Про затвердження режимів рибальства у 2015 році

Чинний Наказ · Міністерство аграрної політики та продовольства України · від 30 грудня 2014 р. · № 509

Державна реєстрація: № 37/26482 38/26483 39/26484 від 15 січня 2015 р.
Внесено до реєстру: 21 січня 2015 р.
Код у реєстрі: 75445/2015

Опубліковано: Офіційний вісник України від 30.01.2015, № 6, ст. 142; Урядовий кур'єр від 23.01.2015, № 12, ст. -

режим рибальства рибальство господарство рибне запаси рибні ресурси водні ресурси рибні біоресурси

Зміст

Про затвердження режимів рибальства у 2015 році
Про затвердження режимів рибальства у 2015 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…
Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році
Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році

Про затвердження режимів рибальства у 2015 році

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.12.2014

м. Київ

N 509

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 січня 2015 р. за N 37/26482

Про затвердження режимів рибальства у 2015 році

Зміст

1. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2015 році" від 30 грудня 2014 року N 509.

- Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2015 році.

2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році.

3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році.

Про затвердження режимів рибальства у 2015 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.12.2014

м. Київ

N 509

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

15 січня 2015 р. за N 37/26482

Про затвердження режимів рибальства у 2015 році

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 7.211 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2015 році;

2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році;

3) Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році.

2. Департаменту тваринництва (Гетя А. А.) подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра - керівника апарату Сеня О. В.

Міністр

О. М. Павленко

ПОГОДЖЕНО:

Перший заступник Голови

Державного агентства рибного

господарства України

О. М. Николенко

Т. в. о. Голови Державної

служби України з питань

регуляторної політики та

розвитку підприємництва

О. Л. Шейко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

30 грудня 2014 року N 509

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

15 січня 2015 р. за N 37/26482

Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2015 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), Режиму спеціального використання водних живих ресурсів на акваторії гідрологічного заказника "Молочний лиман", затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 30 травня 1997 року N 82, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 вересня 1997 року за N 432/2236, а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, що викликані змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше трьох метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;

прилов - будь-який з представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому

вимірах.

4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

5. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових та пошукових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків - механізованими драгами щодоби у встановлений штабом путини час повинні передавати оперативну інформацію про:

улов;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

7. Органи рибоохорони можуть за обґрунтуванням з науковими установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Азовське басейнове управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства (далі - Азоврибоохорона) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана азовської здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.

Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу станом на 01 і 15 числа кожного місяця. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь, негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 12 частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

11. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

піленгаса кошільними та кільцевими неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків:

драгами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

калкана сітками - 1 екземпляр на 100 кг улову;

піленгаса сітками в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови атерини та перкарини.

У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів вони повинні із найменшими пошкодженнями незалежно від їх стану

випускатися в природне місце існування і користувач зобов'язаний:

змінити позицію лову (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, постановки знарядь лову повинна бути не ближче ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або постановки);

якщо після зміни позиції перевищується допустимий прилов водних біоресурсів, припинити видобуток (вилов) водних біоресурсів у цьому районі і зняти знаряддя лову або привести їх у неробочий стан; поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів на цьому місці можливе лише на підставі дозволу органу, що видав дозвіл на вилучення (вилов) водних біоресурсів; відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;

3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак, у разі невідповідності її установленим нормам по прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, піленгаса кошільними та кільцевими неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

12. Допускається промисел:

1) оселедця у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.

Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше: а = 20, 22 та 24 мм відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 мм - у сітках.

Розподіл вказаної кількості сіток та закидних неводів між користувачами здійснює Азоврибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

2) хамси:

кошільними неводами в Керченській протоці та в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (розміром вічка не більше 7 мм) у прибережній зоні від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 6 одиниць. Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Держрибагентства України за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

3) бичків:

механізованими драгами в Азовському морі вздовж українського узбережжя від краю Бердянської коси до маяка острова Бирючий на акваторії, обмеженій на заході лінією "мис Зюк - маяк острова Бирючий", на сході - лінією "край Бердянської коси - буй Єленінської банки (46°35,7' пн. ш., 37°24,3' сх. д.) - буй Железинської банки (46°13,5' пн. ш., 37°25' сх. д.)" та в Білосарайській затоці за виключенням п'ятикілометрової прибережної зони - з 15 березня до 15 квітня (промисел у весняний період) та з 01 вересня до 30 листопада (промисел у осінній період). У період з 15 березня до 15 квітня промисел здійснюється 7

механізованими драгами (строк подання заявок - до 20 лютого), у період з 01 вересня до 30 листопада - 40 механізованими драгами (строк подання заявок - до 20 липня). Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія Держрибагентства України за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Весняний (до 15 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Мінімальний розмір вічка в кутку а = 20 мм, норми прилову аналогічні встановленим для промислу бичків механізованими драгами в осінній період;

ручними і напівмеханізованими драгами, закидними неводами (волоками) загальною кількістю 100 од., каравками (15 од.), ятерами (250 од.) і підйомними пастками (1000 од.) у Керченській протоці, у Таганрозькій затоці і вздовж українського узбережжя в п'ятикілометровій зоні Азовського моря від Керченської протоки до краю Білосарайської коси - з 01 вересня до 30 листопада;

ятерами (250 од.), підйомними пастками (1000 од.), каравками (15 од.) у Таганрозькій затоці і вздовж українського узбережжя в п'ятикілометровій зоні Азовського моря від Керченської протоки до краю Білосарайської коси - з 01 березня до 30 квітня;

лов бичків ручними драгами, волоками, ятерами та підйомними пастками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см;

мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах - а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм.

Розподіл вказаної кількості ятерів, підйомних пасток, каравок, ручних драг або закидних неводів (волоків) між користувачами здійснює Азоврибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 метра.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 метрів. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 метр пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;

4) піленгаса:

кошільним або кільцевим неводом в районі, обмеженому зі сходу лінією краю Бердянської коси - точка перетину меридіана 37°20' сх. д. з береговою лінією на півдні, а із заходу - лінією, що з'єднує с. Нововідрадне і точку 46°00' пн. ш., 35°10' сх. д., що далі йде за паралеллю 46°00' на захід до перетину з береговою лінією, з 01 січня до 30 квітня та з 01 жовтня до 31 грудня. Загальна кількість кошільних та кільцевих неводів по 1 одиниці. Розподіл вказаної кількості кошільних та кільцевих неводів між користувачами здійснює комісія Держрибагентства України за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

закидними (30 од.) та ставними неводами, включаючи каравки (50 од.), підйомними заводами (10 од.) і ятерами (350 од.) в Азовському морі, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького, - з 15 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

ставними неводами, включаючи каравки (10 од.), та ятерами (30 од.) у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня.

Розподіл вказаної кількості закидних неводів, ставних неводів (включаючи каравки), підйомних заводів та ятерів між користувачами здійснює Азоврибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів

використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

лов піленгаса волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

кількість сіток на промислі піленгаса в Керченській протоці та в Утлюцькому лимані обмежується. У Керченській протоці допускається використання 200 сіток, в Утлюцькому лимані - 250 сіток.

Розподіл сіток між користувачами здійснює Азоврибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

довжина сіток не повинна перевищувати 75 метрів. Кількість сіток в одній ставці не повинна перевищувати 10 одиниць. Мінімальна кількість сіток на один плавзасіб, ланку, бригаду - 10 одиниць;

5) тюльки:

ставними неводами (150 од.) у Таганрозькій затоці з 01 березня до 15 червня;

лов тюльки ставними неводами здійснюється із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

різноглибинними тралами розміром по верхній підборі до 38 метрів з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 6 одиниць. Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Держрибагентства України за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

6) азово-чорноморських кефалей:

волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;

волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;

лов волоками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

7) гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

8) калкана азовського:

навесні капроновими одностінними сітками (нитка 15,6 текс x 6 і мононитка діаметром 0,3 - 0,4 мм) у десятикілометровій прибережній зоні на ділянці від краю Білосарайської коси до с. Валок і в п'ятикілометровій прибережній зоні від с. Валок до с. Каменське - з 15 березня до 10 травня, у двокілометровій прибережній зоні від с. Каменське до мису Хроні - з 10 квітня до 10 травня, бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) у двокілометровій прибережній зоні від с. Каменське до мису Хроні - з 15 березня до 10 травня; восени - бавовняними одностінними сітками (нитка N 10) у тих самих районах - з 01 вересня до 31 грудня;

висота сіток для промислу калкана азовського повинна бути не більше 15 вічок та не більше 1,2 метра по сторожку.

Розподіл вказаної кількості сіток між користувачами здійснює Азоврибоохорона за їх письмовими заявами (строк подання заяв - не пізніше ніж за 15 діб до початку промислу) з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

9) креветок:

волоками довжиною до 6 метрів з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;

10) хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

11) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського

басейну (включно з Сивашем):

рачків артемії - волоками (довжиною до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м2), пастками - з 01 червня до 30 вересня. Для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки, виготовлені з газового полотна або капронового сита;

цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;

12) дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина, бички) ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня уповноважені на те органи можуть припинити цей промисел достроково.

Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається уповноваженими на те органами у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;

13) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;

14) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за умови наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;

15) лови закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:

в Азовському морі - до 5 км;

в Керченській протоці та у Таганрозькій затоці - до зовнішніх меж судноплавних каналів.

13. Мінімальний розмір рапана, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 7 см. Вимірювання здійснюється шляхом виміру найбільшої довжини черепашки. Особини рапана, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняються:

1) промисел судака і піленгаса сітками в Азовському морі (включаючи Таганрозьку затоку);

2) промисел глоси у Сиваші;

3) промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

4) промисел мідій;

5) вилучення ікряних самиць раків;

6) будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з такими координатами:

46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

46°14'15" пн. ш., 35°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;

7) вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони;

8) вилучення об'єктів Червоної книги України.

15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 метра від одного з країв сітки.

16. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

17. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних

біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").

18. Користувачі, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до Азоврибоохорони дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до Азоврибоохорони звіти про вилучення водних біоресурсів під час його проведення та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

19. Азоврибоохорона здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства України та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

20. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством України утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п'ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 1000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.

21. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

30 грудня 2014 року N 509

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

15 січня 2015 р. за N 38/26483

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти. Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря.

Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Особи, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців яруса.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі щотижня надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % - промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

західніше меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана та скатів сітками і наживними гачками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

10. Кількість суден, що

одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства. Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Західно-Чорноморським басейновим управлінням охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках - а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8, глоси - 20. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць). Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка встановлюється: а = 22 мм, у Тилігульському лимані а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

18. Допускаються:

1) застосування насосів (помп) потужністю не більше 45 м3/год для подання повітря в товщу води при промислі личинок хірономід сачками з капронового газу у водних об'єктах або на ділянках, які не використовуються на даний час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості

знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

4) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським) та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

5) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі з затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями;

6) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від Кінбурнської коси до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці), за винятком акваторії Чорноморського біосферного заповідника - у період з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера - а = 8,0 мм, у лійці - а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 метра. Кількість ятерів обмежується 480 одиницями і становить для Миколаївської області - 80 одиниць, для Херсонської області - 400 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

7) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

8) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер - з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та Роксолани;

9) застосування в Дніпровському лимані та Дніпровсько-Бузькій естуарній системі при неспеціалізованому промислі ятерів з розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах - а = 36 - 40 мм;

10) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах - а = 40 мм;

11) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм;

13) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм);

14) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів бурилами з кроком вічка сіткового полотнища в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а

= 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м;

15) спеціалізований промисел тюльки в Бузькому лимані конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 кв. м, крок вічка сіткового полотнища а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 25 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року, за винятком періоду весняно-літньої заборони;

16) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 метрів на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

17) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 80 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

18) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки - не більше 150 метрів) протягом року, за винятком забороненого періоду на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

19) промисел на акваторії Дніпровсько-Бузького лиману закидними неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: острова Янушев, острова Вербки, с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської і Волоської кіс;

20) промисел закидними неводами у кількості 9 одиниць у р. Дніпро та р. Південний Буг здійснювати протягом року, за винятком забороненого періоду, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

21) промисел волокушами у кількості 5 одиниць здійснювати на акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони, протягом року, за винятком забороненого періоду;

22) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі "Дніпровського забороненого простору";

23) неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через м. Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через м. Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць;

24) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

25) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;

26) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: десятиденної заборони від моря до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла;

27) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 20 - 40 мм у 500-метровій зоні, що прилегла до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів.

У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 90 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл

кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

28) спеціалізований промисел рачків артемії сачками з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня та яєць артемії шляхом їх ручного збирання з прибережних наносів з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня.

19. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри. Заборона не поширюється на збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт;

2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності;

3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;

5) спеціалізований промисел піленгаса сітками у період з 15 червня до 14 жовтня в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д.;

6) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

7) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

8) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

9) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;

10) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

11) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм;

12) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

13) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

14) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;

15) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8 години до 18 години від закінчення весняної заборони до 15 вересня;

16) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;

17) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. На підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати терміни, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на

кефаль.

22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім оз. Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і терміни промислу визначаються органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані - а = 65 мм; у р. Дунай - а = 45 мм.

24. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі - а = 10 мм, крилах - а = 14 мм.

25. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).

26. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

27. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

28. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

29. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

30. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.

31. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 32 цього Режиму. У цьому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

32. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за домовленістю з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

33. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2015 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

34. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2015 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

35. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2015 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами, які будуть вести промисел у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Додаток 1

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році

(пункт 33)

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2015 році

Ятери, штук

Сітки, штук

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні (вічко понад 45 мм)

частикові ставні (вічко понад 45 мм)

рибцеві (вічко 36 - 40 мм)

кефалеві обкидні* (вічко 20 - 40 мм)

1730

620

1500

1300

1650

350

* Для встановлення у передгирловому просторі.

Додаток 2

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2015 році

(пункт 34)

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2015

році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,

штук

Ятери,

штук

Сітки,

штук

Розмір вічка

а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

3000

800

100

500

800

500

* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

Додаток 3

до Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2015 році

(пункт 35)

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2015 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область,

штук

Миколаївська область,

штук

Разом,

штук

Сітки ставні а = 38 - 40, 50 мм

881

1762

Сітки ставні а = 75 мм і більше

900

640

1540

Сітки ставні а = 22 - 24 мм

484

968

Сітки ставні а = 28 - 30 мм

Сітки плавні а = 22 - 24 мм

Сітки плавні а = 30 - 32 мм

Сітки плавні а = 90 - 120 мм

Частикові ятери:

лиманські

200

116

316

озерні

350

Раколовні ятери

108

Раколовки

180

360

Закидні лиманські неводи

Закидні річкові неводи

Озерні волокуші

Пузанкові закидні неводи

Тюлечні волокуші

"Бурила" тюлечні

Конусні тюлечні пастки

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

30 грудня 2014 року N 509

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

15 січня 2015 р. за N 39/26484

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році

2. Промисел водних живих ресурсів у дніпровських водосховищах у 2015 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та положень про них.

4. Терміни початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина однієї ставної сітки, що застосовується на промислі на водосховищах Дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 метрів.

6. Допускається на Київському водосховищі:

протягом усього промислового періоду проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони;

протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 - 60 мм.

8. Допускаються на Кременчуцькому водосховищі:

1) відповідно до наказу Мінприроди України від 15 листопада 2005 року N 411 "Щодо затвердження змін до Положення про ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Сулинський" на території заказника:

зариблення рослиноїдними рибами на ділянці "Насосна N 2" у районі с. Бугаївка Глобинського району Полтавської області;

спеціалізований лов старшовікових груп рослиноїдних та аборигенних видів риб крупновічковими сітками з вічком а = 110 мм і більше в осінній період з 01 жовтня до встановлення льодоставу, але не пізніше 15 грудня, на ділянці від створу Жовнінська круча - село Мозоліївка вгору до гирла р. Сула на відстані нижче 1 км від Липівського автомобільного мосту. Лов здійснюється на підставі наукового обґрунтування згідно з лімітом Кременчуцького водосховища. Кількість сіток, що встановлюються під час лову на акваторії, регулюється залежно від рівня води у водосховищі координаційним штабом з проведення лову. Штаб відбіркового лову в Сулинській затоці Кременчуцького водосховища в осінній період та його повноваження визначаються під час засідання комісії Державного агентства рибного господарства України з визначення користувачів водних біоресурсів, що здійснюватимуть зазначений лов відповідно до чинного законодавства;

2) проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду;

3) використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони;

4) вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойми у межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36 - 60 мм і більше;

у період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрації карася та плітки використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 мм.

10. Допускається на Запорізькому водосховищі:

використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці

водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 32 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускаються на Каховському водосховищі:

1) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ківш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;

2) протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);

3) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур углиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори углиб водосховища на 2 км;

4) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції углиб водосховища на 1 км;

5) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчень у період з 20 червня по 30 вересня в затоці Нижньорогачицького лиману застосовувати один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;

6) протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища для відлову сріблястого карася на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони;

7) відлов вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства у середній та верхній частинах водосховища, сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше;

8) проведення в межах Херсонської області (за виключенням заток) в період весняно-літньої заборони на підставі наукового обґрунтування лову старшовікових груп рослиноїдних та інших видів риб ставними сітками з кроком вічка не менше а = 100 мм у кількості 350 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюють органи рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування;

9) використання протягом промислового періоду дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.

12. Забороняються у Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, а = 70 - 74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

13. Забороняється у Канівському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 70 - 74 мм протягом усього року.

14. Забороняються на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом усього року, ставних сіток з кроком вічка менше а = 40 мм до 30 вересня;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

використання закидних частикових неводів у період до 20 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняються у Запорізькому водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком

вічка а = 30 - 34 мм та а = 70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняються у Каховському водосховищі:

1) використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та 70 мм протягом усього року;

2) використання порядків (лав) ятерів, ставних неводів довжиною порядку (лави) понад 500 м. Відстань між порядками (лавами) повинна бути не менше 500 метрів;

3) використання сіток з кроком вічка а = 75 мм і менше у Каїрській, Василівській, В. Лепетиській, Дудчанській та Нижньорогачицькій затоках;

4) промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги";

5) встановлення у період з 01 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 метрів від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

6) промисловий вилов раків в період линьки, спарювання та виношування ікри, терміни заборони визначаються органами рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування.

18. На всіх дніпровських водосховищах допускаються:

максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятера не більше 25 метрів. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2 (крім Запорізького (Дніпровського) та Каховського водосховищ);

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50, а = 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см (у свіжому вигляді).

19. На Запорізькому (Дніпровському) та Каховському водосховищах допускається максимальна довжина крила раколовки - 50 метрів.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

21. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідне управління ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

22. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального прогнозу користувачі надають щоденну оперативну інформацію органам рибоохорони; при освоєнні 90 % прогнозу промисел призупиняється.

Порядок використання залишку обсягу добування (прогнозу) визначається органами рибоохорони.

23. Дозволена кількість ставних сіток з кроком вічка а = 100 мм і більше на ланку визначається органами рибоохорони.

24. Кількість знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2015 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор Департаменту тваринництва

А. А. Гетя

Додаток

до Режиму рибальства в дніпровських водосховищах у 2015 році

(пункт 24)

КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову, які будуть використовуватись на промислі протягом 2015 року на дніпровських водосховищах

Водосховища

Сітки ставні1,

штук

Закидні неводи,

штук

Ятери2,

штук

Ставні неводи,

штук

Тюлькові знаряддя

лову3,

штук

Київське

5010

135

2/50

Канівське

4710

4/50

Кременчуцьке

14290

127

22/250

Дніпродзержинське

3440

22/50

Запорізьке

3600

10/0

Каховське

13870

1215

67/50

1 Кількість сіток з кроком вічка а = 100 мм та більше не обмежується.

2 У тому числі раколовки.

3 Активні/пасивні.

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі