Про затвердження режимів рибальства у 2016 році

Чинний Наказ · Міністерство аграрної політики та продовольства України · від 6 січня 2016 р. · № 2

Державна реєстрація: № 109/28239 110/28240 111/28241 від 21 січня 2016 р.
Внесено до реєстру: 3 лютого 2016 р.
Код у реєстрі: 80637/2016

Опубліковано: Офіційний вісник України від 12.02.2016, № 10, ст. 451

рибальство господарство рибне ресурси водні ресурси рибні

Зміст

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році
Про затвердження режимів рибальства у 2016 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…
Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році
Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.01.2016

м. Київ

N 2

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 січня 2016 р. за N 109/28239

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році

Зміст

1. Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України "Про затвердження режимів рибальства у 2016 році" від 06 січня 2016 року N 2.

- Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році.

2. Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році.

3. Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році.

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році — Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове…

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

06.01.2016

м. Київ

N 2

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

21 січня 2016 р. за N 109/28239

Про затвердження режимів рибальства у 2016 році

Відповідно до статей 8 та 31 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", підпункту 2 пункту 3 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 1119, та з метою впорядкування організації промислового рибальства в Азово-Чорноморському басейні та дніпровських водосховищах

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити такі, що додаються:

1) Режим рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році;

2) Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році;

3) Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році.

2. Департаменту тваринництва подати наказ у встановленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

Перший заступник Міністра

Я. В. Краснопольський

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного агентства

рибного господарства України

Я. Б. Ковалів

В. о. Голови Державної

регуляторної служби України

О. М. Мірошниченко

В. о. Міністра екології та

природних ресурсів України

С. І. Курикін

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

06 січня 2016 року N 2

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

21 січня 2016 р. за N 109/28239

Режим

рибальства в басейні Азовського моря у 2016 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів".

2. Промисел у басейні Азовського моря здійснюється відповідно до Тимчасових правил промислового рибальства в басейні Азовського моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 31 грудня 1999 року N 172, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 січня 2000 року за N 43/4264 (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. У цьому Режимі терміни вживаються у таких значеннях:

задухові (передзадухові) періоди - періоди підвищеної смертності водних біоресурсів, що викликані змінами гідрохімічних показників у водному об'єкті рибогосподарського значення;

каравка - різновид ставного невода, який складається із сіткової пастки, що виступає над поверхнею води на висоту не більше трьох метрів, має постійно закріплені стінки і одне спрямовуюче крило;

кільцевий невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця, а також за рахунок піддонностворювальної конструкції;

кошільний невід - відціджувальне знаряддя лову, що є сітковим полотнищем без піддонностворювальної конструкції, зверху та знизу прикріплене до канатів (підбирачів), при цьому верхній підбирач обладнано поплавцями, а нижній - стяжними кільцями; вилов риби здійснюється за рахунок стягування нижнього підбирача стяжним тросом, що проходить через кільця;

молодь - узагальнена вікова і розмірна категорія, застосовувана до особин, що не досягли мінімального промислового розміру або статевої зрілості; непромислова риба;

прилов - будь-який із представлених в улові видів, за винятком основного, а також молодь регульованих видів або таких, що охороняються;

улов - сукупність добутих водних біоресурсів у кількісному, ваговому та видовому вимірах.

4. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів

природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Кількість суден, рибалок та знарядь лову у межах конкретних територій та об'єктів природно-заповідного фонду розглядається та схвалюється науково-технічними радами їх спеціальних адміністрацій.

5. Користувачі, судна яких задіяні на промислі, або безпосередньо капітани рибопромислових суден у період промислу азовської хамси, тюльки та бичків механізованими драгами щодоби у встановлений час повинні надавати до Управління оперативну інформацію про:

улов;

райони лову;

прилов особин непромислового розміру (молоді);

прилов осетрових та судака.

6. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

7. Органи рибоохорони можуть за обґрунтуванням з науковими установами переносити (не більше ніж на 15 діб) дати початку та закінчення промислу.

Оперативне регулювання промислу суднами азовської хамси, тюльки, піленгаса та бичків (початок та закриття промислу, розширення та закриття окремих районів, закриття промислу відповідно до Правил рибальства) здійснюється робочою групою з охорони і контролю вилучення водних біологічних ресурсів Українсько-російської комісії з питань рибальства в Азовському морі (далі - Робоча група). Терміни лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

8. Азовське басейнове управління Державного агентства рибного господарства України (далі - Управління) здійснює збір статистичних даних про фактичні улови водних біоресурсів користувачами в басейні Азовського моря, а про улови азовської хамси та оселедця чорноморсько-азовського прохідного - в Азовському і Чорному морях, та до 10 числа місяця, що настає за звітним, подає звіти за встановленими формами про вилов до Державної Азовської морської екологічної інспекції.

Промисел азовської хамси, тюльки та камбали-калкана азовської здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу вилучення (ліміту) без розподілу на національні квоти між Україною та Російською Федерацією.

Не встановлюються загальнобасейнові обсяги вилучення (ліміти) для малоцінних видів риб (карась сріблястий, атерина, перкарина та інші) і не обмежується прилов цих видів при веденні спеціалізованого промислу інших видів риб.

Обмін інформацією про обсяг вилучення кожного виду проводиться Робочою групою в період промислу щотижня. При освоєнні 80 % обсягу вилучення (ліміту) кожного виду обмін інформацією проводиться щодня, а при освоєнні 95 % промисел припиняється. Використання залишку обсягу вилучення (ліміту) визначається Робочою групою.

9. Промисловий вилов осетрових видів риб у басейні Азовського моря забороняється. Особини осетрових та інших видів, занесених до Червоної книги України, які приловлюються під час промислу, як дорослі, так і молодь негайно випускаються в море незалежно від їх стану (живі або мертві).

10. Заготівля плідників осетрових видів риб здійснюється з 01 вересня до 30 листопада з використанням 12-частикових ставних неводів відповідно до дозволів на право займатися розведенням у напіввільних умовах чи в неволі видів тварин, занесених до Червоної книги України. Прилов судака та частикових риб при здійсненні осінньої заготівлі осетрових обліковується в рахунок промислових квот користувачів, які здійснюють заготівлю.

11. Допустимі показники прилову та дії користувачів у випадках їх перевищення:

1) максимально допустимий прилов осетрових на промислі:

тюльки та хамси кошільними неводами - 1 екземпляр на 5 тонн улову;

бичків:

драгами - 1 екземпляр на 1 тонну

улову;

крупновічковими ставними неводами - 4 екземпляри на 1 тонну улову;

дрібних масових риб ставними неводами - 1 екземпляр на 1 тонну улову;

2) прилов водних біоресурсів при промислі інших видів риб будь-якими знаряддями лову не повинен перевищувати 50 % від маси всього улову за промислове зусилля. Ця норма не поширюється на прилови карася сріблястого, атерини, перкарини та інших малоцінних видів риб.

У разі перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, не зазначених в дозвільних документах, вони повинні з якнайменшими ушкодженнями, незалежно від їх стану, випускатися в природне середовище існування, і користувач зобов'язаний:

змінити позицію лову активними знаряддями добування (траса наступного тралення або позиція наступного закидання, знаряддя лову мають знаходитись на відстані не менш ніж 5 морських миль від будь-якої точки попереднього тралення, закидання або встановлення, повторне здійснення операцій по добуванню водних біоресурсів активними знаряддями лову у районі робіт допускається не раніше ніж через 24 години), якщо після зміни позиції відмічається перевищення допустимого прилову водних біоресурсів, припинити добування (вилов) водних біоресурсів у цьому районі;

при роботі пасивними знаряддями лову, при перевищенні допустимого прилову водних біоресурсів привести знаряддя лову в неробочий стан або зняти; поновлення вилучення (вилову) водних біоресурсів у тому самому місці допускається не раніше ніж через 24 години; відобразити свої дії в суднових документах і промисловому журналі;

3) виловлена засобами лову риба, у тому числі судак звичайний, у разі її невідповідності встановленим нормам прилову особин непромислового розміру має бути випущена у водойму.

На промислі тюльки та хамси кошільними неводами, бичків драгами у разі підвищеного прилову осетрових відповідальні за лов повинні повідомити про це Робочу групу протягом доби.

При першому виявленні прилову осетрових вище встановлених норм на всіх видах промислу органи рибоохорони на підставі результатів перевірок, здійснених протягом трьох діб, приймають рішення щодо припинення промислу. Строки відновлення промислу визначаються за результатами робіт контрольних знарядь лову, кількість яких встановлюється органами рибоохорони.

12. Допускається промисел:

1) оселедця чорноморсько-азовського прохідного у Керченській протоці:

одностінними сітками у кількості 1000 одиниць та ставними неводами - з 01 січня до 31 травня і з 01 жовтня до 31 грудня;

закидними неводами у кількості 2 одиниці - з 01 січня до 31 березня і з 01 жовтня до 31 грудня.

Промисловий розмір оселедця - 15 см. Допустимий прилов його молоді відповідно до встановлених Правилами рибальства норм для цінних видів риб становить 8 %. Розмір вічка у знаряддях для лову оселедця повинен бути не менше: а = 20, 22 та 24 мм відповідно в котлі, дворі та крилах ставних неводів; а = 20, 24 та 30 мм відповідно у матні, приводах та крилах закидних неводів; а = 26 мм - у сітках. Довжина однієї сітки не більше 75 м, довжина однієї ставки сіток (сіткового порядку) не повинна перевищувати 750 м.

Розподіл вказаної кількості сіток та волоків між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

2) хамси:

кошільними неводами в передпротоковій частині Азовського моря від меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (з кроком вічка 6,5 мм) у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від с. Нововідрадне до мису Хроні - з 20 вересня до 20 грудня, а в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня;

ставними неводами (кроком вічка а = 6,5 мм) у п'ятикилометровій прибережній зоні від с. Соляне до с. Нововідрадне (загальна кількість неводів на дільниці не більше 5 одиниць) - з 20 вересня до 20 грудня;

різноглибинними тралами (розміром по верхній підборі до 38 м) з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у передпротоковій частині Азовського моря від

меридіана 37° сх. д. до мису Зюк на шість миль у глиб моря та в Керченській протоці - з 01 жовтня до 20 грудня. Загальна кількість тралів - 7 одиниць.

Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

3) бичків:

механізованими драгами в Азовському морі (за винятком п'ятикілометрової прибережної зони) в районі, обмеженому:

на заході - лінією, що з'єднує маяк острова Бирючий та протоку Тонку, далі на південь по береговій лінії до мису Хроні, далі по прямій лінії до мису Ахілеон;

на сході - лінією, що з'єднує край Білосарайської коси - буй Єленінської банки (46°35'7" пн. ш. 37°24'3" сх. д.) - буй Железинської банки (46°13'5" пн. ш. 37°25'20" сх. д.) і далі за напрямком до Ачуєвського маяка до перетину з лінією мису Ахілеон - маяк Ахтарський та від цієї точки до мису Ахілеон. У задуховий період добування (вилов) бичків у зазначеному районі здійснюється (включно в п'ятикілометровій прибережній зоні) з 15 березня до 15 квітня (промисел у весняний період) та з 15 серпня до 15 грудня (промисел у літньо-осінньо-зимовий період). У період з 15 березня до 15 квітня промисел здійснюється 6 механізованими драгами (строк подання заяв - до 01 березня), у період з 15 серпня до 15 грудня, а також у задуховий період, - 45 механізованими драгами з мінімальним розміром (кроком вічка) у матні а = 18 мм. Розподіл вказаної кількості драг між користувачами здійснює комісія Управління за письмовими заявами користувачів водних біоресурсів з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Весняний (з 15 березня до 15 квітня) промисел бичків механізованими драгами здійснюється до освоєння 25 % загального ліміту бичків, передбаченого для цього виду промислу в Україні. Мінімальний розмір вічка у матні а = 20 мм, норми прилову - аналогічні встановленим для промислу бичків механізованими драгами у літньо-осінньо-зимовий період;

ручними і напівмеханізованими драгами, закидними неводами (волоками), каравками, ятерами та підйомними пастками вздовж українського узбережжя Азовського моря у п'ятикілометровій зоні від Керченської протоки до краю Бердянської коси та від мису Ахілеон до краю коси Довгої, а також у Таганрозькій затоці - з 15 серпня до 15 грудня, а також у передзадуховий та задуховий періоди;

ятерами, підйомними пастками, каравками, закидними неводами (волоками) у Таганрозькій затоці та вздовж західного і північного узбережжя Азовського моря від мису Хроні до краю Білосарайської коси, вздовж південного та східного узбережжя Азовського моря від мису Ахілеон до краю коси Довгої - з 01 березня до 30 квітня;

лов бичків ручними драгами, волоками, ятерами та підйомними пастками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

мінімальний розмір бичка, допустимого до вилову (промисловий розмір), - 10 см;

мінімально допустимий розмір вічка:

у бичкових драгах і волоках у матні та приводах а = 18 мм, у крилах - а = 20 мм;

у ставних неводах, каравках, ятерах, підйомних пастках для лову бичків у котлі, бочці, дворі, крилах а = 18 мм.

Розподіл кількості ятерів, підйомних пасток, каравок, ручних драг або закидних неводів (волоків) між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Висота крила бичкової драги біля клячів повинна бути не більше 1,4 метра.

Довжина драги вимірюється по верхній підборі і не повинна перевищувати 45 метрів. Матня має бути посаджена на нерозтяжні пожилини. На 1 метр пожилини повинно припадати не менше 31 вічка;

4) піленгаса:

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами (включаючи каравки), підйомними пастками і ятерами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського

моря, протоці Тонкій, лиманах, за винятком Молочного, Утлюцького, - з 15 лютого до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

закидними неводами, ставними неводами, підйомними пастками, каравками і ятерами в Сиваші - з 01 липня по 31 грудня;

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами і ятерами у Керченській протоці - з 01 січня по 15 червня та з 15 серпня по 31 грудня;

закидними неводами, підйомними заводами, ставними неводами і ятерами в Утлюцькому лимані - з 01 січня по 15 червня та з 15 серпня по 31 грудня;

ставними неводами, каравками, підйомними пастками та ятерами у Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня.

Мінімально допустимий крок вічка в знаряддях лову (у матні) при промислі піленгаса (крім Сиваша) а = 32 мм.

Розподіл кількості закидних неводів, ставних неводів (включаючи каравки), підйомних заводів та пасток, ятерів між користувачами здійснює Управління за їх письмовими заявами з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

лов піленгаса волоками, закидними неводами та ятерами здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

5) тюльки:

ставними неводами (100 одиниць) у Таганрозькій затоці з 01 березня до 15 червня;

ставними неводами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря від маяка коси Бирючий острів до Білосарайської коси з 01 березня до 15 червня;

лов тюльки ставними неводами здійснюється із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

різноглибинними тралами розміром по верхній підборі до 38 метрів з кроком вічка в кутці а = 6,5 мм у строки і в районах, передбачених Правилами рибальства для промислу цього об'єкта кошільними неводами. Загальна кількість тралів - 7 одиниць. Розподіл вказаної кількості тралів між користувачами здійснює комісія Управління за їх письмовими заявами з урахуванням Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

6) азово-чорноморських кефалей:

волоками, ставними неводами та підйомними заводами у Керченській протоці - з 01 червня до 31 грудня;

волоками й одностінними сітками в Сиваші та протоці Тонкій до вхідного створу - з 01 вересня до 31 грудня;

лов волоками здійснюється з берега або із плавзасобів, на яких відсутні промислові лебідки;

7) частикових риб (судака звичайного, ляща, тарані, чехоні, товстолобика, білого амура, сазана (коропа), сома, берша, краснопірки, карася сріблястого, плоскирки, окуня, білизни, лина, верховодки):

ставними неводами, каравками, підйомними пастками і ятерами у п'ятикілометровій прибережній зоні Азовського моря, за винятком району на захід від лінії с. Нововідрадне, - маяк Бирючий острів - з 01 січня до 15 травня та з 01 вересня до 31 грудня, в Таганрозькій затоці - з 01 березня до 15 травня;

8) гамарид ручними сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки, а також у затоці Сиваш та в Утлюцькому лимані - з 15 травня до 30 вересня;

9) креветок:

волоками довжиною до 6 метрів з розміром вічка не менше а = 6,5 мм і сачками вздовж українського узбережжя Азовського моря і Таганрозької затоки та в Утлюцькому лимані - з 01 липня до 31 грудня;

волоками довжиною до 6 м з розміром вічка не менше а = 6,5 мм, ятерами з кроком вічка а = 6,5 - 10 мм, сачками, а також із застосуванням кураю (або в'язанок сухих рослин) у затоці Сиваш - з 01 липня до 31 грудня;

10) хірономід у водоймах Азовського басейну, включаючи затоку Сиваш та Утлюцький лиман, мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси або помпи) - з 01 січня до 31 травня та з 01 вересня до 31 грудня;

11) артемії у солоних озерах та лиманах Азовського басейну (включаючи Сиваш):

рачків артемії - волоками (довжиною до 15 м), сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м2), пастками - з 01 червня до 30 вересня. Для лову артемії застосовуються волоки, сачки та пастки,

виготовлені з газового полотна або капронового сита;

цист (діапазирувальних яєць) артемії - скребками, совковими лопатами та ручними засобами на березі (штормові викиди), а також із поверхні води із застосуванням насоса або водяної помпи - з 01 жовтня до 31 грудня;

12) дрібних масових морських риб (тюлька, атерина, перкарина, бички) - ставними неводами в Керченській протоці і в прибережній зоні Азовського моря від мису Хроні до с. Нововідрадне - з 01 березня до 15 квітня. У випадку початку весняного ходу хамси до 15 квітня органи рибоохорони можуть припинити цей промисел достроково.

Примітка. Початок весняного ходу хамси визначається науково-дослідними (науковими) установами або органами рибоохорони у разі прилову хамси 20 % по масі і вище від загального улову дрібних морських риб;

13) ручний збір штормових викидів зостери на узбережжі та в прибережній частині акваторії моря та лиманів без зарахування до ліміту;

14) вилучення водних біоресурсів як прилову при веденні промислового рибальства тільки за наявності у користувача квот на вилов цих водних біоресурсів або права на їх вилов (добування) у межах загального ліміту;

15) лов закидними неводами (волоками) і ручними драгами, а також встановлення інших стаціонарних знарядь лову здійснюються у прибережній зоні від берегової лінії вглиб моря на віддаленні:

в Азовському морі - до 5 км;

в Керченській протоці і в Таганрозькій затоці - до зовнішніх кордонів судноплавних каналів;

16) рапанів - скребачками, підсаками, щипцями, підйомними пастками, збирання руками (включаючи водолазний спосіб) у Керченській протоці - протягом усього року.

13. Мінімальний розмір камбали-калкана, допустимий до вилучення (промисловий розмір), - 27 см. Особини камбали-калкана, що не досягли промислового розміру, повинні випускатися у рибогосподарський водний об'єкт.

14. Забороняються:

1) промисел судака звичайного і піленгаса сітками в Азовському морі (включаючи Таганрозьку затоку);

2) спеціалізований промисел камбали-калкана та піленгаса з використанням сіток;

3) спеціалізований промисел піленгаса з використанням кошільних та кільцевих неводів;

4) промисел глоси у Сиваші;

5) промисел азово-чорноморських кефалей волоками в Азовському морі вздовж українського узбережжя від Керченської протоки до краю Білосарайської коси;

6) промисел мідій;

7) вилучення ікряних самиць раків;

8) будь-який промисел протягом усього року:

у районі Піщаних островів, обмеженому прямими лініями, що з'єднують точки з такими координатами:

46°54'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°21'00" сх. д.;

46°50'30" пн. ш., 38°15'00" сх. д.;

46°52'00" пн. ш., 38°12'30" сх. д.;

46°54'30" пн. ш., 38°12'30" сх. д. і далі до початкової точки;

у районі Железинської банки, обмеженому прямими лініями, що сполучають точки з такими координатами:

46°17'00" пн. ш., 37°25'30" сх. д.;

46°11'15" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°38'00" сх. д.;

46°06'00" пн. ш., 37°28'45" сх. д.;

46°14'15" пн. ш., 37°25'45" сх. д. і далі до початкової точки;

9) вибирати з водних об'єктів знаряддя лову або садки (кукани), що не належать даному користувачеві. У разі їх вимушеного вибирання при потраплянні в активні знаряддя лову, зачепленні плавзасобами тощо обов'язково внести відповідний запис у судновий журнал та сповістити про це органи рибоохорони;

10) вилучення об'єктів, занесених до Червоної книги України.

15. Бирками маркуються тільки пасивні знаряддя лову. Бирки кріпляться на:

ставні неводи та підйомні заводи на розтяжці при заході у двір у безпосередній близькості до крила;

ятери до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір;

підйомні пастки та раколовки до верхньої частини каркаса;

сітки до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з країв сітки.

16. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану

середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

17. У період виникнення в Азовському морі несприятливих екологічних умов, що можуть призвести або призводять до загибелі водних біоресурсів внаслідок задухових ситуацій, здійснюється меліоративний відлов (відповідно до статті 47 Закону України "Про тваринний світ").

18. Користувачі, що здійснюють меліоративний відлов, зобов'язані:

вести журнал обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів;

щодня надавати до Управління дані про кількість використаних знарядь лову, кількість та типи задіяних плавзасобів, кількість вилучених водних біоресурсів, гідрометеообставини.

Після припинення меліоративного відлову користувачі протягом доби надають до Управління звіти про вилучення водних біоресурсів під час проведення меліоративного відлову та журнали обліку вилучених і прийнятих водних біоресурсів.

19. Управління здійснює централізований збір і узагальнення даних про вилучення водних біоресурсів у період проведення меліоративних відловів у басейні Азовського моря. Узагальнена інформація після закінчення відловів передається до Держрибагентства та Державної Азовської морської екологічної інспекції.

20. Для обліку бичків, вилучених у випадку проведення меліоративних відловів у місцях виникнення задухових (передзадухових) ситуацій, Держрибагентством утворюється резерв з ліміту їх вилову в лиманах та прибережній п'ятикілометровій зоні заток українського узбережжя в обсязі 2000 тонн, у разі використання цього резерву вилучення бичків здійснюється в рахунок загальнобасейнового обсягу добування (ліміту) морського промислу.

21. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

Директор Департаменту тваринництва

М. М. Кваша

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

06 січня 2016 року N 2

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

21 січня 2016 року N 110/28240

Режим рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році

2. Промисел у басейні Чорного моря здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в басейні Чорного моря, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 08 грудня 1998 року N 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 березня 1999 року за N 147/3440 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

3. До басейну Чорного моря входить Чорне море з усіма його затоками і бухтами. Лимани і озера, що сполучаються з морем, розглядаються як самостійні водні об'єкти. Малий Аджалицький лиман та частини Сухого лиману і озеро Донузлав, що з'єднуються з морем, є частиною Чорного моря.

Норми, які передбачені для річки Дунай, поширюються на її передгирловий простір, відповідно на цей простір не поширюються норми, які передбачені для Чорного моря. Під передгирловим простором річки Дунай розуміється частина Чорного моря шириною 5 км, що прилягає до гирла Дунаю і простягається від рукава Мусура до Білогородського каналу включно.

4. Написи, що наносяться на риболовні судна, повинні відповідати національному стандарту України.

5. Особи, які здійснюють промисловий лов, зобов'язані маркувати бирками пасивні знаряддя лову з метою визначення їхньої належності. Бирки прикріплюються на ставні неводи, донні пастки і підйомні заводи - до верхньої підбори на відстані до 2 м від одного з кутів зливної частини котла; на ятери - до верхньої частини каркаса, що утворює вхід у ятір; на підйомні пастки і раколовки - до верхньої частини каркаса; на сітки - до верхньої підбори на відстані до 1 м від одного з кінців сітки; на яруси - до хребтини на відстані до 1 м від одного з кінців ярусу.

6. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

7. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального ліміту користувачі щотижня надають органам рибоохорони інформацію про вилучення ними водних біоресурсів при освоєнні 70 % ліміту, при освоєнні 80 % - щодня, а при освоєнні 95 % промисел призупиняється. Використання залишку обсягу добування (ліміту) визначається органами рибоохорони.

8. При здійсненні спеціалізованого промислу в Чорному морі не обмежується обсяг прилову об'єктів, для яких не встановлена промислова міра.

9. Нерестова заборона на

промислове вилучення калкана у виключній (морській) економічній зоні встановлюється з 01 до 30 травня.

У територіальних і внутрішніх морських водах у цей період вводиться органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням заборона на вилов калкана строком на 15 діб на зазначених ділянках незалежно одна від одної:

на схід від меридіана, що проходить через мис Башенний;

між меридіаном, що проходить через мис Башенний, і меридіаном порту Євпаторія на південь від Кримського півострова;

між меридіаном, що проходить через порт Євпаторія, і меридіаном 32°13' сх. д., а також у Каркінітській затоці;

на захід від меридіана 32°13' сх. д.

У період нерестової заборони забороняється спеціалізований промисел калкана сітками. Калкан, що був приловлений іншими знаряддями лову, у цей період випускається в море незалежно від його життєздатності. У період нерестової заборони забороняється також промисел катрана та скатів сітками і наживними гачками. Промисел шпрота і мерланга різноглибинними тралами не забороняється.

10. Кількість суден, що одночасно ведуть промисел шпрота різноглибинними тралами, з 01 січня до 31 березня і з 01 листопада до 31 грудня обмежується 20 одиницями. Розподіл кількості суден між користувачами здійснюється Чорноморським басейновим управлінням Державного агентства рибного господарства України (далі - Управління). Загальний контроль за кількістю цих суден здійснюється Управлінням.

11. Крок вічка в сітках для промислу катрана не повинен перевищувати 120 мм. Промисел скатів сітками допускається в період з 01 лютого до 31 жовтня; мінімальний крок вічка в сітках а = 180 мм.

12. При промислі калкана і скатів сітками кількість вічок по висоті не повинна перевищувати 8 шт., глоси - 20 шт. Грузи повинні кріпитися безпосередньо до нижньої підбори. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів.

13. Кількість сіток, що застосовуються для промислу калкана і скатів, обмежена 2800 одиницями. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 450 одиниць, Херсонська область - 400 одиниць (у тому числі Каркінітська затока - 100 одиниць), Одеська область - 1900 одиниць, резерв Держрибагентства - 50 одиниць. Розподіл сіток між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) становить: для плавзасобів, що не підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 20 одиниць; для плавзасобів, що підлягають нагляду класифікаційного товариства, - 100 одиниць.

14. Передбачений Правилами рибальства спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у Чорному морі (за винятком пригирлового простору р. Дунай) ставними неводами, підйомними заводами, кошільними і кільцевими неводами допускається з 01 червня до 31 грудня, за винятком періоду нерестової заборони.

15. При промислі шпрота різноглибинними тралами прилов чорноморської хамси не регламентується протягом усього року, прилов азовської хамси не регламентується тільки в дозволений період для її промислу кошільними неводами. У разі відсутності наукового обґрунтування хамса, розповсюджена з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня на схід від меридіана, що проходить через мис Сарич, вважається азовською, а вся інша - чорноморською.

16. Мінімальний крок вічка у сітках при лові бичка а = 22 мм, у Тилігульському лимані а = 20 мм. Максимальний крок вічка у сітках при лові бичка не повинен перевищувати 28 мм. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів.

17. Прилов особин непромислового розміру (за винятком осетрових) при спеціалізованому промислі інших видів допускається відповідно до норм, установлених для неспеціалізованого промислу згідно з пунктом 18.4 глави 18 Правил рибальства.

18. Допускаються:

1) промисел личинок хірономід мотильницями діаметром до 1 м, сачками діаметром до 0,6 м з капронового газу, рамками-ситами розміром до 1 м2 із застосуванням знарядь для змутнення мулу (насоси

або помпи) у водних об'єктах (включаючи внутрішні солоні водойми) або на їх ділянках, які не використовуються на цей час з рибогосподарською метою. Відповідні водні об'єкти та їх ділянки, а також гранична кількість знарядь лову визначаються органами рибоохорони на підставі рекомендацій наукових установ;

2) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей у чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) сітками, крок вічка яких встановлюється відповідними органами рибоохорони за науковим обґрунтуванням наукових установ;

3) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у Джарилгацькій, Каржинській, Перекопській затоках, Каланчакському лимані і в прибережній 500-метровій зоні Каркінітської затоки, прилеглій до осторова Джаралгач, у період з 01 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів. Застосування поріжі та рам у сітках забороняється. У процесі промислової операції сітки повинні зберігати контакт з плавзасобом, і вибірка повинна виконуватися одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 104 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

4) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей сітними пастками з кроком вічка а = 24 - 40 мм у прибережній 50-метровій зоні Каркінітської затоки у період з 11 вересня до 31 жовтня. Сітки в пастках повинні бути встановлені на металевих кілках. Кількість сіток у кожній пастці не більш ніж 2 одиниці. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 75 метрів. Загальна кількість пасток - не більше 8 одиниць.

Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

5) спеціалізований лов азово-чорноморських кефалей ставними неводами та неспеціалізований промисел ставними неводами інших мігруючих видів риб у каналах, що з'єднують море з лиманами (Тилігульським, Будакським (Шаболатським) та іншими), озерами (крім озера Донузлав), і в каналах, що з'єднують Дністровський та Будакський (Шаболатський) лимани, тільки у постійних місцях, визначених органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

Розподіл кількості ставних неводів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

6) спеціалізований промисел креветки волокушами і ручними сачками у Чорному морі із затоками, лиманах (крім Дніпровсько-Бузького) і пов'язаних з морем озерах у період з 01 січня до 31 травня і з 01 вересня до 31 грудня. Кількість волокуш у Херсонській області обмежується 30 одиницями;

7) спеціалізований промисел креветки ятерами на акваторії Чорного моря - від с. Коблеве до межі Автономної Республіки Крим (по Перекопській затоці) у період з 01 січня до 31 травня та з 01 серпня до 31 грудня.

Мінімально допустимий розмір вічка: у бочці ятера а = 8,0 мм, у лійці а = 6,0 мм. Забороняється застосування ятерів з довжиною кутка менше 1 метра. У період з 01 по 31 травня та з 01 по 31 серпня ятери повинні мати в гирлах сіткову перегородку з максимально допустимим розміром вічка 28 мм.

Кількість ятерів обмежується 520 одиницями і становить для Миколаївської області 120 одиниць, для Херсонської області - 400 одиниць. Мінімальна кількість ятерів на бригаду (ланку) - 10 одиниць. Розподіл ятерів між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот та середнього вилову на одне знаряддя лову за попередні два роки, обсягів виконання робіт з

відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

8) спеціалізований промисел у Дністровському лимані та р. Дністер з її придатковою системою:

в'юна ятерами з розміром вічка а = 6,5 мм з 01 січня до 20 квітня, за винятком заборонених ділянок;

тюльки волокушами в період з 15 листопада до 31 грудня, за винятком заборонених ділянок;

9) спеціалізований промисловий лов оселедця у Дністровському лимані і р. Дністер з 01 квітня до 05 червня (за винятком встановленої органами рибоохорони заборони у період масового нерестового ходу: п'ятиденної - у Дністровському лимані, в рукаві Турунчук і в основному руслі р. Дністер від устя до с. Паланка (відмітка 28 км); десятиденної - від с. Паланка до греблі Дубосарської ГЕС).

У Дністровському лимані в період весняно-нерестової заборони допускається спеціалізований промисел оселедця ставними сітками в районі на південь від лінії, що з'єднує північні межі смт Шабо та смт Роксолани;

10) при неспеціалізованому промислі у Дніпровсько-Бузькій естуарній системі застосування ятерів з мінімальним розміром вічка в бочці а = 30 мм, сажалці, замку і крилах а = 36 - 40 мм. Максимальна довжина крила ятера для заплавної системи Дніпра становить не більше 25 м. Початок постановки крила має бути прив'язаний до берегової лінії або до межі прибережної вищої надводної рослинності;

11) спеціалізований промисел ставними неводами та волокушами піленгаса в Березанському лимані з 15 жовтня до 31 грудня з мінімальним кроком вічка у матні а = 30 мм, у приводах і крилах а = 40 мм;

12) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дунай з її придатковою системою сітками з кроком вічка а = 36 - 40 мм без використання рам та поріжі;

13) спеціалізований промисел чехоні, тарані та рибця у р. Дністер з її придатковою системою і в Дністровському лимані сітками з кроком вічка а = 32 - 38 мм;

14) спеціалізований промисел тюльки в р. Дніпро від греблі Каховської ГЕС униз за течією впродовж 10-кілометрової забороненої зони тюльковими волокушами в кількості однієї одиниці (довжина - до 100 м, крок вічка сітного полотна а = 5,0 - 6,5 мм);

15) спеціалізований промисел тюльки на акваторії Дніпровського лиману бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 6,5 мм, у приводах - не більше а = 14 мм, крилах - не більше а = 18 мм на глибинах не менше ніж 4 м. На акваторії Бузького лиману - бурилами з кроком вічка сіткового полотна в матні а = 5,0 - 8,0 мм, у приводах - не більше а = 18 мм, крилах - не більше а = 24 мм. Промисел здійснювати на глибинах не менше ніж 4 м;

16) спеціалізований промисел тюльки в Дніпровському та Бузькому лиманах конусними пастками (площа вхідного отвору - до 10 м2, крок вічка сіткового полотнища а = 4,0 - 6,5 мм) у кількості 30 одиниць з пересувних та стаціонарних плавзасобів. Промисел дозволяється здійснювати лише в темний час доби з використанням штучного освітлення протягом усього року;

17) спеціалізований промисел оселедця в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 30 - 32 мм у кількості 15 одиниць, довжиною однієї сітки не більше 150 метрів на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

18) спеціалізований промисел оселедця в Дніпровському та Бузькому лиманах на глибинах не менше ніж 4 м ставними сітками з кроком вічка а = 28 - 30 мм у кількості 80 одиниць, виготовленими виключно з капронового волокна, з 01 квітня до кінця весняно-літньої заборони;

19) спеціалізований промисел рослиноїдних видів риб (товстолобики, білий амур) у пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 90 - 120 мм у кількості 15 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) з 01 січня 2016 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня 2016 року до 31 грудня 2016 року на акваторіях: від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка); від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

20) промисел на акваторії Дніпровського та Бузького

лиманів закидними частиковими неводами у кількості 6 одиниць здійснювати на постійних тонях у районах: о. Янушев, о. Вербки, с. Станіслав, с. Олександрівка, Аджигольської та Волоської кіс. Одночасне використання на одній тоньовій ділянці більше однієї одиниці закидного частикового неводу забороняється;

21) промисел закидними частиковими неводами у кількості 9 одиниць на р. Дніпро, р. Південний Буг та р. Інгулець здійснювати протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на постійних тонях, визначених органами рибоохорони;

22) здійснювати промисел частиковими волокушами у кількості 5 одиниць протягом року, за винятком періоду весняно-літньої заборони, на всіх акваторіях придаткової системи пониззя р. Дніпро, визначених органами рибоохорони. Окремо дозволяється використання однієї частикової волокуші з 01 січня 2016 року до початку весняно-літньої заборони та з 01 жовтня 2016 року до 31 грудня 2016 року на акваторіях придаткової системи р. Дніпро від с. Дніпряни вниз за течією до Антонівського автомобільного мосту. Одночасно використовувати на акваторії озера-затоки Збур'ївський Кут більше 2 одиниць частикових волокуш забороняється;

23) спеціалізований промисел пузанка в пониззі р. Дніпро плавними сітками з кроком вічка а = 22 мм та а = 24 мм у кількості 4 та 6 одиниць (довжина однієї сітки не більше 150 м) на акваторії від с. Дніпряни вниз за течією до тоні "Кіндратиха" (район с. Н. Тягінка), від нижньої межі тоні "Монастирська" вниз за течією до верхньої межі Дніпровського забороненого простору;

24) неспеціалізований промисел в Каланчацькому лимані і на прилеглій акваторії моря, обмеженій із заходу меридіаном, що проходить через мис Кумбатин, і з півдня паралеллю, що проходить через мис Делгелтип (південний край півострова Карадай), сітками з мінімальним кроком вічка а = 65 мм. Загальна кількість сіток - не більше 200 одиниць. Мінімальна кількість сіток на ланку (плавзасіб) - 15 одиниць;

25) спеціалізований промисел медуз у Каркінітській та Джарилгацькій затоках ручними сачками у період з 01 червня до 30 листопада;

26) спеціалізований промисел кошільними і кільцевими неводами піленгаса, чорноморської хамси та атерини у Тилигульському лимані - протягом усього року;

27) спеціалізований промисел оселедця у р. Дунай та передгирловому просторі - з 01 березня до 05 липня, за винятком встановлених органами рибоохорони на період масового нерестового ходу: десятиденної заборони - від моря до відгалуження Тульчинського гирла і двадцятиденної заборони - вгору по річці від відгалуження Тульчинського гирла. Висота сіток не повинна перевищувати 6 метрів, у в плавних сітках допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм;

28) спеціалізований промисел азово-чорноморських кефалей обкидними сітками з кроком вічка а = 20 - 40 мм у 500-метровій зоні, прилеглій до гирла р. Дунай на ділянці, яка обмежена на півночі с. Приморське та на півдні - межею територіальних вод, у період з 15 червня до 15 листопада. Довжина однієї сітки не повинна перевищувати 100 метрів.

У процесі промислової операції вибірка сіток повинна виконуватись одразу після замету. Загальна кількість сіток - не більше 90 одиниць. Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 8 одиниць. Розподіл кількості знарядь лову між користувачами здійснюється органами рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації;

29) спеціалізований промисел рачків артемії у внутрішніх солоних водоймах та лиманах сачками (діаметром вхідного отвору не більше 1 м) та волоками (довжиною до 15 м) з 01 січня до 31 березня і з 15 вересня до 31 грудня та яєць артемії шляхом їх ручного збирання з прибережних наносів з 01 січня до 31 березня та з 01 жовтня до 31 грудня.

19. Забороняються:

1) промисел філофори і цистозіри. Заборона не поширюється на збирання штормових викидів цистозіри та проведення науково-дослідних робіт;

2) промисловий лов осетрових видів риб і їх гібридів у басейні Чорного моря. Прилов цих об'єктів негайно випускається на

місці вилову у водойму незалежно від їх життєздатності;

3) застосування сіток для лову бичків у Каркінітській затоці, за винятком акваторій Джарилгацької, Каржинської та Широкої заток;

4) застосування сіток для лову глоси та піленгаса у Джарилгацькій, Каржинській та Широкій затоках та в Каланчацькому лимані;

5) промисел протягом усього року в Тилігульському лимані і р. Тилігул на північ від лінії, що з'єднує південну частину с. Гуляївка та причал Будинку рибалки Південної регіональної спілки мисливців та рибалок Збройних Сил України (с. Волкове), до гирла р. Тилігул та в заплаві цієї річки від гирла до автошляху, що з'єднує села Косівка і Мар'янівка;

6) спеціалізований промисел піленгаса сітками:

в Чорному морі на північ від лінії, що з'єднує мис Тарханкут з Дністровсько-Царгородським маяком, та на захід від меридіана 30°00' сх. д. у період з 15 червня до 14 жовтня;

у Ягорлицькій затоці у період з 01 травня до 14 жовтня;

7) спеціалізований промисел бичка сітками та волокушами в Дністровському лимані;

8) ведення промислу бичка ятерами у Дністровському лимані на період спарювання, виношування ікри та рачат і линьки рака на північ від лінії, що з'єднує північну межу м. Білгород-Дністровський та північну межу м. Овідіополь;

9) промисел у р. Дністер і її придатковій системі - з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

10) використання ставних сіток у р. Дніпро, р. Інгулець з їх придатковими системами;

11) спеціалізований лов оселедця закидними неводами і волокушами під час весняної заборони у р. Дніпро;

12) використання на промислі в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі ставних сіток з кроком вічка а = 51 - 74 мм;

13) промисел у р. Дунай - на 45 діб у період з 15 квітня до 15 червня. Заборона не поширюється на спеціалізований промисел оселедця;

14) використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 - 40 мм та а = 75 мм з 01 січня до 20 червня у Дніпровському та Бузькому лиманах;

15) спеціалізований промисел піленгаса у Дніпровському та Бузькому лиманах за відсутності його щільних промислових концентрацій, що визначаються органами рибоохорони;

16) розміщення ставних сіток у Дніпровському та Бузькому лиманах з 8 години до 18 години від дати закінчення весняної заборони до 15 вересня;

17) вилучення з природного середовища:

водних біоресурсів, занесених до Червоної книги України;

гібридів осетрових видів риб;

калкана у період нерестової заборони;

ікряних самиць рака і рака непромислового розміру.

Випадковий прилов заборонених до вилучення водних біоресурсів, а також тварин, що не відносяться до водних біоресурсів (земноводні, плазуни, птахи та ссавці), має бути повернутий у природне середовище. Ці дії мають бути здійснені досить обережно, щоб уникнути додаткових травмувань цих організмів;

18) використання сіток з монониткових делей з діаметром верхньої або нижньої підбори менше за 3 мм.

20. Кількість сіток, що застосовуються для промислу піленгаса на акваторії Чорного моря західніше меридіана 32°13' сх. д., обмежено 280 одиницями. Довжина сіток не повинна перевищувати 100 метрів. Сітки для користувачів розподіляються таким чином: Миколаївська область - 110 одиниць, Херсонська область - 50 одиниць, Одеська область - 120 одиниць.

Мінімальна кількість сіток на бригаду (ланку) - 10 одиниць.

21. На підставі наукових обґрунтувань органам рибоохорони надається право визначати строки, у які прилов кефалевих у сітки при лові бичка у чорноморських лиманах не регламентується, в тому числі в період нерестової заборони на кефаль.

22. У чорноморських лиманах (крім Дніпровсько-Бузького та Каланчацького) і пов'язаних з морем озерах (крім озера Донузлав) промислові міри піленгаса та азово-чорноморських кефалей, мінімальний крок вічка в знаряддях для їх вилову і строки промислу визначаються органами рибоохорони на підставі наукових обґрунтувань.

23. Мінімальний крок вічка в сітках у разі їх використання при неспеціалізованому промислі становить: у Дністровському лимані а = 65 мм; у р. Дунай а = 45 мм.

24. Висота частикових плавних сіток у р. Дунай не повинна перевищувати 6

метрів, допускається поріж з мінімальним кроком вічка а = 200 мм.

25. При неспеціалізованому промислі ставними неводами у лиманах (крім Дністровського та Дніпровсько-Бузького) мінімально допустимий крок вічка становить у котлі а = 6 мм, дворі а = 10 мм, крилах а = 14 мм.

26. Довжина однієї ставної сітки у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах Одеської області і в Чорному морі від Очакова до гирла Дунаю - не більше 75 м (за винятком сіток для лову камбали-калкана, азово-чорноморських кефалей та піленгаса).

27. Крок вічка у сітках при вилученні оселедця повинен бути не більше а = 40 мм (за винятком р. Дніпро та Дніпровсько-Бузького лиману).

28. Мінімальний крок вічка для сіток, задіяних на промислі ляща та судака в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі, при неспеціалізованому промислі становить а = 75 мм.

29. Довжина однієї ставної сітки в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі обмежується: для крупновічкових (а = 75 мм і більше) та дрібновічкових (а = 22 - 50 мм) - не більше ніж 75 м.

30. Мінімально допустимий для промислового вилучення розмір білого, строкатого товстолоба та білого амура в Дніпровсько-Бузькій естуарній системі становить 60 см (у свіжому вигляді).

31. При підвищеному прилові особин непромислового розміру на акваторії Дніпровського та Бузького лиманів державні органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу такими знаряддями лову в межах цього адміністративного району строком до 20 діб, але не менш ніж 10 діб. Заборона промислу в цьому районі встановлюється у разі наявності 4 актів перевірки промислового лову з підвищеним приловом молоді.

32. Користувачі повинні терміново повідомляти про випадки прилову водних біоресурсів, види яких занесені до Червоної книги України, органи рибоохорони та Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.

33. У разі прилову дельфінів питання про доцільність надання їм допомоги вирішується екологічними інспекціями, зазначеними в пункті 34 цього Режиму. У такому випадку судно змінює район промислу.

Допомога дельфінам надається на місці з подальшим поверненням їх до природного середовища.

34. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря за домовленістю з відповідними органами рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

35. Граничну кількість знарядь лову для р. Дунай у 2016 році наведено в додатку 1 до цього Режиму.

36. Граничну кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2016 році наведено в додатку 2 до цього Режиму.

Мінімальна сумарна кількість сіток і ятерів (за винятком тих, що застосовуються для лову раків) на ланку - 15 одиниць. Мінімальна кількість оселедцевих сіток на ланку - 5 одиниць.

37. Граничну кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2016 році наведено в додатку 3 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову між користувачами здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, загального обсягу вилову на одне знаряддя лову, обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації.

Директор Департаменту тваринництва

М. М. Кваша

Додаток 1

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році

(пункт 35)

Гранична кількість знарядь лову для р. Дунай у 2016 році

Ятери, штук

Сітки, штук

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні

частикові плавні

(вічко понад 45 мм)

частикові ставні

(вічко понад 45 мм)

рибцеві

(вічко 36 - 40 мм)

кефалеві обкидні*

(вічко 20 - 40 мм)

1730

620

1500

1300

1650

350

* Для встановлення у передгирловому просторі.

Додаток 2

до Режиму рибальства в басейні Чорного моря у 2016 році

(пункт 36)

Гранична кількість знарядь лову для Дністровського лиману і пониззя р. Дністер у 2016 році

Закидні неводи (волокуші), штук

Ятери з вічком а = 30 мм і більше та сітки з вічком а = 65 мм і більше,

штук

Ятери, штук

Сітки, штук

розмір вічка

а = 30 мм і більше

тюлькові

бичкові

в'юнові

раколовні

оселедцеві ставні

оселедцеві плавні*

з вічком а = 32 - 38 мм

3000

800

100

500

800

500

* У річці Дністер та рукаві річки Турунчук.

** Лов частиковими закидними неводами дозволяється тільки у світлу пору доби, починаючи за годину до сходу сонця та закінчуючи через годину після заходу сонця. Розподіл частикових неводів між користувачами здійснюється територіальними органами рибоохорони з урахуванням обсягів виконання робіт з відтворення водних біоресурсів.

Додаток 3

до Режиму рибальства у басейні Чорного моря у 2016 році

(пункт 37)

Гранична кількість знарядь лову для Дніпровсько-Бузької естуарної системи в 2016 році

Найменування знарядь лову

Херсонська область, штук

Миколаївська область, штук

Разом, штук

Сітки а = 38 - 40, 50 мм

925

1850

Сітки а = 75 мм і більше

956

726

1682

Сітки а = 22 - 24 мм

545

1090

Сітки плавні а = 22 - 24 мм

Сітки плавні а = 30 - 32 мм

Сітки плавні а = 90 - 120 мм

Сітки ставні

Частикові ятери:

для використання у Дніпровсько-Бузькому лимані

200

134

334

для використання у придатковій системі пониззя р. Дніпро

461

Раколовні ятери

108

Раколовки

180

360

Закидні частикові неводи

Волокуші частикові

Пузанкові закидні неводи

Тюлечні волокуші

"Бурила" тюлечні

Конусні тюлечні пастки

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

06 січня 2016 року N 2

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

21 січня 2016 р. за N 111/28241

Режим рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2016 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, які визначені у положеннях про них та в проектах організації території та об'єктів природно-заповідного фонду.

4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати вказаних періодів промислу.

5. Довжина однієї ставної сітки, що застосовується на промислі на водосховищах дніпровського каскаду, повинна бути не більше 70 метрів. Максимальна довжина крила раколовки - 50 метрів.

6. Допускається на Київському водосховищі:

протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування проводити відлов верховодки та тюльки в місцях їх скупчень активними знаряддями лову під контролем органів рибоохорони;

протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень сріблястого карася та плітки сітки з кроком вічка а = 50 мм.

7. Допускається на Канівському водосховищі протягом усього промислового періоду за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для облову скупчень карася сріблястого та плітки сітки з кроком вічка а = 50 - 60 мм.

8. Допускається на Кременчуцькому водосховищі:

1) проведення лову верховодки і тюльки в забороненій зоні Канівської ГЕС протягом усього промислового періоду;

2) використання дрібновічкових ятерів (вічко а = 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних живих ресурсів, під контролем органів рибоохорони;

3) вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій;

4) вилов плідників аборигенних коропових риб одним закидним неводом для заготівлі гіпофізів в період від скресання криги до 05 травня.

9. Допускається на Дніпродзержинському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах острова Крячок, Чикалівських, Успенських, Келебердянських заплав застосовування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка а = 36 - 60 мм і більше;

у період з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) у місцях концентрацій карася сріблястого та плітки за наявності відповідного наукового обґрунтування використовувати для їх облову сітки з кроком вічка а = 50 мм.

10. Допускається на

Запорізькому водосховищі:

використання закидних неводів з вічком а = 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка а = 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову крупних особин карася сріблястого;

застосування за наявності відповідного наукового обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 34 мм на всій акваторії Самарської затоки.

11. Допускається на Каховському водосховищі:

1) для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосовувати два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - два ставних неводи з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм; у районі Іванівських Кучугур - один ставний невід з вічком у задній стінці котла не менше а = 100 мм;

2) протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі: с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега);

3) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках: від м. Благовіщенський до Іванівських Кучугур углиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори углиб водосховища на 2 км;

4) протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції углиб водосховища на 1 км;

5) протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів у нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем органів рибоохорони;

6) використання протягом промислового періоду дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби.

12. Забороняється у Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, а = 41 - 49 мм та а = 70 - 74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща.

13. Забороняється у Канівському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм, а = 41 - 49 мм та а = 70 - 74 мм протягом усього року.

14. Забороняється на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом усього року;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

використання закидних частикових неводів у період до 20 вересня.

15. Забороняється на Дніпродзержинському водосховищі використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року.

16. Забороняється у Запорізькому водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 34 мм (за винятком випадку, передбаченого абзацом третім пункту 10) та 70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня.

17. Забороняється у Каховському водосховищі:

1) використання ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 36 мм та а = 70 мм протягом усього року;

2) промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року;

3) промисловий лов у межах орнітологічного та ландшафтного заказників загальнодержавного значення "Великі та Малі Кучугури" та "Крутосхили Каховського водосховища", які входять до території національного природного парку "Великий Луг", а також у межах загальногеологічного

заказника загальнодержавного значення "Дніпровські пороги";

4) встановлення у період з 01 січня до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі зарослів повітряно-водної рослинності заплавних частин Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

5) промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри, строки заборони визначаються органами рибоохорони відповідно до наукового обґрунтування.

18. На всіх дніпровських водосховищах допускається:

максимальна довжина крила (сумарна довжина сіткового полотна від входу бочки) ятера не більше 25 метрів. Діаметр бочки - не більше 1 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2;

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм - не більше 20 % від загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобика та білого амура - 60 см;

мінімально допустимі для вилову розміри щуки - 40 см, сома європейського - 80 см.

19. На всіх дніпровських водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м, відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів повинна бути не менше 500 м.

20. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних органів рибоохорони можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

21. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з підвищеним приловом молоді в будь-якому районі органи рибоохорони приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах даного адміністративного району терміном до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

22. У випадку використання будь-яких об'єктів промислу в обсягах загального прогнозу користувачі надають щоденну оперативну інформацію органам рибоохорони; при освоєнні 90 % прогнозу промисел призупиняється.

Порядок використання залишку обсягу добування (прогнозу) визначається органами рибоохорони.

23. Кількість знарядь лову та плавзасобів, які будуть використовуватись на промислі протягом 2016 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку 1 до цього Режиму. Розподіл знарядь лову та плавзасобів за користувачами на дніпровських водосховищах здійснюють органи рибоохорони з урахуванням дотримання Правил рибальства, освоєння квот за попередні два роки, обсягів використання робіт з відтворення водних біоресурсів, рибницької меліорації. Оптимальне навантаження становить: палубне судно - 50 сіток; безпалубне - 30 сіток.

24. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняється.

25. Користувачі повинні терміново інформувати органи рибоохорони, територіальні органи Державної екологічної інспекції України та відповідні територіальні органи центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини про виявлення захворювань водних біологічних ресурсів, погіршення стану середовища їх перебування, випадки загибелі або виникнення загрози їх загибелі.

26. Дозволена кількість ставних сіток з кроком вічка а = 100 мм і більше на ланку визначається органами рибоохорони.

27. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 2 до цього Режиму.

Директор Департаменту тваринництва

М. М. Кваша

Додаток 1

до Режиму рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

(пункт 23)

КІЛЬКІСТЬ

знарядь лову та плавзасобів, які будуть використовуватись на промислі протягом 2016 року на дніпровських водосховищах

Водосховища

Кількість сіток*,

штук

Закидні неводи,

штук

Ятери,

штук

Раколовки,

штук

Ставні неводи,

штук

Тюлькові знаряддя лову*,

штук

Кількість

плавзасобів

всього

у тому числі

безпалубні

палубні

Київське

7670

2/50

221

153

Канівське

5100

4/50

127

125

Кременчуцьке

17810

22/250

568

517

Дніпродзержинське

5460

22/50

173

155

Запорізьке

4000

10/0

127

113

Каховське

14110

1350

250

100

67/50

453

418

Червонооскільське

780

0/0

* Активні/пасивні.

Додаток 2

до Режиму рибальства в дніпровських водосховищах у 2016 році

(пункт 27)

Ділянки водосховищ дніпровського каскаду, на яких заборонено промислове рибальство протягом року

N з/п

Точки координат

Опис меж ділянки

Київське водосховище

50°42'59.7"N, 30°31'24.0"E

50°35'32.6"N, 30°32'08.9"E

50°35'35.4"N, 30°31'45.5"E

50°43'01.0"N, 30°30'49.8"E

Від південної адміністративної межі с. Лебедівка вниз за течією до забороненої зони Київської ГЕС та вглиб водосховища - 500 метрів

50°41'58.7"N, 30°24'08.4"E

50°36'53.0"N, 30°29'05.4"E

50°37'06.3"N, 30°29'20.7"E

50°41'55.0"N, 30°24'37.8"E

Від північної адміністративної межі с. Лютіж вниз за течією до забороненої зони ГАЕС та вглиб водосховища - 500 метрів

50°51'43.2"N, 30°25'27.5"E

50°47'18.0"N, 30°22'08.8"E

50°47'08.2"N, 302°2'25.6"E

50°51'38.89"N, 30°25'52.99"E

Від північної адміністративної межі с. Ясногородка вниз за течією до південної адміністративної межі с. Глібівка та вглиб водосховища - 500 метрів

51°07'49.4"N, 30°29'21.2"E

51°07'58.5"N, 30°34'13.6"E

51°20'47.7"N, 30°39'57.0"E

51°20'31.9"N, 30°39'14.2"E

Ділянка, яка знаходиться за лінією, що проходить між с. Городище та с. Бор вверх за течією до с. Дніпровське

Канівське водосховище

50°09'34.5"N, 30°44'38.6"E

50°09'41.3"N, 30°45'00.1"E

50°07'32.5"N, 30°49'42.2"E

50°07'48.3"N, 30°49'37.4"E

Від гирла р. Стугна вниз за течією до південної адміністративної межі с. Халеп'я та вглиб водосховища - 500 метрів

50°05'40.4"N, 30°54'23.2"E

50°05'49.2"N, 30°54'42.2"E

49°57'33.8"N, 31°08'35.0"E

49°57'46.3"N, 31°08'52.0"E

Від північної адміністративної межі с. Стайки вниз за течією до північної адміністративної межі с. Балико-Щучинка та вглиб водосховища - 500 метрів

50°07'07.7"N, 30°57'11.9"E

50°06'58.2"N, 30°57'34.7"E

50°07'08.1"N, 305°6'36.6"E

50°06'51.9"N, 30°57'17.4"E

Від бази УТМР "Рудяки" вверх за течією, вниз за течією та вглиб водосховища на 500 метрів

50°01'50.5"N, 31°25'05.9"E

50°02'18.4"N, 31°23'31.6"E

50°02'05.8"N, 31°23'20.9"E

50°01'37.9"N, 31°24'54.0"E

Від забороненої зони насосної станції в районі м. Переяслав-Хмельницький вверх за течією 2000 метрів та вглиб водосховища - 500 метрів

Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по правому березі)

49°38'9"N, 31°38'26"E

49°28'39"N, 32°1'43"E

Від початку острова Плавучий за 20 м до фарватеру до режимної зони залізничного мосту міста Черкаси (за винятком 500 м зон насосних станцій), площа 5900 га

49°28'26"N, 32°2'3"E

49°26'21"N, 32°6'1"E

Від режимної зони залізничного мосту за 20 м до фарватеру, вниз по течії за 500 м до Річпорту, за винятком зимувальних ям (урочища "Красне", "Хомутець"), площа 400 га

49°24'11"N, 32°9'12"E

49°23'2"N, 32°11'16"E

Від намивного острова в с. Червона Слобода до кінця дачного кооперативу, площа 600 га

49°20'55"N, 32°17'9"E

49°19'10"N, 32°21'52"E

Від урочища "Фокіна канава" вниз по течії із затоками до кінця острова Кучугури, за винятком підвідного каналу до насосної станції с. Худяки, площа 800 га

49°18'16"N, 32°21'34"E

49°14'49"N, 32°31'3"E

Від риббригади ТОВ "Прелесть" (с. Сагунівка) вниз по течії вглиб водосховища 500 м до риббригади в с. Боровиця, площа 600 га

49°12'24"N, 32°36'54"E

49°4'54"N, 32°48'37"E

Від риббригади в с. Тіньки вниз по течії, вглиб водосховища 500 м, до риббригади в с. Вітово

Кременчуцьке водосховище (Черкаська область, по лівому березі)

49°43'55"N, 31°33'16"E

49°41'24"N, 31°37'3"E

Від риббригади с. Келеберда вглиб до межі Канівського природного заповідника та вниз по течії до гирла річки Оріховка, площа 360 га

49°39'40"N,

31°39'13"E

49°32'49"N, 31°59'28"E

Від початку заплав в районі с. Бубнова Слобідка вниз по течії за 20 м до фарватеру до межі Орнітологічного заказника загальнодержавного значення "Липівського" (за винятком 500 м зон насосних станцій), площа 11600 га

49°33'31"N, 32°4'28"E

49°30'7"N, 32°13'8"E

Від початку заплави вздовж дамби залізничного мосту в с. Чапаївка вниз по течії, вглиб 500 м, до насосної станції с. Чехівка (49°30'7"N, 32°13'8"E), включаючи дренажний канал по всій його довжині (за винятком режимної 500 м зони Чехівської насосної станції), площа 510 га

49°30'23"N, 32°19'23"E

49°30'16"N, 32°18'55"E

Півострів затоки суднового каналу колишнього вантажного порту в с. Іркліїв протяжністю 2 км, площа 60 га

49°29'6"N, 32°21'4"E

49°27'56"N, 32°23'32"E

49°25'28"N, 32°27'32"E

49°24'24"N, 32°30'18"E

Від дамби рибного господарства ПП "Прогрес 11" вниз по течії до гирла річки Коврай, площа 300 га.

Від риббригади СТОВ "Дніпро" в с. Васютинці вниз по течії до риббригади в с. Тимченки, площа 250 га

Кременчуцьке водосховище (Полтавська область)

49°22'42.7"N, 32°34'28.5"E

49°21'08.8"N, 32°44'14.9"E

Від насосної станції с. Вереміївка до мису Жовнинський з льоду на відстані 500 м від берега

49°13'46.8"N, 33°06'45.5"E

49°17'27.5"N, 32°59'14.0"E

Від заходу в Градизький затон до насосної станції с. Пронозівка на відстані 500 м від берега

Кременчуцьке водосховище (Кіровоградська область)

49°5'20.5"N, 33°08'11.4"E

49°05'47.9"N, 33°08'09.4"E

49°05'53.5"N, 32°59'88.0"E

49°05'79.9"N, 32°59'74.7"E

Від мису Московської гори (турбаза "Голуба бухта") в напрямку с. Велика Андрусівка до острова Кам'яний, протяжністю 9 км 400 м, на відстані від берега 500 метрів

49°03'68.1"N, 33°09' 55.5"E

49°03'41.0"N, 33°09'58.7"E

49°03'64.1"N, 33°11'69.4"E

49°03'37.1"N, 33°11'63.0"E

Від пляжу "Андрушкін яр" до піонерського табору "Дружба", відстань від берега 500 метрів, площа 139 га

Дніпродзержинське водосховище (Полтавська область)

49°09'76.30"N, 33°29'10.03"E

49°09'38.08"N, 33°29'44.36"E

Власівська затока, штучна бухта, нижня межа - зрошувальний канал кооперативу "Світанок", верхня межа - 400 м на північний захід до кінця бухти (згідно з картою-схемою). Площа - 9 га, довжина - 0,4 км, ширина - 0,3 км

49°06'43.21"N, 33°33'91.11"E

49°03'41.69"N, 33°41'72.17"E

Від нижньої межі о. Зелений в бік о. Диньки, о. Попівка на колишню пристань рибного колгоспу "Верньодніпровець", включаючи Чечелівські і Білецьківські плавні, а також водойми 1-ї, 2-ї гаток до виходу в р. Дніпро, площа - 150 га, довжина - 2,5 км

49°05'46.75"N, 33°45'53.68"E

49°03'76.85"N, 33°47'42.51"E

Внутрішні затоки N 1, 2, 3, 4, 5

о. Шаломай, площа - 29,6 га

49°06'00.75"N, 33°49'43.36"E

49°02'56.43"N, 33°54'72.07"E

Від входу в річище Контарево до виходу в р. Дніпро, включаючи Івківські плавні площа - 150 га, довжина - 1,25 км, ширина - 1,20 км

49°01'40.47"N, 33°49'39.92"E

49°01'02.19"N, 33°51'92.26"E

Від нижньої межі о. Посередок вниз по течії паралельно ходу суден, включаючи о. Шарай, 1-у і 2-у гатки, до о. Дурний кут, площа - 40 га

49°00'94.31"N, 33°57'45.01"E

48°99'38.90"N, 33°65'65.56"E

Річище Дубове від створу "Редути" до пристані "Комсомольськ НД" із затоками, включаючи о. Барбари та о. Крячок, площа - 200 га, довжина - 2,0 км, ширина - 1,0 км

48°95'92.99"N,33°76'83.07"E

48°88'02.26"N, 33°97'65.32"E

Ділянка загальною площею 800 га, відведена для загального користування в межах причалів Тахтаївського і Шматківського гранкар'єрів, від берегової лінії 500 м вглиб водосховища

Дніпродзержинське водосховище (Дніпропетровська область)

48°31'53.93"N, 34°35'39.66"E

48°29'10.89"N, 34°44'18.63"E

Від Нового мосту в м. Дніпродзержинськ до с. Карнаухівка

48°35'59.91"N, 34°31'43.92"E

48°32'02.06"N, 34°29'23.99"E

У межах м. Дніпродзержинськ

48°35'07.02"N, 34°34'05.29"E

48°34'24.97"N, 34°34'16.03"E

Курилівські котловани (новий та старий)

48°32'46.46"N, 34°36'25.05"E

48°32'05.14"N, 34°41'01.07"E

Друге річище від мосту до с. Миколаївка

48°31'47.25"N, 34°31'34.94"E

48°32'46.33"N,

34°28'12.60"E

Від причалу УТМР с. Романкове по береговій лінії до лікарні с. Аули в 720-метровій зоні від берега

48°35'07.09"N, 34°28'32.85"E

48°36'22.95"N, 34°25'29.35"E

Від Аульського плацдарму с. Сутинівка до дачних ділянок крохмале-патокового комбінату на акваторії 720 м від берегової лінії

48°42'43.38"N, 34°16'48.20"E

48°39'18.23"N, 34°22'36.08"E

Від миса Домоткань до м. Верхньодніпровськ та правобережного кар'єру с. Домоткань на відстані 500 м від берегової лінії

48°35'32.99"N, 34°32'45.03"E

48°34'53.42"N, 34°33'25.02"E

Від яхт-клубу "Бригантина" у м. Дніпродзержинськ до шпиля Дніпродзержинської ГЕС

48°44'05.18"N, 34°18'41.19"E

48°44'15.84"N, 34°18'35.32"E

Від каналу Дніпро-Донбас до Орлянського кар'єру (в межах області) на відстані до 720 м від берегової лінії

Каховське водосховище (Запорізька область)

47°50'53.35"N, 35°02'57.35"E

47°50'07.61"N, 35°02'49.98"E

Ділянка по старому руслу р. Дніпро від гранітного кар'єру до затоки Вирва в м. Запоріжжя, площа - 4 га

47°49'02.57"N, 35°04'49.37"E

47°50'27.80"N, 35°05'12.25"E

Руслова ділянка р. Дніпро від забороненої зони нижче залізничних колій

47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E

Мости через старе та нове русла р. Дніпро в м. Запоріжжя до південного краю о. Хортиця, за винятком 50-метрової забороненої зони навколо о. Хортиця, площа - 1237 га

47°46'26.38"N, 35°08'05.76"E

Затока р. Дніпро в районі с. Нижня Хортиця Запорізького району Запорізької області, розташована в 1 км вище за течією від гирла балки Нижня Хортиця, площа - 1,5 га

47°46'09.06"N, 35°08'32.97"E

Озеро Лиман в районі сіл Нижня Хортиця та Розумівка Запорізького району Запорізької області, площа - 25 га

47°46'31.22"N, 35°08'52.26"E

47°38'38.97"N, 35°06'10.76"E

Руслова ділянка р. Дніпро від південного краю о. Хортиця до межі мису Лиса гора в с. Лисогірка. Південний край протоки Перша прірва зі всіма затоками, площа - 919 га

47°38'53.28"N, 35°05'48.82"E

47°36'54.64"N, 35°02'35.43"E

Акваторія Каховського водосховища від правого берега водосховища до фарватеру, починаючи від мису Лиса гора в с. Лисогірка до південного краю гирла р. Кокань, включаючи акваторію самого гирла, площа - 160 га

47°36'54.64"N, 35°02'35.43"E

47°33'47.44"N, 34°57'54.61"E

Акваторія Каховського водосховища від південного краю гирла р. Кокань в с. Біленьке до західного краю с. Червонодніпровка Запорізького району Запорізької області в 150-метровій прибережній смузі, площа - 190 га

47°50'29.0"N, 35°05'35.95"E

47°49'46.29"N, 35°07'17.92"E

47°49'35.39"N, 35°07'56.62"E

47°49'31.77"N, 35°08'16.01"E

47°49'25.57"N, 35°08'35.35"E

47°48'46.49"N, 35°09'18.95"E

47°48'00.71"N, 35°10'03.57"E

47°49'51.77"N, 35°07'04.30"E

47°48'49.85"N, 35°09'50.65"E

47°47'05.24"N, 35°10'07.39"E

47°46'52.17"N, 35°09'58.57"E

47°45'38.67"N, 35°10'08.88"E

Затоки р. Дніпро в м. Запоріжжя: акваторії човнових причалів, затока в районі комплексу "Орбіта-Люкс", бухта Крива, бухта Оріхівська, затока, що межує з яхтклубом по вул. Чубанова, та Гребний канал в мікрорайоні Південний, затока в районі скидних споруджень КП "Міськводоканал" (за винятком любительського рибальства на акваторії причалу ВАТ "Мотор Січ" в районі мікрорайону Південний та затоки в районі тренувальної бази УМВС "Динамо", що поєднує Гребний канал з р. Дніпро), площа - 64 га

47°45'31.80"N, 35°11'03.33"E

Озеро Кушугум в Південному мікрорайоні м. Запоріжжя, площа - 80,5 га

47°44'49.40"N, 35°12'21.96"E

Затока Балабинська, площа - 470 га

47°43'36.72"N, 35°11'26.51"E

Акваторія затопленого русла р. Кушугум в районі смт Кушугум Запорізького району Запорізької області, площа - 163 га

47°44'50.66"N, 35°10'56.30"E

47°41'34.64"N, 35°10'23.78"E

Усі озера та протоки Дніпровської гряди

47°40'06.01"N, 35°13'55.40"E

47°36'04.87"N, 35°03'16.62"E

Акваторія Каховського водосховища вздовж заростей очерету Дніпровської гряди від залізничної станції 1123 км до південного краю о. Головченко (останнього острова Дніпровської гряди завширшки 100 метрів) та вся акваторія заток озера Орлове і озера Дубковате

47°40'06,01"N,

35°13'55.40"E

47°28'25,21"N, 35°16'09.40"E

Акваторія Каховського водосховища від залізничної станції 1123 км до гирла р. Карачекрак в 500-метровій прибережній смузі, включаючи всю акваторію Василівської затоки, площа - 1354 га

47°23'32,40"N, 34°58'27.83"E

47°29'32,89"N, 34°44'54.57"E

Акваторія Каховського водосховища від річкового порту в м. Дніпрорудне Василівського району Запорізької області до східної межі с. Іванівка Кам'янка-Дніпровського району Запорізької області в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1230 га

47°31'31,41"N, 34°39'41.25"E

47°32'35,81"N, 34°38'32.04"E

Акваторія Каховського водосховища від пристані в м. Енергодар Кам'янка-Дніпровського району Запорізької області до лінії електричних мереж через Каховське водосховище в 500-метровій прибережній смузі, площа - 235 га

47°30'36,83"N, 34°30'48.55"E

47°25'39,26"N, 34°14'42.50"E

Акваторія Каховського водосховища від Водянського ковша до адміністративної межі з Херсонською областю в 500-метровій прибережній смузі, площа - 1373 га

Каховське водосховище (Дніпропетровська область)

47°33'44.34"N, 34°57'58.32"E

47°33'46.92"N, 34°57'54.89"E

47°33'27.92"N, 34°57'18.80"E

47°33'24.62"N, 34°57'18.66"E

47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E

47°33'12.38"N, 34°53'59.70"E

Від с. Червонодніпровка Запорізької області до східної межі с. Вищетарасівка Томаківського району Дніпропетровської області - на акваторії 100 м від берегової лінії

47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E

47°33'9.09"N, 34°53'59.45"E

47°34'19.21"N, 34°50'30.73"E

47°34'32.06"N, 34°49'35.14"E

У межах с. Вищетарасівка - на акваторії 200 м від берегової лінії

47°34'40.09"N, 34°49'36.71"E

47°34'37.01"N, 34°49'35.27"E

47°34'44.22"N, 34°49'8.21"E

47°34'40.83"N, 34°49'7.69"E

47°34'42.71"N, 34°48'10.61"E

47°34'39.48"N, 34°48'10.91"E

47°34'38.22"N, 34°46'37.21"E

47°34'34.91"N, 34°46'37.01"E

47°34'21.86"N, 34°44'53.29"E

47°34'21.46"N, 34°45'3.41"E

47°34'18.71"N, 34°44'52.88"E

47°34'33.67"N, 34°43'33.44"E

47°34'30.48"N, 34°43'31.58"E

47°35'6.87"N, 34°42'28.71"E

47°35'4.17"N, 34°42'26.24"E

Від західної межі с. Вищетарасівка до східної межі с. Добра Надія Томаківського району Дніпропетровської області - на акваторії 100 м від берегової лінії

47°35'6.87"N, 34°42'28.71"E

47°35'1.16"N, 34°42'23.60"E

47°35'19.23"N, 34°41'54.86"E

47°35'12.89"N, 34°41'52.06"E

47°35'30.04"N, 34°41'16.26"E

47°35'24.38"N, 34°41'11.69"E

47°35'41.03"N, 34°40'44.46"E

47°35'34.68"N, 34°40'43.81"E

47°35'28.07"N, 34°40'17.89"E

47°35'23.98"N, 34°40'25.49"E

47°35'5.66"N, 34°40'11.01"E

47°35'4.60"N, 34°40'19.71"E

У межах с. Добра Надія, с. Іллінка Томаківського району Дніпропетровської області - на акваторії 200 м від берегової лінії

47°35'5.66"N, 34°40'11.01"E

47°35'4.92"N, 34°40'15.26"E

47°35'4.03"N, 34°40'7.66"E

47°35'1.08"N, 34°40'10.01"E

47°34'59.02"N, 34°39'33.70"E

47°34'55.83"N, 34°39'33.35"E

47°35'2.24"N, 34°38'41.33"E

47°34'58.58"N, 34°38'40.18"E

47°35'5.48"N, 34°38'37.77"E

47°35'4.13"N, 34°38'33.62"E

47°35'13.17"N, 34°38'29.63"E

Від західної межі с. Іллінка до початку дамби N 4 - на 100 м від берегової лінії

47°36'43.91"N, 34°32'50.09"E

47°36'33.49"N, 34°33'7.82"E

47°36'38.13"N, 34°32'38.96"E

47°36'21.72"N, 34°32'37.85"E

47°36'47.42"N, 34°31'53.21"E

47°36'34.38"N, 34°31'39.38"E

47°36'54.30"N, 34°30'24.73"E

47°36'38.34"N, 34°30'24.28"E

47°36'57.71"N, 34°29'52.91"E

47°36'44.34"N, 34°29'40.53"E

47°36'46.50"N, 34°29'28.01"E

У межах с. Червоногригорівка Нікопольського району Дніпропетровської області - на акваторії 500 м від берегової лінії

47°34'24.2"N, 34°27'56.7"E

47°35'15.1"N, 34°15'10"E

У межах м. Нікополь Дніпропетровської області (за винятком акваторії від мису Новопавлівський по траверзу на мис Микитинський, площа 450 га, яка використовується ГО "Нікопольський рибальський клуб" для організації любительського рибальства) - на акваторії 500 м від берегової лінії

47°32'52.12"N, 34°24'34.67"E

47°32'35.57"N, 34°24'34.43"E

47°32'49.66"N, 34°23'2.44"E

47°33'5.47"N, 34°23'6.62"E

47°33'35.57"N, 34°21'14.26"E

47°33'22.45"N,

34°21'0.51"E

47°34'16.26"N, 34°19'13.35"E

47°34'0.17"N, 34°19'11.93"E

47°35'14.84"N, 34°15'8.74"E

47°35'1.18"N, 34°15'21.26"E

Від західної межі м. Нікополь до східної межі с. Олексіївка Нікопольського району Дніпропетровської області - на акваторії 100 м від берегової лінії

47°33'25.48"N, 34°14'39.17"E

47°°33'28.94"N, 34°15'1.89"E

47°33'6.97"N, 34°14'45.22"E

47°33'0.83"N, 34°15'7.38"E

47°32'38.72"N, 34°13'39.26"E

47°32'30.35"N, 34°13'58.53"E

47°31'44.26"N, 34°13'32.28"E

47°31'43.29"N, 34°13'56.24"E

У межах с. Капулівка Нікопольського району Дніпропетровської області - на акваторії 500 м від берегової лінії

47°31'44.26"N, 34°13'32.28"E

47°31'32.80"N, 34°13'24.10"E

47°31'35.88"N, 34°13'23.01"E

47°33'15.74"N, 34°53'59.14"E

47°31'38.14"N, 34°13'0.02"E

47°31'40.76"N, 34°13'2.97"E

47°32'29.52"N, 34°11'15.79"E

47°32'26.51"N, 34°11'15.67"E

47°32'22.65"N, 34°10'19.92"E

47°32'20.35"N, 34°10'23.58"E

47°31'58.96"N, 34°10'0.31"E

Від мису Капулівський до мису Покровський - на акваторії 100 м від берегової лінії

47°31'58.96"N, 34°10'0.31"E

47°31'47.72"N, 34°10'17.14"E

47°31'56.66"N, 34°10'3.89"E

47°31'56.83"N, 34°9'33.94"E

47°31'41.58"N, 34°9'26.27"E

47°32'27.09"N, 34°8'54.12"E

47°33'22.44"N, 34°8'31.55"E

47°34'2.13"N, 34°8'17.11"E

47°33'56.63"N, 34°7'55.37"E

У межах с. Покровське Нікопольського району Дніпропетровської області - на акваторії 500 м від берегової лінії

Каховське водосховище (Херсонська область)

47°30'57"N, 33°55'45"E

47°28'55" N, 33°56'11"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Нововоронцовка, площа - 200 га

47°23'57"N, 33°58'1"E

47°21'45"N, 33°58'28"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Золота Балка, площа - 225 га

47°19'10"N, 33°57'57"E

47°18'0"N, 33°57'33"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Михайлівка, площа - 112 га

47°13'45"N, 33°53'45"E

47°12'30"N, 33°51'31"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Гаврилівка, площа - 200 га

47°11'22"N, 33°47'59"E

47°10'53"N, 33°47'7"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Дудчани, площа - 75 га

47°7'18"N, 33°46'52"E

47°7'1"N, 33°46'39"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Саблуківка, площа - 50 га

47°6'22"N, 33°46'5"E

47°4'51"N, 33°43'34"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Качкарівка, площа - 212,5 га

47°0'22"N, 33°39'31"E

46°59'59"N, 33°39'16"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Республіканець, площа - 62,5 га

46°57'31"N, 33°37'3"E

46°55'37"N, 33°35'44"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Червоний Маяк, площа - 212,5 га

46°52'56"N, 33°35'36"E

46°51'36"N, 33°31'0"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Зміївка, площа - 287 га

46°51'25"N, 33°30'6"E

46°51'3"N, 33°28'39"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Новоберислав, площа - 115 га

46°50'47"N, 33°27'43"E

46°49'3"N,

33°23'39"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Берислав, площа - 275 га

46°47'33"N, 33°22'0"E

46°47'14"N, 33°21'34"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Веселе, площа - 25 га

47°25'19"N, 34°4'29"E

47°23'26"N, 34°2'20"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Бабино, площа - 275 га

47°21'13"N, 34°1'15"E

47°20'5"N, 34°1'33"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Нижній Рогачик, площа - 100 га

47°15'2" N, 33°59'25"E

47°12'56"N, 33°58'21"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Мала Лепетиха, площа - 225 га

47°12'33"N, 33°57'59"E

47°9'23"N, 33°53'49"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Велика Лепетиха, площа - 801 га

47°8'15"N, 33°51'16"E

47°5'31"N, 33°50'19"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Князе-Григорівка, площа - 287 га

47°3'30"N, 33°48'26"E

47°2'43"N, 33°47'19"E

47°2'52"N, 33°47'32"E

47°2'23"N, 33°46'14"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Заводівка, площа - 150 га

47°1'24"N, 33°44'51"E

46°59'57"N, 33°42'20"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - смт Горностаївка, площа - 250 га

46°58'39"N, 33°42'2"E

46°55'0"N, 33°41'22"E

Відкрита частина Каховського водосховища - води водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Каїри, площа - 350 га

46°51'22"N, 33°38'23"E

46°50'50"N, 33°38'16"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Василівка, площа - 50 га

46°50'20"N, 33°38'2"E

46°49'49"N, 33°37'29"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Софіївка, площа - 55 га

46°49'0"N, 33°34'10"E

46°49'3"N, 33°32'26"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - с. Любимівка, площа - 112,5 га

46°49'3"N, 33°32'26"E

46°48'6"N, 33°27'5"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Каховка, площа - 355 га

46°48'6"N, 33°27'5"E

46°46'13"N, 33°24'21"E

Відкрита частина Каховського водосховища - вглиб водосховища до 500 м у межах населених пунктів та прилеглих садівничих товариств (за винятком пляжів) - м. Таврійськ, площа - 50 га

Затоки Каховського водосховища (Херсонська область)

47°27'25"N, 33°54'9"E

47°26'36"N, 33°55'55"E

Затока Осокорівська, площа - 30 га, на акваторії від верхів'я затоки до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег

47°21'51"N, 33°56'51"E

47°21'33"N, 33°57'42"E

Затока Золота Балка, площа - 24 га, на акваторії від верхів'я затоки до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег

47°11'5"N, 33°45'52"E

47°10'47"N, 33°46'35"E

Затока Дудчани, площа - 26 га, на акваторії від дамби автодору Берислав -

Мар'янське до межі, яка проходить через пункт базування рибалок, на протилежний берег

47°5'17"N, 33°40'10"E

47°4'21"N, 33°38'53"E

Затока Милове Коліно, площа - 70 га, на акваторії від східного верхів'я уздовж дамби автодору Берислав - Мар'янське до межі, яка проходить через головну насосну станцію "Софіївка", на протилежний берег

46°55'10"N, 33°35'26"E

46°54'56"N, 33°35'41"E

Затока Балка Широка, площа - 30 га, на акваторії від верхів'я затоки та прилеглої відкритої частини Каховського водосховища вглиб до 500 м

46°52'1"N, 33°29'9"E

46°51'28"N, 33°30'16"E

Затока Дремайлівська, площа - 125 га, на акваторії від верхів'я затоки до відкритої частини Каховського водосховища

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі