Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.05.2012

м. Київ

N 257

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

25 травня 2012 р. за N 827/21139

Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

Зміст

1. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України" від 4 травня 2012 року N 257.

- Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

2. Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.

3. Положення про Головну державну фітосанітарну інспекцію, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях.

Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України — Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади"…

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.05.2012

м. Київ

N 257

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

25 травня 2012 р. за N 827/21139

Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України

Відповідно до статті 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади", пункту 7 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 N 464, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 N 500, та постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 N 125 "Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1.1. Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.

1.2. Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.

1.3. Положення про Головну державну фітосанітарну інспекцію, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях.

2. Державній ветеринарній та фітосанітарній службі (Бісюк І. Ю.) забезпечити розробку та затвердження положень по кожному окремому територіальному органу.

3. Департаменту тваринництва (Гетя А. А.) забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

4. Визнати такими, що втратили чинність:

наказ Міністерства аграрної політики України від 21.12.2005 N 727 "Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.01.2006 за N 35/11909;

наказ Міністерства аграрної політики України від 18.06.2007 N 422 "Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію захисту рослин "Головдержзахист", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2007 за N 880/14147;

наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 04.02.2008 N 8 "Про затвердження Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.02.2008 за N 139/14830;

наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.07.2008 N 130 "Про затвердження Положень про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2008 за N 717/15408.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О. В.

Міністр

М. В. Присяжнюк

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної ветеринарної та

фітосанітарної служби України

І. Ю. Бісюк

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.05.2012 року N 257

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

25 травня 2012 р. за N 827/21139

Положення

про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі

1. Головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління ветеринарної медицини) підпорядковуються Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та є її територіальними органами вищого рівня.

Головному управлінню ветеринарної медицини підпорядковуються:

управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах;

підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України;

державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і належать до сфери управління Держветфітослужби України.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність головних управлінь ветеринарної медицини та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

Повноваження головного управління

ветеринарної медицини поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя.

2. Головне управління ветеринарної медицини у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

3. Завданням головного управління ветеринарної медицини є реалізація повноважень Держветфітослужби України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

4. Головне управління ветеринарної медицини відповідно до покладених на нього завдань:

4.1. Забезпечує проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю всіх харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон.

4.2. Здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за:

тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;

безпечністю тварин, харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв);

виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних і молокопереробних підприємствах, видає експлуатаційні дозволи операторам потужностей (об'єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, а також здійснює державний контроль на підприємствах гуртового зберігання харчових продуктів;

переміщенням тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, призначених для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніх об'єктів; потужностей (об'єктів), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;

відповідністю виготовленого продукту декларації виробника;

здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.

4.3. Організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.

4.4. Проводить ліцензування господарської діяльності відповідно до законодавства.

4.5. Сприяє:

4.5.1. Упровадженню системи ідентифікації тварин.

4.5.2. Постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини.

4.5.3. Виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, та інших загальнодержавних програм у сфері племінної справи у тваринництві.

4.6. Організовує

здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування.

4.7. Відповідно до законодавства здійснює ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

4.8. Аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами.

4.9. Координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування.

4.10. Обмежує, забороняє або припиняє відповідно до актів законодавства України господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог законодавства, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин.

4.11. Здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними.

4.12. Видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин.

4.13. Забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності - у зоні спостереження.

4.14. Координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів.

4.15. Координує діяльність відповідних підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України під час надання практичної допомоги в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин.

4.16. Установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб.

4.17. Проводить експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин.

4.18. Організовує і контролює підвищення кваліфікації, проведення атестації робочих місць спеціалістів ветеринарної медицини головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь ветеринарної медицини в районах, містах обласного значення.

4.19. Надає адміністративні послуги відповідно до чинного законодавства.

4.20. Здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держветфітослужбу України Президентом України.

5. Головне управління ветеринарної медицини з метою організації своєї діяльності:

5.1. Забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням.

5.2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5.3. Організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

5.4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його

компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

5.5. Забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.

5.6. Забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.

5.7. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

5.8. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

6. Головне управління ветеринарної медицини має право:

6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

6.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на головні управління ветеринарної медицини завдань.

6.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

6.5. Організовувати відбір зразків харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, патологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.

6.6. Забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.

6.7. Проводити дослідження у сферах, що належать до компетенції Держветфітослужби України.

7. Головне управління ветеринарної медицини здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах, а також контроль за діяльністю управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.

8. Головне управління ветеринарної медицини під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

9. Головне управління ветеринарної медицини у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Накази головного управління ветеринарної медицини можуть бути скасовані Головою Держветфітослужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держветфітослужби України скасувати такий акт.

10. Головне управління ветеринарної медицини очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, який призначається на посаду Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Начальник головного управління ветеринарної медицини має заступників, які за посадами є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.

Заступники начальника головного управління ветеринарної медицини призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Спеціалісти ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини, на яких покладено виконання функцій нагляду, є за

посадами державними інспекторами ветеринарної медицини.

Начальник головного управління ветеринарної медицини вносить Міністру аграрної політики та продовольства України та Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в районах, містах обласного значення.

11. Начальник головного управління ветеринарної медицини:

11.1. Здійснює керівництво діяльністю головного управління ветеринарної медицини, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

11.2. Організовує та забезпечує виконання головним управлінням ветеринарної медицини актів законодавства, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказів, доручень Голови Держветфітослужби України.

11.3. Вносить Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи головного управління ветеринарної медицини і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи головного управління ветеринарної медицини (річні, піврічні).

11.4. Звітує перед Головою Держветфітослужби України щодо виконання покладених на головне управління ветеринарної медицини завдань та планів роботи.

11.5. Здійснює добір кадрів у головне управління ветеринарної медицини, формує кадровий резерв на відповідні посади.

11.6. Організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

11.7. Призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників головного управління ветеринарної медицини, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).

11.8. Вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.

11.9. Порушує перед Головою Держветфітослужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.

11.10. Підписує накази головного управління ветеринарної медицини.

11.11. Розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

11.12. Затверджує положення про структурні підрозділи головного управління ветеринарної медицини і посадові інструкції працівників.

11.13. Вносить Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо чисельності працівників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.

11.14. Здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальник головного управління ветеринарної медицини підзвітний та підконтрольний відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо повноважень органів виконавчої влади, наданих законом Раді міністрів Автономної Республіки Крим, та головам місцевих державних адміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

12. У головному управлінні ветеринарної медицини для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності утворюється колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу головного управління ветеринарної медицини.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації ветеринарної справи і вирішення інших питань у головному управлінні ветеринарної медицини можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальником головного управління ветеринарної медицини.

13. Головні управління ветеринарної медицини діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до цього Положення Головою Держветфітослужби

України.

14. Головні управління ветеринарної медицини утримуються за рахунок державного бюджету.

Структура головного управління ветеринарної медицини затверджується Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Штатний розпис та кошторис головного управління ветеринарної медицини затверджуються Головою Держветфітослужби України.

Чисельність працівників головного управління ветеринарної медицини затверджує Голова Держветфітослужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держветфітослужби України.

15. Територіальні органи Держветфітослужби України утворюються у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

16. Головне управління ветеринарної медицини є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.05.2012 N 257

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

25 травня 2012 р. за N 828/21140

Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах

1. Управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах (далі - управління ветеринарної медицини) підпорядковуються Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та є її територіальними органами нижчого рівня.

Управління ветеринарної медицини безпосередньо підпорядковуються головним управлінням ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим та областях (далі - головне управління ветеринарної медицини).

Голови державних адміністрацій в містах обласного значення, районах координують діяльність управлінь ветеринарної медицини і сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.

Управлінню ветеринарної медицини підпорядковуються державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і належать до сфери управління Держветфітослужби України.

Повноваження управлінь ветеринарної медицини поширюються на територію міст обласного значення, районів.

2. Управління ветеринарної медицини у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також наказами головного управління ветеринарної медицини.

3. Завданням управління ветеринарної медицини є реалізація повноважень Держветфітослужби України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

4. Управління ветеринарної медицини відповідно до покладених на нього завдань:

4.1. Забезпечує охорону території міста обласного значення, району від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі - МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон.

4.2. Здійснює державний ветеринарно-санітарний нагляд за:

здоров'ям тварин, безпечністю та якістю всіх харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів;

тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, штамами мікроорганізмів, патологічним матеріалом, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;

безпечністю тварин, харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв), установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб;

виробництвом та готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних і молокопереробних підприємствах, видає експлуатаційні дозволи операторам потужностей (об'єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, а також здійснює державний контроль на підприємствах гуртового зберігання харчових

продуктів;

переміщенням тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, призначених для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніми об'єктами; потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;

організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;

відповідністю виготовленого продукту декларації виробника;

здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.

4.3. Забезпечує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.

4.4. Сприяє:

упровадженню системи ідентифікації тварин;

постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини;

виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, та інших загальнодержавних програм у сферах карантину та захисту рослин, охорони прав на сорти рослин, племінної справи у тваринництві.

4.5. Аналізує причини виникнення хвороб, недуг тварин, їх загибелі, розробляє рекомендації щодо їх профілактики та лікування.

4.6. Аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо їх профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами.

4.7. Відповідно до законодавства здійснює ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

4.8. Забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності - у зоні спостереження.

4.9. Організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування.

4.10. Проводить у межах компетенції експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин.

4.11. Надає адміністративні послуги відповідно до чинного законодавства.

4.12. Координує діяльність відповідних підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України під час надання практичної допомоги в організації і здійсненні нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб.

4.13. Видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин.

4.14. Видає відповідно до законодавства України експлуатаційні дозволи та забезпечує ведення їх реєстру.

4.15. Узагальнює практику застосування законодавства України з питань, що належать до його компетенції, готує та вносить в установленому порядку пропозиції щодо його вдосконалення.

5. Управління ветеринарної медицини з метою організації своєї діяльності:

5.1. Забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.

5.2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5.3. Організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення

бухгалтерського обліку.

5.4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.

5.5. Забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.

5.6. Забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.

5.7. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.

5.8. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.

6. Управління ветеринарної медицини має право:

6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

6.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.

6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на управління ветеринарної медицини завдань.

6.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

6.5. Обмежувати, забороняти або припиняти відповідно до актів законодавства господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог законодавства, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин.

7. Управління ветеринарної медицини під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

8. Управління ветеринарної медицини у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Накази управлінь ветеринарної медицини можуть бути скасовані Головою Держветфітослужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держветфітослужби України скасувати такий акт.

9. Управління ветеринарної медицини очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини міста, району, який призначається на посаду Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Начальник управління ветеринарної медицини має заступників, які за посадами є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини міста, району.

Заступники начальника управління ветеринарної медицини призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Спеціалісти ветеринарної медицини управління ветеринарної медицини є за посадами державними інспекторами ветеринарної медицини, які призначаються на посади та звільняються з посад начальником управління ветеринарної медицини.

10. Начальник управління ветеринарної медицини:

10.1. Здійснює керівництво діяльністю управління ветеринарної медицини, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

10.2. Організовує та забезпечує виконання управлінням ветеринарної медицини відповідно актів законодавства, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказів Держветфітослужби України, доручень голови

Держветфітослужби України.

10.3. Вносить Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи управління ветеринарної медицини і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи управління ветеринарної медицини (річні, піврічні).

10.4. Здійснює добір кадрів в управлінні ветеринарної медицини, формує кадровий резерв на відповідні посади.

10.5. Організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

10.6. Призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників управління ветеринарної медицини, присвоює державним службовцям ранги, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).

10.7. Порушує перед Головою Держветфітослужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.

10.8. Підписує накази організаційно-розпорядчого характеру управління ветеринарної медицини.

10.9. Розподіляє обов'язки між своїми заступниками.

10.10. Затверджує положення про структурні підрозділи управління ветеринарної медицини і посадові інструкції працівників.

10.11. Звітує перед керівником відповідного головного управління ветеринарної медицини про виконання покладених на управління ветеринарної медицини завдань та планів роботи.

10.12. Здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальники управлінь ветеринарної медицини підзвітні та підконтрольні головам місцевих державних адміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

11. Управління ветеринарної медицини діє на підставі положень, що затверджуються відповідно до цього Положення Головою Держветфітослужби України.

12. Управління ветеринарної медицини утримується за рахунок державного бюджету.

Структура управління ветеринарної медицини затверджується Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Штатний розпис та кошторис управління ветеринарної медицини затверджуються Головою Держветфітослужби України.

Чисельність працівників управління ветеринарної медицини затверджує Голова Держветфітослужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держветфітослужби України, за пропозицією начальника головного управління ветеринарної медицини.

13. Управління ветеринарної медицини утворюється у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

14. Управління ветеринарної медицини є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Положення про Головну державну фітосанітарну інспекцію, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.05.2012 N 257

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

25 травня 2012 р. за N 829/21141

Положення про Головну державну фітосанітарну інспекцію, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях

1. Головна державна фітосанітарна інспекція, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях (далі - фітосанітарні інспекції) є територіальними органами Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та підпорядковуються їй.

Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність фітосанітарних інспекцій і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань.

Повноваження фітосанітарних інспекцій поширюються на місто Київ, Київську область, Автономну Республіку Крим та відповідні області.

2. Фітосанітарні інспекції у своїй діяльності керуються Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Мінагрополітики України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступників, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.

3. Завданням фітосанітарних інспекцій є реалізація повноважень Держветфітослужби України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

4. Фітосанітарні інспекції відповідно до покладених на них завдань:

4.1. Реалізовують державну політику у сферах карантину та захисту рослин.

4.2. Здійснюють в межах своїх повноважень фітосанітарні заходи.

4.3. Охороняють територію України від занесення регульованих шкідливих організмів.

4.4. Виявляють регульовані шкідливі організми.

4.5. Запобігають проникненню регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких регульованих шкідливих організмів, на території України.

4.6. Здійснюють:

4.6.1 інспектування та моніторинг відповідної території, об'єктів регулювання;

4.6.2 нагляд за розвитком, поширенням і шкодочинністю шкідливих організмів та розроблення разом із науково-дослідними установами прогнозів розвитку і поширення шкідливих організмів;

4.6.3 перевірки за додержанням підприємствами, установами, організаціями вимог законодавства щодо захисту лісів від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин;

4.6.4 державний контроль за:

дотриманням карантинного режиму і проведенням заходів із карантину рослин при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, ввезенні, транспортуванні, зберіганні, переробці, реалізації та використанні об'єктів регулювання;

використанням біологічних контрольних організмів;

дотриманням регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин), відповідністю вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, які ввозяться на територію України, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів;

дотриманням регламентів зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин;

оптовою та роздрібною торгівлею засобами захисту рослин;

проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами нагляду за фітосанітарним станом рослин сільськогосподарського та іншого призначення, багаторічних і лісових насаджень, дерев, чагарників, рослинності закритого ґрунту, місць зберігання та переробки продукції рослинного походження, а також захистом їх від шкідливих організмів, додержанням технологій та регламентів застосування і торгівлі засобами захисту рослин;

вмістом залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів у поверхневих водах, призначених для сільськогосподарських потреб, ґрунті на землях сільськогосподарського призначення, а також у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження;

проведенням профілактичних та

винищувальних заходів щодо боротьби зі шкідниками у місцях зберігання запасів продукції рослинного походження;

дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення належної якості та безпеки засобів захисту рослин (пестицидів та агрохімікатів), у тому числі діючих речовин;

4.6.5 державний фітосанітарний контроль за:

охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів, у тому числі в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду незалежно від їх підпорядкування, полезахисних та інших захисних лісових смуг і лісів у межах населених пунктів;

рослинами, продуктами рослинного походження та іншими об'єктами регулювання, що переміщуються територією України, через державний кордон України та карантинні зони (у тому числі тих, що надходять у багажі, поштових відправленнях і ручній поклажі пасажирів);

діяльністю розсадників, державних сортодільниць, оранжерей і теплиць, діяльність яких пов'язана з обігом рослин;

виробництвом та обігом рослин, продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання.

4.7. Проводять реєстрацію осіб, які здійснюють господарську діяльність, пов'язану з виробництвом та обігом об'єктів регулювання, та забезпечують ведення загальнодержавного реєстру таких осіб.

4.8. Проводять екологічне та економічне обґрунтування доцільності захисту рослин від шкідливих організмів.

4.9. Сприяють виконанню загальнодержавних програм у сферах карантину та захисту рослин.

4.10. Беруть участь у проведенні науково-технічної, технологічної та інноваційної політики, впровадженні у виробництво науково-технічних досягнень та передового досвіду з питань карантину та захисту рослин.

4.11. Організовують та здійснюють державний контроль за своєчасним проведенням підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та громадянами заходів щодо захисту рослин, додержанням регламентів застосування засобів захисту рослин, вмістом у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів.

4.12. Поширюють серед громадян інформацію у сфері карантину та захисту рослин.

4.13. Видають фітосанітарні сертифікати, фітосанітарні сертифікати на реекспорт та карантинні сертифікати на рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання.

4.14. Видають сертифікати про дотримання регламентів застосування пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин) у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження та сертифікати відповідності щодо вмісту у сільськогосподарській продукції та сировині рослинного походження залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів та важких металів.

4.15. Проводять науково-дослідні роботи у сфері карантину та захисту рослин.

4.16. Вносять подання до відповідних органів виконавчої влади про запровадження та скасування карантинного режиму.

4.17. Вживають відповідно до законодавства термінових заходів щодо локалізації та ліквідації карантинних організмів, запобігання їх поширенню.

4.18. Відповідно до законодавства здійснюють ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.

4.19. Надають адміністративні послуги відповідно до чинного законодавства.

4.20. Готують та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань, що належать до їх компетенції.

4.21. Здійснюють інші повноваження, визначені законодавством України та покладені на Держветфітослужбу України Президентом України.

5. Фітосанітарні інспекції з метою організації своєї діяльності:

5.1. Забезпечують здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням.

5.2. Забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.

5.3. Організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

5.4. Організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг.

5.5. Забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх

володінні.

5.6. Забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави.

6. Фітосанітарні інспекції мають право:

6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань вчених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.

6.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, в тому числі від Держмитслужби України та/або її територіальних органів, про ввезення на територію, вивезення з території України та транзит товарів, рослин та продуктів рослинного походження, інших об'єктів регулювання, від Державної служби статистики України та/або територіальних органів державної статистики в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення - відповідні статистичні дані.

6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на територіальні органи завдань.

6.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.

6.5. Обмежувати, тимчасово забороняти або припиняти діяльність підприємств, установ, організацій усіх форм власності та громадян у разі порушення ними вимог технології та нормативно-правових актів з питань карантину та захисту рослин, що можуть спричинити загрозу життю і здоров'ю людей та довкіллю.

6.6. Обмежувати або тимчасово припиняти в установленому порядку діяльність підприємств, установ і організацій у разі порушення вимог законодавства щодо захисту лісів від шкідливих організмів, додержання технологій та регламентів застосування засобів захисту рослин.

6.7. Проводити фітосанітарні процедури щодо рослин і продуктів рослинного походження та інших об'єктів регулювання.

6.8. Затримувати рослини, продукти рослинного походження та інші об'єкти регулювання для інспектування, огляду та фітосанітарної експертизи, якщо вони переміщуються без відповідних фітосанітарних документів або не відповідають фітосанітарним вимогам.

6.9. Надавати висновки органам страхування щодо завданих збитків внаслідок ліквідації карантинних організмів.

6.10. Проводити дослідження, в тому числі наукові, у сферах, що належать до компетенції Держветфітослужби України.

6.11. Забезпечувати аналітичні дослідження щодо відповідності вимогам сертифікатів якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну, а також додержання регламентів їх застосування.

6.12. Надавати практичну допомогу в організації виробництва, застосування біологічних та інших нехімічних засобів захисту рослин біолабораторіям і біофабрикам.

6.13. Складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

6.14. Забороняти реалізацію засобів захисту рослин і тварин, які не відповідають вимогам щодо їх якості.

7. Фітосанітарні інспекції під час виконання покладених на них завдань взаємодіють з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

8. Фітосанітарні інспекції у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру.

Акти фітосанітарних інспекцій можуть бути скасовані Головою Держветфітослужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держветфітослужби України скасувати такий акт.

9. Фітосанітарні інспекції очолюють начальники - головні державні

фітосанітарні інспектори Автономної Республіки Крим, областей, які призначаються на посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою відповідної місцевої державної адміністрації та звільняються з посад Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Начальники фітосанітарних інспекцій мають заступників, які за посадами є заступниками головних державних фітосанітарних інспекторів Автономної Республіки Крим, областей.

Заступники начальників фітосанітарних інспекцій призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Спеціалісти карантину та захисту рослин фітосанітарних інспекцій, на яких покладено виконання функцій нагляду, є за посадами державними фітосанітарними інспекторами, які призначаються на посади та звільняються з посад начальниками фітосанітарних інспекцій.

10. Начальники фітосанітарних інспекцій:

10.1. Здійснюють керівництво фітосанітарними інспекціями, несуть персональну відповідальність за організацію та результати їх діяльності.

10.2. Контролюють роботу обласних фітосанітарних лабораторій.

10.3. Організовують та забезпечують виконання фітосанітарною інспекцією актів законодавства, наказів Держветфітослужби України, доручень Голови Держветфітослужби України та Головного державного фітосанітарного інспектора України.

10.4. Вносять Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи фітосанітарних інспекцій і шляхів виконання покладених на них завдань, подають на затвердження плани роботи фітосанітарних інспекцій (річні, піврічні).

10.5. Звітують перед Головою Держветфітослужби України про виконання покладених на фітосанітарні інспекції завдань та планів роботи та перед Головним державним фітосанітарним інспектором України про роботу у сфері карантину та захисту рослин.

10.6. Здійснюють добір кадрів у фітосанітарні інспекції, формують кадровий резерв на відповідні посади.

10.7. Організовують роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.

10.8. Призначають на посади та звільняють з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників фітосанітарних інспекцій, присвоюють ранги державним службовцям, приймають рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).

10.9. Порушують перед Головним державним фітосанітарним інспектором України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.

10.10. Підписують накази оперативно-розпорядчого характеру фітосанітарних інспекцій.

10.11. Розподіляють обов'язки між своїми заступниками.

10.12. Затверджують положення про структурні підрозділи фітосанітарних інспекцій і посадові інструкції працівників.

10.13. Розпоряджаються коштами в межах затвердженого кошторису на утримання фітосанітарних інспекцій.

10.14. Здійснюють інші повноваження відповідно до законодавства.

Начальники фітосанітарних інспекцій підзвітні та підконтрольні відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим та головам місцевих державних адміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.

11. При фітосанітарних інспекціях для погодженого вирішення питань, що належать до їх компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності може утворюватися колегія.

Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу фітосанітарної інспекції.

Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у фітосанітарних інспекціях можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.

Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальниками фітосанітарних інспекцій.

12.

Фітосанітарні інспекції утримуються за рахунок державного бюджету.

Структуру фітосанітарних інспекцій затверджує Голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України та за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.

Штатний розпис та кошторис фітосанітарних інспекцій затверджує Голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України.

Чисельність працівників фітосанітарних інспекцій затверджує Голова Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України за поданням Головного державного фітосанітарного інспектора України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

13. Фітосанітарні інспекції утворюються у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади".

14. Фітосанітарні інспекції є юридичними особами, мають самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Директор Департаменту землеробства

О. А. Демидов