Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році

Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

24.01.2011

м. Київ

N 51

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

12 березня 2011 р. за N 302/19040

Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році

Зміст

1. Наказ Державного комітету рибного господарства України "Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році" від 24 січня 2011 року N 51.

- Режим спеціального промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2011 році.

2. Режим спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році.

3. Режим спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році.

Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році — Відповідно до пункту 24 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здій…

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

24.01.2011

м. Київ

N 51

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

12 березня 2011 р. за N 302/19040

Про затвердження режимів спеціального промислового рибальства у 2011 році

Відповідно до пункту 24 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.96 N 1192, на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 16.12.2010 N 1) та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Режим спеціального промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2011 році, що додається.

1.2. Режим спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році, що додається.

1.3. Режим спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році, що додається.

2. Управлінню аквакультури, використання та відтворення водних живих ресурсів забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України і в 10-денний термін після державної реєстрації надіслати його до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Перший заступник

Голови Держкомрибгоспу,

Голова комісії з проведення

реорганізації Держкомрибгоспу

О. Ю. Овчарук

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету

України з питань регуляторної

політики та підприємництва

М. Ю. Бродський

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету рибного господарства України

24.01.2011 N 51

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

12 березня 2011 р. за N 302/19040

Режим спеціального

промислового рибальства в басейні Азовського моря у 2011 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 16 грудня 2010 року N 1).

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:

обсяги виловленої риби;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

5. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

6. Органи охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - органи рибоохорони) у підконтрольному їм районі можуть за погодженням з науково-дослідними установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення

промислу. Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

7. Азовське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Азовдержрибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних живих ресурсів користувачами в басейні Азовського моря та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає за встановленими формами звіти про обсяги вилову водних живих ресурсів до Державної екологічної інспекції Азовського моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції; при освоєнні 90 % ліміту водних живих ресурсів терміново інформує про це Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

8. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових, які приловлюються під час інших видів промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову осетрових та інших водних живих ресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

9. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними у пункті 8 цього режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

10. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 1 вересня до 30 листопада з використанням 25 частикових ставних неводів відповідно до дозволів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів щодо використання об'єктів тваринного світу, які занесені до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

11. Для запобігання загибелі молоді осетрових риб з метою збереження їх запасів забороняється промисловий лов сітками:

судака і піленгаса в Азовському морі;

глоси в Утлюцькому лимані та Обіточній затоці.

12. Максимально допустимий прилов осетрових риб на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

піленгаса кошільними та кільцевими неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову.

При здійсненні промислу тюльки та хамси кошільними неводами, піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у випадку підвищеного прилову осетрових судно повинно залишити даний район промислу, повідомивши про це протягом доби Робочу групу з контролю вилучення водних живих ресурсів і оперативного регулювання рибальства в Азовському морі та Керченській протоці і перенести місце лову не менше ніж на 1 милю;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;

калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;

піленгаса сітками в Керченській протоці - 1 екземпляр на 1 т улову.

Під час промислу сітками та ставними неводами при першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм органи рибоохорони зобов'язані здійснювати протягом трьох діб перевірки уловів для вирішення питання щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються згідно з результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

13. Дозволяється промисел:

13.1. Оселедця в районі Керченської протоки одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - до 31 травня та з 1 жовтня до 31 грудня; закидними неводами у кількості двох одиниць - до 31 березня та з 1 жовтня до 31 грудня. Розподіл сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за письмовими заявами користувачів водних живих

ресурсів. Промисловий розмір оселедця становить 15 см; прилов його особин непромислового розміру дозволяється відповідно до встановлених Правил рибальства та норм для цінних видів риб (8 %). Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше (мм): 20, 22 та 24 відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; 20, 24 та 30 відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; 26 - у сітках.

13.2. Бичків:

13.2.1. Механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' пн. ш., 37°24,3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13,5' пн. ш., 37°25,0' сх. д.)" - з 15 серпня до 30 листопада. Загальна кількість механізованих драг становить 15 одиниць. Розподіл їх на промислі між користувачами здійснює комісія спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних живих ресурсів.

13.2.2. Підйомними пастками у прибережній півторакілометровій зоні від с. Каменське до мису Хроні та в Керченській протоці - з 15 серпня до 30 листопада.

13.2.3. Ручними драгами, волоками, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси на відстані від берега до 12 миль - з 15 серпня до 30 листопада.

Лов ручними драгами та волоками здійснюється лише з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

13.2.4. Каравками в Сиваші (додатково до дозволених Правилами рибальства знарядь) - з 1 серпня до 31 жовтня.

13.2.5. Мінімальний розмір допустимого до вилову бичка (промисловий розмір) - 10 см.

13.2.6. Мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах - а = 18 мм, у крилах - а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах - а = 18 мм;

висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м. Довжина драги вимірюється по верхній підборі і повинна бути не більше 45 м. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. Кількість вічок, що припадає на 1 м пожилини, має бути не менше 31.

13.3. Піленгаса:

13.3.1. Кошільними неводами в районах та в терміни, передбачені для його промислу кільцевими неводами; при цьому розмір вічка та дозволені прилови молоді в кошільних неводах є аналогічними тим, що передбачені для кільцевих неводів. Термін промислу піленгаса кошільними та кільцевими неводами - до 30 квітня та з 1 жовтня до 31 грудня.

Кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції.

Кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця.

13.3.2. Кільцевими та кошільними неводами в Азовському морі в районі, обмеженому:

із заходу лінією край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні;

зі сходу лінією, що проходить по точках: край Білосарайської коси - буй коси Єленіна - точка з координатами 46°00' пн. ш. 37°50' сх. д. - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні (за винятком забороненого району "Железинська банка").

Лов здійснюється у період та в терміни, передбачені для його промислу згаданими вище знаряддями лову, з використанням чотирьох суден. Розподіл вказаної кількості суден між користувачами здійснює комісія

спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних живих ресурсів.

13.3.3. Лов піленгаса волоками і закидними неводами здійснюється лише з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

13.3.4. Кількість сіток на промислі піленгаса в Утлюцькому лимані обмежується 800 одиницями. Розподіл сіток між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона.

13.4. Промисел тюльки ставними неводами в кількості 150 од. уздовж українського узбережжя в Таганрозькій затоці - до 15 червня.

13.5. Хамси:

13.5.1. Кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря - з 1 жовтня до 20 грудня.

13.5.2. Ставними неводами (розміром вічка не більше а = 7 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці - з 1 жовтня до 20 грудня.

13.6. Дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина тощо) ставними неводами у п'ятикілометровій прибережній зоні від мису Хроні до с. Нововідрадне та в Керченській протоці - до 15 квітня.

У разі початку весняного ходу хамси (прилов хамси, що становить 20 % за масою та вище від загального улову дрібних масових морських риб) до 15 квітня Азовдержрибоохорона за погодженням з науково-дослідними установами може припинити даний промисел достроково.

13.7. Азово-чорноморських кефалей:

13.7.1. Волоками, ставними неводами, підйомними заводами та кільцевими неводами у Керченській протоці - з 1 червня до 31 грудня.

13.7.2. Волоками та одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 1 вересня до 31 грудня.

13.8. Гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря від мису Хроні до точки українсько-російського державного кордону, розташованої на березі Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня.

13.9. Креветок:

13.9.1. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм і сачками в прибережній зоні Азовського моря від селища Валок до краю Білосарайської коси та в Утлюцькому лимані - з 1 липня до 31 грудня.

13.9.2. Волоками завдовжки до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм, ятерами з розміром вічка а = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 1 липня до 31 грудня.

13.10. Хірономід у рибогосподарських водних об'єктах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками з капронового газу діаметром до 0,6 м, рамками-ситами розміром до 1 м2, із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води) - з 1 вересня до 31 грудня.

13.11. Ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту.

13.12. Вилучення водних живих ресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за умови наявності у користувача квот на вилов цих водних живих ресурсів або права на їх вилов у межах загального ліміту.

13.13. Прилов бичків на промислі інших об'єктів лову будь-якими знаряддями лову у період до 14 серпня не повинен перевищувати 50 % від загальної маси улову.

13.14. Прилов інших об'єктів лову на промислі калкана бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) не повинен перевищувати 50 % від загальної маси улову.

13.15. Мінімальний розмір допустимого до вилучення рапани (промисловий розмір) - 7 см. Вимірювання здійснюється шляхом виміру найдовшої довжини черепашки. Особини рапани, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняється:

14.1. Ведення промислу глоси у Сиваші.

14.2. Ведення промислу кефалевих волоками в Азовському морі вздовж його узбережжя від Керченської протоки на захід до краю Білосарайської коси.

14.3. Ведення промислу піленгаса ятерами.

14.4. Ведення промислу мідій.

14.5. Вилучення ікряних самиць раків.

14.6.

Спеціальне використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника загальнодержавного значення "Молочний лиман", за винятком науково-дослідних робіт.

14.7. Вибирати незаконно встановлені та безхазяйні знаряддя лову або садки (кукани) з уловом без відповідного запису в журналі судна та без повідомлення про це органів рибоохорони з вказівкою точних координат.

15. Висота сіток для промислу калкана повинна бути не більше 15 вічок і не більше 1,2 м по сторожку.

16. Довжина сіток для промислу піленгаса, калкана, азово-чорноморських кефалей та оселедця в басейні Азовського моря не повинна перевищувати 75 м.

17. Бирками маркуються тільки ставні знаряддя лову. Бирки прикріплюються на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості від крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

18. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

19. У разі погіршення екологічного стану водних об'єктів, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Азовського моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

Начальник управління

аквакультури, використання

та відтворення

водних живих ресурсів

А. В. Чуклін

Режим спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету рибного господарства України

24.01.2011 N 51

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

12 березня 2011 р. за N 303/19041

Режим спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 16 грудня 2010 року N 1).

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 8 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 року за N 147/3440 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти.

4. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за відсутності гундер - від одного з кутів зливної частини котла); ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

6. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі надають в органи рибоохорони інформацію про вилучення ними риби та інших водних живих ресурсів при освоєнні 70 % ліміту щотижня, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується величина прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 1 по 30 травня. У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за погодженням з Південним науково-дослідним інститутом морського рибного господарства та океанографії (далі - ПівденНІРО) заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову в цей період, випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками (промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється).

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами до 31 березня і з 1 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл дозволеної

кількості суден між користувачами здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками дозволяється в період до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежено 7700 одиницями, у тому числі: Автономна Республіка Крим - 4960 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 200 одиниць), Миколаївська область - 320 одиниць, Херсонська область - 470 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1700 одиниць, резерв спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства - 250 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами дозволяється з 1 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, розповсюджена з 1 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, у Тилігульському лимані - 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів дозволяється відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 Правил рибальства).

18. Дозволяється:

18.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

18.2. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними установами.

18.3. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей накидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій затоці в період з 16 червня по 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і виборка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 80. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

18.4. Спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів

риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), та, що з'єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань науково-дослідних установ.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних живих ресурсів.

18.5. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період до 31 травня і з 1 вересня по 31 грудня.

Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря (за винятком Криму), обмежено 32 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область - 25 одиниць, Одеська область - 2 одиниці.

18.6. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря від Кінбурнської коси до Перекопської затоки (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника) в період до 31 травня та з 1 вересня по 31 грудня. Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 80 одиниць, у Херсонській області - 220 одиниць. Мінімально допустимий розмір вічка: в бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки довжиною не менше 2 м, повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

18.7. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм до 15 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період до 15 квітня та з 15 листопада по 31 грудня, за винятком заборонених ділянок.

18.8. У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

18.9. Застосування в Дністровському лимані при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці - а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 40 мм.

18.10. Спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані до 31 березня та з 15 жовтня по 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм.

18.11. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм.

18.12. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм.

18.13. Використання плавних сіток з кроком вічка а = 90 - 110 мм у р. Дніпро.

18.14. Промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості двох одиниць (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм) та конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сітного полотна а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 10 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення.

18.15. Промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

18.16. Промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сітного полотна а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 60 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

18.17. Промисел оселедця в пониззі р. Дніпра та в Бузькому лимані плавними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм, виготовленими виключно з капронового

волокна.

19. Забороняється:

19.1. Промисел серпами і косарками зостери і цистозіри, а також будь-який промисел філофори.

19.2. Промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

19.3. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

19.4. Промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Дома рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

19.5. Спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.

19.6. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані.

19.7. Ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь.

19.8. Промисел ставними неводами в період ходу молоді чорноморських кефалей для нагулу в обловно-запускних каналах "Бугаз-1" та "Бугаз-2", що з'єднують Дністровський лиман з Шаболатським лиманом, з 1 квітня по 15 червня.

19.9. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

19.10. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 50 - 75 мм.

19.11. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 50 мм на глибину до 3 м у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.12. Спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, які визначаються органами рибоохорони.

19.13. Розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8=ї години ранку до 18=ї години вечора в період до 15 вересня.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря і чорноморських лиманів не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

22. З 11 вересня по 31 грудня прилов азово-чорноморських кефалей у сітки при лові бичка у лиманах не регламентується.

23. Передбачені Правилами рибальства норми для р. Дунай розповсюджуються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ.

25. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і у Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана та піленгаса).

28. Максимальний крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Бузького

лиману).

29. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

30. Кількість частикових закидних неводів і волокуш з кроком вічка не менше ніж - у матні а = 30 мм, приводах а = 36 мм, крилах а = 40 мм обмежується: у Дніпровсько-Бузькому лимані - п'ятьма одиницями, у р. Південний Буг - двома одиницями, у пониззі р. Дніпро - вісьмома неводами та дев'ятьма волокушами.

31. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) - не більше ніж 75 м; для дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 50 м.

32. Мінімальний крок вічка в частикових ятерах, які використовуються при промислі риби в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі: у бочці - а = 30 мм, сажалці, замку та крилах - а = 36 - 40 мм.

33. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 55 см (у свіжому вигляді).

34. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову риби та інших водних живих ресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

35. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними у пункті 34 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

36. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, що спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

37. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2011 році наведено в додатку 1.

38. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2011 році наведено в додатку 2.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

39. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2011 році наведено в додатку 3. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних живих ресурсів, рибницької меліорації.

Начальник управління

аквакультури, використання

та відтворення

водних живих ресурсів

А. В. Чуклін

Додаток 1

до Режиму спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2011 році

Ятери, штук

Сітки, штук

2 - 6 - котлові

озерні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні

частикові ставні

580

1000

620

1250

1000

1800

Додаток 2

до Режиму спеціального промислового рибальства в басейні Чорного моря у 2011 році

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2011 році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,

штук

Ятери, штук

Сітки, штук

Раколовки, штук

розмір вічка

а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

4

10

3000

800

100

500

800

40

500

100

* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

Додаток 3

до Режиму спеціального промислового рибальства у басейні Чорного моря у 2011 році

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2011 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область, штук

Миколаївська область, штук

Разом, штук

Сітки а = 38 - 40, 50 мм

650

650

1300

Сітки а = 75 мм і більше

1000

1000

2000

Сітки а = 22 - 24; 28 - 30 мм

150

150

300

Частикові ятери

800

400

1200

Раколовні ятери

200

200

400

Раколовки

750

750

1500

Закидні неводи

11

4

15

Закидні волокуші

9

-

9

Тюлечні волокуші

2

-

2

Бурила тюлечні

30

90

120

Конусні тюлечні пастки

10

60

70

Режим спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету рибного господарства України

24.01.2011 N 51

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

12 березня 2011 р. за N 304/19042

Режим спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 1996 року N 1192, та на підставі рішення Науково-промислової ради Держкомрибгоспу (протокол від 16 грудня 2010 року N 1).

2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2011 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, уключають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

6. Дозволяється на Київському та Канівському водосховищах:

6.1. Протягом усього промислового періоду використання для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з розміром вічка а = 50 - 60 мм.

6.2. Протягом усього промислового періоду використовувати поріжні сітки з кроком вічка а = 75 мм і більше.

7. Дозволяється на Кременчуцькому водосховищі:

7.1. Відповідно до наказу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів від 15 листопада 2005 року N 411 "Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" на території заказника:

7.1.1. Зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та інші) на ділянці "Насосна N 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

7.1.2. Відбірковий лов старшовікових груп рослиноїдних та туводних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 1 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів з числа користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби. Персональний склад та повноваження штабу відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період визначаються під час засідання комісії спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства з визначення користувачів водних живих ресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства.

7.2. Проводити лов верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього року (за винятком періоду весняно-літньої заборони).

7.3. Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500 - метровій зоні насосних станцій.

8.

Дозволяється на Дніпродзержинському водосховищі:

8.1. На закорчованих і зарослих ділянках водойми (до ізобати 2 м) в межах: острів Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських та Солошинських заплав (до Тахтаївського кар'єру і с. Світлогірське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) застосування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка а = 36 - 60 мм і вище за дозволом органів рибоохорони та погодженням з науково-дослідними установами.

8.2. У період з 1 жовтня у середній частині водосховища (смт. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрацій карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 - 60 мм за дозволом органів рибоохорони та погодженням з науково-дослідними установами.

8.3. Протягом усього промислового періоду використовувати поріжні сітки з кроком вічка а = 80 мм і більше.

9. Дозволяється на Запорізькому водосховищі:

9.1. Використання закидних неводів з кроком вічка а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС до аміакопроводу з 1 липня до 20 вересня.

9.2. Застосування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45 - 60 мм на зарослих вищою рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого (за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування).

9.3. Застосування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 32 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки (за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування).

10. Дозволяється на Каховському водосховищі:

10.1. Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ківш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм.

10.2. Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі і поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - с. Скельки Василівського району (з лівого берега).

10.3. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур у глиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори у глиб водосховища на 2 км;

10.4. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.

10.5. Для виявлення скупчень рослиноїдних риб здійснення лову з 1 грудня в затоці Нижньорогачицький лиман сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше у кількості 20 од. та за наявності скупчення цих риб - проведення їх відлову одним закидним неводом.

10.6. Відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, сітками з кроком вічка а = 90 мм і більше.

11. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах дозволяється:

11.1. Мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура - 55 см (у свіжому вигляді).

11.2. Використання закидних неводів виключно під контролем органів рибоохорони.

11.3. Використання максимальної довжини крила раколовки - 50 м.

11.4. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 52 - 60 мм не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються згідно з Правилами рибальства.

12. Забороняється у Київському та Канівському водосховищах використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм, 70 - 74 мм протягом усього року.

13. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових

неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:

14.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року.

14.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 1 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

16.1. Застосування протягом усього промислового періоду ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм.

16.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняється у Каховському водосховищі:

17.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм протягом усього року.

17.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 42 мм у період з кінця весняної заборони до 19 серпня.

17.3. Використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м; відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м.

17.4. Використання сіток з кроком вічка а = 70 мм і менше у Каїрській та Василівській балках.

17.5. Промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги".

17.6. Встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.

18. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2011 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку.

19. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням державних екологічних інспекцій відповідного регіону за погодженням з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

20. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних живих ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

Начальник управління

аквакультури, використання

та відтворення

водних живих ресурсів

А. В. Чуклін

Додаток

до Режиму спеціального промислового рибальства в дніпровських водосховищах у 2011 році

Кількість знарядь лову на промислі у 2011 році

Водосховища

Сітки ставні1, штук

Закидні неводи, штук

Ятери2, штук

Ставні неводи, штук

Тюлькові знаряддя лову3, штук

Усього, штук

Київське

3860

15

300

6

2/50

4233

Канівське

4480

7

200

2

4/50

4743

Кременчуцьке

15070

24

105

6

22/250

15477

Дніпродзержинське

3390

10

39

2

22/50

3513

Запорізьке

3600

45

-

-

10/0

3655

Каховське

13160

19

2040

102

67/50

15438

Разом

43560

120

2684

118

127/450

47059

1 Кількість сіток з кроком вічка а = 100 мм та більше не обмежується.

2 У тому числі раколовки.

3 Трали/пастки.