Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

Чинний Наказ · Міністерство аграрної політики та продовольства України · від 11 червня 2014 р. · № 221

Державна реєстрація: № 682/25459 від 24 червня 2014 р.
Внесено до реєстру: 4 липня 2014 р.
Код у реєстрі: 73074/2014

Опубліковано: Офіційний вісник України від 15.07.2014, № 54, ст. 1483

назви географічні мова українська Республіка Болгарія

Зміст

I. Загальні положення
II. Передача українською мовою болгарських літер і літеросполук
III. Передача українською мовою географічних назв і термінів

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.06.2014

м. Київ

N 221

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 червня 2014 р. за N 682/25459

Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про географічні назви", підпункту 7.60 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії, що додаються.

2. Департаменту землеробства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А. Є.

Міністр

І. О. Швайка

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби України

з питань регуляторної політики

та розвитку підприємництва

М. Ю. Бродський

Голова Державного агентства

земельних ресурсів України

С. Я. Рудик

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

11 червня 2014 року N 221

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

24 червня 2014 р. за N 682/25459

ПРАВИЛА

передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях відповідно до положень Закону України "Про географічні назви" за нормами та правилами українського правопису.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

географічний термін - слово, що позначає рід географічного об'єкта, його фізичну або іншу характеристику;

передача географічних назв - процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови;

топонім - власна назва географічного об'єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про географічні назви".

1.3. Абетка болгарської мови складається з 30 літер: Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Жж, Зз, Ии, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, Щщ, Ъъ, ь, Юю, Яя.

1.4. У болгарській мові, як і в українській, вільний наголос, тобто в багатоскладових словах наголос може падати на будь-який склад, наприклад:

С фия - С фія,

Ник пол - Нік пол,

Асеновгр д - Асеновгр д,

Й вково - Й вково,

Ст ра Заг ра - Ст ра Заг ра.

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання болгарських географічних назв є великомасштабні географічні карти та атласи останніх років видання болгарською мовою. Крім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв болгарською мовою використовуються матеріали переписів населення, довідники, словники назв географічних об'єктів, довідники адміністративно-територіального устрою тощо.

II. Передача українською мовою болгарських літер і літеросполук

2.1. Болгарські географічні назви передаються українською мовою за фонетико-графічним принципом відповідно до літературної вимови сучасної болгарської мови, фонетики і написання.

2.2. При передачі українською мовою болгарських географічних назв з літерою і звуком ъ використовується буква і звук и, наприклад:

Търново - Тирново, Търговище - Тирґовіште, Искър - Іскир.

Традиційно назва країни България українською мовою пишеться через о - Болгарія, як і слова "болгарин", "болгарський" тощо.

2.3. Правила та приклади передачі українською мовою літер і літеросполук болгарської мови наведено в додатку 1 до цих Правил.

III. Передача українською мовою географічних назв і термінів

3.1. При передачі українською мовою болгарських географічних назв зберігається їх болгарське написання: окремо, через дефіс або разом.

3.2. Болгарські

географічні назви, які складаються з двох або декількох слів, пишуться окремо, наприклад:

Превалска Огоста - Превалська Огоста;

Велико Търново - Велико Тирново.

3.3. Через дефіс пишуться топоніми, які складаються з іменника і наступного прикметника. У більшості випадків це назви гірських районів, великих географічних областей, наприклад:

Рило-Родопският масив - Ріло-Родопський масив;

Осоговско-Беласишката планинска редица - Осоґовсько-Беласіцький гірський хребет (гряда);

Бургаско-Странджански руден район - Бурґасько-Странджанський рудний район;

Троянско-Калоферския дял - Троянсько-Калоферська частина;

Бука-Преслапска седловина - Бука-Преслапська сідловина.

3.4. Складні назви населених пунктів пишуться окремо. Прикметники, утворені від них, пишуться разом, наприклад:

Велико Търново - Великотърновски - Великотирновський;

Стара Загора - Старозагорски - Старозагорський;

Бобов Дол - Бобовдолски - Бобовдолський;

Гоце Делчев - Гоцеделчевски - Ґоцеделчевський.

3.5. Назви населених пунктів - складні іменники пишуться разом, наприклад:

Асеновград - Асеновґрад;

Белоградчик - Белоґрадчік;

Димитровград - Дімітровґрад;

Рудозем - Рудозем;

Староселец - Староселец.

3.6. Слова, які входять до складу топоніма, можуть писатися з великої та малої літери, наприклад:

Средния Предбалкан - Середній Предбалкан;

Превалска Огоста - Превалська Оґоста;

Дунавската равнина - Дунайська рівнина;

Ведернишки рид - Ведерніцьке узгір'я.

3.7. Географічні терміни, які супроводжують фізико-географічні об'єкти, в болгарській мові можуть стояти перед назвою і після неї. При передачі українською мовою болгарські географічні терміни, які збігаються з відповідними українськими географічними термінами коренем і значенням, перекладаються, наприклад:

Слънчев бряг - Слинчев бряґ;

Еминска планина - Емінські гори;

Хасковско възвишение - Хасковська височина;

нос Калиакра - мис Каліакра;

река Марица - річка Маріца;

Самоковско поле - Самоковська рівнина;

Рабишката пещера - Рабіцька печера;

езерото Сребърна - озеро Сребирна;

Рило-Родопският масив - Ріло-Родопський масив;

Старопланинска верига - Старопланінське пасмо;

Горнотракийската низина - Ґорнотракійська низовина;

язовир Искър - водосховище Іскир.

3.8. Перекладаються українською мовою прикметники среден-, висок-, старо-, коли вони є частиною складеної назви фізико-географічного об'єкта (низовина, пасмо, височина, рівнина тощо), наприклад:

Средногорската област - Середньогірська область;

Високопланинско пасище - Високопланінське пасовисько;

Старопланинска верига - Старопланінське пасмо.

3.9. У прикметниках на -ски, -ска, -ско, -шки, -щки суфікси та закінчення змінюються суфіксами та закінченнями українських прикметників повної форми -ський, -ська, -ське, -цький, наприклад:

Пловдивски окръг - Пловдівський округ;

Софийски окръг - Софійський округ;

Видински окръг - Відінський округ;

Варненската падина - Варненська западина;

Драгоманското езеро - Драґоманське озеро;

Пернишки окръг - Перніцький округ;

Пазарджишки окръг - Пазарджіцький округ;

Търговищки окръг - Тирґовіцький округ.

3.10. У болгарській мові в прикметниках, утворених від географічних назв, приголосні основи на з, с, ж, ч, ш перед суфіксом -ск (и) зберігаються, при цьому звук с із суфікса випадає. В українській мові при творенні прикметників за допомогою суфікса -ський від болгарських географічних назв, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни, які не характерні для болгарської мови.

Правила та приклади передачі українською мовою прикметникових форм, утворених від болгарських географічних назв, наведено в додатку 2 до цих Правил.

3.11. Приклади географічних термінів та інших слів, що формують болгарську топонімію, наведено в додатку 3 до цих Правил.

Директор Департаменту землеробства

Т. І. Лазарь

Додаток 1

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

(пункт 2.3)

Правила та приклади передачі українською мовою літер і літеросполук болгарської мови

з/п

Болгарська

літера чи літеросполука

Передача українською мовою

Позиція у

слові

Приклади

у всіх позиціях

Аг тово - Аґатово

Б бово - Б бово

Стражица - Стражіца

Стр лча - Стр лча

Черна гор - Черна ґора

Искра - Іскра

у всіх позиціях

Ябланица -Ябланіца

Яворово - Яворово

Язовец - Язовец

Яково - Яково

Ст рия извор - Ст рія ізвор

Сотиря - Сотіря

Руня - Руня

у всіх позиціях

Нова Ч рна - Нова Ч рна

Огнен - Оґнен

Одринци - Одрінці

Овч ри - Овч рі

Огняново - Оґняново

Морянци - Морянці

Извор - Ізвор

у всіх позиціях, крім після л та голосних

Езеро - Езеро

Езерче - Езерче

Жерка - Жерка

Желю Войвода -Желю Войвода

К мен - К мен

П вел Б ня - П вел Б ня

Рибен - Рібен

після л та голосних

Левски - Лєвскі

Летница - Лєтніца

Леярово - Лєярово

Сталево - Сталєво

Юлиево - Юлієво

Ясно поле - Ясно полє

у всіх позиціях

Ивайловград - Івайловґрад

Иглика - Іґліка

Избул - Ізбул

Исперих - Ісперіх

Ихтиман - Іхтіман

Калина - Каліна

Каменарци - Каменарці

у всіх позиціях

Угледно - Уґлєдно

Углярци - Уґлярці

Узово - Узово

Хубавене - Хубавене

у всіх позиціях

Търново - Тирново

Жълт камък - Жилт кам

Желъд - Желид

Кърджали - Кирджалі

Дългач - Дилґач

Гъсково - Ґисково

Първан - Пирван

у всіх позиціях

Югово - Юґово

Кюстендил - Кюстенділ

Нюшковци - Нюшковці

Люлин - Люлін

Любичево - Любічево

у всіх позиціях

Балчик - Балчік

Банкя - Банкя

у всіх позиціях

Варна - Варна

Видин - Відін

у всіх позиціях

Габрово - Ґаброво

Горна Оряховица - Ґорна Оряховіца

у всіх позиціях

Димитровград - Дімітровґрад

дж

у всіх позиціях

Джебел - Джебел

дз

у всіх позиціях

Дзивгелия - Дзівґелія

у всіх позиціях

Жеравна - Жеравна

Железари - Желєзарі

у всіх позиціях

Завет - Завет

Земен - Земен

у всіх позиціях

Ивайловград - Івайловґрад

Йовково - Йовково

Йорданово - Йорданово

у всіх позиціях

Каварна - Каварна

Казанлък - Казанлик

Клисура - Клісура

у всіх позиціях

Лом - Лом

Лозница - Лозніца

Лясковец - Лясковец

у всіх позиціях

Мадан - Мадан

Марица - Маріца

Мизия - Мізія

у всіх позиціях

Неделино - Неделіно

Никопол - Нікопол

Несебър - Несебир

у всіх позиціях

Пазарджик - Пазарджік

Панагюрище - Панаґюріште

Пловдив - Пловдів

у всіх позиціях

Радомир - Радомір

Разград - Разґрад

Роман - Роман

у всіх позиціях

Созопол - Созопол

Самоков - Самоков

Сандански - Санданскі

у всіх позиціях

Тервел - Тервел

Трявна - Трявна

Тутракан - Тутракан

у всіх позиціях

Филаретово - Філаретово

Флорентин - Флорентін

Фъртуни - Фиртуні

у всіх позиціях

Хасково - Хасково

Харманли - Харманлі

Хисаря - Хісаря

у всіх позиціях

Цар Асен - Цар Асен

Цветино - Цветіно

Церово - Церово

у всіх позиціях

Чепеларе - Чепеларе

Чипровци - Чіпровці

Чирпан - Чірпан

у всіх позиціях

Шабла - Шабла

Шипка - Шіпка

Шумен - Шумен

шт

у всіх позиціях

Шерна - Штерна

Щит - Штіт

Щърково - Штирково

лише в середині слова

Черньово - Черньово

Черньовци - Черньовці

Нейкьовец - Нейкьовец

Додаток 2

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

(пункт 3.10)

Правила та приклади передачі українською мовою прикметникових форм, утворених від болгарських географічних назв

Прикметникові форми, утворені від болгарських географічних назв за правилами болгарського правопису:

Прикметникові форми, утворені від болгарських географічних назв за правилами українського правопису:

г, ж, з + -ск (и) - -жки, -ки, -зки

Беглеж - Беглежки

Мъглиж - Мъглижки

Разлог - Разложки

Омуртаг - Омуртажки

Прелез - Прелезки

ґ, ж, з + -ськ (ий) - -зький, -дзький

Беґлєж - Беґлєзький

Миґліж - Миґлізький

Разлоґ - Разлозький

Омуртаґ - Омуртазький

Прелєз - Прелєзький

т + -ск (и) - -тск (и)

Карнобат - Карнобатски

Сопот - Сопотски

Папрат - Папратски

т + -ськ (ий) - -тськ (ий)

Карнобат - Карнобатський

Сопот - Сопотський

Папрат - Папратський

к, ц, ч + -ск (и) - -шк,

-чки, -цки

Перник - Пернишки

Казанлък - Казанлъшки

Батак - Баташки

Лясковец - Лясковски

Костенец - Костенецки

Петрич - Петрички

Ловеч - Ловешки

к, ц, ч + -ськ (ий) - -цьк (ий)

Пернік - Перніцький

Казанлик - Казанлицький

Батак - Батацький

Лясковец - Лясковецький

Костенец - Костенецький

Пйтріч - Пйтріцький

Ловеч - Ловецький

с, х, ш + -ск (и) - -ски, -шки

Влас - Власки

Ламбух - Ламбушки

Голеш - Голешки

Караш - Карашки

с, х, ш + -ськ (ий) - -ськ (ий)

Влас - Власький

Ламбух - Ламбуський

Ґолеш - Ґолеський

Караш - Караський

Додаток 3

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Болгарії

(пункт 3.11)

Приклади географічних термінів та інших слів, що формують болгарську топонімію

Болгарське написання

Транскрипція

Український переклад

анадолец

анадолєц

житель Малої Азії, турок

арбанасец

албанець (заст.)

арнаутин

арнаутін

албанець (заст.)

багра

баґра

колір, забарвлення

баир

баір

горб, пагорб, сугроб

баирчинка

баірчінка

горбок

бакър

бакир

мідь

балкан

гора

Балкан

Балканські гори, Стара Планина

балкански

балканскі

гірський; балканський

балнеоложки

балнеоложкі

бальнеологічний

банатчанин

банатчанін

житель Банату (область, яка входить до складу Румунії)

баня

лазня; води, грязі

бара

річка, рівчак, калюжа

басейн

басейн (Тихоокеанский басейн)

батак

болото; трясовина

бездна

безодня, провалля

белег

белеґ

знак; ознака, особливість

белорусин

белорусін

білорус

берекет

родючість; урожай

бесарабски

бесарабскі

бессарабський

бигор

біґор

туф

било

біло

вершина, гребінь, гірський хребет

бистър

бістир

прозорий, чистий; світлий, ясний

блато

болото, багно

бластист

блатіст

болотистий, багнистий

близкоизточен

блізкоізточен

близькосхідний

близо

блізо

близько, недалеко, поряд, коло

бликам

блікам

бити струменем, джерелом, струмувати

блок

брила, глиба; житловий будинок

блясък

блясик

блиск, виблиск

боя

фарба, барва, колір

бразда

борозна; рів, рівчак; слід

брод

брід

брой

число; номер, примірник

бряг

бряґ

берег; обрив, круча; межа

бунар

колодязь, криниця

българин

билґарін

болгарин

бърдо

бирдо

височина; узгір'я, горб

бърз

бирз

швидкий, бистрий

бързей

бирзей

бистрина, бистрінь

бърчина

бирчіна

горб, нагорбок; узгір'я

бял

білий; сивий; чистий

вада

канава, рів; струмок

валог

валоґ

широка рівна долина

вар

вапно

варовик

варовій

вапняк

вдлъбнатина

вдлибнатіна

заглибина, ямка; западина, улоговина, балка

вдън

вдин

углиб

ведрина

ведріна

ясна (безхмарна) погода; прохолода

велик

велік

великий, видатний

верига

веріґа

ланцюг; пасмо (гір)

вечер

вечір

вилнея

вілнея

бушувати, буяти (про вітер, бурю)

вир

вір

вир, яма; заводь; водойма

висок

вісок

високий

висота

висота, височінь; гора, узгір'я

височина

вісочіна

височина, висота; гора, узгір'я

витошки

вітошкі

пов'язаний з горою Вітоша

вихрен

віхрен

вихровий

вихрушка

віхрушка

вихор

вихър

віхир

вихор

влага

волога

влах

волох, румун (заст.)

вляво

вліво

вода

воденица

воденіца

водяний млин

вододел

вододіл

водопад

водоспад

водоравен

горизонтальний

водохранилище

водохраніліште

водосховище, водоймище

вулкан

въгледобив

виґлєдобів

вуглевидобуток

въглен

виґлєн

вугілля, вуглина

въглища

виґлішта

вугілля

въздух

виздух

повітря

вълн

вилна

хвиля

вълнолом

вилнелом

хвилеріз

въртоп

виртоп

вир, водоверть; гірська ущелина, міжгір'я

вършина

виршіна

вершина, верховина, верхів'я

вятър

вятир

вітер

гледка

ґлєдка

вид, краєвид

глобус

ґлобус

глобус

голям

ґолям

великий

гора

ґора

ліс, гай, діброва

горещ

ґорешт

горячий

горещина

ґорештина

спека

горняк

ґорняк

північний вітер; вітер, який дме з гір

горски

ґорскі

лісовий

град

ґрад

місто

градина

ґрадіна

сад; город; парк

граница

ґраніца

межа, рубіж; кордон

гребен

ґребен

гребінь;

вершина

гръм

ґрим

грім, гуркіт; блискавка

гръмотевица

ґримотевіца

грім; гуркіт (перекат) грому

гърло

ґирло

горло; ущелина, міжгір'я

дебел

товстий; глибокий (сніг)

дебри

дебрі

нетрі

денница

денніца

зоряниця; зоря

денонощие

деноноштіе

доба

дере

яр; річка; висохле русло річки

дипла

діпла

складка; зморшка

долина

доліна

долина, діл

дол

улоговина, балка, яруга, байрак

дъга

диґа

дуга; райдуга

дъжд

дижд

дощ

дълбей

дилбей

виїмка; западина

дълбина

дилбіна

глибина; дно

дълбок

дилбок

глибокий

дълбочина

дилбочіна

глибина, глибочінь

дължина

дилжіна

довжина

дълъг

дилиґ

довгий

дъно

дино

дно

дърво

дирво

дерево

езеро

озеро

есен

осінь

жарък

жарик

жаркий, гарячий, спекотливий

жежък

жежик

жаркий, гарячий, спекотливий

желязо

залізо

живак

жівак

ртуть

жрело

ущелина, міжгір'я; тіснина

жълт

жилт

жовтий

завой

поворот, заворот

задух

духота, спека

залез

залєз

захід (сонця, місяця)

залив

залів

затока

запад

захід

заря

зоря

звезда

зірка, зоря, зірниця

зелен

зелєн

зелений

земен

земний, земляний

земетресение

земетресеніє

землетрус

земетръс

земетрис

землетрус

земя

земля, ґрунт

Земята

планета Земля

злато

золото

зной

спека

зона

зона, смуга; пояс

зорница

зорніца

зоряниця, вранішня зоря

зора

ранкова зоря; світанок

ивица

івіца

стрічка; смуга

извивка

ізвівка

вигин, злом; поворот

извор

ізвор

джерело

изток

ізток

схід

кале

фортеця

калай

олово, цина

камък

камик

камінь

канал

канара

бескид, скеля, стрімчак

кара

чорний

каракачанин

каракачанін

каракачанин (представник національної меншини)

кариера

карієра

кар'єр

карта

карта, мапа

кей

причал, пристань; набережна

кехлибар

кехлібар

янтар, бурштин

киша

кіша

негода; болото, багно

кладенец

криниця; джерело

климат

клімат

клон

гілка; галузь; відділ

кмет

міський голова, мер

колиба

коліба

курінь, хижа; невелике гірське село

кореняк

корінний житель

корито

коріто

корито; річище, русло

котловина

котловіна

котловина, улоговина

крайбрежие

крайбрежіє

узбережжя

крайграничен

крайґранічен

прикордонний

крайморски

крайморскі

приморський

кръгъл

криґил

круглий; повний

кух

порожній

кълбо (Земно)

килбо

куля; клубок (Земна куля)

къс

кис

короткий

късен

кисен

пізній

къща

кишта

дім, будинок, хата

лава

лавина

лавіна

лавина; лава

лапавица

лапавіца

сльота

лед

лід

ледник

леднік

льодовик

ледовит

лєдовіт

льодовитий

лес

лєс

ліс

летовище

лєтовиште

курорт

ливада

лівада

левада, лука, луг

луна

місяць

лъг

лиґ

луг, низина; гайок на лузі

лъка

лика

лука

лъч

лич

промінь

лято

літо

магистрала

маґістрала

магістраль

маджарски

маджарскі

мадьярський, угорський

малък

малик

малий, невеликий

мараня

марево, імла; спека

махала

квартал; куток

мегдан

меґдан

майдан, площа

мед

мед; мідь

междуречие

междуречіє

межиріччя

мек

м'який

мелница

мелніца

млин

месец

місяць

местност

місцевість; край

местожителство

местожітелство

місце проживання

метър

метир

метр

мина

міна

шахта; рудник, копальня

мир

мір

мир; світ, всесвіт

мироздание

мірозданіє

всесвіт, світобудова

морава

галявина, лужок

море

морена

мореплаване

мореплавання

мост

міст

мочур

мочар, трясовина, драговина

мочурище

мочуріште

драговина

мраз

мороз

мрак

морок, темрява, темнота

мъглявина

миґлявіна

туманність

мълния

милнія

блискавка

мярка

міра; розмір

място

місце

навън

навин

зовні, знадвору; назовні

нагоре

наґоре

угору, уверх

надолу

униз, унизу

наклонен

похилий

наляво

наліво

напор

натиск, тиск

направо

прямо

небе

небо

нов

новий

нос

ніс;

мис

нощ

ношт

ніч

обвивка

обвівка

обгортка; оболонка

обитател

обітател

мешканець; житель

обиколка

обіколка

обхід; виток; окружність; поїздка, турне

облак

хмара

област

область, край; район, пояс

околия

околія

околія (адміністративно-територіальна одиниця, яка входила до складу області або округу Болгарії до 1959 р.)

околност

околиця

околовръст

околоврист

навколо

околовръстен (път)

околовристен (пит)

кільцева (окружна) дорога

окръг

окриґ

округ (адміністративно-територіальна одиниця Болгарії до 1987 р.)

ориенталец

орієнталєц

житель Близького Сходу

орбита

орбіта

остров

острів

островръх

островрих

гострий, шпилястий

отломка

уламок, відламок

отлив

отлів

відплив

отрасъл

отрасил

галузь

падина

падіна

западина; улоговина; стік

паралел

паралель

пара

пещера

пештера

печера

плодоносен

родючий; урожайний

плосък

плосик

плоский, плаский

площ

плошт

площа

площад

плоштад

площа, майдан

подлез

подлєз

підземний перехід; дорога під мостом; шляхопровід

полуостров

півострів

полюс

поляна

поляна, галявина

поселение

поселєніє

поселення; селище

поток

потік; струмок

почва

ґрунт; основа

празнина

празніна

порожнеча, пустота

прилив

прілів

приплив

природа

прірода

природа

пристанище

прістаніште

порт, гавань

приток

пріток

притока

пролет

пролєт

весна

пролом

прохід, ущелина

пространство

простір

проток

протока

пръст

прист

земля, ґрунт; палець

пряк

прямий

пряспа

замет; кучугур

пукнатина

пукнатіна

тріщина, розколина

пустиня

пустіня

пустеля, пустиня

пустош

пустище; порожнеча

пущинак

пуштінак

пустище; хаща, гущавина

път

пит

дорога, шлях

пътеводител

питеводітел

путівник

пътека

питека

стежка, тропа

пътешественик

питешественік

мандрівник

пясък

пясик

пісок

пясъчник

пясичнік

піщаник, пісковик

развигор

развіґор

теплий весняний вітер

редица

гірський хребет, гряда

резерват

заповідник; резерват

река

річка

равнина

равніна

рівнина

равен

рівний, гладкий

релеф

релєф

рельєф

рид

рід

горб, пагорок, узгір'я

ров

рів, рівчак

рудина

рудіна

високогірна полонина

рудник

руднік

рудник, копальня

светкавица

светкавіца

блискавка

светлина

светліна

світло, освітлення

светъл

светил

світлий

свят

світ, всесвіт, земна куля

север

північ

седмица

седміца

тиждень

селище

селіште

селище, поселення

с ло

село

сечище

сечіште

лісосіка

сив

сів

сірий, сивий

син

сін

синій; блакитний

сипей

сіпей

обрив, урвище, круча

скала

скеля

склон

схил, спад; узгір'я

скреж

паморозь; іній

слана

паморозь

слънце

слинце

сонце

среда

середина; середовище

стар

старий

старопланински

старопланінскі

старопланинський (який відноситься до Старої Планини)

столица

століца

столиця

стомана

сталь

стопанство

господарство

страна

країна, держава

степ

сутрин

сутрін

уранці

сух

сухий

суходол

суходіл

сухоземен

сухопутний; наземний

суша

посуха; суша, земля

съзвездие

сизвездіє

сузір'я

талог

талоґ

мул; осад

тепе

могила, курган

терен

місцевість, територія

тесен

вузький; тісний

теснина

тесніна

тіснина, ущелина

течение

теченіє

течія; плин

тиня

тіня

мул; багно, болото

топлина

топліна

тепло, теплота

топъл

топил

теплий

тор

гній; добриво

тракиец

тракієц

фракієць (житель Південної Болгарії)

трева

трава

тунел

тунель

угар

уґар

пар (с/г)

урва

урвище, урвисько

усое

усоє

темне і вогке місце

утре

завтра

утро

ранок

участък

участик

ділянка, дільниця

фар

маяк; фара

ферибоот

ферібоот

пором

фъртуна

фиртуна

хуртовина, завірюха

хидроелектроцентрала

хідроелектроцентрала

гідроелектростанція

хижа

хіжа

хатина, хижа; притулок; туристична

база

хоризонт

хорізонт

горизонт, обрій

цвят

колір, барва

цепнатина

цепнатіна

щілина, тріщина, розколина

църква

цирква

церква

чакъл

чакил

щебінь, гравій

чал

полонина

червен

червоний

черен

чорний

черноморски

черноморскі

чорноморський

чист

чіст

чистий

човек (хора)

людина (люди)

чуждестранен

іноземний, закордонний

шарен

строкатий, барвистий

шир

шір

широчінь

ширина

шіріна

ширина, широчина

широта

шірота

широта, широчінь

шоп

селянин із Західної Болгарії

шумак

хаща, гущавина

ъгъл

иґил

кут

юг

юґ

південь

юзина

електростанція (заст.)

ярък

ярик

яскравий, сліпучий

ясен

ясний, безхмарий; ясен

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі