Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.06.2014

м. Київ

N 222

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 червня 2014 р. за N 684/25461

Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про географічні назви", підпункту 7.60 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії, що додаються.

2. Департаменту землеробства забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А. Є.

Міністр

І. О. Швайка

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства

земельних ресурсів України

С. Я. Рудик

Голова Державної служби

України з питань регуляторної

політики та розвитку підприємництва

М. Ю. Бродський

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

11 червня 2014 року N 222

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

24 червня 2014 р. за N 684/25461

ПРАВИЛА

передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

I. Загальні положення

1.1. Ці Правила встановлюють норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях відповідно до положень Закону України "Про географічні назви" за нормами та правилами українського правопису.

1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

географічний термін - слово, що позначає рід географічного об'єкта, його фізичну або іншу характеристику;

передача географічних назв - процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови;

топонім - власна назва географічного об'єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;

традиційна назва - назва, яка вживається у певній мові для позначення географічного об'єкта, розташованого за межами території, де ця мова має статус державної чи офіційної, і відрізняється від назви географічного об'єкта мовою, якою спілкуються на території, де розташований цей географічний об'єкт.

Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про географічні назви".

1.3. Словенська мова є офіційною мовою Республіки Словенія.

Абетка словенської мови базується на основі латинської графіки і складається з 25 літер:

Aa, Bb, Cc, , Dd, Ee, Ff, Gg, Hh, Ii, Jj, Kk, Ll, Mm, Nn, Oo, Pp, Rr, Ss, , Tt, Uu, Vv, Zz, .

На письмі використовуються три диграфи: Nj, Lj і D .

1.4. Наголос у словенській мові може падати на будь-який склад.

1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання словенських географічних назв є великомасштабні географічні карти і атласи останніх років видання словенською мовою. Крім картографічних джерел для встановлення правильного написання географічних назв словенською мовою використовуються матеріали переписів населення, довідники, словники назв географічних об'єктів, довідники адміністративно-територіального устрою тощо.

II. Передача українською мовою словенських літер і літеросполук

2.1. Словенські географічні назви передаються українською мовою за фонетико-графічним принципом відповідно до літературної вимови сучасної словенської мови, фонетики і написання.

2.2. Правила та приклади передачі українською мовою голосних словенської мови наведено в додатку 1 до цих Правил.

2.3. Подвоєння приголосних, характерне для словенської мови, зберігається при передачі географічних назв українською мовою.

Правила та приклади передачі українською мовою приголосних словенської мови наведено в додатку 2 до цих Правил.

III. Передача українською мовою словенських географічних назв і

термінів

3.1. Географічні терміни (гора, річка, озеро тощо) іноді не позначаються на словенських картах та атласах. При передачі словенських географічних назв українською мовою географічний термін ставиться обов'язково, наприклад:

Triglav - гора Тріґлав;

Bled - озеро Блед;

Pogorje - гірський масив Поґор'є;

Brkini - гори Бркіні.

3.2. Географічні терміни, які входять до складу назв словенських фізико-географічних об'єктів, мають однакові значення і спільні корені з українськими термінами, перекладаються. У таких випадках суфікси і закінчення прикметників -ski, -ska, -sko передаються відповідними українськими -ський, -ська, -ське, -ські. При цьому м'якість приголосних lj, nj перед ними не позначається м'яким знаком, наприклад:

Bohinjsko jezero - Богінське озеро;

Ptujsko jezero - Птуйське озеро.

3.3. Географічні терміни, які не мають українських відповідників і входять до складу назв фізико-географічних об'єктів, транскрибуються, наприклад:

Apa ko polje - рівнина Апашко-Полє;

Piranski zaliv - бухта Піранські-Залів;

rni vrh - гора Чрні-Врг;

Krem arjev vrh - гора Кремжар'єв-Врг;

Rotovnikova jama - печера Ротовнікова-Яма;

Panonska ni ava - низовина Панонська-Ніжава.

3.4. Словенські географічні назви, що складаються з двох або більше слів, пишуться через дефіс:

Marija Dobje - Марія-Доб'є;

Gozd Martuljek - Ґозд-Мартулєк;

Praprotno Brdo - Прапротно-Брдо;

Gorica pri Slivnici - Ґоріца-прі-Слівніці;

Kostanjevica na Krasu - Костанєвіца-на-Красу;

Duh na Ostrem Vrhu - Дуг-на-Острем-Вргу;

Murska Sobota - Мурська-Собота;

Roginska Gorca - Роґінська-Ґорца;

Rimske Toplice - Рімське-Топліце;

Limbarska Gora - Лімбарська-Ґора;

Bohinjska Bela - Богінська-Бела;

Bohinjska Bistrica - Богінська-Бістріца.

Виняток становлять назви фізико-географічних об'єктів, в яких географічний термін перекладається, наприклад:

Lokvarsko jezero - Локварське озеро;

Bohnijsko jezero - Богнійське озеро.

3.5. Приклади географічних термінів та інших слів, що формують словенську топонімію, наведено в додатку 3 до цих Правил.

3.6. Назви низки широковідомих фізико-географічних об'єктів наводяться у традиційно усталеному написанні, яке закріпилося в українській літературі і картографії, що не відповідає нормам, встановленим цими Правилами.

Приклади традиційних назв фізико-географічних об'єктів Словенії наведено в додатку 4 до цих Правил.

Директор

департаменту землеробства

Т. І. Лазарь

Додаток 1

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

(пункт 2.2)

Правила та приклади передачі українською мовою голосних словенської мови

N

з/п

Словенська літера

Передача українською мовою

Позиція у слові

Приклади

1

a*

я

після lj, nj

Ljubljana - Любляна

Berinjak - Беріняк

а

в інших позиціях

Maribor - Марібор

Ribnica - Рібніца

2

e*

є

після lj, nj

Celje - Целє

Urejanje - Уреянє

е

в інших позиціях

Sevnica - Севніца

Zgornji Slemen - Зґорні-Слемен

3

i*

і

у всіх позиціях

Ktimnik - Ктімнік

Bre ice - Брежіце

4

o*

о

у всіх позиціях

Nova vas nad Dragonjo - Нова-Вас-над-Драґоньо

5

u*

ю

після lj, nj

Ljutomer - Лютомер

Laze v Tuhinju - Лазе-в-Тугіню

у

в інших позиціях

Cirkulane - Ціркулане

Ptuj - Птуй

* Правила передачі літеросполук ja, je, ji, jo, ju наведено у додатку 2 до цих Правил

Додаток 2

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

(пункт 2.3)

Правила та приклади передачі українською мовою приголосних словенської мови

N

з/п

Словенська літера чи літеросполука

Передача українською мовою

Позиція у слові

Приклади

1

b

б

у всіх позиціях

Bohor - Богор

Bodonci - Бодонці

2

c

ц

у всіх позиціях

Oplotnica - Оплотніца

Cerknica - Церкніца

3

ч

у всіх позиціях

Va e - Ваче

en ur - Шенчур

4

d

д

у всіх позиціях

Dov ko - Довшко

Podgrad - Подґрад

5

d

дж

у всіх позиціях

Pod aga - Поджаґа

6

f

ф

у всіх позиціях

Fokovci - Фоковці

Fram - Фрам

7

g

ґ

у всіх позиціях

Rogatec - Роґатец

Mala Gora - Мала-Ґора

8

h

г

у всіх позиціях

Hodo - Годош

Hru ica - Грушіца

9

j

й

у кінці

слова

Sveti Jurij ob avnici - Светі-Юрій-об-Щавніці

Ptuj - Птуй

після голосної, перед наступною приголосною

Vojnik - Войнік

Andrejci - Андрейці

ь

у кінці слова у літеросполуках lj, nj

Ajbelj - Айбель

Dragomelj - Драґомель

Kranj - Крань

ja

я

на початку слова та після голосної

Jablan - Яблан

Litija - Літія

'я

після b, p, v, m, f, r, , ,

Zgornji erjavci - Зґорні-Жер'явці

Dobja vas - Доб'я-Вас

kofja Loka - Шкоф'я-Лока

Pomjan - Пом'ян

Vi ja Gora - Віш'я-Ґора

Urejanje Tma ja vas - Уреянє-Тмаж'я-Вас

ья

після d, t, z, s

Predjama - Предьяма

Lisjaki - Лісьякі

entjan - Шентьянж

Kozjak nad Pesnico - Козьяк-над-Песніцо

je

є

на початку слова та після голосної

Jesenice - Єсеніце

Gabrijele - Ґабрієле

'є

після b, p, v, m, f, r, , ,

Ko evje - Кочев'є

Pe je - Печ'є

Podle je - Подлеш'є

ьє

після d, t, z, s

Kozje - Козьє

entjernej - Шентьєрней

Pesje - Песьє

ji

ї

на початку слова і після голосної

Jir ovci - Їршовці

Bogojina - Боґоїна

і

після приголосної

Krvav ji Vrh - Крвавчі-Врг

'ї

після р

Lu arji - Лужар'ї

jo

ьо

після lj, nj

Nova vas nad Dragonjo - Нова-Вас-над-Драґоньо

йо

в інших випадках

Josipdol - Йосіпдол

entjo t - Шентйошт

ju

ю

на початку слова і після голосної

Jurkovci - Юрковці

Brezje pri entjerneju - Брезьє-прі-Шентьєрнею

'ю

після р

Brestovica pri Povirju - Брестовіца-прі-Повір'ю

ью

після d, t, z, s

Zlate e pri entjurju - Златече-прі-Шентьюр'ю

10

k

к

у всіх позиціях

Kamnik - Камнік

Dekmanca - Декманца

11

l

в

перед , c, d, h, k, m, n, t, s, , z,

Trobelno - Тробевно

Polhov Gradec - Повгов-Ґрадец

л

у решті випадків

Zlatenek - Златенек

eplje - Чеплє

12

m

м

у всіх позиціях

Medvode - Медводе

Mlaka - Млака

13

n

н

у всіх позиціях

en ur - Шенчур

Njivica - Нівіца

14

p

п

у всіх позиціях

Preddvor - Преддвор

Topol - Топол

15

r

р

у всіх позиціях

en ur - Шенчур

Preddvor - Преддвор

16

s

с

у всіх позиціях

Resnik - Реснік

Brestrnica - Брестрніца

17

ш

у всіх позиціях

entilj - Шентіль

Cer ak - Цершак

щ

у всіх позиціях

Sveti Jurij ob avnici - Светі-Юрій-об-Щавніці

18

t

т

у всіх позиціях

Slatenik - Слатенік

Tabor - Табор

19

v

в

у всіх позиціях

Vrhovo - Вргово

20

z

з

у всіх позиціях

Zagorica - Заґоріца

Zgornja Sorica - Зґорня-Соріца

21

ж

у всіх позиціях

alec - Жалец

upeno - Жупено

Додаток 3

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

(пункт 3.5)

Приклади географічних термінів та інших слів, що формують словенську топонімію

Словенське написання

Українська передача

Український переклад

aerodrom

аеродром

аеродром, летовище

apartma

апартма

апартаменти, квартира

avtobusna postaja

автобусна постая

автовокзал, автостанція

avtobusna zveza

автобусна звеза

автобусне сполучення

avtocesta

автоцеста

шосе

bajta

байта

хатина, будиночок

baraka

барака

барак

bar ica

барчіца

човен

barje

бар'є

болото, трясовина

barva, barvast

барва, барваст

колір, барва; кольоровий, барвистий

bazen

базен

басейн, резервуар

bazilika

базіліка

базиліка, собор

bencinska rpalka

бенцінска чрпавка

бензоколонка

bolnica

бовніца

лікарня

bolni nica

бовнішніца

лікарня

bor

бор

сосна

burja

бур'я

буря, шторм; вітер із моря

carinarnica

карінарніца

митниця

ebelnjak

чебевняк

пасіка

cerkev

церкев

церква

eh

чех

чех

cesta

цеста

шлях

trt

четрт

чверть

rn

чрн

чорний

de

деж

дощ

de ela

дежела

країна

dober

добер

гарний, добрий

dolina

доліна

низовина

drevo

древо

дерево

dr ava

држава

держава

dva

два

два

dvori e

дворіще

двір

eden

еден

один

gara a

ґаража

гараж

hladen

гладен

холодний

hotel

готел

готель

hrbet

грбет

назад

hribovje

грібов'є

горбкуватість

izvr ni svet

ізвршні свет

виконавча рада

jablana

яблана

яблуня

jama

яма

печера

jeklarna

єкларна

металургійний комбінат

jelka

євка

ялина

jezero

єзеро

озеро

jug

юґ

південь

jugo

юґо

південний вітер

kamen

камен

камінь

kanal

канал

канал

kme ko dvori e

кмечко дворіще

подвір'я

ферми

kmetija

кметія

ферма, господарство

komunikacije

комунікаціє

комунікації, зв'язок

kopali e

копаліще

плавальний басейн

krajina

країна

край, регіон

kvadraten

квадратен

квадратний

lekarna

лекарна

аптека

leska

леска

горішина

letali e

леталіще

аеродром, летовище

Mad ar

маджар

угорець

majhen

майген

малий

menjalnica

менявніца

обмінний пункт

mesto

место

місто

mineralna voda

мінеравна вода

мінеральна вода

mlin

млін

млин

mo an

мочан

міцний, сильний

mo virje

мочвір'є

болото

moj

мой

шахта

moker

мокер

мокрий

most

мост

міст

mraz

мраз

мороз

muzej

музей

музей

naroden

народен

народний, національний

ni ina

ніжіна

низина

njiva

ніва

нива

nogometno igr e

ноґометно іґрще

футбольне поле

nov

нов

новий

obala

обала

морський берег

ob ina

обчіна

міська рада, муніципалітет

obmo je

обмоч'є

район, регіон

obre je

обреж'є

берег річки

odli en

одлічен

чудовий, чарівний

okolica

околіца

округа, околиця; середовище

okrogel

окроґел

круглий

organ

орґан

орган (влади)

ostrov

остров

острів

otok

оток

острів

park

парк

парк

pisarna

пісарна

канцелярія, бюро

pla a

плажа

пляж

ploskev

плоскев

плоский, рівний

podjetje

подьєтьє

підприємство

podro je

подроч'є

край, район

pokopali e

покопаліще

кладовище, цвинтар

policija

поліція

поліція

polje

полє

поле

polotok

полоток

півострів

posestvo

посество

маєток, майно

poslopje

послоп'є

будинок

pot

пот

стежка

predmestje

предместьє

передмістя

predor

предор

коридор, тунель

prehod

прегод

прохід (гірський)

prekop

прекоп

канал, рів

pristani e

прістаніще

гавань, порт

proga

проґа

смуга

pu cava

пущава

пустеля

rasti e

растіще

город

ravnina

равніна

рівнина

rde

рдеч

червоний

reka

река

річка

restavracija

реставрація

ресторан

ribogojnica

рібоґойніца

рибне господарство

ru evine

рушевіне

руїни

sestavljanje

сеставлянє

будівництво

sever

север

північ

severen

северен

північний

skala

скала

скеля

karpa

шкарпа

урвище

skedenj

скедень

комора, стодола

skladi e

складіще

склад, сховище

slab

слаб

поганий

smreka

смрека

смерека

sneg

снеґ

сніг

sne ni mete

снежні метеж

завірюха

sodi e

содіще

суд

ola

шола

школа

ota

шота

торфовище

panski bezeg

шпанскі безеґ

бузок

sredina

средіна

середина

sredi ni

средіщні

середній, центральний

srednji

средні

середній

stanovanje

станованє

квартира

star

стар

старий

stena

стена

стіна

tirioglaten

штіріоґлатен

прямокутний

sto

сто

сто

stolp

стовп

башта

stolpec

стовпец

вежа

stolpnica

стовпніца

хмарочос

suh

суг

сухий

uma

шума

ліс, пуща

te aj

течай

курс, напрямок

tok

ток

струмок

toplice

топліце

курорт із теплими водами

tovarna

товарна

завод, фабрика

travnik

травнік

лука

trg

трґ

базар, ринок, торговиця

trgovina

трґовіна

крамниця, магазин

tri

трі

три

tunel

тунел

тунель

ulica

уліца

вулиця

urad

урад

заклад

vas

вас

село

veleblagovnica

велеблаґовніца

супермаркет

veter

ветер

вітер

voja ina

воящіна

казарма

vrh

врг

вершина

vro

вроч

спека

vro e

вроче

спекотний

vzhod

взгод

схід

vzpon

взпон

схил

zahod

загод

захід

zaliv

залів

затока

zapad

запад

захід

eleznica

железніца

залізниця

elezni ka postaja

железнішка постая

залізничний вокзал

zemlja

земля

земля, ґрунт

zgradba

зґрадба

споруда

zid

зід

мур

ivalski vrt

жівавскі врт

зоопарк

Додаток 4

до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Словенії

(пункт 3.6)

Приклади традиційних назв фізико-географічних об'єктів Словенії

Словенське написання

Передача за правилами

Традиційна назва

Adrija

Адрія

Адріатичне море

Jadran

Ядран

Адріатичне море

Julijske Alpe

Юлійске-Алпе

Юлійські Альпи

Kamni ko-Savinjske Alpe

Камнішко-Савіньске Алпе

Камніцько-Савинські Альпи

Kras

Крас

Карст, плато

Tr a ki zaliv

Тржашкі залів

Трієстська затока