законом України від 05.05.93 р. N 3177-XII)

V. У Кримінальному кодексі Української РСР:

1. У назві та тексті статті 229-8 виключити слова "чи вживання наркотичних засобів без призначення лікаря".

2. З частини другої статті 229-10 виключити слова і цифри "за вживання наркотичних засобів без призначення лікаря (стаття 229-8), а також".

VI. У назві, частинах першій та другій статті 44 Кодексу Української РСР про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до N 51, ст. 1122; 1987 р., N 35, ст. 674) виключити відповідно слова: "чи вживання наркотичних засобів без призначення лікаря", "а так само вживання наркотичних засобів без призначення лікаря" та "а так само яка добровільно звернулася до медичного закладу за поданням медичної допомоги в зв'язку з вживанням наркотичних засобів без призначення лікаря".

VII. У зв'язку з цим Указом:

1) звільнити з лікувально-трудових і лікувально-виховних профілакторіїв осіб, які перебувають у них понад один рік;

2) скоротити до одного року час перебування в лікувально-трудовому або лікувально-виховному профілакторії особам, яким примусове лікування призначено на строк понад один рік і які перебувають в лікувально-трудовому або лікувально-виховному профілакторії менше цього строку.

Звільнення та скорочення строку перебування у профілакторіях осіб, зазначених у пунктах першому і другому цього розділу, здійснюється за постановами адміністрації профілакторіїв, санкціонованими прокурором і погодженими з комісіями по боротьбі з пияцтвом при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів за місцем знаходження профілакторіїв, а при розгляді справ щодо неповнолітніх - також з комісіями у справах неповнолітніх.

Передбачені цим розділом положення підлягають виконанню протягом трьох місяців після набрання Указом чинності.

Голова Верховної Ради

Української РСР

Л. КРАВЧУК

м. Київ

28 січня 1991 року

N 663-XII