Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.02.2011

м. Київ

N 10

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 175/18913

Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Зміст

1. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів" від 4 лютого 2011 року N 10.

- Інструкція з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале.

2. Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів.

тритикале

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.02.2011

м. Київ

N 10

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 175/18913

Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Відповідно до статей 9 та 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 N 1294 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале (додається).

1.2. Інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (додається).

2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Поєдинок М. С.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Тригубенка С. М.

Перший заступник Міністра

М. Д. Безуглий

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби

технічного регулювання

України - заступник Голови

комісії з реорганізації

Держспоживстандарту України

С. М. Орєхов

Голова ліквідаційної комісії

Державного комітету України

з питань регуляторної

політики та підприємництва

Г. Яцишина

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.02.2011 N 10

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 175/18913

Інструкція

з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає технологію виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале борошномельними підприємствами.

1.2. За біологічними і технологічними характеристиками зерно тритикале є гібридом пшениці та жита.

1.3. Для виробництва борошна використовують зерно тритикале першого та другого класів згідно з ДСТУ 4762:2007 "Тритикале. Технічні умови".

1.4. Фізичні властивості товарного зерна тритикале, вирощеного в Україні, характеризують за такими показниками: натура - 630 - 750 кг/м3; маса 1000 зерен - 36,70 - 49,93 г; загальна склоподібність - 39 - 81 %; крупність - залишки на ситах з отворами: розміром 3,0 х 20 мм - 5,94 - 43,35 %; розміром 2,5 х 20 мм - 3,56 - 14,02 %; розміром 2,0 х 20 мм - 0 - 8,09 %; розміром 1,7 х 20 мм - 0 - 2,4 %.

1.5. Хімічний склад основних речовин тритикале, %: протеїн - 10 - 18; крохмаль - 59 - 65; клітковина - 2,66 - 3,18; жир - 1,79 - 2,19; цукор - 3,29 - 4,85; зола - 1,69 - 2,35.

1.6. Заготівля, очищення, сушіння, активне вентилювання, захист зерна тритикале від шкідників зерна, приймання, зберігання і відпуск здійснюються борошномельними підприємствами відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434, "Правил организации и ведения технологического процесса на элеваторах и хлебоприемных предприятиях", затверджених наказом Мінзаготівель СРСР від 25.03.83 N 251.

II. Асортимент продукції

2.1. Із зерна тритикале на борошномельних підприємствах виробляють борошно хлібопекарське:

першого ґатунку;

другого ґатунку;

обойне.

2.2. При підготовці зерна до помелу виділяють:

побічні продукти - висівки та відходи кормові I і II категорій;

відходи некормові III категорії.

III. Види помелів та норми виходу продукції

3.1. Базові показники якості зерна тритикале, при помелі якого одержують базисні норми виходів продукції, такі: вологість (середньозважена) - 14,5 %; зольність, %: при сортових помелах - 1,85; при обойному помелі - 1,97; натура - 680 г/л; вміст зернової домішки -

1 %, вміст сміттєвої домішки - 1 %, у тому числі шкідливої - 0,1 %, загальна склоподібність при сортових помелах - 40 %.

3.2. Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції наведено в додатку 1.

3.3. Розрахунковий вихід продукції визначає виробнича (технологічна) лабораторія борошномельного підприємства на основі встановленого базисного виходу та показників фактичної якості перероблюваного зерна і нормативів надбавок і знижок згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.02.98 N 83 (далі - Правила). Додержання борошномельними підприємствами норм виходу борошна є обов'язковим.

IV. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно

4.1. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно здійснюється у такій послідовності:

приймання, розміщення і зберігання зерна;

передача і підготовка зерна до помелу;

переробка підготовленого зерна тритикале на хлібопекарське сортове та обойне борошно;

пакування, маркування, зберігання і відпуск споживачам борошна, побічних продуктів та відходів.

4.2. Зерно, що направляється із зерносховища в зерноочисне відділення борошномельного підприємства, повинно мати такі показники якості:

оптимальна вихідна вологість при сортових помелах - до 14,5 %, обойному помелі - на рівні, який забезпечує одержання борошна стандартної вологості;

вміст зерен пшениці - не більше 5,0 %;

вміст сміттєвої домішки - не більше 2 % (при доробці в елеваторі - не більше 1 %), в тому числі:

зіпсованих зерен - не більше 0,5 %;

шкідливої домішки - не більше 0,3 %;

в числі шкідливої домішки вміст сажки і ріжок, окремо або разом, не повинен перевищувати 0,05 %, а гірчака і в'язеля (окремо або разом) - 0,05 % із загальної норми 0,1 %;

вміст фузаріозних зерен - не більше 0,5 %;

вміст зернової домішки - не більше 7 %, в тому числі пророслих зерен - не більше 3,0 % (за аналізом до очищення).

4.3. Зерно на переробку постачається доброякісне, не пошкоджене самозігріванням та сушінням, без затхлого, солодового та інших сторонніх запахів.

4.4. Підготовка зерна до помелу здійснюється в такій послідовності:

приймання зерна за масою із зерносховища у силоси (бункери) для неочищеного зерна;

зважування зерна на автоматичних вагах;

формування помельної суміші тритикале;

видалення (перше) металомагнітної домішки на магнітних сепараторах;

підігрівання зерна в холодну пору року в спеціальних апаратах;

сепарування (перше) зерна в повітряно-ситових сепараторах;

видалення мінеральної домішки в каменевідбірниках;

видалення коротких домішок у кукілевідбірниках;

видалення довгастих домішок у вівсюговідбірниках, концентраторах;

видалення (друге) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;

обробка (перша) в оббивальних або лущильних машинах;

видалення легких домішок в аспіраторах;

холодне кондиціювання зерна - зволожування в апаратах і відволожування у силосах (бункерах);

обробка (друга) в оббивальних машинах або ентолейтерах-знезаражувачах;

сепарування (друге) в повітряно-ситових сепараторах;

видалення (третє) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;

зволожування і відволожування зерна перед I драною системою;

дозування на автоматичних вагах або дозаторах перед I драною системою.

4.5. Параметри зерноочисних машин необхідно підбирати з урахуванням вмісту і складу домішок у партії зерна, яке переробляють. У сепараторах установлюються сита з полотен з розміром отворів: сортувального - 4,0 мм х 20 мм, підсівного - діаметром 2,0 мм. У трієрах-кукілевідбірниках робочі органи повинні мати діаметр чарунок 4 - 5 мм при первинній обробці і 3 - 4 мм - на контролі; у трієрах-вівсюговідбірниках - 8 - 10 і 9 - 11 мм відповідно.

Суха обробка поверхні зерна тритикале проводиться в оббивальних машинах з абразивним або металевим сітчастим циліндром. При цьому зольність зерна повинна знижуватися на 0,02 - 0,04 %, а кількість битих зерен збільшуватися не більше ніж на 1 - 2 %.

4.6. Гранично допустимий

вміст домішок у зерні, що направляється на I драну систему, %:

зерен пшениці

- 4,0

зернової домішки

- 5,0

зокрема пророслих зерен

- 3,0

сміттєвої домішки (всього)

- 0,4

зокрема куколю

- 0,1

шкідливої домішки (всього)

- 0,05

зокрема:

гірчака повзучого і в'язеля різнокольорового (разом)

- 0,04

насіння геліотропа опушеноплідного і триходесми сивої

- не допускається

мінеральної домішки

- не допускається

фузаріозних зерен

- 0,3.

Кількість пророслих зерен встановлюють за результатами аналізу зерна до очищення.

4.7. Масова частка білка в перерахунку на суху речовину зерна тритикале має бути не менше ніж 10 %, а число падання - не менше ніж 100 с.

4.8. Кондиціювання зерна проводять шляхом зволожування водою, яка має температуру 30 - 40° C, або водяною парою з подальшим відволожуванням його в засіках за такими режимами:

для односортного помелу з виходом борошна першого ґатунку 70 %:

вологість зерна - 15,5 - 16,0 %;

тривалість відволожування - 7 - 8 год.;

для односортного помелу з виходом борошна другого ґатунку - 87 %:

вологість зерна холодного кондиціювання - 14,5 - 15,5 %;

тривалість відволожування - 3 - 5 год.;

вологість зерна при обробці парою - 14,5 - 15,5 %;

тиск пари - 0,10 - 0,15 МПа;

експозиція пропарювання - 30 - 40 с;

тривалість відволожування - 2 - 3 год.;

для двосортного помелу з виходом борошна першого і другого ґатунків 80 %:

вологість зерна холодного кондиціювання - 15,5 - 16,0 %;

тривалість відволожування - 8 - 9 год.;

вологість зерна при обробці парою - 14,0 - 15,0 %;

тиск пари - 0,10 - 0,15 МПа;

експозиція пропарювання - 25 - 30 с;

тривалість відволожування - 3 - 4 год.

4.9. Для всіх помелів незалежно від способу кондиціювання зерно перед I драною системою зволожують на 0,5 % і відволожують протягом 20 хв.

При обойному помелі кондиціювання зерна не є обов'язковим.

4.10. Обойний помел тритикале здійснюють на вальцьових верстатах і розсійниках для обойного помелу жита. Параметри вальцьових верстатів, режими подрібнення, розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по системах обойного помелу, сітки дротяні для сит розсійників вибирають відповідно до Правил.

З метою інтенсифікації процесу помелу і збільшення вмісту в борошні дрібних фракцій можливе застосування бичових вимелювальних машин для обробки продуктів після вальцьових верстатів; при цьому схід з бичових машин направляють на вальцьовий верстат наступної системи, прохід - у розсійник даної системи з такими середніми питомими навантаженнями:

на вальцьову лінію - не більше 300 кг/см/добу,

на просіювальну поверхню розсійників:

типу ЗРШ - 4000 кг/м2/добу;

типу ЗРМ - 3360 - 3750 кг/м2/добу.

Технологічну схему обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивністю 130 т/добу із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників наведено в додатку 2.

4.11. Односортний помел тритикале з виходом борошна першого ґатунку 70 % здійснюють із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників без ситовійних машин. Технологічну схему для односортного (першого ґатунку) 70 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100 - 120 т/добу наведено у додатку 3.

Драний процес здійснюють на чотирьох - п'яти системах, з яких II, III і IV можуть бути розділені на крупні і дрібні залежно від продуктивності підприємства. Для даного виду помелу доцільно застосовувати лущене зерно, а перед I драною системою встановити плющильну систему; краще вибрати вальці з мікрошорсткою поверхнею, а відношення колових швидкостей 1:1, у розсійнику - сита з капроновою N 23 або поліамідною N 19,5 ПЧ-160 тканиною, прохід сит (близько 1 %) направити у висівки. Для I - III драних систем залежно від продуктивності підприємства організовують одну чи дві сортувальні системи, а також сортувальну систему проходів бичових машин, у яких обробляють сходи верхніх сит III і IV драних систем.

Розмелювальний процес здійснюють на 5 - 6 системах, з яких першу - третю доцільно розділити на крупні і дрібні. Для крупних систем застосовують вальці з нарізною поверхнею, для

дрібних - з мікрошорсткою або гладенькою. Продукти дрібних систем перед розсійниками обробляють у деташерах.

Розподіл вальцьової і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, питомі добові навантаження на обладнання, параметри і режими вальцьових верстатів драних і розмелювальних систем вибирають для сортового односортного 63 %-го помелу жита згідно з Правилами.

4.12. При односортному помелі тритикале з виходом борошна другого ґатунку 87 % застосовують один етап сортування.

Процес містить 4 - 5 драних і 2 - 3 розмелювальні системи. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і бичовій машині, при цьому виділяють секцію розсійника для пересівання висівок V драної системи.

Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для сортового односортного 87 %-го помелу жита згідно з Правилами.

Доцільно застосовувати більш низькі режими загального добутку (прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270): на I драній системі - 45 - 50 %, на II драній системі - 55 - 60 %. Технологічну схему односортного (другого ґатунку) 87 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу наведено у додатку 4.

4.13. При двосортному помелі тритикале з виходом борошна першого і другого ґатунків 80 % застосовують 5 драних і 4 розмелювальні системи.

Технологічну схему двосортного 80 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу наведено в додатку 5.

У драному процесі залежно від продуктивності заводу виділяють 1 - 2 сортувальні системи. Розмелювальний процес одноетапний, на другій системі застосовують вальці з мікрошорсткою поверхнею. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і 4-й розмелювальній, а також у бичовій машині, при цьому виділяють частину розсійника для пересівання висівок.

Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні на етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для двосортного 80 %-го помелу жита згідно з Правилами. Застосовують більш низькі режими загального добутку; прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270 на I драній системі - 40 - 50 %, на II драній системі - 50 - 60 %.

4.14. Технічні характеристики технологічних схем сортових помелів зерна тритикале наведені в додатку 6.

V. Якість борошна

5.1. Борошно хлібопекарське із зерна тритикале має відповідати вимогам ДСТУ 4690:2008 "Борошно із зерна тритикале. Технічні умови".

5.2. Розрахункову харчову та енергетичну цінність 100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале наведено в додатку 7.

Директор Департаменту

розвитку аграрного ринку

А. В. Розгон

Додаток 1

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції

Продукти помелу

Види помелів і норми виходу продукції

односортні

двосортний

обойний

Борошно усього,

70 87

80

95

в тому числі:

першого ґатунку

70 -

25 - 35

-

другого ґатунку

- 87

45 - 55

-

обойне

- -

-

95

Побічні продукти:

висівки, %

26,6 9,6

16,6

2,0

відходи I і II категорій, %

2,4 2,4

2,4

2,0

відходи III категорії з механічними втратами (без миття зерна), %

0,7 0,7

0,7

0,7

Усушка, %

0,3 0,3

0,3

0,3

Разом

100

100

100

Примітка. При односортному 87 %-му помелі можливо виготовляти до 5 - 10 % борошна першого ґатунку, загальний вихід при цьому знижується на 0,3 % за кожний процент відбирання борошна першого ґатунку.

Додаток 2

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивністю 130 т/добу із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників

Технічна

характеристика борошномельного підприємства за наведеною технологічною схемою: довжина вальцьової лінії - 4,8 м; загальна площа просіювальної поверхні - 34 м2, в тому числі: на драних системах - 25,5 м2, на контролі борошна - 8,5 м2; середні питомі навантаження: на вальцьову лінію - 271 кг/см/добу, на просіювальну поверхню - 3823 кг/м2/добу.

Додаток 3

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема для односортного (першого ґатунку) 70 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100 - 120 т/добу

Додаток 4

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема односортного (другого ґатунку) 87 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу

Додаток 5

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема двосортного 80 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу

Додаток 6

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технічні характеристики технологічних схем сортових помелів зерна тритикале

Показники технологічних схем

Одиниці вимірювання

Значення показників для помелів

70 %-го першого ґатунку

87 %-го другого ґатунку

80 %-го двосортного

1

2

3

4

5

Кількість секцій розсійників

шт.

24

16

20

Загальна просіювальна поверхня,

м2

102

68

85

в тому числі:

драного процесу

м2

55,25

42,50

46,75

розмелювального процесу

м2

34,00

12,75

25,50

на контролі борошна

м2

12,75

12,75

12,75

Відношення площ просіювальної поверхні розмелювального і драного процесів

м2/м2

0,62

0,30

0,50

Кількість вальцьових верстатів

шт.

8

5

7

Загальна довжина вальцьової лінії,

м

16

10

14

в тому числі:

драного процесу

м

8

7

8

розмелювального процесу

м

8

3

6

Відношення довжини вальцьової лінії розмелювального і драного процесів

м/м

1

0,43

0,71

Кількість бичових вимелювальних машин

шт.

2

3

2

Кількість деташерів

шт.

3

-

1

Середні добові питомі навантаження:

на просіювальну поверхню

кг/м2

1078

1910

1530

на вальцьову лінію

кг/см

69

130

93

Додаток 7

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Розрахункова харчова та енергетична цінність 100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале

Борошно

Білок, %

Вуглеводи, %

Жир, %

Енергетична цінність борошна

ккал

кДж

Першого ґатунку

13

65

1,4

308

1290

Другого ґатунку

14

60

1,8

297

1244

Обойне

14

56

2,0

284

1190

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.02.2011 N 10

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 176/18914

Інструкція щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає порядок і умови розміщення та зберігання зерна, крім зерна, призначеного для насіннєвих цілей, суб'єктами зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (далі - ПЗР).

1.2. Приймання, доробка, очищення, сушіння, вентилювання, захист від шкідників, зберігання та відвантаження зерна, а також облік і оформлення операцій з ним проводяться згідно з вимогами Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434 (далі - Технічний регламент), Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008 N 661, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18.11.2008 за N 1111/15802, інших нормативно-правових актів.

1.3. При розміщенні та зберіганні зерна у зерносховищах із застосуванням ПЗР суб'єкти зберігання зерна повинні забезпечувати дотримання безпечних умов праці, правил пожежної безпеки, виробничої санітарії, охорони навколишнього природного середовища, вимог до виробничих будівель і споруд, інженерних споруд та мереж, об'єктів виробничого призначення, території, обладнання, об'єктів виробничого призначення і виробничо-технологічної лабораторії зернового складу згідно з вимогами Технічного регламенту, цієї Інструкції та інших нормативно-правових актів.

1.4. Терміни, що використовуються в цій Інструкції, уживаються у значеннях, наведених в Законі України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Технічному регламенті.

II. Об'єкти зерносховища із застосуванням ПЗР

2.1. Суб'єкти зберігання зерна на зерносховищі із застосуванням ПЗР (далі - зерносховище) забезпечують розміщення таких об'єктів:

технологічну дільницю для приймання зерна, його доробки до необхідних норм якості для завантаження у ПЗР та відвантаження зерна;

майданчик для розміщення ПЗР (далі - майданчик).

2.2. Відведення території для розміщення зерносховища здійснюється в установленому законом порядку.

Територія зерносховища, крім майданчика для розміщення ПЗР, повинна відповідати вимогам Технічного регламенту. Вимоги до майданчика наведено в пункті 2.3 цього розділу.

2.3. Майданчик розміщується на підвищеній місцевості для запобігання затопленню ґрунтовими та атмосферними водами. Відстань від лісопосадок і окремих дерев до периметра майданчика має бути не менше ніж 30 м для запобігання пошкодженню цілісності плівки ПЗР при буревіях.

2.4. Майданчики можуть бути з твердим покриттям, зокрема асфальтовим, покритим піском чи ґрунтом.

2.5. По довжині майданчик бажано розташовувати в напрямку північ - південь і з ухилом 3 - 5 градусів для стоку дощових і талих вод. У поперечному напрямку ґрунт за допомогою механізмів розрівнюється з дотриманням зазначеного ухилу по продольній осі. Ґрунт має бути твердий, утрамбований тракторними чи дорожніми котками, без гострих предметів, бур'янів, залишків кореневищ та стебел рослин, приямків, борозен, бугорків. Розпушування ґрунту не дозволяється.

2.6. Поверхня майданчика повинна бути належним чином підготовлена з метою забезпечення необхідних умов для зберігання зерна та недопущення:

нещільного прилягання рукава до землі, виникнення напружень плівки;

зниження здатності гальмування завантажувача зерна і виникнення напружень плівки ПЗР;

нерівномірності при завантаженні зерном ПЗР у поперечному напрямі;

виникнення повітряних порожнин у поздовжньому напрямі ПЗР.

2.7. По периферії майданчик повинен мати огорожу (наприклад, сталеву сітку на бетонних чи металевих стовпах тощо) для запобігання проникненню свійських і диких тварин. На території

майданчика встановлюють пристрої для відлякування птахів. Для боротьби з птахами застосовують звукові пристрої та інші застережні заходи. На майданчиках, де розміщується ПЗР, боротьбу з гризунами (дератизацію) проводять комплексно: профілактика, механічне знищення гризунів і застосування отруйних речовин (приманок). Проти гризунів ефективні дротяні огорожі під напругою; дроти найкраще розміщувати на висоті 5, 10 і 15 см. Не рекомендується використовувати проти гризунів сірковмісні препарати з метою збереження цілісності ПЗР.

Не повинно бути розсипаного зерна та сміття на прилеглій до ПЗР території.

Ящики для сміття повинні закриватись накривками із засувками. Відсутність води значно полегшує боротьбу з гризунами, тому на майданчику, де розміщено ПЗР, не повинно бути калюж, озерець, а доступи до мереж водопроводу, каналізації, дощових стоків мають бути перекриті.

2.8. Не допускається на майданчику низькоросла м'яка трава, її періодично обробляють речовинами для знищення, скошують та прибирають, оскільки суха трава чи солома - пожежонебезпечні. Навколо ПЗР траву і стерню обов'язково знищують, застосовуючи гліфосат.

2.9. Майданчик повинен знаходитись під охороною.

2.10. Для повного огляду території доцільно встановлювати сторожові споруди на палях висотою не менше 3 м, обладнані телефонним та гучномовним зв'язком. За необхідності периферійну частину території майданчика охороняють за допомогою сторожових собак, що переміщаються на ланцюгах по дроту на певній ділянці кожна.

2.11. Територія майданчика має утримуватись у чистоті та належному стані.

2.12. Проїзди повинні бути вільними для руху, вирівняні, без вибоїн, колій.

2.13. На майданчику забороняється зберігання розсипів зерна, відходів, частин ПЗР.

III. Розміщення партій зерна в зерносховищі

3.1. Для розміщення партій зерна в зерносховищі складається план його розміщення.

3.2. Розрахункову кількість ПЗР за культурами і класами зерна, певними ознаками та напрямами використання розміщують на території майданчика з урахуванням:

формування крупних партій зерна для тривалого зберігання і відвантаження на вимогу власника зерна. У цьому випадку мішки групують по п'ять рядами з відстанню між ними по 2 м. Між групами ПЗР передбачають проїзди для їх розвантаження. Місткість групи - 1000 тонн по пшениці. Можливе персоніфіковане зберігання;

формування партій зерна з коротким строком зберігання, малих партій зерна, неоднорідних та за особливо урахованими ознаками партій. Використовують групи по два ПЗР, що створює зручності при розвантаженні будь-якого з них у разі потреби. Відстань між ПЗР - 2 м, між групами ПЗР - достатня для проїзду техніки.

Приклад схеми розміщення ПЗР на майданчику загальною місткістю 20 - 22 тис. тонн (по пшениці) і приклад геометричної характеристики площі наведені в додатках 1 та 2.

Рекомендується проводити розмітку поверхні майданчика з метою точного дотримання відстані між ПЗР та проїздів між групами ПЗР і економного використання площі.

3.3. Кожному ПЗР присвоюють індивідуальний номер, під яким його реєструють у лабораторному журналі і в журналі кількісно-якісного обліку зерна матеріально відповідальної особи. Номер наносять на ПЗР незмивною фарбою з торцевої сторони, з якої передбачено проїзд транспорту. Якщо у ПЗР завантажені два класи зерна однієї культури, проставляють два номери, а також наносять упоперек роздільну полосу незмивною фарбою і стрілки, направлені на відповідний клас зерна, - уздовж ПЗР.

Також навішують табличку із зазначенням дати завантаження ПЗР, номера ПЗР, культури, маси та показників якості. Якщо табличку неможливо прикріпити до ПЗР, вона розміщується біля ПЗР.

На кожний ПЗР виписується штабельний ярлик на зерно (два ярлики, якщо в мішку два класи однієї культури), за формою наведеною в додатку 3. В ярлику зазначаються показники якості при закладанні, а також результати спостережень за станом зерна у період його зберігання.

3.4. Перед розміщенням зерна у ПЗР у встановленому законодавством порядку проводиться визначення якості зерна.

IV. Приймання зерна та зберігання зерна

4.1. Перед

завантаженням зерна в ПЗР з метою підвищення стійкості зерна проводиться його доробка. Доцільно проводити вентилювання зерна для його охолодження на 6 - 8 градусів нижче температури навколишнього середовища, видалення пилу і легких домішок та поліпшення сипкості зернової маси.

4.2. ПЗР завантажується і розвантажуються згідно з документацією його виробника.

Перед закладкою доробленого зерна у ПЗР на зберігання вибирають один із комбінованих режимів зберігання зерна, зазначених у пункті 4.3 цього розділу.

При наповнюванні ПЗР не дозволяється перевищувати норми розтягування (розміри індокативної лінії), встановлені його виробником.

Завантажений ПЗР герметично закривається одним з таких способів:

за допомогою пластикової стрічки, закручуючи кінець з'єднання для щільнішого прилягання до землі;

за допомогою двох дерев'яних пластин, між якими затискують кінці ПЗР і збивають цвяхами, з'єднання закручують і притискають щільно до землі.

Після завершення завантаження ПЗР присвоюють індивідуальний номер ПЗР відповідно до пункту 3.3 розділу III цієї Інструкції.

При розвантаженні ПЗР відбирається проба зерна для визначення його якості згідно з передбаченими нормативними документами на культуру з подальшим оформленням документів на відпуск зерна.

4.3. У ПЗР зерно зберігається в герметичних умовах (без доступу повітря).

Режим зберігання зерна в герметичних умовах заснований на відсутності кисню у міжзернових просторах зерна завдяки ізоляції від атмосферного повітря або в спеціальному середовищі, що не містить кисню. Зерно основних культур і насіння смітних рослин переходять на анаеробне дихання і поступово знижують свою життєдіяльність. Майже повністю припиняється життєдіяльність мікроорганізмів, а кліщі і комахи гинуть. При критичній вологості зберігання без доступу кисню дає позитивні результати, але в таких випадках спостерігається деяке зниження якості зерна (втрата блиску, потемніння, виникнення спиртового і кислого запахів, зростання кислотного числа жиру).

Застосування ПЗР дозволяє використовувати такі комбіновані режими зберігання зернових мас у герметичних умовах:

у сухому стані;

в охолодженому стані;

у сухому й охолодженому стані.

Перший і третій режими застосовують для довгострокового зберігання продовольчого зерна.

Другий режим використовують для короткострокового, залежно від вологості і температури, зберігання продовольчого зерна та для тривалого зберігання кормового зерна, особливо кукурудзи.

4.4. Під час зберігання зерна в ПЗР операції із зерном не проводять.

Необхідно кожного дня проводити перевірку цілісності ПЗР.

У разі пошкодження ПЗР місце пошкодження негайно закривають липкими стрічковими плівками, що надходять у комплекті з ПЗР. Поздовжні отвори і надрізи замикають поперечними надрізами і заклеюють липкими стрічковими плівками, що надходять у комплекті з ПЗР, згідно з документацією виробника.

При пошкодженні ПЗР, яке неможливо ліквідувати заклеюванням, його розвантажують з ближнього до пошкодження кінця до місця пошкодження, після чого ПЗР в місці пошкодження обрізають та герметизують (закривають) згідно з пунктом 4.2 цього розділу.

Протягом усього періоду зберігання зерна у ПЗР проводиться систематичний контроль за показниками якості і станом кожної партії зернової маси культури у встановленому законодавством порядку.

Вибір проб для визначення якості зерна в процесі зберігання проводять у п'яти місцях по довжині ПЗР, відступаючи від кінців ПЗР по 5 м, потім через кожні 12,0 - 12,5 м, із позначенням цих місць незмивною фарбою. Для взяття проби зерна ПЗР надрізають (з дотриманням документації виробника ПЗР) упоперек і спочатку вимірюють температуру зерна в трьох рівнях - угорі, посередині і в нижній частині. Далі в цих трьох рівнях відбирають зразки зерна. Температуру вимірюють термощупами з технічними термометрами або індикаторами температури сучасних конструкцій. Після виконання цих робіт розріз заклеюють липкою стрічковою плівкою, що надходить у комплекті з ПЗР.

Контроль за температурою зерна здійснюється згідно з вимогами Технічного регламенту.

Орієнтовні строки

зберігання зерна пшениці, ячменю, тритикале без зниження його якості при зберіганні в герметичних умовах наведено в додатку 4.

4.5. В екстрених ситуаціях при значному пошкодженні ПЗР проводиться перевантаження зерна в інший ПЗР з дотриманням вимог пункту 4.2 цього розділу. Проводиться відбір проби, і визначаються показники якості зерна.

Новому ПЗР присвоюють індивідуальний номер та штабельний ярлик ПЗР, з якого перевантажено зерно. Первинна облікова документація на перевантажене зерно при цьому не змінюється.

При обставинах, що призвели до повного розкриття ПЗР, складається акт із зазначенням причин розкриття ПЗР, проводиться визначення якості зерна та приймається рішення щодо подальших операцій з зерном.

Директор Департаменту

розвитку аграрного ринку

А. В. Розгон

Додаток 1

до Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Приклад схеми розміщення полімерних зернових рукавів на майданчику загальною місткістю 20 - 22 тис. тонн (по пшениці)

Додаток 2

до Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Приклад геометричної характеристики площі

Загальна маса зерна, що зберігається, становить 20 - 22 тис. тонн у перерахунку на натуру пшениці. Залежно від конструкцій завантажувального та розвантажувального обладнання і застосованих транспортних засобів проходи між групами мішків у поперечному і поздовжньому напрямках можуть становити 5 - 9 метрів. При цьому площа майданчика для розміщення полімерних зернових рукавів (далі - ПЗР) і питоме навантаження будуть різнитися при однаковому завантаженні ПЗР. Для їх розрахунку введемо позначення:

а - відстань від ПЗР до огорожі території, м;

б - відстань між рядами ПЗР, м;

в - відстань між групою ПЗР у поперечному напрямі, м;

г - ширина групи ПЗР, м;

ґ - довжина ПЗР, м;

В усіх випадках відстань між ПЗР - 2 м.

Довжина майданчика: 2а + 4б + 5ґ, м.

Ширина майданчика: 2а + 4в + 5г, м.

Площа території майданчика: S = (2а + 4б + 5ґ) х (2а + 4в + 5г), м2.

Питоме навантаження маси зерна на майданчик:

22000

q

=

, т/га

S

Розрахункові величини площі майданчика і питомого навантаження залежно від прийнятих проходів і розмірів ПЗР:

Варіанти

Значення проходів, м

Площа, га

Питоме навантаження, т/га

а

б

в

г

ґ

1

9

9

8

22

60

5.67

3880

2

9

9

8

22

55

5.26

4183

3

9

8

8

22

60

5.00

3928

4

9

8

8

22

55

5.20

4231

5

9

8

6

22

60

5.32

4135

6

9

8

6

22

55

4.94

4453

7

9

8

6

22

60

5.22

4215

8

8

8

6

22

55

4.85

4536

9

7

5

5

22

60

4.93

4463

10

7

5

5

22

55

4.56

4825

11

6

5

5

22

60

4.77

4612

12

6

5

5

22

55

4.42

4977

Додаток 3

до Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

(найменування суб'єкта зберігання зерна)

ШТАБЕЛЬНИЙ ЯРЛИК N ______

НА ЗЕРНО

Форма N 78

Дата надходження ________________ Маса, кг _____________

Культура __________________, тип ___________________, підтип _________________,

клас ____________________, сорт ___________________

Показники якості

Значення показників якості

при закладанні на зберігання

при спостереженні за зберіганням, дата

Маса, т

Натура, г/л

Склоподібність, %

Сміттєва домішка, %

У тому числі шкідлива, %

Зернова домішка, %

Вологість, %

Клейковина:

кількість, %

Якість, од. ВДК

Група

Запах

Колір

Температура зерна, °C:

верхній шар

середній шар

нижній шар

Температура повітря

Додаток 4

до Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Орієнтовні строки зберігання зерна пшениці, ячменю, тритикале без зниження його якості при зберіганні в герметичних умовах, діб

Температура зерна, °C

Вологість зерна, %

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

<-5

*

*

5

80 - 120

40 - 60

40 - 60

40 - 60

20 - 30

20 - 30

20 - 30

10

*

80 - 120

40 - 60

40 - 60

40 - 60

20 - 30

10 - 15

10 - 15

10 - 15

15

*

80 - 120

40 - 60

40 - 60

20 - 30

20 - 30

20 - 30

10 - 15

10 - 15

5 - 8

20

*

80 - 120

40 - 60

40 - 60

20 - 30

10 - 15

10 - 15

10 - 15

5 - 8

5 - 8

3 - 5

25

80 - 120

40 - 60

20 - 30

20 - 30

10 - 15

5 - 8

5 - 8

3 - 5

3 - 5

3 - 5

3 - 5

30

40 - 60

20 - 30

10 - 15

10 - 15

5 - 8

3 - 5

3 - 5

3 - 5

3 - 5

3 - 5

3 - 5

* Строк зберігання необмежений.