Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

УКАЗ

Президента України

Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України"

Відповідно до статті 107 Конституції України, частини другої статті 2 Закону України "Про основи національної безпеки України" постановляю:

1. Увести в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 20 травня 2016 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України" (додається).

2. Схвалити Стратегічний оборонний бюлетень України (додається).

3. Кабінету Міністрів України забезпечити розроблення та внесення в установленому порядку законопроектів та програмних документів, спрямованих на реалізацію положень Стратегічного оборонного бюлетеня України.

4. Визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 29 грудня 2012 року N 771 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".

5. Контроль за виконанням цього Указу покласти на Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

6. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ

6 червня 2016 року

N 240/2016

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

від 20 травня 2016 року

Про Стратегічний оборонний бюлетень України

Розглянувши внесений Міністром оборони України на розгляд Ради національної безпеки і оборони України проект Стратегічного оборонного бюлетеня України, розроблений Міністерством оборони України за результатами оборонного огляду, проведеного в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони України, Рада національної безпеки і оборони України вирішила:

1. Подати Президентові України на схвалення Стратегічний оборонний бюлетень України.

2. Запропонувати Президентові України визнати таким, що втратив чинність, Указ Президента України від 29 грудня 2012 року N 771 "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 29 грудня 2012 року "Про Стратегічний оборонний бюлетень України".

Секретар Ради національної

безпеки і оборони України

О. ТУРЧИНОВ

СТРАТЕГІЧНИЙ ОБОРОННИЙ БЮЛЕТЕНЬ УКРАЇНИ

Вступ

Особливості проведення оборонної реформи в Україні обумовлені складною воєнно-політичною, оперативно-стратегічною та економічною ситуацією, яка склалася внаслідок збройної агресії Росії проти України, окупації Російською Федерацією частини суверенної території України - Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. На частині території Донецької та Луганської областей триває інспірований та підтриманий Кремлем збройний конфлікт, який несе значну загрозу переростання у відкрите збройне протистояння між Україною та Російською Федерацією.

Проведена в рамках комплексного огляду сектору безпеки і оборони оцінка стану воєнної безпеки держави, а також набутий досвід участі Збройних Сил України у антитерористичній операції виявили низку проблем функціонування сил оборони в умовах існуючих та потенційних загроз, зокрема:

відсутність чіткого розподілу відповідальності за формування та застосування сил оборони, що негативно позначається на здатності керівництва держави здійснювати ефективне управління у сфері оборони;

відсутність об'єднаного керівництва силами оборони, яке здійснювалося б відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами - членами НАТО;

надмірність обсягів та неактуальність нормативно-правової бази у сфері оборони;

наявність корупційних проявів у системі забезпечення військ (сил), що знижує спроможності сил оборони щодо виконання покладених завдань;

низька ефективність системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження;

неспроможність ефективно реагувати на зростаючу кількість та потужність кібератак та протистояти кіберзлочинності;

недосконалість процедур оборонного планування, їх недостатня узгодженість з бюджетним процесом, недосконалість механізмів програмного управління оборонними ресурсами;

невідповідність потужностей виробництва потребам оборонного замовлення, критичне фізичне і моральне зношення основних виробничих фондів;

недостатні оперативні (бойові,

спеціальні) спроможності сил оборони;

відсутність ефективної об'єднаної системи логістики, яка здатна підтримувати роботу всіх складових сил оборони;

критично низький рівень оперативних запасів матеріально-технічних засобів;

відсутність автоматизованої системи управління у сфері матеріально-технічного забезпечення;

низька ефективність системи медичного забезпечення сил оборони;

невідповідність існуючої військової інфраструктури експлуатаційним вимогам, необхідність запровадження системи управління інфраструктурними проектами відповідно до євроатлантичних принципів і стандартів;

проблеми комплектування сил оборони особовим складом у ході часткової мобілізації, необхідність підвищення професійного рівня персоналу сил оборони, потреба у створенні достатнього військового резерву;

незавершеність переходу на контрактний принцип комплектування з дотриманням прийнятих в НАТО принципів кадрової політики.

Ураховуючи зазначені проблеми, оборонна реформа має відповідати актуальним потребам оборони України, сприяти зміцненню спроможностей сил оборони, підвищенню їх готовності до виконання завдань за призначенням та участі у проведенні спільних бойових дій (операцій) з підрозділами НАТО.

Стратегічний оборонний бюлетень слугуватиме дорожньою картою оборонної реформи з визначенням шляхів її впровадження на засадах і принципах, якими керуються держави - члени НАТО.

Здійснення оборонної реформи сприятиме:

вивченню та впровадженню найкращих світових практик і власного досвіду функціонування органів військового управління та виконання військами (силами) завдань з кризового реагування;

раціональному використанню кадрового потенціалу, сформованого за рахунок особового складу, який має бойовий досвід, набутий під час участі у контртерористичних операціях, а також професійно підготовленого у військових навчальних закладах держав - членів НАТО та ЄС;

ефективному використанню міжнародної матеріально-технічної допомоги, у тому числі отриманої від Сполучених Штатів Америки, держав - членів НАТО та Європейського Союзу, а також Трастових фондів НАТО, створених відповідно до положень Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору на підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України;

тіснішій співпраці з НАТО, упровадженню стандартів Альянсу в усіх сферах військової діяльності та досягненню критеріїв, необхідних для набуття членства в Організації Північноатлантичного договору, в тому числі шляхом отримання безпосередньої допомоги від іноземних експертів (радників) з питань оборони;

консультативно-дорадчій, інформаційній та фінансовій підтримці сил оборони з боку громадянського суспільства та волонтерських рухів України.

I. Основні положення

1.1. Стратегічний оборонний бюлетень України (далі - Стратегічний бюлетень) є документом оборонного планування, який розроблено за результатами оборонного огляду з метою визначення основних напрямів реалізації воєнної політики України та розвитку сил оборони до кінця 2020 року.

Напрями розвитку сил оборони після 2020 року будуть визначені за результатами наступного оборонного огляду.

1.2. Правову основу Стратегічного бюлетеня складають Конституція України та закони України, Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 26 травня 2015 року N 287, Воєнна доктрина України, затверджена Указом Президента України від 24 вересня 2015 року N 555, та Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України, затверджена Указом Президента України від 14 березня 2016 року N 92, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість виконання яких надана Верховною Радою України.

1.3. Стратегічний бюлетень спрямований на забезпечення практичної реалізації положень Воєнної доктрини України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, визначає стратегічні й оперативні цілі оборонної реформи та очікувані результати їх досягнення з урахуванням актуальних воєнно-політичних загроз та викликів.

1.4. Стратегічний бюлетень визначає шляхи досягнення цілей оборонної реформи, зокрема щодо збільшення

спроможностей сил оборони до рівня, що дасть змогу забезпечити виконання завдань оборони держави і відновлення її територіальної цілісності, активну участь у реалізації Спільної безпекової і оборонної політики Європейського Союзу та активне співробітництво з НАТО з досягненням критеріїв, необхідних для набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.

1.5. На основі Стратегічного бюлетеня розробляються та реалізуються:

Державна програма розвитку Збройних Сил України, державні програми розвитку інших складових сил оборони в частині залучення їх до виконання завдань оборони держави, які є підставою для розроблення відповідних планів утримання та розвитку складових сил оборони;

державні цільові оборонні програми, спрямовані на створення нових та модернізацію існуючих систем, комплексів і зразків озброєння та військової техніки, будівництво важливих військових об'єктів, розв'язання інших проблем у сфері оборони.

1.6. Стратегічний бюлетень підготовлено Комітетом реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України за участю центральних органів виконавчої влади, наукових установ, громадських організацій держави, вітчизняних та іноземних експертів (радників) з питань оборони, у тому числі експертів Спільної робочої групи Україна - НАТО з питань воєнної реформи високого рівня та представників Офісу зв'язку НАТО в Україні.

1.7. Визначення термінів, що використовуються у Стратегічному бюлетені, надано у Додатку 2.

II. Система управління силами оборони

2.1. Принцип об'єднаного керівництва силами оборони ґрунтується на Конституції України та законах України, відповідає державній політиці щодо дотримання норм міжнародного права та національним інтересам України, визначається Стратегією національної безпеки України, Воєнною доктриною України, Концепцією розвитку сектору безпеки і оборони України та іншими нормативно-правовими актами України, що регулюють відносини у сфері національної безпеки. Передбачається здійснити адаптацію національного законодавства у сфері національної безпеки до євроатлантичних норм та стандартів.

2.2. В умовах інтенсивних демократичних, соціальних, державно-правових перетворень, що відбуваються наразі в Україні, суттєво зростає політична відповідальність влади перед народом щодо забезпечення обороноздатності держави.

Для узгодження з євроатлантичними нормами Україна посилить міжвідомчу координацію у сфері національної безпеки і оборони, координацію розвідувальної діяльності, взаємодію з питань моніторингу та оцінки обстановки, удосконалить систему управління та зв'язку, забезпечить розвиток системи кібернетичного захисту та стратегічних комунікацій.

У системі органів державної влади Верховна Рада України відіграє важливу роль, приймаючи своєчасні рішення, спрямовані на забезпечення обороноздатності держави. Президент України посідає особливе місце та відіграє вирішальну роль у питаннях зовнішньої політики, національної безпеки та оборони країни, забезпечення державної незалежності, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

2.3. Відповідно до Конституції України Верховна Рада України має повноваження щодо оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових формувань у разі збройної агресії проти України. Верховна Рада України має повноваження за поданням Президента України призначати Міністра оборони України та звільняти його з посади. Верховна Рада України наділена повноваженнями затверджувати загальну структуру та чисельність Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також визначати їхні функції; схвалювати рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Відповідно до євроатлантичних стандартів Україна посилюватиме цивільний демократичний контроль над Збройними Силами

України та іншими складовими сил оборони за рахунок підвищення прозорості та цілісності оборонного планування й управління ресурсами, що дасть змогу Верховній Раді України більш ефективно реалізовувати свої повноваження у сфері оборони.

2.4. Президент України є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України. Уповноважений відповідно до Конституції України здійснювати керівництво у сфері національної безпеки і оборони, глава держави здійснює стратегічне керівництво силами оборони України, зокрема через Раду національної безпеки і оборони України та Міністра оборони України, який є членом Ради національної безпеки і оборони України.

2.5. Рада національної безпеки і оборони України відповідальна за координацію та контроль діяльності органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

2.6. Кабінет Міністрів України забезпечує державний суверенітет та економічну самостійність України, здійснення внутрішньої та зовнішньої політики держави, виконання Конституції та законів України, актів Президента України. Кабінет Міністрів України здійснює заходи щодо забезпечення обороноздатності та національної безпеки України, боєздатності та оснащення Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Кабінет Міністрів України має визначити центральний орган виконавчої влади, відповідальний за формування та забезпечення реалізації державної військово-промислової політики, а також здійснювати загальне керівництво під час проведення оборонного огляду та оглядів системи мобілізаційної підготовки і мобілізації в Україні та оборонно-промислового комплексу.

Відповідно до найкращих світових практик в оборонно-промисловому комплексі повинно бути впроваджено механізм державно-приватного партнерства. Для узгодження з євроатлантичними нормами Україна повинна покращити координацію та імплементацію державних, державних цільових оборонних програм та річних національних програм співробітництва Україна - НАТО.

Відповідно до євроатлантичних норм та стандартів Кабінет Міністрів України повинен підвищити ефективність керівництва оборонно-промисловим комплексом України.

2.7. Міністр оборони України підпорядковуватиметься Президенту України - Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України, буде підзвітним Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України.

Міністр оборони України є членом Ради національної безпеки і оборони України та очолює Міністерство оборони України - центральний орган виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.

Міністр оборони України забезпечуватиме ефективний демократичний цивільний контроль над Збройними Силами України.

Він обійматиме найвищу цивільну посаду в Міністерстві оборони України та відповідатиме за формування політики держави у сфері оборони, оборонне планування, програмний та ресурсний менеджмент, у тому числі контроль за ефективним та належним використанням оборонних ресурсів, всебічним забезпеченням життєдіяльності, функціонуванням, розвитком та застосуванням Збройних Сил України.

Для узгодження з євроатлантичними нормами та стандартами до кінця 2018 року Україна посилить цивільний контроль над Збройними Силами України через Міністра оборони України та Міністерство оборони України, в тому числі шляхом призначення цивільних Міністра оборони України, його заступників та Державного секретаря Міністерства оборони України.

2.8. Планується до 2020 року ввести окремі посади "Головнокомандувач Збройних Сил України" та "Начальник Генерального штабу Збройних Сил України", які на цей час об'єднані. Це може відбутися раніше за умови зниження рівня воєнної загрози національній безпеці України (завершення в Україні особливого періоду).

Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України є найвищою військовою посадовою особою в державі, підпорядкованою Президенту України та Міністру оборони України. Через Генеральний штаб Збройних Сил України він здійснює управління Збройними Силами України та координацію і контроль за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого

самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України і нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України.

Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України з питань застосування сил оборони доповідатиме Президенту України - Верховному Головнокомандувачу Збройних Сил України та Міністру оборони України. Начальник Генерального штабу - Головнокомандувач Збройних Сил України є головним військовим дорадником Президента України, Ради національної безпеки і оборони України та Міністра оборони України. Він підзвітний Президенту України та Міністру оборони України за досягнення воєнно-стратегічних цілей у сфері оборони військовими силами і засобами, а також підтримання спроможностей цих сил і засобів до застосування.

2.9. Перспективна система керівництва силами оборони буде побудована на новому розподілі завдань, функцій, повноважень, відповідальності та підзвітності у сфері оборони та відповідатиме принципам керівництва обороною, прийнятим у державах - членах НАТО.

Відповідно до євроатлантичних норм і стандартів до 2018 року буде виключено дублювання функцій Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, встановлено чіткий розподіл повноважень та відповідальності між ними. Це забезпечить відокремлення функції формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва від функції її реалізації, а також здійснення більш дієвого та ефективного керівництва з боку Міністерства оборони України процесами формування державної політики та планування.

2.10. Нові підходи щодо більш ефективного керівництва та координації виконання завдань у сфері оборони будуть реалізовані шляхом підвищення до 2018 року функціональної сумісності відповідних департаментів Міністерства оборони України та управлінь Генерального штабу Збройних Сил України, запровадження до 2019 року системи комплектування на ротаційній основі Міністерства оборони України військовослужбовцями, які представлятимуть Генеральний штаб Збройних Сил України, та Генерального штабу Збройних Сил України - цивільними державними службовцями, які представлятимуть Міністерство оборони України.

До 2020 року будуть відокремлені функції формування, підготовки та розвитку військ (сил), які покладатимуться на Генеральний штаб і командування видів (окремих родів військ) Збройних Сил України, від функцій застосування переданих у підпорядкування військ (сил), які здійснюватиме Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України.

Крім того, у перспективі планується інтегрувати Генеральний штаб Збройних Сил України в Міністерство оборони України.

2.11. Головнокомандувач Збройних Сил України буде найвищою військовою посадовою особою, підпорядкованою Президенту України та Міністру оборони України. На нього покладатиметься вся повнота повноважень щодо управління Збройними Силами України. Він відповідатиме за готовність до виконання покладених завдань, управління застосуванням Збройних Сил України та переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони.

З 2020 року або раніше Головнокомандувач Збройних Сил України доповідатиме безпосередньо Міністру оборони України з питань повсякденної діяльності Збройних Сил України та ведення поточних операцій Збройних Сил України та переданих в його підпорядкування сил і засобів інших складових сил оборони. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану Головнокомандувач Збройних Сил України та Міністр оборони України доповідатимуть з цих питань Президенту України.

2.12. Начальник Генерального штабу Збройних Сил України підпорядковуватиметься Головнокомандувачу Збройних Сил України та відповідатиме за виконання завдань і функцій, покладених на Генеральний штаб Збройних Сил України, у тому числі щодо визначення вимог до спроможностей сил оборони, потреб у ресурсах, необхідних для належного виконання завдань Збройними Силами України та іншими складовими сил оборони, стратегічного планування застосування та розвитку Збройних Сил України, їх технічного оснащення,

підготовки та всебічного забезпечення.

Генеральний штаб Збройних Сил України буде головним військовим органом з планування оборони держави, стратегічного планування застосування Збройних Сил України та визначених сил і засобів інших складових сил оборони, координації і контролю за виконанням завдань у сфері оборони органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та силами оборони у межах, визначених законами України і нормативно-правовими актами Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Генеральний штаб Збройних Сил України в особливий період є робочим органом Ставки Верховного Головнокомандувача і виконує функції стратегічного керівництва Збройними Силами України, іншими складовими сил оборони.

2.13. Командувач об'єднаних сил підпорядковуватиметься Головнокомандувачу Збройних Сил України та здійснюватиме через Об'єднаний оперативний штаб Збройних Сил України планування застосування та безпосереднє управління об'єднаними силами і засобами Збройних Сил України, які передані у його підпорядкування, та інших складових сил оборони, а також українськими національними контингентами і персоналом, які беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки.

2.14. Командувачі видів (окремих родів військ) Збройних Сил України підпорядковуватимуться Головнокомандувачу Збройних Сил України та відповідатимуть за розвиток підпорядкованих їм військ (сил), їхнє технічне оснащення та всебічне забезпечення, підготовку та готовність до виконання покладених завдань, управління ними під час проведення видових операцій (силами та засобами відповідного виду або окремого роду військ).

2.15. Керівники органів управління інших складових сил оборони братимуть участь у плануванні оборони держави та визначенні вимог до спроможностей сил оборони, погоджуватимуть з Генеральним штабом Збройних Сил України програми і плани розвитку відповідних складових сил оборони, їх технічного оснащення, підготовки, всебічного забезпечення та виконання завдань з оборони держави, а також здійснюватимуть управління застосуванням підпорядкованих сил і засобів. Відповідно до євроатлантичних норм буде посилено міжвідомчу координацію та поєднання спроможностей сил оборони для підвищення ефективності їх застосування та заощадження ресурсів.

III. Механізм імплементації оборонної реформи

3.1. Імплементація реформ протягом тривалого часу була викликом для України та пов'язана із багатьма помилками у минулі роки. Тому особлива увага приділяється саме створенню спеціального механізму імплементації, який складається з таких елементів.

Рамковий механізм управління оборонною реформою базується на оцінці стану досягнення конкретних показників, у зв'язку з чим очікувані результати проведення реформ структуровані у Стратегічному бюлетені у вигляді ієрархії цілей. Єдина всеосяжна мета оборонної реформи розподілена на п'ять стратегічних цілей, імплементація яких є необхідною та достатньою умовою для її досягнення. Кожна стратегічна ціль, у свою чергу, розподілена на декілька оперативних цілей, імплементація яких є необхідною та достатньою умовою для досягнення цієї стратегічної цілі.

3.2. Єдиною всеосяжною метою оборонної реформи є розвиток відповідно до євроатлантичних норм та критеріїв членства в НАТО спроможностей Міністерства оборони України, Збройних Сил України та інших складових сил оборони, необхідних для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та непорушності (недоторканності) кордонів, підтримки міжнародного миру та безпеки.

3.3. Організаційний механізм упровадження оборонної реформи

Рада національної безпеки і оборони України відповідно до Конституції України є координаційним і контрольним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України.

Відповідно до цього Рада національної безпеки і оборони України здійснює загальний моніторинг ефективності заходів з упровадження оборонної реформи.

Національна рада реформ як спеціальний консультативно-дорадчий орган при Президентові України забезпечує

координацію заходів стратегічного планування, впровадження в Україні єдиної державної політики реформ та їх реалізації.

Забезпечення координації, моніторинг та оцінка оборонної реформи здійснюється Комітетом реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України (далі - Комітет реформ) під головуванням Міністра оборони України. До складу Комітету реформ включаються представники Міністерства оборони України, інших центральних органів виконавчої влади, Збройних Сил України, інших складових сил оборони, радники від держав - членів НАТО, народні депутати України, волонтери та представники організацій громадянського суспільства. Спеціально призначений для імплементації Стратегічного бюлетеня Комітет реформ має відповідну структуру, що складається з п'яти підкомітетів, кожен з яких очолюється посадовою особою, особисто відповідальною та підзвітною за успішну та вчасну імплементацію відповідної стратегічної цілі. Комітет реформ звітує особисто Міністру оборони України щодо досягнень та проблемних питань у ході виконання заходів реформування. Періодичність та перелік питань звітування будуть визначені встановленим порядком. Комітет реформ забезпечує Міністра оборони України необхідними матеріалами для інформування Національної ради реформ щодо стану впровадження оборонних реформ та визначення необхідних заходів у рамках міжвідомчої взаємодії для забезпечення реалізації розпочатих ініціатив з реформування.

Через робочі групи кожний підкомітет Комітету реформ здійснюватиме вичерпний аналіз можливих варіантів досягнення визначених стратегічних цілей, ураховуючи обмеження, стримуючі фактори, передбачення та рекомендації керівництва. У робочих групах здійснюються відкриті та прозорі обговорення за результатами оцінки проведення заходів оборонної реформи та визначаються директивні вказівки щодо підготовки пропозицій стосовно внесення необхідних змін до: а) національної нормативно-правової бази; б) організаційних структур, їх повноважень та підзвітності; в) системи менеджменту та керівництва; г) доктринальних документів, формування військ (сил) та їх застосування; ґ) підготовки військ (сил); д) ресурсів; е) особового складу; є) інфраструктури; ж) взаємосумісності; з) вимог щодо спроможностей та їх розвитку.

Результати зазначених оцінок використовуються для розробки Державної програми розвитку Збройних Сил України до 2020 року, а також інших державних та державних цільових оборонних програм. Передбачається впровадити систему програмного менеджменту для спільної координації та узгодженості всіх програм складових сил оборони.

Комітет реформ тісно співпрацює з Комітетом Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони, Апаратом Ради національної безпеки і оборони України, відповідними урядовими комітетами щодо моніторингу процесу реформування та оцінки стану його імплементації, а також розроблення законодавчої та нормативно-правової бази, необхідної для такої імплементації.

Кожен підкомітет Комітету реформ здійснюватиме через свої робочі групи координацію, моніторинг та оцінку імплементації визначених оперативних цілей.

Комітет реформ відіграватиме ключову роль у забезпеченні координації (та уточненні потреб) отримання міжнародної допомоги на підтримку виконання заходів оборонної реформи України відповідно до цілей та завдань, визначених Стратегічним бюлетенем. Міжнародна спільнота держав-донорів заохочуватиметься до узгодження програм допомоги з пріоритетами, визначеними у Стратегічному бюлетені, та встановлення тісних робочих контактів з відповідними підкомітетами та робочими групами.

3.4. Юридичне забезпечення заходів реформування

Для забезпечення проведення оборонної реформи в Україні, поступового нарощування оперативних спроможностей Збройних Сил України, інших складових сил оборони, впровадження стандартів НАТО та більш раціонального використання оборонних ресурсів передбачається внести зміни до законів України та інших нормативно-правових актів за такими напрямами:

законодавче врегулювання повноважень та порядку здійснення керівництва силами оборони Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України та

Головнокомандувачем Збройних Сил України, а також створення та функціонування Ставки Верховного Головнокомандувача з урахуванням принципів, прийнятих у державах - членах НАТО;

уточнення основних функцій та завдань Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, а також інших складових сил оборони на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях;

перегляд та доповнення положень законодавства України у сфері оборони, ураховуючи нові форми і способи ведення операцій (бойових, спеціальних дій), удосконалення питань організації та ведення територіальної оборони України, створення та підготовки військового резерву;

унормування змін щодо вдосконалення організаційних структур сил оборони та оптимізації кількості особового складу, включаючи зміни загальної структури Збройних Сил України з урахуванням створення Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ;

законодавче та нормативно-правове врегулювання питань функціонування системи управління силами оборони;

внесення змін до військової термінології відповідно до норм та стандартів НАТО;

законодавче врегулювання процедур стандартизації та приведення їх у відповідність із вимогами держав - членів НАТО;

розвиток законодавства, за яким буде приведено у відповідність курси і ступені, здобуті українськими військовослужбовцями в західних військових установах або в навчальних закладах держав - членів НАТО, із курсами і ступенями української системи військової освіти;

законодавче врегулювання змін у процедурах проведення державних закупівель у сфері оборони;

нормативно-правове врегулювання питань системи матеріально-технічного забезпечення сил оборони з урахуванням євроатлантичного досвіду;

внесення змін до нормативно-правових актів щодо обсягів та порядку утримання оперативних запасів;

нормативно-правове врегулювання та створення системи медичного забезпечення військ (сил) з урахуванням євроатлантичного досвіду, у тому числі запровадження надання ефективної та кваліфікованої медичної допомоги, медичної реабілітації та оздоровлення військовослужбовців, удосконалення процедур замовлення і постачання медичного майна та медичної техніки;

удосконалення нормативно-правової бази щодо посилення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України за принципами, які впроваджено у державах - членах НАТО;

удосконалення законодавства щодо функціонування системи оборонного планування як складової системи планування у секторі безпеки і оборони, що, у свою чергу, є складовою національної системи державного прогнозування та стратегічного планування;

зменшення кількості концептуальних, програмних і планувальних документів щодо розвитку сил оборони, удосконалення порядку їх затвердження керівництвом держави та забезпечення оперативності щодо внесення необхідних змін;

розроблення нормативно-правових актів, спрямованих на підвищення ефективності реалізації військово-технічної політики, подальшого розвитку оборонно-промислового комплексу та довгострокових стратегічних документів, що спрямовані на розвиток озброєння та військової техніки для сил оборони;

удосконалення нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації в державі з урахуванням набутого досвіду проведення заходів часткової мобілізації;

перегляд критеріїв щодо віднесення до відомостей, що становлять державну таємницю, закупівлі продукції оборонного призначення;

розроблення нових та внесення змін до чинних законів, інших нормативно-правових актів у сферах телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, спеціальних інформаційно-телекомунікаційних систем, криптографічного та технічного захисту інформації, безпеки державних електронних інформаційних ресурсів та протидії технічним розвідкам;

удосконалення законодавства з питань протидії корупції, посилення соціального захисту військовослужбовців і членів їх сімей, підтримання необхідного рівня соціальних стандартів військової служби та служби у військовому резерві;

урегулювання на законодавчому рівні питань організації душпастирської служби у Збройних Силах України та інших

військових формуваннях України.

Додатково передбачається, що під час впровадження заходів оборонної реформи будуть за необхідності вноситися зміни до інших законів, нормативно-правових актів та концептуальних документів.

3.5. Сприятливі та негативні фактори

Реалізації завдань оборонної реформи сприятимуть такі фактори:

вивчення та впровадження досвіду функціонування органів військового управління та виконання завдань військами (силами) під час реагування на кризові ситуації;

використання кадрового потенціалу персоналу, який має бойовий досвід участі в антитерористичній операції та фахову підготовку у військових навчальних закладах країн - членів НАТО та ЄС;

підтримка суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України з боку США, держав - членів НАТО, Європейського Союзу;

поглиблена співпраця з державами - членами НАТО, впровадження стандартів НАТО в усі сфери військової діяльності та досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства;

консультативно-дорадча, інформаційна та матеріальна підтримка сил оборони з боку держав-партнерів, міжнародних організацій, волонтерського руху та громадських організацій.

На проведення оборонної реформи можуть вплинути такі негативні фактори:

оборонна реформа здійснюється в умовах незавершеного збройного конфлікту в східних регіонах держави, тимчасової окупації Російською Федерацією частини території України та складної соціально-економічної ситуації, обумовленої втратою частини промислового потенціалу України. Реформу необхідно впроваджувати таким чином, щоб мінімізувати можливий негативний вплив на бойову готовність та спроможності сил оборони;

дублювання та застарілість нормативно-правової бази у сфері оборони та неефективні концептуальні підходи у сфері оборонного планування;

внесення необхідних змін до нормативно-правових актів у сфері оборони є складним процесом, що потребує тривалого часу для реалізації;

неможливість оборонно-промислового комплексу забезпечити у повному обсязі задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у сучасному озброєнні та військовій техніці, ускладнений та тривалий процес закупівлі у країнах ЄС та США сировини, матеріалів, комплектувальних виробів для виробництва озброєння та військової техніки;

низька культура управління та значний час підготовки необхідних фахівців;

складний процес викоренення корупції в системі державних закупівель в інтересах оборони.

У разі загострення збройного конфлікту та ускладнення соціально-економічної ситуації в державі обсяги фінансування заходів розвитку сил оборони, строки виконання основних завдань щодо досягнення стратегічних цілей оборонної реформи можуть бути уточнені.

3.6. Ресурсне забезпечення

Упровадження реформ є складним та високовитратним процесом. Однак досягнення визначених цілей реформ допоможе забезпечити найбільш ефективне та раціональне використання наявних ресурсів для захисту громадян та території України. Заходи, спрямовані на досягнення цілей оборонної реформи, повинні забезпечуватися у межах видатків, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, а також можуть фінансуватися додатково за рахунок благодійних внесків фізичних та юридичних осіб у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та з інших джерел, не заборонених законодавством.

Положеннями Стратегії національної безпеки України та Воєнної доктрини України передбачено щорічно спрямовувати на бюджетне фінансування сектору безпеки і оборони не менше 5 відсотків запланованого обсягу валового внутрішнього продукту, у тому числі на оборону - не менше 3 відсотків запланованого обсягу валового внутрішнього продукту. Обсяг фінансування між складовими сил оборони визначається Законом про Державний бюджет України на відповідний рік залежно від їх функцій, завдань та відповідальності у сфері безпеки і оборони.

IV. Мета та стратегічні цілі оборонної реформи

4.1. Метою проведення оборонної реформи в Україні є набуття та підтримання силами оборони необхідного рівня бойової готовності і здатності до виконання завдань оборони держави (оборонних спроможностей),

ефективного реагування на виникаючі воєнні загрози й воєнно-політичні виклики національній безпеці, підвищення рівня оперативної сумісності Збройних Сил України та інших військових формувань з підрозділами збройних сил держав - членів НАТО та ЄС до виконання спільних завдань в міжнародних операціях із підтримання миру і безпеки.

4.2. Досягнення визначеної мети оборонної реформи здійснюватиметься з урахуванням актуальних та прогнозованих ресурсних обмежень шляхом імплементації розподілених відповідно до пріоритетності таких стратегічних цілей:

перша - об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами - членами НАТО;

друга - ефективна політика, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів;

третя - оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки;

четверта - об'єднана система логістики і система медичного забезпечення, здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони;

п'ята - професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву.

Управління оборонною реформою та контроль за виконанням її практичних заходів здійснюватиметься на основі програмно-цільового методу та з урахуванням пріоритетності визначеної у Стратегічному бюлетені ієрархії цілей.

4.3. Очікуваним результатом оборонної реформи є створення за принципами та стандартами, прийнятими в державах - членах НАТО, ефективних, мобільних, оснащених сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою сил оборони зразка 2020 року, здатних гарантовано забезпечити оборону держави та адекватно і гнучко реагувати на воєнні загрози національній безпеці України, раціонально використовуючи при цьому наявний потенціал (спроможності) та ресурси держави.

V. Шляхи досягнення стратегічних цілей

На підставі положень Стратегії національної безпеки України, Воєнної доктрини України та Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України вищезазначені стратегічні цілі будуть реалізовані шляхом виконання таких цілей.

Стратегічна ціль 1. Об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами - членами НАТО

Очікуваний результат: створено систему управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов'язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах - членах НАТО.

Оперативна ціль 1.1. Демократичний цивільний контроль над силами оборони, що здійснюється за рахунок підвищення ефективності діяльності Міністерства оборони України та посилення зв'язків з Верховною Радою України і громадянським суспільством

Очікуваний результат: ефективна організація Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, структурована відповідно до найкращих практик держав Альянсу, що забезпечує отримання максимального ефекту від використання ресурсів та виконання завдань оборони, передбачених національними стратегічними оборонними планами. Крім того, прийнята оновлена ієрархічна структура управління має відповідати принципам демократичного цивільного контролю у сфері оборони та за збройними силами, що дасть змогу налагодити всеохоплюючий процес ефективного співробітництва та координації між усіма ланками та суб'єктами системи безпеки і оборони.

Підсилення демократичного цивільного контролю над силами оборони дасть змогу вибудувати перспективну систему керівництва, основану на новому розподілі повноважень, функцій, завдань, яка відповідатиме прийнятим у державах - членах НАТО принципам.

Оперативна ціль 1.2. Удосконалення системи управління силами оборони

Очікуваний результат: створено відповідно до євроатлантичних стандартів ефективну систему управління, що дає змогу проявляти ініціативу і надає більшу самостійність керівникам органів управління сил оборони усіх рівнів у прийнятті управлінських рішень, удосконалено координацію між складовими сил оборони та впроваджено механізм, що

забезпечує їх консолідований розвиток, досягнуто необхідні оперативні спроможності для забезпечення оборони держави.

Оперативна ціль 1.3. Удосконалення системи військового керівництва силами оборони шляхом розмежування питань формування та підготовки військ (сил) від їх застосування

Очікуваний результат: унормовано функції, завдання та повноваження посадових осіб на стратегічному і оперативному рівнях та запроваджено організаційну структуру органів управління сил оборони, прийняту в державах - членах НАТО.

Оперативна ціль 1.4. Створення ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження (C4ISR)

Очікуваний результат: створено національну телекомунікаційну мережу, модернізовано та переведено на сучасні цифрові технології системи спеціального зв'язку, відомчі інформаційно-комунікаційні мережі та системи зв'язку пунктів управління органів державної влади, а також створено автоматизовану систему C4ISR складових сил оборони, яка відповідає стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО, забезпечено її інтеграцію в систему управління оборонними ресурсами.

Оперативна ціль 1.5. Удосконалення системи кібербезпеки та захисту інформації

Очікуваний результат: створено в Міністерстві оборони України, інших складових сектору оборони підрозділи з кіберзахисту, протидії технічним розвідкам, впровадження заходів із захисту інформації відповідно до вимог нормативно-правових актів України та з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC.

Оперативна ціль 1.6. Підвищення ефективності існуючих антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони

Очікуваний результат: упроваджено єдині процеси та правила, що сприяють культурі несприйняття корупції і високому рівню державного управління відповідно до міжнародних стандартів, та створено єдину систему в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України з виховання доброчесності.

Оперативна ціль 1.7. Становлення та розбудова спроможностей сил оборони у сфері стратегічних комунікацій як частини загальнодержавної та міжвідомчої системи стратегічних комунікацій, спрямованих на підтримку формування та реалізації політики у сфері безпеки і оборони України, а також досягнення цілей оборони держави

Очікуваний результат: створено комунікаційні спроможності на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях, що забезпечують інтеграції та підтримки стратегічними комунікаціями на усіх рівнях планування та впровадження політики у сфері безпеки і оборони.

Стратегічна ціль 2. Ефективна політика, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів.

Розвиток системи оборонного планування як складової національної системи планування у секторі безпеки і оборони забезпечуватиме чіткий розподіл відповідальності органів державного управління щодо функцій планування в рамках визначених повноважень, а також впровадження сучасних методів, що використовуються Альянсом для посилення власних оборонних спроможностей, зокрема, застосування принципу всебічного підходу до оборони (Comprehensive Approach for Defence), методів планування на основі спроможностей (Capabilities Based Planning), здійснення цілеспрямованої підготовки до виконання завдань за призначенням (Mission Oriented Training), матеріально-технічного забезпечення потреб оборони держави.

Упровадження ефективних моделей планування в секторі оборони та державного резервування забезпечуватиме реалізм у досягненні визначених цілей реформи шляхом встановлення чітких пріоритетів та визначення завдань і їх координації з існуючою ресурсною базою, зводячи до мінімуму ризики, пов'язані з корупцією та втратами.

Очікуваний результат: процеси формування політики, планування та управління ресурсами узгоджені з євроатлантичними принципами та забезпечують створення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони, здатних ефективно виконувати завдання, визначені стратегічними документами забезпечення національної безпеки України, здійснювати оборону України та брати участь у міжнародних

миротворчих операціях із підтримання миру та безпеки шляхом розвитку необхідних спроможностей у рамках визначених ресурсів.

Досягнення цієї стратегічної цілі здійснюватиметься шляхом реалізації таких оперативних цілей:

Оперативна ціль 2.1. Впровадження процесу оборонного планування у сфері оборони відповідно до євроатлантичних принципів та підходів

Очікуваний результат: надається консультативно-дорадча допомога експертами держав - членів НАТО та Європейського Союзу щодо оборонного та бюджетного планування.

Систему планування у сфері оборони узгоджено з державною системою прогнозування та стратегічного планування.

Опрацьовано та затверджено керівні вказівки щодо здійснення довгострокового оборонного планування.

Оперативна ціль 2.2. Створення інтегрованої системи управління ризиками як складової системи оборонного планування

Очікуваний результат: створено інтегровану систему управління ризиками, яка надасть змогу уникнути стратегічних помилок, які можуть призвести до значних втрат у майбутньому (перевитрат фінансових ресурсів, неефективного використання економічного потенціалу держави тощо), забезпечить підтримку процесу прийняття рішень на довгострокову, середньострокову та короткострокову перспективи, дозволить підвищити якість проведення оборонного планування складових сил оборони, підготовку відповідних документів оборонного планування, сприятиме формуванню необхідних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей складових сил оборони, які забезпечуватимуть гарантування воєнної безпеки і оборони держави.

Оперативна ціль 2.3. Впровадження планування розвитку спроможностей сил оборони

Очікуваний результат: планування розвитку спроможностей сил оборони дає змогу систематизувати процедури та документи оборонного планування, підвищити якість розробки і складання оборонного бюджету України; створені з використанням досвіду держав Альянсу механізми контролю за досягненням визначених спроможностей сил оборони.

Оперативна ціль 2.4. Впровадження в бюджетну політику у сфері оборони євроатлантичних принципів та підходів щодо бюджетного планування

Очікуваний результат: бюджетне планування у сфері оборони узгоджено з плануванням соціально-економічного розвитку держави та плануванням у секторі безпеки і оборони, впроваджено відповідно до найкращих практик держав - членів НАТО раціональний розподіл видатків на забезпечення утримання військ (сил), оперативні потреби та бойову підготовку, розвиток та закупівлю озброєння та військової і спеціальної техніки.

Оперативна ціль 2.5. Створення інтегрованої системи закупівель у Міністерстві оборони України

Очікуваний результат: упроваджено систему закупівель відповідно до принципів і підходів, що застосовуються європейськими державами та державами - членами НАТО, система електронних закупівель діє для всіх публічних закупівель, при цьому забезпечено її відкритість та прозорість.

Відповідно до рекомендацій Корпорації RAND та аналізу розбіжностей НАТО відбувся поступовий перехід закупівель звичайних озброєнь через державне оборонне замовлення до сфери публічних закупівель. Створено єдиний підрозділ, відповідальний за забезпечення Збройних Сил України (супроводження всього життєвого циклу предметів постачання від закупівлі до утилізації або реалізації як надлишкового майна).

Запроваджено систему делегування повноважень (на укладання договорів з розподілом на фінансові рівні) та персоналізації відповідальності за забезпечення шляхом впровадження інституту уповноважених осіб замовника відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".

Запроваджено систему міжвідомчих інтегрованих проектних груп, які на чолі з уповноваженими особами будуть відповідати за закупівлю різних груп предметів постачання.

Створено на базі чотирьох територіальних оперативних командувань Централізовані закупівельні організації відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що проводять закупівлі для військових частин відповідного командування.

Міністерство оборони України приєдналося до всіх послуг та Партнерств Агенції НАТО з підтримки та постачання.

Оперативна ціль 2.6. Удосконалення

механізму формування та виконання державного оборонного замовлення

Очікуваний результат: забезпечено формування державного оборонного замовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування його показників, запроваджено новітні технології виробництва військової техніки, створено замкнені цикли розроблення і виробництва основних видів озброєння, військової і спеціальної техніки, досягнуто повної незалежності виробництва від поставок обладнання, комплектуючих та матеріалів із Російської Федерації.

Оперативна ціль 2.7. Запровадження системи управління інфраструктурою та її розвитком

Очікуваний результат: оновлена система управління військовою інфраструктурою та її розвиток дають змогу створити автономні військові бази, що відповідають визначеним оперативним потребам, підрозділи сил оборони забезпечені малогабаритними і малопомітними польовими модулями.

Оперативна ціль 2.8. Позбавлення Міністерства оборони України невластивих йому функцій

Очікуваний результат: Міністерство оборони України в установленому порядку позбавлено невластивих йому функцій, у тому числі з управління державними компаніями за винятком тих, які виконують найбільш важливі функції в секторі оборони.

Стратегічна ціль 3. Оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки

Очікуваний результат: спільні спроможності сил оборони забезпечують надійну відсіч збройній агресії, дають змогу ефективно реагувати на загрози національній безпеці у воєнній сфері, забезпечують оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відповідають євроатлантичним стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО, забезпечують здатність сил оборони брати участь у підтриманні миру та міжнародної безпеки.

Набуття силами оборони необхідних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей буде здійснюватися шляхом досягнення наступних оперативних цілей у порядку пріоритетності.

Оперативна ціль 3.1. Удосконалення доктринальних документів з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони, запровадження їх спільної підготовки та досягнення оперативної сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО і ЄС

Очікуваний результат: доктринальні документи з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони приведені у відповідність із сучасними стандартами з урахуванням досвіду антитерористичної операції та принципів, прийнятих в державах - членах НАТО і ЄС. Підготовка Збройних Сил України та інших складових сил оборони організована та здійснюється за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом. Національна система перевірок (сертифікації) та оцінки готовності військ (сил) до виконання покладених завдань адаптована до стандартів НАТО. Продовжується розвиток навчально-матеріальної бази з урахуванням потреб Збройних Сил України та інших складових сил оборони.

Оперативна ціль 3.2. Оптимізація організаційних структур і складу сил оборони, розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за строками готовності до виконання покладених завдань

Очікуваний результат: законодавчо визначено загальну структуру та уточнено основні функції Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів військ (Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ). Оптимізовано та уніфіковано організаційно-штатну структуру і чисельність органів управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України, інших складових сил оборони. Бойовий склад Збройних Сил України мирного часу розподілений за строками готовності до виконання завдань за призначенням, з урахуванням оперативних вимог та ресурсних можливостей держави щодо їх забезпечення.

Оперативна ціль 3.3. Уніфікація основних зразків озброєння та спеціальної техніки, відновлення справності, модернізація та закупівля нових зразків для Збройних Сил України та інших

складових сил оборони

Очікуваний результат: розроблено та впроваджено національні стандарти (технічні регламенти) озброєння і спеціальної техніки для всіх складових сил оборони. Основні зразки озброєння та спеціальної техніки приведені у відповідність із стандартами держав - членів НАТО. Відновлюється справність (ремонт, продовження ресурсу і строку служби) та модернізуються зразки озброєння та спеціальної техніки, здійснюється розробка і закупівля нових зразків відповідно до потреб сил оборони та виділених ресурсів.

Оперативна ціль 3.4. Створення Сил спеціальних операцій як окремого роду військ за стандартами НАТО

Очікуваний результат: відповідно до завдань, прийнятих у силах спеціальних операцій держав - членів НАТО, визначено та нормативно врегульовано основні завдання, принципи застосування та функціонування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України (далі - ССпО), створено їх систему управління. Командуванню ССпО підпорядковані визначені військові частини видів Збройних Сил України. Запроваджено формування, оснащення та підготовку ССпО, створено їх центр підготовки, здійснено відбір кандидатів та комплектування підрозділів ССпО. Організаційно-штатну структуру ССпО оптимізовано з метою досягнення критеріїв, прийнятих у НАТО, унормовано питання створення взаємосумісних з НАТО структур, призначених для виконання окремих завдань.

Оперативна ціль 3.5. Створення ефективної системи воєнної розвідки з урахуванням принципів і стандартів НАТО

Очікуваний результат: структура та чисельність органів управління, частин та підрозділів розвідки Збройних Сил України оптимізовані, посилені їх спроможності для здобування розвідувальної інформації та проведення спеціальних заходів в інтересах застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Досягнуто взаємосумісність з іноземними партнерами та системами розвідки складових сил оборони з урахуванням принципів і стандартів НАТО. Процеси збору і обробки розвідувальної інформації автоматизовані та створено об'єднану систему управління розвідки на всіх рівнях з урахуванням принципів і стандартів НАТО.

Оперативна ціль 3.6. Відродження військово-морського потенціалу держави

Очікуваний результат: військово-морські спроможності України підвищено до рівня, достатнього для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів, забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також забезпечення участі у міжнародних (спільних) операціях під проводом НАТО і ЄС. Продовжується розвиток інфраструктури базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Оперативна ціль 3.7. Реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію

Очікуваний результат: законодавчо визначено питання реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію, загальну структуру та її основні функції з наданням права здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України проти встановленого порядку несення військової служби, та права ведення оперативно-розшукової діяльності. Спроможності Військової поліції нарощені, а її організаційна структура оптимізована відповідно до нової структури Збройних Сил України.

Стратегічна ціль 4. Об'єднана система логістики і система медичного забезпечення здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони

Реформування всієї системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України буде здійснюватися з урахуванням потреб інших складових сил оборони.

Очікуваний результат: створено єдину ефективну систему логістики сил оборони відповідно до керівних положень, стандартів та інструкцій НАТО з логістики, забезпечено управління логістичним забезпеченням сил оборони, матеріально-технічні запаси, які утримуються відповідно до норм, що забезпечують виконання завдань за призначенням у мирний час та воєнний час (особливий період).

Досягнення цієї стратегічної цілі буде здійснюватися шляхом реалізації таких оперативних цілей:

Оперативна ціль 4.1. Удосконалення

логістичного забезпечення сил оборони

Очікуваний результат: створено єдину ефективну систему логістики і постачання сил оборони як у мирний час, так і в особливий період, запроваджено сучасні системи і технології всебічного забезпечення військ (сил), автоматизовано процеси управління та обліку озброєння і військової техніки, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів згідно із Завданням 1.4.8.

Упроваджено J-структуру органів військового управління відповідно до стандартів НАТО, що відповідають за логістичне забезпечення Збройних Сил України. При створенні такої структури розмежовуються стратегічні та оперативні функції логістичного забезпечення органів військового управління, а також упроваджується система класів постачання НАТО.

Оперативна ціль 4.2. Побудова системи медичного забезпечення для надання належної медичної підтримки всім завданням сил оборони

Очікуваний результат: створено систему медичного забезпечення, спроможну надавати відповідну медичну підтримку всім завданням, що стоять перед силами оборони України, яка функціонує відповідно до стандартів НАТО, і здатну робити внесок у функціонально сумісні медичні можливості для спільних місій з НАТО. Досягнуто необхідних спроможностей щодо розшуку поранених, їх медичної евакуації та надання необхідної допомоги і лікування. У діяльність військово-медичних служб упроваджено сучасні технології надання медичної допомоги і лікування поранених відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я. Унормовано питання використання можливостей системи охорони здоров'я у державі щодо надання медичної допомоги, лікування і медичної реабілітації поранених у рамках єдиного медичного простору, створено систему медичної реабілітації, яка забезпечує відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій для повернення до виконання обов'язків військової служби або соціальну та трудову адаптацію. Удосконалено систему підготовки та перепідготовки військово-медичних кадрів для сил оборони та запроваджено військово-медичну підготовку, яка забезпечить ефективне навчання стандартам надання медичної допомоги при бойовій травмі (патології). Створено медичну інформаційну систему складових сил оборони, що охоплює всі етапи медичної евакуації та процеси управління потоками пацієнтів, відповідає стандартам, доктринам та рекомендаціям НАТО. Досягнута Ціль партнерства Україна - НАТО G5404 "Реформування системи медичного забезпечення".

Стратегічна ціль 5. Професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву

Професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву є необхідною умовою для формування кадрового потенціалу Збройних Сил України та інших складових сил оборони, комплектування їх підготовленим та мотивованим особовим складом, створення, утримання та розгортання стратегічного резерву Збройних Сил України.

Очікуваний результат: сформовано необхідний кадровий потенціал Збройних Сил України та інших складових сил оборони професійно підготовленими, з високими морально-діловими якостями військовослужбовцями, здатними якісно вирішувати складні військово-професійні завдання у мирний час та особливий період;

сили оборони укомплектовані підготовленим та мотивованим особовим складом;

створено, утримується та готовий до розгортання стратегічний резерв Збройних Сил України, здатний здійснювати наступальні (контрнаступальні) дії, посилювати угруповання військ (сил) на загрозливих напрямах, забезпечувати ротацію військ (сил), їх поповнення та заміну на випадок втрати боєздатності.

Досягнення цієї стратегічної цілі буде здійснюватися шляхом реалізації таких оперативних цілей:

Оперативна ціль 5.1. Розвиток соціально-гуманітарного забезпечення персоналу

Очікуваний результат: ментальність (образ мислення) особового складу базується на основі європейських цінностей. Рівень матеріального та інших видів забезпечення військовослужбовців приведено у відповідність з умовами проходження служби (відповідно визначених законодавством обмежень прав і свобод,

існуючих ризиків життю та здоров'ю, соціально-побутових умов). Служба військового духовенства здійснюється на багатоконфесійній основі

Оперативна ціль 5.2. Удосконалення системи військової освіти та підготовки кадрів

Очікуваний результат: система військової освіти набула практичного спрямування навчання, впроваджено в навчальний процес передові методики підготовки збройних сил держав - членів НАТО, а також технології дистанційного навчання, військові навчальні заклади забезпечені сучасними і перспективними зразками озброєння та військової техніки, тренажерами та навчально-тренувальними комплексами.

Оперативна ціль 5.3. Реформування системи мобілізації та створення військового резерву

Очікуваний результат: державна система мобілізації та мобілізаційної підготовки діє на основі базових європейських підходів. Сформовано військовий резерв людських ресурсів з урахуванням набутого досвіду у створенні військового оперативного резерву першої черги, створено Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних для забезпечення військового обліку громадян України, забезпечено ефективне функціонування системи підготовки резервістів та військовозобов'язаних, створено на базі військових комісаріатів територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Оперативна ціль 5.4. Створення сучасної системи кадрового менеджменту

Очікуваний результат: впроваджено раціональне співвідношення категорій особового складу сил оборони, створено ефективну систему управління кар'єрою військовослужбовців, забезпечено прозору та доброчесну систему добору, розстановки та призначення особового складу на посади.

Матриця досягнення стратегічних та оперативних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи додається (Додаток 1). Міністр оборони України за погодженням із Секретарем Ради національної безпеки і оборони України періодично, але не рідше ніж раз на рік, вносить пропозиції щодо актуалізації завдань, передбачених у Матриці.

VI. Заключна частина (прикінцеві положення)

Україна продовжує протистояти збройній агресії проти неї з боку Російської Федерації, що розпочалася незаконною анексією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які були, є і завжди будуть невід'ємною частиною території України.

За таких умов реформовані відповідно до сучасних вимог інтегровані сили оборони є ключовим фактором забезпечення незалежності нашої держави та обов'язковою умовою і запорукою її економічного розвитку та процвітання в єдиній сім'ї європейських народів.

Заходи оборонної реформи, що визначені у цьому документі, спрямовані на підтримку реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" та забезпечують досягнення визначених мети та цілей, які полягають у впровадженні в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі.

Ці реформи передбачають набуття сектором оборони повних оперативних спроможностей, що дасть змогу гарантовано забезпечити воєнну безпеку держави та створити умови для сталого розвитку нації.

За підсумками реалізації Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020" буде здійснено перегляд досягнутого прогресу в оборонній реформі та оновлено цілі й завдання щодо її продовження, які знайдуть своє відображення у новій редакції Стратегічного оборонного бюлетеня України.

Глава Адміністрації

Президента України

Б. Ложкін

ДОДАТОК 1

до Стратегічного оборонного бюлетеня України, схваленого Указом Президента України

від 6 червня 2016 року N 240/2016

МАТРИЦЯ

досягнення стратегічних цілей і виконання основних завдань оборонної реформи

Оперативні цілі та основні завдання оборонної реформи

Результативні (індикативні) показники

Терміни виконання

Відповідальні за виконання

Стратегічна ціль 1: Об'єднане керівництво силами оборони, що здійснюється відповідно до принципів і стандартів, прийнятих державами - членами НАТО.

Очікуваний результат: створено систему управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов'язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах - членах НАТО

Оперативна ціль 1.1. Демократичний

цивільний контроль над силами оборони, що здійснюється за рахунок підвищення ефективності діяльності Міністерства оборони України та посилення зв'язків з Верховною Радою України і громадянським суспільством

Ефективна організація Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, структурована відповідно до найкращих практик держав Альянсу, що забезпечує отримання максимального ефекту від використання ресурсів та виконання завдань оборони, передбачених національними стратегічними оборонними планами. Крім того, прийнята оновлена ієрархічна структура управління має відповідати принципам демократичного цивільного контролю у сфері оборони та за збройними силами, що дасть змогу налагодити всеохоплюючий процес ефективного співробітництва та координації між усіма ланками та суб'єктами системи безпеки і оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.1.1. Призначення цивільних Міністра оборони України, заступників Міністра, Державного секретаря та керівників структурних підрозділів апарату Міністерства оборони України

Відпрацьовано відповідні нормативні акти

До кінця 2018 року

Міноборони

Завдання 1.1.2. Формування професійного цивільного кадрового складу Міністерства оборони України, оптимізація апарату Міноборони з одночасним зменшенням кількості військовослужбовців у його складі

Проведено організаційно-штатні заходи в апараті Міністерства оборони України

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 1.1.3. Чітке розмежування функцій, завдань, повноважень та відповідальності Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України за принципом: Міноборони формує політику у сфері оборони, а Генеральний штаб її реалізовує

Переглянуто функції, відповідальність та повноваження для забезпечення вирішення проблемних питань з управління силами оборони та підтримки розвитку системи управління та координації дій Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 1.1.4. Налагодження тісної функціональної взаємодії між структурними підрозділами Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України, зокрема шляхом створення постійно діючих комітетів (комісій) для оперативного розв'язання поточних проблем, і впровадження двосторонньої кросс-системи, заснованої на основі ротації особового складу між Міноборони та Генеральним штабом

Створено постійно діючі комітети (комісії)

До кінця 2017 року

Міноборони

Впроваджено двосторонню кросс-систему

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 1.1.5. Налагодження тісної функціональної співпраці з Верховною Радою України шляхом підвищення прозорості діяльності складових сил оборони і обміну інформацією

Забезпечено видання "Білої книги" суб'єктами, що входять до складу сил оборони та звітування перед Верховною Радою України

Постійно

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.1.6. Налагодження відповідних робочих механізмів для забезпечення ефективної співпраці і комунікацій з громадянським суспільством і волонтерським рухом для сприяння ефективному цивільному і демократичному контролю

Відпрацьовано відповідні нормативні акти

До кінця 2016 року

Міноборони

Оперативна ціль 1.2. Удосконалення системи управління силами оборони

Створено відповідно до євроатлантичних стандартів ефективну систему управління, що дає змогу проявляти ініціативу і надає більшу самостійність керівникам органів управління сил оборони усіх рівнів у прийнятті управлінських рішень, удосконалено координацію між складовими сил оборони та впроваджено механізм, що забезпечує їх консолідований розвиток, досягнуто необхідні оперативні спроможності для забезпечення оборони держави

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.2.1. Делегування повноважень на нижчі рівні, які спроможні приймати рішення, з метою надання можливостей вищим керівним ланкам зосередитися на виконанні найважливіших завдань

Визначено порядок, який дозволить делегувати повноваження Міністра оборони України та начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил

України, щодо прийняття рішень для ефективного управління оборонними питаннями

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.2.2. Підвищення персональної відповідальності посадових осіб за виконання покладених на них повноважень

Розроблено статути Збройних Сил України, бойові статути і настанови Збройних Сил України, програми та плани бойової і оперативної підготовки у відповідності з принципами, прийнятими у державах - членах НАТО

До кінця 2018 року

Міноборони

Розроблено нормативно-правову базу оцінювання службової діяльності державних службовців і військовослужбовців та визначено критерії оцінки їх службової діяльності

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.2.3. Розроблення і впровадження чітких і зрозумілих концептуальних, доктринальних і інформативних документів, які дозволяють поліпшити процеси прийняття рішень на всіх рівнях управління

Внесено зміни до:

Положення про Міністерство оборони України; Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони, Комітет реформ Міністерства оборони України та Збройних Сил України (далі - Комітет реформ)

Реалізовано вимоги Закону України "Про державну службу"

До кінця 2016 року

Міноборони, Комітет реформ

Забезпечено імплементацію концептуальних документів стратегічного та оборонного планування

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.2.4. Забезпечення прозорості при прийнятті управлінських рішень на всіх рівнях

Забезпечено відкритість та прозорість прийняття управлінських рішень щодо впровадження реформ та використання оборонних ресурсів

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сектору безпеки і оборони

Оперативна ціль 1.3. Удосконалення системи військового керівництва силами оборони шляхом розмежування питань формування та підготовки військ (сил) від їх застосування

Унормовано функції, завдання та повноваження посадових осіб на стратегічному і оперативному рівнях та запроваджено організаційну структуру органів управління сил оборони, прийняту в державах - членах НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.3.1. Відокремлення посади начальника Генерального штабу від посади Головнокомандувача Збройних Сил України

Прийнято законодавчі та інші нормативно-правові акти, які необхідно відпрацювати (внести зміни) для досягнення завдання

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.3.2. Покладання повноважень щодо:

планування оборони держави та стратегічного планування застосування - на Генеральний штаб Збройних Сил України;

формування та підготовки (генерації) військ (сил) - на Командування видів (окремих родів військ) Збройних Сил України;

застосування військ (сил) - на Об'єднаний оперативний штаб.

Впровадження структури J, G, S в органах військового управління сил оборони всіх рівнів

Визначено орієнтовний перелік законодавчих та інших нормативно-правових актів, які необхідно відпрацювати (внести зміни)

2 місяці після затвердження Стратегічного оборонного бюлетеня України (далі - СОБ)

Міноборони, Комітет реформ

Завершено формування Об'єднаного оперативного штабу та інших органів військового управління Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони

Переведено органи військового управління Збройних Сил України на нову організаційно-штатну структуру з урахуванням принципів побудови та функціонування органів військового управління збройних сил держав - членів НАТО

До кінця 2019 року

Міноборони, Комітет реформ

Реорганізовано:

Головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України шляхом включення до його складу Мобілізаційного управління Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України;

Головне управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу Збройних Сил України шляхом передачі Мобілізаційного управління до Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України;

Центральне управління підготовки та повсякденної діяльності військ (сил) Збройних Сил України у Головне управління підготовки Збройних Сил України (J7) шляхом удосконалення структури та прийому

до свого складу Управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генерального штабу Збройних Сил України

Протягом 2016 року

Міноборони, Комітет реформ

Сформовано Управління зв'язків з громадськістю Збройних Сил України на базі прес-служби Генерального штабу Збройних Сил України

Протягом 2016 року

Міноборони, Комітет реформ

Удосконалено структуру Головного оперативного управління (J3) шляхом введення до його складу управління напрямків та передачею управління оперативної підготовки до Головного управління підготовки Збройних Сил України

Протягом 2016 року

Міноборони, Комітет реформ

Удосконалено структуру Озброєння і Тилу Збройних Сил України шляхом виведення з їх складу підрозділів планування та позбавлення функцій планування матеріально-технічного забезпечення

Протягом 2016 - 2017 років

Міноборони, Комітет реформ

Сформовано:

Головне управління розвідувального забезпечення (J2);

Головне управління логістики (J4) на базі структурних підрозділів планування Тилу, Озброєння, Управління планування забезпечення мобілізаційного розгортання Головного управління оборонного та мобілізаційного планування, Центрального управління військових сполучень та Автотранспортного управління Тилу Збройних Сил України

Протягом 2016 - 2017 років

Міноборони, Комітет реформ

Сформовано на базі Тилу та Озброєння Збройних Сил України Командування сил логістики (без функцій планування, з комплектом військових частин, призначених для зберігання, обслуговування і ремонту ОВТ та інших матеріально-технічних заходів)

Протягом 2018 року

Міноборони, Комітет реформ

Реорганізовано:

Головне управління зв'язку та інформаційних систем і Центральне управління захисту інформації і криптології - в Управління охорони державної таємниці

Протягом 2018 року

Міноборони, Комітет реформ

Головне управління зв'язку та інформаційних систем (J6) (з функціями організації шифрованого та кодованого зв'язку і технічного захисту інформації)

Протягом 2018 року

Міноборони, Комітет реформ

Запропоновано впровадження змін згідно з 1.3.2 до структур управління іншими складовими сил оборони

Три місяці після затвердження СОБ

Складові сил оборони

Завдання 1.3.3. Розробка та розбудова спільної структури командування, контролю та координації сил оборони на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях

Створено систему управління об'єднаними силами оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - ГШ ЗСУ), Держспецзв'язку

Завдання 1.3.4. Забезпечення ефективної міжвідомчої координації та взаємодії складових сил оборони

Створено ефективну координацію дій органів державної влади, які опікуються питаннями оборони держави, а саме щодо забезпечення оборонної реформи, застосування сил оборони та формування оборонних спроможностей

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, за сприяння Ради національної безпеки і оборони України (далі - РНБОУ), Кабінету Міністрів України

Оперативна ціль 1.4. Створення ефективної системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження (C4ISR)

Створено національну телекомунікаційну мережу, модернізовано та переведено на сучасні цифрові технології системи спеціального зв'язку, відомчі інформаційно-комунікаційні мережі та системи зв'язку пунктів управління органів державної влади, а також створено автоматизовану систему C4ISR складових сил оборони, яка відповідає стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО, забезпечено її інтеграцію в систему управління оборонними ресурсами

До кінця 2020 року

Держспецзв'язку, Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.4.1 Створення захищеної телекомунікаційної мережі для обміну інформацією в інтересах державних органів

Створено національну телекомунікаційну мережу з можливістю надання сучасних мультисервісних послуг, проведено інтеграцію існуючих систем спеціального зв'язку та відомчих інформаційно-телекомунікаційних мереж, модернізовано та переведено на сучасні цифрові технології системи спеціального зв'язку, відомчі інформаційно-телекомунікаційні мережі та системи зв'язку пунктів управління органів державної

влади

До кінця 2020 року

Держспецзв'язку, Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 1.4.2. Завершення переоснащення стратегічних, оперативних і тактичних систем зв'язку в силах оборони на цифрову платформу зв'язку

Завершено переоснащення польового (мобільного) компоненту системи C4ISR сил оборони на цифрові засоби з рівнем завадостійкості та захищеності, які відповідають стандартам НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, Держспецзв'язку

Завдання 1.4.3. Створення автоматизованих систем C4ISR на оперативному і тактичному рівнях для видів (родів) Збройних Сил України та інших складових сил оборони на основі стандартів, доктрин і рекомендацій НАТО

Впроваджено систему C4ISR на оперативному та тактичному рівнях до командира відділення (та їм рівних) у складі таких базових можливостей: захищений цифровий голосовий зв'язок, обмін текстовими повідомленнями, обмін графічними документами, геопросторова інформація, взаємна ідентифікація, інтеграція сенсорів (датчиків), інтеграція БПЛА, сумісність з стандартними угодами НАТО (STANAG)

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, Держспецзв'язку

Завдання 1.4.4. Створення спільної системи C4ISR на стратегічному рівні на основі стандартів, доктрин і рекомендацій НАТО

Впроваджено систему C4ISR на стратегічному рівні у складі таких базових можливостей: захищений цифровий голосовий зв'язок, обмін текстовими повідомленнями, обмін графічними документами, геопросторова інформація, аналіз інформації, ситуаційне моделювання, сумісність зі стандартними угодами НАТО (STANAG)

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, Держспецзв'язку

Завдання 1.4.5. Вдосконалення системи управління Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням модернізації системи управління цивільним повітряним рухом

Удосконалено систему управління Повітряних Сил Збройних Сил України з урахуванням характеристики спільного управління цивільно-воєнним повітряним рухом та модернізації системи управління цивільним повітряним рухом

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ

Завдання 1.4.6. Забезпечення інтеграції системи C4ISR з системою управління оборонними ресурсами

Впроваджена система C4ISR є взаємосумісною з системою управління оборонними ресурсами сил оборони відповідно до стандартних угод НАТО (STANAG), в тому числі таких компонентів:

логістика і закупівлі;

медичне лікування у взаємодії з цивільними медичними закладами;

управління особовим складом;

оборонне планування;

генерація сил (формування, навчання);

управління організаційною структурою

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, Держспецзв'язку

Завдання 1.4.7. Створення системи ситуаційних центрів складових сектору оборони для оперативного прийняття рішень у сфері оборони

Створено систему ситуаційних центрів для сектору оборони на базі захищених інформаційно-телекомунікаційних систем

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сектору оборони

Завдання 1.4.8. Створення єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами (Defense resources management information system - DRMIS)

Створено єдину інформаційну систему управління оборонними ресурсами (управління особовим складом, управління організаційною структурою, управління оборонним плануванням, матеріально-технічним, медичним та іншими видами забезпечення, управління закупівлями, управління майном, фінансами та бюджетом, адміністративно-господарською діяльністю і документообігом та ін.), яка відповідає стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО. Забезпечено сумісність та інтеграцію з системою командування, контролю, зв'язку, комп'ютерів, розвідки, спостереження, рекогносцировки (C4ISR)

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, інші складові сектору оборони

Створено структурні підрозділи на всіх рівнях військового управління для впровадження, підтримки та супроводження DRMIS

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сектору оборони

Оперативна ціль 1.5. Удосконалення системи кібербезпеки та захисту інформації

Створено в Міністерстві оборони України, інших складових сектору оборони підрозділи з кіберзахисту, протидії технічним розвідкам, впровадження заходів із захисту інформації

відповідно до вимог нормативно-правових актів України та з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сектору оборони

Завдання 1.5.1. Розробка плану дій згідно зі стратегією кібербезпеки за координації Апарату Ради національної безпеки і оборони України

План дій з реалізації заходів Стратегії кібернетичної безпеки України

До кінця 2020 року

Міноборони, за сприяння РНБОУ

Завдання 1.5.2. Формування структурних підрозділів в Міністерстві оборони і Генеральному штабі Збройних Сил України, відповідальних за протидію агресії (у тому числі технічним розвідкам) в кіберпросторі та кіберзахист

Створено відділ безпеки інформації в Головному управлінні зв'язку та інформаційних систем (J6)

До кінця 2020 року

Міноборони

Створено відділ кібернетичної безпеки Головного управління зв'язку та інформаційних систем (J6), який відповідає за протидію агресії в кіберпросторі

До кінця 2020 року

Міноборони

Забезпечено розвиток підрозділів захисту інформації та кібернетичної безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи Збройних Сил України з метою досягнення їх оперативної і технічної сумісності з відповідними підрозділами збройних сил держав - членів НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.5.3. Створення системи реагування на комп'ютерні надзвичайні події для захисту інформації і державних інформаційних ресурсів у кіберпросторі

Створено регіональні центри захисту інформації та кібернетичної безпеки (у містах Вінниця, Чернігів, Миколаїв)

До кінця 2018 року

Міноборони

Створено центр адміністраторів безпеки інформаційно-телекомунікаційної системи та центр безпеки інформації в складі Головного об'єднаного центру захисту інформації та кібербезпеки в інформаційно-телекомунікаційній системі Збройних Сил України

До кінця 2018 року

Міноборони

Набуто бойових спроможностей підрозділами кібербезпеки і захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах усіх складових сил оборони

Посилено технічні можливості команди реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA

До кінця 2018 року

Міноборони, Держспецзв'язку

Завдання 1.5.4. Розробка національних алгоритмів, заходів і процедур для захисту інформації в електронному вигляді на основі стандартів НАТО та ISO/IEC

Впроваджено заходи із захисту інформації відповідно до вимог нормативно-правових актів України та з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC.

Посилено спроможності Збройних Сил України та інших складових сектору оборони як суб'єктів національної системи кібербезпеки. Впроваджено систему захисту інформації та кібербезпеки з урахуванням стандартів НАТО і ISO/IEC (зокрема за рахунок проекту Трастового фонду Україна - НАТО з питань кіберзахисту)

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.5.5. Розробка та впровадження організаційно-технічних заходів для посилення кіберзахисту в інформаційно-телекомунікаційних системах усіх складових сектору оборони

Створено систему управління інформаційною та кібербезпекою.

Посилено спроможності складових сектору оборони щодо виявлення, припинення і розкриття фактів, пов'язаних з несанкціонованим доступом, порушенням конфіденційності, цілісності та автентичності інформації з обмеженим доступом.

Забезпечено виконання вимог нормативних документів у сфері захисту інформації та протидії технічним розвідкам

До кінця 2020 року

Держспецзв'язку, Міноборони, інші складові сектору оборони

Оперативна ціль 1.6. Підвищення ефективності існуючих антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони

Упроваджено єдині процеси та правила, що сприяють культурі несприйняття корупції і високому рівню державного управління відповідно до міжнародних стандартів, та створено єдину систему в Міністерстві оборони України і Збройних Силах України з виховання доброчесності

До кінця 2018 року

Міноборони

Завдання 1.6.1. Розроблення інтегрованих систем, процесів, правил, нормативних актів, що сприяють культурі несприйняття корупції і високому рівню державного управління відповідно до міжнародних стандартів

Досягнуто рейтинг C

в Transparency International

До кінця 2018 року

Міноборони

Налагоджено зовнішній антикорупційний моніторинг і створено Консультативний комітет

До кінця 2016 року

Міноборони

Передбачено у положеннях структурних підрозділів Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних Сил України функції внутрішнього контролю та управління ризиками

До кінця 2016 року

Міноборони, Комітет реформ

Завдання 1.6.2. Зменшення втрат оборонного бюджету від корупційних правопорушень

Забезпечено виконання Програми Міністерства оборони України з протидії корупції

До кінця 2017 року

Міноборони

Забезпечена абсолютна нетерпимість до корупції та здійснено заходи щодо притягнення до відповідальності всіх осіб, які вчинили корупційні правопорушення

До кінця 2016 року

Міноборони

Впроваджено критерії оцінки ефективності заходів щодо запобігання корупції в секторі безпеки і оборони, розроблених за участю міжнародної неурядової організації "Transparency International", Центру виховання доброчесності в оборонному секторі (м. Осло, Королівство Норвегія), а також у рамках реалізації Програми НАТО з побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запроваджено доброчесність та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 1.6.3. Підвищення спроможностей внутрішнього аудиту

Забезпечено 100 % внутрішніх аудиторів, які пройшли навчання міжнародним акредитованим стандартам

До кінця 2017 року

Міноборони

Розроблено план зменшення ризиків

До кінця 2016 року

Міноборони

Запроваджено підходи, засновані на ризиках, в аудиті

До кінця 2018 року

Міноборони

Забезпечено успішну зовнішню оцінку внутрішніх стандартів аудиту, яка проведена міжнародними експертами

До кінця 2018 року

Міноборони

Сформовано внутрішній аудит як незалежну структуру, підпорядковану Міністру оборони України

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 1.6.4. Підвищення спроможностей Центру з питань виховання доброчесності Національного університету оборони України імені Івана Черняховського

Забезпечено виконання програми розвитку Центру з питань виховання доброчесності на 2016 - 2018 роки

До кінця 2018 року

Міноборони

Забезпечено виконання плану комунікацій у сфері протидії корупції

До кінця 2016 року

Міноборони

Створено веб-сайт Центру з питань виховання доброчесності і супутніх матеріалів

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 1.6.5. Створення єдиної системи в Міністерстві оборони та Збройних Силах України з виховання доброчесності, що підпорядковується заступнику Міністра оборони України і відповідає за політику, інструкції, директиви, координацію і моніторинг у сфері виховання доброчесності

Створено єдину систему в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України щодо виховання доброчесності

До кінця 2018 року

Міноборони

Оперативна ціль 1.7. Становлення та розбудова спроможностей сил оборони у сфері стратегічних комунікацій як частини загальнодержавної та міжвідомчої системи стратегічних комунікацій, спрямованих на підтримку формування та реалізації політики у сфері безпеки і оборони України, а також досягнення цілей оборони держави

Створено комунікаційні спроможності на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях, що забезпечують інтеграції та підтримки стратегічними комунікаціями на усіх рівнях планування та впровадження політики у сфері безпеки і оборони

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 1.7.1. Створення та розвиток комунікаційних спроможностей Міністерства оборони та Збройних Сил України, що забезпечують інтеграцію та реалізацію функцій стратегічних комунікацій на всіх рівнях планування та реалізації політики у сфері безпеки і оборони

Наявність у Міністерстві оборони та Збройних Силах України єдиного механізму виконання завдань у сфері стратегічних комунікацій з чітко визначеною ієрархією структур управління і контролю, розподілом обов'язків і відповідальності

До кінця 2016 року

Міноборони

Імплементація організаційної структури стратегічних комунікацій для координації комунікаційної активності на стратегічному рівні відповідно до стандартів (принципів) НАТО для

підтримки політики стратегічних комунікацій та координації комунікаційної діяльності

До кінця 2016 року

Міноборони

Імплементація організаційної структури стратегічних комунікацій для координації комунікаційної активності на операційному та тактичному рівнях відповідно до стандартів (принципів) НАТО для підтримки політики стратегічних комунікацій

До кінця 2018 року

Міноборони

Технічне оснащення відповідних підрозділів для ефективної реалізації функцій стратегічних комунікацій у Міністерстві оборони України та Збройних силах України забезпечено та інтегровано з іншими комунікаційними системами

До кінця 2017 року

Міноборони

Моніторинг інформаційного простору (включаючи медіа-моніторинг і вивчення громадської думки) та обмін аналітичними даними функціонують і включені до загальнодержавної системи моніторингу та оцінки інформаційного простору і прогнозування

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 1.7.2. У рамках становлення загальнодержавної системи стратегічних комунікацій розробити (удосконалити) відомчу нормативно-правову базу (політики, правила, посадові інструкції, закони тощо) щодо забезпечення функціонування стратегічних комунікацій у структурах Міністерства оборони та Збройних Сил України

Наявність політик та процесу для ефективного виконання завдань стратегічних комунікацій відповідно до стандартів НАТО, направлених на підтримку цілей загальної урядової комунікаційної стратегії

До кінця 2017 року

Міноборони

Затверджено нормативний документ, що передбачає включення інформаційних операцій і психологічних операцій як військових спроможностей для досягнення воєнних цілей, у загальнодержавну систему стратегічних комунікацій та забезпечує інтеграцію планування інформаційних операцій і психологічних операцій на стратегічному та операційному рівнях

До кінця 2017 року

Міноборони

Інші нормативні документи для забезпечення втілення та інтеграції стратегічних комунікацій на всіх рівнях планування і впровадження політики у сфері безпеки і оборони затверджено

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 1.7.3. У рамках становлення загальнодержавної системи стратегічних комунікацій запровадити систему професійного навчання та розвитку із комунікативних дисциплін для сил оборони

Пілотні курси із комунікаційних дисциплін, що інтегровані до загальнодержавної системи підготовки у сфері комунікацій, розроблені та запущені

До кінця 2017 року

Міноборони

Обов'язковий спецкурс зі стратегічних комунікацій для керівного та командного складу розроблений та запущений

До кінця 2017 року

Міноборони

Стратегічна ціль 2: Ефективна політика, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони з використанням сучасних євроатлантичних підходів

Очікуваний результат: процеси формування політики, планування та управління ресурсами узгоджені з євроатлантичними принципами та забезпечують створення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони, здатних ефективно виконувати завдання, визначені стратегічними документами забезпечення національної безпеки України, здійснювати оборону України та брати участь у міжнародних миротворчих операціях із підтримання миру та безпеки шляхом розвитку необхідних спроможностей у рамках визначених ресурсів

Оперативна ціль 2.1. Впровадження процесу оборонного планування у сфері оборони відповідно до євроатлантичних принципів та підходів

Удосконалена система оборонного планування підтримуватиме перехід на програмну систему оборонного та бюджетного планування, формування щорічного оборонного бюджету та забезпечення надійного бюджетного прогнозування на наступні два-три роки, яке буде включати реалістичні та доступні (в ціновому розумінні) положення, включаючи оперативні витрати та витрати на утримання (включаючи особовий склад), капітальні витрати (постачання основних зразків озброєння та техніки, інфраструктура, дослідження та розвиток), розкриті у достатній деталізації для підвищення відповідальності та ефективності (фінансової) управління (менеджменту) процесами планування та бюджетування

До кінця 2018 року

Міноборони

Надається консультативно-дорадча допомога експертами

держав - членів НАТО та Європейського Союзу щодо оборонного та бюджетного планування

Систему планування у сфері оборони узгоджено з державною системою прогнозування та стратегічного планування

Опрацьовано та затверджено керівні вказівки щодо здійснення довгострокового оборонного планування

Завдання 2.1.1. Впровадження системи планування для сектору безпеки і оборони на основі євроатлантичних принципів та підходів як складової державної системи прогнозування та стратегічного планування

Експертами євроатлантичних держав надається консультативно-дорадча допомога щодо оборонного та бюджетного планування

До кінця 2017 року

Міноборони

Систему планування в оборонному секторі узгоджено з державною системою прогнозування та стратегічного планування

До кінця 2017 року

Міноборони

Опрацьовано та затверджено керівні вказівки щодо здійснення довгострокового оборонного планування

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.1.2. Формування збалансованої та синхронізованої системи розвитку сил оборони, що ґрунтується на плануванні на основі спроможностей та враховує зміну характеру воєнних і збройних конфліктів, форм і способів ведення збройної боротьби, як визначено Воєнною доктриною України

Сформовано збалансовану та синхронізовану систему розвитку сил оборони на основі планування спроможностей, яка адаптована до змін характеру воєнних і збройних конфліктів, форм і способів ведення збройної боротьби, як визначено Воєнною доктриною України

До кінця 2017 року

Міноборони

Узгоджено планування розвитку сил оборони з плануванням соціально-економічного розвитку України та бюджетним плануванням

До кінця 2017 року

Міноборони

Розроблено документи оборонного планування, оперативного та бойового управління, статути та настанови відповідно до євроатлантичних принципів та підходів, ураховуючи досвід проведення антитерористичних операцій

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.1.3. Впровадження ефективного моніторингу та оцінки циклу опрацювання документів стосовно розвитку сил оборони

Розроблено структури і процеси щодо моніторингу та оцінки циклічної розробки документів стосовно розвитку сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.1.4. Створення ефективного незалежного аналітичного забезпечення розвитку та впровадження документів з формування політики

Визначено та проведено оцінку національних та міжнародних урядових і неурядових науково-дослідницьких інститутів та організацій держав - членів НАТО щодо можливості отримання експертної допомоги з питань оборонного та бюджетного планування

До кінця 2016 року

Міноборони

Здійснюється ефективне аналітичне забезпечення процесу прийняття рішень з питань оборонного та бюджетного планування за допомогою відповідних науково-дослідницьких інститутів і організацій

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 2.1.5. Створення постійно діючих колегіальних органів для підготовки пропозицій вищому керівництву держави щодо визначення головних напрямів розвитку сил оборони, управління державними програмами та індивідуальними проектами у сфері оборонного та військового будівництва

Структура Комітету реформ Міністерства оборони та Збройних Сил України (Комітет реформ) відповідає визначеним стратегічним та оперативним цілям Стратегічного оборонного бюлетеня України

Протягом двох місяців після схвалення СОБ

Міноборони

Затверджено План дій щодо впровадження оборонної реформи (дорожня карта оборонної реформи) та опубліковано на веб-сайті Міністерства оборони України

Протягом двох місяців після схвалення СОБ

Міноборони

До складу Комітету реформ включені відповідні керівні посадові особи Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України, Збройних Сил України, керівні посадові особи Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, інших складових сил оборони України та іноземні експерти з питань оборонного та бюджетного планування, планування розвитку спроможностей та державних закупівель

Протягом двох місяців після схвалення СОБ

Міноборони, Національна гвардія України (далі - НГУ), Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку

Комітет

реформ забезпечує колективний розгляд питань оборонного та бюджетного планування, які впливають на досягнення стратегічних цілей оборонної реформи та для забезпечення прийняття рішень першим заступником Міністра оборони України і начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України або координації рішень та доповіді Міністру оборони України

До кінця 2016 року

Міноборони

Комітет реформ координує опрацювання Державної програми розвитку Збройних Сил України та її впровадження шляхом виконання її заходів і окремих державних оборонних програм (планів)

До кінця 2016 року

Міноборони, НГУ, інші складові сил оборони

Завдання 2.1.6. Організація та підготовка особового складу і робочих груп для виконання основних елементів процесу оборонного планування

Визначені вимоги щодо посад, пов'язаних з оборонним плануванням (знання, навички та здібності)

До кінця 2016 року

Міноборони

Розроблено та узгоджено з євроатлантичними нормами та принципами освітні та тренувальні програми для підготовки відповідних фахівців з оборонного та бюджетного планування

До кінця 2017 року

Міноборони

Відповідний персонал відібрано та навчено необхідним знанням та навичкам на курсах підготовки в Україні та за кордоном. Персонал здатний виконувати основні елементи процесу оборонного планування

До кінця 2018 року

Міноборони

Сформовано групи та проведено їх тренування для виконання основних елементів процесу оборонного планування

До кінця 2018 року

Міноборони

Корисний досвід індивідуальної та групової роботи в процесі оборонного планування постійно аналізується, розповсюджується та впроваджується

Постійно

Міноборони

Оперативна ціль 2.2. Створення інтегрованої системи управління ризиками як складової системи оборонного планування

Створено інтегровану систему управління ризиками, яка надасть змогу уникнути стратегічних помилок, які можуть призвести до значних втрат у майбутньому (перевитрат фінансових ресурсів, неефективного використання економічного потенціалу держави тощо), забезпечить підтримку процесу прийняття рішень на довгострокову, середньострокову та короткострокову перспективи, дозволить підвищити якість проведення оборонного планування складових сил оборони, підготовку відповідних документів оборонного планування, сприятиме формуванню необхідних оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей складових сил оборони, які забезпечуватимуть гарантування воєнної безпеки і оборони держави

До кінця 2017 року

Міноборони, складові сил оборони, за підтримки Апарату РНБОУ

Завдання 2.2.1. Розроблення принципів функціонування інтегрованої системи управління ризиками в ході виконання урядових програм (планів) розвитку складових сектору оборони

Затверджено нормативно-правовий акт щодо впровадження принципів управління ризиками

До кінця 2017 року

Міноборони, складові сил оборони

Завдання 2.2.2. Створення процесу систематичного моніторингу та оцінки впровадження Державних програм (планів) розвитку сил оборони

Створено робочий орган з функціями моніторингу та оцінювання виконання Державних програм (планів) розвитку сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, за підтримки Апарату РНБОУ

Завдання 2.2.3. Створення системи аналізу розвитку сил оборони та її складових, узгодження завдань розвитку з можливостями ресурсного забезпечення

Сформовано відповідну структуру з функціями системного аналізу розвитку сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони разом з іншими складовими сил оборони, за підтримки РНБОУ

Оперативна ціль 2.3. Впровадження планування розвитку спроможностей сил оборони

Планування розвитку спроможностей сил оборони дає змогу систематизувати процедури та документи оборонного планування, підвищити якість розробки і складання оборонного бюджету України; створені з використанням досвіду держав Альянсу механізми контролю за досягненням визначених спроможностей сил оборони

До кінця 2018 року

Міноборони, складові сил оборони

Завдання 2.3.1. Планування та розроблення процесу розвитку спроможностей сил оборони відповідно до прикладів євроатлантичних держав та з урахуванням особливостей

України

Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України отримали відповідні інформаційні матеріали та консультативно-дорадчу допомогу від держав-партнерів

До кінця 2016 року

Міноборони

Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України опрацювали концепцію та втілили в практику процес розробки спроможностей з урахуванням національних особливостей

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.3.2. Створення основних елементів процесу розвитку спроможностей, як складової національної системи оборонного та безпекового планування, шляхом опрацювання доктрин, наказів та інших керівних документів відповідно до прикладів євроатлантичних держав

Розроблено та узгоджено керівні документи щодо процесу розвитку спроможностей у Міністерстві оборони України, Генеральному штабі Збройних Сил України та командуваннях видів Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Впроваджено процес розвитку спроможностей шляхом видання доктрини, наказів та настанов

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.3.3. Визначення зв'язку між процесами розвитку спроможностей, розвитку сил та бюджетним процесом сил оборони шляхом опрацювання доктрин, наказів та інших керівних документів відповідно до прикладів євроатлантичних держав

Доктрини, накази та настанови щодо процесу взаємодії з питань розвитку спроможностей, розвитку сил та бюджетним процесом сил оборони між Міністерством оборони та Генеральним штабом Збройних Сил України та іншими складових сил оборони було розроблено та узгоджено

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Процес розвитку спроможностей впроваджено в інших міністерствах, які мають у своєму складі сили оборони, шляхом видання доктрин, наказів та настанов

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Проведено підготовку ключового персоналу інших складових сил оборони

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.3.4. Створення механізму контролю для забезпечення використання результатів процесу розвитку спроможностей як вихідних даних для програм розвитку науки і технологій, постачання та закупівель у силах оборони відповідно до прикладів євроатлантичних держав

Процес розвитку спроможностей визначено як єдине джерело керівництва щодо українських програм розвитку військової науки та технологій

До кінця 2017 року

Міноборони

Процес розвитку спроможностей визначено як єдине джерело керівництва для українських програм державних закупівель та постачання

До кінця 2017 року

Міноборони

Процес розвитку спроможностей визначено як єдине джерело керівництва програм підготовки та проведення навчань

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.3.5. Організація та підготовка особового складу та робочих груп для виконання основних елементів процесу розвитку спроможностей

Проведено підготовку ключового персоналу Міністерства оборони, Генерального штабу та видів (окремих родів військ) Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Організаційна структура Міністерства оборони України дозволяє ефективно управляти та виконувати програму розвитку спроможностей (збільшення існуючих або створення нових структурних підрозділів)

До кінця 2017 року

Міноборони

Оперативна ціль 2.4. Впровадження в бюджетну політику у сфері оборони євроатлантичних принципів та підходів щодо бюджетного планування

Бюджетне планування у сфері оборони узгоджено з плануванням соціально-економічного розвитку держави та плануванням у секторі безпеки і оборони, впроваджено відповідно до найкращих практик держав - членів НАТО раціональний розподіл видатків на забезпечення утримання військ (сил), оперативні потреби та бойову підготовку, розвиток та закупівлю озброєння та військової і спеціальної техніки

До кінця 2017 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, Мінфін, інші складові сектору безпеки і оборони, за підтримки Апарату РНБОУ

Завдання 2.4.1. Узгодження бюджетного планування у сфері оборони з плануванням соціально-економічного розвитку держави та національного процесу оборонного та безпекового планування

Унормовано питання оборонного

планування як складової планування сектору безпеки і оборони

До кінця 2017 року

Міноборони за підтримки Апарату РНБОУ

Завдання 2.4.2. Впровадження системи державного економічного та бюджетного прогнозування з метою покращення планування управління оборонними ресурсами

Визначено обсяг фінансових та матеріальних ресурсів, необхідних для ефективного функціонування оборони із застосуванням програмно-цільового методу

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, Мінфін, за підтримки Апарату РНБОУ, Міноборони

Завдання 2.4.3. Впровадження спільних підходів у сфері оборони щодо планування та управління ресурсами

Впроваджено спільні підходи щодо системи планування та управління ресурсами сектору безпеки та оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.4.4. Впровадження раціонального розподілу видатків на розвиток, бойову підготовку та оперативні заходи у відповідності з найкращою практикою держав - членів НАТО

Впроваджено раціональний розподіл витрат на розвиток, бойову підготовку, оперативні дії у відповідності з кращими практиками держав - членів НАТО

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.4.5. Впровадження максимальної прозорості, ефективності та заощадливості щодо використання ресурсів у сфері оборони

Впроваджено максимальну прозорість, ефективність та економічність використання ресурсів у секторі безпеки і оборони

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.4.6. Створення додаткових гарантій ресурсного забезпечення за рахунок державного матеріального резерву

Реформовано цілі призначення та використання запасів державного матеріального резерву

До кінця 2016 року

Мінекономрозвитку, Міноборони, Держрезерв

Оперативна ціль 2.5. Створення інтегрованої системи закупівель у Міністерстві оборони України

Упроваджено систему закупівель відповідно до принципів і підходів, що застосовуються європейськими державами та державами - членами НАТО, система електронних закупівель діє для всіх публічних закупівель, при цьому забезпечено її відкритість та прозорість

До кінця 2020 року

Міноборони

Відповідно до рекомендацій корпорації RAND та аналізу розбіжностей НАТО відбувся поступовий перехід закупівель звичайних озброєнь через державне оборонне замовлення до сфери публічних закупівель. Створено єдиний підрозділ, відповідальний за забезпечення Збройних Сил України (супроводження всього життєвого циклу предметів постачання від закупівлі до утилізації або реалізації як надлишкового майна)

До кінця 2020 року

Міноборони

Запроваджено систему делегування повноважень (на укладання договорів з розподілом на фінансові рівні) та персоналізації відповідальності за забезпечення шляхом впровадження інституту уповноважених осіб замовника відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"

До кінця 2020 року

Міноборони

Запроваджено систему міжвідомчих інтегрованих проектних груп, які на чолі з уповноваженими особами будуть відповідати за закупівлю різних груп предметів постачання

До кінця 2020 року

Міноборони

Створено на базі чотирьох територіальних оперативних командувань Централізовані закупівельні організації (ЦЗО) відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що проводять закупівлі для військових частин відповідного командування

До кінця 2020 року

Міноборони

Міністерство оборони України приєдналося до всіх послуг та Партнерств Агенції НАТО з підтримки та постачання (АНПП)

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 2.5.1. Розроблення системи закупівель у відповідності з вимогами національної системи оборонного та безпекового планування, включаючи централізовані та децентралізовані підходи щодо закупівель товарів, робіт та послуг за державні кошти. Створення системи делегування повноважень

Розроблена законодавча база, яка визначає сучасну політику системи публічних закупівель для потреб оборони

До кінця 2017 року

Міноборони

Сто відсотків рішень щодо державних закупівель є похідними виданих національних стратегічних документів

До кінця 2018 року

Міноборони

Встановлено систему державних закупівель та пов'язаного делегування

повноважень в усій системі публічних закупівель Міністерства оборони України

До кінця 2020 року

Міноборони

Підготовлено зміни до законодавчої бази щодо розширення сфери публічних закупівель Міноборони до звичайних озброєнь та перегляду ролі Державного оборонного замовлення, а також перегляду переліку озброєння та військової техніки, що містять відомості, які становлять державну таємницю. Впровадження таких змін є політичним рішенням керівництва держави

До кінця 2017 року

Міноборони, Мінекономрозвитку

Підготовлено зміни до законодавства, що надають Міністерству оборони України всі необхідні функції, що дозволять проводити прямі закупівлі матеріально-технічних засобів, озброєння та військової техніки, робіт та послуг у нерезидентів України

До кінця 2017 року

Міноборони, Мінекономрозвитку

Приєднання до Несистемних брокерських послуг та Партнерства з підтримки спільного управління предметами постачання Агенції НАТО з підтримки та постачання

До кінця 2017 року

Міноборони

Підготовка та подача заявки щодо приєднання до всіх інших Партнерств Агенції НАТО з підтримки та постачання (Партнерство з підтримки військово-морської логістики, Партнерство з підтримки з питань боєприпасів, Партнерство D3, Медичне партнерство тощо)

До кінця 2016 року

Міноборони

Приєднання до всіх послуг та Партнерств Агенції НАТО з підтримки та постачання (АНПП)

До кінця 2018 року

Міноборони

Впроваджено інститут (структурний підрозділ) уповноважених осіб замовника відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"

До кінця 2018 року

Міноборони

Запроваджено систему міжвідомчих інтегрованих проектних груп, що на чолі з уповноваженими особами будуть відповідати за закупівлю різних груп предметів постачання

До кінця 2018 року

Міноборони

Створено на базі чотирьох територіальних оперативних командувань Центральні закупівельні організації (ЦЗО) відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", що проводять закупівлі для військових частин відповідного командування

До кінця 2018 року

Міноборони

Завдання 2.5.2. Визначення системи електронних закупівель як основного методу для здійснення всіх закупівель

Сто відсотків державних закупівель здійснюється через систему електронних закупівель

До кінця 2019 року

Міноборони

Завдання 2.5.3. Створення механізму забезпечення відкритості та прозорості організацій та проведення тендерних процедур і визначення переможців

Створено тендерні комітети (на підставі цінової вартості закупівель) з проведення тендерних процедур за участю як вітчизняних, так і іноземних учасників

До кінця 2017 року

Міноборони

Затверджено та виконується план публічного оприлюднення

До кінця 2017 року

Міноборони

Здійснюється публічне оприлюднення всіх укладених договорів на постачання визначеної номенклатури матеріально-технічних засобів для потреб сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 2.5.4. Впровадження всебічного контролю за дотриманням вищезазначених заходів і забезпеченням якісного використання фінансового ресурсу Міністерством оборони України шляхом здійснення ефективного внутрішнього та зовнішнього аудиту та нагляду

Сто відсотків контрактів від одного постачальника перевіряються зовнішнім аудитом, суб'єкт якого визначається Урядом

До кінця 2017 року

Міноборони

Звіт аудиту щорічно надається до Верховної Ради України та оприлюднюється

До кінця 2017 року

Міноборони

Всі компанії, що беруть участь у тендерах, надають аркуші доброчинності

До кінця 2017 року

Міноборони

Весь персонал системи державних закупівель здійснює ротацію кожні три роки

Міноборони

Завдання 2.5.5. Створення відповідної програми професійної підготовки для персоналу, що залучається до процесу закупівель

Сто відсотків персоналу системи державних закупівель пройшло фахову підготовку

До кінця 2016 року

Міноборони

Оперативна ціль 2.6. Удосконалення механізму формування та виконання державного оборонного замовлення

Забезпечено формування державного оборонного замовлення на трирічний період з можливістю щорічного коригування його показників, запроваджено новітні технології виробництва військової техніки, створено

замкнені цикли розроблення і виробництва основних видів озброєння, військової і спеціальної техніки, досягнуто повної незалежності виробництва від поставок обладнання, комплектуючих та матеріалів із Російської Федерації

До кінця 2020 року

Мінекономрозвитку, Міноборони

Завдання 2.6.1. Забезпечення формування державного оборонного замовлення на період до трьох років із щорічним коригуванням його показників

Унормовано питання порядку формування, затвердження та реалізації державного оборонного замовлення з розроблення, закупівлі озброєння та військової техніки, досягнуто повної незалежності виробництва від поставок обладнання, комплектуючих та матеріалів із Російської Федерації

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, Міноборони

Сформовано державне оборонне замовлення на трирічний період

До кінця 2018 року

Мінекономрозвитку, Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.6.2. Залучення до прийняття рішень про розроблення і закупівлю нових зразків озброєння і військової техніки незалежних експертів, неурядових аналітичних центрів, командування видів Збройних Сил України, представників оборонно-промислового комплексу

Урегульовано питання залучення незалежних експертів, неурядових аналітичних центрів, командування видів Збройних Сил України, представників оборонно-промислового комплексу до прийняття рішення з розроблення і закупівлі нових зразків ОВТ

До кінця 2017 року

Міноборони, ДК "Укроборонпром"

Завдання 2.6.3. Запровадження новітніх технологій виробництва військової техніки, створення замкнених циклів розроблення і виробництва основних видів озброєння, військової і спеціальної техніки

Організовано запровадження новітніх технологій та створено замкнені цикли виробництва визначених видів озброєння та військової техніки

До кінця 2020 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, ДК "Укроборонпром"

Завдання 2.6.4. Розроблення та реалізація планів поглибленого військово-технічного співробітництва з державами - стратегічними партнерами України

Унормовано питання міжнародного військово-технічного співробітництва з державами - стратегічними партнерами України

До кінця 2020 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, ДК "Укроборонпром"

Завдання 2.6.5. Забезпечення Збройних Сил України найсучаснішими зразками озброєння та військової техніки від провідних держав світу

Удосконалено систему державного експертного контролю з метою приведення її у відповідність із вимогами і стандартами держав - членів НАТО стосовно захисту оборонних технологій та контролю за їх кінцевим використанням

До кінця 2020 року

Держекспертконтроль, Мінекономрозвитку, Міноборони, МЗС

Оперативна ціль 2.7. Запровадження системи управління інфраструктурою та її розвитком

Оновлена система управління військовою інфраструктурою та її розвиток дають змогу створити автономні військові бази, що відповідають визначеним оперативним потребам, підрозділи сил оборони забезпечені малогабаритними і малопомітними польовими модулями

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 2.7.1. Запровадження системи управління інфраструктурою відповідно до оперативних потреб

Запроваджено систему управління інфраструктурою, в основу якої покладено потреби сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.7.2. Створення на базі військових містечок системи автономних військових баз із необхідною інфраструктурою для розташування військових частин, фондом службового житла та соціально-побутовими об'єктами для військовослужбовців та членів їхніх сімей

Умови функціонування військових частин (бази) відповідають євроатлантичним принципам, в тому числі щодо їх автономності, структури, розміщення соціально-побутових об'єктів для забезпечення повсякденної діяльності та потреб військовослужбовців і членів їх сімей

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 2.7.3. Забезпечення підрозділів малогабаритними і малопомітними польовими модулями для розміщення особового складу в районах виконання завдань

Наявність в операційних районах (полігонах) достатньої кількості модулів, які відповідають оперативним (бойовим) завданням

До кінця 2017

року

Міноборони, інші складові сил оборони

Оперативна ціль 2.8. Позбавлення Міністерства оборони України невластивих йому функцій

Міністерство оборони України в установленому порядку позбавлено невластивих йому функцій, у тому числі з управління державними компаніями за винятком тих, які виконують найбільш важливі функції в секторі оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ

Завдання 2.8.1. Формування переліку найбільш важливих функцій для сектору оборони

Затверджено в установленому порядку перелік функцій з деталізацією по кожній функції

До кінця 2016 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ

Завдання 2.8.2. Визначення переліку компаній, що задіяні у виконанні найбільш важливих функцій або можуть бути задіяні у рамках модернізації сектору оборони

Затверджений в установленому порядку перелік компаній з аргументацією по кожній компанії

До кінця 2016 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ

Завдання 2.8.3. Передача уповноваженому органу компаній, що не задіяні у виконанні найбільш важливих функцій або можуть бути задіяні у рамках модернізації сектору оборони

Акт прийому-передачі від Міністерства оборони України до уповноваженого органу

До середини 2017 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ

Завдання 2.8.4. Реформування системи управління компаніями, які лишаються у сфері управління Міністерства оборони України

Нова затверджена структура управління, що відповідає критеріям та практиці держав - членів НАТО

До кінця 2016 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України та Апарату РНБОУ

Завдання 2.8.5. Проведення незалежного аудиту кожної компанії, що виконує найбільш важливі функції та існує більше одного року

Звіт зовнішнього аудиту

До середини 2017 року, далі - постійно

Міноборони

Стратегічна ціль 3: Оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки

Очікуваний результат: спільні спроможності сил оборони забезпечують надійну відсіч збройній агресії, дають змогу ефективно реагувати на загрози національній безпеці у воєнній сфері, забезпечують оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відповідають євроатлантичним стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО, забезпечують здатність сил оборони брати участь у підтриманні миру та міжнародної безпеки

Оперативна ціль 3.1. Удосконалення доктринальних документів з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони, запровадження їх спільної підготовки та досягнення оперативної сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО і ЄС

Доктринальні документи з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони приведені у відповідність із сучасними стандартами з урахуванням досвіду антитерористичної операції та принципів, прийнятих в державах - членах НАТО і ЄС. Підготовка Збройних Сил України та інших складових сил оборони організована та здійснюється за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом.

Національна система перевірок (сертифікації) та оцінки готовності військ (сил) до виконання покладених завдань адаптована до стандартів НАТО. Продовжується розвиток навчально-матеріальної бази з урахуванням потреб Збройних Сил України та інших складових сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, Національна гвардія України (далі - НГУ), Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, Державна спеціальна служба транспорту (далі - ДССТ), ДСНС, Служба безпеки України (далі - СБУ), Служба зовнішньої розвідки України (далі - СЗР), Управління державної охорони України (далі - УДО)

Завдання 3.1.1. Удосконалення доктринальних документів з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони на основі досвіду участі в АТО та відповідно до

сучасних стандартів і принципів, прийнятих в державах - членах НАТО і ЄС

Затверджено нові доктринальні документи з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони (комплекс настанов, керівництв та інших документів стратегічного, оперативного та тактичного рівнів)

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Введено в дію нові бойові статути видів, родів військ та спеціальних військ

Завдання 3.1.2. Запровадження спільної підготовки Збройних Сил України з іншими складовими сил оборони за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом

Розроблено та впроваджено національні програми підготовки (навчання), керівництв та настанов, адаптованих до відповідних методик підготовки збройних сил держав - членів НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Створено Головне управління підготовки у складі Генерального штабу Збройних Сил України із завданнями, у тому числі щодо організації спільної підготовки складових сил оборони

Завдання 3.1.3. Адаптація до стандартів НАТО національної системи перевірок (сертифікації) та оцінки готовності військ (сил) до виконання покладених завдань з метою досягнення оперативної сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО

Розроблено та впроваджено керівні і нормативні документи щодо оцінювання готовності військ (сил) до виконання завдань за призначенням

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Підготовлено достатню кількість інструкторів у навчальних центрах для забезпечення потреб сил оборони у підготовці військовослужбовців та підрозділів (власними силами, без залучення іноземної допомоги)

Завдання 3.1.4. Розвиток навчально-матеріальної бази підготовки військ (сил) з урахуванням потреб Збройних Сил України та інших складових сил оборони

Сформовано центр підготовки та вдосконалення (Center of Excellence) на базі МЦМБ (м. Яворів) з використанням підходів, прийнятих у НАТО, як модель для створення подібних центрів у кожному оперативному командуванні

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Впроваджено у підготовку підрозділів сучасних тренажерних комплексів та систем імітації бойових дій (MILES)

Оперативна ціль 3.2. Оптимізація організаційних структур і складу сил оборони, розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за строками готовності до виконання покладених завдань

Законодавчо визначено загальну структуру та уточнено основні функції Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів військ (Сил спеціальних операцій та Високомобільних десантних військ). Оптимізовано та уніфіковано організаційно-штатну структуру і чисельність органів управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України, інших складових сил оборони. Бойовий склад Збройних Сил України мирного часу розподілений за строками готовності до виконання завдань за призначенням, з урахуванням оперативних вимог та ресурсних можливостей держави щодо їх забезпечення

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС

Завдання 3.2.1. Законодавче визначення загальної структури та уточнення основних функцій Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням досвіду їх спільного застосування та створення нових окремих родів військ (ССпО та ВДВ)

Внесено відповідні зміни до законів України "Про оборону України" та "Про Збройні Сили України" та інших нормативно-правових актів

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС

Внесено зміни до законодавства щодо визначення граничної чисельності складових сил оборони з урахуванням уточнення їх функцій і завдань

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ,

ДСНС

Проведено чіткий розподіл функціональної відповідальності кожної із складових сил оборони за виконання визначених завдань та інтеграції їх спроможностей

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС

Завдання 3.2.2. Оптимізація та уніфікація організаційно-штатних структур і чисельності органів управління, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України, інших складових сил оборони

Уточнено функції та здійснено реструктуризацію Генерального штабу, командувань видів, оперативних командувань, інших органів управління Збройних Сил України

До кінця 2020 року

Міноборони, ГШ ЗСУ, Комітет реформ

Уточнено функції та реструктуризацію органів управління інших складових сил оборони

До кінця 2020 року

НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС

Запроваджено типові організаційно-штатні структури основних бойових військових частин сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС

Завдання 3.2.3. Розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за строками готовності до виконання завдань за призначенням, з урахуванням оперативних вимог та ресурсних можливостей держави щодо їх забезпечення

Здійснено розподіл бойового складу Збройних Сил України мирного часу за функціональним призначенням: на сили негайного реагування, сили нарощування та сили резерву

До кінця 2020 року

Міноборони

Оперативна ціль 3.3. Уніфікація основних зразків озброєння та спеціальної техніки, відновлення справності, модернізація та закупівля нових зразків для Збройних Сил України та інших складових сил оборони

Розроблено та впроваджено національні стандарти (технічні регламенти) озброєння і спеціальної техніки для всіх складових сил оборони. Основні зразки озброєння та спеціальної техніки приведені у відповідність із стандартами держав - членів НАТО. Відновлюється справність (ремонт, продовження ресурсу і строку служби) та модернізуються зразки озброєння та спеціальної техніки, здійснюється розробка і закупівля нових зразків відповідно до потреб сил оборони та виділених ресурсів

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 3.3.1. Приведення зразків озброєння та спеціальної техніки Збройних Сил України та інших складових сил оборони у відповідність із стандартами держав - членів НАТО

Національна система кодифікації озброєння та спеціальної техніки, матеріально-технічних засобів адаптована до кодифікації, прийнятої в НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, ЗРУ, УДО

Національна система розробки та постановки на виробництво зразків озброєння та спеціальної техніки адаптована до відповідної системи, прийнятої в НАТО.

Створено ефективну систему утилізації продукції військового призначення

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 3.3.2. Відновлення справності (ремонт, продовження ресурсу і строку придатності), модернізація, розробка та закупівля зразків озброєння та спеціальної техніки, у тому числі за лізинговою схемою

Відновлено справність (ремонт, продовження ресурсу і строку придатності) озброєння, військової техніки, ракет та боєприпасів за пріоритетом:

зенітних ракетних комплексів і зенітних ракет; літаків, вертольотів, сучасних авіаційних засобів ураження;

високоточних засобів ураження наземного, повітряного та морського базування, у тому числі високоточних артилерійських та протитанкових систем, керованих авіабомб;

ракетно-артилерійського, бронетанкового озброєння та техніки, нової стрілецької зброї;

кораблів, катерів, інших надводних суден, підводних човнів, сучасних корабельних засобів ураження, систем управління корабельною зброєю, берегових ракетних комплексів;

засобів розвідки, у тому числі вітчизняного авіаційного комплексу дальнього радіолокаційного виявлення та управління, систем берегового

спостереження за надводною обстановкою та висвітлення підводної обстановки, багатоцільових безпілотних авіаційних комплексів;

цифрових засобів зв'язку та навігації з високим рівнем завадостійкості та захищеності, засобів розвідки та радіоелектронної боротьби

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Опрацьовано необхідну нормативно-правову базу та здійснюється закупівля (лізинг) за кордоном окремих зразків озброєння і військової техніки, які складають критичну потребу для нарощування оперативних спроможностей сил оборони і не випускаються вітчизняним оборонно-промисловим комплексом

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Забезпечено проведення модернізації перспективних та розробка нових зразків озброєння, військової техніки, ракет та боєприпасів і розгортання їх власного виробництва у кооперації з державами - членами НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Повернено до бойового складу Збройних Сил України озброєння та військової техніки з Центру обліку надлишкового військового майна Збройних Сил України та підприємств Державного концерну "Укроборонпром"

До кінця 2020 року

Міноборони, ДК "Укроборонпром"

Завдання 3.3.3. Уніфікація озброєння та спеціальної техніки складових сил оборони

Встановлено єдині основні вимоги до тактико-технічних характеристик озброєння та військової техніки складових сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Прийнято на озброєння (постачання) складових сил оборони уніфікованих (сумісних) зразків озброєння та військової техніки, матеріально-технічних засобів

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Оперативна ціль 3.4. Створення Сил спеціальних операцій як окремого роду військ за стандартами НАТО

Відповідно до завдань, прийнятих у Силах спеціальних операцій держав - членів НАТО, визначено та нормативно врегульовано основні завдання, принципи застосування та функціонування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України, створено їх систему управління. Командуванню ССпО підпорядковані визначені військові частини видів Збройних Сил України. Запроваджено формування, оснащення та підготовку ССпО, створено їх центр підготовки, здійснено відбір кандидатів та комплектування підрозділів ССпО. Організаційно-штатну структуру ССпО оптимізовано з метою досягнення критеріїв, прийнятих у НАТО, унормовано питання створення взаємосумісних з НАТО структур, призначених для виконання окремих завдань

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.4.1. Визначення та нормативно-правове врегулювання основних завдань, принципів застосування та функціонування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України відповідно до принципових завдань, прийнятих у Силах спеціальних операцій держав - членів НАТО, а саме стосовно ведення спеціальної розвідки, спеціальних дій та надання військової допомоги

Внесено зміни до законів України щодо застосування та функціонування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони

Введено в дію настанови та стандарти щодо підготовки та застосування Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 3.4.2. Створення системи управління Сил спеціальних операцій Збройних Сил України та підпорядкування Командуванню Сил спеціальних операцій Збройних Сил України визначених військових частин видів Збройних Сил України

Завершено створення системи управління Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Визначено склад сил та засобів, підпорядкованих Командуванню Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 3.4.3. Запровадження формування, оснащення та підготовки ССпО, створення центру підготовки ССпО, здійснення відбору кандидатів, комплектування підрозділів ССпО та їх підготовка

Сформовано

навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

До кінця 2016 року

Міноборони

Оснащено Сили спеціальних операцій Збройних Сил України сучасними зразками озброєння та військової техніки

До кінця 2020 року

Міноборони

Укомплектовано Сили спеціальних операцій Збройних Сил України та набуто ними повних оперативних і бойових спроможностей

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.4.4. Оптимізація організаційно-штатної структури ССпО з метою досягнення критеріїв, прийнятих в НАТО, унормування створення взаємосумісних з НАТО структур, призначених для виконання окремих завдань

Переведено Сили спеціальних операцій на нові організаційно-штатні структури з урахуванням критеріїв, прийнятих у НАТО

До кінця 2017 року

Міноборони

Підготовка, оснащення та організація відповідно до стандартів НАТО однієї тактичної групи спеціальних операцій для дій у складі сил реагування НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони

Оперативна ціль 3.5. Створення ефективної системи воєнної розвідки з урахуванням принципів і стандартів НАТО

Структура та чисельність органів управління, частин та підрозділів розвідки Збройних Сил України оптимізовані, посилені їх спроможності для здобування розвідувальної інформації та проведення спеціальних заходів в інтересах застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони. Досягнуто взаємосумісність з іноземними партнерами та системами розвідки складових сил оборони з урахуванням принципів і стандартів НАТО. Процеси збору і обробки розвідувальної інформації автоматизовані та створено об'єднану систему управління розвідки на всіх рівнях з урахуванням принципів і стандартів НАТО

До кінця 2020 року

Завдання 3.5.1. Оптимізація структури та чисельності органів управління частин та підрозділів розвідки Збройних Сил України

Створено в складі Генерального штабу Збройних Сил України окремий структурний підрозділ, головним завданням якого буде організація розвідувального забезпечення Збройних Сил України

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Уніфікація організаційно-штатної структури органів управління, частин та підрозділів розвідки видів ЗС України, оперативних командувань

До кінця 2019 року

Міноборони

Включено до існуючих розвідувальних структур нові підрозділи перспективних видів розвідки

До кінця 2019 року

Міноборони

Створено систему спеціальної розвідки для застосування в інтересах оперативних командувань

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.5.2. Підготовка особового складу органів управління, частин та підрозділів розвідки Збройних Сил України до виконання завдань за призначенням

Впроваджено всеохоплюючу мовну підготовку

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Базова підготовка фахівців розвідувальних структур командної ланки сил оборони відповідає стандартам НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Здійснюється підготовка інформаційно-аналітичної діяльності спеціалістів технічних видів розвідки

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Налагоджено курсову підготовку фахівців розвідки стратегічної, оперативної та тактичної ланок до виконання завдань за призначенням

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Здійснюється підготовка в навчальних закладах та центрах підготовки держав НАТО (у тому числі за програмою IMET та в рамках програм двостороннього співробітництва)

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Здійснюється підготовка інструкторів з основних спеціальностей розвідки в навчальних центрах видів Збройних Сил України із залученням допомоги держав НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Створено навчальний підрозділ з підготовки спеціалістів військової розвідки Сухопутних військ Збройних Сил України

До кінця 2020

року

Міноборони

Створено навчально-матеріальну базу з підготовки військових розвідників за стандартами НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Організовано підготовку та сертифікацію підрозділів і частин розвідки Збройних Сил України

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.5.3. Розвиток спроможностей щодо здобування розвідувальних відомостей в інтересах застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони з урахуванням принципів і стандартів НАТО

Здійснено перегрупування підрозділів та частин розвідки за новими розвідувальними напрямами - схід та південь України

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Забезпечено розвиток та придбання новітніх високотехнологічних засобів розвідки

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Створено систему забезпечення розвідувальних підрозділів новітніми зразками озброєнь, у тому числі УКХ-пеленгаторами (переносними та мобільними), цифровими приймачами, приладами нічного бачення, електронно-оптичними засобами, БпАК тощо з урахуванням принципів і стандартів НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Забезпечено розвиток космічної та геопросторової розвідки

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Впроваджено захищені канали передачі інформації

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Впроваджено єдиний центр збору, обробки та аналізу інформації технічних видів розвідки

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 3.5.4. Впровадження стандартів НАТО та досягнення взаємосумісності з іноземними партнерами та системами розвідки складових сил оборони з урахуванням принципів і стандартів НАТО

Розроблено стандарти з визначення термінології видів воєнної розвідки Збройних Сил України

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Розроблено керівні документи з організації і ведення розвідки на тактичному, оперативному та стратегічному рівнях відповідно до штабних процедур НАТО

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Укладено угоди, які визначатимуть порядок взаємодії і координації зусиль з добування та обміну розвідувальною інформацією про наземну, повітряну, надводну (підводну) обстановку відповідно до штабних процедур НАТО

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Досягнуто взаємосумісності з іноземними партнерами

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 3.5.5. Автоматизація процесів збору і обробки розвідувальних відомостей, інформації, створення автоматизованої системи управління розвідки на всіх рівнях з урахуванням принципів і стандартів НАТО

Створено захищену систему управління, збору, обробки та передачі даних розвідки між суб'єктами розвідувального співтовариства України

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Створено захищену систему управління, збору, обробки та передачі даних розвідки між стаціонарними та рухомими пунктами управління розвідки штабів видів Збройних Сил України, родів військ, оперативних командувань

До кінця 2020 року

Міноборони

Створено захищену систему управління, збору, обробки та передачі даних розвідки в тактичній ланці

До кінця 2020 року

Міноборони

Придбано вітчизняні (іноземні) автоматизовані технічні засоби розвідки, електронного перехоплення та моніторингу телекомунікацій, систем видової розвідки з відповідною автоматизацією отримання та обробки інформації в масштабі часу, наближеного до реального

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку,

ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Оперативна ціль 3.6. Відродження військово-морського потенціалу держави

Військово-морські спроможності України підвищено до рівня, достатнього для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів, забезпечення недоторканності державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні, а також забезпечення участі у міжнародних (спільних) операціях під проводом НАТО і ЄС. Продовжується розвиток інфраструктури базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України

До кінця 2020 року

Міноборони, Адміністрація Держприкордонслужби

Завдання 3.6.1. Формування військово-морських спроможностей України, адекватних загрозам та достатніх для забезпечення оборони морського узбережжя Чорного і Азовського морів, захисту інтересів держави у територіальному морі та виключній (морській) економічній зоні, а також забезпечення участі у міжнародних операціях під проводом НАТО і ЄС

Сформовано (переформовано) командування та інші органи управління Військово-Морських Сил Збройних Сил України, побудовані за принципами, прийнятими в НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони

Визначено оптимальний склад Військово-Морських Сил Збройних Сил України і морської охорони Державної прикордонної служби України, проведено їх оснащення новітніми (модернізованими) зразками озброєння та військової техніки

До кінця 2020 року

Міноборони, Адміністрація Держприкордонслужби

Завдання 3.6.2. Розвиток інфраструктури базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, а також її відновлення в Криму після повернення тимчасово окупованої території під контроль України

Створено необхідну інфраструктуру для спільного базування Військово-Морських Сил Збройних Сил України та морської охорони Державної прикордонної служби України

До кінця 2020 року

Міноборони, Адміністрація Держприкордонслужби

Оперативна ціль 3.7. Реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію

Законодавчо визначено питання реформування Військової служби правопорядку у Збройних Силах України у Військову поліцію, загальну структуру та її основні функції з наданням права здійснювати досудове розслідування злочинів, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України проти встановленого порядку несення військової служби, та права ведення оперативно-розшукової діяльності. Спроможності Військової поліції нарощені, а її організаційна структура оптимізована відповідно до нової структури Збройних Сил України

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.7.1. Законодавче визначення загальної структури та основних функцій Військової поліції з наданням права здійснювати досудове розслідування всіх кримінальних правопорушень, вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України, ведення оперативно-розшукової діяльності, а також досудове розслідування всіх злочинів, вчинених військовослужбовцями безпосередньо у зоні ведення бойових дій

Розробка проекту Закону України "Про Військову поліцію"

До кінця 2016 року

Міноборони

Погоджено проект Закону України "Про Військову поліцію" із зацікавленими органами державної влади України

До кінця 2016 року

Міноборони

Прийняття Закону України "Про Військову поліцію" Верховною Радою України

До кінця 2016 року

Міноборони

Завдання 3.7.2. Нарощення спроможностей Військової поліції та оптимізація її організаційної структури відповідно до нової структури Збройних Сил України

Уточнено організаційно-штатну структуру органів управління та військових частин Військової поліції відповідно до її функцій і завдань та нової структури Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Визначено місця дислокації органів управління та військових частин Військової поліції в залежності від місць дислокації та чисельності військ (органів військового управління та військових частин) Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 3.7.3. Забезпечення підготовки (перепідготовки, допідготовки) особового складу для комплектування посад у підрозділах Військової поліції

Здійснено перехід до підготовки підрозділів військової поліції за стандартами НАТО, у

тому числі за рахунок створення та функціонування Навчального центру Військової поліції

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 3.7.4. Оснащення Військової поліції модернізованими зразками озброєння та військової техніки, забезпечення казармено-житловим фондом та матеріально-технічними засобами

Органи управління та військові частини Військової поліції забезпечені необхідним казармено-житловим фондом, матеріально-технічними засобами, здійснено її оснащення модернізованими зразками озброєння та військової техніки

До кінця 2018 року

Міноборони

Стратегічна ціль 4: Об'єднана система логістики і система медичного забезпечення, здатні надати підтримку всім компонентам сил оборони

Очікуваний результат: створено єдину ефективну систему логістики сил оборони відповідно до керівних положень, стандартів та інструкцій НАТО з логістики, забезпечено управління логістичним забезпеченням сил оборони, матеріально-технічні запаси, які утримуються відповідно до норм, що забезпечують виконання завдань за призначенням у мирний час та воєнний час (особливий період)

Оперативна ціль 4.1. Удосконалення логістичного забезпечення сил оборони

Створено єдину ефективну систему логістики і постачання сил оборони як у мирний час, так і в особливий період, запроваджено сучасні системи і технології всебічного забезпечення військ (сил), автоматизовано процеси управління та обліку ОВТ, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів згідно із Завданням 1.4.8.

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Упроваджено J-структуру органів військового управління відповідно до стандартів НАТО, що відповідають за логістичне забезпечення Збройних Сил України. При створенні такої структури розмежовуються стратегічні та оперативні функції логістичного забезпечення органів військового управління, а також упроваджується система класів постачання НАТО

До кінця 2019 року

Міноборони, ГШ ЗСУ

Завдання 4.1.1. Створення єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони, як у мирний час, так і в особливий період для оперативного і повного задоволення їх потреб у відновленні (ремонті) озброєння та військової техніки, постачанні військово-технічного майна та матеріально-технічних засобів

Сформовано робочий орган при Кабінеті Міністрів України для координації діяльності єдиної системи логістики сил оборони

До кінця 2016 року

Кабінет Міністрів України, МОЗ, Міноборони

Розроблено основні положення логістичного забезпечення (логістичної доктрини) Збройних Сил України відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2016 року

Міноборони

Розроблено спільний наказ Міністерства оборони України та інших військових формувань щодо організації логістичного забезпечення сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 4.1.2. Реформування системи матеріально-технічного забезпечення Збройних Сил України в рамках єдиної системи логістики, оптимізація кількості військових частин забезпечення сил оборони, виходячи з поставлених завдань з відновлення озброєння та військової техніки, постачання та утримання запасів військово-технічного майна, матеріально-технічних засобів, ракет і боєприпасів

Внесено зміни до Положення про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України щодо розподілу повноважень стосовно логістичного забезпечення

До грудня 2016 року

Міноборони

Удосконалено процеси логістичного забезпечення сил оборони відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Здійснено перехід на єдину систему кодифікації військового майна сил оборони, сумісну із системою кодифікації НАТО

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Здійснено поступове реформування системи управління життєвим циклом продукції оборонного призначення та подвійного використання відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2019 року

Міноборони

Створено Головне управління логістики (J4) та Командування сил логістики згідно із Завданням 1.3.3.

До кінця 2019 року

Міноборони

Завдання 4.1.3. Запровадження сучасної системи і технології всебічного забезпечення військ (сил),

автоматизованих систем управління та обліку озброєння і військової техніки, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів

Здійснено автоматизацію процесів управління логістичним забезпеченням згідно із Завданням 1.4.8.

Поетапно, до кінця 2020 року

Міноборони, Адміністрація Держприкордонслужби, за підтримки Кабінету Міністрів України, РНБОУ

Створено структурні підрозділи на всіх рівнях військового управління для впровадження, підтримки та супроводження автоматизованої системи управління логістичним забезпеченням згідно із Завданням 1.4.8.

Поетапно, до кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 4.1.4. Удосконалення системи забезпечення ведення бойових дій

Створено у складі оперативних командувань військові частини забезпечення та підвозу, спроможні утримувати відповідні запаси матеріально-технічних засобів

До кінця 2017 року

Міноборони

Створено стаціонарну складську інфраструктуру на оперативному рівні для утримання відповідних запасів озброєння та військової техніки, військово-технічного майна та матеріально-технічних засобів

До кінця 2018 року

Міноборони

Створено на стратегічному та оперативному рівнях систему відновлення (ремонту) озброєння та військової техніки, накопичення (зберігання) та постачання до військ (сил) ракет і боєприпасів, військово-технічного майна

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 4.1.5. Забезпечення особового складу сучасними комплектами бойового спорядження, які складатимуться з польового обмундирування на рівні кращих світових зразків та засобів індивідуального захисту, приладами нічного бачення, засобами навігації та зв'язку (з необхідним рівнем завадостійкості та захищеності)

Особовий склад забезпечено сучасними комплектами бойового спорядження, які складатимуться з польового обмундирування на рівні кращих світових зразків та засобів індивідуального захисту, приладами нічного бачення, засобами навігації та зв'язку (з необхідним рівнем завадостійкості та захищеності)

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 4.1.6. Залучення цивільних структур до забезпечення матеріально-технічними засобами військ (сил) у мирний час та особливий період для підтримання спроможностей військових частин

Приведено законодавчу базу щодо залучення цивільних структур до заходів логістичного забезпечення з урахуванням досвіду держав - членів НАТО, у тому числі із застосуванням механізму державного приватного партнерства

2017 - 2018 роки

Міноборони, МОЗ

Завдання 4.1.7. Здійснення перегляду та оптимізації показників військових, оперативних, стратегічних запасів озброєння та військової техніки, військово-технічного майна та матеріально-технічних засобів, вжиття заходів щодо їх відновлення (освіження)

Внесено зміни до нормативно-правових актів щодо обсягів та порядку (у тому числі безоплатного) утримання оперативних, стратегічних запасів з оптимізацією їх обсягів утримання

До кінця 2016 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони

Визначено мобілізаційні завдання підприємствам промисловості

До кінця 2016 року

Міноборони, МОЗ, Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Визначено місця зберігання для утримання стратегічних запасів

2017 - 2018 роки

Міноборони, інші складові сил оборони

Відновлено військові, оперативні, стратегічні запаси з урахуванням оптимізованих показників утримання та забезпечено їх утримання

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 4.1.8. Удосконалення системи інженерно-транспортного забезпечення

Удосконалено інженерно-транспортне забезпечення Збройних Сил України та інших військових формувань.

Здійснюються оперативне обладнання територій, інженерне обладнання позицій, об'єктів шляхів сполучень, військові перевезення, технічне прикриття будівництва та ремонту об'єктів транспорту в інтересах сил оборони

2016 - 2020 роки

ДССТ, інші складові сил оборони

Оперативна ціль 4.2. Побудова системи медичного забезпечення для надання належної медичної підтримки всім завданням сил оборони

Створено систему медичного забезпечення, спроможну

надавати відповідну медичну підтримку всім завданням, що стоять перед силами оборони України, яка функціонує відповідно до стандартів НАТО, і здатну робити внесок у функціонально сумісні медичні можливості для спільних місій з НАТО. Досягнуто необхідних спроможностей щодо розшуку поранених, їх медичної евакуації та надання необхідної допомоги і лікування. У діяльність військово-медичних служб упроваджено сучасні технології надання медичної допомоги і лікування поранених відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я. Унормовано питання використання можливостей системи охорони здоров'я у державі щодо надання медичної допомоги, лікування і медичної реабілітації поранених у рамках єдиного медичного простору, створено систему медичної реабілітації, яка забезпечує відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій для повернення до виконання обов'язків військової служби або соціальну та трудову адаптацію. Удосконалено систему підготовки та перепідготовки військово-медичних кадрів для сил оборони та запроваджено військово-медичну підготовку, яка забезпечить ефективне навчання стандартам надання медичної допомоги при бойовій травмі (патології). Створено медичну інформаційну систему складових сил оборони, що охоплює всі етапи медичної евакуації та процеси управління потоками пацієнтів, відповідає стандартам, доктринам та рекомендаціям НАТО. Досягнута Ціль партнерства Україна - НАТО G5404 "Реформування системи медичного забезпечення"

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, Мінсоцполітики, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 4.2.1. Забезпечення на національному рівні міжвідомчої координації діяльності медичних служб сил оборони, системи охорони здоров'я та освіти держави щодо ефективного та раціонального використання медичних ресурсів, забезпечення стандартизації медичної допомоги, евакуації, реабілітації та підготовки медичного персоналу

Створено у Секретаріаті Кабінету Міністрів України структурний підрозділ з питань координації діяльності медичних служб військових формувань та системи охорони здоров'я держави (у межах граничної чисельності Секретаріату Кабінету Міністрів України)

До кінця 2016 року

Кабінет Міністрів України, Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ

Затверджено Кабінетом Міністрів України порядок залучення системи охорони здоров'я держави до надання медичної допомоги, лікування і медичної реабілітації поранених

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ

Сформовано держоборонзамовлення щодо медичного забезпечення

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Скориговано та затверджено Воєнно-медичну доктрину України, принципи і політику медичного забезпечення Сил оборони у відповідності із Принципами і політикою медичного забезпечення НАТО (МС 0326/3) з урахуванням національних особливостей

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ

Скоординовано порядок лікування військовослужбовців у медичних закладах та підрозділах сил оборони для забезпечення безперервності лікувально-евакуаційного шляху усіх складових сил оборони. Порядок здійснення нарахувань за медичні послуги уніфіковано у системі медичного забезпечення сил оборони та МОЗ

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Затверджено доктрину з медичного забезпечення сил оборони у відповідності із AJP 4.10 НАТО

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ

Урегульовано нормативно-правову базу щодо ліцензування медичних підрозділів та медичних закладів складових сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Забезпечено безперервність та скоординованість єдиного лікувально-евакуаційного шляху у відповідності із принципами та стандартами НАТО під час проведення операцій сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Забезпечено безперервність та скоординованість

діяльності медичних служб сил оборони, системи охорони здоров'я та освіти держави

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 4.2.2. Створення системи управління медичним забезпеченням сил оборони у відповідності із принципами та стандартами НАТО як окремого виду забезпечення військ, що не підпорядковано логістиці.

Залучено радника з медичних питань Міністерства оборони США та медичного радника консультативної групи в галузі оборони до роботи військово-медичної служби з наданням права невідкладного прийому у разі необхідності Міністром оборони та начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України, керівниками Української військово-медичної академії, інших відомств

До кінця 2016 року

Міноборони

Опрацьовано нормативно-правові акти з медичного забезпечення сил оборони відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2016 року

Міноборони

Проаналізовано систему медичного забезпечення сил оборони, використовуючи методику DOTMLPFI, включаючи аналіз можливостей для навчання, ефективності лікувальних закладів

До кінця 2016 року

Міноборони

За допомогою іноземних та українських експертів оцінено можливості модернізації системи медичного забезпечення

До кінця 2016 року

Міноборони

Визначено та затверджено перспективну систему медичного забезпечення сил оборони, що базується на національних стандартах і враховує стандарти НАТО, інтегрована з системою цивільної охорони здоров'я

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Спланована відповідна організаційно-штатна структура медичних служб сил оборони

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Затверджено та почато реалізацію програми з реструктуризації та розвитку системи медичного забезпечення

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Підготовку з тактичної медицини включено до загальної бойової підготовки. Встановлено особисту відповідальність командирів підрозділів щодо підготовки з тактичної медицини, розрахунку санітарних втрат, організації лікувально-евакуаційного процесу під час планування операцій

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Затверджено принциповий поділ системи медичного забезпечення на Етапи 1 - 4 та почато процес побудови медичних можливостей у відповідності із нормами та правилами Роль 1 - 4 (evaluation)

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Створено єдиний орган управління медичним забезпеченням на стратегічному рівні

До кінця 2017 року

Міноборони

Визначено підпорядкування складових медичного забезпечення сил оборони єдиному оперативному командуванню під час проведення спільних операцій, у тому числі протягом особливого періоду

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Досягнуто сумісність у питаннях медичного забезпечення шляхом застосування стандартів НАТО, включаючи терміни для евакуації (домедична допомога - 10 хв, 2 год. до Етапу 1, 4 год. до Етапу 2) під час проведення операцій сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Створена відповідна організаційно-штатна структура медичних служб сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Розроблено та запроваджено військово-медичні стандарти в діяльність військово-медичних служб

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Імплементовано нормативно-правову базу з питань медичного забезпечення у відповідності зі стандартами НАТО

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Досягнуто сумісність у питаннях медичного забезпечення шляхом застосування стандартів НАТО, включаючи відповідність поділу Роль 1 і Роль 2 термінам для евакуації (домедична допомога - 10 хв, 1 год. до Роль 1, 2 год. до Роль 2)

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Впроваджено спроектовану систему медичного забезпечення сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 4.2.3. Забезпечення медичної служби сил оборони засобами розшуку поранених, транспортними засобами медичної та аеромедичної евакуації, у тому числі броньованими, сучасним

комплектно-табельним оснащенням для надання медичної допомоги і лікування; засобами зв'язку та автоматизованими системами управління для надання належної медичної допомоги в межах встановлених термінів

Базове забезпечення: медичні підрозділи та військово-медичні заклади укомплектовані засобами розшуку поранених, транспортними засобами медичної та аеромедичної евакуації, у тому числі броньованими

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Базове забезпечення: забезпечено війська (сили) сучасним комплектно-табельним оснащенням (медикаментами, інструментами та медичним обладнанням) для надання медичної допомоги і лікування

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Повне забезпечення: медичні підрозділи та військово-медичні заклади укомплектовані засобами розшуку поранених, транспортними засобами медичної та аеромедичної евакуації, у тому числі броньованими

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Повне забезпечення: забезпечено війська (сили) сучасним комплектно-табельним оснащенням (медикаментами, інструментами та медичним обладнанням) для надання медичної допомоги і лікування

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 4.2.4. Встановлення міжвідомчого єдиного підходу до реабілітації військовослужбовців, здатного забезпечити безперервність та ефективність відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій для повернення до виконання обов'язків військової служби або соціальної та трудової адаптації, а також забезпечити їх реабілітацію після звільнення. Розроблення програм та запровадження міжвідомчої скоординованої системи психологічного забезпечення та реабілітації сил оборони, фокусуючись на профілактиці, лікуванні бойового стресу та забезпеченні повернення до виконання обов'язків військової служби

Здійснено аналіз результатів реалізації проекту Трастового фонду з медичної реабілітації, досвід, накопичений під час розвитку та реалізації проекту, зафіксований у програмі з реструктуризації та розвитку системи медичного забезпечення

До кінця 2016 року

Міноборони

Встановлено в якості основного військового реабілітаційного центру Військово-медичний клінічний центр професійної патології особового складу Збройних Сил України, м. Ірпінь (фізіотерапія, професійні захворювання, психічне здоров'я та медсестринський патронаж) з посадами для спеціалістів з інших центрів та визначено інші реабілітаційні заклади як складові єдиної системи

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Опрацьовано нормативно-правову базу про систему фізичної та психологічної реабілітації

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Розроблено методики проведення медичної реабілітації для відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Визначено та затверджено систему реабілітації особового складу сил оборони як складову інтегрованої системи медичного забезпечення

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Оновлено фонди та покращено матеріальну базу реабілітаційних закладів

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Стандартизовано та впроваджено методики проведення медичної реабілітації для відновлення фізичних, психологічних і соціальних функцій, як планувалося

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Завдання 4.2.5. Будування єдиної міжвідомчої системи підготовки та перепідготовки медичних кадрів, стандартизації та управління якістю освіти для сил оборони. Запровадження у системі медичної освіти військово-медичної підготовки, яка б забезпечувала ефективне навчання стандартам надання медичної допомоги у всіх аспектах, але в першу чергу - при бойовій травмі (патології). Це забезпечить ефективне і дієве навчання медичних кадрів сил оборони для медичного забезпечення протягом усього евакуаційного шляху пацієнта, з моменту поранення до Ролі 4 і його реабілітації, задоволення оперативних потреб відповідно до відомчих, національних та міжнародних правил

ЕТАП 1: Організовано Навчальний центр з тактичної медицини та

медичних операцій

До кінця 2016 року

Міноборони

Запроваджено професію бойового медика (Combat medic 68W), сформовано навчально-методичне керівництво та надано правове визнання нормативам підготовки

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Здійснено випуск інструкторів з тактичної медицини за стандартом Combat medic (68W) та призначено випускників на інструкторські посади

До кінця 2016 року

Міноборони

Проведено зовнішній незалежний аудит Української військово-медичної академії / в рамках DOTMLPFI аналізу системи медичного забезпечення сил оборони

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Визначено Українську військово-медичну академію як головний центр з військово-медичної підготовки, науково-дослідницької та організаційно-методичної діяльності у системі медичного забезпечення сил оборони на базі Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" та філіалах

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Здійснено перший набір слухачів для підготовки за стандартом Combat medic (68W) відповідно до нової нормативно-правової бази

До кінця 2016 року

Міноборони

Сплановано систему підготовки парамедиків (EMT-B) у поєднанні з реалізацією стандарту Combat medic (68W), сформовано навчально-методичне керівництво

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Запроваджено в Українській військово-медичній академії (УВМА) отримані курси з підвищення кваліфікації; сплановано їх поширення і використання поза УВМА з метою військово-медичної підготовки, зокрема:

Trauma Nursing

Mass casualty response for healthcare personnel

Surgical Trauma Response Techniques (damage control surgery)

Burn Trauma Patient Care

21st Century Warriors: Responding to the Emotional Trauma of Combat and Terrorism

Army basic instructor course

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Проаналізовано та визначено потреби науково-методичної бази системи медичного забезпечення сил оборони

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Здійснено перший набір слухачів із середньою медичною освітою для навчання на парамедика (EMT-P) шляхом удосконалення набутих навичок та формування первинного інструкторського складу

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Забезпечено нормативно-правове визнання стандарту Combat medic (68W) як EMT-B у цивільній системі охорони здоров'я; спеціальність введено у Державний перелік

До кінця 2016 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Задоволено потребу у медичних спеціалістах для проведення операцій сил оборони

До кінця 2016 року

Міноборони

ЕТАП 2: Закінчено формування Навчального центру з тактичної медицини та медичних операцій

До кінця 2016 року

Міноборони

Запроваджено систему підготовки парамедиків (EMT-B, EMT-P, TP-C), сформовано навчально-методичне керівництво та унормовано нормативи підготовки

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Забезпечено нормативно-правове визнання стандарту TP-C як EMT-P у цивільній системі охорони здоров'я; спеціальність введено у Державний перелік

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Створено навчально-польову базу для підготовки медичного персоналу сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Здійснено перший набір слухачів для здобуття професії парамедика (TP-C) відповідно до нової нормативно-правової бази

До кінця 2017 року

Міноборони, складові сил оборони

Відновлено кафедри екстремальної та військової медицини та запроваджено військово-медичну підготовку в системі медичної освіти (у всіх медичних

ВНЗ) у відповідності із принципами та стандартами НАТО; актуальних медичних практик. Затверджено програми навчання

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Створено систему підготовки сержантського і старшинського складу: курси з управління, медичного постачання та матеріально-технічного забезпечення відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Створено систему підготовки офіцерського складу; курси з управління, медичного постачання та матеріально-технічного забезпечення відповідно до стандартів НАТО

До кінця 2017 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Сформовано потребу в медичних спеціалістах за фахом відповідно до нової організаційно-штатної структури медичних служб сил оборони

До кінця 2017 року

Міноборони, складові сил

Проведено акредитацію військово-медичних закладів та ліцензування господарської діяльності з медичної практики

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Розроблено і запроваджено сучасні навчальні програми підготовки і перепідготовки медичного персоналу відповідно до стандартів НАТО та вимог сучасності. Надано правове визнання та використовуються міжнародні стандарти надання допомоги (як домедичної, так і медичної), що мають в основі медичні техніки TCCC (Tactical Combat Casualty Care), CLS (Combat Life Saver), 68W (Combat medic), PHTLS (Pre-Hospital Trauma Life Support), ATLS (Advanced Trauma Life Support). Впроваджено концепцію надання допомоги DCR (Damage Control Resuscitation) та DCS (Damage Control Surgery) для ефективного надання медичної допомоги при бойовій травмі (патології)

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Запроваджено курси професійного вдосконалення та сертифікацію професійної підготовки для медичного персоналу і медичних підрозділів відповідно до нової системи медичного забезпечення сил оборони

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Сформовано міжвідомчу систему підготовки та перепідготовки військово-медичного персоналу для всіх військових формувань, запроваджено в системі медичної освіти військово-медичну підготовку та регулярну перепідготовку для ефективного навчання стандартам надання медичної допомоги при бойовій травмі (патології)

До кінця 2019 року

Міноборони, інші складові сил оборони, МОЗ, за підтримки Кабінету Міністрів України

Задоволено потребу у медичних спеціалістах для сил оборони відповідно до принципів та стандартів НАТО; впроваджено відповідну систему навчання, організаційно-штатну структуру та нормативно-правову базу

До кінця 2020 року

МОЗ, МОН, Міноборони

Завдання 4.2.6. Упровадження у діяльність медичних служб військових формувань сучасних технологій надання медичної допомоги, лікування поранених, медичного інформаційного забезпечення відповідно до стандартів медичної допомоги, клінічних протоколів та інших галузевих стандартів у сфері охорони здоров'я, актуальних наукових досягнень

Здійснено огляд визначених принципів та стандартів надання медичної допомоги та науково-доказової бази щодо їх відповідності таким у державах НАТО, зокрема правилам доказової медицини та належної клінічної практики. Впроваджено обов'язкову обліково-медичну документацію згідно зі стандартами НАТО

До кінця 2016 року

Складові сил оборони, Міноборони, ГШ ЗСУ

Створено план переведення системи медичного забезпечення сил оборони на функціонування згідно з клінічними алгоритмами та протоколами, заснованими на принципах доказової медицини. До рівня медичної служби бригади включно заплановано розробку алгоритмів діяльності з правом керівника медичного підрозділу визначати обсяг дій для підлеглих. Для наступних рівнів - проведення стандартизації діяльності медичного персоналу відповідно до затвердженого переліку протоколів

До кінця 2016 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Розроблено базу клінічних алгоритмів та протоколів для найактуальніших напрямів медичної

діяльності з урахуванням диференціації відповідальності медичних керівників різних рівнів

До кінця 2017 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Лікувальний процес у системі медичного забезпечення сил оборони повністю стандартизовано шляхом впровадження клінічних алгоритмів та протоколів з медичної практики

До кінця 2019 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 4.2.7. Створення медичної інформаційної системи складових сил оборони, що охоплює всі етапи медичної евакуації та процеси управління потоками пацієнтів, відповідає стандартам, доктринам та рекомендаціям НАТО. Автоматизацію процесів управління медичними ресурсами та медичного логістичного забезпечення, здійснити відповідно до Завдання 1.4.8

Забезпечено автоматизацію процесів на всіх етапах медичної евакуації, процесів управління потоками пацієнтів (зокрема згідно з AJmedP-5, НАТО), реєстрації персональних медичних даних та ведення історії хвороби в електронному вигляді. Забезпечено інтеграцію підсистеми (та даних) медичної ситуаційної обізнаності з загальновійськовою системою C4ISR

До кінця 2018 року

Міноборони, інші складові сил оборони

Автоматизовано процеси медичного логістичного забезпечення відповідно до Завдання 1.4.8. Командування та органи медичного управління складових сил оборони забезпечено автоматизованими засобами (інформаційною системою) управління медичними ресурсами

До кінця 2018 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Всі медичні заклади незалежно від їхньої відомчої належності, які залучені до надання медичної допомоги силам оборони, забезпечено доступом до централізованої системи обміну медичними даними та телемедичної системи. Рівень доступу забезпечується у відповідності із визначеними правилами та обмеженнями щодо обміну інформацією

До кінця 2018 року

Міноборони, МОЗ, інші складові сил оборони, за підтримки Кабінету Міністрів України

Стратегічна ціль 5. Професіоналізація сил оборони та створення необхідного військового резерву

Очікуваний результат: сформовано необхідний кадровий потенціал Збройних Сил України та інших складових сил оборони професійно підготовленими, з високими морально-діловими якостями військовослужбовцями, здатними якісно вирішувати складні військово-професійні завдання у мирний час та особливий період;

сили оборони укомплектовані підготовленим та мотивованим особовим складом;

створено, утримується та готовий до розгортання стратегічний резерв Збройних Сил України, здатний здійснювати наступальні (контрнаступальні) дії, посилювати угруповання військ (сил) на загрозливих напрямах, забезпечувати ротацію військ (сил), їх поповнення та заміну на випадок втрати боєздатності

Оперативна ціль 5.1. Розвиток соціально-гуманітарного забезпечення персоналу

Ментальність (образ мислення) особового складу базується на основі європейських цінностей. Рівень матеріального та інших видів забезпечення військовослужбовців приведено у відповідність з умовами проходження служби (відповідно визначених законодавством обмежень прав і свобод, існуючих ризиків життю та здоров'ю, соціально-побутових умов). Служба військового духовенства здійснюється на багатоконфесійній основі

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.1.1. Створення умов для поступового змінення ментальності (образу мислення) особового складу на основі європейських цінностей

Змінено ментальність (образ мислення) особового складу у відповідності з європейськими цінностями

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Внесено зміни до актів законодавства та відомчих керівних документів щодо:

визначення прав і обов'язків військовослужбовців та взаємовідносин між ними;

упорядкування службової діяльності та запровадження обліку часу виконання службових обов'язків військовослужбовцями

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби,

Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Запроваджено в органах військового управління сил оборони нового стилю керівництва і управління на основі західної культури взаємовідносин між керівниками та підлеглими

До кінця 2019 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Удосконалено та запроваджено програми військово-патріотичного виховання і цивільного захисту в загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах. Удосконалено форми і методи військово-патріотичної, культурно-виховної та просвітницької роботи серед військовослужбовців

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.1.2. Приведення рівня матеріального та інших видів забезпечення військовослужбовців у відповідність із встановленими для них законодавством правами і свободами, з урахуванням ризиків їх життю та здоров'ю, складних соціально-побутових умов проходження військової служби

Підвищено мотивацію громадян для проходження військової служби

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Забезпечено конкурентоспроможність професії військовослужбовця на ринку праці

Оптимізовано структуру грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до умов проходження військової служби

До кінця 2017 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Підвищено рівень грошового забезпечення військовослужбовців, який узгоджено з мінімальною заробітною платою в державі

До кінця 2017 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Розроблено та запроваджено механізм для розв'язання житлової проблеми в Збройних Силах України

До кінця 2020 року

Міноборони

Запроваджено облік часу виконання службових обов'язків військовослужбовцями понаднормово у вихідні та святкові дні з подальшим наданням часу на відпочинок

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Законодавчо упорядковано систему надання пільг та гарантій соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей, у тому числі щодо розмірів грошового і пенсійного забезпечення, оплати комунальних послуг тощо

До кінця 2019 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Опрацьовано проекти змін до нормативно-правових актів щодо пільг та соціального пакета, передбачених для військовослужбовців, резервістів під час проходження ними зборів та виконання завдань у складі штатних підрозділів

До кінця 2020 року

Міноборони

Удосконалено систему соціальної адаптації до цивільного життя осіб, звільнених з військової служби

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.1.3. Продовження розвитку на багатоконфесійній основі служби військового духовенства (капеланської служби)

Запроваджено службу військового духовенства (капеланську службу) на багатоконфесійній основі

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Законодавчо врегульовано службу військового духовенства (капеланську службу)

До кінця 2019 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Оперативна ціль 5.2. Удосконалення системи військової освіти та підготовки кадрів

Система військової освіти набула практичного спрямування навчання, впроваджено в навчальний процес передові методики підготовки збройних сил держав - членів НАТО, а також технології дистанційного навчання, військові навчальні заклади забезпечені сучасними і перспективними зразками озброєння та військової техніки, тренажерами та навчально-тренувальними комплексами

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.1. Підвищення ефективності системи військової освіти за рахунок удосконалення

навчально-матеріальної бази, практичного спрямування навчання, впровадження в навчальний процес передових методик підготовки збройних сил держав - членів НАТО, а також технологій дистанційного навчання

Підвищено ефективність системи військової освіти та якість підготовки військових фахівців відповідно до вимог професіоналізації сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.2. Приведення змісту освіти та якості підготовки (перепідготовки) і підвищення кваліфікації військових фахівців у відповідність із потребами сил оборони з урахуванням досвіду антитерористичної операції, бойових дій та міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, у тому числі з питань тактичної медицини та надання першої медичної допомоги

Приведено зміст освіти та якість підготовки (перепідготовки) і підвищення кваліфікації військових фахівців у відповідність із потребами сил оборони з урахуванням досвіду антитерористичної операції, бойових дій та міжнародних операцій з підтримання миру та безпеки, у тому числі з питань тактичної медицини та надання першої медичної допомоги

До кінця 2017 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.3. Забезпечення вищих військових навчальних закладів та військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів сучасними і перспективними зразками озброєння та військової техніки, тренажерами та навчально-тренувальними комплексами

Забезпечено постачання у вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів сучасних і перспективних зразків озброєння та військової техніки, тренажерів та навчально-тренувальних комплексів

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.4. Продовження оптимізації мережі вищих військових навчальних закладів (науково-навчальних центрів), військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та навчальних центрів, курсів підготовки (перепідготовки) військових фахівців, удосконалення їх організаційно-штатної структури, у тому числі здійснення заходів щодо утворення кафедр медицини катастроф та військової медицини вищих медичних навчальних закладів та вдосконалення системи підготовки офіцерів запасу медичного та фармацевтичного фахів

Оптимізовано мережу вищих військових навчальних закладів (науково-навчальних центрів), військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів та навчальних центрів відповідно до потреб сил оборони

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.5. Підвищення рівня професійної підготовки посадових осіб органів військового управління, їх відповідальності за прийняття управлінських рішень

Досягнуто сучасний рівень професійної підготовки посадових осіб органів військового управління, підвищено їх відповідальність за прийняття управлінських рішень

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.6. Інтенсифікація участі представників сил оборони у міжнародних навчаннях, тренувальних місіях, тренінгах, освітніх програмах, консультаціях, стажуваннях та інших подібних заходах

Упроваджено передові методики підготовки збройних сил держав - членів НАТО у систему військової освіти та підготовки кадрів

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.7. Підвищення ефективності підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів для якісного забезпечення наукової, науково-технічної та освітньої діяльності у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів та науково-дослідних установах

Вдосконалено систему підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 5.2.8. Продовження підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти державного

бюджету за військово-обліковими спеціальностями, що визначають боєздатність підрозділів та військових частин Збройних Сил України

Вдосконалено підготовку громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу за кошти державного бюджету за військово-обліковими спеціальностями, що визначають боєздатність підрозділів та військових частин Збройних Сил України

До кінця 2017 року

Міноборони

Завдання 5.2.9. Реалізація положення Концепції дистанційного навчання у Збройних Силах України щодо створення організаційно-штатних структур та розроблення завдань Наукового центру дистанційного навчання Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та підрозділів дистанційного навчання на базі вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів)

Запроваджено дистанційну форму навчання та підвищено кваліфікацію військових фахівців у вищих військових навчальних закладах (військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів) за цією формою навчання

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 5.2.10. Надання військовослужбовцям військової служби за контрактом, які обіймають сержантські та старшинські посади, права отримання безкоштовної вищої освіти за спорідненою цивільною спеціальністю з подальшим просуванням по службі та присвоєнням первинних офіцерських звань після підписання другого контракту

Забезпечено право військовослужбовців військової служби за контрактом, які обіймають сержантські та старшинські посади, на отримання безкоштовної вищої військової освіти за спорідненою цивільною спеціальністю з подальшим просуванням по службі (в межах обсягів державного замовлення на підготовку фахівців) та присвоєнням первинних офіцерських звань після підписання другого контракту

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.2.11. Продовження подальшого розвитку мовної підготовки та системи вивчення іноземних мов військовослужбовцями Збройних Сил України з досягненням ними рівня, достатнього для ефективного впровадження євроатлантичних стандартів, участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

Підвищено ефективність мовної підготовки військовослужбовців Збройних Сил України та системи вивчення іноземних мов військовослужбовцями сил оборони для досягнення ними рівня, достатнього для ефективної участі в заходах міжнародного оборонного співробітництва, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки

До кінця 2020 року

Міноборони

Оперативна ціль 5.3. Реформування системи мобілізації та створення військового резерву

Державна система мобілізації та мобілізаційної підготовки діє на основі базових європейських підходів. Сформовано військовий резерв людських ресурсів з урахуванням набутого досвіду у створенні військового оперативного резерву першої черги, створено Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних для забезпечення військового обліку громадян України, забезпечено ефективне функціонування системи підготовки резервістів та військовозобов'язаних, створено на базі військових комісаріатів територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

До кінця 2020 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мін'юст, Мінінфраструктури, СБУ, МВС, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Завдання 5.3.1. Формування військового резерву людських ресурсів з урахуванням набутого досвіду у створенні військового оперативного резерву першої черги

Опрацьовано проект постанови Кабінету Міністрів України щодо удосконалення структури військового резерву людських ресурсів

До кінця 2016 року

Міноборони, Мінекономрозвитку, Мінфін, Мін'юст, Мінінфраструктури, СБУ, МВС, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Організовано планування комплектування мобілізаційними ресурсами військових частин, установ Збройних Сил України, інших військових формувань до штатів воєнного часу відповідно до нової структури військового резерву людських ресурсів

До кінця 2017 року

Міноборони,

НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Завдання 5.3.2. Створення та забезпечення ефективного функціонування системи підготовки резервістів та військовозобов'язаних

Створено ефективну систему підготовки мобілізаційних ресурсів

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Організовано та проведено підготовку резервістів на навчальних зборах у військових частинах (органах) Збройних Сил України, інших військових формувань у визначених обсягах

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Організовано та проведено підготовку військовозобов'язаних на навчальних зборах у військових частинах (органах) Збройних Сил України, інших військових формувань у визначених обсягах

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, СБУ, СЗР, ДССТ, Держспецзв'язку, УДО

Завдання 5.3.3. Створення Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних для забезпечення військового обліку громадян України та гарантованого комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань особовим складом в мирний час та особливий період

Розроблено керівні документи з порядку функціонування Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних.

Введено в експлуатацію Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних.

Наповнено базу даних Єдиного державного реєстру військовозобов'язаних.

Вдосконалено систему військового обліку громадян.

Використано Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних для підвищення ефективності комплектування Збройних Сил України, інших військових формувань особовим складом

протягом 2-х років з дня прийняття Закону України "Про Єдиний державний реєстр військовозобов'язаних"

Міноборони, Мін'юст, МВС, МОН, Адміністрація Держприкордонслужби, ДМС, ДФС, за участю Генеральної прокуратури України, Центральної виборчої комісії

Завдання 5.3.4. Створення на базі військових комісаріатів територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки

Проведено експеримент на базі військових комісаріатів однієї з областей

До кінця 2017 року

Міноборони, Чернігівська обласна державна адміністрація

За результатами експерименту створено на базі військових комісаріатів територіальні центри комплектування та соціальної підтримки

До кінця 2018 року

Міноборони, обласні, Київська міська державні адміністрації

Завдання 5.3.5. Упровадження ефективного механізму мобілізаційного планування у галузях національної економіки

Скорочено строки опрацювання потреб сил оборони, галузей національної економіки та системи життєзабезпечення населення на особливий період

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Удосконалено механізм внесення змін до основних показників мобілізаційного плану національної економіки та мобілізаційних завдань (замовлень)

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Модернізовано автоматизовану систему мобілізаційної підготовки, запроваджено єдині правила для усіх учасників процесу мобілізаційного планування

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 5.3.6. Удосконалення системи створення та збереження матеріальних цінностей мобілізаційного резерву

Створено ефективну систему формування, розміщення, зберігання та розбронювання мобілізаційного резерву, матеріально-технічних і сировинних ресурсів, яка відповідає встановленим мобілізаційним завданням (замовленням)

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Затверджено номенклатуру та норми накопичення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву центральних та місцевих органів виконавчої влади

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Удосконалено особливості формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями мобілізаційного резерву

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Удосконалено порядок формування, розміщення та виконання завдань

(замовлень) з накопичення матеріальних цінностей у мобілізаційному резерві міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами і організаціями

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 5.3.7. Розвиток і утримання виробничих потужностей мобілізаційного призначення

Оптимізовано систему створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації і реалізації мобілізаційних потужностей

До кінця 2018 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Проведено інвентаризацію мобілізаційних потужностей

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, ДКА, ДК "Укроборонпром"

Уточнено перелік центральних та місцевих органів виконавчої влади, які забезпечують утримання мобілізаційних потужностей, та підприємств, на яких ці потужності утримуються

До кінця 2018 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Завдання 5.3.8. Формування та підтримання в належному стані державного матеріального резерву

Створено ефективну модель управління державним матеріальним резервом

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Удосконалено порядок формування, розміщення та проведення операцій з матеріальними цінностями державного резерву

До кінця 2017 року

Мінекономрозвитку, за підтримки Кабінету Міністрів України

Оперативна ціль 5.4. Створення сучасної системи кадрового менеджменту

Впроваджено раціональне співвідношення категорій особового складу сил оборони, створено ефективну систему управління кар'єрою військовослужбовців, забезпечено прозору та доброчесну систему добору, розстановки та призначення особового складу на посади

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Завдання 5.4.1. Досягнення більш раціонального співвідношення категорій особового складу сил оборони

Оптимізовано співвідношення категорій особового складу сил оборони відповідно до їх структури і чисельності та загальноприйнятих показників збройних сил держав - членів НАТО

До кінця 2020 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Удосконалено нормативно-правові, програмні та керівні документи щодо планування кадрових ресурсів

До кінця 2017 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Зменшено частку офіцерського складу до загальноприйнятих показників збройних сил держав - членів НАТО та відповідно збільшено частку військовослужбовців рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом

До кінця 2019 року

Міноборони

Зменшено в органах військового управління стратегічного та оперативного рівнів, у вищих військових навчальних закладах, науково-дослідних установах та організаціях частки посад зі штатно-посадовою категорією "полковник" за рахунок зростання частки в них посад зі штатно-посадовою категорією "майор", "підполковник" та цивільних посад

До кінця 2017 року

Міноборони

Нормативно встановлено терміни перебування на посадах офіцерського складу у Генеральному штабі Збройних Сил України, Міністерстві оборони України та інших органах військового управління

До кінця 2018 року

Міноборони

Оптимізовано чисельність працівників Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України.

Уточнено перелік посад військовослужбовців, які можуть бути замінені цивільним персоналом

До кінця 2018 року

Міноборони, Адміністрація Держприкордонслужби

Приведено співвідношення посад офіцерського складу за рівнями військової освіти (оперативно-стратегічний, оперативно-тактичний та тактичний) у відповідність із перспективною моделлю Збройних Сил України

До кінця 2018 року

Міноборони

Оптимізовано систему військових звань до загальноприйнятої практики держав - членів НАТО

До кінця 2018 року

Міноборони

Завдання 5.4.2. Забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань за змішаним та екстериторіальним принципами, з поступовим збільшенням

кількості військовослужбовців за контрактом

Забезпечено комплектування сил оборони військовослужбовцями за контрактом та строкової служби відповідно до встановлених показників

До кінця 2020 року

Міноборони

Вдосконалено критерії відбору громадян для проходження військової служби за контрактом

До кінця 2018 року

Міноборони, НГУ, Адміністрація Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, ДССТ, ДСНС, СБУ, СЗР, УДО

Оптимізовано завдання, функції та організаційні структури військових комісаріатів

До кінця 2018 року

Міноборони

Укомплектовано військовослужбовцями за контрактом командні посади сержантського та старшинського складу, бойові посади екіпажів (розрахунків, обслуг) та посади, що визначають боєздатність

До кінця 2018 року

Міноборони

Укомплектовано військовослужбовцями за контрактом усі посади сержантського та старшинського складу, посади у бойових підрозділах та посади, що визначають боєздатність військових частин забезпечення

До кінця 2020 року

Міноборони

Завдання 5.4.3. Подолання тенденції щодо недостатньої укомплектованості посад молодшого офіцерського складу тактичного рівня

Укомплектовано посади молодшого офіцерського складу до визначених показників

До кінця 2020 року

Міноборони

Визначено обґрунтовані обсяги державного замовлення на підготовку військових фахівців тактичного рівня