Про затвердження режимів рибальства у 2012 році

Чинний Наказ · Міністерство аграрної політики та продовольства України · від 28 березня 2012 р. · № 149

Державна реєстрація: № 544/20857 545/20858 546/20859 від 11 квітня 2012 р.
Внесено до реєстру: 20 квітня 2012 р.
Код у реєстрі: 61251/2012

Опубліковано: Офіційний вісник України від 28.04.2012, № 31, ст. 1166

рибальство запаси рибні ресурси рибні ресурси водні

Зміст

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році
Про затвердження режимів рибальства у 2012 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…
Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році
Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.03.2012

м. Київ

N 149

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 квітня 2012 р. за N 544/20857

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році

Зміст

1. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2012 році" від 28 березня 2012 року N 149.

- Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2012 році.

2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році.

3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році.

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

28.03.2012

м. Київ

N 149

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

11 квітня 2012 р. за N 544/20857

Про затвердження режимів рибальства у 2012 році

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2012 році.

1.2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році.

1.3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році.

2. Департаменту тваринництва (Гетя А. А.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Сеня О. В.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Перший заступник Міністра

М. Д. Безуглий

ПОГОДЖЕНО:

Заступник Міністра економічного

розвитку і торгівлі України -

керівник апарату

В. П. Павленко

В. о. Голови Державного агентства

рибного господарства України

О. Ю. Овчарук

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

28.03.2012 N 149

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

11 квітня 2012 р. за N 544/20857

Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2012 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та на підставі рішення Науково-промислової ради Державного агентства рибного господарства України (протокол від 15.12.2011 N 1).

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Мінекобезпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

5. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

6. Органи рибоохорони у підконтрольному їм районі можуть за погодженням з науково-дослідними установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу. Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

7. Азовське державне басейнове управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства (далі - Азовдержрибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за

встановленими формами про вилов до Державної екологічної інспекції Азовського моря та Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції.

При освоєнні 90 % ліміту водних біоресурсів Азовдержрибоохорона терміново інформує про це Державну екологічну інспекцію Азовського моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту), без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією. При освоєнні 95 % ліміту промисел призупиняється. Використання залишку ліміту визначається робочою групою по контролю вилучення водних біоресурсів та оперативному регулюванню рибальства в Азовському морі Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група).

8. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

9. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 25 частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

10. Для збереження осетрових їх максимально допустимий прилов на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

піленгасу кошільними та кільцевими неводами - 1 екземпляр на 5 т улову;

бичків драгами - 1 екземпляр на 1 т улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 т улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 т улову;

калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;

піленгасу сітками в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані - 1 екземпляр на 1 т улову.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, піленгасу кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це протягом доби Робочу групу.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

11. Допускається промисел:

11.1. Оселедця у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниць - з 01 жовтня до 31 грудня.

Розподіл кількості сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азовдержрибоохорона за їх письмовими заявами. Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше (мм): 20, 22 та 24 відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; 20, 24 та 30 відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; 26 - у сітках.

11.2. Хамси:

11.2.1. Кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря - з 01 жовтня до 20 грудня.

11.2.2. Ставними неводами (розміром вічка не більше 7 мм) у п'яти-кілометровій прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня.

11.2.3. Конусними сітками і рибонасосом із застосуванням електросвітла у районах у терміни і при допустимих приловах особин непромислового розміру, передбачених для промислу хамси кошільними неводами.

11.3. Бичків:

11.3.1. Механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від

краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на відстані від берега до 30 миль на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' пн. ш., 37°24,3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13,5' пн. ш., 37°25' сх. д.)" - до 30 квітня та з 15 серпня до 30 листопада. У період до 30 квітня промисел здійснюється 12 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 лютого), у період з 15 серпня до 30 листопада - 20 механізованими драгами (строк подання заявок - до 15 липня). Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

Весняний (до 30 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 40 % загального ліміту бичків, передбаченого для даного виду промислу в Україні.

11.3.2. Підйомними пастками в прибережній півторакілометровій зоні від сел. Каменське до м. Хроні, підйомними пастками, ятерами і каравками в Керченській протоці, а також уздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки - з 15 серпня до 30 листопада.

Каравка - різновид ставного невода, складається із сітної пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше 3 метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило.

11.3.3. Ручними драгами, волоками, ятерами на відстані до 12 миль від берега вздовж українського узбережжя Азовського моря від Керченської протоки до краю Бердянської коси - з 15 серпня до 30 листопада.

11.3.4. Лов бичків ручними драгами, волоками та ятерами здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

11.3.5. Каравками в Сиваші (додатково до дозволених Правилами рибальства) знарядь - з 01 серпня до 31 жовтня.

11.3.6. Прилов бичків при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову до 30 квітня не обмежується, а з 01 травня до 14 серпня не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову.

11.3.7. У разі оголошення заморного періоду в Азовському морі користувачі здійснюють вилучення бичків у районі замору за процедурою, що передбачена законодавством. Для здійснення меліоративних ловів при виникненні задухи або інших екстрених екологічних явищ, що можуть призвести до масової загибелі риб, передбачається цільове виділення до 2000 т квоти бичків Науково-дослідному інституту Азовського моря.

11.3.8. Мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см.

11.3.9. Мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах - 18 мм, у крилах - 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах - 18 мм;

висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 м.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 м. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 м пожилини повинно припадати не менше 31 вічка.

11.4. Піленгасу:

11.4.1. Кошільними неводами в районах та в терміни, передбачені для його промислу кільцевими неводами, при цьому розмір вічка та дозволені прилови молоді в кошільних неводах є аналогічними встановленим для кільцевих неводів. Термін промислу піленгасу кошільними та кільцевими неводами - до 30 квітня та з 01 жовтня до 31 грудня.

Кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції.

Кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить

через кільця.

11.4.2. Кільцевими і кошільними неводами в Азовському морі в районі, обмеженому із заходу лінією край Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні, зі сходу - лінією, що проходить по точках: край Білосарайської коси - буй коси Єленіна - точка з координатами 46°00' пн. ш., 37°50' сх. д. - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні (за винятком забороненого району Железинської банки). Лов здійснюється в районах та в терміни, передбачені для промислу піленгасу, вказаними вище знаряддями лову з використанням 4 суден. Розподіл вказаної кількості суден між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

11.4.3. Закидними неводами та підйомними заводами, ятерами вздовж українського узбережжя Азовського моря, у протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького, ставними неводами в протоці Тонкій - по 31 травня і з 01 вересня по 31 грудня.

11.4.4. Ставними неводами біля узбережжя Азовського моря, за винятком ділянки від с. Нововідрадне до точки перетину паралелі 46° пн. ш. з береговою лінією на заході, - до 15 травня і з 01 грудня до 31 грудня, а в Таганрозькій затоці ставними неводами і ятерами - по 15 травня.

11.4.5. Снюреводами з кроком вічка в кутці 30 мм. Лов здійснюється 2 суднами в районах та в терміни, передбачені для промислу піленгасу кошільними та кільцевими неводами. Розподіл вказаної кількості суден між користувачами здійснює комісія центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів.

Промисел снюреводами здійснюється із застосуванням суден з осадкою не більше ніж 4 м і потужністю двигуна не більше ніж 365 кВт (500 к.с.). Закидання снюревода виконуються з одного судна по колу і/або багатокутнику, вибірка снюревода на судно проводиться за допомогою лебідки. Після закінчення кожного закидання складається акт із зазначенням дати та координат, прилову інших видів риб та молоді піленгасу. Норми прилову - аналогічні тим, що застосовуються для промислу піленгасу кошільними і кільцевими неводами. При здійсненні промислу снюреводом на борту судна в обов'язковому порядку повинна знаходитися завірена печаткою органів рибоохорони довідка про знаряддя лову (із зазначенням технічних характеристик).

11.4.6. Лов піленгасу волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або з плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки.

11.4.7. Кількість сіток на промислі піленгасу в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані обмежується. У кожному районі допускається використання 800 сіток, кількість яких між користувачами розподіляє Азовдержрибоохорона.

11.5. Тюльки у Таганрозькій затоці 150 ставними неводами до 15 червня.

11.6. Азово-чорноморських кефалей:

11.6.1. Волоками, ставними неводами, підйомними заводами та кільцевими неводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня.

11.6.2. Волоками і одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня.

11.7. Гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня.

11.8. Креветок:

11.8.1. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня.

11.8.2. Волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше 6,5 мм, ятерами з кроком вічка 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня.

11.9. Хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи потужністю не більше 45 м3/годину) - до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

11.10. Ручний збір штормових

викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту.

11.11. Вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за умови наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту.

12. Прилов інших об'єктів лову на промислі калкана бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) не повинен перевищувати 50 % від загальної маси улову.

13. Мінімальний розмір рапани, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 7 см. Вимірювання здійснюється шляхом виміру найбільшої довжини черепашки. Особини рапани, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняється:

14.1. Промисел судака і піленгасу сітками в Азовському морі.

14.2. Промисел глоси у Сиваші.

14.3. Промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси.

14.4. Промисел мідій.

14.5. Вилучення ікряних самиць раків.

14.6. Будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами: 1) 46°54'30'' пн. ш., 38°21'00'' сх. д.; 2) 46°50'30'' пн. ш., 38°21'00'' сх. д.; 3) 46°50'30'' пн. ш., 38°15'00'' сх. д.; 4) 46°52'00'' пн. ш., 38°12'30'' сх. д.; 5) 46°54'30'' пн. ш., 38°12'30'' сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами: 1) 46°17'00'' пн. ш., 37°25'30'' сх. д.; 2) 46°11'15'' пн. ш., 37°38'00'' сх. д.; 3) 46°06'00'' пн. ш., 37°38'00'' сх. д.; 4) 46°06'00'' пн. ш., 37°28'45'' сх. д.; 5) 46°14'15'' пн. ш., 35°25'45'' сх. д. і далі до початкової точки.

14.7. Вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони.

15. Довжина сіток для промислу піленгасу, калкана, азово-чорноморських кефалей та оселедця в басейні Азовського моря не повинна перевищувати 75 м.

Висота сіток для промислу калкана повинна бути не більше 15 вічок та не більше 1,2 м по сторожку.

16. Забороняється встановлення каравок у лаву.

17. Бирками маркуються тільки ставні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості від крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

18. Користувачі повинні терміново інформувати територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

19. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухи, здійснюється меліоративний відлов (на підставі статті 47 Закону України "Про тваринний світ") за такою процедурою:

19.1. Для контролю стану водного середовища в найвірогідніших місцях виникнення задухових ситуацій у строк до 15 травня 2012 року Азовдержрибоохороною та Державною екологічною інспекцією Азовського моря створюються спільні мобільні групи гідрохімічного контролю із залученням представників науково-дослідних рибогосподарських інститутів.

19.2. При виникненні несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів, науково-дослідний інститут, представники якого беруть участь у роботі мобільної групи гідрохімічного контролю, надає у розпорядження Азовдержрибоохорони і Державної екологічної інспекції Азовського моря офіційну довідку про виникнення задухової

(передзадухової) ситуації.

19.3. Державна екологічна інспекція Азовського моря на підставі даних про виникнення явищ задухи та офіційної довідки ухвалює рішення про проведення меліоративних відловів риб.

19.4. Азовдержрибоохорона через свої територіальні підрозділи забезпечує оперативне сповіщення користувачів про початок меліоративного відлову водних біоресурсів.

19.5. Під час проведення меліоративного відлову мобільні групи гідрохімічного контролю продовжують здійснювати моніторинг водного середовища. При нормалізації ситуації Азовдержрибоохорона приймає рішення про припинення меліоративного відлову та сповіщає про це користувачів.

19.6. Користувачі, що беруть участь у здійсненні меліоративних відловів, забезпечують:

ведення журналів обліку вилучених і прийнятих біоресурсів;

щоденне надання до територіальних відділів Азовдержрибоохорони даних про кількість використаних знарядь лову, кількість вилучених біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до територіальних відділів Азовдержрибоохорони звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведеного меліоративного відлову, журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

19.7. Азовдержрибоохорона організовує централізований збір і узагальнення даних, отриманих від територіальних відділів про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів, а також інформації про обсяги загибелі водних біоресурсів на всій акваторії Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Державного агентства рибного господарства України та Державної екологічної інспекції Азовського моря.

19.8. Бички, вилучені при проведенні меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, враховуються до ліміту для прибережного промислу.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідного територіального органу рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

Директор

Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

28.03.2012 N 149

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

11 квітня 2012 р. за N 545/20858

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера (включаючи оз. Донузлав), що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти.

4. Написи, що в обов'язковому порядку наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Маркування бирками здійснюється тільки ставних знарядь лову. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від однієї з гундер зливної частини котла (за відсутності гундер - від одного з кутів зливної частини котла); ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки.

6. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біоресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі надають у територіальні органи рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту щотижня, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається територіальними органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується величина прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 по 30 травня. У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії (далі - ПівденНІРО) заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, в цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана і скатів сітками і наживними гачками (промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється).

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами

здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань рибного господарства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Східно-Чорноморським державним басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежено 7700 одиницями, у тому числі: Автономна Республіка Крим - 4960 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 200 одиниць), Миколаївська область - 320 одиниць, Херсонська область - 470 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1700 одиниць, резерв спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань рибного господарства - 250 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності відповідного обґрунтування ПівденНІРО хамса, розповсюджена з 20 квітня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється а = 22 мм, у Тилігульському лимані - 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 м.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу (пункт 18.4 глави 18 Правил рибальства).

18. Допускається:

18.1. Застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються в даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі рекомендацій науково-дослідних установ.

18.2. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними територіальними органами рибоохорони за науково-біологічним обґрунтуванням науково-дослідних установ.

18.3. Спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей накидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій затоці в період з 16 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 м. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 80. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

18.4. Спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними

неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Шаболатським та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і каналах, що з'єднують Дністровський та Шаболатський лимани, тільки у постійних місцях, визначених територіальними органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань науково-дослідних установ.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

18.5. Спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня.

Кількість волокуш, що застосовуються для промислу креветки на акваторії Чорного моря (за винятком Криму), обмежено 37 одиницями. Волокуші для користувачів розподіляються: Миколаївська область - 5 одиниць, Херсонська область - 30 одиниць, Одеська область - 2 одиниці.

18.6. Спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря, включаючи Перекопську затоку - від Кінбурнської коси до межі Херсонської області з Автономною Республікою Крим (за винятком акваторій Чорноморського біосферного заповідника), в період до 31 травня та з 01 вересня по 31 грудня. Кількість ятерів становить: у Миколаївській області - 80 одиниць, у Херсонській області - 300 одиниць. Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,5 мм. Нижня частина крила, прилегла до бочки довжиною не менше 2 м, повинна мати вставку з розміром вічка не менше а = 16 мм. Висота цієї вставки - не менше 12 вічок. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони.

18.7. Спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок.

18.8. У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі сіл Шабо та Роксолани.

18.9. Застосування в Дністровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм.

18.10. Спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм.

18.11. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм.

18.12. Спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм.

18.13. Промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм).

18.14. Промисел на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів тюльковими бурилами з кроком вічка сітного полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м.

18.15. Промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору до 10 кв. м, крок вічка сітного полотна а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 30 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року.

18.16. Спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 20 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 м.

18.17. Спеціалізований промисел оселедця в Бузькому лимані ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 30 одиниць, виготовленими виключно з капронового

волокна.

18.18. Спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у кількості 40 одиниць у період з 01 червня по 30 листопада.

19. Забороняється:

19.1. Промисел серпами і косарками зостери і цистозіри.

19.2. Промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності.

19.3. Застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток.

19.4. Промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Дома рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в поймі цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка.

19.5. Спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня у Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.

19.6. Спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані.

19.7. Ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь.

19.8. Промисел ставними неводами в період масового ходу молоді чорноморських кефалей для нагулу в каналах, що з'єднують Дністровський лиман із Шаболатським лиманом та Чорним морем, з 20 квітня до 15 червня.

19.9. Використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами.

19.10. Використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм.

19.11. Постановка ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 50 мм на глибину до 3 м у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.12. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах.

19.13. Спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, які визначаються територіальними органами рибоохорони.

19.14. Розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8=ї години ранку до 18=ї години вечора в період до 15 вересня.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 м. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. Висота сіток для лову глоси на акваторії Чорного моря і чорноморських лиманів не повинна перевищувати 1,5 м, довжина - 75 м.

22. На підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ територіальним органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується.

23. Передбачені Правилами рибальства норми для р. Дунай поширюються також на передгирловий простір річки (від Старостамбульського гирла до Білгородського каналу включно і на 5 км у глиб моря).

24. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчакського) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються територіальними органами рибоохорони на підставі науково-біологічних обґрунтувань науково-дослідних установ.

25. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

26. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм,

дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

27. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і у Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана та піленгаса).

28. Максимальний крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Бузького лиману).

29. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

30. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) - не більше ніж 75 м; для дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 50 м.

31. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, територіальні органи рибоохорони, Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря та Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію. Такі об'єкти незалежно від їх стану випускаються в навколишнє природне середовище.

33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними у пункті 34 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря або Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції за домовленістю з відповідними територіальними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні живі ресурси.

35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2012 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2012 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2012 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор

Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Додаток 1

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2012 році

Ятери, штук

Сітки, штук

2-6-

котлові

озерні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні

частикові ставні

730

1000

620

1500

1300

2000

Додаток 2

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2012 році

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2012 році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,

штук

Ятери,

штук

Сітки,

штук

Раколовки, штук

розмір вічка а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

3000

800

100

500

800

500

100

* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

Додаток 3

до Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2012 році

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в

2012 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область,

штук

Миколаївська область, штук

Разом,

штук

Сітки ставні а = 38 - 40, 50 мм

668

667

1335

Сітки ставні а = 75 мм і більше

936

736

1672

Сітки ставні а = 22 - 24 мм

250

500

Сітки плавні а = 30 - 32 мм

Сітки плавні а = 90 - 110 мм

Сітки ставні а = 28 - 30 мм

Частикові ятери

500

100

600

Раколовні ятери

158

Раколовки

200

400

Закидні лиманські неводи

Закидні річкові неводи

ї=

Озерні волокуші

Оселедцеві закидні неводи

Пузанкові закидні неводи

Тюлечні волокуші

"Бурила" тюлечні

Конусні тюлечні пастки

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

28.03.2012 N 149

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

11 квітня 2012 р. за N 546/20859

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році

2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2012 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина ставних сіток, що застосовуються на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 м.

6. Допускається на Київському водосховищі протягом усього промислового періоду проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50, 60 мм.

8. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:

8.1. Відповідно до наказу Мінприроди України від 15 листопада 2005 року N 411 "Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" на території заказника:

8.1.1. Зариблення рослиноїдними рибами (товстолобик та ін.) на ділянці "Насосна N 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області.

8.1.2. Спеціалізований лов старшовікових груп рослиноїдних та аборигенних видів риб крупновічковими сітками з вічком 110 мм і більше в осінній період з 01 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі біологічного обґрунтування Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову за участю представників органів охорони навколишнього природного середовища. Учасників відбіркового лову визначають спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань рибного господарства та територіальні органи Мінприроди України з числа користувачів водних живих ресурсів, які вкладають кошти на зариблення Кременчуцького водосховища та мають власні плавзасоби. Штаб відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначаються під час засідання комісії Державного комітету рибного господарства України з визначення користувачів водних живих ресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства.

8.2. Проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду.

8.3. Використання дрібновічкових ятерів (вічко 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони.

8.4. Вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

9.1. На закорчованих і зарослих ділянках

водойми (до ізобати 2 м) в межах: острів Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських та Солошинських заплав (до Тахтаївського кар'єру і с. Світлогорське) та Орлянської заплави (до лівобережної захисної греблі) застосування низькостінних ріжових сіток з кроком вічка 36 - 60 мм і вище.

9.2. У період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка 50 - 60 мм.

10. Допускається на Запорізькому водосховищі:

10.1. Використання закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища від греблі ДніпроГЕС до аміакопроводу з 01 липня до 20 вересня.

10.2. Застосування за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого.

10.3. Застосування за наявності відповідного науково-біологічного обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка 32 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускається на Каховському водосховищі:

11.1. Для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм.

11.2. Протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).

11.3. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур у глиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори у глиб водосховища на 2 км.

11.4. Протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км.

11.5. Для виявлення скупчень рослиноїдних риб здійснення лову з 01 грудня в затоці Нижньорогачицький лиман сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше у кількості 20 од. та за наявності скупчення цих риб - проведення їх відлову одним закидним неводом.

11.6. Відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства, сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше.

12. Забороняється у Київському та Канівському водосховищах:

12.1. Протягом усього року промислове рибальство на ділянці Київського водосховища (нижня частина) в межах: 500 м від забороненої зони греблі Київської ГЕС (правий, лівий берег), яка обмежена зверху: по правому берегу - 200 м вище хвилеріза в с. Нові Петрівці, по лівому берегу - о. Лисий (50035'12,00'' пн. д., 30031'26,13'' сх. д., 50035'30,27'' пн. д., 30030'3,87'' сх. д., 50035'34,01'' пн. д., 30032'10,75'' сх. д., 50036'48,88'' пн. д., 30029'15,29'' сх. д., 50038'53,52'' пн. д., 30031'6,31'' сх. д., 50037'24,85'' пн. д., 30031'26,90'' сх. д., 50037'45,47'' пн. д., 30027'41,37'' сх. д.).

12.2. Використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 70 - 74 мм протягом усього року.

12.3. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 01 вересня.

13. Забороняється у Київському та Кременчуцькому водосховищах використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:

14.1. Використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

14.2.

Використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 01 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

16.1. Застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм.

16.2. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняється у Каховському водосховищі:

17.1. Використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм протягом усього року.

17.2. Використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м; відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 м.

17.3. Використання сіток з кроком вічка а = 70 мм і менше у Каїрській та Василівській балках.

17.4. Промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", що входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги".

17.5. Встановлення у період до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур.

18. На Київському та Канівському водосховищах допускається:

18.1. Максимальна довжина крила ятера - 25 м.

18.2. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50, 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства.

19. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах допускається:

19.1. Мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура - 60 см (у свіжому вигляді).

19.2. Використання закидних неводів виключно під контролем органів рибоохорони.

19.3. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м.

19.4. Максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 52 - 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних територіальних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біологічні ресурси.

21. Користувачі повинні терміново інформувати відповідні територіальні органи рибоохорони, органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та службу ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

22. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2012 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку до цього Режиму.

Директор

Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Додаток

до Режиму рибальства в дніпровських водосховищах у 2012 році

КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2012 року

Водосховища

Сітки ставні1,

штук

Закидні неводи,

штук

Ятери2,

штук

Ставні неводи,

штук

Тюлькові знаряддя лову3,

штук

Київське

4136

250

2/50

Канівське

5220

200

4/50

Кременчуцьке

15530

108

22/250

Дніпродзержинське

3530

22/50

Запорізьке

3600

10/0

Каховське

13100

2000

102

67/50

1 Кількість сіток з кроком вічка а = 100 мм та більше не обмежується.

2 У тому числі раколовки.

3 Активні/пасивні.

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі