LawestroВідкриті дані

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

Втратив чинність Постанова · Кабінет Міністрів України · від 15 грудня 2010 р. · № 1230

Внесено до реєстру
6 січня 2011 р.
Код у реєстрі
54365/2011

Опубліковано: Офіційний вісник України від 14.01.2011, № 1, ст. 15; Урядовий кур'єр від 14.01.2011, № 6, ст. -

діяльність господарськафонд страховийдокументаціянагляд державнийконтроль державний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 15 грудня 2010 р. N 1230

Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

Відповідно до статей 5 і 22 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю), що додаються.

Прем'єр-міністр України

М. АЗАРОВ

Інд. 33

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 15 грудня 2010 р. N 1230

КРИТЕРІЇ,

за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері створення, формування, ведення та використання страхового фонду документації, є:

важливість об'єктів та виробів для оборони, економіки і безпеки держави, для забезпечення життєдіяльності населення;

можливість виникнення на об'єкті надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру;

наявність на об'єкті значних культурних та історичних цінностей.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти господарювання незалежно від форми власності відносяться до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього і незначного.

3. До суб'єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб'єкти:

які є виконавцями державного оборонного замовлення;

яким встановлено мобілізаційне завдання;

які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

4. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб'єкти, у власності, володінні чи користуванні яких перебувають:

об'єкти підприємств, які внесені до Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів;

об'єкти, які підлягають постійному та обов'язковому обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами;

об'єкти систем життєзабезпечення населення і транспортних зв'язків.

5. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб'єкти, у власності, володінні чи користуванні яких перебувають об'єкти культурної спадщини.

6. Планові перевірки суб'єктів господарювання проводяться:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

із незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять років.


Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі