Про затвердження Положення про Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 12 січня 1978 р. N 28

Київ

Про затвердження Положення про Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановою Ради Міністрів Української РСР

від 16 листопада 1982 року N 552

Постанова втратила чинність

(згідно з постановою Кабінету Міністрів України

від 8 червня 1992 року N 313)

Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці, що додається.

2. В зв'язку з цією постановою:

а) підпункт "а" пункту 2 втратив чинність

(згідно з постановою Ради Міністрів

Української РСР від 16.11.82 р. N 552)

б) визнати такими, що втратили силу:

- розпорядження Ради Міністрів УРСР від 8 вересня 1955 р. N 1020 /ЗП УРСР, 1955 р., N 17 - 18, ст. 108/;

- постанову Ради Міністрів УРСР від 19 вересня 1967 р. N 616 "Про затвердження Положення про Державний комітет Ради Міністрів Української РСР по використанню трудових ресурсів" /ЗП УРСР, 1967 р., N 9, ст. 105/.

Голова

Ради Міністрів УРСР

О. ЛЯШКО

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНЕ

постановою Ради Міністрів УРСР

від 12 січня 1978 р. N 28

ПОЛОЖЕННЯ

про Державний комітет Ради Міністрів Української РСР по праці

1. Державний комітет Ради Міністрів Української РФ по праці /Держкомпраця УРСР/ є союзно-республіканським органом державного управління і знаходиться в підпорядкуванні Ради Міністрів УРСР і Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях.

Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці несе відповідальність за здійснення єдиної державної політики в галузі праці і використання трудових ресурсів.

2. Головними завданнями Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці є:

розробка і проведення заходів по раціональному використанню трудових ресурсів, мобілізації резервів зростання продуктивності праці, по поліпшенню умов, змісту, організації і нормування праці;

сприяння розвитку соціалістичного змагання і удосконалення форм і методів морального стимулювання;

координація роботи міністерств і відомств УРСР в галуз праці;

здійснення контролю за виконанням рішень Партії і Уряду з питань праці, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів на виробництві.

3. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці і його органи на місцях вирішують покладені на них завдання з урахуванням пропозицій міністерств, відомств, інших органів державного управління УРСР та профспілкових органів і у взаємодії з ними.

При розгляді в Комітеті основних питань праці беруть участь представники відповідних міністерств, відомств, Укрпрофради і республіканських комітетів профспілок.

4. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці у відповідності з покладеними на нього завданнями:

а) підготовляє препозиції до проектів перспективних і поточних державних планів економічного і соціального розвитку в частині продуктивності і наукової організації праці, балансу трудових ресурсів, підготовки кадрів на виробництві; бере участь у розгляді цих планів і подає по них висновки Держплану УРСР;

б) проводить разом з міністерствами і відомствами УРСР, виконкомами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і з участю відповідних рад і комітетів профспілок роботу по виявленню і використанню резервів зростання продуктивності праці /поліпшення організації, нормування і умов праці, більш повне використання робочого часу і устаткування, розвиток соціалістичного змагання, зміцнення трудової дисципліни/;

в) проводить роботу по оцінці стану трудових ресурсів, разом з міністерствами і відомствами УРСР, облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами вживає заходів по найбільш повному і ефективному їх використанню в народному господарстві республіки; разом з плановими органами, міністерствами і відомствами розробляє і здійснює заходи по перерозподілу робочої сили між галузями народного господарства і районами з урахуванням потреб виробництва і наявності трудових ресурсів; удосконалює систему організованого перерозподілу робочої сили;

г) вивчає з

залученням відповідних міністерств, відомств УРСР і облвиконкомів неорганізоване сезонне переміщення сільського населення як у межах республіки, так і за її межі, та разом з плановими і господарськими органами підготовляє пропозиції щодо впорядкування цього переміщення;

д) дає висновки Держплану УРСР у питаннях розміщення нових і розширення діючих підприємств всіх галузей народного господарства республіки з урахуванням забезпечення їх робочою силою і раціональної зайнятості населення; бере участь у розгляді схем районних планіровок і генеральних планів розвитку міст; розглядає разом з міністерствами і відомствами забезпеченість найважливіших пускових об'єктів і діючих підприємств кадрами і в необхідних випадках подає їм допомогу в комплектуванні робочою силою;

є) здійснює державний контроль на підприємствах і в організаціях, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, за використанням робочої сили, відповідністю чисельності робітників і службовці в плану з праці, за проведенням заходів по скороченню плинності кадрів, а також забезпеченням підприємств, що вводяться в дію, робітничими кадрами;

ж) розробляє з участю міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів і Укрпрофради і затверджує разом з Держпланом УРСР перспективні і річні плани впровадження найважливіших заходів з наукової організації праці, здійснює контроль за виконанням цих планів, а також за проведенням на підприємствах, в установах і організаціях заходів щодо удосконалення організації і розширення сфери нормування праці, застосуванням технічно обгрунтованих норм, впровадженням нормативів і норм, розроблених у централізованому порядку, а також за своєчасним переглядом діючих норм трудових затрат;

з) здійснює разом з Укрпрофрадою і республіканськими комітетами профспілок контроль за виконанням рішень Партії і Уряду про дальше поліпшення умов праці;

і) контролює правильність застосування на підприємствах, в установах і організаціях затверджених тарифних ставок і окладів, систем преміювання, тарифно-кваліфікаційних довідників, а також інших нормативних документів, що регламентують умови оплати праці;

к) здійснює контроль за виконанням міністерствами і відомствами УРСР, підприємствами, установами і організаціями перспективних і річних планів підготовки і підвищення кваліфікації кадрів в на виробництві у відповідності з вимогами науково-технічного прогресу;

л) підготовляє разом з Укрпрофрадою, міністерствами і відомствами УРСР пропозиції про підвищення дієвості соціалістичного змагання і руху за комуністичне ставлення до праці, про удосконалення форм і методів морального і матеріального стимулювання учасників змагання;

м) бере участь разом з Укрпрофрадою і Держпланом УРСР в роботі по удосконаленню планування соціального розвитку трудових колективів;

н) вивчає і узагальнює передовий досвід, що має міжгалузеве значення, в питаннях організації, нормування, оплати і підвищення продуктивності праці, використання трудових ресурсів, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів на виробництві, розробляє пропозиції щодо поширення цього досвіду;

о) здійснює контроль за діяльністю центрів, лабораторій, станцій по науковій організації і нормуванню праці, вносить пропозиції до відповідних міністерств і відомств щодо поліпшення роботи цих установ;

п) організує і удосконалює трудовлаштування населення в республіці; на основі даних, що подають підприємства, організації і установи, здійснює інформаційно-довідкову роботу з використанням сучасних засобів зв'язку і обробки інформації про потребу в робочій силі, наявність вільних робочих місць і вакантних посад, проводить в установленому порядку роботу по трудовлаштуванню молоді, яка закінчує середні загальноосвітні школи, здійснює контроль за її використанням і закріпленням на виробництві;

р) розробляє разом з міністерствами і відомствами УРСР, виконкомами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і подає Раді Міністрів УРСР і в копії Держплану УРСР проекти планів переселення, переселенського будівництва, організованого набору робітників, здійснює в

межах річного плану за погодженням з Держпланом УРСР розподіл по кварталах завдань по організованому набору робітників, міжобласному і внутріобласному переселенню населення, а також переселенському будівництву;

с) проводить організований набір робітників на підприємства і будови, організує перевірку потреби підприємств і будов у робочій силі та їх підготовленості до прийому робітників і службовців які направляються в порядку організованого набору і трудовлаштування, здійснює контроль за створенням для них необхідних житлово-побутових умов;

т) здійснює планове переселення населення і контроль у місце вселення за господарським влаштуванням переселенців та наданням їм встановлених пільг, за виконанням планів будівництва жилих будинків для переселенців; разом з установами Держбанку СРСР і відповідними міністерствами і відомствами УРСР контролює правильність використання будинків, споруджених для переселенців за цільовим призначенням;

у) бере участь у здійсненні міжвідомчої координації науково-дослідних робіт з проблем праці і трудових ресурсів;

ф) здійснює в установленому порядку зв'язки з зарубіжними країнами з питань, що стосуються компетенції Комітету;

х) керує діяльністю відділів по праці облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів та інших підпорядкованих установ і організацій, узагальнює і поширює передовий досвід їх роботи, видає інформаційно-довідкові матеріали і організовує підвищення кваліфікації працівників, в установленому порядку проводить наради;

ц) разом з республіканським комітетом профспілки працівників державних установ організує соціалістичне змагання місцевих органів по праці, в установленому порядку засновує перехідні Червоні прапори, грошові премії та інші види заохочення, підводить підсумки республіканського соціалістичного змагання, нагороджує передових працівників системи Комітету почесними грамотами і грамотами, сприяє розвиткові руху за комуністичне ставлення до праці;

ч) розробляє і подає Міністерству фінансів УРСР проекти фінансових планів і зведених кошторисів видатків на утримання апарату Комітету і його місцевих органів, на переселення, організований набір робітників та інші заходи; провадить фінансування відділів по праці облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, затверджує основні показники виробничо-фінансової діяльності підпорядкованих госпрозрахункових організацій; разом з Українською республіканською конторою Держбанку СРСР готує проекти планів кредитуваннях заходів, зв'язаних з господарським влаштуванням переселенців та будівництвом для них будинків;

ш) затверджує в межах компетенції Комітету проекти і кошториси на об'єкти капітального будівництва і капітального ремонту;

щ) забезпечує в установленому порядку матеріально-технічне постачання відділів по праці облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів та інших підвідомчих установ і організацій;

ю) веде в установленому порядку бухгалтерський облік по центральному апарату Комітету, розглядає і затверджує бухгалтерський звіти місцевих органів по праці та керує їх роботою по веденню бухгалтерського обліку; складає і подає в установленому порядку зведені бухгалтерські звіти по Комітету; забезпечує регулярне проведення ревізій, перевірку збереження грошових коштів і матеріальних цінностей, додержання режиму економії.

5. Державному комітету Ради Міністрів УРСР по праці для вирішення поставлених перед ним завдань і виконання покладених на нього обов'язків надається право:

а) перевіряти роботу міністерств, відомств УРСР, а також підприємств, установ і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, давати їм обов'язкові для виконання вказівки по усуненню виявлених недоліків, а в необхідних випадках вносити до вищестоящих органів пропозиції про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників та інших службових осіб, винних у допущених порушеннях; залучати до проведення перевірок спеціалістів міністерств і відомств УРСР, підприємств, установ і організацій;

б) припиняти дію наказів і інструкцій міністерств і відомств УРСР, що суперечать законодавству про

працю та її оплату, а в необхідних випадках вносити до Ради Міністрів УРСР пропозиції про їх скасування;

в) заслуховувати на засіданнях Комітету звіти і доповіді керівників міністерств і відомств УРСР, а також підприємств, установ і організацій, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, з питань праці та використання трудових ресурсів;

г) доручати міністерствам і відомствам УРСР проведення робіт з проблем, що належать до компетенції Комітету, за погодженням з ними залучати до розробки цих проблем підприємства, установи, організації, вищі учбові заклади, а також учених і висококваліфікованих спеціалістів;

д) одержувати від ЦСУ УРСР статистичні дані по праці, її оплаті, про природний рух і міграцію населення та по інших питаннях, а від міністерств, відомств УРСР, підприємств, установ і організацій - необхідні матеріали з питань, що належать до компетенції Комітету;

є) вносити за погодженням з Держпланом УРСР, виконкомами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів зміни в квартальні плани направлення робітників по організованому набору, міжобласному і внутріобласному переселенню населення, а також по будівництву будинків для переселенців;

ж) припиняти направлення робітників по організованому набору і сімей по переселенню /при відсутності додаткової потреби підприємств і організацій, колгоспів і радгоспів у робочій силі, непідготовленості їх до прийому робітників і населення, яке переселяється, недотриманні договірних умов і т. п./ з наступним повідомленням про це відповідних міністерств і відомств, виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів;

з) встановлювати систему інформації населення про наявність вільних робочих місць, вакантних посад і умови прийому на роботу на підприємства, в організації і установи в порядку трудовлаштування, організованого набору робітників і сільськогосподарського переселення сімей;

і) скликати в установленому порядку конференції і наради, проводити виставки для показу передового досвіду в галузі організації нормування та умов праці;

к) розглядати і вирішувати за погодженням з Держпланом УРСР клопотання облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, а також господарських організацій про направлення у виняткових випадках робочої сили на підприємства і будови, для яких не передбачено планом проведення організованого набору робітників, у межах затвердженого плану по республіці;

л) проводити, в разі необхідності, переселення понад встановлений план в межах виділених на поточний рік асигнувань і кредитів на переселенські заходи.

6. Службові особи Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці і його органів на місцях мають право для виконання своїх службових обов'язків безперешкодно відвідувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, оглядати виробничі, службові і житлово-побутові приміщення, знайомитися з звітними, статистичними та іншими документами і матеріалами з питань, що належать до компетенції Комітету.

7. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє разом з Укрпрофрадою пропозиції щодо вдосконалення цього законодавства і вносить їх на розгляд Ради Міністрів Української РСР і Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях.

8. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці, відділи по праці виконкомів обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів і підпорядковані їм установи і організації становлять систему Державного комітету Ради Міністрів Української РСР по праці.

9. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці у своїй діяльності керується законами СРСР і УРСР, указами Президії Верховної Ради СРСР і Президії Верховної Ради УРСР, постановами і розпорядженнями Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів УРСР, постановами і наказами Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях та іншими нормативними актами, а також цим Положенням, забезпечує правильне застосування

діючого законодавства в установах і організаціях системи Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці.

10. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці видає постанови з питань, що належать до його компетенції, а також роз'яснення про застосування діючого законодавства про працю, обов'язкові для виконання міністерствами і відомствами УРСР, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від їх відомчого підпорядкування, а в необхідних випадках видає постанови, накази, інструкції та роз'яснення разом з заінтересованими міністерствами і відомствами УРСР і Укрпрофрадою.

11. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці організовує своєчасний і уважний розгляд листів /пропозицій, заяв і скарг/ громадян, добиваючись правильного вирішення поставлених у цих листах питань, що належать до його компетенції.

12. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці в установленому порядку створює, реорганізує і ліквідує підвідомчі установи і організації в межах встановленого йому плану з праці і бюджетних асигнувань і затверджує положення /статути/ про ці установи і організації.

13. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці утворюється в складі Голови Комітету, який призначається у відповідності з Конституцією УРСР Верховною Радою Української РСР, заступників Голови Комітету /за посадою/, які призначаються Радою Міністрів УРСР, і членів Комітету, які затверджуються Радою Міністрів УРСР.

Розподіл обов'язків між заступниками Голови Комітету провадиться Головою Комітету.

14. Голова Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці очолює Комітет і несе персональну відповідальність за виконання покладених на Комітет завдань і обов'язків, встановлює ступінь відповідальності заступників Голови і членів Комітету, начальників управлінь, відділів і керівників інших підрозділів Комітету за керівництво окремими галузями його діяльності, а також за роботу установ і організацій, що входять до системи Комітету.

Голова Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці:

а) керує діяльністю Комітету, видає накази, інструкції і дає вказівки, обов'язкові для виконання установами і організаціями, що входять до системи Комітету;

б) затверджує штати відділі по праці облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів і розподіляв штат уповноважених по районах і містах у межах встановленої чисельності персоналу і фонду заробітної плати по Комітету;

в) призначає і звільняє працівників Комітету та підвідомчих йому установ і організацій, що входять до номенклатури Комітету.

15. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці на своїх засіданнях, що регулярно проводяться, розглядає питання підвищення продуктивності праці, поліпшення її умов, організації і нормування, соціалістичного змагання, поширення передового досвіду, підготовки і підвищення кваліфікації кадрів на виробництві, раціонального використання трудових ресурсів, трудовлаштування населення, розподілу і перерозподілу робочої сили, добору, розстановки і виховання кадрів, практичного керівництва підвідомчими установами і організаціями, перевірки виконання прийнятих рішень, а також інші важливі питання, що належать до компетенції Комітету, заслуховує доповіді завідуючих обласними, Київським і Севастопольським міськими відділами по праці.

16. При Державному комітеті Рада Міністрів УРСР по праці створюється наукова рада по праці з секціями з окремих проблем.

Персональний склад наукової ради і положення про неї затверджуються Головою Комітету.

17. Структура і чисельність працівників центрального апарату Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці затверджуються Радою Міністрів УРСР за погодженням з Державним комітетом Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях.

Штатний розпис центрального апарату Державного комітету Ради Міністрів УРСР по праці затверджується Головою Комітету.

18. Державний комітет Ради Міністрів УРСР по праці має печатку з зображенням Державного герба Української РСР і з своїм найменуванням.