Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

05.01.2015

м. Київ

N 2

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

26 січня 2015 р. за N 82/26527

Про затвердження Правил виконання польотів державної авіації України

Відповідно до частини другої статті 7 та частини другої статті 45 Повітряного кодексу України, пункту 6 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 401 (зі змінами), та з метою визначення порядку виконання польотів державної авіації України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила виконання польотів державної авіації України, що додаються.

2. Цей наказ набирає чинності з 02 квітня 2015 року, але не раніше дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

генерал-полковник

С. Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Т. в. о. Міністра

внутрішніх справ України

В. Ф. Паскал

Голова Державної служби України

з надзвичайних ситуацій

С. Бочковський

Голова Державної

прикордонної служби України

генерал-лейтенант

В. О. Назаренко

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства оборони України

05 січня 2015 року N 2

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

26 січня 2015 р. за N 82/26527

ПРАВИЛА

виконання польотів державної авіації України

I. Загальні положення

1. Ці Правила визначають порядок організації та проведення польотів державної авіації (далі - ДА) і є обов'язковими для керівництва і виконання всіма суб'єктами авіаційної діяльності (далі - САД) ДА.

2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

авіаційна частина - суб'єкт державної авіації (далі - СДА), який має на оснащенні (на озброєнні) повітряні судна (далі - ПС), здійснює їх льотну, технічну експлуатацію, а також усі види забезпечення польотів;

авіаційний персонал державної авіації - особи СДА, які пройшли спеціальну фахову підготовку, мають відповідне свідоцтво (документ встановленого зразка, який підтверджує фахову підготовку), здійснюють льотну і технічну експлуатацію ПС, управління польотами, організацію та забезпечення польотів;

авіаційні засоби ураження - бойові (навчально-бойові) засоби, які забезпечують безпосереднє ураження цілі та вирішення допоміжних завдань, не пов'язаних з ураженням цілей. Авіаційні засоби ураження (далі - АЗУ) поділяються на: ракети, бомбардувальні засоби (основного і допоміжного призначення), міни, торпеди і артилерійські боєприпаси;

аеродром - ділянка земної або водної поверхні (гідроаеродром) з обладнанням, будівлями та спорудами, яка обладнана для зльоту, посадки, руління, стоянки та обслуговування ПС;

аеронавігаційна інформація - відомості (аеронавігаційні дані) про аеродроми, вертодроми, злітно-посадкові майданчики, полігони, елементи структури повітряного простору і засоби радіотехнічного забезпечення (далі - РТЗ), які необхідні для виконання польотів;

амфібійне повітряне судно - ПС, конструкція якого забезпечує йому плавучість і дозволяє здійснювати зліт та посадку як на водну, так і на земну поверхню;

бойове застосування - використання у польоті озброєння та обладнання ПС для ураження наземних (морських), повітряних цілей або вирішення інших бойових і спеціальних завдань (коригування вогню артилерії з вертольотів, цілевказання, наведення пошуково-рятувальних сил і засобів та рятування (евакуація) тих, хто зазнав лиха на суходолі або воді, виконання протичовнових завдань, десантування, ведення повітряної і радіаційної розвідок, фотографування, застосування засобів радіоелектронної боротьби, перевезення військ, бойової техніки і вантажів, визначення умов десантування, забезпечення управління військами та ретрансляції, а також виконання завдань за призначенням);

бойовий (польотний) порядок - взаємне розташування в польоті ПС, груп ПС, ПС у складі підрозділів і частин при спільному виконанні завдань;

бюлетень погоди - заповнений відповідним чином бланк встановленого зразка, на підставі якого підтверджується проведення польотів (перельотів) у відповідних метеорологічних умовах та заповнюється обліково-звітна документація льотного складу. Бюлетень погоди є основним документом, який підтверджує доповідь

(консультацію) інженера-метеоролога (синоптика), який безпосередньо забезпечує польоти (перельоти);

вищий пілотаж - маневрування повітряного судна з виконанням фігур складного пілотажу в їх поєднанні (подвійна напівпетля, вертикальна вісімка, подвійна бочка, бочка на віражі, пікірування та гірка з кутом 60° і більше тощо). Крім того, до вищого пілотажу належать усі види переверненого польоту та виконання фігур з від'ємними перевантаженнями, а також фігури складного пілотажу, які виконуються у складі групи;

виконання польотів - комплекс заходів, який проводиться посадовими особами органу управління (далі - ОУ) авіаційної частини й авіаційним персоналом та включає організацію, проведення та розбір польотів;

виконання польоту - безпосередня експлуатація ПС, його елементів, систем та обладнання у повітрі;

демонстраційний політ - політ з метою показу ПС, його можливостей, а також льотної майстерності льотного складу;

забезпечення польотів аеронавігаційною інформацією - комплекс заходів щодо своєчасного надання авіаційному персоналу повних і достовірних аеронавігаційних даних (далі - АНД), необхідних для організації і виконання польотів, управління ними, спрямованих на забезпечення безпеки польотів (далі - БзП), якості та надійності повітряної навігації;

загальна підготовка до польотів - процес приведення льотного складу та осіб групи керівництва польотами (далі - ГКрП) в готовність до виконання польотів та керівництва ними на наступний місяць;

закінчення пробігу - момент досягнення ПС швидкості руління, яка дозволяє безпечно змінювати напрямок руху;

зліт - етап польоту з моменту початку прискореного руху ПС з лінії старту на наземній (водній) або штучній поверхні (моменту відділення від вказаної поверхні при вертикальному зльоті) до моменту набору рекомендованих керівництвом з льотної експлуатації (далі - КЛЕ) ПС висоти і/або швидкості безпечного набору висоти залежно від типу ПС та умов виконання;

керівництво польотами - дії осіб ГКрП та обслуг пунктів управління авіації (далі - ПУА), спрямовані на забезпечення повноти, своєчасності та безпеки виконання екіпажами ПС польотних завдань;

контрольний політ - політ, який виконується з метою перевірки працездатності вузлів та агрегатів системи керування, пілотажних приладів після їх заміни чи усунення несправностей (після тривалої стоянки), які впливають на стійкість або керованість ПС, встановленого обладнання, яке змінює льотно-технічні характеристики ПС, перевірки прицільно-навігаційних чи розвідувальних комплексів;

льотна зміна - період часу, визначений командиром авіаційної частини у Плановій таблиці польотів, протягом якого виконуються польоти;

льотна книжка - документ встановленого зразка, у якому здійснюється облік польотів та нальоту, підтверджується право льотного складу на виконання польотів відповідно до досягнутого рівня підготовки, отриманих допусків і натренованості;

льотна підготовка - навчання льотного складу техніці пілотування, повітряній навігації, бойовому застосуванню, експлуатації обладнання та систем ПС для виконання завдань за призначенням;

льотне поле аеродрому - частка площі аеродрому, на якій розміщуються злітно-посадкові смуги (далі - ЗПС) з боковими та кінцевими смугами безпеки, руліжні доріжки (далі - РД), місця стоянки (далі - МС) ПС, майданчики для посадки вертольотів, технічні позиції та місця підготовки ПС до вильоту;

льотний склад - особи авіаційного персоналу і посадові особи центрального органу виконавчої влади (далі - ЦОВВ), органів управління авіації (далі - ОУА) ЦОВВ та ЗСУ, установ та організацій, їх структурних підрозділів, які мають спеціальну підготовку і виконують свої функціональні обов'язки у складі екіпажу на борту ПС у польоті;

майданчик цільового призначення - спеціально підготовлений позначений майданчик для забезпечення відпрацювання окремих вправ курсів бойової підготовки, курсів льотної підготовки, програм підготовки льотного складу, курсів навчально-льотної підготовки тощо (далі - КБП);

наземна підготовка льотного складу - навчальний процес формування і вдосконалення льотним складом на землі знань, умінь,

навичок і професійних якостей, необхідних для виконання функціональних обов'язків у польоті;

наземний склад авіації - особи авіаційного персоналу, які здійснюють управління польотами, технічну експлуатацію ПС та всі види забезпечення польотів, а також посадові особи ЦОВВ, ОУА ЦОВВ та ЗСУ, установ та організацій, їх структурних підрозділів, які безпосередньо впливають на БзП, організовують та здійснюють діяльність у сфері розробки, виробництва, модернізації, технічного супроводження експлуатації, збільшення ресурсу, експлуатації, сертифікації ПС, управління польотами та обслуговування повітряного руху (далі - ОПР), нормативно-правове забезпечення, керівництво і контроль за виконанням та забезпеченням польотів ПС;

непозначений злітно-посадковий майданчик - ділянка земної, водної або іншої поверхні, яка вибрана екіпажем під час польоту та придатна для зльоту і посадки ПС;

обліт - політ, який виконується за типовими програмами з метою перевірки льотно-технічних характеристик, стійкості та керованості, працездатності та відповідності параметрів силової установки, систем та обладнання ПС діючій експлуатаційній документації, а також визначення його пілотажних особливостей;

ознайомлювальний політ - політ, який виконується з метою перевірки працездатності систем і обладнання ПС в повітрі після прийняття його від іншої авіаційної частини, організації або установи;

орнітологічна обстановка - сукупність умов, які виникли в певному районі польотів у визначений проміжок часу через наявність у ньому птахів, які можуть впливати на БзП ПС;

органи управління авіації Збройних Сил України - ОУ Повітряних Сил, Сухопутних військ, Військово-Морських Сил (далі - ВМС) ЗСУ, які в межах компетенції виконують функції управління САД (штаби, командування, управління);

органи управління авіації центральних органів виконавчої влади - ОУ Міністерства внутрішніх справ України (далі - МВС), Державної служби з надзвичайних ситуацій України (далі - ДСНСУ), Державної прикордонної служби України (далі - ДПСУ), інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які в межах компетенції виконують функції управління САД;

органи управління суб'єктів державної авіації - ОУ авіаційних частин (штаби), які в межах компетенції виконують функції управління діяльністю авіаційних частин;

перевезення - переліт з метою доставки пасажирів (військ), вантажів (бойової техніки);

перегонка - переліт з метою передачі ПС з організації або установи в авіаційну частину і навпаки, а також з однієї авіаційної частини в іншу;

передпольотна підготовка - безпосереднє приведення в готовність особового складу, ПС, аеродрому, полігона, сил і засобів управління і забезпечення польотів до виконання завдань польотів (льотної зміни) з урахуванням конкретних умов;

переліт - політ, який виконується з посадкою на іншому аеродромі (злітно-посадковому майданчику, палубі корабля тощо);

підготовка до польотів льотного складу - процес приведення льотного складу в готовність до виконання польотних завдань;

підліт - переміщення вертольота над площею маневрування аеродрому (злітно-посадкового майданчика) у межах діапазону висот, який дозволяє використовувати ефект землі, на швидкостях, прийнятних для руління;

пілотаж - маневри ПС, які виконуються спеціально і характеризуються зміною його просторового положення і режиму польоту. За ступенем складності пілотаж поділяється на простий, складний і вищий, а за кількістю ПС, які беруть у ньому участь, - на одиночний і груповий;

повітряна навігація (літаководіння, вертольотоводіння) - комплекс дій екіпажу, які спрямовані на досягнення найбільшої точності, надійності і безпеки водіння ПС або групи ПС по заданій траєкторії, а також з метою виведення їх за місцем та часом на задані об'єкти (цілі) і аеродроми посадки (злітно-посадкові майданчики тощо);

повітряне судно корабельного базування - ПС, конструктивно призначене для здійснення зльоту та посадки на спеціально позначену ділянку верхньої палуби надводного корабля з урахуванням заходів БзП та живучості надводного корабля;

Планова таблиця польотів - документ встановленого

зразка, у якому графічно і текстуально відображено рішення командира авіаційної частини щодо порядку проведення польотів і завдання екіпажам, які беруть у них участь;

політ - рух ПС у просторі з початку зльоту до закінчення посадки;

польоти - узгоджені за часом та метою спільні дії авіаційного персоналу щодо виконання завдань льотної підготовки;

польотна палуба - злітна ділянка, посадкова ділянка, злітно-посадковий майданчик, паркова зона на надводному кораблі, який конструктивно має злітно-посадкову палубу;

польотний час - період часу від початку зльоту до закінчення посадки;

попередня підготовка - завчасне приведення у готовність особового складу, ПС, аеродрому, полігона, сил і засобів управління та забезпечення польотів до виконання завдань польотів (льотної зміни);

посадка - етап польоту від моменту сповільненого руху ПС з висоти початку вирівнювання до закінчення пробігу (від моменту зменшення швидкості до дроселювання двигунів після приземлення у разі вертикальної посадки);

постійний злітно-посадковий майданчик - ділянка земної, водної або іншої поверхні, яка завчасно обладнана та внесена в Каталог посадкових (вертолітних) майданчиків державної авіації України, має свої координати і маркування, за необхідності оснащена засобами управління і забезпечення польотів;

пробіг - сповільнений рух ПС після торкання ЗПС до досягнення ПС швидкості руління, яка дозволяє безпечно змінювати напрямок руху. Швидкість руління визначається КЛЕ ПС;

простий пілотаж - маневрування ПС у повітрі з виконанням фігур пілотажу з кутами тангажу менше 45° і з кренами до 60° включно (для вертольотів - з кутами тангажу до 20° і з кренами до 45° включно);

пункт управління авіації - орган управління повітряним рухом (далі - орган УПР), на який покладено функції здійснення управління повітряним рухом ПС у спеціально визначених зонах (районах) та за спеціально встановленими маршрутами, що перебувають під його контролем (командний пункт, командно-диспетчерський пункт, пункт наведення авіації, радіолокаційна система посадки, стартовий командний пункт, корабельний пункт управління авіації, пункт управління групи бойового управління, тимчасово розгорнутий пункт управління авіації);

розбіг - прискорений рух ПС з моменту початку зльоту до відділення від ЗПС;

руління - переміщення ПС по поверхні льотного поля аеродрому за рахунок власної тяги двигуна(ів) (гвинтів), крім етапів виконання зльоту та посадки;

складна орнітологічна обстановка - орнітологічна обстановка, що характеризується підвищеною активністю птахів (особливо на етапах зльоту та посадки ПС), яка може призвести до зіткнення ПС з ними;

складний пілотаж - маневрування ПС у повітрі з виконанням фігур пілотажу з кутами тангажу 45° і більше і з кренами більше 60° (для вертольотів з кутами тангажу більше 20° і з кренами більше 45°), а також фігур простого пілотажу, які виконуються у складі групи;

стартовий час - період часу, протягом якого екіпаж має право виконувати політ. Він відраховується під час виконання аеродромних і позааеродромних польотів від фактичного часу першого вильоту, а під час перельотів - від запланованого та визначається цими Правилами;

стрій - взаємне розташування ПС у повітрі під час виконання групового польоту;

структурний підрозділ суб'єкта державної авіації - організаційно несамостійне формування, яке має постійну або тимчасову організацію та однорідний склад (ескадрилья, загін, ланка тощо);

суб'єкти авіаційної діяльності державної авіації України - юридичні особи, які в межах компетенції здійснюють діяльність у галузі ДА;

суб'єкти державної авіації - САД, які входять у ЗСУ, інші військові формування, утворені відповідно до законів України, органи внутрішніх справ, спеціально уповноважені ЦОВВ з питань цивільного захисту, органи охорони державного кордону України;

техніка пілотування - вид льотної підготовки, спрямований на навчання льотчиків (пілотів) зльоту, посадці, виконанню просторових маневрів одиночно та у складі групи;

тривалість льотної зміни - час, який визначається з моменту початку зльоту першого і до моменту закінчення посадки крайнього

ПС. Час на підготовку і виконання повітряної розвідки погоди (далі - ПРП) до тривалості льотної зміни не включається, але політ на ПРП враховується при визначенні стартового часу екіпажу-розвіднику погоди;

управління польотами - дії осіб ПУА, спрямовані на своєчасне і безпечне виконання екіпажами ПС польотних завдань;

установлений мінімум погоди - установлені наказом (розпорядженням) начальника (керівника) відповідного ЦОВВ та ЗСУ максимальні значення висоти нижньої межі хмар та видимості, нижче яких вважається, що польоти виконуються при установленому мінімумі погоди (далі - УМП).

Інші терміни, які використовуються у цих Правилах, вживаються у значеннях, наведених у стандартах Міжнародної організації цивільної авіації (далі - ІКАО), Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності у галузі авіації.

3. Усі нормативно-правові акти та документи з питань виконання польотів ДА розробляються відповідно до вимог чинного законодавства та положень цих Правил.

4. Авіаційний персонал ДА виконує вимоги законодавства України, нормативно-правових актів з питань діяльності ДА, цих Правил та в межах компетенції вживає заходів щодо припинення порушень при виконанні польотів.

5. Право на організацію польотів в авіаційній частині надається командиру цієї частини (старшому льотної зміни), а під час навчань (зборів) - старшому авіаційному начальнику навчань (зборів).

6. Льотному складу надається право на виконання польотів за умови отримання відповідного допуску та придатності до польотів за висновком лікарсько-льотної комісії або лікарсько-льотної експертної комісії (далі - ЛЛК).

7. Під час виконання польоту льотний склад має при собі відповідний медичний сертифікат (довідку про проходження ЛЛК).

8. Підставою для виконання екіпажем польоту є затверджена Планова таблиця польотів (додаток 1) або Польотний лист (додаток 2).

9. Польотний лист відпрацьовується у разі виконання перельотів, повітряних перевезень та перегонки ПС.

10. Виліт без затвердженої планової таблиці польотів або польотного листа дозволяється для виконання бойових завдань (завдань за призначенням), під час перевірки бойової готовності (готовності до виконання завдань за призначенням), при проведенні пошуково-рятувальних робіт (далі - ПРР), під час надання невідкладної медичної допомоги і у разі стихійного лиха.

11. Під час виконання польотів на борту ПС обов'язково мають бути:

польотні та бортові карти;

схеми польотів у районі аеродрому;

дані про роботу засобів зв'язку і радіотехнічного забезпечення польотів свого і запасних аеродромів;

витяги з документів аеронавігаційної інформації (далі - АНІ) (дані про порядок відходу на запасні аеродроми і схеми заходу на посадку на них);

інженерно-штурманський розрахунок (далі - ІШР) польоту (витяги з ІШР стосовно мінімальних залишків пального над поворотним пунктом маршруту (далі - ППМ), в аеродромних зонах для повернення на аеродром посадки, а також мінімальні залишки пального для відходу на запасні аеродроми);

інші документи та довідкові дані, необхідні для успішного виконання польоту.

12. На борту спеціального ПС додатково знаходяться:

бортові документи АНІ - Збірник аеронавігаційних даних (далі - Збірник АНД), Каталог посадкових (вертолітних) майданчиків державної авіації України (далі - Каталог П(В)М), радіонавігаційна карта повітряного простору України (далі - РНК);

оригінали реєстраційного посвідчення державного ПС;

сертифікат (спеціальний сертифікат) льотної придатності державного ПС.

13. Під час виконання перельотів, повітряних перевезень та перегонки ПС на борту ПС додатково знаходяться:

оформлений Польотний лист;

бортові документи АНІ - Збірник АНД, Каталог П(В)М, РНК або витяги з них - дані про порядок відходу на запасні аеродроми і схеми заходу на посадку на них (можуть застосовуватися пілотажно-навігаційні комплекси, планшетні портативні комп'ютери як електронні портфелі та носії АНІ);

План (схема) зв'язку;

Штурманський план польоту (далі - ШПП) на схемі або карті;

Бортовий журнал штурмана (на багатомісних ПС);

Бюлетень погоди (під час перельотів у

складі групи (груп) - на борту ПС ведучого групи (ведучих груп));

Бортова картка ПС на переліт (Бортовий журнал підготовки ПС);

інші документи та довідкові дані, необхідні для успішного виконання польоту.

14. У разі виконання польотів у відриві від своєї авіаційної частини (місця постійного базування) льотчик, штурман (під льотчиком та штурманом слід розуміти також осіб авіаційного персоналу, які займають цивільні посади пілота та штурмана) мають при собі:

План польотів (додаток 3);

Зошит підготовки до польотів;

захисне спорядження з паспортами до нього;

інші документи (Льотна книжка, зошити загальної та наземної підготовки до польотів тощо), які визначаються рішенням командира авіаційної частини залежно від характеру польотних завдань.

15. Право керівництва польотами надається посадовим особам, які мають базову льотну або спеціальну освіту з управління польотами авіації, відповідний допуск до керівництва польотами та придатні до виконання своїх обов'язків за висновком ЛЛК.

16. Польоти ПС поділяються за завданнями на:

1) бойові польоти (польоти за призначенням) - польоти на виконання бойового завдання (завдання за призначенням);

2) спеціальні польоти - польоти на виконання завдань, які не передбачені вправами КБП (випробувальні, дослідницькі й експериментальні польоти, обльоти ПС та наземних засобів і систем, контрольні польоти, перегонка ПС, демонстраційні польоти тощо);

3) навчально-тренувальні польоти - польоти з метою льотного навчання (тренування) постійного льотного складу СДА, ОУ ЦОВВ і ЗСУ та вищих навчальних закладів (далі - ВНЗ), а також слухачів ВНЗ. Вони поділяються на ознайомлювальні, показові, вивізні, контрольні, тренувальні, залікові та методичні. Зміст та мета цих польотів визначаються КБП;

4) навчальні польоти - польоти для початкового льотного навчання курсантів ВНЗ. Вони поділяються на ознайомлювальні, показові, вивізні, контрольні, тренувальні, залікові, екзаменаційні. Зміст та мета цих польотів визначаються відповідними курсами (програмами) підготовки.

17. ПС за призначенням поділяються на:

1) бойові - ПС, які призначені для виконання бойових завдань;

2) навчальні - ПС з подвійним управлінням, які призначені для первісного навчання льотного складу;

3) навчально-бойові - ПС з подвійним управлінням (однотипні з бойовими літаками), які призначені для навчання і тренування льотного складу;

4) навчально-тренувальні - ПС з подвійним управлінням, які призначені для навчання і тренування льотного складу;

5) спеціальні - ПС, які призначені для забезпечення бойової підготовки та бойової діяльності військ (транспортні і пасажирські (далі - транспортні), зв'язку, санітарні тощо);

6) безпілотні літальні апарати (БПЛА).

II. Екіпаж повітряного судна

1. Склад екіпажу повітряного судна

1. Екіпаж ПС складається з осіб льотного складу, до якого належать особи льотного екіпажу та екіпажу пасажирського і вантажного салонів, які під час польоту постійно виконують такі функції:

виконання процедур, передбачених КЛЕ ПС;

обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання;

забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування.

2. До льотного екіпажу ПС належать особи льотного складу, які виконують обов'язки з пілотування, навігації, бойового застосування та експлуатації ПС під час польоту у кабіні ПС, а саме: льотчики, льотчики-штурмани, льотчики-оператори, штурмани, курсанти і слухачі ВНЗ, бортові інженери, бортові техніки, бортові механіки, бортові радисти, бортові стрільці.

3. До екіпажу салону (пасажирського, вантажного) належать особи льотного складу, які виконують обов'язки у салоні ПС з обслуговування устаткування, механізмів та приладів, необхідних для польоту ПС, а також обладнання, встановленого на ПС та необхідного для виконання польотного завдання, забезпечення процедур безпеки пасажирів на борту ПС та їх обслуговування, а саме: бортові механіки, бортові провідники, бортові радисти, бортові оператори (спостерігачі, перекладачі тощо), фахівці штатних

пошуково-рятувальних і парашутно-десантних служб (груп) та штатних рятувальних парашутно-десантних (пошуково-рятувальних) груп, які мають відповідну підготовку та допущені до виконання пошуково-рятувальних робіт (далі - авіаційні рятувальники), а також інші особи авіаційного персоналу, які необхідні для експлуатації ПС, його систем та обладнання у польоті.

4. Посадові особи ОУ ЦОВВ і ЗСУ, які за своїми функціональними обов'язками виконують польоти на особисте вдосконалення та як інструктор (інспектор, перевіряючий), при виконанні ними польотів належать до складу екіпажу ПС.

5. Мінімальний кількісний склад екіпажу ПС визначається КЛЕ ПС.

6. Персональний склад екіпажу ПС в авіаційній частині визначається наказом командира авіаційної частини. Командиром екіпажу призначається льотчик.

7. Зміни у складі екіпажу допускаються тільки з дозволу командира авіаційної частини та оформлюються документально.

8. Польоти виконуються повним складом екіпажу, за винятком:

польотів, які спеціально передбачені КЛЕ ПС, нормативними актами ОУА ЦОВВ та ЗСУ, програмами випробувань або досліджень ПС;

польотів на двомісних навчально-бойових та навчальних літаках без льотчика на сидінні інструктора, якщо це не заборонено КЛЕ ПС.

9. У разі виконання бойових польотів (польотів за призначенням) до складу екіпажу, визначеного КЛЕ ПС, наказом командира авіаційної частини додатково (за необхідності) включаються інші необхідні фахівці (за наявності у них відповідного допуску). Перелік цих осіб, їх права та обов'язки визначаються службовими документами ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

10. Наказом командира авіаційної частини додатково призначається другий екіпаж за наявності на ПС місця для його відпочинку, якщо стартовий час при виконанні польотів (перельотів) перевищує 14 годин.

Командир авіаційної частини, який ставить завдання на політ (переліт), призначає старшого командира посиленого (подвійного) екіпажу.

11. До складу екіпажу можуть бути включені перевіряючі (інструктори, інспектори).

12. Загальна кількість перевіряючих (інструкторів, інспекторів) льотчиків визначається командиром авіаційної частини залежно від типу ПС, досвіду льотної роботи перевіряючих та осіб, які перевіряються (навчаються).

13. До складу екіпажу ПС, яке призначено для навчання штурманів, можуть бути включені два штурмани: інструктор (перевіряючий, інспектор) у салоні та інструктор (перевіряючий, інспектор) у кабіні ПС.

14. Перевіряючий (інспектор, інструктор) льотчик, який здійснює перевірку або навчання льотчика (курсанта) у польоті, є старшим в екіпажі. Він відповідає за БзП незалежно від того, здійснює управління ПС особисто чи/або передав управління тому льотчику (курсанту), який перевіряється (навчається). У випадках, якщо дії командира ПС неспроможні забезпечити БзП, перевіряючий зобов'язаний взяти на себе виконання функцій командира екіпажу ПС.

15. Перевіряючий (інспектор, інструктор) за спеціалізацією (фахом) (крім льотчика), який здійснює перевірку або навчання членів екіпажу у польоті, підпорядковується командиру екіпажу і відповідає за успішне виконання екіпажем польотного завдання та БзП за своїм напрямом.

16. На ПС з подвійним управлінням дозволяється виконувати польоти у складі екіпажу спостерігачами льотчикам (курсантам, слухачам), які відповідають вимогам пункту 18 глави 2 розділу II цих Правил.

17. Особам, які перебувають на борту ПС як пасажири, у тому числі особам, у розпорядженні яких знаходиться ПС, заборонено втручатись у дії екіпажу та вимагати від нього зміни порядку виконання затвердженого польотного завдання.

18. Під час виконання польоту змінювати завдання на політ забороняється. Завдання на політ може бути змінене тільки перед виконанням польоту рішенням посадової особи, яка підписала Польотний лист, або старшого над нею прямого начальника з внесенням відповідних змін до Польотного листа. У цьому випадку екіпажу надається необхідний час для додаткової підготовки до польоту.

2. Допуски осіб льотного екіпажу до польотів

1. Особам льотного екіпажу надаються допуски до польотів наказом командира авіаційної частини або льотчиком-інструктором після

практичної перевірки у польоті. Усі допуски записуються у відповідну льотну книжку. Перелік допусків осіб льотного екіпажу до польотів визначається КБП.

2. Окрім допусків, які надаються відповідно до КБП, особам льотних екіпажів також надаються допуски:

1) до польотів на типі ПС (його модифікації), який вперше освоюється;

2) до бойових польотів (польотів за призначенням);

3) до спеціальних польотів.

3. Допуски до польотів вдень і вночі в простих метеорологічних умовах (далі - ПМУ) і складних метеорологічних умовах (далі - СМУ) (додаток 4) надаються льотчику, штурману після перевірки його в польоті при відповідних метеорологічних умовах або з використанням системи імітації видимості (далі - СІВ) за вправами КБП.

4. У випадку відсутності ПС з подвійним управлінням, однотипного з бойовим, допуск до польотів льотчику надається після теоретичного перенавчання (проходження спеціальної програми), проведення наземної підготовки і виконання контрольних польотів на ПС з подвійним управлінням іншого типу.

5. Допуск до польотів на типі ПС (його модифікації), який уперше освоюється, надається льотним екіпажам після теоретичного перенавчання (проходження спеціальних програм), проведення наземної підготовки, практичних занять на тренажері (в кабіні) ПС, складання заліків та оформлюється наказом командира авіаційної частини або відповідним керівником ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

6. Допуски до бойових польотів (польотів за призначенням) надаються після підготовки за відповідними програмами і оформлюються наказом командира авіаційної частини.

7. Допуски до спеціальних польотів надаються після підготовки за відповідними програмами і оформлюються наказом:

командира авіаційної частини - до обльотів ПС та наземних засобів і систем, контрольних польотів, перегонки ПС, до польотів у полярних районах, у районах жаркого клімату, у високогірних районах, у прикордонних районах, на перевезення небезпечних вантажів;

відповідного керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ - до випробувальних, дослідницьких і експериментальних польотів, які виконуються в СДА.

Перелік допусків до інших спеціальних польотів та розподіл повноважень з їх надання визначає відповідний керівник ОУА ЦОВВ та ЗСУ.

8. Допуск до демонстраційних польотів (повітряного показу ПС), парадів військ із залученням авіації надається наказами керівників ОУА ЦОВВ та ЗСУ особам льотного екіпажу ПС, які:

мають класну кваліфікацію льотчика (штурмана) 2-го класу і вище;

завершили програми льотної підготовки до даних польотів;

не мають перерв у перевірках за відповідними видами льотної підготовки.

9. Допуски до тренувальних польотів за відповідними видами льотної підготовки після перевірки особисто в польоті надаються:

льотчикам ескадрильї (до командира ланки включно) - заступником командира ескадрильї, а іншим особам льотних екіпажів ескадрильї - відповідними начальниками служб ескадрильї (авіаційної частини) (штурман ескадрильї, старший штурман (штурман) авіаційної частини, начальник зв'язку та РТЗ польотів, начальник повітряно-вогневої та тактичної підготовки, начальник служби безпеки польотів, начальник радіоелектронної боротьби, начальник розвідки, старший бортовий інженер (технік)-інструктор та інші старші бортові спеціалісти-інструктори ескадрильї (авіаційної частини));

льотчикам ескадрильї (заступникам командира ескадрильї, начальникам служб ескадрильї) - командиром ескадрильї;

командиру ескадрильї, льотним екіпажам управління авіаційної частини, командирам авіаційних частин, льотним екіпажам ОУ ЦОВВ та ЗСУ - їх безпосередніми начальниками, які мають відповідну спеціальність;

науково-педагогічним працівникам і слухачам ВНЗ, посади яких передбачають виконання польотів і які не мають безпосередніх начальників льотного фаху (льотчиків, штурманів), - заступниками командира або командиром авіаційної частини, в якій вони виконують польоти.

Крім вказаних осіб, допуски до тренувальних польотів льотним екіпажам надають також їх старші начальники і пілоти (штурмани), які мають відповідну спеціальність та підготовку інструктора.

10. До польотів інструкторами допускається льотний склад, який пройшов

спеціальну підготовку до польотів з робочого місця інструктора, наказом командира авіаційної частини. Допуск до польотів інструктором за видами підготовки надається після особистої перевірки у польоті керівними посадовими особами льотного фаху (начальниками служб авіаційної частини, заступниками командира авіаційної частини) і старшими начальниками та пілотами (штурманами).

11. Курсантам ВНЗ допуски до польотів надаються у порядку, встановленому службовими документами ВНЗ.

12. Командирам (начальникам), яким надано право допуску до польотів осіб льотних екіпажів, у випадках, якщо рівень їх льотної підготовки не відповідає вимогам пункту 10 глави 3 розділу II цих Правил, дозволяється надавати допуски до польотів підлеглим льотним екіпажам, перевіреним за їх вказівкою іншими посадовими особами.

13. Інспектори (інструктори)-льотчики (інспектори (інструктори)-штурмани) ОУА ЦОВВ та ЗСУ надають допуски льотчикам (штурманам), яких вони перевірили особисто.

14. Льотний склад позбавляється допуску при встановленні факту порушення правомірності його отримання. Позбавлення допуску в цьому випадку здійснюється наказом відповідного командира за поданням посадовців, які розкрили факт порушення. Про позбавлення допуску здійснюється відповідний запис у льотну книжку.

15. Допускати до польотів льотний склад із закінченим строком дії медичного висновку (експертизи) про придатність до льотної роботи забороняється.

16. Льотний склад, який має перерви у виконанні стрибків з парашутом більше 36 місяців (за винятком тих, які за медичними рекомендаціями звільнені від виконання стрибків з парашутом), до виконання польотів не допускається.

17. До польотів у складі льотного екіпажу спостерігачем на ПС з подвійним управлінням допускаються льотчики (курсанти, слухачі), які пройшли теоретичне перенавчання на даний тип ПС, підготовку до польотів у складі екіпажу з відповідного робочого місця та допущені до виконання польотів у складі льотного екіпажу спостерігачем на відповідному типі ПС наказом командира авіаційної частини.

Спостерігачем вночі допускаються льотчики (курсанти, слухачі), які мають досвід польотів вночі.

Курсантам ВНЗ дозволяється виконувати польоти у складі льотного екіпажу спостерігачем тільки з льотчиками.

18. Для відновлення втрачених навичок льотних екіпажів за необхідності залучається льотно-інструкторський склад інших ЦОВВ та видів ЗСУ, при цьому відповідний ОУА ЦОВВ або ЗСУ видає розпорядження про допуск даного льотного складу до виконання польотів у своїх авіаційних частинах.

19. Льотний склад інших СДА, ОУ ЦОВВ і ОУ ЗСУ допускається до польотів у авіаційній частині, до якої він прибув, наказом командира цієї авіаційної частини після перевірки знань відповідно до пункту 15 глави 3 розділу II цих Правил.

3. Перевірки льотних екіпажів

1. Кожен член льотного екіпажу щороку перевіряється у польоті за видами льотної підготовки згідно з КБП та на знання теоретичних дисциплін згідно з пунктом 12 глави 3 розділу II цих Правил.

Усі результати перевірок записуються у відповідні розділи льотної книжки.

2. Вправи за видами льотної підготовки, за якими проводяться перевірки, у тому числі перевірки осіб льотного екіпажу, допущених до інструкторських польотів, та строки цих перевірок залежно від класної кваліфікації льотного екіпажу визначаються КБП.

3. Перевірки льотчиків одномісних (бойових) ПС проводяться на ПС з подвійним управлінням, однотипному з одномісним (бойовим). Дозволяється проведення перевірок за результатами тренувального польоту, якщо бортові засоби об'єктивного контролю (далі - ЗОК) спільно з наземними дозволяють оцінити параметри польоту відповідно до нормативів, визначених КБП.

4. Перевірка членів льотного екіпажу багатомісного ПС здійснюється перевіряючими (інструкторами, інспекторами). Якщо розмістити перевіряючих на борту ПС неможливо, перевірка проводиться за результатами тренувального польоту за даними ЗОК.

5. Особам льотного екіпажу, допущеним до польотів на декількох типах ПС, кількість і вид перевірок на кожному типі ПС визначає командир авіаційної частини, керівному льотному складу від командира

авіаційної частини і вище, інспекторам (інструкторам)-льотчикам, інспекторам (інструкторам)-штурманам - їх безпосередні начальники.

6. Дозволяється поєднувати в одному польоті перевірки за різними видами льотної підготовки. Кількість перевірок в одному польоті визначається КБП.

7. Перевірка льотчиків, штурманів за видами льотної підготовки проводиться їх безпосередніми і старшими начальниками авіаційної частини, ОУА ЦОВВ та ЗСУ або призначеними ними посадовими особами, які мають відповідну льотну спеціальність і допуск.

8. Перевірки інших членів екіпажу проводяться відповідно до КБП.

9. Бортові інженери (техніки), які допущені до польотів на декількох типах ПС, перевіряються на кожному з них.

10. Особи, які здійснюють перевірки, літають на ПС того самого типу, що і особи, яких вони перевіряють, мають допуск до інструкторських польотів та не мають перерв у польотах за відповідним видом льотної підготовки та відповідними метеорологічними умовами.

11. Допуски до інструкторських польотів за досягнутим рівнем льотної підготовки льотному складу ОУА ЦОВВ та ЗСУ надаються керівниками цих ОУ та оформлюються відповідними наказами.

12. У льотчиків і штурманів щороку перевіряються знання:

КЛЕ ПС;

авіаційної техніки в обсязі КЛЕ;

КБП роду авіації;

аварійно-рятувальних засобів та порядку їх практичного використання;

тактико-технічних даних засобів зв'язку та РТЗ польотів;

авіаційної метеорології;

керівних документів з організації польотів і використання повітряного простору;

Інструкції з виконання польотів (використання повітряного простору) (далі - ІВП) у районі аеродрому;

ІВП у районі злітно-посадкового майданчика (за необхідності);

ІВП з палуби корабля (з НКзЗПП) (за необхідності);

Інструкції з експлуатації полігона (за необхідності);

керівних документів з БзП.

Крім того, керівний льотний та льотно-інструкторський склад перевіряється на знання методики льотного навчання.

13. Перевірка знань інших членів екіпажу здійснюється в обсязі, необхідному для виконання в польоті обов'язків на робочому місці відповідно до КЛЕ ПС. Перелік дисциплін для перевірки знань затверджується наказом командира авіаційної частини.

14. Перевірка знань осіб льотного екіпажу проводиться складом комісії, яка призначається наказом командира авіаційної частини.

15. У разі виконання польотів (виконання планових польотів, проведення зборів, навчань, несення чергування тощо) на іншому (неосновному) аеродромі льотчики і штурмани перевіряються на знання:

ІВП у районі аеродрому;

Інструкції з експлуатації полігона (за необхідності);

засобів зв'язку і РТЗ польотів аеродрому.

16. У разі переведення по службі до іншої авіаційної частини:

льотчики одномісних ПС перевіряються з техніки пілотування і навігації;

льотчики багатомісних ПС (за наявності в складі екіпажу штурмана) перевіряються тільки з техніки пілотування, штурмани - з навігації;

льотчики-штурмани і льотчики-оператори - з навігації і техніки пілотування зі свого робочого місця;

решта членів екіпажу - в умінні виконувати свої обов'язки в польоті.

Усі члени екіпажу перевіряються на знання КЛЕ ПС, аварійно-рятувальних засобів та їх практичного використання, а льотчики і штурмани, крім того, на знання ІВП у районі аеродрому, Інструкції з експлуатації полігона (за необхідності), ІВП у районі злітно-посадкового майданчика (за необхідності).

17. При перервах у польотах більше 4-х місяців особи льотного екіпажу перевіряються на знання правил експлуатації авіаційної техніки (в обсязі КЛЕ ПС), а також аварійно-рятувальних засобів та їх практичного використання.

4. Допустимі перерви у польотах та порядок відновлення втрачених навичок особами льотного екіпажу

1. Максимальні перерви в тренувальних польотах у різних метеорологічних умовах для льотчиків і штурманів з урахуванням їх індивідуальних здібностей, рівня підготовки, натренованості і класної кваліфікації не повинні перевищувати значень, наведених у додатку 5 до цих Правил, а за видами льотної підготовки - встановлених КБП. Перерви в польотах, які не встановлені КБП, визначаються методичними радами.

2. Командир авіаційної частини

має право збільшувати не більше ніж у два рази максимальні перерви у тренувальних польотах в СМУ командирам екіпажів, які виконують щомісяця не менше трьох польотів із заходом на посадку з використанням посадкових систем (заходів під шторкою, заходів з використанням СІВ).

3. Максимальні перерви в польотах інших членів екіпажу встановлюються КБП.

4. Допустимі перерви у тренувальних польотах за видами льотної підготовки вдень та вночі у різних метеорологічних умовах льотчикам і штурманам авіаційного підрозділу (частини) з урахуванням їх індивідуальних здібностей, натренованості та класної кваліфікації встановлює командир авіаційного підрозділу (частини) в межах максимальних перерв.

Керівному льотному складу від командира авіаційного підрозділу (частини) та вище перерви встановлюють їх безпосередні начальники.

5. У разі перерв у польотах, які перевищують встановлені командиром терміни не більше ніж у два рази, тренувальні польоти командирам екіпажів дозволяється виконувати:

1) вдень у ПМУ - після контрольного польоту вдень у ПМУ або СМУ;

2) вдень у СМУ - після контрольного польоту вдень у СМУ;

3) вдень при мінімумі командира ПС для посадки - після контрольного польоту із заходом на посадку із застосуванням посадкових систем у даних метеоумовах або з використанням СІВ і при відсутності перерв у тренувальних польотах вдень у СМУ;

4) вночі у ПМУ - після контрольного польоту вночі у ПМУ або СМУ і за відсутності перерв у тренувальних польотах вдень у ПМУ;

5) вночі у СМУ - після контрольного польоту вночі у СМУ із заходом на посадку з використанням посадкових систем і за відсутності перерв у тренувальних польотах вдень у СМУ у командирів екіпажів, які виконали програму підготовки вночі у СМУ. Решта командирів екіпажів не повинна мати перерв у тренувальних польотах вдень у СМУ та вночі в ПМУ;

6) вночі при мінімумі командира ПС для посадки - після контрольного польоту із заходом на посадку із застосуванням посадкових систем у даних метеорологічних умовах або з використанням СІВ і за відсутності перерв у тренувальних польотах вночі у СМУ та вдень при мінімумі командира ПС для посадки.

6. Контрольні польоти виконуються в день тренувального польоту. Кількість контрольних польотів для відновлення навичок льотному складу визначає безпосередній начальник.

7. Контрольні польоти виконуються у вказаних метеорологічних умовах, а на ПС, які обладнані СІВ, - в метеорологічних умовах, визначених КБП.

8. Порядок відновлення втрачених навичок особами льотного екіпажу у разі перерв у польотах за окремими видами льотної підготовки встановлюється КБП.

9. У разі перерв у польотах, які перевищують більше ніж у два рази встановлені для осіб льотного екіпажу терміни, а також після авіаційних подій або серйозних інцидентів з особистої вини відновлення навичок проводиться за індивідуальним планом, затвердженим командиром авіаційної частини.

10. Після відпустки (тривалістю 24 і більше діб) незалежно від перерв, а також за відсутності в авіаційній частині більше 2 місяців з причин, що не пов'язані з льотною роботою (лікування, навчання тощо), командири екіпажів допускаються до польотів після виконання контрольного польоту вдень (вночі).

5. Норми нальоту і відпочинку осіб льотних екіпажів

1. Кількість польотів і загальний наліт у льотну зміну на екіпаж під час виконання польотів за планом льотної (навчально-льотної) підготовки визначається КБП, а стартовий час - командиром авіаційної частини.

2. На навчаннях та під час виконання спеціальних завдань кількість польотів і загальний наліт встановлює командир авіаційної частини, а тривалість льотної зміни і стартовий час - командир, який організовує навчання.

3. Екіпажам літаків, які здійснюють переліт, дозволяється мати загальний наліт не більше 10 годин на добу при стартовому часі не більше 12 годин.

4. Встановлені норми нальоту і стартового часу дозволяється збільшувати рішенням керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ не більше ніж удвічі за умови наявності на борту літака, що здійснює переліт, другого льотного екіпажу (інших членів екіпажу за необхідності). При цьому в Польотному листі вказується,

який командир екіпажу і на якому етапі польоту пілотує літак.

5. Екіпажам вертольотів, які здійснюють переліт, дозволяється за добу мати загальний наліт не більше 8 годин при стартовому часі 10 годин.

6. Рішенням відповідного начальника ОУА ЦОВВ та ЗСУ дозволяється збільшувати стартовий час екіпажів ПС до 2 годин при виконанні бойових та спеціальних завдань, які пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, ПРР, навчань тощо, враховуючи при цьому рівень індивідуальної підготовки та натренованості членів екіпажу ПС.

7. У разі перельоту (перегонки) ПС з одним управлінням стартовий час екіпажу не повинен перевищувати вдень 10 годин, вночі - 8 годин.

8. Під час планування міжнародних польотів (перельотів, перегонки) ПС (крім вертольотів) норми нальоту і стартового часу встановлюються:

1) для штатного екіпажу - до 10 годин нальоту при 16 годинах стартового часу;

2) за наявності у складі екіпажу ПС другого льотного екіпажу - до 20 годин нальоту при 24 годинах стартового часу.

9. Максимальний наліт льотчика із застосуванням систем (приладів) нічного бачення в льотну зміну не повинен перевищувати 3 години, в одному польоті - 2 години (на гранично малій висоті - 1 годину).

10. Після досягнення визначеного максимального нальоту чи закінчення стартового часу подальший політ екіпажу ПС дозволяється виконувати після відпочинку (сну) не менше 8 годин.

11. Екіпажам, які виконують тривалі безпосадкові польоти тривалістю більше 12 годин, надається передпольотний відпочинок не менше 10 годин та післяпольотний - не менше доби.

12. Особам льотних екіпажів та ГКрП напередодні дня польотів надається відпочинок для сну не менше 8 годин, а якщо вони брали участь у польотах попередньої зміни (були на чергуванні), перерва між польотами повинна бути не менше 12 годин.

13. Перед виконанням нічної або змішаної льотної зміни (день-ніч) особам льотних екіпажів та ГКрП надається додатковий відпочинок 4 години (з них не менше 2 годин для сну).

14. Перед виконанням денної льотної зміни у другій половині дня надається додатковий відпочинок для сну 2 години.

15. Особам льотного екіпажу (за винятком курсантів ВНЗ) та особам ГКрП, які не використали чергову відпустку протягом 12 місяців (тривалістю не менше 24 доби), надається відпустка або вони направляються до профілакторію на відпочинок терміном 10 діб з подальшим допуском до польотів (керівництва польотами) строком до 3-х місяців.

16. Особи льотного екіпажу та ГКрП у період між черговими відпустками за наявності ознак хронічної втоми, перевтоми або за медичними показаннями рішенням командира авіаційної частини (керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ) за клопотанням начальника медичної служби направляються до профілакторію на відпочинок терміном 10 діб з подальшим допуском до виконання польотів (керівництва польотами).

17. Поєднувати профілактичний відпочинок з черговою відпусткою забороняється.

III. Група керівництва польотами

1. Склад групи керівництва польотами

1. До керівництва польотами в авіаційній частині допускаються посадові особи, які мають базову льотну або спеціальну освіту з управління польотами авіації, відповідний допуск до керівництва польотами та придатні до виконання своїх обов'язків за висновком ЛЛК.

2. Для керівництва польотами на кожну льотну зміну призначається ГКрП у складі:

керівника польотів на аеродромі (на кораблі, на гідроаеродромі) (далі - КрП на аеродромі);

помічника керівника польотів (далі - ПКрП) на аеродромі;

керівника ближньої зони (далі - КрБЗ);

керівника зони посадки (далі - КрЗП).

Рішенням командира авіаційної частини до складу ГКрП додатково (за необхідності) призначаються:

керівник дальньої зони (далі - КрДЗ);

офіцер бойового управління (далі - ОБУ);

штурман наведення (далі - ШН);

черговий штурман (далі - ЧШ);

КрП на полігоні (наземному, морському, повітряному та рухомому);

ПКрП на полігоні;

КрП у пілотажній зоні;

КрП у зоні повітряних стрільб (бойових пусків керованих ракет);

передовий авіаційний навідник (далі - ПАН) або група бойового управління (далі - ГБУ) у складі начальника групи та 1 - 3 ПАН;

КрП

на майданчику цільового призначення (посадковому майданчику);

керівник десантування на майданчику приземлення.

У випадку проведення польотів за участю різних типів ПС додатково призначаються ПКрП на аеродромі за кількістю типів ПС (за винятком типу, до керівництва яким допущений КрП на аеродромі).

3. Для керівництва польотами одиночних ПС, які здійснюють переліт, перегонку, перевезення (далі - переліт, якщо це не обумовлено окремо) без пасажирів, і ПС, які вилітають з положення чергування на аеродромі, коли немає планових польотів, а також при виконанні парашутних стрибків призначається скорочена ГКрП у складі:

чергового по прийому і випуску ПС;

КрЗП;

ЧШ (за необхідності);

ОБУ (за необхідності).

4. Для керівництва польотами груп ПС, які здійснюють переліт, одиночних ПС з пасажирами, а також при УМП до складу скороченої ГКрП, крім того, призначається КрП на аеродромі. Черговий по прийому і випуску ПС у цьому випадку виконує обов'язки ПКрП на аеродромі.

5. Для прийому і випуску одиночних ПС, які здійснюють переліт, на аеродромах авіаційних комендатур призначається ГКрП у складі:

КрП на аеродромі;

КрБЗ;

КрЗП.

6. До складу ГКрП на полігоні входять:

КрП на полігоні;

ПКрП на полігоні;

ОБУ (за необхідності);

ПАН або ГБУ (за необхідності).

7. Під час проведення льотно-тактичних навчань спільно з іншими видами ЗСУ (ЦОВВ) за рішенням керівника навчань розгортається система пунктів управління (далі - ПУ) для керівництва діями авіації.

8. КрП на аеродромі призначається з числа штатних КрП або:

в авіаційній частині під час польотів однієї ескадрильї (підрозділу) - не нижче заступника командира ескадрильї (підрозділу), а під час польотів двох і більше ескадрилій (підрозділів) - заступник командира авіаційної частини, заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки (льотної роботи), старший штурман авіаційної частини (льотчик), начальник повітряно-вогневої і тактичної підготовки (далі - ПВТП) авіаційної частини (льотчик), начальник служби безпеки польотів (далі - СБП) авіаційної частини (льотчик);

під час польотів екіпажів (підрозділів) двох та більше авіаційних частин, а також на льотно-методичних зборах (наказом командира вищого ОУА) - заступник командира авіаційної частини або заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки (льотної роботи).

Крім зазначених посадових осіб, КрП на аеродромі можуть призначатися старші над ними начальники, які мають спеціальність льотчика, та пілоти за наявності відповідного допуску до керівництва польотами ПС.

9. У період проведення польотів КрП на аеродромі підпорядковується командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни) і є безпосереднім начальником усього особового складу, який бере участь у проведенні і забезпеченні польотів.

10. ПКрП на аеродромі призначається із льотчиків (штатних КрП), які мають досвід польотів вдень і вночі, пройшли відповідну підготовку та допущені до виконання обов'язків наказами відповідних командирів. ПКрП під час польотів підпорядковуються:

спостерігач за ПС, які заходять на посадку;

команда очеплення;

команда прожектористів.

11. КрБЗ призначається з осіб, які займають штатні посади старшого помічника КрП або штатного КрП. Він є старшим для КрЗП.

12. КрЗП призначається з осіб, які займають штатні посади старшого помічника КрП або помічника КрП. Він є старшим для розрахунку радіолокаційної системи посадки (далі - РСП).

13. КрДЗ призначається з осіб, які займають штатні посади начальника командного пункту (далі - КП), заступника начальника КП, оперативного чергового-ОБУ, ОБУ, начальника пункту наведення авіації (далі - ПНА) або ШН. Він є старшим для ОБУ і ШН. В авіаційних частинах, де штатами не передбачені ОБУ, ШН, керівником дальньої зони призначається штурман ланки (загону) та вище.

14. ОБУ (ШН) призначається з осіб, які займають штатні посади начальника, заступника начальника, оперативного чергового-ОБУ, ОБУ (ШН) КП (ПНА) та інших ПУА. Він є старшим для обслуги радіолокаційної станції (далі - РЛС) та автоматизованої системи управління (далі - АСУ).

15. КрП на полігоні призначається штатний КрП на полігоні

або з льотчиків і штурманів, які мають практику польотів на бойове застосування АЗУ ПС відповідного роду авіації, пройшли спеціальну підготовку і мають допуск до керівництва польотами на полігоні:

при виконанні одночасних завдань на полігоні до чотирьох ПС включно - заступник командира ескадрильї, заступник (помічник) штурмана ескадрильї;

при виконанні одночасних завдань на полігоні більше чотирьох ПС, а також при проведенні льотно-тактичних навчань авіаційної ескадрильї (частини) - старший штурман (штурман), начальник ПВТП, начальник СБП авіаційної частини.

У разі одночасних польотів екіпажів двох та більше авіаційних частин, на льотно-методичних зборах, авіаційних навчаннях КрП на полігоні призначаються наказом командира відповідного ОУА, який організовує та проводить збори (навчання) з числа підготовлених КрП на полігоні, які займають посади: заступників командирів, старших штурманів, начальників ПВТП авіаційних частин. КрП на полігоні (ГКрП на полігоні) визначається керівником зборів (навчань) на кожну льотну зміну.

Крім зазначених посадових осіб, КрП на полігоні можуть призначатися старші над ними начальники, які мають спеціальність льотчика, штурмана, та пілоти за наявності відповідного допуску до керівництва польотами на полігоні.

16. Помічник КрП на полігоні призначається з льотчиків, льотчиків-штурманів, помічників командирів кораблів, льотчиків-операторів, штурманів, заступників начальника КП, ОБУ і оперативних чергових-ОБУ.

У разі виконання бойового застосування різними типами ПС призначаються ПКрП на полігоні за кількістю типів ПС (за винятком типу, до керівництва яким допущений КрП на полігоні), які мають допуск до керівництва польотами на полігоні.

17. До керівництва польотами під час транспортування вантажів на зовнішній підвісці, виконання рятувальних робіт з водної поверхні допускаються особи льотного складу від командира екіпажу і вище, які мають досвід практичного виконання цих польотів, і штатні КрП, які мають відповідну підготовку.

18. КрП в пілотажній зоні (зоні польотів на гранично малих висотах, фотострільб по наземних цілях тощо) призначається з льотчиків авіаційної частини, які мають практику польотів за видами підготовки, що відпрацьовуються, та займає посаду командира ланки (загону) та вище.

19. ГБУ створюються за рахунок фахівців, які пройшли спеціальну підготовку і мають досвід керівництва польотами з ПУА або на полігонах і займають відповідні штатні посади.

20. ПАН призначається із числа фахівців, які пройшли спеціальну підготовку відповідно до діючих керівних документів.

21. КрП на майданчику цільового призначення призначається льотчик авіаційної частини, який має практику польотів за видами підготовки, які відпрацьовуються, та займає посаду при польотах:

складом до ланки включно - командира екіпажу;

однією ескадрильєю - командира ланки;

одночасно двома ескадрильями (підрозділами) або авіаційною частиною - заступника командира авіаційної частини.

Крім зазначених посадових осіб, КрП на майданчику цільового призначення можуть бути призначені старші над ними начальники і штатні КрП за наявності відповідного допуску до керівництва польотами.

22. Керівником десантування на майданчику приземлення призначається льотчик (штурман) авіаційної частини, який має практику польотів за видами підготовки, які відпрацьовуються, та займає посаду:

при десантуванні парашутистів (вантажів) одиночним екіпажем або виконанні тактичного десантування групою складом до ланки - командира (штурмана) екіпажу;

при десантуванні парашутистів (вантажів) групою складом до ланки або виконанні тактичного десантування групою складом до ескадрильї - командира (штурмана) ланки (загону);

при десантуванні парашутистів (вантажів) групою складом до ескадрильї або виконанні тактичних десантувань у складі авіаційної частини - заступника командира ескадрильї або помічника штурмана ескадрильї;

при десантуванні парашутистів (вантажів) складом авіаційної частини - командира або штурмана ескадрильї.

Крім зазначених посадових осіб, керівником десантування на майданчику приземлення можуть бути старші над ними

начальники та відповідно підготовлені пілоти.

23. ЧШ призначається зі штурманів (льотчиків), льотчиків-штурманів, льотчиків-операторів.

24. Черговий по прийому і випуску ПС призначається з числа командирів екіпажів, які мають стаж льотної роботи не менше двох років або штатних КрП. Він є начальником скороченої ГКрП і групи забезпечення перельотів і підпорядковується оперативному черговому (далі - ОЧ) КП (старшому авіаційному начальнику аеродрому).

25. На льотну зміну дозволяється призначати двох ПКрП на аеродромі, КрП у пілотажній зоні, зоні польотів на гранично малих висотах, тактичних бойових застосувань по наземних цілях, ЧШ з числа осіб льотних екіпажів, які почергово виконують свої обов'язки у першу та другу частини льотної зміни, про що вказується при постановці задачі на польоти та записується до Планової таблиці польотів із зазначенням часу виконання обов'язків конкретною особою.

У вільний від керівництва час зазначеним особам дозволяється виконувати польоти. У цьому випадку стартовий час ПКрП, який виконує обов'язки у першу частину льотної зміни, починається з часу початку ПРП.

26. КрП на аеродромі дозволяється виконувати ПРП. На цей період командиром авіаційної частини КрП на аеродромі призначається посадова особа відповідно до пункту 8 глави 1 розділу III цих Правил.

27. КрП на кораблі дозволяється виконувати перельоти на корабель та з корабля на аеродром базування.

28. Крім зазначених у пунктах 25 - 27 глави 1 розділу III цих Правил осіб ГКрП, виконувати польоти іншим особам ГКрП забороняється.

2. Допуск осіб групи керівництва польотами до керівництва польотами

1. Усім особам ГКрП надається допуск до керівництва польотами відповідно до вимог курсів (програм) спеціальної підготовки ГКрП, курсів (програм) бойової підготовки ПУ.

Допуск до керівництва польотами оформлюється наказом відповідного командира і записується у відповідні книжки осіб ГКрП.

2. Кількість ПС, які знаходяться під управлінням осіб ГКрП, визначається курсами (програмами) спеціальної підготовки ГКрП, курсами (програмами) підготовки ПУ.

3. Посадові особи, які вперше приступають до керівництва польотами як відповідні особи ГКрП, проходять навчання:

КрП на аеродромі (в тому числі штатні), КрП на кораблі, КрП на полігоні (в тому числі штатні), КрБЗ, КрЗП, КрДЗ, ОБУ, штатні офіцери ГБУ та ПАН - на спеціальних курсах у Спеціалізованому центрі бойової підготовки авіаційних фахівців (далі - СЦБП АФ);

інші особи ГКрП, у тому числі чергові по прийому і випуску ПС, - на щорічних зборах в авіаційній частині.

ОБУ і КрЗП, які закінчили ВНЗ за даною спеціалізацією, до навчання на спеціальних курсах можуть не залучатися.

Дані про навчання на спеціальних курсах і зборах заносяться у відповідні книжки осіб ГКрП.

4. Допуск до керівництва польотами особам ГКрП надається після:

здавання ними заліків зі знання ІВП у районі аеродрому, льотно-технічних даних ПС, якими планує управляти, даних і порядку використання засобів зв'язку і РТЗ польотів аеродрому, порядку дій у разі виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті;

проведення стажувань;

перевірки в практичному керівництві польотами.

5. КрП на аеродромі і КрП на полігоні додатково перевіряються на знання:

КЛЕ ПС, які перебувають на озброєнні (на оснащенні) авіаційної частини (в обсязі, необхідному для виконання своїх функціональних обов'язків);

авіаційно-кліматичних і орнітологічних умов району базування.

6. КрП на полігоні додатково перевіряється на знання:

Інструкції з експлуатації полігона;

безпечних умов застосування АЗУ;

даних і порядку використання засобів зв'язку і РТЗ польотів полігона.

7. Допуски особам ГКрП до керівництва польотами надають:

1) усім особам ГКрП авіаційної частини - командир авіаційної частини;

2) усім особам ГКрП авіаційної комендатури - керівник ОУА ЗСУ, у підпорядкуванні якого вона знаходиться;

3) командирам авіаційних частин - їх відповідні начальники;

4) усім особам ГКрП корабля - заступник командувача ВМС ЗСУ з авіації;

5) офіцерам СЦБП АФ, Державного науково-випробувального центру ЗСУ (далі - ДНВЦ), ВНЗ - їх відповідні начальники;

6)

командирам авіаційних з'єднань (начальникам ВНЗ), їх заступникам, а також командирам окремих авіаційних частин ЗСУ - командувачі видів ЗСУ;

7) особовому складу ОУА ЦОВВ - керівники ЦОВВ;

8) штатному керівнику польотів на полігоні - старший авіаційний начальник, якому підпорядкований полігон;

9) допуски особам ГКрП під час проведення зборів (навчань) - керівники зборів (навчань).

8. Особи ГКрП позбавляються допуску при встановленні факту порушення правомірності його отримання. Позбавлення допуску в цьому випадку здійснюється наказами відповідних командирів (начальників) за поданням посадових осіб, які розкрили факт порушення. Про позбавлення допуску робиться відповідний запис у книжці осіб ГКрП.

Відновлення допуску здійснюється в тому самому порядку, що і при його отриманні.

3. Перевірки осіб групи керівництва польотами

1. Усі особи ГКрП незалежно від займаної посади і рівня підготовки щороку перевіряються в практичному керівництві польотами і на знання відповідних курсів (програм) підготовки, а також теоретичних дисциплін і документів, зазначених у пунктах 4 - 6 глави 2 розділу III цих Правил.

Особи ГКрП, які мають допуск до керівництва польотами з різних робочих місць, перевіряються в практичному керівництві польотами з кожного робочого місця окремо.

Результати перевірок заносяться у відповідні книжки осіб ГКрП і в Журнал керівника польотів на аеродромі.

2. Перевірки в практичному керівництві польотами осіб ГКрП проводяться не рідше одного разу на 12 місяців. Терміни цих перевірок залежно від рівня підготовки осіб ГКрП встановлюються командиром авіаційної частини.

3. Вправи курсів (програм) підготовки, за якими проводяться перевірки ОБУ (ШН, ПАН, офіцерів ГБУ), визначає начальник ПУ або перевіряючий.

4. Строки перевірок ОБУ (ШН, ПАН, офіцерів ГБУ) залежно від класної кваліфікації визначаються курсами (програмами) підготовки.

5. Перевірка осіб ГКрП у керівництві польотами здійснюється їх безпосередніми і старшими над ними начальниками, які мають відповідну підготовку і допуск до керівництва польотами.

Якщо рівень підготовки начальників не відповідає зазначеним вимогам, перевірку осіб ГКрП здійснюють інші підготовлені посадові особи, які призначені ними.

6. Особи, які здійснюють перевірки, мають допуск до керівництва польотами за вправою, що перевіряється, і не мають перерв у керівництві польотами за цією вправою.

7. У разі переведення по службі в іншу авіаційну частину особи ГКрП вводяться до строю згідно з курсами (програмами) підготовки.

4. Допустимі перерви і порядок відновлення навичок осіб групи керівництва польотами в керівництві польотами

1. Перерви в керівництві польотами для КрП на аеродромі, КрБЗ, КрЗП, КрДЗ не повинні перевищувати 3 місяці, для інших осіб ГКрП - 4 місяці.

2. Допустимі перерви для ОБУ (ШН, ПАН, офіцерів ГБУ) встановлюються курсами (програмами) підготовки ПУ.

3. При перервах у керівництві польотами, які перевищують встановлений строк, особам ГКрП дозволяється керувати польотами після практичних стажувань, кількість яких визначає командир авіаційної частини. Штатні КрП, крім того, перевіряються на знання КЛЕ ПС, які перебувають на оснащенні (озброєнні) авіаційної частини.

4. При перервах у керівництві польотами більше 6 місяців, а також після прибуття до нового місця служби особи ГКрП допускаються до керівництва польотами згідно з вимогами пунктів 4, 5 глави 2 розділу III цих Правил.

IV. Організація польотів

1. Зміст організації польотів

1. Організація польотів включає:

прийняття рішення на проведення польотів та постановку завдань на польоти керівному складу авіаційної частини, командирам авіаційних підрозділів і частин (підрозділів) забезпечення;

планування польотів;

підготовку до польотів авіаційного персоналу (екіпажів, осіб ГКрП, інженерно-технічного складу (далі - ІТС), особового складу підрозділів (частин) забезпечення), ПС, аеродромів, полігонів, злітно-посадкових майданчиків, засобів управління і забезпечення польотів;

розвідку погоди.

2. Особливості організації польотів на аеродромі спільного використання визначаються ІВП у районі аеродрому, узгодженою з

керівниками ОУА ЦОВВ і організацій, ПС яких базуються на даному аеродромі (використовують аеродром).

2. Прийняття рішення та постановка завдань на польоти

1. Командир авіаційної частини приймає рішення на проведення польотів з урахуванням завдань, які стоять перед авіаційною частиною, очікуваних метеорологічних умов, повітряної і орнітологічної обстановки в районі польотів, рівня підготовки льотних екіпажів і осіб ГКрП, стану авіаційної техніки (далі - АТ), аеродрому, полігонів, засобів управління та забезпечення польотів. На етапі прийняття рішення на проведення польотів командир авіаційної частини оцінює обстановку, визначає зміст і порядок доповідей своїх заступників, начальників служб, командирів авіаційних підрозділів, командирів частин (підрозділів) забезпечення, заслуховує і аналізує їх пропозиції.

2. На основі прийнятого рішення на проведення польотів командир авіаційної частини ставить завдання керівному складу авіаційної частини, командирам авіаційних підрозділів і частин (підрозділів) забезпечення, у якому вказує:

дату і час проведення польотів для кожного авіаційного підрозділу;

основну мету і завдання польотів;

старшого льотної зміни польотів;

КрП на аеродромі (полігоні, майданчику цільового призначення, в зоні повітряних стрільб, в пілотажній зоні та інших за необхідності);

час проведення розвідки погоди;

необхідну кількість ПС, пально-мастильних матеріалів (далі - ПММ);

необхідну кількість та типи боєприпасів;

задіяні при проведенні польотів: полігони, майданчики, пілотажні зони, маршрути, зони повітряних стрільб тощо;

ПУ та порядок взаємодії між ними, час готовності до роботи;

засоби забезпечення польотів, час їх готовності;

порядок пошуково-рятувального забезпечення (далі - ПРЗ) польотів;

порядок взаємодії з частинами (підрозділами) інших родів авіації, видів ЗСУ та ЦОВВ;

особливості використання бортових і наземних ЗОК;

терміни подання на затвердження планових таблиць польотів;

час і місце постановки завдань на польоти авіаційному персоналу;

порядок підготовки екіпажів (авіаційних підрозділів), осіб ГКрП, підрозділів (частин) забезпечення, ПС, аеродромів, полігонів, майданчиків, засобів управління і забезпечення польотів;

час і місце передпольотних вказівок на ПРП та на проведення польотів;

час, місце (спосіб) доповідей посадових осіб про готовність до проведення польотів.

3. Постановка завдань керівному складу авіаційної частини, командирам авіаційних підрозділів і частин (підрозділів) забезпечення на польоти фіксується за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо) та оформлюється документально штабом авіаційної частини.

4. Завдання на проведення польотів ставиться на один льотний день (одну льотну зміну). В разі необхідності завдання може ставитись на декілька льотних днів (льотних змін), при цьому командир авіаційної частини уточнює перед кожним льотним днем (зміною) завдання керівному складу.

3. Планування польотів

1. Штаб авіаційної частини на підставі постановки завдань керівному складу авіаційної частини, командирам авіаційних підрозділів і частин (підрозділів) забезпечення проводить заходи щодо організації польотів: подає заявки на використання повітряного простору, полігонів, злітно-посадкових майданчиків і запасних аеродромів та здійснює контроль за виконанням заходів.

2. На підставі постановки завдань керівному складу авіаційної частини, командирам авіаційних підрозділів і частин (підрозділів) забезпечення заступники командира, начальники служб готують заявки, а штаб авіаційної частини відпрацьовує відповідні розпорядження за видами забезпечення.

3. Для проведення польотів на кожну льотну зміну складається Планова таблиця польотів.

4. Заступники командирів авіаційних підрозділів на підставі завдань, визначених командирами авіаційних підрозділів, за вправами, які визначені командирами ланок (загонів) для кожного екіпажу на льотну зміну, складають Планові таблиці польотів ескадрилій (підрозділів), використовуючи для цього Умовні знаки для складання планових таблиць польотів (додаток 6).

5. У разі одночасних польотів декількох ескадрилій

(підрозділів) зведену планову таблицю польотів авіаційної частини складає заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки (роботи).

6. У Планову таблицю польотів вносяться відомості про чергові екіпажі пошуково-рятувальних ПС, які здійснюють ПРЗ польотів авіації в районі польотів, екіпажі-розвідники і дорозвідники погоди, номери резервних ПС, час огляду ЗПС (та інше за необхідності).

7. Планова таблиця польотів може складатися в кількох варіантах залежно від завдань, які вирішуються, рівня підготовки екіпажів, осіб ГКрП і очікуваних метеорологічних умов. Таблиця підписується начальником штабу авіаційної частини перед постановкою завдань льотним екіпажам та особам ГКрП на польоти і затверджується командиром авіаційної частини після проведення контролю готовності до польотів (у ВНЗ при польотах з курсантами - до початку передпольотної підготовки).

8. При проведенні суміжних льотних днів (змін) планові таблиці на другий льотний день (зміну) підписуються та затверджуються до прийняття рішення на розвідку погоди у другий льотний день (зміну).

9. У разі проведення одночасних польотів екіпажів різних авіаційних частин на одному аеродромі складається зведена планова таблиця польотів, яка затверджується старшим авіаційним начальником аеродрому (вищим авіаційним командиром) після підпису її відповідними службовими особами.

10. Для ПКрП на аеродромі, КрБЗ, КрЗП, ЧШ, КрДЗ, старшого інженера польотів і начальника підрозділу об'єктивного контролю (далі - ОК) готуються копії планових таблиць польотів.

11. Для КрП на полігоні, в пілотажній зоні, на майданчиках та інших ПУА готуються витяги з планових таблиць польотів.

12. Копії і витяги з планових таблиць польотів готуються штабом авіаційної частини, підписуються начальником штабу і скріплюються гербовою печаткою авіаційної частини.

13. Планові таблиці за проведені польоти разом з бюлетенями погоди зберігаються в штабі авіаційної частини.

4. Підготовка до польотів авіаційного персоналу

1. Авіаційний персонал незалежно від займаної посади, військового (спеціального) звання, досвіду роботи без необхідної підготовки і перевірки готовності до участі в проведенні та забезпеченні польотів допускати забороняється.

2. За часом проведення і змістом підготовка до польотів льотних екіпажів та осіб ГКрП поділяється на загальну, попередню і передпольотну.

3. Підготовка до польотів ІТС, особового складу підрозділів (частин) забезпечення, ПС, аеродромів, полігонів, злітно-посадкових майданчиків, засобів управління і забезпечення польотів здійснюється згідно з відповідними службовими документами.

4. Загальна підготовка до польотів льотних екіпажів (крім курсантів ВНЗ) проводиться в кінці кожного місяця протягом одного-двох днів і включає:

доведення завдань льотної підготовки на наступний місяць;

вивчення методики і умов виконання польотних завдань, запланованих на місяць;

спеціальні заняття з безпеки польотів з урахуванням завдань, запланованих на місяць;

розроблення та моделювання нових польотних завдань;

виконання необхідних розрахунків;

підготовку довідкових даних і проведення теоретичних занять в інтересах польотів, які заплановані на місяць;

фізичну підготовку з виконанням спеціальних вправ для льотного складу;

контроль якості підготовки льотних екіпажів.

5. Загальна підготовка до польотів льотних екіпажів організовується командиром авіаційної частини відповідно до плану бойової (спеціальної) підготовки (підготовки до дій за призначенням) на навчальний рік і проводиться під керівництвом заступника командира авіаційної частини з льотної підготовки (роботи) та командирів авіаційних підрозділів.

6. Загальна підготовка до польотів з льотним складом ОУ ЦОВВ, ОУ ЗСУ, науково-педагогічними працівниками ВНЗ, посади яких передбачають виконання польотів, командирами авіаційних частин проводиться у разі освоєння ними нових видів льотної підготовки або перерв у польотах більше 4-х місяців.

7. За повноту і якість загальної підготовки до польотів льотних екіпажів відповідають їх безпосередні начальники.

8. Попередня підготовка до польотів льотних екіпажів проводиться до

кожного льотного дня (зміни) або двох льотних днів (змін) поспіль. Вона включає:

постановку завдань на польоти;

самостійну підготовку до польотів;

тренування на тренажерах або в кабінах ПС;

фізичну підготовку з виконанням спеціальних вправ для льотного складу;

контроль готовності до польотів.

9. Зміст і тривалість попередньої підготовки до польотів визначає командир, який організовує польоти, залежно від складності завдань, які виконуються, рівня підготовки льотних екіпажів, можливостей навчально-матеріальної бази. Більша частина часу попередньої підготовки до польотів відводиться на самостійну підготовку. У всіх випадках вона забезпечує підготовку льотних екіпажів до польотів у повному обсязі.

10. У випадку проведення двох льотних днів (змін) поспіль перед другим льотним днем (зміною) з авіаційним персоналом проводяться уточнення завдання на польоти, самостійна підготовка та контроль готовності.

11. Авіаційний персонал, який задіяний до виконання заходів попередньої підготовки до польотів, залучати до проведення інших заходів під час її проведення забороняється.

12. Постановку завдань на польоти авіаційному персоналу проводить командир авіаційної частини.

13. Постановка завдань на польоти фіксується за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо) та оформлюється документально.

14. На постановку завдань на польоти залучаються: заступники командира авіаційної частини, начальники служб, командири авіаційних підрозділів, командири частин (підрозділів) забезпечення, льотні екіпажі, особи ГКрП та інший авіаційний персонал за необхідності.

15. Під час постановки завдань на польоти вказуються:

дата, кількість льотних змін, час початку і закінчення польотів;

склад ГКрП та групи забезпечення польотів (далі - ГЗП);

основні завдання за варіантами планових таблиць польотів і загальний порядок їх виконання;

методика виконання нових та найбільш складних польотних завдань;

склад льотних екіпажів, які виконують повітряну розвідку і дорозвідку погоди;

очікувана повітряна, метеорологічна, орнітологічна і наземна (морська) обстановка в районі польотів;

порядок використання засобів зв'язку і РТЗ польотів;

пункти управління і рубежі передачі управління екіпажами;

порядок використання основних і запасних аеродромів, майданчиків, полігонів, зон, маршрутів, повітряних (морських) цілей;

заходи із забезпечення безпеки польотів;

особливості використання ЗОК;

час і порядок проведення з льотними екіпажами та особами ГКрП попередньої підготовки та контролю готовності до польотів;

час і порядок проведення з льотними екіпажами та особами ГКрП передпольотної підготовки;

екіпіровка та порядок харчування;

час, місце (спосіб) доповідей посадових осіб про готовність до проведення польотів.

16. Конкретні завдання на польоти авіаційному персоналу ставлять безпосередні командири.

17. Командири авіаційних підрозділів доводять склад екіпажів, заплановані польотні завдання, бортові номери ПС і час зльоту, бойову зарядку і об'єкти дій на полігоні, особливості виконання вправ і заходи із забезпечення безпеки польотів та роз'яснюють за необхідності методику виконання окремих елементів польотних завдань.

18. Якщо будь-який член екіпажу не впевнений, що зможе виконати завдання на польоти, він зобов'язаний доповісти про це своєму безпосередньому командиру. Командир, отримавши таку доповідь, визначає екіпажу (члену екіпажу) інше польотне завдання, яке відповідає рівню його підготовки.

19. Самостійна підготовка до польотів льотних екіпажів організовується та проводиться під керівництвом їх безпосередніх командирів, які визначають її обсяг і зміст.

20. Порядок і тривалість тренувань льотних екіпажів на тренажерах і в кабінах ПС встановлює командир авіаційної частини, враховуючи наявність тренажерів і можливостей організації тренувань у кабінах ПС. Командир підрозділу визначає екіпажам теми тренувань і організовує їх проведення. Тренування проводять безпосередні командири.

21. Контроль готовності льотних екіпажів до польотів поділяється на індивідуальний і груповий.

22. Індивідуальний контроль є основним видом

контролю готовності екіпажів до польотів. Він проводиться безпосередніми командирами у формі, яка дозволяє переконатися в готовності екіпажів до виконання польотних завдань у процесі самостійної підготовки.

23. Груповий контроль готовності до польотів проводиться як доповнення до індивідуального методом розіграшу польотів для відпрацювання взаємодії між льотними екіпажами і особами ГКрП на різних етапах польоту і в особливих випадках (ситуаціях) у польоті відповідно до планової таблиці польотів.

Основною формою контролю готовності льотних екіпажів до групових польотів і до польотів на льотно-тактичних навчаннях при одночасних діях у повітрі більшої частини екіпажів ескадрильї, авіаційної частини є розіграш польотів методом "піший по-льотному". При цьому контроль готовності групи до ескадрильї включно проводить командир ескадрильї, більше ескадрильї - командир авіаційної частини (один із його заступників).

24. Контроль готовності до польотів керівних посадових осіб здійснюють їх безпосередні командири особисто або через своїх заступників, а також інспекторів-льотчиків. За необхідності для контролю використовуються технічні засоби зв'язку.

25. Командир авіаційної частини після доповідей своїх заступників, командирів авіаційних підрозділів, командирів частин (підрозділів) забезпечення доповідає старшому начальнику про готовність авіаційної частини до польотів.

26. Кожен член екіпажу відповідає за особисту підготовку до польотів.

27. За повноту та якість підготовки до польотів кожного члена екіпажу відповідає його безпосередній командир (начальник).

При виявленні недостатньої підготовленості льотного екіпажу (члена екіпажу) до польотів організовується додаткова підготовка або льотний екіпаж (член екіпажу) усувається від польотів.

28. Попередня підготовка екіпажів до декількох льотних змін може проводитися в повному обсязі одночасно до всіх змін або тільки до першої, а до інших - лише частково. У цьому випадку командир авіаційної частини передбачає час для уточнення (складання) планових таблиць польотів на подальші льотні зміни та додаткову підготовку екіпажів до них.

29. Під час підготовки до виконання польотів у відриві від своєї авіаційної частини завдання екіпажу(ам) на виконання таких польотів ставить особисто командир авіаційної частини, який відряджає цей (ці) екіпаж(і). Він визначає порядок підпорядкування, підготовки до польотів, проведення польотів і керівництва ними (за необхідності) у місці відрядження, а також старшого групи, якщо відряджається декілька екіпажів.

Підготовку екіпажу, який відряджається, організує і проводить безпосередній командир (начальник) відповідно до визначених завдань.

30. Після прибуття до місця відрядження командир екіпажу (старший групи) зобов'язаний доповісти командиру авіаційної частини (старшому авіаційному начальнику аеродрому), до якої він відряджений, мету відрядження і уточнити всі питання, пов'язані з виконанням поставлених перед ним завдань.

31. Командир авіаційної частини організовує проведення наземної підготовки з екіпажами, які прибули у відрядження, з вивчення ІВП у районі аеродрому, а за необхідності - Інструкції з експлуатації полігона. За результатами проведених занять та прийнятих заліків екіпажі допускаються до польотів на зазначеному аеродромі.

32. У разі повторного відрядження льотного складу до тієї самої авіаційної частини протягом календарного року за рішенням командира авіаційної частини (старшого авіаційного начальника аеродрому), до якої він відряджений, наземна підготовка може не проводитись.

33. Порядок проведення попередньої підготовки до польотів екіпажу(ів) у відрядженні встановлює командир авіаційної частини, до якої він (вони) відряджений(і), а зміст і обсяг підготовки - командир екіпажу (старший групи).

34. Під час виконання екіпажем(ами) завдання спільно з авіаційною частиною, до якої він (вони) відряджений(і), підготовка до польотів і контроль готовності екіпажу(ів) здійснюються в порядку, встановленому командиром цієї авіаційної частини.

35. Під час виконання екіпажем(ами) завдань, не пов'язаних з польотами авіаційної частини,

командир авіаційної частини контролює загальну організацію і порядок проведення підготовки екіпажу(ів), а підготовку, яка пов'язана зі специфікою завдань, і контроль готовності до їх виконання проводить командир екіпажу (старший групи).

36. Особисту підготовку командира екіпажу (старшого групи) контролює командир авіаційної частини, до якої він відряджений.

37. Під час виконання екіпажем(ами) завдань на аеродромах (зі злітно-посадкових майданчиків), на яких авіаційні частини не базуються, наземну підготовку з вивченням питань, зазначених у пунктах 31, 32 глави 4 розділу IV цих Правил, та допуск до польотів організовує командир авіаційної частини, від якої відряджається(ються) екіпаж(і).

Підготовку до польотів екіпажу(ів) на зазначених аеродромах (злітно-посадкових майданчиках) організовує і проводить командир екіпажу (старший групи), дотримуючись встановленого цими Правилами порядку підготовки до польотів.

38. Загальний контроль за організацією підготовки екіпажу(ів) здійснює старший авіаційний начальник аеродрому.

39. Підготовка до керівництва польотами осіб ГКрП здійснюється спільно з льотними екіпажами у порядку, який визначений для льотних екіпажів цими Правилами.

40. Постановку завдань на керівництво польотами особам ГКрП проводить заступник командира авіаційної частини. Постановка завдань фіксується за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо), оформлюється та зберігається в друкованому вигляді.

41. Конкретні завдання на керівництво польотами особам ГКрП ставить КрП на аеродромі.

42. Самостійну підготовку до керівництва польотами і тренування на спеціальних тренажерах або безпосередньо на робочих місцях за розробленими на наступні польоти плановими таблицями проводить КрП на аеродромі.

43. Заступник командира авіаційної частини контролює проведення підготовки до керівництва польотами та здійснює індивідуальний контроль готовності осіб ГКрП.

44. Особи ГКрП у повному складі беруть участь у груповому контролі готовності спільно з льотними екіпажами.

45. Кожна особа ГКрП несе відповідальність за особисту підготовку до керівництва польотами.

46. За повноту та якість підготовки до керівництва польотами осіб ГКрП відповідальність несе заступник командира авіаційної частини.

47. Командир авіаційної частини здійснює підготовку, контроль готовності осіб ГКрП в повному обсязі та відповідає за повноту і якість підготовки до керівництва польотами осіб ГКрП у випадку, коли особисто здійснює керівництво польотами КрП на аеродромі.

V. Розвідка погоди

1. Радіолокаційна розвідка погоди

1. Радіолокаційна розвідка погоди (далі - РРП) проводиться для визначення і уточнення зон хмарності, опадів, грозових явищ, швидкості і напрямку їх переміщення, а також для виявлення скупчення птахів у повітрі, визначення висоти і напрямку їх польоту. Вона організовується КрП на аеродромі і проводиться КрДЗ, ОБУ, КрБЗ, КрЗП за 1 годину і за 20 - 25 хвилин до початку ПРП, за 30 хвилин до початку польотів, під час польотів - за вказівкою КрП на аеродромі.

2. Під час польотів КрДЗ, ОБУ, КрБЗ, КрЗП результати спостережень за розвитком і переміщенням потужно-купчастої, купчасто-дощової хмарності, грозовими осередками, зливовими опадами і перельотами птахів доповідають КрП та передають інженеру-метеорологу (синоптику).

2. Повітряна розвідка погоди

1. ПРП проводиться з метою уточнення інформації про метеорологічну обстановку, отриману за допомогою приладів, і визначення можливої її зміни в період польотів.

2. ПРП проводиться безпосередньо перед льотною зміною для уточнення метеорологічної і орнітологічної обстановки в районі наступних польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках десантування), а також для перевірки (передпольотної льотної перевірки) працездатності основних і резервних засобів зв'язку та РТЗ польотів, засобів радіолокаційного забезпечення (далі - РЛЗ) польотів та готовності їх розрахунків до забезпечення польотів.

3. Поєднувати ПРП з виконанням інших польотних завдань забороняється.

4. Під час польотів з метою уточнення метеорологічної і орнітологічної обстановки в районі польотів (на

маршруті) здійснюється дорозвідка погоди (в ПМУ - не рідше ніж через 2 години, в СМУ - щогодини, а при УМП - через 30 хвилин), яка може поєднуватися з виконанням польотного завдання.

5. Під час польотів у дві льотні зміни ПРП для наступної зміни може не проводитися, якщо достатньо даних про метеорологічну і орнітологічну обстановку в районі (на маршрутах) польотів, отриманих від екіпажів попередньої льотної зміни, які знаходяться в повітрі. ПРП може не проводитися і в стійких ПМУ. У вказаних випадках польоти повинні починатися з дорозвідки погоди, під час якої також перевіряється працездатність засобів РЛЗ, зв'язку та РТЗ польотів.

6. ПРП проводиться на навчально-бойових (навчальних) ПС, ПС з подвійним управлінням. На ПС з одинарним управлінням дозволяється проведення ПРП тільки в ПМУ.

7. При необхідності ПРП може виконуватися одночасно на декількох ПС.

8. До ПРП (дорозвідки) допускаються льотні екіпажі, які пройшли спеціальну підготовку та допущені до виконання ПРП (дорозвідки) наказом командира авіаційної частини командиром екіпажу та у складі екіпажу відповідно.

9. Кожен член льотного екіпажу, який виконує ПРП, повинен бути підготовленим до польотів у метеоумовах, які прогнозуються на час ПРП.

10. До виконання ПРП (дорозвідки) командиром екіпажу допускаються льотчики від заступника командира, начальника служби авіаційного підрозділу (ескадрильї), старші над ними начальники та пілоти, які мають відповідний допуск.

11. До виконання ПРП (дорозвідки) у складі екіпажу допускаються льотчики, які мають допуск до пілотування ПС з відповідного робочого місця.

12. Якщо під час ПРП оцінюються умови виконання польотних завдань на полігонах, майданчиках цільового призначення та інше, командир екіпажу - розвідника погоди повинен бути підготовлений до виконання відповідних видів льотної підготовки (роботи).

13. Командир авіаційної частини у присутності КрП на аеродромі і командира екіпажу - розвідника погоди при прийнятті рішення на ПРП:

1) аналізує аеросиноптичний матеріал, розрахункові дані про очікувані небезпечні явища погоди (далі - НЯП) і дані РРП;

2) заслуховує доповідь інженера-метеоролога (синоптика) про фактичні умови погоди на своєму і запасних аеродромах, очікувані умови погоди на льотну зміну, запасних аеродромах, полігонах, маршрутах та зонах виконання польотів, райони (напрямки), звідки може відбутися погіршення погодних умов, дані РРП, дані про фактичну і очікувану орнітологічну обстановку, пропозиції щодо заходів БзП у метеорологічному та орнітологічному відношенні;

3) визначає спільно з інженером-метеорологом (синоптиком) інструментальну висоту нижньої межі хмар, видимість на ЗПС (дальність видимості), найбільш доцільний маршрут (варіант) ПРП і порядок її виконання;

4) оцінює відповідність очікуваних на період польотів умов погоди завданням на польоти, визначеним мінімумам аеродрому, ПС, командирів екіпажів;

5) оцінює повітряну і наземну (морську) обстановки району польотів;

6) приймає рішення на проведення ПРП та передпольотної підготовки.

14. Після прийняття рішення на ПРП командир авіаційної частини проводить передпольотні вказівки на її проведення.

15. На передпольотні вказівки на ПРП залучаються:

КрП на аеродромі;

командир екіпажу - розвідника погоди;

старший штурман авіаційної частини;

начальник метеослужби (інженер-метеоролог (синоптик));

начальник зв'язку та РТЗ;

старший інженер польотів;

командири частин (підрозділів) забезпечення;

черговий лікар (фельдшер);

інші посадові особи за необхідності.

16. На передпольотних вказівках на ПРП командир авіаційної частини приймає доповіді від посадових осіб за напрямами діяльності про готовність до ПРП екіпажу - розвідника погоди, аеродрому, ПС, особового складу, засобів наземного забезпечення польотів (далі - ЗНЗП), ПУ, засобів зв'язку, РТЗ та РЛЗ польотів, про проходження заявок на польоти та інше за необхідності.

17. На передпольотних вказівках на ПРП посадовими особами авіаційної частини доводиться:

фактична та прогнозована метеорологічна, орнітологічна обстановка в районі польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках цільового

призначення), на запасних аеродромах;

час проведення ПРП, склад екіпажу - розвідника погоди;

злітний і посадковий курси;

маршрут для визначення відповідності метеорологічних умов у районі польотів (за маршрутом, на полігоні) характеру запланованих польотних завдань;

повітряна, наземна (морська) і навігаційна обстановки в районі польотів, на полігоні, майданчиках цільового призначення;

точний час, заходи безпеки та інші необхідні дані у штурманському відношенні;

стан ЗПС, РД, порядок запуску, руління, зльоту, заходу на посадку, ешелон (висоту) для виходу на аеродром ПС із засобами радіозв'язку, які відмовили;

місцезнаходження чергових повітряних та наземних пошуково-рятувальних сил і засобів, ступені їх готовності, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (під час польотів над водним простором додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні судна);

особливості використання засобів зв'язку та РТЗ польотів;

порядок виконання ПРП, запасні аеродроми, з якими необхідно встановити зв'язок з метою визначення їх готовності до роботи і отримання інформації про фактичну погоду в районі їх розташування;

дії льотного екіпажу (екіпажів) при ненавмисному потраплянні в НЯП;

заходи безпеки під час виконання ПРП;

інші дані за необхідності.

18. Передпольотні вказівки на ПРП погоди фіксуються за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо).

19. Командир екіпажу - розвідника погоди у польоті визначає і доповідає по радіо:

видимість на ЗПС (злітну, посадкову) та польотну видимість;

кількість, форму, висоту нижньої і верхньої меж хмар, кількість хмарних шарів і умови польоту в них, явища погоди;

райони з НЯП;

видимість природного горизонту і умови пілотування на висотах наступних польотів;

температуру повітря, напрямок і швидкість вітру по висотах (при наявності відповідного обладнання на борту ПС), наявність і ступінь обмерзання;

орнітологічну обстановку в районі аеродрому (полігону) і на маршруті польоту;

умови роботи на полігонах і майданчиках цільового призначення;

якість роботи засобів зв'язку і РТЗ польотів, фактичну висоту проходу дальнього привідного радіомаркерного маяка (далі - ДПРМ) та ближнього привідного радіомаркерного маяка (далі - БПРМ) на глісаді зниження;

ефективність гальмування на ЗПС.

20. Після виконання ПРП командир екіпажу - розвідника погоди доповідає про результати розвідки погоди командиру авіаційної частини (у присутності КрП на аеродромі і інженера-метеоролога (синоптика)), який з урахуванням фактичних даних про погоду, прогнозу погоди і фактичного рівня підготовки льотних екіпажів приймає рішення на виконання польотів за одним з варіантів Планової таблиці польотів.

21. Під час ПРП льотна перевірка засобів зв'язку, РТЗ та РЛЗ польотів повинна здійснюватися від автономних джерел електроживлення.

VI. Передпольотна підготовка до польотів

1. Передпольотна підготовка до польотів екіпажів ПС проводиться на аеродромі безпосередньо перед польотами з урахуванням метеорологічної, орнітологічної повітряної і наземної (морської) обстановок, які конкретно складаються на цей час.

2. Передпольотна підготовка до польотів льотних екіпажів включає:

передпольотний медичний контроль;

тренування в кабіні ПС;

передпольотні вказівки;

виконання необхідних розрахунків для конкретних умов польоту;

підготовку і перевірку захисного спорядження;

огляд і прийом ПС;

підготовку і перевірку робочих місць кабіни ПС до польоту.

3. Час, необхідний на передпольотну підготовку, встановлює командир, який організовує польоти.

4. Передпольотний медичний контроль зобов'язані пройти всі члени екіпажу та особи ГКрП.

5. Кожен член екіпажу у разі погіршення самопочуття зобов'язаний доповісти про це безпосередньому начальнику, а також лікарю (фельдшеру), який здійснює передпольотний медичний контроль.

6. Обсяг передпольотного медичного контролю визначається керівними документами з медичного забезпечення польотів ДА.

7. Передпольотні вказівки на польоти дає командир авіаційної частини (старший льотної зміни) після закінчення передпольотної ПРП.

8. На передпольотні

вказівки на польоти залучаються заступники командира авіаційної частини, командири авіаційних підрозділів, командири і штурмани екіпажів ПС, екіпаж - розвідник погоди, начальник метеослужби (інженер-метеоролог (синоптик)), черговий лікар (фельдшер), начальник зв'язку та РТЗ, начальник пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби (далі - ПР і ПДС), старший штурман (штурман) авіаційної частини, КрП на аеродромі, старший інженер польотів, начальник підрозділу ОК, командири частин (підрозділів) забезпечення і за необхідності інші посадові особи.

9. Дані, необхідні для передпольотних вказівок, попередньо наносяться на дошку інформації або відображуються на екрані (моніторі) за допомогою технічних засобів.

10. На передпольотних вказівках командир авіаційної частини приймає доповіді від заступників командира авіаційної частини, командирів авіаційних підрозділів, начальників служб авіаційної частини, відповідальних на ПУ (КП) авіації, командирів частин (підрозділів) забезпечення про готовність до польотів за напрямами діяльності та після заслуховування доповіді розвідника погоди і начальника метеослужби (інженера-метеоролога (синоптика)) приймає рішення на виконання польотів за одним з варіантів.

11. На передпольотних вказівках доводяться:

фактичні умови погоди на своєму і запасних аеродромах, полігонах;

очікувані умови погоди на льотну зміну на запасних аеродромах, маршрутах та зонах виконання польотів;

найбільш імовірні відхилення умов погоди від передбачених прогнозом при нестійкому характері умов погоди;

дані РРП;

дані про фактичну і очікувану орнітологічну обстановку;

пропозиції щодо заходів БзП в метеорологічному та орнітологічному відношенні;

варіант польотів;

час початку і закінчення польотів;

злітно-посадковий курс;

способи заходу на посадку;

повітряна, наземна (морська) і навігаційна обстановки в районі польотів (на маршрутах, полігонах, майданчиках цільового призначення) і особливості управління польотами, умови відходу від аеродрому і виходу на нього, точний час, заходи безпеки в штурманському відношенні та інші необхідні дані;

особливості використання засобів зв'язку та РТЗ польотів свого і запасних аеродромів, полігонів;

стан аеродрому;

умови запуску, руління, розташування технічних постів, майданчиків огляду авіаційного озброєння;

умови зльоту, заходу на посадку і посадки;

ешелон (висота) для виходу на аеродром ПС із засобами радіозв'язку, які відмовили;

місцезнаходження чергових повітряних та наземних пошуково-рятувальних сил і засобів, ступені їх готовності, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (під час польотів над водним простором додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні судна);

зміни в Плановій таблиці польотів;

особливості виконання польотних завдань і експлуатації ПС;

конкретні заходи безпеки, обмеження, обумовлені фактичними метеорологічними умовами і характером польотних завдань;

інші необхідні дані для успішного та безпечного проведення польотів.

12. Передпольотні вказівки повинні закінчуватися не пізніше ніж за 30 хвилин до початку польотів з таким розрахунком, щоб залишити екіпажам необхідний час для завершення їх підготовки до польоту, зайняття робочих місць в кабінах ПС, запуску двигунів, руління і зльоту в час, встановлений плановою таблицею польотів.

13. Передпольотні вказівки фіксуються за допомогою технічних засобів реєстрації (магнітофон, диктофон тощо).

14. Огляд, прийняття і перевірка готовності до польоту ПС, підготовка і перевірка робочих місць кабіни до наступного польотного завдання здійснюються екіпажами відповідно до КЛЕ ПС.

VII. Загальний порядок проведення польотів

1. Польоти дозволяється проводити за наявності не менше одного запасного аеродрому (при УМП - не менше двох) та готовності запасної посадкової смуги.

2. Польоти вертольотів без наявності запасного аеродрому дозволяється проводити в районі аеродрому в ПМУ та СМУ, а поза аеродромом - у ПМУ.

3. Польоти (льотна зміна) починаються(ється) і закінчуються(ється) у встановлений Плановою таблицею польотів час.

4. Під час проведення польотів у декілька

льотних змін між ними повинна бути перерва не менше 1 години, необхідна для підготовки аеродрому до польотів у наступну льотну зміну.

5. Перед початком польотів (льотної зміни) КрП на аеродромі отримує доповідь осіб ГКрП з їх робочих місць про готовність до безпосереднього керівництва польотами, дає команди на підйом авіаційного прапора на сигнальній щоглі командно-диспетчерського пункту (далі - КДП), пуск двох зелених сигнальних ракет та на запуск двигуна(ів) першому ПС, яке планується до зльоту.

6. Після закінчення польотів (льотної зміни) (після зарулювання ПС на стоянку і вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинтів) за командою КрП на аеродромі проводиться спуск авіаційного прапора і пуск двох червоних сигнальних ракет.

7. У разі зміни маршрутів, полігона та інших умов виконання завдання, а також у разі невідповідності метеорологічних умов рівню підготовки льотних екіпажів і завданням, які виконуються, початок польотів може бути перенесений на більш пізній термін. У цьому випадку закінчення польотів може бути перенесене з дозволу вищестоящого командира (керівника), але не більше ніж на 2 години.

8. Польоти проводяться відповідно до Планової таблиці польотів.

9. Усі зміни польотних завдань екіпажам вносяться до Планової таблиці польотів, доводяться до командирів екіпажів, осіб ГКрП і старшого інженера польотів (у разі необхідності).

10. Під час зміни метеорологічних умов у процесі льотної зміни і наближення їх значень до граничних для даного варіанта Планової таблиці польотів командир авіаційної частини (старший льотної зміни) зобов'язаний прийняти рішення щодо продовження (припинення) польотів або переходу до польотів за іншим варіантом Планової таблиці польотів.

11. Під час переходу до польотів за іншим варіантом Планової таблиці польотів польоти припиняються, надаються передпольотні вказівки про порядок їх подальшого проведення. У випадку переходу від польотів у ПМУ до польотів у СМУ подальше продовження польотів починається з повітряної дорозвідки погоди.

12. Рішення про припинення польотів на аеродромі може приймати КрП на аеродромі з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни).

13. Рішення про припинення польотів на полігоні може приймати КрП на полігоні з подальшою доповіддю командиру авіаційної частини (старшому льотної зміни) та КрП на аеродромі.

14. Час між закінченням польотів за одним варіантом Планової таблиці польотів і початком польотів за другим варіантом повинен становити не менше 30 хвилин.

15. Порядок проведення польотів у районі аеродрому, одночасних польотів ПС різних типів з одного аеродрому визначається ІВП у районі аеродрому. Змінювати встановлений цією інструкцією порядок виконання польотів у районі аеродрому дозволяється тільки командирам екіпажів ПС, які заходять на вимушену (екстрену) посадку з дозволу КрП на аеродромі.

16. При одночасних польотах ПС різних типів з одного аеродрому розробляються відповідні заходи БзП: режими польоту, безпечні часові інтервали, порядок ешелонування, радіолокаційного контролю тощо.

17. Під час виконання одночасних польотів ПС різних ЦОВВ, установ та організацій, прийом і випуск поодиноких ПС, керівництво екіпажами на аеродромі здійснюються на єдиних каналах управління.

18. При зльоті під час одночасних польотів ПС різних типів мають перевагу ПС (у наведеній послідовності):

1) які вилітають для виконання бойового завдання та по тривозі;

2) які вилітають для виконання завдань (у тому числі під час перевірок бойової готовності) щодо відбиття ударів засобів повітряного нападу, запобігання і припинення порушень державного кордону та суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні або збройного нападу на територію України, а також припинення протиправних дій ПС, які можуть використовуватися для вчинення терористичних актів у повітряному просторі України, в тому числі в навчальних цілях;

3) які вилітають для пошуку й надання допомоги екіпажам повітряних та морських суден, що зазнають лиха;

4) які вилітають для надання допомоги населенню при стихійних лихах, аваріях, аварійних ситуаціях та в інших

випадках, що загрожують життю та здоров'ю людей;

5) які виконують польоти за договором "Відкрите небо";

6) які виконують одне загальне завдання;

7) які мають обмеження за часом роботи двигуна на землі;

8) які мають обмежений запас пального для виконання польотного завдання;

9) які мають на борту пасажирів;

10) більш швидкісні перед менш швидкісними;

11) які вилітають у більш тривалий політ.

19. При посадці під час одночасних польотів ПС різних типів мають перевагу ПС (у наведеній послідовності):

1) які виконують вимушену (екстрену) посадку;

2) які мають обмежений запас пального;

3) на борту яких перебувають особи, що потребують термінової медичної допомоги;

4) командири екіпажів яких у разі погіршення метеорологічних умов не підготовлені до польотів в очікуваних метеорологічних умовах;

5) які виконують польоти за договором "Відкрите небо";

6) які виконують політ у складі групи;

7) які мають на борту пасажирів.

20. Під час підготовки ПС на МС (технічних позиціях), буксирування з укриттів (в укриття), із МС (технічних позицій), а також під час запуску двигунів застосовуються Сигнали регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі (додаток 7).

21. Запуск двигуна(ів) на аеродромі без дозволу КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС) забороняється.

22. Руління і буксирування ПС по аеродрому в період проведення польотів без дозволу КрП на аеродромі забороняються.

23. Запуск двигуна(ів) ПС проводиться за командою КрП на аеродромі (чергового по прийому і випуску ПС) або без його команди (тільки під час польотів з обмеженим використанням засобів зв'язку) з дотриманням заходів безпеки.

24. Забороняється запускати двигун(и) у разі:

1) відсутності засобів пожежогасіння;

2) без гальмівних колодок під колесами шасі (крім вертольотів);

3) несправності гальмівної системи ПС та без використання стоянкового гальма;

4) якщо струмінь газу від двигуна(ів) може пошкодити інші ПС або обладнання аеродрому;

5) якщо командир екіпажу не переконався, що команда на запуск доведена та зрозуміла всім членам екіпажу.

25. Рух ПС, автомобілів та інших транспортних засобів попереду і позаду ПС з працюючим двигуном повинен проводитися на відстані, яка забезпечує безпеку руху та виключає потрапляння сторонніх предметів, пилу (снігу) в працюючий двигун.

26. Перед вирулюванням командир екіпажу (групи) зобов'язаний:

переконатися в готовності екіпажу (групи) до вильоту;

встановити радіозв'язок з КрП і екіпажами групи, який підтримується з моменту запуску до моменту вимкнення двигуна(ів) (зупинки гвинтів) після закінчення польоту. За відсутності двостороннього радіозв'язку виліт забороняється;

перевірити дію гальм, переконатися у відсутності на РД або ЗПС перешкод (сторонніх предметів). Вирулювання з несправними гальмами або у разі наявності перешкод (сторонніх предметів) на маршруті руління забороняється.

27. Командир екіпажу витримує швидкість руління залежно від стану РД, наявності перешкод, польотної маси ПС та умов видимості, але не більше швидкості, встановленої КЛЕ ПС. Руління поблизу перешкод і МС ПС проводиться на швидкості, яка забезпечує негайну зупинку ПС під час гальмування.

28. У випадку руління (особливо легких ПС) під час сильного вітру, у разі поганого стану РД (ґрунту) або на вимогу командира екіпажу проводиться супровід ПС, яке рулить.

29. Відповідальність за безпеку руління у всіх випадках несе командир екіпажу. Супроводжуючий відповідає за правильність подання команд відповідно до Сигналів регулювання аеродромного руху.

30. У разі незадовільного стану РД і МС ПС здійснюється буксирування. Швидкість буксирування визначається КЛЕ ПС. На місці командира ПС перебуває льотчик або технік ПС.

31. Одночасне руління декількох ПС в одному напрямку проводиться на інтервалах і дистанціях, які виключають потрапляння в двигуни сторонніх предметів, пилу (снігу), піднятих ПС, яке рулить попереду.

32. Обгін ПС, яке виконує руління, забороняється.

33. Якщо напрямки руління ПС перетинаються, екіпаж, який бачить справа інше ПС, яке рулить, повинен зупинитися і пропустити його.

34. Під час руління назустріч

один одному кожний командир екіпажу зобов'язаний зменшити швидкість руління до мінімальної і триматися правої сторони, щоб ПС розійшлися лівими бортами.

35. Зустрічне руління допускається, якщо відстань між кінцями крил літаків не менше 5 м (для вертольотів - не менше одного діаметра несучого гвинта між кінцями лопатей) та лише на прямолінійній ділянці РД.

36. Перетинання ЗПС ПС, яке рулить (буксирується), під час польотів проводиться тільки з дозволу та за командою КрП на аеродромі.

37. Команда на припинення руління подається по радіо або Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі. За цією командою командир екіпажу зобов'язаний негайно припинити руління та чекати на подальші вказівки.

38. Для зльоту та посадки ПС на ЗПС аеродрому встановлюється єдиний напрямок.

39. Під час визначення напрямку зльоту та посадки враховуються типи ПС, швидкість та напрямок вітру відносно ЗПС, довжина ЗПС, схема польотів ПС над аеродромом та наявність засобів зв'язку та РТЗ польотів.

40. Вирулювання на ЗПС і зліт проводять з дозволу КрП на аеродромі або ПКрП на аеродромі, який подається по радіо або відповідними Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

41. Зліт поодиноких ПС або груп ПС проводиться у часових інтервалах, вказаних у Плановій таблиці польотів і встановлених ІВП у районі аеродрому.

42. Зліт виконується відповідно до КЛЕ ПС.

43. Забороняється злітати у випадках, якщо:

1) на ЗПС знаходяться інші ПС або перешкоди;

2) ПС, яке заходить на посадку, відходить на друге коло;

3) виявлені несправності ПС, двигуна(ів) і обладнання;

4) швидкість вітру (його бокова складова відносно ЗПС) перевищує встановлену КЛЕ ПС;

5) командир екіпажу вертольота не спостерігає поверхню майданчика;

6) у випадках, коли не забезпечується безпека зльоту.

44. При наборі висоти проліт вертольота над перешкодами дозволяється з перевищенням не менше 5 м, а над ПС, які знаходяться на землі, - з перевищенням не менше 50 м.

45. Командир екіпажу вертольота при виконанні завдань з використанням посадкових майданчиків зобов'язаний підтримувати радіозв'язок з КрП на аеродромі (ПУ найближчого аеродрому) та інформувати його про своє місцезнаходження, хід роботи, розрахунковий час посадки і зльоту та про тимчасове припинення зв'язку.

46. Посадка ПС проводиться з дозволу КрП (ПКрП) на аеродромі, який подається по радіо або відповідними Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

47. Командир екіпажу, перебуваючи на посадковій прямій, зобов'язаний припинити зниження та відійти на друге коло (виконати повторний захід), якщо:

1) спостерігаються НЯП або скупчення птахів, які становлять загрозу для виконання посадки;

2) до висоти прийняття рішення не було встановлено необхідний візуальний контакт з орієнтирами для продовження заходу на посадку або якщо положення ПС у просторі чи параметри його руху не забезпечують безпеку посадки;

3) у повітряному просторі або на ЗПС з'явилися перешкоди, які загрожують БзП (посадки);

4) за командою КрП (ПКрП) на аеродромі.

48. Зліт та посадка ПС без дозволу органів УПР (ОПР) аеродрому (КрП (ПКрП) на аеродромі) забороняються, за винятком випадку, коли на аеродромі орган УПР (ОПР) не передбачений.

49. Посадка ПС в метеорологічних умовах, які не відповідають (нижче) мінімуму командира ПС (аеродрому), забороняється, за винятком, коли командир ПС приймає остаточне рішення на посадку у випадку явної загрози БзП або з метою врятування життя людей, які перебувають на борту ПС (при неможливості посадки на запасному аеродромі).

50. У разі необхідності вимушеної (екстреної) посадки на аеродром командир екіпажу зобов'язаний доповісти КрП та виконати за його вказівкою вихід на аеродром і захід на посадку способом, який забезпечує безпечну посадку за мінімальний час.

51. Екіпажі, які перебувають у повітрі, зобов'язані звільнити для ПС, яке виконує вимушену (екстрену) посадку, маршрут (висоту) заходу на посадку і обмежити свій радіообмін.

52. Вимагати вимушену (екстрену) посадку дозволяється командиру екіпажу тільки у випадку крайньої необхідності.

53. Після посадки

командир екіпажу зобов'язаний без затримки звільнити ЗПС та доповісти про це органу УПР (ОПР) аеродрому.

54. Посадка на запасну ЗПС проводиться з дозволу КрП (ПКрП) на аеродромі у випадках, які передбачені польотними завданнями, а також за вказівкою КрП в аварійних ситуаціях.

55. Заборона посадки подається екіпажам по радіо та/або Сигналами регулювання дій екіпажу повітряного судна на землі.

VIII. Розбір польотів

1. Види розбору польотів

1. Розбір польотів поділяється на міжпольотний, попередній і повний.

2. Для розбору використовуються:

дані бортових і наземних ЗОК;

доповіді членів екіпажу, які виконували польотне завдання;

результати особистих спостережень командира, перевіряючого (інспектора, інструктора);

доповіді КрП на аеродромі, інших осіб ГКрП та керівного складу інженерно-авіаційної служби (далі - ІАС).

2. Міжпольотний розбір польотів

1. Міжпольотний розбір польотів проводиться безпосередніми командирами (інструкторами) з членами екіпажу ПС у процесі льотної зміни.

2. Міжпольотний розбір польотів проводиться з метою виключення повторення помилок у техніці пілотування, повітряній навігації, бойовому застосуванні, льотно-тактичній підготовці та експлуатації систем і обладнання ПС, які допущені членами екіпажів під час виконання польотних завдань, а також попередження випуску в наступний політ непідготовлених екіпажів.

3. Попередній розбір польотів

1. Попередній розбір польотів проводить командир авіаційної частини (старший льотної зміни) після закінчення льотної зміни з метою підведення попередніх підсумків польотів, який надає вказівки керівному складу авіаційної частини і частин (підрозділів) забезпечення щодо усунення недоліків в організації та проведенні польотів, оцінює роботу частин (підрозділів) забезпечення, визначає інциденти та надає вказівки на їх розслідування, визначає порядок підготовки і проведення повного розбору польотів.

2. У попередньому розборі беруть участь заступники командира авіаційної частини, командири авіаційних підрозділів, командири частин (підрозділів) забезпечення, старший інженер польотів, черговий з аеродромно-технічного забезпечення (далі - АТЗ) польотів, черговий по зв'язку та РТЗ польотів, КрП на аеродромі, начальник СБП, старший штурман, начальник ПВТП, інженер-метеоролог (синоптик), начальник підрозділу ОК і за необхідності інші посадові особи авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення.

3. Командир авіаційної частини (старший льотної зміни) заслуховує доповіді:

1) командирів авіаційних підрозділів - про виконання планової таблиці польотів, причини невиконання польотних завдань, недоліки та порушення, допущені особовим складом під час виконання польотів;

2) начальника підрозділу ОК - про результати аналізу бортових ЗОК та недоліки в їх використанні;

3) старшого інженера польотів - про відмови систем і обладнання ПС, порушення правил їх експлуатації та заходів безпеки, якість АТЗ польотів і причини затримки виходу ПС у політ, небезпечні фактори і події, які класифікуються як інциденти (у разі наявності);

4) КрП на аеродромі - про кількість виконаних польотів і загальний наліт, недоліки у керівництві польотами, порушення порядку використання повітряного простору та режиму польотів, помилки льотчиків під час виконання польотних завдань, а також про якість метеорологічного, радіолокаційного, аеродромно-технічного, радіотехнічного забезпечення польотів та зв'язку, небезпечні фактори і події, які класифікуються як інциденти (у разі наявності);

5) начальника СБП (у разі відсутності вказаної посадової особи у штаті авіаційної частини - посадову особу, відповідальну за здійснення заходів із забезпечення БзП) - про небезпечні фактори і випадки, які мали місце під час проведення польотів та можуть бути визначені як інциденти (у разі наявності);

6) інших посадових осіб (у разі необхідності).

4. На попередньому розборі польотів командир авіаційної частини:

підводить попередні підсумки льотної зміни;

приймає рішення щодо класифікації небезпечних факторів і випадків як інцидентів та дає вказівки щодо організації їх розслідування (у разі

наявності);

дає вказівки керівним посадовим особам авіаційної частини, командирам частин (підрозділів) забезпечення щодо усунення недоліків в організації та проведенні польотів;

оцінює роботу ІАС, метеопідрозділу і частин (підрозділів) забезпечення;

визначає зміст, порядок підготовки та проведення повного розбору польотів в авіаційній частині та підрозділах.

5. Усі зауваження командира авіаційної частини, а також оцінки якості видів забезпечення польотів заносяться до Журналу попереднього розбору польотів.

4. Повний розбір польотів

1. Повний розбір польотів проводиться в авіаційній частині та в її підрозділах.

2. В авіаційному підрозділі повний розбір польотів з льотними екіпажами проводить командир авіаційного підрозділу після кожної льотної зміни із залученням за необхідності осіб ГКрП.

3. В авіаційній частині повний розбір польотів проводить командир авіаційної частини з льотними екіпажами та особами ГКрП після проведення командирських польотів, польотів в одну льотну зміну двох і більше авіаційних підрозділів (ескадрилій), а також за своїм рішенням. У разі необхідності до розбору польотів можуть залучатися інші фахівці авіаційної частини та частин (підрозділів) забезпечення.

4. Повний розбір польотів з іншими членами екіпажів за спеціальностями проводять їх безпосередні начальники.

5. Матеріали до повного розбору польотів в авіаційній частині під керівництвом начальника штабу авіаційної частини готують:

1) заступник командира авіаційної частини - щодо організації і проведення попередньої і передпольотної підготовок, підсумків виконання поставлених завдань, якості керівництва польотами, результатів аналізу і узагальнення даних ОК з техніки пілотування, повітряної навігації, бойового застосування, які надані командирами авіаційних підрозділів, старшим штурманом, начальником ПВТП та керівниками польотів;

2) заступник командира авіаційної частини з льотної підготовки (роботи) - щодо якості виконаних польотних завдань льотними екіпажами авіаційної частини з аналізом даних ОК;

3) начальник штабу авіаційної частини - щодо якості і своєчасності забезпечення польотів, організації управління польотами;

4) заступник командира авіаційної частини з тилу - щодо якості АТЗ польотів;

5) заступник командира авіаційної частини з ІАС - щодо підготовки і експлуатації ПС екіпажами і ІТС з аналізом даних ОК, відмов ПС та їх причин;

6) заступник командира авіаційної частини з виховної роботи (по роботі з особовим складом) - щодо організації морально-психологічного забезпечення (далі - МПЗ) у період організації та проведення польотів та з інших питань за вказівкою командира;

7) начальник СБП авіаційної частини - щодо недоліків, порушень (упущень) при проведенні, керівництві і забезпеченні польотів, дотримання заходів БзП, небезпечних факторів і інцидентів, які були виявлені;

8) старший штурман авіаційної частини - щодо якості повітряної навігації, бомбометань і пусків керованих ракет з аналізом даних ОК;

9) начальник ПВТП авіаційної частини - щодо якості виконання повітряних боїв, стрільб, пусків ракет по повітряних цілях з аналізом даних ОК;

10) начальник радіоелектронної боротьби (далі - РЕБ) авіаційної частини - щодо результатів польотних завдань з використанням РЕБ (з аналізом даних ОК);

11) начальник розвідки авіаційної частини - щодо результатів виконання польотних завдань на повітряну розвідку з аналізом отриманих матеріалів повітряної розвідки та якості обробки носіїв розвідувальної інформації фахівцями авіаційної частини;

12) начальник зв'язку та РТЗ польотів авіаційної частини - щодо якості роботи засобів зв'язку, РТЗ та РЛЗ польотів та їх розрахунків, ведення радіообміну;

13) командири авіаційних підрозділів - щодо якості виконання польотних завдань льотними екіпажами, помилок, порушень, дотримання заходів БзП та інцидентів;

14) КрП на аеродромі - щодо дій осіб ГКрП, якості виконання зльотів і посадок, недоліків у забезпеченні польотів, авіаційних інцидентів, дотримання дисципліни і порядку особовим складом;

15) КрП на полігоні - щодо дій екіпажів на полігоні та результатів виконання польотних завдань

на полігоні, дотримання заходів БзП;

16) начальник ПР і ПДС авіаційної частини - щодо організації ПРЗ, випадків застосування аварійно-рятувального майна і спеціального спорядження;

17) начальник медичної служби авіаційної частини - щодо організації та додержання режиму праці, відпочинку і харчування авіаційного персоналу.

6. При проведенні повного розбору польотів:

підводяться підсумки виконання завдань, визначених на польоти;

оцінюється якість польотів за видами льотної підготовки;

аналізуються недоліки, порушення, помилки, які допущені особовим складом;

проводиться розбір інцидентів (у разі завершення їх розслідування до початку повного розбору польотів);

оцінюється якість організації і проведення польотів;

відзначаються екіпажі, які виконали польотні завдання з високою якістю;

надаються вказівки щодо усунення виявлених недоліків і використання досвіду льотної роботи передових екіпажів (підрозділів);

розглядаються інші питання, спрямовані на підвищення якості льотної підготовки і БзП.

7. Повний розбір польотів у ВНЗ організовується згідно із службовими документами з організації і проведення льотного навчання в ВНЗ.

8. Звітний матеріал повного розбору польотів зберігається у місці, визначеному командиром авіаційної частини, протягом наступного календарного року.

IX. Особливості виконання окремих видів польотів

1. Особливості виконання повітряних перевезень, перельотів і перегонки

1. Порядок виконання повітряних перевезень встановлюється Положенням про перевезення державною авіацією України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 25 червня 2013 року N 425, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 липня 2013 року за N 1195/23727, а особливості організації перельотів і перегонки ПС - цими Правилами.

2. Завдання екіпажу(ам) на повітряне перевезення (переліт, перегонку) визначає командир авіаційної частини. Постановка завдання та підготовка екіпажу(ів) проводяться відповідно до глави 4 розділу IV цих Правил в обсязі, необхідному для виконання визначеного завдання. Підготовку до польотів одиночних екіпажів проводить їх безпосередній начальник, а груп - посадова особа, яка призначається командиром авіаційної частини.

3. Право зміни польотного завдання екіпажу надається тільки командиру авіаційної частини, який затвердив польотне завдання екіпажу.

4. Командир, який організовує переліт (перегонку) ПС, враховує таке:

перельоти (перегонки) ПС виконуються вдень і вночі за метеорологічних умов, визначених для конкретного типу ПС, з урахуванням рівня підготовки і натренованості льотних екіпажів та за наявності не менше одного запасного аеродрому (при мінімумі погоди - не менше двох);

перельоти (перегонки) вертольотів без наявності запасного аеродрому дозволяються тільки в ПМУ;

переліт (перегонка) ПС виконується одиночно або групою за рішенням керівника ОУА ЦОВВ та ЗСУ;

перельоти (перегонки) ПС екіпажами, які допущені до перельотів (перегонки) тільки вдень, повинні починатися через 30 хвилин після сходу і закінчуватися за 30 хвилин до заходу сонця;

для екіпажів, які допущені до перельотів (перегонки) вночі, перельоти (перегонки) починаються і закінчуються за рішенням старшого групи екіпажів (командира одиночного ПС) без перевищення стартового часу.

5. У разі зміни польотного завдання на аеродромі проміжної посадки екіпажі проходять необхідну додаткову підготовку до польотів і контроль готовності (крім екіпажів транспортних ПС) у старшого штурмана і начальника зв'язку авіаційної частини, яка забезпечує переліт (перегонку) ПС. Результати контролю заносяться в Лист контролю готовності до перельоту (додаток 8), який видається командиру екіпажу на аеродромі проміжної посадки. Заступником командира з ІАС (старшим інженером) авіаційної частини, яка забезпечує переліт (перегонку) ПС, в Листі контролю готовності до перельоту також ставиться відмітка про перевірку готовності ПС до вильоту.

6. Командир екіпажу транспортного ПС у випадку зміни польотного завдання організовує відповідну підготовку членів екіпажу та особисто здійснює контроль їх готовності до польоту. Про готовність екіпажу до

польоту він доповідає на КП (ПУ), який передав йому вказівки на зміну завдання, і повідомляє авіаційного диспетчера аеродрому. Авіаційний диспетчер доповідає про готовність екіпажу до польоту старшому авіаційному начальнику аеродрому. Зміни завдання заносяться в Польотний лист авіаційним диспетчером одночасно з відміткою про дозвіл на використання повітряного простору.

7. Медичний контроль екіпажів з відміткою в Листі контролю готовності до перельоту проводиться перед вильотом не раніше ніж за 2 години до вильоту і дозволяє екіпажу виконання завдання протягом стартового часу.

8. За рішенням старшого авіаційного начальника аеродрому проміжної посадки можуть проводитись контроль готовності до польоту та медичний контроль будь-якого екіпажу, який виконує переліт.

9. Здійснивши посадку на аеродромі, командир екіпажу ПС прибуває на КДП до осіб органу УПР (ОПР) або авіаційного диспетчера аеродрому, здає на зберігання польотні (суднові) документи (за необхідності), підтверджує (подає) особам органу УПР (ОПР) або диспетчеру аеродрому заявку на подальший політ та його забезпечення, здає ПС під охорону (за необхідності). Усі польотні (суднові) документи, які здані на зберігання, повертаються командиру екіпажу ПС на його вимогу, а Польотний лист - після отримання дозволу на продовження польоту.

10. Перегонка ПС здійснюється на підставі вказівок керівників ОУА ЦОВВ та начальників штабів Командувань видів ЗСУ і виконується особовим складом авіаційної частини, якій належать ПС. У разі відсутності в авіаційній частині, яка отримує ПС, підготовленого особового складу для приймання ПС і виконання перегонки, за рішенням керівників ОУА ЦОВВ і ЗСУ виділяються ІТС і екіпажі від інших авіаційних частин. У випадках поставок державних ПС на експорт з організації або установи їх обслуговування на аеродромах проміжних посадок здійснюється супроводжуючими бригадами організації або установи.

11. Підготовка екіпажів і контроль готовності до виконання перегонки ПС здійснюються в авіаційній частині, до якої вони належать. При перегонці групи ПС командир авіаційної частини призначає старшого групи, яка виконує перегонку ПС, а саме - старшого групи перегонки.

12. Командир авіаційної частини (керівник організації або установи), який здає (передає) ПС, забезпечує розміщення, харчування і відпочинок екіпажів, які виконують перегонку ПС, та ІТС, який здійснює прийом ПС. Крім того, він організує:

вивчення екіпажами ПС і ІТС особливостей конструкції, експлуатації і техніки пілотування ПС, які передаються (приймаються), з урахуванням проведених змін за серіями (модифікаціями) ПС;

проведення з екіпажами тренувань у кабінах ПС;

вивчення льотними екіпажами особливостей виконання польотів у районі аеродрому, перевірку їх знань порядку ведення радіообміну, відходу від аеродрому і виходу на маршрут перегонки;

контроль готовності екіпажів до перегонки;

вивчення льотними екіпажами метеорологічних умов по маршруту перегонки;

медичний контроль екіпажів перед вильотом;

доведення інформації про базування, кількість, типи, ступені готовності чергових пошуково-рятувальних сил і засобів на ділянках маршруту перегонки і порядку їх виклику.

13. Під час отримання ПС з іншої авіаційної частини (організації або установи) екіпажі виконують на кожному з них ознайомлювальний політ після прийому ПС ІТС.

14. Ознайомлювальний політ виконується в районі аеродрому вдень при метеорологічних умовах, не нижчих за метеоумови, які визначені у програмі (типовій програмі) ознайомлювального польоту і для льотного екіпажу на перегонку ПС.

15. Завдання на ознайомлювальний політ розробляє старший групи перегонки (для одиночного екіпажу - командир екіпажу) спільно із заступником командира авіаційної частини по ІАС, керівником організації або установи, яка здає ПС, в обсязі, який не перевищує обсяг програм (типових програм) ознайомлювального польоту.

16. Підготовку екіпажів до ознайомлювального польоту здійснює старший групи перегонки (командир екіпажу), а підготовку старшого групи (одиночного екіпажу) і контроль готовності всієї групи (екіпажу) організовує командир авіаційної

частини (керівник організації або установи), який здає ПС.

17. Дозвіл на ознайомлювальний політ надає посадова особа, яка здійснює контроль готовності екіпажів до польоту. Після ознайомлювального польоту проводиться дешифрування матеріалів бортових ЗОК. Результати польоту і висновок командира екіпажу про справність ПС заносяться у формуляр ПС та картку ознайомлювального польоту.

18. Передпольотна підготовка екіпажів, які здійснюють перегонку ПС з аеродрому авіаційної частини (організації або установи), яка здає ПС, організовується командиром цієї авіаційної частини (керівником цієї організації або установи), а в разі вильоту з проміжного аеродрому - старшим авіаційним начальником аеродрому.

19. Командир авіаційної частини (керівник організації або установи), який здає ПС, несе відповідальність за підготовку ПС до перегонки та за політ до першої посадки. Після проведення контролю готовності ПС і екіпажів до перегонки ПС він ставить у Польотному листі кожного екіпажу відмітку про дозвіл на виліт.

20. Для перегонки ПС виділяються підготовлені льотчики (штурмани) не нижче 2-го класу, які допущені до польотів на даному типі ПС і не мають перерви у польотах у відповідних метеорологічних умовах.

2. Особливості виконання обльотів повітряних суден

1. Обліт ПС в авіаційній частині організовується відповідно до нормативних документів з організації інженерно-авіаційного забезпечення (далі - ІАЗ) та діючої експлуатаційної документації.

2. Обліт ПС виконується вдень за програмою обльоту. Поєднувати обліт АТ з виконанням інших завдань забороняється.

3. До обльоту ПС допускаються льотчики і штурмани (на ПС з подвійним управлінням - командири і штурмани екіпажів) не нижче 2-го класу, які пройшли спеціальну підготовку, здали заліки, допущені до польотів за програмами обльоту та не мають перерв у польотах у відповідних метеорологічних умовах.

4. Метеорологічні умови, при яких дозволяється виконувати обліт ПС, з урахуванням характеру завдання і рівня підготовки екіпажу, визначає командир авіаційної частини відповідно до програми обльоту, але не нижче мінімуму, встановленого ІВП на даному аеродромі, та метеорологічних умов, які наведені у додатку 9 до цих Правил.

5. Обліт ПС після усунення несправностей пілотажно-навігаційних приладів і несправностей, які впливають на стійкість і керованість ПС, виконується тільки в ПМУ.

6. У день обльоту подальше використання цього ПС для польотів допускається не раніше ніж через 2 години після обльоту за умов повного виконання на ньому встановлених робіт, оформлення та затвердження документації.

3. Особливості виконання польотів над водною поверхнею

1. Під час польотів над водною поверхнею, коли відстань до берега перевищує дальність планерування з двигуном(ами), який (які) відмовив(ли), а також коли траєкторія зльоту або заходу на посадку не виключає можливості вимушеного приводнення, всі члени екіпажу ПС зобов'язані бути у висотних морських рятувальних комплектах (далі - ВМРК) або в рятувальних авіаційних жилетах (поясах), а при перевезенні пасажирів ПС повинні бути оснащені рятувальними жилетами або рівноцінними індивідуальними плавзасобами на кожного пасажира, який перебуває на борту.

2. У всіх випадках, коли тривалість польоту від берега перевищує 30 хвилин, ПС незалежно від типу оснащуються індивідуальними і груповими рятувальними засобами, укомплектованими аварійно-рятувальним обладнанням та засобами життєзабезпечення, у кількості, достатній для розміщення всіх пасажирів і членів екіпажу.

3. Польоти за правилами візуальних польотів (далі - ПВП) поблизу берегової лінії виконуються на безпечних висотах (ешелонах) польоту з урахуванням максимальних перевищень рельєфу місцевості у смузі по 10 км в обидва боки від осі маршруту.

4. На аеродромах, де посадка ПС проводиться з боку моря або зліт виконується у бік моря, виділяються пошукові і рятувальні сили й засоби, які під час польотів повинні знаходитися в готовності до негайного проведення ПРР.

5. Порядок забезпечення екіпажів і пасажирів ПС індивідуальними і груповими рятувальними плавзасобами, а також правила користування ними

визначаються діючими нормативно-правовими актами ОУ ЦОВВ та ЗСУ.

4. Особливості виконання польотів з надводного корабля, який має злітно-посадкову палубу

1. Для кожного надводного корабля, який має злітно-посадкову палубу (далі - НКзЗПП), розробляється ІВП з корабля, яка затверджується командувачем ВМС ЗСУ. У цій інструкції визначаються функціональні обов'язки всіх осіб ГЗП та доповнення до функціональних обов'язків осіб ГКрП залежно від проекту НКзЗПП.

2. Дії особового складу корабля із забезпечення польотів визначаються відповідно до вимог бойових та повсякденних розкладів.

3. Організація польотів з НКзЗПП визначається службовими документами з бойової та повсякденної діяльності корабельної авіації ВМС ЗСУ та ІВП з корабля даного типу.

4. Район польотів корабельної авіації у відкритому морі вибирається з урахуванням маршруту плавання (району маневрування) НКзЗПП та меж територіальних вод іноземних держав, розташування повітряних трас, заборонених зон та інших обмежень.

5. Усі польоти (перельоти) ПС з НКзЗПП виконуються відповідно до встановленого порядку для наземних аеродромів.

6. У випадку перебування НКзЗПП поза межами зони відповідальності КП ВМС ЗСУ заявки на польоти не подаються, а план польотів на період (тиждень, добу) доповідається відповідним органам військового управління та ПУ, під керівництвом якого постійно або тимчасово перебуває НКзЗПП.

7. Рішення на проведення польотів приймає командир НКзЗПП залежно від завдань, які визначені для корабля, очікуваних гідрометеорологічних умов, повітряної і орнітологічної обстановок у районі плавання (маршруту переходу), рівня підготовки льотних екіпажів та осіб ГКрП, стану корабельних ПС і авіаційно-технічних засобів корабля (далі - АТЗК).

8. На основі прийнятого рішення на проведення польотів командир корабля визначає завдання командиру авіаційної групи (далі - АГ) НКзЗПП, заступнику командира корабля з авіації, командирам бойових частин (далі - БЧ) корабля та начальникам служб корабля на виконання польотів.

9. Після отримання завдання від командира корабля командир АГ визначає і проводить заходи щодо організації польотів.

10. Для проведення польотів на кожну льотну зміну складається Планова таблиця польотів, яка підписується командиром АГ і затверджується командиром корабля.

11. Під час організації польотів проводиться підготовка льотних екіпажів, осіб ГКрП та ГЗП, корабельних ПС і АТЗК відповідно до вимог службових документів.

12. Підготовку до польотів польотної палуби, механізованих засобів забезпечення зльоту і посадки корабельних ПС, світлотехнічного обладнання польотної палуби, засобів технічного обслуговування і забезпечення базування корабельних ПС, системи зберігання, підготовки і подачі авіаційного озброєння на кораблі організовують командири авіаційної БЧ (БЧ-6), візуальних (оптичних) систем забезпечення польотів (БЧ-6, БЧ-7).

13. Підготовку до польотів корабельних автоматизованих систем бойового управління та наведення корабельних ПС, радіотехнічних і телевізійних засобів забезпечення польотів організовує командир радіотехнічної БЧ (БЧ-7).

14. Підготовку до польотів засобів обміну інформацією з корабельними ПС, радіозв'язку, гучномовного зв'язку і документування організовує командир БЧ зв'язку (БЧ-4).

15. Підготовку до польотів засобів видачі навігаційної інформації організовує командир штурманської БЧ (БЧ-1).

16. Підготовку до польотів льотних екіпажів і корабельних ПС організовує командир АГ.

17. Підготовку до польотів осіб ГКрП та ГЗП організовує заступник командира корабля з авіації (командир АГ).

18. Підготовку до польотів групи управління авіацією в зоні бойових дій організовує заступник командира з'єднання з авіації.

19. На кораблях, де авіаційна БЧ (БЧ-6) відсутня, підготовку до польотів АТЗК організовує старший помічник командира корабля.

20. Світлотехнічне і світлосигнальне обладнання повинні забезпечувати надійну видимість корабля та злітно-посадкових майданчиків під час польотів вдень і вночі в ПМУ та СМУ, а під час зльоту вночі - освітлення поверхні моря по курсу зльоту.

21. Польоти з НКзЗПП виконуються тільки за

наявності готових до застосування штатних аварійно-рятувальних засобів.

22. Запуск і опробування двигуна(ів) ПС дозволяється проводити тільки командиру екіпажу ПС.

5. Особливості виконання польотів амфібійних повітряних суден

1. Польоти амфібійних повітряних суден (далі - АПС) проводяться з наземної або водної поверхні (аеродромів, злітно-посадкових майданчиків, гідромайданчиків).

2. Зліт і посадка на водну поверхню з метою навчання і тренування екіпажів проводяться відповідно до вимог КБП. Межі акваторії аеродрому встановлюються з урахуванням забезпечення безпеки зльоту і посадки і позначаються обмежувальними буями і віхами (вночі - вогнями).

3. Місця, небезпечні для руління, зльоту і посадки, безпосередньо прилеглі до ЗПС і якірної стоянки, повинні бути позначені. Під час приливів і відливів позначення ставляться на малу воду.

4. Аеродром на час польотів закривається для проходу кораблів і плавучих засобів.

5. Напрямок, звідки можлива поява на ЗПС кораблів та інших плавзасобів у період польотів, повинен контролюватися КрП на аеродромі або ПКрП, а за необхідності спеціально виділеними катерами із засобами сигналізації і зв'язку.

6. Огляд акваторії повинен проводитись посадовими особами інженерно-аеродромної служби (далі - ІАерС) і служби руху за 1 годину до початку польотів, а також перед вильотом або посадкою АПС з метою очищення акваторії від сторонніх предметів, які можуть перешкоджати рулінню АПС або злітно-посадковим операціям. Результати огляду фіксуються в Журналі обліку стану та готовності аеродрому до польотів.

7. На період польотів у розпорядження КрП на аеродромі призначається аварійно-рятувальна команда (далі - АРК) на спеціальному катері. Начальником АРК призначається посадова особа пошуково-рятувальної служби.

8. Склад АРК, а також перелік необхідних аварійних засобів на катері встановлюються ІВП у районі аеродрому.

9. Рух плавучих засобів по гідроаеродрому під час польотів допускається з дозволу КрП на аеродромі.

10. Плавучі засоби мають двосторонній радіозв'язок з КрП на аеродромі.

11. Допуск рульових до управління плавучими засобами, які забезпечують польоти, дозволяється тільки після перевірки знання ними правил буксирування АПС, руху по аеродрому і сигналів, які подаються з КДП, та практичних навичок буксирування АПС. Допуск рульових до управління плавучими засобами, які забезпечують польоти, оформлюється наказом командира авіаційної частини.

12. Порядок руління АПС від спуску або місця якірної стоянки на старт, повернення зі старту, руху плавучих засобів і маркування аеродрому повинен бути передбачений ІВП у районі аеродрому.

13. Спуск АПС на воду з місця стоянки на березі та його підйом з води на берег проводяться тільки обладнаними спусками вирулюванням на двигунах або буксируванням тягачами.

14. Вихід АПС на старт і повернення його на якірну стоянку залежно від обстановки на акваторії (наявність перешкод, стан водної поверхні, швидкість і напрямок вітру, віддалення якірної стоянки від старту) здійснюються рулінням або буксируванням катером.

15. Вибір швидкості руління (глісирування), якщо не було спеціальної вказівки, здійснює командир екіпажу.

16. Руління на редані у разі відстані від перешкод менше 100 м забороняється.

17. Під час буксирування АПС катерами екіпаж залишається на своїх місцях у готовності до запуску двигуна(ів) у разі потреби.

18. Постановка АПС на донний якір або на бочку здійснюється підрулюванням або буксируванням катером.

19. Підрулювання здійснюється проти вітру на мінімальній швидкості, враховуючи рух АПС за інерцією після вимкнення двигуна(ів).

20. Усі члени екіпажу мають практичні навички постановки АПС на бочку і на якір.

21. До самостійного зарулювання на якірну стоянку або бочку дозволяється допускати тільки досвідчені екіпажі.

22. У разі завантаженості аеродрому і якірних стоянок при малих розмірах акваторії, а також при неможливості зарулювання проти вітру постановка АПС на якірну стоянку проводиться буксируванням.

23. Відхід АПС від якірної стоянки здійснюється на двигуні(ах) або буксируванням.

24. Аеродром залежно від розмірів, підходів

до нього, кількості АПС, які літають, і характеру польотів маркірується в одну або дві смуги.

25. Нічні польоти, а за необхідності денні в СМУ, забезпечуються спеціальним наземним і надводним світлотехнічним обладнанням для позначення місць зльоту, посадки та орієнтування під час руління (буксирування).

26. Зліт і посадка АПС на вітровій хвилі проводиться проти вітру, а на хвилі брижів - уздовж фронту хвилі з попередженням 5 - 10 градусів у бік руху хвилі.

27. Зліт проти вітрової хвилі на висоті, близькій до граничної, починається після проходу максимальних хвиль, для чого перед зльотом візуально оцінюється періодичність повторення максимальних хвиль.

28. Для визначення найвигіднішого напрямку зльоту вздовж фронту хвилі брижів перед зльотом у разі необхідності виконуються декілька пробіжок на редані з різними курсами.

29. Граничні значення гідрометеорологічних умов для зльоту і посадки визначаються КЛЕ АПС.

30. Перед посадкою екіпаж зобов'язаний переконатися в закритті люків і переборок. Відкриття у польоті люків у підводній частині АПС проводиться тільки з дозволу командира екіпажу.

31. Посадка АПС у штиль у разі дзеркальної поверхні води проводиться на аеродромі із спеціально обладнаним стартом (якщо АПС не оснащені апаратурою, яка забезпечує посадку на дзеркальну поверхню).

До посадки у штиль на дзеркальну поверхню допуск льотчиків (екіпажів) здійснюється відповідно до вимог КБП.

32. Зліт з водної поверхні і посадка на водну поверхню за наявності крижин та інших предметів, які плавають у зоні зльоту й посадки, забороняється. При надзвичайних обставинах посадка проводиться в тій частині розводдя, звідки віє вітер.

6. Особливості виконання польотів в умовах високих температур (жаркого клімату)

1. При температурі повітря вище +25° C польоти проводяться переважно у ранкові й вечірні години.

2. Польоти при температурі повітря вище +30° C обмежуються, при цьому тривалість льотної зміни зменшується на 1 годину, а стартовий час для екіпажу - на 2 години.

3. Рішення на проведення польотів при температурі вище +30° C командир авіаційної частини приймає залежно від сукупності і ступеня впливу різних метеорологічних елементів (вітру, вологості, тиску тощо) на працездатність особового складу і роботу обладнання ПС.

7. Особливості виконання польотів в умовах обмеженого використання засобів зв'язку та радіотехнічного забезпечення польотів

1. Під час організації польотів в умовах обмеженого використання засобів зв'язку та РТЗ польотів командир авіаційної частини з урахуванням запланованих вправ, метеорологічних умов і часу доби встановлює порядок обмеження радіообміну і визначає:

часові та просторові показники обмеження роботи радіозасобів;

дії екіпажу в особливих випадках (ситуаціях) та порядок відновлення радіообміну;

найменування засобів зв'язку та РТЗ польотів, які вимикаються;

найменування засобів зв'язку та РТЗ польотів, які використовуються лише для забезпечення контролю польотів без видачі інформації екіпажам ПС;

порядок виконання польотів за маршрутами;

порядок заходу ПС на посадку та їх посадки.

2. На аеродромах, не обладнаних засобами радіолокаційного контролю, польоти ПС з максимальною швидкістю польоту до 300 км/год дозволяється проводити без радіолокаційного контролю, але за наявності стійкого двостороннього радіозв'язку та забезпечення постійного візуального контролю за польотами даних ПС.

3. У результаті підготовки до польотів в умовах обмеженого використання (без використання) засобів зв'язку та РТЗ польотів екіпажі ПС, ГКрП, ІТС (для регулювання рухом ПС на землі) зобов'язані знати Сигнали (команди), які подаються еволюціями ПС під час управління групою (додаток 10).

4. Засоби зв'язку та РТЗ польотів, необхідні КрП на аеродромі (особам ГКрП) для контролю за положенням ПС та забезпечення їх БзП в умовах обмеженого використання засобів зв'язку і РТЗ, вимикати забороняється.

5. Вимкнені або обмежені у використанні засоби зв'язку та РТЗ польотів негайно вмикаються:

за запитом екіпажів ПС;

на вимогу КрП на аеродромі (осіб ГКрП);

під час надходження сигналу "Лихо" від екіпажу ПС;

у разі

погіршення метеорологічної обстановки в районі аеродрому посадки;

під час виникнення особливих випадків (ситуацій) у польоті.

8. Особливості виконання демонстраційних польотів

1. Демонстраційні польоти ПС виконуються у встановленому порядку відповідно до вимог Положення про організацію та виконання демонстраційних польотів, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 08 квітня 2003 року N 269, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 червня 2003 року за N 479/7800, та цих Правил.

2. Демонстраційні польоти ПС виконуються за межами населених пунктів над аеродромами, полігонами, водною поверхнею. Забороняється виконувати такі польоти над глядачами.

3. Рішенням керівників ЦОВВ та видів ЗСУ для проведення заходів щодо підготовки і проведення демонстраційних польотів, а також для організації і здійснення взаємодії між авіаційними частинами та підрозділами ДА (інших видів авіації) призначається керівник заходу, якому підпорядковуються усі посадові особи, які беруть участь у підготовці і проведенні демонстраційних польотів.

4. Демонстраційні польоти проводяться за відпрацьованими екіпажами польотними завданнями відповідно до плану (Планової таблиці польотів). Змінювати польотне завдання дозволяється тільки у бік спрощення (залежно від умов обстановки, яка складається) з дозволу керівника заходу.

5. Під час виконання демонстраційних польотів польоти інших ПС у районі проведення демонстраційних польотів обмежуються. Льотні екіпажі, які виконують демонстраційні польоти, інформуються про всі переміщення інших ПС у районі польотів.

6. Заборонено перебувати на борту ПС, яке виконує демонстраційний політ, особам, які не входять до складу екіпажу (крім осіб, які беруть безпосередню участь у польоті, - парашутисти, рятувальники та інші особи згідно із завданням на політ).

9. Особливості виконання параду військ за участю авіації та повітряного показу повітряних суден

1. Участь ПС у парадах військ на відзнаку державних свят, а також важливих подій державного та військового значення здійснюється за окремим наказом Міністра оборони України.

2. До участі в параді військ за участю авіації допускаються:

екіпажі ПС, які пройшли курс навчання за спеціальними програмами, успішно склали відповідні іспити та заліки, а також виконали не менше ніж 5 практичних тренувань протягом місяця;

технічно справні ПС, які за своїми характеристиками відповідають встановленим до них вимогам, випробувані під час практичної експлуатації, пройшли не менше ніж 2 огляди і 2 перевірки спеціальних комісій із складанням відповідних актів (перший - під час прийняття рішення про використання їх у параді, другий - напередодні проведення параду після проведення генеральної репетиції) та мають документи, які засвідчують їх придатність до польотів.

3. Перед парадом військ за участю авіації проводиться не менше ніж три практичних тренування безпосередньо на місці (в районі) його проведення.

4. Під час проведення параду військ з використанням ПС у межах населених пунктів проліт та маневрування ПС здійснюються на безпечних висотах, зменшення яких забороняється.

5. Повітряний показ технічних можливостей зразків ПС з демонстрацією десантування військ здійснюється без демонстрації застосування АЗУ, проводиться за межами населених пунктів над аеродромами, полігонами, водною поверхнею.

6. До проведення повітряного показу (демонстрації) ПС залучаються спеціально підготовлені екіпажі, які мають практичний досвід їх експлуатації, пройшли курс навчання за спеціальними програмами, успішно склали необхідні іспити і заліки та виконали не менше ніж 3 практичних тренування на місці (в районі) його проведення.

7. Міністр оборони України або керівники інших ЦОВВ для підготовки і проведення заходу (параду військ або показу озброєння і військової техніки) призначають керівника заходу, визначають склад військ, озброєння і військової техніки, місце та умови його проведення.

10. Особливості виконання пошуково-рятувальних робіт і спеціальних завдань

1. До ПРР на ПС належать:

1) пошук та виявлення тих, хто зазнав лиха;

2) наведення наземних

пошуково-рятувальних сил на об'єкти пошуку;

3) десантування рятувальних груп та вантажів парашутним, безпарашутним і посадковим способами;

4) евакуація потерпілих з районів (об'єктів) лиха на суші та з водної поверхні.

2. До спеціальних завдань належать:

1) гасіння пожеж;

2) ведення повітряної, інженерної, радіаційної, хімічної, пожежної розвідки та моніторингу місцевості;

3) обробка заданих об'єктів хімічними і біологічними препаратами;

4) авіаційно-монтажні та демонтажні роботи;

5) ліквідація льодових заторів у природних і штучних водоймах.

3. До проведення ПРР і спеціальних завдань допускаються ПС, які оснащені спеціальним обладнанням та мають документи, які засвідчують їх придатність до польотів, а також льотні екіпажі, які пройшли спеціальну підготовку та мають допуск і посвідчення на виконання вказаних видів завдань.

4. ПРР і спеціальні завдання проводяться за ПВП і правилами польотів за приладами (далі - ППП) при мінімумах, встановлених для командирів екіпажів. Перед виконанням ПРР і спеціальних завдань командир ПС зобов'язаний отримати інформацію про фактичну погоду, прогноз на період виконання завдання та прийняти рішення на виліт.

5. Після прийняття рішення на застосування авіації під час ПРР і спеціальних завдань командир авіаційної частини (старший авіаційний начальник) організовує підготовку екіпажів до виконання завдання.

6. Для підготовки екіпажу і ПС до польоту на проведення ПРР і спеціальних завдань надається необхідний час незалежно від терміновості вильоту.

7. При проведенні ПРР і спеціальних завдань у відриві від аеродрому базування призначається керівник авіаційної групи, який організовує застосування авіації в районі робіт.

8. У разі якщо до проведення ПРР і спеціальних завдань залучаються сили і засоби різної відомчої належності, для координації їх дій призначається Координатор завдань, а при необхідності створюється робоча група з авіаційних фахівців, яка включається до штабу з ліквідації надзвичайної ситуації.

9. Під час підготовки до проведення ПРР і спеціальних завдань опрацьовуються:

умови, порядок та особливості виконання польоту;

порядок взаємодії членів льотного екіпажу і рятувальників;

порядок управління екіпажем;

порядок передачі інформації з борту ПС на наземні ПУ та терміни надання донесень після посадки;

заходи безпеки під час виконання польотного завдання.

10. Перед проведенням ПРР і спеціальних завдань визначаються та узгоджуються основні і запасні аеродроми, майданчики для тимчасового базування і посадки ПС. Під час роботи вертольотів ці майданчики звільняються від наземної техніки і вантажів. Майданчик тимчасового базування вертольота (групи вертольотів) обладнується засобами зв'язку та за необхідності засобами РТЗ польотів.

11. Під час підготовки до проведення ПРР і спеціальних завдань екіпажам ПС, які беруть в них участь, ОУА доводять:

оперативну обстановку в районі надзвичайної ситуації;

результати рекогносцировки;

дані про наявність сил і засобів, задіяних для гасіння пожежі або ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного характеру;

дані про рельєф місцевості в районах спалахів пожеж (забруднення і зараження місцевості);

наявність джерел водопостачання (рідин, що заправляються), засобів заправки та обробки ПС після виконання завдання;

результати виконання технологічних розрахунків;

аеродроми і посадкові майданчики в районах пожеж (забруднення і зараження місцевості);

порядок зв'язку та управління;

місцезнаходження чергових пошуково-рятувальних сил і засобів, тип ПС, позивні командирів екіпажів, порядок їх виклику (при польотах над водною поверхнею додатково доводяться відомості про чергові пошуково-рятувальні кораблі (судна);

заходи безпеки.

12. Під час проведення ПРР і спеціальних завдань в умовах радіаційного, хімічного і біологічного заражень, а також забруднення нафтопродуктами розгортаються пункти прискореної спеціальної обробки АТ, обладнані закритими ємностями для збору відпрацьованої рідини, укомплектовані необхідною технікою і персоналом.

13. Під час проведення спеціальних завдань з ліквідації льодових заторів підготовка

(спорядження) спеціального обладнання та ПС проводиться на спеціальному майданчику з дотриманням заходів безпеки, передбачених під час роботи з вибуховими речовинами (боєприпасами).

14. Командиру ПС, який виконує ПРР і спеціальні завдання, дозволяється змінювати маршрут польоту та місце посадки в межах району виконання завдання із завчасним повідомленням про це органу УПР (ОПР). Ешелони польотів (висоти), зайняті ПС, які проводять ПРР і спеціальні завдання в заданому районі (зоні), звільняються від інших ПС.

15. У разі необхідності в районі ПРР і спеціальних завдань встановлюється тимчасовий або місцевий режим використання повітряного простору.

16. Командиру екіпажу ПС під час проведення ПРР і спеціальних завдань перевищувати норми нальоту, граничного завантаження, злітних і посадкових мас ПС забороняється.

11. Особливості виконання спеціальних завдань під час участі в міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

1. До спеціальних завдань під час участі в міжнародних операціях належать:

польоти з патрулювання місцевості, спостереження, ведення повітряної розвідки об'єктів, районів зосередження та маршрутів переміщення озброєних угруповань ворогуючих сторін;

повітряні перевезення особового складу національного контингенту та національного персоналу, гуманітарних вантажів;

дії у складі підрозділів військових формувань високої готовності;

пошук та евакуація поранених, потерпілих від стихійного лиха, біженців;

супроводження колон з гуманітарними вантажами;

демонстраційні польоти над районами зосередження незаконних збройних угруповань;

інші завдання, які виконуються в інтересах міжнародної операції.

2. Підготовка екіпажів до виконання спеціальних завдань під час участі в міжнародній операції здійснюється відповідно до вимог цих Правил.

3. В авіаційній частині відпрацьовується ІВП у районі місця дислокації національного контингенту, яку підписує командир авіаційної частини та затверджує його безпосередній начальник.

4. У разі базування авіаційної частини на території аеропорту командир авіаційної частини узгоджує з місцевою авіаційною адміністрацією порядок організації керівництва польотами в районі аеродрому та порядок взаємодії.

5. Командир авіаційної частини приймає рішення на виконання спеціального завдання під час участі в міжнародній операції залежно від метеорологічних умов, повітряної та орнітологічної обстановок у районі польотів, рівня підготовки екіпажу(ів), готовності ПС.

6. Командир авіаційної частини визначає завдання екіпажам особисто у присутності своїх заступників, начальників служб, осіб ГКрП, при цьому він доводить до льотних екіпажів особливості завдання та послідовність його виконання, особливості маршрутів польотів і аеродромів (майданчиків) посадок, заходи БзП, порядок дій в особливих випадках (ситуаціях) у польоті.

7. Постановка завдань на виконання польотів в інтересах міжнародної операції, підготовка до польотів та контроль готовності екіпажів ПС здійснюються відповідно до вимог цих Правил.

8. Під час підготовки екіпажів головна увага приділяється вивченню:

району виконання завдань, рельєфу місцевості, природних та штучних перешкод;

організації та порядку руху по повітряних трасах та поза ними;

заходу на основні (запасні) аеродроми (майданчики) посадки і виходу з них;

безпечних висот на етапах маршруту, особливо в умовах високогір'я;

можливостей протидії ворогуючих сторін;

порядку використання пошуково-рятувальних сил і засобів;

заходів безпеки.

Ці питання ретельно перевіряються під час контролю готовності екіпажу.

9. Підставою для виконання спеціальних завдань екіпажем є Польотний лист, який командир авіаційної частини підписує після контролю готовності екіпажу до виконання польоту.

10. Використання повітряного простору здійснюється відповідно до вимог нормативно-правових актів держави, на території якої здійснюється міжнародна операція.

11. Під час виконання польотів поза межами зони контролю ПУ аеропорту екіпажі доповідають про своє місцезнаходження через встановлений керівництвом міжнародної операції проміжок часу до центру контролю повітряного руху авіації

міжнародної операції та на КП авіаційної частини.

12. Під час виконання польотів у неконтрольованому повітряному просторі екіпажі на визначеному для даного району польотів каналі взаємодії через встановлений керівництвом міжнародної операції проміжок часу передають в ефір польотну інформацію (місцезнаходження, курс, висоту і швидкість польоту). У випадку перебування декількох ПС в одному районі польотів екіпажі на визначеному каналі взаємодії узгоджують між собою порядок ешелонування з метою дотримання заходів БзП.

13. Розбір польотів після виконання спеціальних завдань проводиться в обсязі, який визначає командир авіаційної частини, із залученням керівного складу та усіх льотних екіпажів авіаційної частини.

14. ПС, які залучаються до виконання спеціальних завдань, повинні бути обладнані згідно з вимогами ІКАО, мати на борту засоби супутникового зв'язку та за необхідності розширений перелік майна носимого аварійного запасу (далі - НАЗ) індивідуального та групового користування залежно від регіону виконання місії.

12. Особливості виконання польотів у хмарах та з використанням шторки (системи імітації видимості)

1. Польоти з використанням шторки (СІВ) виконуються в пілотажних зонах за визначеними схемами і маршрутами на заданих ешелонах з метою виключення небезпечного зближення ПС.

2. Зниження під хмари в зоні (на маршруті), якщо це передбачено завданням, дозволяється, але не нижче безпечної висоти польоту в зоні (на даному етапі маршруту) за ППП. Якщо після зайняття безпечної висоти польоту за ППП ПС не вийшло під хмари або політ за ПВП неможливий, подальше зниження забороняється.

3. Збір групи ПС в зімкнутий бойовий (польотний) порядок, який витримується візуально, та його розпуск виконуються за хмарами або під ними. За наявності на борту ПС апаратури міжлітакової навігації збір групи може виконуватися і в хмарах.

4. Політ у хмарах в зімкнутому бойовому (польотному) порядку дозволяється виконувати на ПС тільки парою, коли екіпажами відпрацьована групова злітаність і видимість у хмарах забезпечує добре спостереження за ПС, яке летить попереду.

5. Вхід у хмари строєм, якщо це не передбачено завданням, а також без знання фактичних умов польоту в них забороняється.

6. Зниження під хмари для заходу на посадку із застосуванням посадкових систем у складі пари дозволяється при висоті нижньої межі хмар, встановленій КБП для виконання польотного завдання, та при радіолокаційному контролі особами ГКрП.

7. Висота нижньої межі хмар для заходу на посадку в складі пари при лідируванні ПС з несправним пілотажно-навігаційним обладнанням встановлюється ІВП у районі аеродрому для всіх типів ПС, які базуються на ньому.

8. Польоти з використанням шторки (СІВ) виконуються з дотриманням заходів безпеки, передбачених для польотів за ППП. Висота закриття і відкриття шторки встановлюється КБП (командиром авіаційної частини). Польоти під шторкою (із застосуванням СІВ) у хмарах забороняються.

13. Особливості виконання польотів вночі

1. Нічні польоти дозволяється виконувати на аеродромах і ПС, які мають спеціальне обладнання для польотів вночі.

2. Руління вночі здійснюється з увімкненими аеронавігаційними вогнями (далі - АНВ) і руліжними фарами.

3. У разі засліплення командира екіпажу руління припиняється і продовжується після адаптації зору.

4. Посадка вночі виконується на позначену вогнями ЗПС з використанням посадкових прожекторів (крім випадків, коли вимкнення прожекторів передбачено завданням), посадкових фар або інших джерел світла, які освітлюють поверхню приземлення (приводнення) ПС.

5. Під час польотів літаків ввімкнення посадкових прожекторів проводиться не пізніше виходу ПС з четвертого розвороту, а у випадку заходу на посадку з використанням інструментальних систем посадки - не пізніше доповіді екіпажу про прохід ДРПМ.

6. При польотах вертольотів ввімкнення посадкових прожекторів здійснюється не пізніше проходу ПС висоти 100 м.

7. Вимкнення прожекторів проводиться в другій половині пробігу ПС (після посадки вертольота). При відході на друге коло (для виключення втрати екіпажем просторового орієнтування) посадкові

прожектори вимикаються після переходу ПС у набір висоти.

8. Під час виконання посадки з посадковими фарами ввімкнення фар здійснюється на посадковій прямій після проходу ДПРМ (БПРМ) відповідно до КЛЕ ПС, а за наявності хмар - після виходу з них. Вимкнення посадкових фар здійснюється після закінчення пробігу ПС (посадки вертольота).

9. Користуватися посадковими фарами при інтенсивних опадах, тумані і густому серпанку забороняється.

14. Особливості виконання групових польотів

1. Груповим вважається політ, який виконується за єдиним завданням або планом на встановлених інтервалах і дистанціях між ПС, при яких їм не потрібно відносно один одного дотримуватися встановлених норм вертикального, поздовжнього та бокового ешелонування.

2. Перехід від одиночного польоту до групового, якщо це не передбачено завданням на політ, забороняється.

3. Групові польоти виконуються в бойових (польотних) порядках. Для забезпечення БзП груп ПС за необхідності виділяється діапазон ешелонів (висот), вільний від інших ПС.

4. Параметри бойового (польотного) порядку визначає командир, який організовує польоти, або старший начальник залежно від характеру поставленої задачі з урахуванням рівня підготовки екіпажів, загальної дальності польоту, кількості поворотних пунктів на маршруті, швидкості польоту, наявних засобів навігації (бортових і наземних) та способів контролю за польотами ПС.

5. У груповому польоті один із командирів ПС є старшим.

6. З метою підвищення надійності управління групою у польоті призначається заступник командира групи. Він зобов'язаний прийняти управління групою на себе у випадку неможливості продовження управління групою командиром (ведучим).

7. Командир (ведучий) групи відповідає за безпечне виконання групового польоту, за дотримання всіма ПС групи визначеного завдання польоту. Він веде радіообмін з органами УПР (ОПР) від моменту збору групи після зльоту і до її розпуску перед посадкою.

8. За дотримання безпечних дистанції та інтервалу між ПС при груповому польоті відповідають як ведучий групи, так і інші командири ПС групи на усіх етапах польоту.

9. У випадку, якщо виконання польотного завдання здійснюється у складі двох або більше груп ПС з дистанцією між ними менше мінімального інтервалу ешелонування, встановленого для ППП, ведучі цих груп повинні витримувати безпечну дистанцію ешелонування між окремими польотними групами.

10. Шикування (збір) групи ПС здійснюється під управлінням органу УПР із застосуванням ешелонування між окремими ПС, визначеного КБП, або стандартних критеріїв доти, поки ведучий групи не прийме на себе відповідальність за дотримання безпечних дистанцій та інтервалів між ПС.

11. Груповий політ виконується аналогічно польоту одиночного ПС щодо ведення повітряної навігації, доповідей при радіообміні з органами УПР (ОПР) про своє місцезнаходження та отримання від них вказівок.

12. Кожного разу при встановленні радіообміну з органом УПР (ОПР) (на новій частоті) ведучий групи повідомляє, що даний політ виконується у складі групи, та кількість ПС у групі.

13. При польоті в бойовому (польотному) порядку інтервал і дистанція відносно ведучого ПС (ПС, яке летить попереду) встановлюються такими, щоб ведені не потрапляли в супутній слід (струмінь) та мали сприятливі умови для спостереження за ведучим.

14. На малих і гранично малих висотах ведені ПС повинні рухатися з перевищенням відносно ведучого групи (ПС, яке летить попереду). При виборі перевищення необхідно враховувати сектор огляду з кабіни ПС веденого.

15. Ведучий забезпечує можливість безпечного маневрування групи.

16. На середніх, великих та близьких до стелі ПС (крім вертольотів) висотах ведені ПС виконують політ з приниженням відносно ведучого групи (ПС, яке летить попереду). Приниження збільшується із збільшенням висоти польоту групи.

17. Розпуск групи здійснюється після проведення всіх попередньо спланованих та скоординованих дій та отримання відповідного дозволу від органу УПР.

18. Перед запланованим розпуском бойового (польотного) порядку ведучий групи повідомляє орган УПР про спосіб розпуску (на одиночні ПС або пари, ланки

тощо), послідовність розпуску, позивні екіпажів групи та положення ПС відносно ведучого.

19. При отриманні ведучим групи від органу УПР команди на розпуск ПС (пари, ланки) перестають бути складовою частиною бойового (польотного) порядку і повинні самостійно керуватись подальшими вказівками органу УПР.

20. Політ у бойовому (польотному) порядку, під час якого у одного з екіпажів групи повністю відмовляє радіозв'язок, виконується за процедурою, яка визначена для цього випадку у КЛЕ ПС.

21. Якщо дії, визначені при відмові радіозв'язку, вимагають відхилення від виконання запланованого завдання (отриманих вказівок), то ведучий групи або командир іншого ПС групи зі справним радіообладнанням повідомляє про це орган УПР (ОПР) та здійснює запит на інший дозвіл.

22. У разі відмови радіозв'язку на всіх ПС групи ведучий групи забезпечує дотримання основних процедур ІКАО та цих Правил при відмові радіозв'язку.

23. Під час розпуску бойового (польотного) порядку для виконання безпечного заходу на посадку екіпажі всіх ПС або ведучі пар, ланок встановлюють (за наявності) прийомовідповідачі в режим 3, код 7600, одразу після початку виконання маневру розпуску по команді ведучого з подальшим дотриманням усіх передбачених процедур ІКАО та цих Правил при втраті радіозв'язку.

24. У разі обмеження радіообміну, а також відмови радіозв'язку використовуються Сигнали (команди), які подаються еволюціями повітряного судна при управлінні групою.

25. Кожен екіпаж веденого ПС у всіх випадках втрати візуального контакту (контролю) за ведучим групи або нездатності витримувати своє місцеположення в строю з різних причин негайними діями встановлює безпечні дистанції та інтервали між ПС для уникнення їх можливих зіткнень у повітрі та здійснює перехід на самостійну навігацію.

26. У разі втрати з виду ПС ведучого (ПС, що летить попереду) внаслідок різкого погіршення видимості (або в хмарах) ведений зобов'язаний негайно доповісти про це ведучому по радіо і вказати свій курс, висоту польоту та одночасно виконати:

1) в горизонтальному польоті - витримуючи встановлений режим, підсилити обачність, відвернути на 15 градусів у зовнішню сторону строю, пройти 1 хвилину, потім узяти колишній курс, за командою ведучого змінити висоту на 300 м;

2) на розвороті - підсилити обачність, зовнішньому веденому - зменшити крен, а внутрішньому веденому - збільшити його, а потім вийти з бойового (польотного) порядку;

3) при наборі висоти - посилити обачність, плавним збільшенням інтервалу відійти від строю у зовнішню (вільну) сторону, а потім припинити набір;

4) на зниженні - посилити обачність, припинити зниження, не змінюючи напрямку польоту, а потім відійти від строю у зовнішню (вільну) сторону.

27. Після виконання маневру доповісти ведучому курс і висоту польоту свого ПС, надалі діяти за його вказівкою.

28. У разі втрати з виду ПС ведучого (ПС, яке летить попереду) за інших причин (через відволікання уваги, різкий маневр ведучого тощо) ведений зобов'язаний:

доповісти про це ведучому по радіо;

одночасно з доповіддю відвернути у вільну зону повітряного простору, яка добре проглядається;

доповісти курс і висоту польоту свого ПС та діяти за вказівкою ведучого.

29. Втрата веденим ведучого може призвести до порушення мінімального встановленого ешелонування за ППП відносно інших ПС, які перебувають у повітрі, та створення надзвичайної ситуації для органу УПР (ОПР).

30. З метою негайного попередження органу УПР (ОПР) та безпечного усунення потенційної конфліктної ситуації без надмірної затримки у часі додатково проводяться такі дії:

1) ведучий групи передає сигнал "Лихо" та якнайшвидше повідомляє про це відповідний орган УПР (ОПР);

2) кожний командир екіпажу, який виконує дії, пов'язані з втратою веденим ведучого, встановлює код бортового прийомовідповідача (за наявності) згідно з вказівкою відповідного органу УПР (ОПР).

31. Ведучий групи у польоті зобов'язаний:

управляти групою по радіо або еволюціями ПС відповідно до Сигналів (команд), які подаються еволюціями повітряного судна при управлінні групою, від початку запуску двигуна(ів) до зарулювання на стоянку

після посадки;

знати положення ПС у бойовому (польотному) порядку, а при візуальному контакті контролювати дії своїх ведених у процесі всього польоту;

дотримуватись режиму польоту, який забезпечує веденим збереження свого місця в бойовому (польотному) порядку та безпечне маневрування;

попереджати (у разі необхідності) ведених про характер майбутнього маневру, не допускати різких змін швидкості, напрямку і висоти польоту, особливо при польоті на малій (гранично малій) висоті, в стратосфері і на надзвукових швидкостях;

під час введення в розворот і на розвороті більше уваги приділяти веденим, які знаходяться з внутрішньої сторони розвороту, а при виведенні з розвороту - веденим із зовнішньої сторони розвороту;

вести обачність, зберігати орієнтування, приймати рішення відповідно до повітряної і метеорологічної обстановок, які склалися;

підвищувати обачність під час польоту на гранично малій і малій висотах, а також при прольотах аеродромів та районів з інтенсивним повітряним рухом;

у разі необхідності контролювати запитом по радіо наявність пального на ПС ведених екіпажів;

призначати (за необхідності) екіпаж для супроводу ПС, яке вийшло з бойового (польотного) порядку;

при відмові радіостанції еволюціями ПС передати управління групою своєму заступнику.

32. Ведучому групи забороняється входити у хмари, попередньо не розімкнувши групу (якщо завданням не передбачений політ у хмарах), і виконувати політ у більш складних метеорологічних умовах, ніж дозволяє рівень підготовки ведених екіпажів.

33. Ведений екіпаж у польоті зобов'язаний:

постійно зберігати встановлені параметри бойового (польотного) порядку, безперервно стежити за ведучим ПС (ПС, яке летить попереду) і не втрачати його з виду;

пришикування до ведучого ПС (ПС, яке летить попереду) виконувати на прямій, спочатку встановивши задану дистанцію на збільшеному інтервалі, та з приниженням (на гранично малих і малих висотах - з перевищенням), а потім - заданий інтервал;

уважно стежити за командами (сигналами) ведучого і неухильно їх виконувати;

безперервно здійснювати обачність, щоб уникнути небезпечного зближення з іншими ПС та зіткнення з перешкодами під час польоту на гранично малих і малих висотах;

знати і враховувати маневрені можливості ПС на різних висотах;

доповідати командиру групи про всі несправності систем і обладнання ПС, а також у разі потреби зміни параметрів бойового (польотного) порядку;

зберігати орієнтування, доповідати командиру групи про відхилення від заданого маршруту та бути готовим у будь-який момент перейти на самостійну навігацію або зайняття місця ведучого.

34. Веденому екіпажу забороняється без дозволу ведучого пристроюватися і змінювати місце в бойовому (польотному) порядку, виходити з бойового (польотного) порядку, окрім випадків, що не дозволяють зберігати в ньому своє місце, а також вести без необхідності радіообмін.

15. Особливості виконання польотів на малих і гранично малих висотах

1. Польоти на малих і гранично малих висотах можуть виконуватися за ПВП і за ППП.

2. При польоті за ПВП у разі потрапляння в метеорологічні умови, які не забезпечують подальше пілотування за ПВП, необхідно перейти на пілотування за ППП, доповісти органу УПР (ОПР) і зайняти безпечну висоту польоту або нижній (безпечний) ешелон польоту.

16. Особливості виконання польотів на великих висотах та у стратосфері

1. Польоти на великих висотах та у стратосфері виконуються на ПС із загерметизованими кабінами у висотно-компенсуючому спорядженні в ПМУ і СМУ поодиноко та у складі групи.

2. Командир ПС зобов'язаний знати особливості пілотування, навігації та експлуатації силової установки, які забезпечують безпеку виконання польотів на великих висотах, у стратосфері і на надзвуковій швидкості.

3. Під час підготовки до польоту на великих висотах, у стратосфері та на надзвуковій швидкості екіпаж ПС зобов'язаний:

провести розрахунок потреби кисню на політ відповідно до інструкції з експлуатації кисневого обладнання, встановленого на ПС, та визначити відповідність запасу бортового кисню розрахунковій тривалості польоту;

переконатися в готовності ПС і

спеціального обладнання до висотного польоту, перевірити надійність герметизації кабіни і справність комплекту кисневого обладнання;

перевірити підгонку і фіксацію висотно-рятувального спорядження.

4. Під час польотів на висотах більше 4000 м усі члени екіпажу незалежно від того, загерметизована кабіна чи ні, користуються киснем. Кисневі маски одягаються згідно з вимогами КЛЕ ПС, а якщо це не обумовлено КЛЕ, - на землі перед вирулюванням.

5. Знімати кисневі маски і відкривати оглядове скло гермошолому у польоті після перебування на великих висотах, у стратосфері та на надзвуковій швидкості дозволяється в загерметизованій кабіні на висоті не більше 4000 м, в розгерметизованій кабіні - на висоті не більше 2000 м.

6. Протягом усього польоту на великих висотах та у стратосфері всі члени екіпажу (екіпажів групи) постійно слідкують за справністю кисневого обладнання, герметичністю кабіни і негайно доповідають командиру екіпажу (групи) про підвищену або малу витрату кисню, припинення або зменшення надходження повітря у герметичну кабіну, порушення герметизації, погіршення самопочуття.

7. Командир екіпажу (групи) під час польоту на великих висотах та у стратосфері зобов'язаний періодично запитувати членів екіпажу (екіпажів групи) про їх самопочуття.

8. Екіпаж ПС зобов'язаний користуватися чистим киснем у таких випадках:

1) при "висоті" в кабіні більше 7000 м (у цьому випадку чистим киснем екіпаж повинен починати користуватися не менше ніж за 5 хвилин до набору "висоти" 7000 м);

2) за наявності диму в кабіні;

3) під час ведення повітряного бою;

4) під час зльоту із зараженого аеродрому;

5) під час польоту в зоні радіоактивних повітряних мас;

6) під час польотів у районах застосування пасивних завад.

9. При поганому самопочутті або затрудненому диханні будь-якого члена екіпажу негайно ввімкнути безперервну подачу кисню і здійснити зниження ПС до висоти менше 4000 м.

10. У разі розгерметизації кабіни екіпаж ПС зобов'язаний знизитися на висоту менше 7000 м. Час перебування на висоті менше 7000 м в розгерметизованій кабіні з використанням чистого кисню не обмежується.

11. Тривалість польоту в розгерметизованій кабіні на висотах більше 7000 м визначається КЛЕ ПС.

12. У разі відмови основного кисневого приладу негайно перейти на користування переносними або парашутними кисневими приладами та знизитися на висоту менше 4000 м.

17. Особливості виконання польотів на надзвукових швидкостях

1. Надзвукові польоти виконуються тільки після отримання від відповідного державного повноважного органу дозволу, який наданий за попереднім індивідуальним запитом у відповідності з діючими нормативними актами.

2. Під час виконання бойового завдання з охорони державного кордону та протиповітряної оборони України обмеження щодо встановленого мінімального інтервалу вертикального ешелонування (1200 м) між ПС, яке виконує політ на надзвуковій швидкості, та іншим ПС не застосовуються.

18. Особливості виконання польотів при небезпечних явищах погоди

1. До НЯП належать: гроза, град, сильна бовтанка, сильне обмерзання, смерч, сильна пилова буря. Під час зльоту і посадки небезпечними метеорологічними явищами є: сильний зсув вітру, ожеледь, ураган, сильний зливовий дощ, сніг, хуртовина, серпанок, імла, а також дим, який викликає погіршення видимості нижче мінімуму, встановленого для екіпажу ПС.

2. У разі неможливості обходу зони з НЯП командир екіпажу ПС зобов'язаний прийняти рішення про повернення на аеродром вильоту або виконання посадки на найближчому запасному аеродромі. Командиру вертольота в цьому випадку дозволяється виконати посадку на непозначений злітно-посадковий майданчик, підібраний з повітря.

3. У разі потрапляння в метеорологічні умови, до польотів у яких екіпаж не підготовлений, командир екіпажу ПС зобов'язаний вжити всіх можливих заходів щодо виходу з них, завчасно доповівши про те, що трапилося, органу УПР (ОПР), і залежно від обстановки прийняти рішення про продовження або припинення польотного завдання.

4. Якщо при зниженні на посадковій прямій не був встановлений необхідний візуальний контакт з орієнтирами для

продовження заходу на посадку або якщо положення ПС у просторі відносно заданої траєкторії польоту не забезпечує безпечної посадки, командир екіпажу ПС після досягнення висоти свого мінімуму для посадки зобов'язаний:

припинити подальше зниження;

перевести ПС у набір висоти;

доповісти керівнику польотами та діяти за його вказівками.

5. Орган УПР (ОПР), враховуючи повітряну обстановку, метеорологічні умови і запас пального на ПС, зобов'язаний вивести його в район з метеорологічними умовами, які відповідають рівню підготовки екіпажу, або на запасний аеродром (посадковий майданчик).

6. Якщо на аеродромі призначення висота нижньої межі хмар і польотна видимість будуть нижче мінімуму командира екіпажу або мінімуму аеродрому, а направити ПС на запасний аеродром неможливо (малий залишок пального, закриті запасні аеродроми), КрП (диспетчер) даного аеродрому зобов'язаний вжити всіх можливих заходів для забезпечення посадки ПС, а саме:

включити всі засоби РТЗ та РЛЗ польотів;

визначити екіпажу і особам ГКрП порядок заходу ПС на посадку;

подати команду особам ГКрП на посилення контролю за польотом ПС під час заходу на посадку і зниження на посадковому курсі, особливо після прольоту ДПРМ;

визначити екіпажу мінімальну висоту зниження на посадковому курсі залежно від мінімуму командира екіпажу та його дії у разі невиявлення ЗПС після виходу на цю висоту. КрП на аеродромі може дозволити екіпажу зниження для виходу під хмари після прольоту ДПРМ до висоти прольоту БПРМ. Якщо мінімум ПС нижче висоти прольоту БПРМ, дозволяється зниження ПС до висоти нижньої межі хмар, встановленої цим мінімумом;

дати команду на ввімкнення світлотехнічного обладнання аеродрому і посадкових прожекторів (вдень прожектори виставляються на початку ЗПС зі знятими розсіювачами під кутом, близьким до кута напряму глісади зниження на даному аеродромі);

привести в готовність N 1 чергові пошуково-рятувальні сили і засоби, команду технічної допомоги;

вислати (за необхідності) ПКрП на аеродромі з радіостанцією в район БПРМ для надання допомоги екіпажу в заході на посадку;

доповісти про своє рішення старшому авіаційному начальнику;

контролювати за допомогою засобів РТЗ польотів правильність виходу ПС на посадковий курс та зниження за цим курсом;

при візуальному виявленні ПС командами по радіо допомагати екіпажу у виході на ЗПС з посадковим курсом і виконанні посадки.

7. Рішення на виконання посадки приймає командир екіпажу ПС.

8. У разі неможливості забезпечення безпечної для життя екіпажу посадки ПС на аеродром або на придатний для посадки майданчик командиром екіпажу приймається рішення на залишення екіпажем ПС, при цьому не допускати повного вироблення пального.