Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України щодо реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»

Втратив чинність Наказ · Міністерство охорони здоров'я України · від 5 жовтня 2011 р. · № 646

Державна реєстрація: № 1414/20152 1415/20153 1416/20154 1417/20155 від 7 грудня 2011 р.
Внесено до реєстру: 21 грудня 2011 р.
Код у реєстрі: 59641/2011

Опубліковано: Офіційний вісник України від 29.12.2011, № 99, ст. 3649

заклади охорони здоров’я обслуговування медичне медицина бригада охорона здоров'я реформування міністерства допомога медична допомога медико-санітарна

Зміст

Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України щодо реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»
Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" — Відповідно до Закону України "Про порядок проведення реформування системи охоро…
I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
II. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ МІЖ ПЕРВИННОЮ, ВТОРИННОЮ ТА ТРЕТИННОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ
III. ПЕРЕЛІК ТИПІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗА ВИДАМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЩО НИМИ НАДАЄТЬСЯ
IV. ПОРЯДОК ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
Порядок медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги
Порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу
I. Загальні положення
II. Порядок направлення пацієнтів до закладів вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги
III. Порядок направлення пацієнтів до закладів третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги
Порядок розміщення та розрахунок кількості бригад швидкої медичної допомоги

Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України щодо реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров’я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.10.2011

м. Київ

N 646

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1414/20152

Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві"

Зміст

1. Наказ Міністерства охорони здоров'я України "Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" від 5 жовтня 2011 року N 646.

- Порядок планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах.

2. Порядок медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги.

3. Порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

4. Порядок розміщення та розрахунок кількості бригад швидкої медичної допомоги.

Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" — Відповідно до Закону України "Про порядок проведення реформування системи охоро…

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.10.2011

м. Київ

N 646

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1414/20152

Відповідно до Закону України "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві" та на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 16.08.2011 N 37565/1/-11

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Порядок планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах, що додається.

1.2. Порядок медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги, що додається.

1.3. Порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу, що додається.

1.4. Порядок розміщення та розрахунок кількості бригад швидкої медичної допомоги, що додається.

2. Начальникам управлінь охорони здоров'я Вінницької, Дніпропетровської, Донецької обласних та Київської міської державних адміністрацій забезпечити виконання цього наказу.

3. Департаменту нормативно-правового забезпечення (Коблош В. В.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Толстанова О. К.

Міністр

О. В. Аніщенко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Міністра

фінансів України

А. І. Мярковський

Президент НАМН

академік

А. М. Сердюк

Перший заступник Голови

Спільного представницького органу

сторони роботодавців на

національному рівні

О. Мірошниченко

Начальник управління охорони

здоров'я та курортів Вінницької

обласної державної адміністрації

Л. О. Діденко

Заступник голови - начальник

головного управління охорони здоров'я

Донецької облдержадміністрації

О. Б. Петряєва

Начальник Головного управління

охорони здоров'я Дніпропетровської

обласної державної адміністрації

В. Г. Гінзбург

Заступник начальника Головного

управління охорони здоров'я

виконавчого органу Київської

міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

А. Арешкович

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

05.10.2011 N 646

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1414/20152

ПОРЯДОК ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ МЕРЕЖІ КОМУНАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я У ПІЛОТНИХ РЕГІОНАХ

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Цей Порядок передбачає здійснення заходів щодо запровадження критеріїв розмежування медичних послуг між первинним, вторинним та третинним рівнями надання медичної допомоги, запровадження переліку типів закладів охорони здоров'я за видами медичної допомоги, що ними надається, здійснення оптимізації мережі закладів охорони здоров'я.

1.2. Розмежування медичної допомоги за видами передбачає створення нових типів закладів охорони здоров'я, що диференціюються залежно від виду медичної допомоги (первинна, вторинна, третинна) та її інтенсивності.

1.3. Медична допомога надається відповідно до системи скерування пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають різні види медичної допомоги.

II. КРИТЕРІЇ РОЗМЕЖУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ МІЖ ПЕРВИННОЮ, ВТОРИННОЮ ТА ТРЕТИННОЮ МЕДИЧНОЮ ДОПОМОГОЮ

1. Загальний механізм розмежування медичної допомоги за видами

1.1. За видами медична допомога, що надається закладами охорони здоров'я Вінницької, Дніпропетровської, Донецької областей та міста Києва, поділяється на:

первинну медичну (медико-санітарну) допомогу (далі - ПМСД);

вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (далі - ВМД);

третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (далі - ТМД);

екстрену медичну допомогу (далі - ЕМД).

1.2. Критерії розмежування

видів медичної допомоги - сукупність ознак (умов), що відрізняють один вид медичної допомоги від інших видів.

1.3. Критерії розмежування видів медичної допомоги визначаються її складністю, обсягами, місцем надання та порядком звернення пацієнтів для отримання відповідного виду медичної допомоги.

1.4. Надання ПМСД, ВМД, ТМД та ЕМД регламентується медичними стандартами, клінічними протоколами, затвердженими наказами МОЗ України та іншими документами з медичної практики.

2. Критерії надання первинної медичної допомоги

2.1. ПМСД забезпечується центрами ПМСД.

2.2. ПМСД надається лікарями загальної практики - сімейними лікарями, лікарями-терапевтами дільничними та лікарями-педіатрами дільничними центрів ПМСД, а також лікарями загальної практики - сімейними лікарями, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, що можуть перебувати з центрами ПМСД у цивільно-правових відносинах.

2.3. ПМСД надається у межах кваліфікаційної характеристики спеціаліста із загальної практики - сімейної медицини в амбулаторних умовах (на прийомі у лікаря, в денному стаціонарі) або за місцем проживання (перебування) пацієнта за зверненням пацієнта по медичну допомогу або з ініціативи лікаря з профілактичною метою.

2.4. ПМСД передбачає проведення профілактичних заходів, консультацій, діагностики та лікування найбільш поширених хвороб, травм, отруєнь, патологічних, фізіологічних (під час вагітності) станів; надання невідкладної медичної допомоги в разі гострого розладу фізичного чи психічного здоров'я пацієнта, який не потребує ЕМД, ВМД або ТМД.

2.5. ПМСД забезпечує пацієнту право обирати лікаря з надання ПМСД.

2.6. ПМСД передбачає можливість направлення пацієнта, який не потребує ЕМД, до закладів ВМД або ТМД відповідно до медичних показань згідно з порядком організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

3. Критерії надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги

3.1. ВМД забезпечується закладами охорони здоров'я в амбулаторних та/або стаціонарних умовах в плановому порядку або в екстрених випадках, що розрізняються за інтенсивністю надання медичної допомоги та медичною спеціалізацією.

3.2. ВМД надається лікарями, які мають відповідну спеціалізацію (крім лікарів загальної практики - сімейних лікарів), та передбачає консультування, проведення діагностики, лікування, реабілітації та профілактики хвороб, травм, отруєнь, патологічних і фізіологічних (при вагітності та пологах) станів.

3.3. Планова ВМД надається за направленням лікарів згідно з порядком організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають ВМД або ТМД.

3.4. ВМД в екстрених випадках надається незалежно від наявності направлення.

4. Критерії надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги

4.1. ТМД забезпечується високоспеціалізованими багатопрофільними або однопрофільними закладами охорони здоров'я.

4.2. ТМД надається в амбулаторних або стаціонарних умовах в плановому порядку або в екстрених випадках.

4.3. ТМД амбулаторно надається лікарями-спеціалістами консультативних поліклінік обласних (дитячих обласних) лікарень, центрів високоспеціалізованої допомоги, а також консультативних поліклінік науково-дослідних інститутів (за потреби).

4.4. ТМД стаціонарно надається відділеннями обласних лікарень (обласних дитячих лікарень), центрів високоспеціалізованої медичної допомоги, а також клініками науково-дослідних інститутів (за потреби).

4.5. ТМД передбачає проведення консультацій, діагностики та лікування хвороб, травм, отруєнь, патологічних станів, ведення фізіологічних та патологічних станів (при вагітності та пологах) із застосуванням високотехнологічного обладнання та/або високоспеціалізованих медичних процедур високої складності.

4.6. ТМД надається за наявності направлень, а також без направлень згідно з порядком організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну

(спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу та паліативну медичну допомогу.

5. Критерії надання екстреної медичної допомоги

5.1. ЕМД забезпечується службою швидкої медичної допомоги загальнодержавної системи надання екстреної медичної допомоги за необхідності надання термінових організаційних, діагностичних та лікувальних заходів на догоспітальному етапі медичної допомоги пацієнтам та постраждалим, що перебувають у невідкладних станах.

5.2. ЕМД надається лікарями та/або фельдшерами служби швидкої медичної допомоги на місці виклику (події) та під час транспортування до закладів ВМД та ТМД.

5.3. ЕМД надається цілодобово.

5.4. ЕМД надається незалежно від місця проживання (перебування) пацієнта та наявності документа, що посвідчує його особу.

5.5. ЕМД бере участь у подоланні медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру.

III. ПЕРЕЛІК ТИПІВ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗА ВИДАМИ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ, ЩО НИМИ НАДАЄТЬСЯ

3.1. Цей перелік визначає заклади охорони здоров'я, що створюються у результаті оптимізації мережі.

3.2. Заклад охорони здоров'я із забезпечення ПМСД.

Центр ПМСД (далі - ЦПМСД).

3.3. Заклади із забезпечення надання ВМД.

Багатопрофільна лікарня (клінічна лікарня) інтенсивного лікування (далі - ЛІЛ).

Багатопрофільна дитяча лікарня (клінічна лікарня) інтенсивного лікування (далі - ДитЛІЛ).

Лікарня відновного (реабілітаційного) лікування (далі - ЛВЛ).

Лікарня (клінічна лікарня) планового лікування (далі - ЛПЛ).

Хоспіс.

Спеціалізований медичний центр (за напрямами) (далі - СМЦ).

Центр з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичний центр) (далі - КДЦ).

3.4. Заклади із забезпечення надання ТМД (далі - заклади ТМД).

Багатопрофільна обласна лікарня (клінічна лікарня) (далі - ОЛ).

Багатопрофільна обласна дитяча лікарня (клінічна лікарня) (далі - ОДЛ).

Високоспеціалізований медичний центр (за напрямами) (далі - ВСМЦ).

3.5. Заклади охорони здоров'я єдиної системи надання ЕМД.

Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - ЦЕМД).

Станція швидкої медичної допомоги (далі - СШМД).

IV. ПОРЯДОК ОПТИМІЗАЦІЇ МЕРЕЖІ ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

1. Мета, завдання та критерії оптимізації

1.1. Оптимізація мережі закладів охорони здоров'я здійснюється з метою підвищення доступності та якості медичної допомоги при ефективнішому і раціональнішому використанні ресурсів та не має призводити до збільшення чисельності штатних посад та кількості ліжок у закладах охорони здоров'я в цілому по області, місту Києву.

1.2. Завданнями оптимізації мережі закладів охорони здоров'я є:

проведення чіткого розмежування медичної допомоги залежно від потреби населення в інтенсивності медичної допомоги за видами її надання на ПМСД, ВМД, ТМД та ЕМД;

створення мережі ЦПМСД;

диференціація (спеціалізація) лікарень ВМД, виходячи з інтенсивності її надання;

розподілення функції екстреної та невідкладної медичної допомоги і передача функції невідкладної медичної допомоги на первинний рівень;

створення ЦЕМД;

реорганізація за потреби високоспеціалізованих багатопрофільних або однопрофільних закладів охорони здоров'я для надання ТМД;

створення умов для збереження і розвитку кадрового і матеріального потенціалу бюджетних установ шляхом гнучкого використання наявних ресурсів;

поліпшення системи моніторингу і контролю за результатами діяльності закладів охорони здоров'я на основі застосування індикаторів якості медичної допомоги;

збір, узагальнення та аналіз інформації з метою вдосконалення нормативно-правових актів та поширення набутого досвіду;

підвищення якості надання медичної допомоги і ефективності використання бюджетних асигнувань за рахунок раціонального використання ресурсів шляхом усунення дублюючих функцій та диференційованого підходу в наданні медичної допомоги закладами охорони здоров'я різних видів.

1.3. Критеріями оптимізації мережі закладів охорони здоров'я є такі показники, що беруться за останні п'ять років та оцінюються в сукупності з урахуванням мережі закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах:

загальна кількість

населення за попередній п'ятирічний період, тип розселення;

стан здоров'я та смертність населення за основними причинами;

існуюча мережа та потужність закладів охорони здоров'я;

обсяги медичної допомоги в закладах охорони здоров'я, що забезпечують надання різних видів медичної допомоги;

обсяги незадоволеної потреби у медичній допомозі;

штатна та фактична чисельність працівників закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності;

показники навантаження на медичних працівників;

структура і динаміка фінансового забезпечення діяльності закладів охорони здоров'я (з урахуванням частки позабюджетного фінансування);

форма власності закладів охорони здоров'я;

балансова вартість майна закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності;

співвідношення у регіоні закладів охорони здоров'я державної, комунальної та інших форм власності;

рівень оснащення закладів охорони здоров'я;

якість медичної допомоги, що надається;

інфраструктура доріг та громадського автотранспорту.

2. Порядок створення центрів первинної медико-санітарної допомоги

2.1. ЦПМСД є закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання первинної медичної (медико-санітарної) допомоги населенню.

2.2. ЦПМСД є юридичними особами.

2.3. ЦПМСД розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, які є комунальною власністю, або орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

2.4. Структура ЦПМСД є такою: адміністративна частина / управління, господарська частина та лікувально-профілактична служба, що складається з амбулаторій, до складу яких можуть входити медичні пункти з надання долікарської допомоги (далі - МП), зокрема фельдшерсько-акушерські пункти, фельдшерські пункти.

Амбулаторії мають статус структурних підрозділів або відокремлених структурних підрозділів ЦПМСД.

Амбулаторії зі статусом відокремлених структурних підрозділів мають свій штамп і печатку.

2.5. ЦПМСД у сільській місцевості створюються за рішенням районних рад у кожній адміністративно-територіальній одиниці шляхом реорганізації центральної районної лікарні та виділення підрозділів з надання ПМСД і відповідної частини адміністративно-управлінських і господарських підрозділів з наданням статусу юридичної особи ЦПМСД та приєднання мережі амбулаторій, зокрема сільських лікарських амбулаторій та амбулаторій загальної практики - сімейної медицини, МП, зокрема фельдшерсько-акушерських пунктів, фельдшерських пунктів, після прийняття відповідного рішення органами, у підпорядкуванні яких ці амбулаторії та МП перебувають.

У разі якщо на території, де проживає прикріплене до амбулаторії населення, розташовані МП, такі МП мають статус структурних підрозділів амбулаторії. У випадках, якщо МП обслуговує понад 1000 осіб населення, такий МП може бути реорганізованим в амбулаторію за наявності позитивної динаміки населення.

Амбулаторії можуть обслуговувати декілька населених пунктів та забезпечують вимогу охоплення всього населення.

В амбулаторіях створюються умови для продовження функціонування існуючих стоматологічних кабінетів, що мають увійти до складу закладів/підрозділів з надання стоматологічної допомоги населенню району.

2.6. ЦПМСД у сільській місцевості охоплюють обслуговуванням населення однієї адміністративно-територіальної одиниці, крім випадків, визначених пунктом 2.8 цієї глави.

2.7. ЦПМСД у містах обласного значення створюються за рішенням міських рад шляхом реорганізації частини закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, виділення з їх структури підрозділів з надання ПМСД і відповідної частини адміністративно-управлінських і господарських підрозділів з наданням статусу юридичної особи, реорганізації решти закладів, що надають амбулаторно-поліклінічну допомогу, виділення з структури підрозділів з надання ПМСД і відповідної частини адміністративно-управлінських підрозділів та їх приєднання до утворених ЦПМСД.

Поліклініки та

консультативно-діагностичні центри після реорганізації та виокремлення з їх структури підрозділів з надання ПМСД можуть бути приєднані до ЛІЛ або ДитЛІЛ.

2.8. ЦПМСД у містах обласного значення створюються на кожне місто з населенням до 100 тисяч жителів. У містах обласного значення з населенням до 50 тисяч можуть створюватися ЦПМСД, які обслуговують населення міста і найближчого сільського району. У містах обласного значення з населенням понад 100 тисяч ЦПМСД створюються на кожні 100 - 150 тисяч населення.

Амбулаторії зі статусом відокремлених структурних підрозділів у містах створюються з метою забезпечення рівної територіальної доступності ПМСД для населення у мікрорайонах, віддалених поселеннях для надання лікарської ПМСД населенню за їх місцем проживання (перебування). В амбулаторіях у містах працюють від 1-го до декількох лікарів залежно від характеру забудови.

Доцільно передбачати виділення приміщень для організації амбулаторій на першому поверсі в новобудовах.

3. Порядок створення багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування з консультативно-діагностичними центрами

3.1. ЛІЛ є закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання ВМД в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або в амбулаторних умовах дорослим і дітям у гострому стані або з хронічними захворюваннями, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду, з обов'язковою наявністю відділень невідкладної медичної допомоги.

3.2. ЛІЛ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації центральних районних або міських лікарень після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

3.3. ЛІЛ можуть бути двох рівнів: першого і другого.

ЛІЛ першого рівня створюються для обслуговування до 350 тисяч населення.

ЛІЛ другого рівня створюються для обслуговування понад 350 тисяч населення.

Відмінності ЛІЛ першого та другого рівнів полягають у їх структурі та можливості забезпечення спеціалізованих напрямів надання медичної допомоги.

3.4. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких ЛІЛ надає медичну допомогу, та структура ЛІЛ визначаються органом управління охорони здоров'я, якому ЛІЛ підпорядковується, з урахуванням потреб населення в інтенсивному лікуванні та догляді.

В окремих випадках ЛІЛ першого рівня можуть створюватися для обслуговування меншої, ніж передбачено в пункті 3.3 цієї глави, кількості населення з урахуванням щільності населення та мережі закладів охорони здоров'я.

3.5. ЛІЛ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

Базові критерії відбору закладів охорони здоров'я для створення лікарень інтенсивного лікування наведені в додатку до цього Порядку.

3.6. Структура ЛІЛ першого рівня визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, та може мати такі підрозділи:

3.6.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар, його заступники, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

3.6.2. Приймально-діагностичне відділення - відділення невідкладної медичної допомоги.

3.6.3. Діагностична служба (цілодобово):

клінічна лабораторія;

кабінет функціональної діагностики;

кабінет рентгенологічної діагностики;

кабінет ультразвукової діагностики;

відділення ендоскопічної діагностики.

3.6.4. Лікувальна служба:

3.6.4.1. Стаціонарний сектор:

відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

хірургічне відділення для надання медичної допомоги хірургічним, травматологічним та урологічним хворим;

хірургічне відділення - гнійно-септичне;

гінекологічне відділення з ліжками для патології вагітних;

терапевтичне відділення;

неврологічне відділення;

дитяче відділення;

інфекційне відділення (боксоване);

пологове відділення.

3.6.4.2.

Амбулаторний сектор:

діагностично-консультативний центр;

денний стаціонар з операційним блоком (хірургія одного дня).

3.6.5. Допоміжні відділення:

операційний блок;

кабінет трансфузіології;

патолого-анатомічне відділення;

центральне стерилізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

3.6.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

3.7. Структура ЛІЛ другого рівня визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, та може мати такі підрозділи:

3.7.1. Адміністративна частина / управління лікарнею (головний лікар, його заступники, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія, відділ кадрів).

3.7.2. Приймально-діагностичне відділення - відділення невідкладної медичної допомоги.

3.7.3. Діагностична служба (цілодобово):

клінічна лабораторія;

відділення функціональної діагностики;

відділення променевої діагностики;

відділення ендоскопічної діагностики.

3.7.4. Лікувальна служба:

3.7.4.1. Стаціонарний сектор:

служба анестезіології та інтенсивної терапії модульного типу для надання медичної допомоги хворим терапевтичного, неврологічного, хірургічного профілів та політравми;

хірургічне відділення для надання медичної допомоги хворим з хірургічною, невідкладною урологічною та судинною патологією;

хірургічне відділення гнійно-септичне;

відділення травматології та політравми;

гінекологічне відділення з ліжками для патології вагітних;

терапевтичне відділення;

кардіологічне відділення;

неврологічне відділення;

дитяче відділення;

інфекційне відділення (боксоване);

пологове відділення;

неонатологічне відділення з палатами інтенсивної терапії та реанімації новонароджених;

офтальмологічне відділення;

отоларингологічне відділення.

3.7.4.2. Амбулаторний сектор:

діагностично-консультативний центр;

денний стаціонар з операційним блоком (хірургія одного дня).

3.7.5. Допоміжні відділення:

операційний блок;

відділення трансфузіології;

патолого-анатомічне відділення;

центральне стерилізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

3.7.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

4. Порядок створення багатопрофільних дитячих лікарень інтенсивного лікування

4.1. ДитЛІЛ є закладами охорони здоров'я ВМД, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або в амбулаторних умовах дітям у гострому стані або з хронічними захворюваннями, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду, з обов'язковою наявністю відділень невідкладної медичної допомоги.

4.2. ДитЛІЛ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації районних та міських дитячих лікарень після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

Рекомендована мінімальна кількість населення, яке обслуговує ДитЛІЛ, становить 350 тисяч осіб.

4.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких ДитЛІЛ забезпечує надання медичної допомоги, визначається органом управління охорони здоров'я, якому ДитЛІЛ підпорядковується, з урахуванням потреб дитячого населення в цілодобовій спеціалізованій медичній допомозі, інтенсивному лікуванні та догляді.

4.4. ДитЛІЛ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

4.5. Структура ДитЛІЛ визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, залежно від потреб дитячого населення у цілодобовій спеціалізованій медичній допомозі, інтенсивному лікуванні і догляді та може мати такі підрозділи:

4.5.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар,

заступники головного лікаря, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

4.5.2. Приймально-діагностичне відділення - відділення невідкладної медичної допомоги.

4.5.3. Діагностична служба (цілодобово):

клінічна лабораторія;

кабінет функціональної діагностики;

кабінет рентгенологічної діагностики;

кабінет ультразвукової діагностики;

відділення ендоскопічної діагностики.

4.5.4. Лікувальна служба:

4.5.4.1. Стаціонарний сектор:

модульне відділення анестезіології та інтенсивної терапії;

хірургічне відділення - чисте;

травматологічне відділення;

хірургічне відділення - гнійно-септичне;

педіатричне відділення;

неврологічне відділення;

інфекційне відділення (боксоване);

відділення патології новонароджених;

відділення інтенсивної терапії новонароджених;

відділення другого етапу виходжування недоношених дітей.

4.5.4.2. Амбулаторний сектор:

діагностично-консультативний центр.

4.5.4.3. Денний стаціонар з операційним блоком (хірургія одного дня).

4.5.5. Допоміжні відділення:

операційний блок;

кабінет трансфузіології;

патолого-анатомічне відділення;

центральне стабілізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

4.5.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

5. Порядок створення лікарень планового лікування з консультативною поліклінікою

5.1. ЛПЛ є закладами охорони здоров'я ВМД, що забезпечують надання планової спеціалізованої консультативної та стаціонарної медичної допомоги населенню середньої інтенсивності лікування та догляду.

5.2. ЛПЛ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації центральних районних або міських лікарень після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

5.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких ЛПЛ надає медичну допомогу, визначається органом управління охорони здоров'я, якому ЛПЛ підпорядковується, з урахуванням потреб населення у плановій вторинній (спеціалізованій) медичній допомозі.

В адміністративно-територіальній одиниці у сільській місцевості може бути створено не більше однієї ЛПЛ. У містах рекомендована кількість населення, яке обслуговує ЛПЛ, становить 50 тисяч осіб і більше.

5.4. ЛПЛ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

5.5. Структура ЛПЛ визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, залежно від потреб населення в плановій медичній допомозі та може включати такі підрозділи:

5.5.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар, заступники головного лікаря, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

5.5.2. Діагностична служба:

рентгенівський кабінет;

клініко-діагностична лабораторія;

кабінет функціональної діагностики;

кабінет ультразвукової діагностики;

ендоскопічний кабінет.

5.5.3. Лікувальна служба:

5.5.3.1. Стаціонарний сектор:

приймальне відділення;

терапевтичне відділення;

неврологічне відділення;

гінекологічне відділення з ліжками для патології вагітних;

педіатричне відділення.

5.5.3.2. Амбулаторний сектор:

консультативно-діагностичний центр.

5.5.3.3. Денний стаціонар з операційним блоком (хірургія одного дня).

5.5.4. Фізіотерапевтичне відділення:

кабінет фізіотерапевтичного лікування;

кабінет лікувальної фізкультури;

кабінет масажу.

5.5.5. Допоміжні відділення:

центральне стерилізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

5.5.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

6. Порядок створення лікарень відновного (реабілітаційного) лікування

6.1. ЛВЛ є закладами охорони здоров'я ВМД, що

забезпечують надання населенню планової реабілітаційної допомоги в умовах стаціонару та денного стаціонару.

6.2. ЛВЛ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації центральних районних або міських лікарень після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

6.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких ЛВЛ надає медичну допомогу, визначається органом управління охорони здоров'я, якому ЛВЛ підпорядковується, з урахуванням потреб населення у реабілітаційній стаціонарній медичній допомозі.

Рекомендована кількість населення, яке обслуговує ЛВЛ, становить 350 тисяч осіб і більше.

6.4. ЛВЛ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, які є комунальною власністю, або орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

6.5. Структура ЛВЛ визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, залежно від потреб населення в реабілітаційній стаціонарній медичній допомозі та може включати такі підрозділи:

6.5.1. Адміністративна частина / управління лікарнею (головний лікар, заступники головного лікаря, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

6.5.2. Лікувальна служба:

6.5.2.1. Стаціонарна служба:

приймальне відділення;

відділення для реабілітації пацієнтів із захворюваннями органів руху;

неврологічне відділення відновного лікування;

загальнореабілітаційне відділення;

педіатричне відділення відновного лікування.

6.5.2.2. Денний стаціонар.

6.5.3. Допоміжні відділення:

центральне стерилізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

6.5.4. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

7. Порядок створення хоспісів

7.1. Хоспіси є закладами охорони здоров'я ВМД, що забезпечують надання цілодобового паліативного/симптоматичного лікування, медико-психологічної реабілітації, соціальної та духовної підтримки хворим у термінальній стадії прогресування захворювання.

7.2. Хоспіси є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації центральних районних, міських та інших лікарень (після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають), які не використані для реорганізації у ЛІЛ, ЛПЛ або ЛВЛ.

7.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких хоспіс забезпечує надання медичної допомоги, визначається органом управління охорони здоров'я, якому хоспіс підпорядковано, з урахуванням потреб населення у паліативній медичній допомозі.

7.4. Хоспіси розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що відповідають санітарно-гігієнічним і протиепідемічним нормам та правилам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

8. Порядок створення центрів з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичних центрів)

8.1. Центр з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичний центр) (далі - КДЦ) - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання діагностично-консультативної медичної допомоги вторинного рівня.

8.2. КДЦ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради на базі існуючих поліклінік та/або консультативно-діагностичних центрів (після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають), з яких виділені підрозділи з надання ПМСД.

8.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких КДЦ забезпечує надання медичної допомоги, визначається органом управління охорони здоров'я,

якому ЛПЛ підпорядковується, з урахуванням потреб населення у діагностично-консультативній медичній допомозі вторинного рівня.

8.4. КДЦ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

8.5. Структура КДЦ визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, залежно від потреб населення у діагностично-консультативній медичній допомозі вторинного рівня та може включати такі підрозділи:

8.5.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар, заступники головного лікаря, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

8.5.2. Діагностична служба:

рентгенівський кабінет;

клініко-діагностична лабораторія;

кабінет функціональної діагностики;

кабінет ультразвукової діагностики;

ендоскопічний кабінет.

8.5.3. Лікувальна служба:

8.5.3.1. Амбулаторний сектор:

консультативно-діагностичний центр.

8.5.3.2. Денний стаціонар з операційним блоком (хірургія одного дня).

8.5.4. Фізіотерапевтичне відділення:

кабінет фізіотерапевтичного лікування;

кабінет лікувальної фізкультури;

кабінет масажу.

8.5.5. Допоміжні відділення:

центральне стерилізаційне відділення;

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів.

8.5.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

пральня;

гараж.

9. Порядок створення спеціалізованих медичних центрів

9.1. СМЦ - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання медичної допомоги вторинного рівня за одним профілем та/або спеціалізацією в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або в амбулаторних умовах дорослим і дітям з гострими станами або хронічними захворюваннями, що потребують високої інтенсивності лікування та догляду.

9.2. СМЦ є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації однопрофільних та/або спеціалізованих районних, міських лікарень та пологових будинків після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

9.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких СМЦ надає медичну допомогу, та структура СМЦ визначаються органом управління охорони здоров'я, якому СМЦ підпорядковується, з урахуванням потреб населення у лікуванні та догляді відповідного профілю та/або спеціалізації.

9.4. СМЦ розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

9.5. Структура СМЦ визначається органом управління охорони здоров'я, якому вона підпорядковується, залежно від потреб населення у медичній допомозі відповідного профілю та/або спеціалізації та може включати такі підрозділи:

9.5.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар, заступники головного лікаря, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

9.5.2. Приймально-діагностичне відділення.

9.5.3. Діагностична служба відповідно до профілю/спеціалізації.

9.5.4. Лікувальна служба:

9.5.4.1. Стаціонарний сектор:

відділення анестезіології та інтенсивної терапії або відділення інтенсивної терапії;

стаціонарні відділення відповідно до профілю/спеціалізації.

9.5.4.2. Амбулаторний сектор:

діагностично-консультативний центр;

денний стаціонар.

9.5.5. Допоміжні відділення:

відділ медичної статистики та контролю якості медичної допомоги;

медичний архів;

інші відділення відповідно до профілю/спеціалізації.

9.5.6. Господарча частина:

відділ технічного обслуговування;

харчоблок;

пральня;

гараж.

10. Порядок створення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

10.1. Центри екстреної

медичної допомоги та медицини катастроф (далі - ЦЕМД) є закладами охорони здоров'я, що забезпечують організацію та надання екстреної медичної допомоги.

10.2. ЦЕМД створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації існуючих закладів швидкої медичної допомоги (далі - ШМД) та ЕМД, багатопрофільних лікарень, у складі яких функціонують підрозділи з надання ШМД, закладів охорони здоров'я, що забезпечують організацію та надання ЕМД під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (далі - ЕМД-НС), після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

10.3. ЦЕМД створюються шляхом реорганізації одного із закладів ЕМД. Здійснюється реорганізація багатопрофільних лікарень з виділенням з їх складу підрозділів з надання ЕМД та приєднання їх до ЦЕМД або без такого приєднання шляхом створення юридичних осіб станцій ШМД. Здійснюється реорганізація закладів охорони здоров'я, що забезпечують організацію та надання ЕМД-НС, та їх приєднання до ЦЕМД.

ЦЕМД може охоплювати наданням ЕМД усю територію області/міста або виконувати лише диспетчерську функцію та функцію організаційно-методичного керівництва службою ЕМД області/міста як функціонального об'єднання закладів ЕМД.

Відділення ШМД ЦЕМД можуть мати статус структурних або відокремлених структурних підрозділів.

При організації служби ЕМД як функціонального об'єднання закладів ЕМД структурні підрозділи з надання ШМД, виділені зі складу багатопрофільних лікарень, набувають, а існуючі заклади швидкої медичної допомоги залишаються юридичними особами - СШМД.

10.4. ЦЕМД разом зі станціями швидкої медичної допомоги охоплюють організацію та надання екстреної медичної допомоги населенню області, міста Києва.

10.5. Структура ЦЕМД визначається органом управління охорони здоров'я, якому вони підпорядковується, та може мати такі підрозділи:

10.5.1. Адміністративна частина / управління (головний лікар, заступники головного лікаря, аналітично-організаційний відділ, відділ кадрів, фінансово-економічний відділ та бухгалтерія).

10.5.2. Оперативно-диспетчерське відділення, у тому числі вузол територіальної підсистеми в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій (УІАС НС), що створений та функціонує відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.99 N 2303 "Про створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій".

10.5.3. Відділення швидкої медичної допомоги.

10.5.4. Станції швидкої медичної допомоги зі статусом структурних та/або відокремлених підрозділів.

10.5.5. Відділ медицини катастроф.

10.5.6. Відділ консультативної екстреної медичної допомоги.

10.5.7. Консультативний телеметричний центр.

10.5.8. Навчально-методичний відділ.

10.5.9. Відділення зв'язку та програмно-технічного забезпечення.

10.5.10. Господарська частина.

10.5.11. Аптечне відділення.

10.5.12. Централізоване стерилізаційне відділення.

10.5.13. Відділення технічного забезпечення.

11. Порядок створення станцій швидкої медичної допомоги

11.1. СШМД є закладами охорони здоров'я, що забезпечують надання екстреної медичної допомоги.

11.2. СШМД є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради шляхом реорганізації центральних районних та інших лікарень та виділення з їх складу підрозділів з надання екстреної медичної допомоги і відповідної частини адміністративно-управлінських і господарських підрозділів після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

11.3. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких СШМД надає медичну допомогу, визначається органом управління охорони здоров'я, якому СШМД підпорядковується.

11.4. Структура СШМД визначається органом управління охорони здоров'я, якому вони підпорядковується, та може мати такі підрозділи:

адміністративна частина / управління (головний лікар, заступники головного лікаря, аналітично-організаційний відділ, відділ кадрів,

фінансово-економічний відділ та бухгалтерія);

бригади швидкої медичної допомоги;

господарська частина.

12. Порядок створення закладів із забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги

12.1. Багатопрофільна обласна лікарня - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання ТМД в умовах цілодобового стаціонару, денного стаціонару або в амбулаторних умовах дорослим хворим з гострими станами або хронічними захворюваннями, що потребують високоспеціалізованих діагностичних та лікувальних втручань.

12.2. Багатопрофільна обласна дитяча лікарня (в тому числі клінічна лікарня) - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання ТМД хворим дітям, які потребують високоспеціалізованих діагностичних та лікувальних втручань.

12.3. ВСМЦ - заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання ТМД за одним профілем та/або спеціалізацією.

12.4. Заклади ТМД створюються шляхом реорганізації існуючих закладів охорони здоров'я, що надають високоспеціалізовану медичну допомогу.

12.5. Заклади ТМД є юридичними особами та створюються за рішенням обласної (у Вінницькій, Донецькій, Дніпропетровській областях) або міської (у місті Києві) ради, у тому числі шляхом реорганізації міських лікарень, після прийняття відповідного рішення органом, у підпорядкуванні якого вони перебувають.

12.6. Перелік адміністративно-територіальних одиниць, населенню яких заклад ТМД забезпечує надання медичної допомоги, та структура закладу ТМД визначаються органом управління охорони здоров'я, якому зазначений заклад підпорядковується, з урахуванням потреб населення у ТМД.

12.7. Заклади ТМД розміщуються в існуючих будівлях, збудованих відповідно до типових або індивідуальних проектів будівель для закладів охорони здоров'я, або у пристосованих будівлях, що є комунальною власністю, або в орендованих приміщеннях, які відповідають санітарно-гігієнічним і будівельним нормам, вимогам техніки безпеки та протипожежним вимогам.

13. Етапи оптимізації мережі закладів охорони здоров'я

13.1. Перший етап оптимізації передбачає:

13.1.1. Проведення аналізу:

демографічних показників території обслуговування (чисельність, щільність розселення, віково-статева структура населення, показники смертності, народжуваності);

стану здоров'я населення території обслуговування (показники поширеності, захворюваності та інвалідності);

мережі закладів охорони здоров'я та основних показників їх діяльності;

ресурсного (кадрового, фінансового, матеріально-технічного) забезпечення та організаційно-функціональної структури закладів охорони здоров'я відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

розподілу обсягів надання медичної допомоги між ПМСД, ВМД та ТМД;

обґрунтованості направлення хворих лікарями ПМСД на консультацію та лікування до закладів охорони здоров'я вторинного та третинного рівнів;

обґрунтованості викликів швидкої медичної допомоги;

основних показників діяльності закладів охорони здоров'я відповідної адміністративно-територіальної одиниці (кількість відвідувань, у тому числі лікарів-спеціалістів, рівень госпіталізації, показники лікування хворих в умовах цілодобових та денних стаціонарів, кількість викликів швидкої медичної допомоги, кількість ліжко-днів цілодобового стаціонарного лікування, проведених операцій, у тому числі з урахуванням хірургії "одного дня", тощо);

порядку надання первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги у закладах охорони здоров'я відповідної адміністративної території та порядку скерування пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу.

13.1.2. Вивчення можливості взаємодії закладів ПМСД із закладами ВМД, ТМД та ЕМД на території обслуговування.

13.1.3. Вивчення позиції медичних працівників щодо перетворень у системі медичного обслуговування населення та ступеня готовності до них.

13.1.4. Вивчення позиції населення щодо зміни порядку надання медичної допомоги.

13.1.5. Формування позитивного ставлення медичних працівників та населення до перетворень шляхом проведення відповідної

інформаційно-роз'яснювальної роботи із залученням засобів масової інформації.

13.1.6. Визначення реальних потреб у кадрових, фінансових та матеріально-технічних ресурсах.

13.1.7. Підготовка організаційного проекту та плану реорганізації первинної, вторинної та третинної медичної допомоги.

13.1.8. Впровадження раціонального скерування пацієнта при наданні медичної допомоги на всіх рівнях.

13.1.9. Впровадження системи оцінки якості медичної допомоги із застосуванням Індикаторів якості медичної допомоги, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.11.2011 N 743 "Про затвердження Індикаторів якості медичної допомоги", зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за N 1328/20066.

13.1.10. Організація безперервної підготовки медичних кадрів.

13.2. Другий етап оптимізації передбачає:

13.2.1. Створення центрів ПМСД.

13.2.2. Створення центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

13.2.3. Застосування механізму реалізації права пацієнтів вільно вибирати лікаря ПМСД або його змінювати.

13.2.4. Проведення аналізу ресурсів охорони здоров'я на територіях, у тому числі закладів охорони здоров'я відомчого підпорядкування.

13.2.5. Організація безперервного підвищення кваліфікації медичних працівників.

13.3. Третій етап оптимізації передбачає:

13.3.1. Забезпечення поступового формування оптимальної мережі закладів ВМД та ТМД з диференціацією лікарень за інтенсивністю лікування та спеціалізацією.

13.3.2. Застосування організації доступу пацієнтів до ВМД, ТМД.

13.3.3. Здійснення перерозподілу ресурсів між закладами ПМСД, ВМД, ТМД та ЕМД.

13.3.4. Проведення моніторингу та аналізу структурних перетворень.

13.3.5. Забезпечення безперервного підвищення кваліфікації медичних працівників.

13.3.6. Інформування населення та медичних працівників щодо здійснюваних перетворень.

Директор Департаменту

лікувально-профілактичної допомоги

М. К. Хобзей

Додаток

до Порядку планування та прогнозування розвитку мережі комунальних закладів охорони здоров'я у пілотних регіонах

БАЗОВІ КРИТЕРІЇ ВІДБОРУ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЛІКАРНІ ІНТЕНСИВНОГО ЛІКУВАННЯ

N з/п

Показник

Оптимальне значення показника

Шкала оцінок

Примітка

Характеристика території

Кількість населення, що обслуговується лікарнею інтенсивної допомоги (далі - ЛІЛ)

Населення, що обслуговується ЛІЛ, становить 150 тисяч і більше

1 - 8

Зменшення на кожні 20 тисяч нижче оптимального значення зменшує оцінку на 1

Кількість населення адміністративно-територіальної одиниці

Населений пункт з максимальною кількістю населення в межах округу

0 - 3

Населений пункт є центром тяжіння для інших адміністративно-територіальних одиниць

Населення з інших адміністративно-територіальних одиниць працює, робить закупівлі, відпочиває та звертається по медичну допомогу до закладів охорони здоров'я в даному населеному пункті (кількість пацієнтів, пролікованих у лікарні, з інших населених пунктів)

1 - 8

Радіус обслуговування

Не більше 100 км

0 - 4

Зменшення оцінки при перевищенні оптимального значення на 1 бал на кожні 10 км

Наявність доріг з твердим покриттям

Асфальтовані або бетонні між адміністративно-територіальними одиницями

0 - 4

Відсутність - 0

Якість доріг

Відремонтовані

0 - 2

Можливість організації доставки пацієнтів до лікарні з усіх населених пунктів до лікарні службою екстреної (швидкої) медичної допомоги

Наявність рішення про створення мережі станцій, підстанцій та пунктів тимчасового перебування бригад швидкої медичної допомоги, достатньої для:

доїзду до місця виклику/події в межах 10 хвилин в місті та 20 хвилин в сільській місцевості та наступної доставки пацієнтів до ЛІЛ у межах 1 - 1,5 години

0 - 8

Відсутність - 0

Наявність у населеному пункті вищого навчального медичного закладу I - II рівнів акредитації

Наявне

0 - 4

Максимальна сума балів 41

Стан будівель і споруд

Загальний стан будівлі

Задовільний

0 - 7

Незадовільний - 0

Площі приміщення лікарні дозволяють із забезпеченням санітарних норм розмістити

ЛІЛ

Наявні

0 - 9

Наявність централізованого гарячого водопостачання

Наявне

2 - 6

Відсутність - 2

Наявність централізованого холодного водопостачання

Наявне

0 - 7

Відсутність - 0

Наявність централізованого постачання електроенергії з двох джерел

Наявне

2 - 6

Відсутність - 2

Наявність централізованої каналізаційної мережі з колектором для знезараження нечистот

Наявна

2 - 5

Відсутність - 2

Наявність централізованої мережі для подачі кисню

Наявна

0 - 7

Відсутність - 0

Максимальна сума балів 47

Характеристика інфраструктури

Наявність гаражів з ремонтною базою

Наявні

1 - 3

Відсутність - 1

Наявність умов для спалювання біологічних відходів

Наявні

1 - 2

Відсутність - 1

Наявність умов для створення на базі приймального відділення - відділення невідкладної допомоги

Наявні умови для реконструкції

0 - 6

Відсутність - 0

Наявність операційного блоку

Наявний

0 - 7

Відсутність - 0

Наявність боксованого інфекційного відділення

Наявне з боксами для різних інфекцій

0 - 6

Відсутність - 0

Наявність пологового відділення з індивідуальними пологовими залами та палатами для сумісного перебування матері та дитини

Наявне

0 - 6

Відсутність - 0

Наявність патолого-анатомічного відділення

Наявне

0 - 5

Відсутність - 0

Наявність стерилізаційного відділення

Наявне

0 - 5

Відсутність - 0

Наявність цілодобового аптечного пункту

Наявний (можливість його відкриття)

0 - 3

Відсутність - 0

Максимальна сума балів 43

Кадрове забезпечення

Кількість анестезіологів

5 і більше

0 - 10

При значенні показника нижче критичного рівня оцінка зменшується пропорційно

Кількість неонатологів стаціонару

5 і більше

0 - 8

" - "

Кількість акушерів-гінекологів стаціонару

5 і більше

0 - 8

" - "

Кількість хірургів стаціонару

5 і більше

0 - 9

" - "

Кількість травматологів стаціонару

5 і більше

0 - 8

" - "

Кількість кардіологів стаціонару

5 і більше

0 - 7

" - "

Кількість невропатологів стаціонару

5 і більше

0 - 7

" - "

Кількість нейрохірургів стаціонару

5 і більше

0 - 5

" - "

Рівень укомплектованості кадрами середнього медичного персоналу

95 % і вище

0 - 8

" - "

Рівень укомплектованості молодшими медичними працівниками

95 % і вище

0 - 5

" - "

Кількість лаборантів з вищою освітою

2 і більше

0 - 6

" - "

Кількість рентгенологів

2 і більше

0 - 6

" - "

Кількість спеціалістів з функціональної діагностики

5 і більше

0 - 6

" - "

Кількість патологоанатомів

1 і більше

0 - 6

" - "

Можливість використання кадрового потенціалу викладачів вищих навчальних медичних закладів III - IV рівнів акредитації

Наявність кафедри або її філії

0 - 2

Відсутність - 0

Можливість організації центру безперервного підвищення професійного рівня медичних працівників для округу

Наявність приміщення та можливість його відповідного оснащення

0 - 5

Відсутність - 0

Максимальна сума балів 106

Потужність лікарні

Загальна кількість ліжок

250 ліжок і більше

До 7

При значенні показника нижче оптимального рівня оцінка зменшується пропорційно

Потужність відділення реанімації та інтенсивної терапії

12 ліжок і більше (або є можливість збільшення потужності)

0 - 9

" - "

Акушерський ліжковий фонд

5 ліжок і більше

0 - 6

" - "

Терапевтичний ліжковий фонд

60 ліжок і більше

0 - 6

" - "

Кардіологічний ліжковий фонд

40 ліжок і більше

0 - 8

" - "

Педіатричний ліжковий фонд

30 ліжок і більше

0 - 6

" - "

Неврологічний ліжковий фонд

40 ліжок і більше

0 - 8

" - "

Хірургічний ліжковий фонд

40 ліжок і більше

0 - 8

" - "

Травматологічний ліжковий фонд

25 ліжок і більше

0 - 6

" - "

Максимальна сума балів 64

Характеристика інтенсивності діяльності лікарні

Всього операцій в стаціонарі

Перше місце у рейтингу за кількістю операцій у стаціонарі за рік

0 - 6

Якщо ні, балів - 0

Прооперовано за рік в ургентному порядку

Перше місце у рейтингу за показником "прооперовано

за рік в ургентному порядку"

0 - 10

Зі зменшенням значення показника бали зменшуються пропорційно

Операцій на органах черевної порожнини (далі - ОЧП)

Перше місце у рейтингу за кількістю операцій на ОЧП за рік

0 - 8

" - "

Великих гінекологічних операцій

25 % від хірургічних втручань гінекологічного профілю

0 - 8

" - "

Проліковано пацієнтів з гострим інфарктом міокарда (ГІМ)

Перше місце у рейтингу за кількістю пролікованих з діагнозом ГІМ за рік

0 - 9

" - "

Проліковано пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу

Перше місце у рейтингу за кількістю пролікованих з порушенням мозкового кровообігу за рік

0 - 9

" - "

Надано медичну допомогу пацієнтам з черепно-мозковою травмою (далі - ЧМТ)

Перше місце у рейтингу за кількістю випадків надання медичної допомоги хворим з ЧМТ за рік

0 - 7

Відсутність - 0

Прийнято пологів, усього

1000 і більше

0 - 9

При значенні показника нижче оптимального оцінка зменшується пропорційно

Кількість операцій на 1 хірурга в стаціонарі

400 і більше у рік

0 - 9

" - "

Кількість операцій на ОЧП на 1 хірурга в стаціонарі

150 і більше у рік

0 - 9

" - "

Кількість операцій на 1 гінеколога в стаціонарі

400 і більше у рік, крім акушерських операцій

Максимальна сума балів 93

Характеристика забезпеченості медичним обладнанням та устаткуванням

Кількість діючих комп'ютерних томографів

Наявний

0 - 9

Відсутність - 0

Кількість діючих ангіографів

Наявний

0 - 9

Відсутність - 0

Кількість діючих ендоскопів

Перше місце у рейтингу за кількістю ендо- та трахеоскопів

0 - 8

Зі зменшенням значення індикатора бали зменшуються пропорційно

Діючих УЗД-апаратів

2 і більше

0 - 8

" - "

Діючих МРТ

Наявний

0 - 9

Відсутність - 0

Наявність лабораторії

Наявна

0 - 4 - 8

При неможливості роботи в цілодобовому режимі бали зменшуються вдвічі

Наявність діючих біохімічних автоаналізаторів

Наявні

0 - 7

Відсутність - 0

Забезпеченість операційних столів наркозними апаратами у %

100 %

0 - 9

Зменшення оцінки на 1 бал на кожні 10 %, яких не вистачає до 100 %

Забезпеченість операційних столів моніторами вітальних функцій у %

100 %

0 - 9

Зменшення оцінки на 1 бал на кожні 10 %, яких не вистачає до 100 %

Забезпеченість ліжок інтенсивної терапії апаратами штучної вентиляції легенів у %

100 %

0 - 9

Зменшення оцінки на 1 бал на кожні 10 %, яких не вистачає до 100 %

Наявність комп'ютерної мережі

Наявна

0 - 5

Відсутність - 0

Можливість створення центру телемедицини для округу

Наявна

0 - 7

Відсутність - 0

Забезпеченість санітарним автотранспортом

3 санітарних автомобілі і більше

0 - 4

Зі зменшенням значення показника бали зменшуються пропорційно

Забезпеченість транспортом для господарських потреб

4 автомобілі і більше

0 - 5

Зі зменшенням значення показника бали зменшуються пропорційно

Максимальна сума балів 106

Загальна максимальна сума балів 500

Порядок медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

05.10.2011 N 646

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1415/20153

ПОРЯДОК МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ГРОМАДЯН ЦЕНТРАМИ ПЕРВИННОЇ МЕДИЧНОЇ (МЕДИКО-САНІТАРНОЇ) ДОПОМОГИ

1. Цей Порядок визначає основні принципи медичного обслуговування громадян центрами первинної медико-санітарної допомоги (далі - ЦПМСД), механізм та обсяг надання медичних послуг лікарем загальної практики - сімейним лікарем (далі - лікар ЗП-СЛ) і механізм скерування пацієнта лікарем ЗП-СЛ для отримання спеціалізованої медичної допомоги при різних клінічних станах та захворюваннях.

2. Надання первинної медичної (медико-санітарної) допомоги (далі - ПМСД) забезпечується за рахунок організації роботи мережі амбулаторій, які мають статус структурних або відокремлених підрозділів.

У сільській місцевості у забезпеченні ПМСД беруть участь пункти долікарської медичної допомоги - фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти (далі - МП), які є підрозділами амбулаторій.

3. ПМСД у ЦПМСД надається лікарями ЗП-СЛ, лікарями-терапевтами дільничними, лікарями-педіатрами дільничними та іншим медичним персоналом, що працює під їх керівництвом, а також лікарями ЗП-СЛ, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці та перебувають з центрами ПМСД у цивільно-правових відносинах.

За наявності у штатах ЦПМСД лікарів-терапевтів та лікарів-педіатрів дільничних до надання ПМСД можуть залучатися такі лікарі-спеціалісти: акушер-гінеколог, хірург, офтальмолог, отоларинголог, невропатолог, психіатр.

4. Надання пацієнтам медичної допомоги ЦПМСД передбачає:

право вибору лікаря ЗП-СЛ, терапевта та педіатра дільничного;

прикріплення до закладу на строк не менше одного року;

здійснення прийому планових пацієнтів за чергою;

визначення часу, відведеного на планове консультування пацієнта, відповідно до нормативів;

надання медичної допомоги хворим під час прийому в амбулаторії, медичному пункті (далі - МП) та вдома;

здійснення патронажу дітей, паліативної допомоги;

забезпечення надання невідкладної допомоги при гострих станах і раптових погіршеннях стану здоров'я: високій температурі тіла (38° і вище), гострому і раптовому болю будь-якої локалізації, порушенні серцевого ритму, кровотечі, інших станах, захворюваннях, отруєннях і травмах, що потребують невідкладної допомоги.

5. Надання медичної допомоги за невідкладними показаннями здійснюється в робочі години амбулаторії, МП без попереднього запису, поза чергою незалежно від прикріплення пацієнта до закладу ПМСД. У позаробочий час амбулаторії, МП невідкладна допомога надається службою швидкої медичної допомоги.

6. Механізм та обсяг надання медичної допомоги лікарем загальної практики - сімейним лікарем і механізм скерування пацієнта лікарем загальної практики - сімейним лікарем для отримання спеціалізованої медичної допомоги при різних клінічних станах та захворюваннях наведено в додатку до цього Порядку.

Директор Департаменту

лікувально-профілактичної допомоги

М. К. Хобзей

Додаток

до Порядку медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги

Механізм та обсяг надання медичної допомоги лікарем загальної практики - сімейним лікарем і механізм скерування пацієнта лікарем загальної практики - сімейним лікарем для отримання спеціалізованої медичної допомоги при різних клінічних станах та захворюваннях

N з/п

Найменування захворювання/синдрому

Діагностика /

попередня діагностика

Самостійне лікування

Направ-

лення до спеціаліста для дообсте-

ження та/або корекції лікування з подальшим самостійним веденням пацієнта

Направ-

лення до спеціаліста для лікування (відсутність ефекту при лікуванні та/або перебіг захворю-

вання: атиповий, усклад-

нений; висока активність процесу; потреба в хірургічному лікуванні)

Надання невід-

кладної допомоги

Органі-

зація термінової госпіта-

лізації

Диспансе-

ризація самостійна або зі спеціа-

лістом

Участь у реабілі-

таційних заходах

Забезпе-

чення профілак-

тичних

заходів

Спостереження за дітьми і захворювання дитячого віку

Діарея без вираженої дегідратації та токсикозу

Інфекційні хвороби дитячого віку (легкі та середньотяжкі форми, крім особливо небезпечних)

Інфекційні хвороби дитячого віку (тяжкі форми), особливо небезпечні інфекційні хвороби (діти, що відносяться до груп ризику)

Менінгіти, енцефаліти, інші захворювання нервової системи

Гострі вірусні гепатити

Туберкульозна інфекція

ВІЛ/СНІД, захворювання, що передаються статевим шляхом

Онкологічні захворювання

Анемія аліментарного генезу

Тромбоцитопенічна пурпура

Вроджений гіпотиреоз

Аутоімунний тиреоїдит

Дифузний токсичний зоб

Гіпер- та гіпоглікемія натще

Глюкозурія та ацетонурія визначена, в добовій сечі

Діабетична гіпер- або гіпоглікемічна кома

Цукровий діабет I типу

Передчасна статева зрілість та затримка статевої зрілості

Гемофілія, геморагічний васкуліт

Оцінка фізичного розвитку дитини

(відповідно до наказу МОЗ від 20.03.2008 N 149)

Рахіт I - II ступенів, спазмофілія

Синдром мальабсорбції, ферментопатії

Оцінка психомоторного розвитку дитини

(відповідно до наказу МОЗ від 20.03.2008 N 149)

Вигодовування дитини до року

(відповідно до наказу МОЗ від 20.03.2008 N 149)

Раціональне вигодовування та харчування дітей віком до 3-х років

(відповідно до наказу МОЗ від 20.03.2008 N 149)

Артеріальна гіпо- та гіпертензія

Судоми

Дитячий церебральний параліч

Епілепсія

Наявність парезів, паралічів, м'язової атрофії і асиметрії

Нав'язливі рухи

Напад пароксизмальної тахікардії та інші порушення ритму

Гострі хірургічні захворювання

Неревматичний міокардит

Гостра ревматична лихоманка

Ревматична хорея

Реактивний артрит і ювенільний поліартрит, ювенільний ревматоїдний артрит

ГРВІ, гострий тонзиліт

Легкий ступінь гострого стенозу гортані

Загострення рекурентного та хронічного бронхіту; бронхіолі

Позалікарняна пневмонія (гострий перебіг) неускладнена (діти після 3-х років з щоденним їх відвідуванням удома)

Гострий гастрит, загострення хронічного гастродуоденіту, панкреатиту, виразкової хвороби

Закреп

Атопічний дерматит, риніт, кропив'янка, бронхіальна астма

Системні хвороби сполучної тканини

Запальні захворювання сечовивідних шляхів

Гострий цистит

Гостра і хронічна ниркова недостатність

Енурез

Порушення менструального циклу у дівчат-підлітків

Адреногенітальний синдром

Жовтяниця новонароджених (патологічна, що зберігається після 5-ї

доби життя)

Підозра на сепсис новонародженого

Інфекційні хвороби новонароджених (шкіри і пупка)

Порушення харчування новонароджених

Кривошия, плоскостопість, клишоногість та інші деформації стоп

Гастроезофагальний рефлюкс

Крипторхізм

Вроджені вади серця з серцевою недостатністю

Вади розвитку

Вроджена патологія очей та придатків

Дисплазії кульшових суглобів

Післявакцинальні реакції

Післявакцинальні ускладнення (крім БЦЖ)

Гостра зупинка діяльності серця, зупинка дихання

Невідкладні стани, зумовлені зовнішніми причинами

Невідкладні стани, небезпечні для життя новонародженого (пригнічення, відмова від харчування, частота дихання менше 30 на хвилину, здуття живота, кров у випорожненнях)

Невідкладні стани, зумовлені інфекційними та соматичними хворобами

Захворювання серцево-судинної системи

ІХС: стенокардія

стабільна стенокардія

нестабільна стенокардія

ІХС: гострий інфаркт міокарда

ІХС: гострий коронарний синдром

Хронічна ішемічна хвороба серця

атеросклеротична хвороба серця

постінфарктний кардіосклероз

аневризма серця

безсимптомна ішемія міокарда

Легеневе серце

тромбоемболія легеневої артерії

легенева гіпертензія

легенево-серцева недостатність

Гостра ревматична лихоманка

Хронічна ревматична хвороба серця

набуті вади серця

Гіпертонічна хвороба

Вторинні артеріальні гіпертензії

Гіпертонічний криз

Гіпотензія

Перикардити

Ендокардити

Неревматичні ураження клапанів серця

Міокардити

Кардіоміопатії

Передсердно-шлуночкові блокади та блокади лівої ніжки пучка Гіса

Порушення серцевого ритму та провідності

Гостра серцева недостатність

Застійна серцева недостатність

Гостра аневризма аорти

Зупинка серця

раптова серцева смерть

Стан після коронарних операцій

Інсульт мозковий

Гіпертензивна енцефалопатія

Хронічна ішемічна хвороба мозку

Церебральний атеросклероз

Синдром Рейно

Облітеруючий тромбангіїт (хвороба Бюргера)

Варикозна хвороба нижніх кінцівок

Флебіт і тромбофлебіт

Тромбоз портальної вени

Хвороби органів дихання

Гострі респіраторні інфекції верхніх дихальних шляхів

риніт

синусит

фарингіт

тонзиліт

ларинготрахеїт

Грип

Гострі респіраторні інфекції нижніх дихальних шляхів

бронхіт

Позалікарняна пневмонія

Вазомоторний та алергічний риніт

Гострий і хронічний риніт, фарингіт

Гострий і хронічний синусит

Гострий тонзиліт

Хронічний тонзиліт

Гострий ларингіт і ларинготрахеїт

Хронічне обструктивне захворювання легень

Астма

Гнійні захворювання легень

бронхоектатична хвороба легень

абсцес легені

гангрена легень

Професійні захворювання легень (гострі і хронічні професійні інтоксикації, пневмоконіози, силікози тощо)

Піоторакс, гідроторакс, пневмоторакс

Плеврит

Гостра дихальна недостатність

Гострий набряк легень при вдиханні хімічних речовин

Хвороби органів травлення

Карієс

Гінгівіт

Стоматит

Хвороби слинних залоз

Езофагіт

Гастроезофагальна рефлексна хвороба

Виразкова хвороба шлунка

Виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

Гастрит та дуоденіт

Диспепсія

Гострий апендицит

Кили (грижі)

Хвороба Крона

Неспецифічний виразковий коліт

Непрохідність кишечника

Дивертикулярна хвороба кишечника

Синдром подразненого кишечника

Функціональні захворювання кишечника

закреп

діарея

мегаколон

Захворювання печінки

алкогольна хвороба печінки

токсичні ураження печінки

хронічні гепатити

фіброз і цироз печінки

жирова дегенерація печінки (стеатогепатоз)

гостра печінкова недостатність

хронічна печінкова недостатність

Захворювання жовчного міхура

жовчнокам'яна хвороба

печінкова колька

хронічний холецистит

гострий холецистит

функціональні захворювання жовчного міхура та жовчовивідних шляхів

Захворювання підшлункової залози

хронічний панкреатит

гострий панкреатит

Синдром мальабсорбції

Хвороби ендокринної системи, порушення харчування і обміну речовин

Захворювання щитоподібної залози

зоб (дифузний, вузловий)

гіпотиреоз

тиреотоксикоз (гіпертиреоз)

тиреоїдний криз або кома

тиреоїдити

Цукровий діабет

тип I

тип II

Ускладнення цукрового діабету

коми

мікроангіопатії

макроангіопатії

Гіпоглікемія

Гіпо- та гіперпаратиреоз

Захворювання гіпофіза

Синдром та хвороба Іценка-Кушинга

Гіперальдостеронізм

Феохромоцитома

Недостатність кори наднирників

Міастенія

Хвороби крові та кровотворних органів

Анемії

залізодефіцитна анемія

В12-дефіцитна анемія

фолієводефіцитна анемія

гемолітичні анемії

апластичні анемії

гостра постгеморагічна анемія

Вроджені та набуті порушення згортання крові

гемофілії

тромбоцитопенічна пурпура

Агранулоцитоз

Метгемоглобінемія

Поліцитемія

Саркоїдоз

Захворювання ока і його придаткового апарату

Гордеолум (ячмінь)

Халазіон

Блефарит

Блефароспазм

Птоз віка

Лагофтальм

Дакріоцистит, дакріоаденіт

Екзофтальмічні стани

Синдром червоного ока

Кон'юнктивіт

Склерит

Кератит

Виразка рогівки

Рубці і помутніння рогівки

Іридоцикліт

Катаракта

Відшарування сітківки

Макулодистрофія

Глаукома

Гострий напад глаукоми

Тромбоз судин ока

Крововиливи в склоподібне тіло

Неврит зорового нерва

Косоокість

Міопія

Гіперметропія

Пресбіопія

Астигматизм

Диплопія

Порушення кольоросприйняття

Амбліопія

Гостра втрата зору

Вроджені вади органу зору

Захворювання вуха, горла, носа

Аденоїдні розростання

Гострі захворювання вуха

Зовнішній отит

Гострий середній отит

Катаральний тубоотит

Перфорація барабанної перетинки

Євстахіїт (запалення слухової труби)

Хронічний середній отит

Мастоїдит

Лабіринтит

Гостра втрата слуху

Оталгія

Хвороба Мен'єра

Фурункул носа

Рожисте запалення носа, вуха (неускладнене)

Отомікоз

Носові кровотечі

Гостра і хронічна туговухість (нейросенсорна, ототоксична)

Сірчана пробка

Захворювання шкіри і венеричні захворювання

Неінфекційні хвороби шкіри

дерматити (крім дерматиту Дюринга)

+ дерматит Дюринга

токсикодермії

екзема

вузлова еритема

себорея

вітиліго

вульгарні вугрі

Грибкові захворювання шкіри

Піодермії (крім глибоких форм)

+ глибокі форми

Фолікуліт

Вірусні хвороби

бородавки

гострокінцеві кондиломи

оперізуючий лишай

Трофічні виразки, пролежні

Психічні розлади та розлади поведінки

Деменція

Делірій

Психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психоактивних речовин (алкоголь, опіоїди, канабіноїди, седативні та снодійні, кокаїн, психостимулятори, тютюн)

Шизофренія

Маячні (маревні) розлади

Афективні розлади

маніакальний епізод

біполярні розлади

депресивний епізод

Невротичні стани, пов'язані зі стресом, та соматоформні розлади

фобічні тривожні розлади

гостра реакція на стрес

соматоформні розлади

неврастенія

Енурез

Заїкання

Психічні розлади у людей похилого віку

Психози, психопатія - клінічні варіанти

Психосоматичні захворювання (посттравматичні, при обмінних ендокринних розладах, тяжких соматичних захворюваннях)

Суїцидальна поведінка

Хвороби нервової системи

Транзиторна церебральна ішемічна атака

Судинні мозкові синдроми при цереброваскулярних хворобах

Вертебро-базилярна дисциркуляція

Судинна стареча дегенерація мозку

Ураження черепних нервів

невралгія трійчастого нерва

Плексити

Радикулярний синдром

Запальні захворювання мозку і оболонок (енцефаліт, менінгіт, енцефаломієліт, арахноїдит)

Травматичне ураження головного і спинного мозку (струс мозку, забій мозку)

Порушення сну

Епілепсія

Епілептичний статус

Мігрень

Синдром головного болю

Хвороба Гентінгтона

Хвороба Паркінсона

Синдром паркінсонізму

Дистонія м'язова

Тремор

Міоклонус

Тики

Хвороба Альцгеймера

Дегенеративні хвороби нервової системи (боковий аміотрофічний склероз)

Демієлінізуючі хвороби центральної нервової системи

розсіяний склероз

Невропатії верхньої кінцівки

синдром зап'ясткового каналу

ураження серединного нерва

ураження ліктьового нерва

ураження променевого нерва

Невропатії нижньої кінцівки

ішіас

синдром передплюсневого каналу

Міжреберна невралгія

Діабетична невропатія

Поліневропатії

синдром Гійєна-Барре

алкогольна

токсична

Міастенія

Міопатії

Дитячий церебральний параліч

Паралітичні синдроми

Порушення вегетативної нервової системи

Гідроцефалія

Синдром Reye (Рея)

Сирингомієлія

Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини

Інфекційні артропатії

реактивні артропатії

Запальні поліартропатії

ревматоїдний артрит

синдром Фелті

синдром Стілла

псоріатичний артрит

ентеропатичний артрит

ювенільний ревматоїдний артрит

подагра

Артрози

Плоскостопість

Вивихи

Тендиніти та тендовагініти

Контрактури суглобів

Анкілози суглобів

Гемартроз

Вузликовий поліартеріїт

Гранулематоз Вегенера

Синдром Такаясу

Гігантоклітинний артеріїт

Системні захворювання сполучної тканини

системний червоний вовчак

дерматополіміозит

склеродермія

Хвороба Бехчета

Ревматична поліміалгія

Гіпермобільний синдром

Деформуючі дорсопатії

кіфоз, лордоз

сколіоз

остеохондроз хребта

Спондилоліз та спондилолістез

Анкілозуючий спондиліт

Остеомієліт

Ураження міжхребцевих дисків

Радікулопатія

Цервікалгія

Люмбаго

Ішіас

Міозит

Фіброматоз Дюпюїтрена

Інфекційні та паразитарні захворювання

Кишкові інфекції

холера

тиф, паратифи

сальмонельоз

шигельоз

ешерихіози

ентерити та ентероколіти, спричинені Spp. Campylobacter, Yersinia, Clostridium

Бактеріальні харчові отруєння

стафілококове харчове отруєння

ботулізм

Протозойні кишкові хвороби

амебіаз

лямбліоз

Вірусні кишкові інфекції

ротавірусна інфекція

Туберкульоз

доліковування

Бактеріальні зоонози

чума

туляремія

сибірська виразка

бруцельоз

еризипелоїд

лептоспіроз

Лепра

Лістеріоз

Менінгококова інфекція

синдром Уотерхауса-Фрідеріксена

Актиномікоз

Бешиха

Легіонельоз

Синдром токсичного шоку

Сифіліс

Гонококова інфекція

Трихомоноз

Спірохетози

некротизуючий виразковий стоматит

ангіна Сімановського-Плаута-Венсана

хвороба Лайма

Орнітоз

Трахома

Рикетсіози

сипний тиф

хвороба Брілла

кліщові рикетсіози

Нейроінфекції

поліомієліт

повільні вірусні інфекції центральної нервової системи (хвороби, спричинені пріонами)

сказ

вірусні енцефаліти

вірусні менінгіти

Вірусні гарячки

Вірусні інфекції з ураженням шкіри і слизових оболонок

герпетична інфекція

вітряна віспа

оперізуючий лишай

кір

краснуха

контагіозний молюск

ентеровірусна інфекція

дифтерія

Гострі вірусні гепатити

Хронічні вірусні гепатити

ВІЛ-інфекція

Цитомегалівірусна хвороба

Епідемічний паротит

Інфекційний мононуклеоз

Аденовірусна інфекція

Мікози

мікроспорія

дерматофітія

кандидоз

різнобарвний лишай

аспергільоз

Малярія

Токсоплазмоз

Гельмінтози

ентеробіоз

аскаридоз

ехінококоз

Педикульоз

Короста

Стрептодермія

Стафілодермія

Стани, що потребують хірургічного лікування

Закриті і відкриті черепно-мозкові травми

Закриті і відкриті ушкодження живота та грудей

Зовнішні кровотечі

Запальні захворювання шкіри і підшкірної клітковини

поверхневі гнійні запалення шкіри (фурункул, карбункул, абсцес, неускладнені форми панарицію (шкірний, підшкірний, пароніхія), гідраденіт, лімфаденіт

гнійні запалення (флегмони, мастити, глибокі панариції,

остеомієліти)

загальна гнійна інфекція (сепсис)

гангрени будь-якого генезу

Молочна залоза

мастопатії

мастит

Хвороби судин

гострі оклюзії судин будь-якого рівня (емболії, тромбози)

діабетична стопа

гострі тромбофлебіти

Хвороби органів травлення

відкриті, закриті та інші ушкодження стравоходу

ушкодження діафрагми і посттравматичні грижі

хімічні опіки шлунка

хвороби оперованого шлунка

поліпи товстої кишки

синдром портальної гіпертензії

Синдром "гострого живота"

Захворювання прямої кишки

гострий геморой

хронічний геморой

гострі парапроктити

нориця прямої кишки

тріщини і випадіння прямої кишки

травми прямої кишки

Захворювання нирок і сечових органів

сечокам'яна хвороба

гідронефроз

нетримання сечі

хвороби хірургічної корекції (крипторхізм, водянка яєчок, фімоз тощо)

Травми та отруєння

Травми голови

поверхневі травми голови

відкриті рани голови та обличчя

Переломи черепа та лицьових кісток

Вивихи, розтягнення та пошкодження суглобів і зв'язок голови

вивих нижньої щелепи

Травми черепних нервів

Травми ока та очниці

Внутрішньочерепна травма

струс головного мозку

забій головного мозку

внутрішньочерепні крововиливи

Травми шиї

поверхневі пошкодження

відкриті рани

пошкодження нервів та судин шиї

перелом шийного відділу хребта

Травма грудної клітки

поверхневі пошкодження (забій молочної залози, забій грудної клітки)

відкриті рани

переломи ребер, грудини, грудного відділу хребта

Вивихи, розтягнення та пошкодження суглобів і капсульно-зв'язкового апарату грудної клітки

Травма нервів та спинного мозку в грудному відділі

Травма кровоносних судин грудного відділу

Травма серця

гемоперикард

Травма органів дихання (грудного відділу трахеї, бронхів, легень, плеври)

Гемоторакс, пневмоторакс, гемопневмоторакс

Травми живота, нижньої частини спини, поперекового відділу хребта

Поверхневі травми живота, нижньої частини спини і таза

Відкриті рани живота, нижньої частини спини і таза (в тому числі зовнішніх статевих органів)

Переломи поперекового відділу хребта і кісток таза

Вивихи, розтягнення та пошкодження суглобів і капсульно-зв'язкового апарату поперекового відділу

хребта і кісток таза

розрив лобкового симфізу

Травма нервів і поперекового відділу спинного мозку

Травма кровоносних судин на рівні живота, нижньої частини спини і таза

Травма органів черевної порожнини (селезінки; печінки і жовчного міхура; підшлункової залози, кишечника)

Травма органів таза (нирки; сечоводу; сечового міхура; внутрішніх статевих органів)

Травма плечового пояса і верхньої кінцівки (поверхневі травми; відкриті рани; переломи; вивихи, розтягнення та пошкодження суглобів і капсульно-зв'язкового апарату; травма нервів і кровоносних судин, м'язів та сухожилків; розтрощування та травматична ампутація)

Травма нижньої кінцівки і пояса нижніх кінцівок (поверхневі травми; відкриті рани; переломи; вивихи, розтягнення та пошкодження суглобів і капсульно-зв'язкового апарату; травма нервів і кровоносних судин, м'язів та сухожилків; розтрощування та травматична ампутація)

Синдром довготривалого здавлення

Стороннє тіло

ока

вуха

дихальних шляхів

шлунково-кишкового тракту

сечостатевих шляхів

Термічні та хімічні опіки

зовнішніх поверхонь тіла

ока

дихальних шляхів

шлунково-кишкового тракту

Обмороження

Отруєння лікарськими засобами, медикаментами та біологічними речовинами

антибіотиками системної дії

протиінфекційними та протипаразитарними препаратами

гормонами та їх синтетичними аналогами

ненаркотичними анальгетиками та жарознижувальними препаратами

наркотиками і галюциногенами

анестетиками

протисудомними, седативними, снодійними та протипаркінсонічними препаратами

препаратами, що діють переважно на вегетативну нервову систему

препаратами, що діють переважно на серцево-судинну систему

препаратами, що діють переважно на органи травлення

препаратами, що діють переважно на м'язову систему і органи дихання

препаратами місцевої дії

діуретиками

Токсичний вплив речовин переважно немедичного призначення

алкоголю

органічних розчинників

детергентів

металів - свинцю, ртуті, хрому, кадмію, міді, цинку, олова, берилію

кислот та лугів

неорганічних речовин - миш'яку, фосфору, марганцю, ціанідів

окису вуглецю (чадного газу)

пестицидів - фосфорорганічних сполук

Отруєння грибами

Ефекти впливу зовнішніх факторів

Вплив високих температур та світла

тепловий і сонячний удар

Гіпотермія

Вплив низьких температур

траншейна рука і стопа

Вплив атмосферного тиску та тиску води

баротравма вуха

кесонна хвороба

Асфіксія

Ураження блискавкою

Утоплення

Вібраційна хвороба

Ураження електричним струмом

Анафілактичний шок

Ангіоневротичний набряк

Ранні ускладнення травм

повітряна емболія

жирова емболія

травматичний шок

Укуси змій, комах, кліщів

Акушерсько-гінекологічні стани і захворювання

Акушерство

Ведення фізіологічної вагітності

(відповідно до наказу МОЗ від 15.07.2011 N 417)

Психопрофілактична підготовка сім'ї до пологів

(відповідно до наказу МОЗ від 15.07.2011 N 417)

Загроза переривання вагітності

Прееклампсія

Ранні та пізні гестози

Набряки вагітних (без наявності геодинамічних порушень)

Затримка росту плода (без порушення функціонального стану плода)

Невідкладні стани в акушерстві (кров'янисті виділення зі статевих шляхів, відходження навколоплідних вод, "гострий живіт", еклампсія, розрив матки тощо)

Пологи поза стаціонаром

Патологія післяпологового періоду (вагінальна кровотеча, підвищення температури тіла вище 38° C, біль у животі, нетримання сечі, гнійні виділення з піхви, післяпологовий мастит)

Ведення фізіологічного післяпологового періоду

Лактостаз (консервативно)

Імуноконфліктна вагітність

+ в 28 - 30 тижнів

Екстрагенітальна патологія вагітної (анемія, захворювання серця і судин, ревматичні захворювання, захворювання легенів, нирок, інфекції сечовивідних шляхів, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія)

Гінекологія

Сучасні методи планування сім'ї

(відповідно до наказу МОЗ від 27.12.2006 N 905)

Гінекологічні огляди жінок, у тому числі онкопрофілактичні

Жіноча безплідність

Інфекції, що передаються статевим шляхом

Хронічні запальні захворювання жіночих статевих органів (бартолініт, цервіцит, ендометрит, оофорит, сальпінгіт тощо)

Незапальні захворювання жіночих статевих органів (ендометріоз, ерозія та ектропіон шийки матки, дисплазія)

Доброякісні пухлини жіночих статевих органів (лейоміома, поліпи, гіперплазія ендометрія, кістома)

Порушення менструального циклу

Порушення в менопаузі та розлади у періоді перед менопаузою (кровотеча, клімактеричний синдром)

Випадіння статевих органів у жінок

Свищ статевих органів у жінок

Травми жіночих статевих органів

Новоутворення

Злоякісні новоутворення:

губи, порожнини рота і глотки

стравоходу

шлунка

кишечника

прямої кишки

жовчного міхура

печінки

підшлункової залози

порожнини носа

гортані

трахеї

бронхів

легень

плеври

серця,

середостіння

вилочкової залози

кісток та хрящів

Пухлини шкіри:

папілома

кератома

епітеліома

базаліома

меланома

Саркома Капоші

Злоякісні новоутворення периферичних нервів та вегетативної нервової системи

Злоякісні новоутворення молочної залози

Злоякісні новоутворення жіночих статевих органів

вульви та піхви

шийки матки

тіла матки

яєчників

Злоякісні новоутворення чоловічих статевих органів

передміхурової залози

яєчка

Злоякісні новоутворення сечовивідних шляхів

нирки

сечового міхура

Злоякісні новоутворення ока і його придаткового апарату

Злоякісні новоутворення головного мозку

Злоякісні новоутворення спинного мозку

Злоякісні новоутворення паращитоподібних залоз

Злоякісні новоутворення наднирників

Злоякісні новоутворення гіпофіза

Злоякісні новоутворення лімфоїдної та кровотворної тканини

хвороба Ходжкіна (лімфогранулематоз)

лімфоми

імунопроліферативні хвороби

множинна мієлома

Лейкози (гострі і хронічні)

Карцинома

Доброякісні новоутворення

Поліцитемія

Мієлодиспластичний синдром

Ліпома

Гемангіома

Меланоформний невус

Примітки:

1. У графі 2 додатка до Порядку медичного обслуговування громадян центрами первинної медичної (медико-санітарної) допомоги наведено перелік захворювань і станів, за основу якого взято Міжнародну класифікацію хвороб десятого перегляду (МКХ-10), до якого включено найпоширеніші стани і захворювання, що найчастіше зустрічаються лікарю ЗП-СЛ у повсякденній практиці. Зазначені захворювання і стани згруповано в такі розділи:

"Спостереження за дітьми і захворювання дитячого віку".

"Захворювання серцево-судинної системи".

"Хвороби органів дихання".

"Хвороби органів травлення".

"Хвороби ендокринної системи, порушення харчування і обміну речовин".

"Хвороби крові та кровотворних органів".

"Захворювання ока і його придаткового апарату".

"Захворювання вуха, горла, носа".

"Захворювання шкіри і венеричні захворювання".

"Психічні розлади та розлади поведінки".

"Хвороби нервової системи".

"Хвороби кістково-м'язової системи та сполучної тканини".

"Інфекційні та паразитарні захворювання".

"Стани, що потребують хірургічного лікування".

"Травми та отруєння".

"Акушерсько-гінекологічні стани і захворювання".

"Новоутворення".

2. У графі 3 додатка позначено (+) стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ самостійно проводить діагностику (клінічна діагностика, інструментальна та лабораторна діагностика із застосуванням наявного обладнання згідно з табелем оснащення), або (+*), якщо лікар самостійно проводить лише попередню діагностику (за відсутності повного оснащення або при клінічній ситуації, що потребує детальніших діагностичних досліджень). Пацієнти з будь-якою проблемою, крім гострих станів, що потребують виклику швидкої допомоги або невідкладної допомоги в позаробочий для

лікарської амбулаторії час, повинні звернутися спочатку до свого сімейного лікаря, який має визначитися з подальшим веденням пацієнта після проведення консультування.

3. У графі 4 додатка позначено (+) стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ самостійно визначає лікувальну тактику і моніторує її ефективність.

4. У графі 5 додатка позначено (+) стани і захворювання, що потребують консультації профільного спеціаліста з метою дообстеження, проведення поглибленої діагностики та/або для корекції лікування з подальшим самостійним веденням пацієнта лікарем ЗП-СЛ.

5. У графі 6 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, що потребують направлення на лікування до спеціаліста у разі відсутності ефекту від амбулаторного лікування, та/або якщо перебіг захворювання є атиповим, мають місце ускладнення, висока активність процесу, та/або є потреба в хірургічному лікуванні.

6. У графі 7 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ надає невідкладну допомогу.

7. У графі 8 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ організовує термінову госпіталізацію пацієнта.

8. У графі 9 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ проводить диспансеризацію самостійно або разом зі спеціалістом.

9. У графі 10 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ бере участь у реабілітаційних заходах разом зі спеціалістом.

10. У графі 11 додатка позначено (+) клінічні стани і захворювання, при яких лікар ЗП-СЛ забезпечує профілактичні заходи.

Порядок організації медичного обслуговування та направлення пацієнтів до закладів охорони здоров’я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

05.10.2011 N 646

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1416/20154

ПОРЯДОК

ОРГАНІЗАЦІЇ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА НАПРАВЛЕННЯ ПАЦІЄНТІВ ДО ЗАКЛАДІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я, ЩО НАДАЮТЬ ВТОРИННУ (СПЕЦІАЛІЗОВАНУ) ТА ТРЕТИННУ (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНУ) МЕДИЧНУ ДОПОМОГУ

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок регулює основні засади організації надання медичної допомоги в закладах ВМД та ТМД та умови, за яких пацієнт скеровується до закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності, що надають вторинну (спеціалізовану) медичну допомогу (далі - ВМД) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (далі - ТМД), а також шляхи надходження пацієнтів до зазначених закладів.

1.2. Надання медичної допомоги в закладах ВМД та ТМД здійснюється у стаціонарних та амбулаторних умовах.

1.3. ВМД надається:

у стаціонарних умовах - багатопрофільними лікарнями інтенсивного лікування (далі - ЛІЛ) першого та другого рівнів, багатопрофільними дитячими лікарнями (клінічними лікарнями) інтенсивного лікування (далі - ДитЛІЛ), лікарнями відновного лікування (далі - ЛВЛ), лікарнями планового лікування (далі - ЛПЛ), хоспісами, спеціалізованими медичними центрами (далі - СМЦ);

в амбулаторних умовах - підрозділами амбулаторного сектору лікарень різного типу, центрами з медичних консультацій та діагностики (консультативно-діагностичними центрами) (далі - КДЦ).

1.4. ТМД надається у стаціонарних та амбулаторних умовах багатопрофільними обласними лікарнями (клінічна лікарня), багатопрофільними обласними дитячими лікарнями (клінічними лікарнями), високоспеціалізованими медичними центрами (за напрямами).

1.5. Амбулаторна допомога в закладах ВМД та ТМД може надаватись безпосередньо в закладі або дистанційно шляхом проведення телемедичних консультацій.

1.6. Направлення пацієнтів до закладів ВМД та ТМД здійснюється у плановому та екстреному порядку.

1.7. Направлення пацієнта до закладу ВМД чи ТМД у плановому порядку передбачає попереднє узгодження дати і часу проведення обстеження, консультації чи госпіталізації, що здійснюється лікуючим лікарем.

Максимальний узгоджений термін проведення обстеження, консультації чи госпіталізації не може перевищувати одного місяця з дати заповнення направлення на обстеження, консультацію чи госпіталізацію у плановому порядку, а для онкологічних хворих - десяти днів.

1.8. Направлення пацієнта в екстреному порядку до закладу ВМД чи ТМД здійснюється без попереднього погодження дати і часу госпіталізації (консультації).

1.9. Самостійне звернення пацієнта - звернення пацієнта до закладу ВМД чи ТМД без направлення.

1.10. Планова госпіталізація (консультація) пацієнта - госпіталізація (консультація) за направленням лікаря, що здійснюється за наявності показань для такої госпіталізації відповідно до раніше погоджених дати і часу госпіталізації.

1.11. Госпіталізація (консультація) пацієнта за екстреними показаннями - госпіталізація (консультація) пацієнта за наявності показань для такої госпіталізації (консультації), що здійснюється цілодобово без попереднього погодження дати і часу госпіталізації (консультації) незалежно від місця проживання (перебування) пацієнта.

Госпіталізація за екстреними показаннями здійснюється цілодобово.

1.12. Скерування на госпіталізацію (консультацію) до закладу ВМД чи ТМД передбачає заповнення лікарем або медичним працівником служби швидкої медичної допомоги відповідного направлення на госпіталізацію (консультацію).

1.13. Відсутність у пацієнта документів, що засвідчують особу, не може бути причиною відмови в направленні на консультацію чи госпіталізацію та здійсненні госпіталізації чи консультації в екстреному порядку за наявності відповідних показань.

II. Порядок направлення пацієнтів до закладів вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги

2.1. Направлення до закладу ВМД у плановому порядку можуть здійснювати:

лікарі загальної практики - сімейні лікарі (далі - лікарі ЗП-СЛ), лікарі-терапевти дільничні та лікарі-педіатри дільничні центрів первинної медико-санітарної допомоги (далі

- ЦПМСД);

лікарі ЗП-СЛ, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, що перебувають з ЦПМСД у цивільно-правових відносинах;

лікарі-спеціалісти закладів ВМД іншої спеціалізації та ТМД.

2.2. Направлення пацієнта до закладу ВМД чи ТМД в екстреному порядку можуть здійснювати:

лікарі ЗП-СЛ, лікарі-терапевти дільничні та лікарі-педіатри дільничні ЦПМСД;

лікарі-спеціалісти ЦПМСД;

лікарі-спеціалісти закладів ВМД та ТМД;

служба швидкої медичної допомоги.

2.3. Лікарі ЗП-СЛ, лікарі-терапевти дільничні та лікарі-педіатри дільничні ЦПМСД, лікарі загальної практики - сімейні лікарі, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, що перебувають з ЦПМСД у цивільно-правових відносинах, можуть направляти пацієнтів до закладів ВМД у таких випадках:

до діагностичної служби закладу ВМД у разі необхідності проведення діагностичних обстежень (функціональних, інструментальних, лабораторних) в межах компетенції первинної медико-санітарної допомоги;

до лікарів-спеціалістів для отримання необхідних консультацій;

до профільного відділення ЛІЛ для стаціонарного лікування у разі наявності гострих захворювань та станів, травм чи отруєнь або хронічних захворювань за необхідності у цілодобовому інтенсивному лікуванні і догляді або цілодобової спеціалізованої медичної допомоги окремим категоріям пацієнтів (вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, дітям тощо).

до консультативно-діагностичного центру ЛІЛ - для амбулаторного лікування хворих із захворюваннями та станами, що потребують інтенсивного лікування в амбулаторних умовах;

до профільного відділення ЛПЛ у разі наявності загострення хронічних захворювань за необхідності в цілодобовому лікуванні чи догляді (за винятком потреби в інтенсивному лікуванні) для проведення протирецидивного курсу лікування або стаціонарного обстеження, якщо це неможливо забезпечити в амбулаторних умовах;

до консультативно-діагностичного центру ЛПЛ - для амбулаторного лікування хворих із захворюваннями та станами, що не потребують інтенсивного лікування, але виходять за межі компетенції лікарів первинної медико-санітарної допомоги;

до профільного відділення ЛВЛ для проведення медичної реабілітації;

до хоспісу для отримання паліативної допомоги.

2.4. Лікарі-спеціалісти закладів ТМД можуть направляти пацієнтів до закладів ВМД у таких випадках:

2.4.1. До профільних відділень ЛІЛ для проведення планових оперативних втручань (катаракта, аденома передміхурової залози, грижа, жовчнокам'яна хвороба тощо), які не потребують надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги.

2.4.2. До профільних відділень ЛПЛ:

у разі наявності загострень хронічних захворювань за необхідності в цілодобовому лікуванні чи догляді (за винятком потреби в інтенсивному лікуванні);

для проведення доліковування (після лікування в закладах ТМД).

2.4.3. До профільних відділень ЛВЛ для проведення реабілітації пацієнтів.

2.4.4. До хоспісів у разі необхідності в паліативній допомозі.

2.5. Лікарі-спеціалісти закладів ВМД можуть направляти пацієнтів до закладів ВМД іншої спеціалізації:

після стаціонарного лікування, лікування в денному стаціонарі або амбулаторного лікування пацієнта у разі потреби в лікуванні або доліковуванні в закладі ВМД іншої спеціалізації;

після стаціонарного лікування пацієнта в разі потреби в проведенні ранньої та пізньої реабілітації в лікарні відновного лікування.

2.6. Служба швидкої медичної допомоги може направляти/доставляти пацієнтів до закладів ВМД за наявності гострих захворювань та станів, травм чи отруєнь або загострень хронічних захворювань за необхідності в інтенсивному лікуванні і догляді або цілодобової спеціалізованої медичної допомоги окремим категоріям пацієнтів (вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, дітям тощо).

2.7. Пацієнт може звернутись до закладу ВМД самостійно (без направлення) у таких випадках:

для отримання екстреної

медичної допомоги;

за потреби в обслуговуванні лікарем акушером-гінекологом;

для отримання стоматологічної допомоги;

для добровільного консультування та тестування на ВІЛ-інфекцію.

III. Порядок направлення пацієнтів до закладів третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги

3.1. Направлення пацієнтів у плановому порядку до закладів ТМД відповідної спеціалізації здійснюється за таких умов:

необхідність у використанні високотехнологічних, високоспеціалізованих методів діагностики та лікування;

відсутність ефекту від застосованого лікування в закладах ВМД;

складні для діагностики випадки захворювань.

3.2. Направлення пацієнтів до закладів ТМД у плановому порядку забезпечують:

лікарі-спеціалісти закладів ВМД, ТМД,

лікарсько-консультативні комісії обласних лікарень, спеціалізованих центрів (у разі направлення до клінік НДІ).

3.3. Направлення пацієнтів до закладів ТМД в екстреному порядку забезпечують:

медичні працівники служби швидкої медичної допомоги;

лікарі ЦПМСД, лікарі ЗП-СЛ, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, що перебувають з ЦПМСД у цивільно-правових відносинах, та лікарі спеціалісти закладів ВМД за необхідності в терміновому використанні високотехнологічних або високоспеціалізованих методів діагностики та лікування.

3.4. Транспортування пацієнта до закладу ТМД для госпіталізації (консультації) в екстреному порядку здійснюється санітарним транспортом закладу ВМД чи службою швидкої медичної допомоги.

IV. Порядок госпіталізації пацієнтів до закладів охорони здоров'я, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу

4.1. Організація госпіталізації в закладі охорони здоров'я регламентується правилами внутрішнього розпорядку роботи закладу, затвердженими керівником закладу. Зазначені правила мають бути доступні для ознайомлення кожним пацієнтом (інформаційні матеріали в реєстратурі та/або приймальному відділенні).

4.2. Медичний працівник приймального відділення інформує пацієнта про лікувально-охоронний режим, знайомить з планом лікування та обстеження, про що пацієнт засвідчує особистим підписом.

4.3. Госпіталізація до закладів ВМД та ТМД може бути плановою або екстреною.

4.4. Планова госпіталізація пацієнта до закладів ВМД та ТМД здійснюється в попередньо погоджений термін. У разі неможливості здійснити планову госпіталізацію пацієнта в попередньо погоджений термін керівник підрозділу, до якого має бути здійснена госпіталізація, не пізніше ніж за 3 доби до запланованої дати госпіталізації повідомляє нову (скориговану) дату планової госпіталізації лікуючому лікарю, який у свою чергу інформує пацієнта.

Скоригована дата планової госпіталізації до закладів ВМД та ТМД може бути встановлена в межах одного місяця від дати оформлення направлення лікуючим лікарем.

4.5. Планова госпіталізація передбачає подання пацієнтом:

документа, що посвідчує особу;

направлення на госпіталізацію;

медичної документації, яка підтверджує результати досліджень, необхідних для здійснення планової госпіталізації в заклади ВМД, відповідно до клінічного протоколу для даного захворювання/стану чи інших документів з медичної практики;

медичної карти амбулаторного хворого (форма N 025/о), затвердженої наказом МОЗ від 27.12.99 N 302, або виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма N 027/о), затвердженої наказом МОЗ від 29.12.2000 N 369).

4.6. Основні показання для планової госпіталізації до закладів ВМД:

загострення хронічних захворювань, що потребують цілодобового догляду, лікування;

ускладнений перебіг вагітності;

необхідність проведення медичної реабілітації за неможливості її здійснення в амбулаторних умовах;

відсутність ефекту від проведеного амбулаторного лікування;

необхідність проведення різних видів експертиз або стаціонарного обстеження за неможливості провести їх в амбулаторних умовах, у тому числі антенатальний лікувально-профілактичний скринінг вагітних, лікарсько-трудова експертиза, обстеження за направленням військкомату, суду тощо;

необхідність у стаціонарній медико-соціальній

допомозі, паліативній медичній допомозі.

4.7. Основні показання для планової госпіталізації до закладів ТМД:

складність діагностики наявного у пацієнта захворювання/стану та/або необхідність у застосуванні високоспеціалізованих високотехнологічних методів діагностики та лікування, що не можуть бути здійснені амбулаторно;

відсутність ефекту від застосованого лікування в закладах ВМД.

4.8. Екстрена госпіталізація пацієнтів до закладів ВМД та ТМД здійснюється:

за направленням медичних працівників бригади швидкої медичної допомоги;

за направленням лікарів ЦПМСД, лікарів ЗП-СЛ, які провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці, що перебувають з ЦПМСД у цивільно-правових відносинах, та лікарів-спеціалістів закладів ВМД;

при самостійних зверненнях пацієнтів або осіб, що супроводжують хворих чи постраждалих.

4.9. Екстрена госпіталізація до закладів ВМД та ТМД здійснюється цілодобово без попереднього погодження дати і часу госпіталізації незалежно від місця проживання (перебування) пацієнта.

Відсутність документа, що посвідчує особу, не є причиною відмови в екстреній госпіталізації.

4.10. Основні показання для екстреної госпіталізації до закладів ВМД:

наявність гострих захворювань та станів, травм чи отруєнь або загострень хронічних захворювань, що потребують цілодобового інтенсивного лікування і догляду або цілодобової спеціалізованої медичної допомоги окремим категоріям пацієнтів (вагітним, роділлям, породіллям, новонародженим, дітям тощо);

необхідність в ізоляції за епідпоказаннями.

4.11. Основні показання для екстреної госпіталізації до закладів ТМД:

високий ризик патологічних пологів;

наявність гострих захворювань і станів, що потребують термінового застосування високотехнологічних методів діагностики та лікування, які не можуть бути забезпечені в закладах ВМД.

Директор Департаменту

лікувально-профілактичної допомоги

М. К. Хобзей

Порядок розміщення та розрахунок кількості бригад швидкої медичної допомоги

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства охорони здоров'я України

05.10.2011 N 646

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

7 грудня 2011 р. за N 1417/20155

Порядок розміщення та розрахунок кількості бригад швидкої медичної допомоги

1. Цей Порядок визначає механізм розміщення бригад швидкої медичної допомоги (далі - Бригада) та встановлює співвідношення між Бригадами різних типів.

2. Бригада є функціональною одиницею Служби швидкої медичної допомоги Територіального центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (далі - Центр) та розміщується на підстанції, у пунктах постійного або тимчасового базування. Місця розміщення підстанцій, пунктів постійного або тимчасового базування на підпорядкованій території визначаються з урахуванням необхідності виконання нормативу прибуття Бригад до пацієнта у строк не більше ніж 20 хвилин.

3. За кадровим складом та покладеними на них функціями Бригади поділяються на лікарські та фельдшерські.

4. Наявні лікарські бригади (загальнолікарські, спеціалізовані лікарські) перепрофілюються у лікарські бригади інтенсивного лікування, що передбачає проходження лікарями бригад спеціалізації за напрямом "Медицина невідкладних станів".

5. Співвідношення кількості лікарських бригад інтенсивного лікування та фельдшерських встановлюється з розрахунку не менше однієї лікарської бригади на дві фельдшерські з урахуванням наявності відповідних медичних кадрів.

Директор Департаменту

лікувально-профілактичної допомоги

М. К. Хобзей

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі