Про підвищення соціальних гарантій для трудящих

ЗАКОН

УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про підвищення соціальних гарантій для трудящих

Закон введено в дію з 1 жовтня 1991 року

Постановою Верховної Ради Української РСР

від 3 липня 1991 року N 1281-XII

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 15 травня 1992 року N 2355-XII,

від 22 квітня 1993 року N 3127-XII

Стаття 1. Втратила чинність

(згідно із Законом України

від 15.05.92 р. N 2355-XII)

Стаття 2. Установити мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності на рівні 90 процентів мінімальної заробітної плати.

(стаття 2 із змінами, внесеними згідно із

Законом від 15.05.92 р. N 2355-XII)

Мінімальний розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною віком до 14 років установлюється статтею 47 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 5, ст. 21).

(статтю 2 доповнено частиною другою згідно із

Законом України від 22.04.93 р. N 3127-XII)

Стаття 3.

Цей Закон поширюється на працівників, які перебувають у трудових відносинах на умовах найму з підприємствами, установами і організаціями всіх форм власності, а також з окремими громадянами.

Дія статті 2 Закону поширюється також на інших осіб, які сплачують внески на соціальне страхування.

Голова Верховної Ради

Української РСР

Л. КРАВЧУК

м. Київ

3 липня 1991 року

N 1280-XII