Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заходи щодо забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці

УГОДА між Кабінетом Міністрів України та Урядом Російської Федерації про заходи щодо забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 20.03.2012*

ДАТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНОЮ: 01.08.2012**

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 05.11.2012

Кабінет Міністрів України та Уряд Російської Федерації, далі - Сторони,

керуючись положеннями Договору про дружбу, співробітництво та партнерство між Україною і Російською Федерацією від 31 травня 1997 року, Договору між Україною і Російською Федерацією про українсько-російський державний кордон від 28 січня 2003 року, Договору між Україною і Російською Федерацією про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки від 24 грудня 2003 року, Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про торговельне судноплавство від 8 лютого 1995 року,

відзначаючи важливе значення Азовського моря та Керченської протоки для економічного розвитку України та Російської Федерації;

бажаючи сприяти розвитку судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,

визнаючи необхідність вжиття заходів, що сприяють підвищенню безпеки мореплавання в районах інтенсивного судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці, зокрема організації обміну даними автоматичних ідентифікаційних систем,

усвідомлюючи необхідність узгодження дій Сторін у сфері судноплавства в Азовському морі та Керченській протоці,

домовилися про таке:

Стаття 1

Забезпечення безпеки мореплавства в Азовському морі та Керченській протоці (далі - Регіон) здійснюється відповідно до законодавства держав Сторін і цієї Угоди.

Ця Угода не зачіпає зобов'язань Сторін за міжнародними договорами, учасниками яких вони є.

Компетентними органами Сторін, відповідальними за реалізацію цієї Угоди, є:

з Української сторони - Міністерство інфраструктури України;

з Російської сторони - Міністерство транспорту Російської Федерації.

Сторони інформують одна одну письмово дипломатичними каналами про всі зміни, що стосуються компетентних органів.

Стаття 2

Національні документи (свідоцтва), що підтверджують відповідність суден та екіпажів національним вимогам у сфері безпеки мореплавства і захисту морського середовища від забруднення з суден для районів плавання в Регіоні, видані однією зі Сторін, визнаються іншою Стороною.

Органи портового контролю (нагляду) Сторін мають право перевіряти судна під державними прапорами Сторін, що знаходяться в портах держав Сторін, на предмет відповідності суден та їх екіпажів зазначеним документам (свідоцтвам).

При виявленні невідповідності суден та їх екіпажів документам, зазначеним в абзаці першому цієї статті, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони мають право вживати заходи до суден іншої Сторони, аж до відмови у видачі дозволу на вихід з порту до усунення виявленої невідповідності. У разі застосування подібних заходів, органи портового контролю (нагляду) однієї Сторони негайно сповіщають компетентні органи іншої Сторони про виявлені невідповідності та вжиті заходи.

Компетентні органи Сторін обміняються відповідними національними правилами, а також невідкладно інформуватимуть одна одну про їх зміни.

Стаття 3

З метою моніторингу судноплавства в Регіоні Сторони домовились організувати обмін даними автоматичних ідентифікаційних систем (АІС), визначеними правилом 19 Глави V додатку до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, зміненої Протоколом 1978 року та Протоколом 1988 року з поправками.

Питання забезпечення інформаційної безпеки Сторони вирішують відповідно до законодавства держави кожної зі Сторін.

Стаття 4

Кожна Сторона забезпечує надання іншій Стороні даних від берегових станцій АІС цієї Сторони в Регіоні. Обмін даними АІС в рамках цієї Угоди здійснюється на безоплатній основі.

Сторони зобов'язуються не передавати третім сторонам дані АІС, отримані в рамках цієї Угоди від іншої Сторони.

Стаття 5

Для організації обміну даними АІС компетентні органи Сторін створять спільну робочу групу експертів.

Основним завданням робочої групи експертів є підготовка організаційно-технічних та

експлуатаційних пропозицій, пов'язаних з обміном даними АІС і передачею їх компетентним органам Сторін.

Стаття 6

Ніщо в цій Угоді не зачіпає питання про розмежування морських просторів між Україною та Російською Федерацією і не завдає шкоди їх позиціям в цьому відношенні.

Стаття 7

Спори між Сторонами щодо тлумачення або застосування положень цієї Угоди вирішуються шляхом консультацій або переговорів між ними.

Стаття 8

За згодою Сторін до цієї Угоди можуть вноситися зміни, які оформлюються окремими протоколами.

Стаття 9

Ця Угода набирає чинності через 30 днів з дати отримання останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності.

Ця Угода залишається чинною до закінчення 6 місяців з дати отримання однією Стороною дипломатичними каналами письмового повідомлення іншої Сторони про намір припинити дію цієї Угоди.

Вчинено в м. Москва "20" березня 2012 року у двох примірниках, кожний українською та російською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

* Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 року N 1344-р уповноважено Віце-прем'єр-міністра України - Міністра інфраструктури Колеснікова Бориса Вікторовича підписати зазначену Угоду

** Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2012 року N 694 ("Офіційний вісник України", 2012 р., N 58, ст. 2332)

За Кабінет Міністрів

України

За Уряд

Російської Федерації