Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

Чинний Розпорядження · Кабінет Міністрів України · від 27 травня 2016 р. · № 418-р

Внесено до реєстру: 14 червня 2016 р.
Код у реєстрі: 82173/2016

Опубліковано: Офіційний вісник України від 24.06.2016, № 47, ст. 1709; Урядовий кур'єр від 16.06.2016, № 113, ст. -

план Кабінет Міністрів України

Зміст

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 27 травня 2016 р. N 418-р

Київ

Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

1. Затвердити план пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати щомісяця до 5 числа Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про стан виконання затвердженого цим розпорядженням плану пріоритетних дій для її узагальнення та подання щомісяця до 10 числа Кабінетові Міністрів України.

3. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 184 "Про затвердження плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік" (Офіційний вісник України, 2016 р., N 24, ст. 961).

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 27 травня 2016 р. N 418-р

ПЛАН

пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Мета

Україна перебуває у виняткових обставинах внаслідок глибокої політичної та економічної кризи, окупації Автономної Республіки Крим та проведення антитерористичної операції на Сході країни. Однак причина кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння чи агресія з боку Російської Федерації. До кризи призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років незалежності. Серед східноєвропейських держав Україна є одним з найменш активних реформаторів - зміни, які відбулися з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж в сусідніх державах - членах ЄС. Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України. На початку 90-х років XX сторіччя Україна перебувала приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія. На цей час Україна відстає від них у кілька разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економіки сусідніх західних держав. Заробітна плата українців в 3 - 5 разів менша, ніж заробітна плата поляків, словаків та румун.

Однак українці можуть досягти такого самого, як і в державах - членах ЄС, рівня економічного розвитку та добробуту. Людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів створюють високий потенціал як для виходу з кризи, так і для стрімкого розвитку держави. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом проведення рішучих та ефективних реформ з використанням кращого досвіду європейських держав.

Метою Кабінету Міністрів України є забезпечення зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.

Передумовами досягнення зазначеної мети є забезпечення національної безпеки, макроекономічної стабільності, створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права та протидія корупції, підвищення якості державного управління.

Стратегічні пріоритети Кабінету Міністрів України визначають першочергові заходи, які необхідно здійснити до кінця поточного року.

Стратегічні пріоритети

Стратегічними пріоритетами Кабінету Міністрів України є:

макроекономічна стабілізація;

створення сприятливих умов для розвитку бізнесу;

забезпечення верховенства права та протидія корупції;

підвищення якості державного управління та державних послуг;

відновлення безпеки держави та громадян.

Макроекономічна стабілізація передбачає стабільність державних фінансів, низький рівень інфляції, високу стійкість фінансової системи. Протягом останніх десятиріч Україна здебільшого перебувала у стані постійної макроекономічної нестабільності - населення біднішало внаслідок високої інфляції та девальвації національної валюти, банкрутство підприємств призводило до втрати робочих місць, заощадження громадян знецінювалися одночасно з обвалом банківської системи. Значною мірою саме постійні економічні потрясіння спричинили істотне відставання України від сусідніх західних держав.

Утримання досягнутої за останній рік макроекономічної стабілізації є одним з основних пріоритетів Кабінету Міністрів України. Проте метою реформ є як стабілізація поточної ситуації, так і досягнення

довгострокової макроекономічної стабільності, без якої Україні буде дуже важко досягти високого рівня економічного розвитку. Для цього Кабінет Міністрів України провадитиме виважену та відповідальну економічну політику.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та успішної інтеграції до країн Європи. Так, стабільне зростання валового внутрішнього продукту може забезпечити громадянам стабільний та високий рівень доходів і соціальних виплат.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції були основними вимогами Революції Гідності. Саме безкарність злочинців, неможливість домогтися чесного правосуддя та всепроникаюча корупція призвели до того, що українці вийшли на Майдан. Рівень довіри суспільства до судової системи залишається вкрай низьким, а рівень корупції - дуже високим.

Після Революції Гідності було зроблено певні кроки щодо відновлення верховенства права та подолання корупції. Створено антикорупційні інституції, метою діяльності яких є подолання найбільш руйнівної корупції на вищому рівні. Проте масштаб проблем з правосуддям та корупцією залишається великим і їх подолання потребує подальших зусиль з боку державної влади.

Підвищення якості державного управління та державних послуг відновить довіру громадян до держави, а представникам бізнесу дасть змогу ефективно працювати, створювати робочі місця та розвиватися. Після Революції Гідності були розпочаті важливі реформи, зокрема децентралізація та реформування державної служби, які Кабінет Міністрів України активно продовжуватиме.

Відновлення безпеки держави та громадян, порушеної внаслідок агресії з боку Російської Федерації, проведення антитерористичної операції на Сході України та пов'язаного з цим погіршення криміногенної ситуації та соціальних проблем.

Агресивні дії Російської Федерації (від тимчасової окупації окремих територій України та участі регулярних військ у бойових діях на території України до інформаційної та торговельної війн) становлять загрозу для суверенітету України. Успішна протидія російській агресії - як у військовій, так і в зовнішньополітичній, інформаційній та інших сферах - є ключовим завданням Кабінету Міністрів України. Особлива увага при цьому буде надаватися максимальному поглибленню співпраці з Організацією Північноатлантичного договору та з державами - членами НАТО.

Не менш важливим є посилення внутрішньої згуртованості, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, відновлення нормальної життєдіяльності на територіях, які постраждали внаслідок російської агресії, відновлення комунікацій з мешканцями тимчасово окупованих територій України.

Зазначені пріоритети доповнюють один одного. Довгострокова макроекономічна стабільність недосяжна без сталого зростання економіки, яке потребує як макроекономічної стабільності, так і верховенства права. Верховенство права та здатність ефективно протидіяти корупції базуються як на якісному державному управлінні, так і на ліквідації можливостей для корупційних дій шляхом дерегуляції економіки та мінімізації втручання органів державної влади та їх посадових осіб в економічну діяльність. Побудова якісного державного управління та надання якісних державних послуг потребують підґрунтя у вигляді верховенства права та здатності ефективно протидіяти корупції.

Саме на досягнення зазначених стратегічних пріоритетів і спрямовані наведені у цьому документі основні заходи з реформування, послідовні шляхи їх реалізації та позитивні результати, які вони дадуть безпосередньо громадянам України.

Основні напрями реформ для досягнення стратегічних пріоритетів

Макроекономічна стабілізація передбачає насамперед реалізацію Кабінетом Міністрів України відповідальної та виваженої фіскальної політики. У 2016 році основним завданням є утримання досягнутої макроекономічної стабільності та подальше оздоровлення державних фінансів, яке передбачає проведення реформ, що дадуть змогу запобігти кризі в майбутньому.

Удосконалення системи управління державними фінансами. Однією з причин постійних криз у сфері державних

фінансів є відсутність правил, які б обмежували можливості для необґрунтованого витрачання коштів та забезпечували ефективність таких витрат. У розвинутих державах діють жорсткі бюджетні обмеження та міністерства фінансів мають можливості контролювати обсяг витрат. В Україні роль Мінфіну є порівняно слабкою, а бюджетні обмеження часто порушуються. Це призводить до витрат, яких країна не може собі дозволити і які фінансуються руйнівними для економіки способами - друкуванням грошей, накопиченням боргів тощо. Неякісне планування витрат розпорядниками коштів призводить до низької ефективності використання коштів та надання на неналежному рівні державних послуг. Посилення ролі Мінфіну, дотримання жорстких бюджетних обмежень, ефективне використання коштів та запровадження середньострокового бюджетного планування дадуть змогу запобігти подібним порушенням у майбутньому.

Пенсійна реформа. В останні роки бюджет Пенсійного фонду України перебуває у стані хронічного дефіциту, який збільшився внаслідок зменшення ставки єдиного соціального внеску. Пенсії в Україні виплачуються згідно з більше ніж 20 законами, які визначають різні процедури їх нарахування і виплати. Певні категорії пенсіонерів користуються привілеями, зокрема правом виходу на пенсію значно раніше встановленого для звичайних громадян пенсійного віку, що призводить до великого фінансового тиску на Пенсійний фонд України. Значна частина пенсійних виплат є доплатою тим чи іншим категоріям пенсіонерів з державного бюджету. Розрахунок отримуваної пенсії є непрозорим для громадянина і відірваним від внесків, які він сплачує до Пенсійного фонду України, внаслідок чого такі внески перетворюються на форму оподаткування, якого громадяни починають активно уникати. Нагромадження доплат, надбавок та привілеїв підривають фінансовий стан системи пенсійного забезпечення та ставлять її під загрозу банкрутства. Система пенсійного забезпечення потребує удосконалення, уніфікації та приведення у відповідність пенсійних виплат з внесками громадян.

Запровадження адресної системи соціальної підтримки. Досягнення стабільності державних фінансів потребує значного підвищення ефективності використання коштів соціальних видатків. Серед отримувачів усіх видів соціальної підтримки (допомога на дітей, малозабезпеченим особам, соціальні пільги, субсидії, допомога інвалідам та інші державні допомоги) лише 25 відсотків належать до реально бідного населення. Забезпечити реальну та дієву соціальну підтримку бідних громадян, ефективно використовуючи при цьому кошти платників податків, можна лише за рахунок впровадження адресної підтримки.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу передбачає проведення ряду реформ, які дадуть змогу забезпечити стале економічне зростання.

Податкова реформа та удосконалення адміністрування податків. Україна потребує побудови простої, прозорої, справедливої та прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала інвестиції та підтримувала економічне зростання. Це вимагає як зміни системи податків, які б спрощували її та розширювали базу оподаткування, так і підвищення прозорості та якості адміністрування податків. Податкові реформи, які проводилися після Революції Гідності, частково покращили ситуацію, проте потреба у подальших ефективних заходах все ще залишається. При цьому особлива увага буде приділена реформуванню органів доходів і зборів, які найчастіше з усіх державних органів стикаються з бізнесом і стають об'єктом нарікань з його боку.

Приватизація та реформа управління державними підприємствами. На сьогодні в Україні налічується близько 3500 державних підприємств, з яких 1700 не підлягають приватизації, тоді як у державах - членах ЄС кількість державних підприємств у середньому становить не більше 300. Таким чином, сектор державних підприємств в Україні є аномально великим за розміром. Управління українськими державними підприємствами часто здійснюється неефективно. Такі підприємства стають джерелом збагачення для корупціонерів, а також страждають від нестачі коштів для капіталовкладень.

Приватизація державних підприємств дасть змогу залучити капітал

приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створити додаткові робочі місця та забезпечити соціальні гарантії працівникам. Саме шляхом приватизації Україна може залучити необхідні іноземні інвестиції, які дадуть можливість реструктуризувати та модернізувати економіку.

Приватизація державних підприємств сприятиме реалізації антикорупційної політики, оскільки запобігатиме збагаченню внаслідок використання майна державних підприємств. Стратегічні підприємства, що не підлягають приватизації, необхідно реформувати, оновити їх систему управління для забезпечення ефективності та конкурентоспроможності таких підприємств.

Крім того, приватизація сприятиме збільшенню доходів державного бюджету та зниженню рівня державного боргу.

Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату. Великою проблемою є низький рівень інвестицій в економіку України - трохи більше 10 відсотків валового внутрішнього продукту, тоді як частка інвестицій у валовий внутрішній продукт має становити 20 - 25 відсотків. Нестача капіталовкладень українського бізнесу та низький рівень надходження іноземних інвестицій обмежують створення нових робочих місць та гальмують розвиток економіки. Вагомою причиною такого низького рівня надходження інвестицій є різноманітні обмеження, які сповільнюють розвиток бізнесу, та певні проблеми (наприклад, невідшкодування податку на додану вартість експортерам), що не приваблює інвесторів. Зняття обмежень через дерегуляцію та розв'язання цих проблем дасть змогу залучити інвестиції та створити нові робочі місця для громадян України, а залучення інвестицій з держав - членів ЄС допомагатиме Україні на шляху до євроінтеграції. Крім того, дерегуляція має сильний антикорупційний ефект, оскільки зменшує можливості для отримання неправомірної вигоди.

Земельна реформа. Діючий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення позбавляє селян права на власність та гальмує розвиток аграрного ринку. Поетапне впровадження земельного ринку може стати джерелом потужного зростання в агросекторі та значно підвищити рівень добробуту на селі.

Реформа енергетичного сектору. Енергетичні ринки в Україні протягом тривалого часу були монополізованими та неконкурентоспроможними, що обмежувало можливості для їх розвитку. Водночас встановлення для домогосподарств занижених порівняно з ринковою вартістю цін на природний газ створило потужні корупційні схеми, пов'язані з перепродажем газу за ринковими цінами. Останнім часом вдалося досягти значного прогресу в реформуванні сектору шляхом прийняття нового євроінтеграційного Закону України "Про ринок природного газу" та впровадження єдиної ціни на газ. Подальше втілення реформ дасть змогу українському споживачеві отримувати високоякісні послуги за конкурентною ціною та допоможе залучити інвестиції в енергетичну галузь.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції передбачає розбудову антикорупційних органів.

Утворені незалежні антикорупційні органи - Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції - є наріжним каменем антикорупційної реформи. Кабінет Міністрів України зобов'язується всебічно забезпечити функціонування антикорупційних інституцій, а також впровадити електронне декларування доходів для державних службовців. Нагальними завданнями для державної влади в антикорупційній сфері в найближчі місяці є:

ефективна імплементація законодавства та функціонування антикорупційних інституцій, створених після Революції Гідності;

подальший прогрес у лібералізації та дерегуляції економіки, приватизації та підвищенні прозорості державного управління;

співпраця всіх гілок державної влади у реформуванні судової системи.

Враховуючи особливу роль прозорості державного управління як засобу протидії корупції Кабінет Міністрів України впровадить обов'язкове відкрите опублікування в режимі реального часу всіх договорів, згідно з якими використовуються публічні кошти, за винятком договорів, що стосуються оборонної сфери. Без подібного опублікування жоден з таких

договорів не буде вважатися дійсним. Ця практика була з великим успіхом застосована у Словаччині, тепер нею зможе скористатися і Україна.

Підвищення якості державного управління та державних послуг передбачає проведення ряду реформ.

Україна не може вийти з політичної та економічної кризи без глибокого реформування системи державного управління, через послаблення інституційної спроможності якої прийняття рішень є неефективним. Система прийняття рішень Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України повинна бути удосконалена, зокрема шляхом забезпечення ефективної співпраці між органами виконавчої та законодавчої влади.

Децентралізація. Розпочата відразу після Революції Гідності децентралізація повноважень органів державної влади є, можливо, найголовнішою з реформ, яких потребує Україна. Краще розуміння місцевих умов та наближення прийняття рішень безпосередньо в інтересах громади дадуть змогу підвищити якість державного управління та сприятимуть посиленню прозорості для громадян.

Реформа державної служби. Показник ефективності державного урядування, який розраховує Світовий банк, встановлено на рівні, характерному для слаборозвинутих країн Близького Сходу, і є значно нижчим від стандартів держав - членів ЄС, на які орієнтується Україна в процесі євроінтеграції. У таких умовах, враховуючи великі виклики, які стоять перед державним управлінням в країні, в якій ведеться антитерористична операція, нагальною потребою є реформування державного апарату з метою підвищення якості його роботи, перегляду функцій та процедур всередині та між державними органами і загалом підвищення ефективності державного управління.

Відновлення безпеки держави та громадян здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України як в розрізі протидії зовнішній агресії, так і в розрізі протидії внутрішнім загрозам.

Агресія з боку Російської Федерації проти України відбувається одночасно у багатьох площинах - військовій, політичній, інформаційній тощо - і вимагає від нашої країни комплексних дій у відповідь. Для ефективної протидії зовнішній агресії Кабінет Міністрів України реалізовуватиме комплекс заходів у різних сферах, спрямованих на:

дипломатичну ізоляцію агресора та консолідацію міжнародної підтримки України;

подальше зміцнення Збройних Сил та інших утворених відповідно до закону військових формувань і правоохоронних органів, у тому числі спеціального призначення, шляхом їх реформування за принципами та на основі цінностей, які застосовуються у державах - членах НАТО;

інформаційну реінтеграцію тимчасово окупованих територій.

Результатом цих заходів стане не лише достойна відсіч супротивнику, але і інституційне посилення держави, зокрема Збройних Сил, та координація безпекової політики.

Матриця співвідношення ключових напрямів реформ та стратегічних пріоритетів

Заходи з реформування

Макроекономічна стабілізація

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу

Забезпечення верховенства права та протидія корупції

Підвищення якості державного управління та державних послуг

Відновлення безпеки держави та громадян

Удосконалення системи управління державними фінансами

Податкова реформа та удосконалення адміністрування податків

Пенсійна реформа

Запровадження адресної системи соціальної підтримки

Приватизація та реформа управління державними підприємствами

Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату

Земельна реформа

Реформа енергетичного сектору

Розбудова антикорупційних інституцій

Децентралізація

Реформа державної служби

Протидія російській агресії

Встановлення внутрішньої безпеки

I. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ

1. Оптимізація процедур розробки та прийняття урядових рішень

Проблема

Системний підхід до формування, реалізації, моніторингу та оцінки ефективності державної політики на сьогодні відсутній. Відсутній механізм підготовки, погодження і прийняття урядових рішень на основі аналізу

політики. При цьому сам процес прийняття рішень є ускладненим та потребує багато часу. Відсутня координація проведення державної політики, узгодженість між різними програмними документами. Кабінет Міністрів України перевантажений у зв'язку з розглядом питань відомчого та організаційно-розпорядчого характеру, які могли б бути вирішені на рівні міністерств. Також мають місце низька ефективність і формальний підхід до проведення консультацій з громадськістю та іншими заінтересованими сторонами в процесі формування державної політики та прийняття рішень.

За показником "Прозорість прийняття політичних рішень" Глобального індексу конкурентоспроможності 2015/2016 Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 98 місце серед 140 країн. За період з 2002 по 2015 роки включно Кабінетом Міністрів України було схвалено лише 12 концепцій реалізації державної політики у відповідній сфері, 29 концепцій законів та 29 стратегій.

Мета

Забезпечення системності, передбачуваності та прозорості діяльності Кабінету Міністрів України. Деконцентрація повноважень Кабінету Міністрів України та підвищення відповідальності міністерств за формування і реалізацію державної політики у сфері їх компетенції.

Цільові показники на 2016 рік

Ухвалення 18 чітких і зрозумілих стратегічних планів міністерств, показників оцінки ефективності їх діяльності за єдиними стандартами у співпраці із галузевими експертами та інститутами громадянського суспільства.

Передача не менш як 30 відсотків організаційно-розпорядчих функцій відомчого характеру від Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим органам виконавчої влади.

Результати роботи за попередній період

Підготовлено проекти Стратегії реформування державного управління до 2020 року та плану заходів з її реалізації.

Разом з Дорадчою командою ЄС з реформи державного управління узгоджено завдання та індикатори виконання зазначеної Стратегії.

Припинено розгляд та прийняття рішень на засіданні Кабінету Міністрів України за "невідкладною процедурою".

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Встановлення чітких, єдиних вимог і методики підготовки стратегічних документів державної політики

удосконалення стратегічного планування діяльності Кабінету Міністрів України

Мін'юст

Мінфін

Мінекономрозвитку

Секретаріат Кабінету Міністрів України

II квартал

забезпечення прогнозованості дій Кабінету Міністрів України для громадян, представників бізнесу та міжнародних партнерів

2. Делегування невластивих повноважень Кабінету Міністрів України органам виконавчої влади нижчого рівня

зосередження роботи Кабінету Міністрів України на стратегічних питаннях

Мін'юст

інші центральні органи виконавчої влади

Секретаріат Кабінету Міністрів України

після прийняття Стратегії реформування державного управління до 2020 року та плану заходів з її реалізації

підвищення ефективності управління в пріоритетних сферах державної політики, прискорення ухвалення необхідних для суспільства рішень

3. Розроблення проектів урядових рішень за результатами аналізу політики, оцінки регуляторного впливу з урахуванням позицій заінтересованих сторін

усунення фрагментарності, неузгодженості та невідповідності очікуванням суспільства рішень Кабінету Міністрів України

міністерства

ДРС

Секретаріат Кабінету Міністрів України

III - IV квартали

поліпшення якості урядових рішень, які стануть більш прогнозованими та орієнтованими на досягнення конкретних результатів, які можна виміряти

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Побудова взаємоузгодженої системи програмних і стратегічних документів державної політики.

Трансформація функцій Секретаріату Кабінету Міністрів України від проведення фахової експертизи проектів урядових рішень, внесених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, до проведення аналізу та координації політики у відповідних сферах.

2. Впровадження реформи державної служби

Проблема

Державна служба є ключовим інститутом в системі державного управління, відтак від її

ефективності залежить успіх реформ у всіх сферах суспільного життя. На сьогодні державні службовці не мають достатньої мотивації для роботи, рівень їх заробітної плати є неконкурентоспроможним на ринку праці з огляду на виконувані ними завдання та функції. Відсутня належна оцінка результатів діяльності державних службовців на основі їх професійної компетентності. Потребує удосконалення система управління персоналом в органах державної влади. Існуюча на сьогодні в Україні державна служба значною мірою піддається політичному впливу. Ці та інші чинники не сприяють якісній та професійній роботі державного апарату.

Станом на 1 січня 2016 р. кількість державних службовців становить близько 250 тис. осіб. Плинність кадрів коливається в межах 20 - 25 відсотків щороку. До 40 відсотків державних службовців одержують заробітну плату на рівні мінімальної.

Мета

Створення професійного, політично нейтрального, відповідального, зорієнтованого на потреби громадян інституту державної служби, що забезпечить ефективну реалізацію державної політики.

Цільові показники на 2016 рік

В усіх міністерствах та інших державних органах:

проведення конкурсів та призначення державних секретарів у міністерствах;

розмежування політичних посад та посад державної служби;

створення нових служб управління персоналом;

забезпечення вступу та просування по державній службі на основі відкритих конкурсів;

впровадження ефективної моделі управління людськими ресурсами на державній службі.

Результати роботи за попередній період

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 18 березня 2015 р. N 227 "Про схвалення Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації".

У грудні 2015 р. прийнято Закон України "Про державну службу", що набрав чинності з 1 травня 2016 року.

З метою імплементації Закону України "Про державну службу" у січні - квітні 2016 р. прийнято 23 нормативно-правових акти, зокрема 15 постанов Кабінету Міністрів України.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Формування Комісії вищого корпусу державної служби. Призначення Державного секретаря Кабінету Міністрів України та державних секретарів міністерств на конкурсній основі

забезпечення управління державною службою в державних органах

Нацдержслужба

II - IV квартали

призначення осіб на посади вищого корпусу державної служби (посади категорії "А"). Забезпечення фахової роботи державних службовців, обмеження політичного впливу на функціонування державного апарату

2. Формування висококваліфікованої, компетентної групи державних службовців, які відповідають за розроблення та реалізацію національних реформ

створення у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади "команд (груп) реформ"

Нацдержслужба

міністерства

Секретаріат Кабінету Міністрів України

III квартал

прискорення необхідних змін на найважливіших напрямах державної політики

3. Утворення єдиного веб-порталу вакансій посад в державних органах

забезпечення публічності та відкритості конкурсів на посади державних службовців

Нацдержслужба

IV квартал

забезпечення права рівного доступу до державної служби для кожного громадянина

4. Супроводження проекту Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (реєстраційний номер 2489) у Верховній Раді України

гармонізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування

Нацдержслужба

Мінрегіон

до прийняття відповідного Закону

формування підґрунтя для забезпечення виконавчих структур територіальних громад фаховими управлінськими кадрами

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Повноцінна імплементація Закону України "Про державну службу" у визначений його положеннями період включно із забезпеченням поступового підвищення рівня оплати праці державних службовців.

3. Інституційний розвиток системи органів виконавчої влади і позбавлення їх невластивих та дублюючих функцій

Проблема

На сьогодні

відсутній чіткий розподіл сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади, що спричиняє дублювання функцій або виконання такими органами невластивих їм функцій, нераціональне використання людських та фінансових ресурсів, наслідком чого є слабка інституційна спроможність та неефективна організація системи центральних органів виконавчої влади.

Слід констатувати недостатню сформованість та неефективність механізмів взаємодії міністерств з центральними органами виконавчої влади, які спрямовуються і координуються відповідними міністрами. Також є низьким рівень координації та взаємодії між центральними органами виконавчої влади, що спричиняє наявність надмірного обсягу навантаження на Кабінет Міністрів України.

В Україні діє 65 центральних органів виконавчої влади, у тому числі 18 міністерств та 47 інших органів (20 державних служб, 11 державних агентств, 5 державних інспекцій, 6 центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, 5 інших органів). Кабінетом Міністрів України безпосередньо спрямовується і координується діяльність 11 центральних органів виконавчої влади. За субіндексом "Інституції" Глобального індексу конкурентоспроможності 2015/2016 Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 130 місце серед 140 країн.

Мета

Створення оптимальної системи центральних органів виконавчої влади з метою усунення функціональних конфліктів та налагодження ефективних міжвідомчих комунікацій.

Цільові показники на 2016 рік

Чітке визначення сфери відповідальності, функцій та завдань, а також показників ефективності діяльності в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

Чітке розмежування повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідають за формування політики, та повноважень інших державних органів.

Результати роботи за попередній період

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", якою затверджено схему спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України.

Проведено системні функціональні обстеження у ряді міністерств, результатом яких стали зміни їх структури та скорочення штатів.

Запроваджено практику збереження фонду оплати праці державних органів під час скорочення штатної кількості державних службовців.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Приведення положень про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у відповідність із законодавством, що визначає їх виключну сферу повноважень та відповідальності

упорядкування функцій та повноважень в системі виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Нацдержслужба

Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал

позбавлення органів виконавчої влади невластивих, надлишкових та корупційних функцій

2. Оптимізація структури апаратів центральних органів виконавчої влади з метою приведення їх організаційних структур у відповідність з функціональним навантаженням

оптимізація робочих процесів в органах виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Нацдержслужба

III - IV квартали

ліквідація зайвих управлінських ланок

3. Систематичне звітування центральних органів виконавчої влади

підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Секретаріат Кабінету Міністрів України

II квартал

систематичне публічне звітування відповідних органів виконавчої влади про результати своєї роботи

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Розроблення у новій редакції проектів Законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади" та супроводження їх у Верховній Раді України.

4. Впровадження електронного обміну документами та електронної взаємодії між державними органами

Проблема

Відсутність автоматизованої електронної взаємодії між

державними органами та доступу до державних реєстрів в режимі реального часу є однією з основних перешкод на шляху підвищення ефективності та оперативності роботи державних органів, спрощення надання адміністративних послуг і дебюрократизації обслуговування громадян та представників бізнесу.

Сьогодні розвиток електронної взаємодії в Україні здійснюється шляхом організації індивідуальної взаємодії за принципом "точка-точка" за різними правилами та підходами.

Мета

Підвищення ефективності та оперативності роботи державних органів шляхом запровадження міжвідомчого електронного документообігу та автоматизованого обміну інформацією між реєстрами.

Цільові показники на 2016 рік

Забезпечення електронного обміну організаційно-розпорядчими документами між центральними органами виконавчої влади та підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (близько 60).

Результати роботи за попередній період

Розроблено проект Закону України "Про електронну взаємодію".

Реалізовано пілотний проект щодо електронної взаємодії у міграційній сфері для відпрацювання єдиних підходів та правил.

Забезпечено модернізацію системи міжвідомчого електронного документообігу та підключено понад 80 органів державної влади.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів"

правове забезпечення запровадження електронної взаємодії

Державне агентство з питань електронного урядування

Адміністрація Держспецзв'язку

IV квартал

підключення пріоритетних державних реєстрів

2. Підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (10 - 15)

підвищення ефективності роботи державних органів

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

автоматизований обмін даними з пріоритетними реєстрами

3. Розвиток міжвідомчої системи електронного документообігу

підвищення ефективності роботи державних органів

Державне агентство з питань електронного урядування

Адміністрація Держспецзв'язку

протягом року

узгодження проектів актів Кабінету Міністрів України виключно в електронній формі

4. Передача Державному агентству з питань електронного урядування функції формування державної політики у сфері електронного урядування та розвитку інформаційного суспільства

ліквідація дублювання функцій та відсутності єдиної політики у цій сфері

Державне агентство з питань електронного урядування

Секретаріат Кабінету Міністрів України

протягом року

оптимізація процесів та політики у цій сфері

5. Інтеграція баз даних Мінекономрозвитку (електронна система закупівель), Мінфіну (єдиний веб-портал використання публічних коштів) та Казначейства

підвищення ефективності роботи державних органів

Мінфін

Казначейство

Мінекономрозвитку

IV квартал

розширення аналітичних можливостей Мінфіну, Казначейства, Мінекономрозвитку, підвищення ефективності використання бюджетних коштів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Підключення до електронної взаємодії всіх пріоритетних реєстрів.

5. Переведення в електронну форму надання пріоритетних адміністративних послуг

Проблема

Ситуація, що склалася сьогодні в Україні, стосовно надання адміністративних послуг свідчить про їх низьку доступність, непрозорість, закритість для суб'єктів звернення та потребує негайного поліпшення шляхом реформування. Упорядкування та оптимізація публічних послуг і поетапне запровадження їх надання в електронній формі є найкращим шляхом такого реформування.

Основною вимогою з боку суб'єктів звернення є надання доступних та прозорих, безпечних та некорупційних, найменш затратних, швидких та зручних, зрозумілих та передбачуваних адміністративних послуг, ефективне забезпечення надання яких можливе шляхом запровадження електронних послуг.

Протягом 2014 - 2015 років в Україні запроваджено Єдиний державний портал адміністративних послуг та перші пілотні електронні

послуги (близько 22) у сфері будівництва, земельних відносин, доступу до реєстрів, зовнішньоекономічної діяльності та ліцензування. Україна посідає 122 місце за рейтингом ООН щодо розвитку електронних сервісів.

Мета

Запровадження надання пріоритетних адміністративних послуг в електронній формі відповідно до переліку 20 базових напрямів електронних послуг ЄС (найбільш популярні, соціально важливі та ризиковані з точки зору корупції послуги) до 2018 року (близько 50 - 60 електронних послуг).

Цільові кількісні показники на 2016 рік

Запровадження 10 - 15 електронних послуг.

Результати роботи за попередній період

Запроваджено пілотні електронні послуги:

чотири - у сфері будівництва (надано понад 1000 електронних послуг);

три - у земельній сфері (надано понад 40 тис. електронних послуг);

з доступу до державних реєстрів Мін'юсту (надано понад 800 тис. електронних витягів);

12 - Мінекономрозвитку (у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Запроваджено Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Ухвалення Концепції розвитку електронних послуг

формування єдиного підходу та визначення переліку пріоритетних послуг

Державне агентство з питань електронного урядування Мінекономрозвитку

Адміністрація Держспецзв'язку

II квартал

визначення цілей та завдань розвитку електронних послуг

2. Запровадження пріоритетних електронних послуг (10 - 15)

започаткування надання пріоритетних адміністративних послуг в електронній формі

Державне агентство з питань електронного урядування Мінекономрозвитку

Мін'юст

Держгеокадастр Держархбудінспекція Мінсоцполітики

III - IV квартали

покращення якості обслуговування громадян та представників бізнесу, ліквідація корупційних загроз

3. Удосконалення єдиного порталу електронних послуг

надання всіх електронних послуг за принципом "one-stop-shop"

Мінекономрозвитку

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення рівня зручності та доступності електронних послуг

4. Удосконалення інструментів електронної ідентифікації громадян

формування державної політики шляхом ухвалення відповідної концепції та ініціювання пілотних проектів BankID та MobileID

Державне агентство з питань електронного урядування

Мін'юст

Адміністрація Держспецзв'язку

III - IV квартали

розвиток зручних та безпечних засобів електронної ідентифікації для забезпечення розвитку електронних сервісів в Україні

5. Модернізація Урядового веб-порталу

запровадження оновленої версії Урядового веб-порталу, орієнтованого на взаємодію з громадянами, відповідно до кращої міжнародної практики

Секретаріат Кабінету Міністрів України

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення рівня інформування про діяльність Кабінету Міністрів України та ефективності взаємодії з громадськістю з використанням інтерактивних інструментів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Покрокове запровадження усіх пріоритетних електронних послуг, переведення в електронну форму усіх найбільш популярних, соціально важливих та потенційно ризикованих з точки зору корупції послуг, а також запровадження зручних інструментів електронної ідентифікації.

6. Оприлюднення державних даних у форматі відкритих даних

Проблема

Сьогодні багато країн у всьому світі роблять все можливе для того, щоб використати потенціал відкритих даних для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, боротьби з корупцією, а також для отримання соціальних, економічних та екологічних переваг, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу. Згідно із загальносвітовою концепцією всі дані, що накопичуються державою, мають бути відкритими для громадян з правом їх вільного подальшого використання, у тому числі в комерційних проектах.

Мета

Підвищення відкритості та ефективності роботи органів державної влади та стимулювання розвитку інноваційного бізнесу шляхом оприлюднення державних даних у формі відкритих даних.

Цільові показники на

2016 рік

Відкриття не менше 3000 наборів державних даних.

Проведення національного конкурсу та запровадження не менше 10 проектів на базі відкритих даних.

Результати роботи за попередній період

Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних".

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 835, якою затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

У 2015 році запроваджено єдиний державний веб-портал відкритих даних, відкрито перші набори державних даних, а також затверджено дорожню карту розвитку відкритих даних у 2016 році.

Оприлюднено більше ніж 1500 наборів державних даних понад 200 розпорядників інформації.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Оприлюднення не менше ніж 3000 наборів державних даних

формування переліку пріоритетних наборів відповідно до соціального запиту

Державне агентство з питань електронного урядування

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

підвищення прозорості влади та формування джерела для розвитку проектів

2. Удосконалення веб-порталу відкритих даних

удосконалення веб-порталу для ефективного доступу до відкритих даних

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення якості та доступності відкритих даних

3. Проведення національного конкурсу проектів у сфері відкритих даних

зростання попиту на відповідні послуги та підвищення рівня використання відкритих даних

Державне агентство з питань електронного урядування

протягом року

підтримка не менше ніж 10 кращих проектів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Відкриття наступних пріоритетних даних та формування попиту на ці дані в суспільстві та бізнес-середовищі.

7. Створення умов для формування спроможних територіальних громад

Проблема

Існуюча система місцевого самоврядування не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, надання населенню високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг. Територіальні громади позбавлені можливостей здійснювати повноцінно повноваження з розпорядження землями.

Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 3,68 млн. осіб, а кількість сільських населених пунктів - на 460. Разом з тим кількість сільських рад збільшилася на 1067 одиниць. На початку 2015 року в Україні існувало близько 12 тис. територіальних громад, з них: у більш як 6 тис. громадах чисельність жителів становить менш як 3 тис. осіб, у 4809 громадах - менш як 1000 осіб, а у 1129 громадах - менш як 500 осіб. У більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо.

Мета

Підтримка розвитку об'єднаних територіальних громад шляхом залучення організаційних, фінансових та інших ресурсів. Оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища.

Цільові показники на 2016 рік

Об'єднання понад 7 відсотків загальної кількості місцевих рад базового рівня.

Результати роботи за попередній період

За січень - березень 2016 р. приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів порівняно з січнем - березнем минулого року (за порівнянних умов та без урахування місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) становив 46 відсотків (збільшився на 9,5 млрд. гривень).

Кабінетом Міністрів України затверджено розроблені та схвалені обласними радами 23 перспективних плани формування територій громад областей (крім Закарпатської області).

Протягом 2015 року утворено 159 об'єднаних територіальних громад, до складу яких увійшло 794 ради.

25 жовтня 2015 р.

проведено перші місцеві вибори в усіх 159 об'єднаних територіальних громадах, які починаючи із 1 січня 2016 р. мають прямі відносини з державним бюджетом.

У 2016 році проведено перші місцеві вибори у 13 добровільно об'єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшло 53 ради. Таким чином, на сьогодні утворено 172 добровільно об'єднані територіальні громади, до складу яких увійшло 847 сільських, селищних, міських рад.

Обрано більше ніж 100 старост.

Запроваджено геопортал адміністративно-територіального устрою в режимі дослідної експлуатації з вільним доступом.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

Формування та підтримка об'єднаних територіальних громад

1. Корегування та затвердження перспективних планів спроможних громад областей, вирішення питань щодо об'єднання в межах декількох районів, виборів старост, спрощення процедур

створення правових підстав для продовження формування спроможних громад шляхом їх добровільного об'єднання у найбільш раціональній конфігурації

Мінрегіон

інші центральні органи виконавчої влади облдержадміністрації за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

протягом року

формування спроможних територіальних громад

Оптимізація територіальної організації влади

2. Надання організаційно-методичної допомоги об'єднаним територіальним громадам в розробленні та реалізації проектів розвитку їх інфраструктури

підвищення якості підготовки проектів розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад та фахової підготовки відповідних проектних заявок

Мінрегіон облдержадміністрації

протягом року

визначення на конкурсних засадах проектів розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад на підставі відповідних проектних заявок

3. Врегулювання порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, оптимізація системи територіальної організації влади. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проектів Закону України "Про засади адміністративно-територіального устрою України" та акта Кабінету Міністрів України щодо схвалення Концепції оптимізації системи територіальної організації влади

удосконалення механізму вирішення питань адміністративно-територіального устрою для розміщення органів влади

Мінрегіон

Мінекономрозвитку

Мінфін

Держгеокадастр

Мін'юст

інші центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

III квартал

створення передумов для формування спроможних територіальних громад, районів

Удосконалення земельних відносин

4. Передача повноважень органам місцевого самоврядування, оптимізація кількості розпорядників землею, запровадження механізмів контролю за використанням земель

припинення подальшої розпорошеності повноважень між різними органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань розпорядження землями за межами населених пунктів та здійснення державного контролю за використанням земель

Мінрегіон

Держгеокадастр

Мінекономрозвитку

Мінфін

Мінагрополітики

Мін'юст

інші центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

II квартал

запровадження принципу повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування у земельних відносинах

Доступність та якість адміністративних послуг

5. Створення можливості передачі органам місцевого самоврядування (за їх зверненням) повноважень з надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг: видача паспорта громадянина України, посвідчення водія на право керування транспортними засобами, державна реєстрація транспортних засобів, реєстрація актів цивільного стану тощо. Формування мережі центрів надання адміністративних послуг та віддалених робочих місць (для старост)

забезпечення взаємодії центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою передачі повноважень з надання адміністративних послуг центрам надання адміністративних послуг

Мінекономрозвитку

Мін'юст

МВС

інші центральні та місцеві

органи виконавчої влади (відповідно до компетенції) за участю органів місцевого самоврядування та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

протягом року

підвищення якості та наближення надання адміністративних послуг до споживача

Зміцнення служби в органах місцевого самоврядування і підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

6. Упорядкування системи оплати праці в органах місцевого самоврядування

розв'язання проблемних питань оплати праці працівників в органах місцевого самоврядування

Мінсоцполітики

Мінфін

Мінрегіон

II квартал

упорядкування видатків та рівня оплати праці в органах місцевого самоврядування

7. Посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень, що не відповідають законодавству

законодавче запровадження механізмів щодо посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень, що не відповідають законодавству

Мінрегіон

Мін'юст

III квартал

недопущення прийняття незаконних рішень

Громадський та урядовий контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

8. Удосконалення механізмів публічного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, зокрема щодо розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном, земельними ресурсами

посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень перед територіальними громадами та удосконалення механізмів публічного контролю

Мінрегіон

Мін'юст

III квартал

забезпечення відкритості та прозорості влади та залучення громадськості до прийняття рішень органами місцевого самоврядування

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Підтримка подальшого об'єднання територіальних громад, утворення центрів надання адміністративних послуг в об'єднаних територіальних громадах та віддалених робочих місць.

Підтримка процесу внесення змін до Конституції України.

Розроблення проектів актів законодавства з питань децентралізації повноважень, пов'язаних із змінами до Конституції, а саме законопроектів:

Про засади вирішення питань адміністративно-територіального устрою України;

Про місцеве самоврядування в Україні (у новій редакції);

Про префектів.

Участь у доопрацюванні під час прийняття до другого читання Верховною Радою України проекту Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель" (реєстраційний номер 4355).

8. Розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади (інституційна реформа)

Проблема

Залишається не вирішеним питання розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності. Органам місцевого самоврядування не передано повноваження передусім у сферах освіти, охорони здоров'я, соціального захисту, охорони громадського порядку.

Мета

Забезпечення надання членам територіальної громади доступних та якісних послуг.

Цільові показники на 2016 рік

Формування оптимальної системи навчальних закладів, закладів охорони здоров'я та соціального захисту, дільничних інспекторів. Забезпечення формування субвенції на охорону здоров'я, освіту на первинному рівні виходячи з розрахунку нормативів бюджетної забезпеченості.

Результати роботи за попередній період

Схвалено Концепцію реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні і план заходів щодо її реалізації.

Прийнято у першому читанні проект

Закону України "Про муніципальну варту" (реєстраційний номер 2890).

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

Проведення секторальної децентралізації:

у сфері освіти

1. Визначення чітких критеріїв розмежування відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, районів, областей та сприяння формуванню територіальними громадами (передусім об'єднаними територіальними громадами) оптимальної мережі навчальних закладів

удосконалення механізму вирішення питань визначення повноважень і відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, районів, областей; формування оптимальної мережі навчальних закладів, в тому числі шкіл, які демонструватимуть, що таке європейська якість освіти, починаючи з будівлі школи і закінчуючи вчителями, які отримують належну (відповідну) заробітну плату і мають можливість забезпечити високий рівень навчальних досягнень учнів ("Hub school")

МОН

Мінрегіон

інші центральні органи виконавчої влади

облдержадміністрації за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

II квартал

забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

2. Удосконалення формули розрахунків освітньої субвенції, затвердження методики розрахунку вартості надання послуг в галузі освіти на базовому рівні

затвердження нормативів, запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного учня в навчальному закладі незалежно від місця його навчання

МОН

Мінфін

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

перше півріччя

забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

3. Формування карти опорних шкіл на основі затверджених перспективних планів

затвердження нормативів, запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного учня в навчальному закладі

МОН

обласні та

Київська міська держадміністрації

Мінрегіон

III квартал

забезпечення високого рівня надання освітніх послуг

у сфері охорони здоров'я

4. Визначення чітких критеріїв розмежування відповідальності органів місцевого самоврядування на рівні територіальних громад, районів, областей та сприяння формуванню територіальними громадами (передусім об'єднаними територіальними громадами) оптимальної мережі закладів охорони здоров'я

запровадження справедливого розподілу коштів на утримання одного хворого в закладах охорони здоров'я

МОЗ

Мінфін

II квартал

забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладами охорони здоров'я та формування оптимальної мережі закладів охорони здоров'я, зокрема в об'єднаних територіальних громадах

5. Удосконалення формули розрахунків субвенції у сфері охорони здоров'я на основі обґрунтованих нормативів, затвердження методики розрахунку вартості надання послуг в галузі охорони здоров'я на базовому рівні

ефективне визначення обсягу коштів на досягнення цілей в галузі охорони здоров'я у Державному бюджеті України на відповідний рік

МОЗ

Мінфін

II квартал

забезпечення високого рівня надання медичних послуг закладами охорони здоров'я

у сфері соціального захисту

6. Затвердження в описовому та вартісному вигляді соціальних нормативів за кожним із делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю, визначивши мінімальне і максимальне значення таких нормативів залежно від обсягів фінансових ресурсів

визначення нормативів за кожним із делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю

Мінфін

МОН

МОЗ

Мінсоцполітики

інші центральні органи виконавчої влади

II квартал

підвищення якості надання публічних послуг

у сфері охорони громадського порядку

7. Підвищення спроможності

територіальних громад у сфері охорони громадського правопорядку

надання органам місцевого самоврядування механізмів здійснення їх повноважень у сфері забезпечення правопорядку

Мінрегіон

МВС

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

запровадження в територіальних громадах (передусім 159 об'єднаних територіальних громадах) дільничних поліцейських

8. Супроводження проекту Закону України "Про муніципальну варту" (реєстраційний номер 2890) у Верховній Раді України

надання органам місцевого самоврядування механізмів реалізації їх повноважень у сфері забезпечення правопорядку

Мінрегіон

МВС

інші центральні органи виконавчої влади

до прийняття відповідного Закону

запровадження в територіальних громадах дільничних поліцейських

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Формування мережі опорних шкіл.

Прийняття наказу МОЗ про центри первинної медичної допомоги.

Розрахунок та формування субвенції на охорону здоров'я та надання послуг в галузі освіти на базовому рівні.

Затвердження методики формування госпітальних округів шляхом прийняття відповідної постанови Кабінету Міністрів України.

Прийняття у вартісному вигляді соціальних нормативів за кожним із делегованих державою органам місцевого самоврядування повноважень у розрахунку на середньостатистичну адміністративно-територіальну одиницю.

Створення умов для формування мережі дільничних поліцейських в об'єднаних територіальних громадах.

9. Реформа урядових і стратегічних комунікацій та комунікаційна підтримка реформ Кабінету Міністрів України

Проблема

Існуюча система урядових, стратегічних та кризових комунікацій державних органів є неефективною, неповороткою та не відповідає вимогам часу. Крім того, відсутні: послідовна комунікація Кабінету Міністрів України з населенням щодо реформ; комплексний підхід щодо соціальних інформаційних кампаній; внутрішня комунікація органів влади щодо спільних цілей.

Мета

Створення прозорої дієвої системи урядових комунікацій, яка сприятиме злагодженому виконанню державних завдань в рамках визначеного порядку денного. Така система успішно сприятиме реалізації комунікації з населенням щодо реформ Кабінету Міністрів України, донесенню до населення питань щодо особливостей та специфіки тих чи інших заходів Кабінету Міністрів України. Також в рамках підвищення обороноздатності країни передбачається реалізація Дорожньої карти з партнерства України та НАТО у сфері стратегічних комунікацій.

Цільові показники на 2016 рік

Введення в дію трьох пілотних проектів щодо єдиного офісу комунікацій в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

Проведення п'яти комплексних комунікаційних кампаній на підтримку ключових реформ Кабінету Міністрів України з метою донесення до населення питань щодо їх специфіки: децентралізація, енергоефективність, електронні послуги для населення, реформа освіти та системи охорони здоров'я.

Результати роботи за попередній період

Проведено аналіз існуючих проектів реформ урядових комунікацій та реалізовано програму тренінгів.

Реалізовано результати комплексних кампаній на першому етапі децентралізації, енергоефективності, надання електронних послуг для населення, підтримки контрактної армії.

Залучено кошти донорів до проведення кампанії з максимально широким охопленням аудиторії.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Пілотне впровадження єдиного офісу урядових комунікацій в трьох органах виконавчої влади

впровадження єдиного підходу до державних комунікацій

МІП

інші центральні органи виконавчої влади

II - III квартали

реалізація проекту в реальному житті

2. Реалізація єдиної системи моніторингу та аналітики для всіх органів державної влади

можливість централізованого відстеження результатів та оцінки ефективності діяльності органів державної влади

МІП

III квартал

економія державних коштів

3. Проведення п'яти комплексних комунікаційних соціальних кампаній: децентралізація, енергоефективність, електронні послуги для населення, реформа освіти, реформа

системи охорони здоров'я

підтримка реформ Кабінету Міністрів України

МІП

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

максимальне поширення інформації про реформи Кабінету Міністрів України, особливості реформ, якісні зрушення для населення

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Реалізація проекту Єдиного урядового офісу комунікацій; ухвалення комунікаційної стратегії Кабінету Міністрів України на 2017 рік; проведення комунікаційних кампаній з інших реформ Кабінету Міністрів України.

10. Створення умов для стабільного, передбачуваного та доступного фінансування регіонального розвитку

Проблема

Державною стратегією регіонального розвитку на період до 2020 року визначено нові підходи до планування та реалізації регіонального розвитку у двох напрямах "знизу до верху" та "зверху вниз", що означає збалансування регіонального розвитку з боку регіонів та визначення загальнодержавних пріоритетів, які мають реалізовуватись у всіх регіонах.

Цей класичний європейський підхід в українських реаліях наштовхнувся на такі перешкоди: по-перше, регіони не повною мірою готові до того, щоб запропонувати для фінансування з державного фонду регіонального розвитку дійсно проекти розвитку, які б відповідали пріоритетам власної стратегії регіонального розвитку; по-друге, для реалізації державних пріоритетів регіонального розвитку, зокрема проектів, які б сприяли досягненню єдності регіонів, не визначено джерел фінансування, адже кошти державного фонду розподіляються виключно серед регіонів. Існуюча на сьогодні система фінансування програм і проектів регіонального розвитку є неефективною, оскільки ускладнена через значну тривалість процедур прийняття рішень стосовно затвердження відібраних інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку в рамках державного фонду регіонального розвитку та відсутність гарантованого стабільного фінансування програм і проектів регіонального розвитку на весь строк їх реалізації, що призводить до низької результативності їх реалізації, підвищення вартості реалізації проектів та зростання кількості об'єктів незавершеного будівництва.

Мета

Створення фінансових механізмів стимулювання регіонів, подання якісних проектів регіонального розвитку, які сприяють прискоренню розвитку регіонів, та визначення джерел фінансування проектів, які відповідають державним пріоритетам, забезпечення послідовності та стабільності фінансування проектів регіонального розвитку протягом їх життєвого циклу.

Цільові показники на 2016 рік

Скорочення (на 80 - 120 днів) часу прийняття рішень щодо розподілу коштів державного фонду регіонального розвитку за проектами та строками початку реалізації проектів.

Запровадження системи відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку відповідно до пріоритетів регіонального розвитку та критеріїв, які визначатимуться Кабінетом Міністрів України на короткострокову перспективу (один - три роки) та забезпечуватимуть досягнення цілей і виконання завдань Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, регіональних стратегій розвитку та планів заходів з їх реалізації.

Збільшення обсягу та забезпечення збереження залишків коштів державного фонду регіонального розвитку на рахунках загального фонду державного бюджету для здійснення відповідних цільових витрат, пов'язаних з реалізацією проектів, у наступному бюджетному періоді (внесено зміни до Бюджетного кодексу України).

Ухвалення необхідних урядових рішень щодо порядку підготовки, реалізації та фінансування з державного фонду регіонального розвитку для вирішення завдань, пов'язаних з реалізацією Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року.

Результати роботи за попередній період

Проаналізовано практику використання коштів державного фонду регіонального розвитку у 2015 році і підготовлено разом з Проектом ЄС "Підтримка регіонального розвитку в Україні" концептуальні підходи щодо удосконалення процедур використання коштів.

Внесено зміни до статті 241 Бюджетного кодексу України щодо спрямування коштів державного фонду регіонального розвитку,

зокрема, на проекти співробітництва та добровільного об'єднання територіальних громад.

Визначено порядок відбору програм і проектів, які фінансуватимуться за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку, що дасть можливість місцевим органам влади формувати переліки об'єктів та порядок використання коштів державного фонду регіонального розвитку (постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. N 196).

Методично врегульовано питання підготовки, оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку (наказ Мінрегіону від 24 квітня 2015 р. N 80).

Проведено ряд інформаційних семінарів, нарад в режимі реального часу, конференцій з регіонами щодо проведення на місцевому рівні конкурсів з оцінки та відбору інвестиційних програм і проектів, що можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Створення фінансових механізмів стимулювання регіонів та удосконалення процедур фінансування проектів регіонального розвитку

визначення джерел для реалізації програм та проектів, що відповідають державним цілям регіональної політики. Спрощення процедури та скорочення часу прийняття рішення щодо фінансування проектів регіонального розвитку, забезпечення стабільності їх фінансування протягом строку реалізації, доступу до ресурсів відповідно до пріоритетів регіонального розвитку, в тому числі шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про засади державної регіональної політики"

Мінрегіон

Мінфін

Мінекономрозвитку

Мін'юст

III квартал

збільшення державного фонду регіонального розвитку до 1,5 відсотка прогнозного обсягу доходів загального фонду Державного бюджету України на відповідний рік, з яких 0,5 відсотка буде витрачатись на реалізацію програм та проектів, що відповідають державним цілям регіональної політики. Прискорення та забезпечення стабільного (протягом строку реалізації - від одного до трьох років) фінансування проектів регіонального розвитку, запобігання виникненню об'єктів незавершеного будівництва, підвищення конкурентоспроможності регіонів

2. Визначення порядку використання бюджетної підтримки ЄС регіонального розвитку, в тому числі на реалізацію програм регіонального розвитку, схвалених постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. N 821

фінансування програм (проектів) регіонального розвитку за рахунок коштів секторальної бюджетної підтримки ЄС

Мінрегіон

Мінфін

Мінекономрозвитку

Мін'юст

III квартал

реалізація програм (проектів) регіонального розвитку, посилення інституційної спроможності суб'єктів, що беруть участь у реформах

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку використання бюджетної підтримки ЄС регіонального розвитку.

Впровадження системи відбору та оцінки ефективності інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку (акт Кабінету Міністрів України).

Концентрація фінансових ресурсів, що передбачаються на виконання програм і здійснення заходів, спрямованих на регіональний розвиток в рамках державного фонду регіонального розвитку (внесення змін до Бюджетного кодексу України, Закону України "Про засади державної регіональної політики" та актів Кабінету Міністрів України).

II. МАКРОЕКОНОМІЧНА СТАБІЛІЗАЦІЯ ТА СТАЛЕ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

1. Бюджетна реформа

Проблема

Наявність на сьогодні в Україні недосконалої системи бюджетного планування призводить до непередбачуваної бюджетної політики у перспективі більше ніж на один рік, постійної небезпеки зростання дефіциту державного бюджету та державного боргу і неефективного використання коштів. Головні розпорядники бюджетних коштів планують видатки на один рік без розуміння середньострокових перспектив - фактично як скорегована копія бюджету за попередній рік - без чіткого визначення пріоритетів та цілей тих чи інших видатків.

Запровадження

середньострокового бюджетного планування дасть змогу сформувати більш передбачувану бюджетну політику, полегшить утримання дефіциту державного бюджету на безпечному рівні та скорочення державного боргу. Крім того, громадськість та представники бізнесу зможуть отримувати інформацію щодо цілей державної політики, на які будуть виділятися бюджетні кошти у середньостроковому періоді, а також державних послуг, які держава має намір надавати у цей період, та їх обсягу.

Показники дефіциту державного бюджету на 2015 були такі: план - 4,1 відсотка валового внутрішнього продукту, факт - 2,3 відсотка валового внутрішнього продукту.

Мета

Забезпечення фінансової стабільності за рахунок більш послідовної та передбачуваної бюджетної політики в середньостроковій перспективі, посилення бюджетної дисципліни, підвищення ефективності планування бюджетних видатків. Як наслідок - підвищення якості та ефективності надання державних послуг для громадян - на кожну витрачену з бюджету гривню громадяни матимуть більший ефект, ніж сьогодні.

Цільові показники на 2016 рік

Утримання дефіциту державного бюджету у 2016 році на рівні 3,7 відсотка валового внутрішнього продукту.

Утримання у середньостроковій перспективі дефіциту державного бюджету: у 2017 році - 3 відсотки валового внутрішнього продукту; у 2018 році - 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту, у 2019 році - 2,3 відсотка валового внутрішнього продукту.

Результати роботи за попередній період

У 2015 році створено умови для підвищення сталості державного бюджету: внесено зміни до статті 52 Бюджетного кодексу України в частині обмеження кількості змін до державного бюджету протягом року; прийнято накази Мінфіну щодо забезпечення взаємозв'язку між пріоритетами державної політики, визначеними стратегічними (програмними) документами держави та бюджетними документами (бюджетні запити та паспорти бюджетних програм).

У 2016 році вперше у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік визначені бюджетні орієнтири на наступні за плановим два бюджетні періоди, які мають стати базою для формування проекту Державного бюджету України на 2017 рік та прогнозу державного бюджету на 2018 і 2019 роки.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Забезпечення підвищення ефективності видатків

здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів на постійній основі аналізу видатків та забезпечення ефективності їх розподілу та витрачання

головні розпорядники бюджетних коштів

III квартал

забезпечення головними розпорядниками більш ефективного планування та розподілу видатків державного бюджету на пріоритетні напрями

2. Визначення чіткого бачення наслідків реформ та включення заходів з їх реалізації до Основних напрямів бюджетної політики та бюджетних запитів

формування головними розпорядниками бюджетних коштів чітких короткострокових та стратегічних планів, які мають стати основою для бюджетного планування, а також послідовної політики у певній галузі

головні розпорядники бюджетних коштів

II - III квартали

розроблення головними розпорядниками бюджетних коштів стратегічних планів, відповідно до яких буде визначено, на які цілі міністерства та інші органи виконавчої влади планують спрямовувати бюджетні кошти в середньостроковій перспективі

3. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України для затвердження середньострокової стратегії управління державним боргом

забезпечення виконання вимог статті 21 Бюджетного кодексу України

Мінфін

Мінекономрозвитку

III квартал

підвищення ефективності управління державним боргом

4. Формування збалансованого бюджету за принципом "від першої гривні" з урахуванням проведення галузевих реформ

посилення обґрунтованості видатків; концентрація коштів на пріоритетних напрямах (реформах)

Мінфін

головні розпорядники бюджетних коштів

III - IV квартали

формування збалансованого проекту Державного бюджету України на 2017 рік з урахуванням проведення галузевих реформ

5. Формування моделі середньострокового бюджетного планування

визначення основних підходів

середньострокового бюджетного планування з урахуванням кращих європейських практик (за участю міжнародних експертів, зокрема держав - членів ЄС);

розроблення послідовних заходів (календарного плану) запровадження середньострокового бюджетного планування

Мінфін

IV квартал

визначення підходів до формування моделі середньострокового бюджетного планування

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Удосконалення бюджетного законодавства (насамперед, шляхом внесення змін до Бюджетного кодексу України) в частині: запровадження трирічної Бюджетної декларації, уточнення календарного плану-графіка складання бюджету, встановлення трирічних лімітів видатків для головних розпорядників бюджетних коштів, запровадження повноцінної системи планування і оцінювання виконання державного бюджету за результатами, зокрема результативних показників ефективності надання державних послуг.

Запровадження середньострокового бюджетного планування у 2018 році (розроблення проекту Бюджетної декларації на 2019 - 2021 роки) відповідно до завдання, визначеного Меморандумом про економічну та фінансову політику, підготовленим в рамках співробітництва з МВФ.

2. Реформування податкової системи

Проблема

Для залучення інвестицій та пришвидшення економічного зростання податкова система потребує подальшого спрощення, а також підвищення прозорості та якості адміністрування податків. Слід приділити увагу протидії відпливу коштів в офшорні зони, що призводить до значних втрат доходів державного бюджету, та забезпеченню прозорого відшкодування податку на додану вартість. Вирішення зазначених питань є критично важливим для бізнесу.

Україна у рейтингу Doing Business 2016 за показником "оподаткування" займає 107 місце серед 189 країн світу.

Мета

Покращення інвестиційного клімату в Україні за рахунок спрощення податкової системи та адміністрування податків, що матиме позитивний вплив на економічне зростання, залучення інвестицій та створення нових робочих місць.

Протидія ухиленню від оподаткування за рахунок офшорних юрисдикцій та боротьба з корупційними схемами, реалізація яких здійснюється через офшорні зони.

Адаптація національного законодавства до законодавства ЄС.

Цільові показники на 2016 рік

Прийняття до кінця 2016 року відповідних законів та інших нормативно-правових актів.

Результати роботи за попередній період

Знижено ставку єдиного соціального внеску з 41 відсотка до 22 відсотків і скасовано утримання єдиного соціального внеску в розмірі 3,6 відсотка заробітної плати працівників.

Установлено єдину базову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків (замість 15 і 20 відсотків).

Запроваджено порядок відшкодування податку на додану вартість з урахуванням черговості подання заяв про відшкодування, розміщення на сайті ДФС реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Зменшено ставки рентної плати за користування надрами для видобування природного газу з метою задоволення потреб промисловості та населення.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відшкодування податку на додану вартість"

створення єдиного публічного Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість

Мінфін

ДФС

Мінекономрозвитку

Мін'юст

III квартал

забезпечення прозорого механізму відшкодування податку на додану вартість та рівних можливостей для його отримання

2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо усунення існуючих прогалин в адмініструванні податку на додану вартість

врегулювання існуючих неузгодженостей та прогалин у Податковому кодексі України щодо адміністрування податку на додану вартість

Мінфін

ДФС

Мін'юст

III квартал

забезпечення захисту прав платників податків шляхом удосконалення норм, що мають неоднозначне трактування

3. Розроблення

та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України щодо закріплення юридичного значення дій, що вчиняються платниками податків з використанням електронного сервісу "Кабінет платника податків"

закріплення на законодавчому рівні права платника податків на використання сервісу "Кабінет платника податків"

Мінфін

ДФС

Мін'юст

III квартал

забезпечення переходу до електронної взаємодії платників податків та ДФС

4. Внесення змін до наказу Мінфіну про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість

спрощення порядку складення декларації з податку на додану вартість, виключення зайвої інформації

Мінфін

ДФС

Мін'юст

II квартал

зменшення часу на заповнення декларації з податку на додану вартість

5. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення зміни до пункту 5 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році"

визнання таким, що втратив чинність, пункту 5 розділу II "Прикінцеві положення" зазначеного Закону, відповідно до якого Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо встановлення мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на тютюнові вироби

Мінфін

Мінекономрозвитку

Мін'юст

II квартал

приведення законодавства України у відповідність з положеннями Директиви Ради ЄС 2011/64/ЄС від 21 червня 2011 р.

6. Підготовка плану заходів та програми підвищення рівня обізнаності платників податків щодо можливості подання єдиної звітності за єдиним соціальним внеском і податком на доходи фізичних осіб та їх сплати загальною сумою

узгодження баз єдиного соціального внеску і податку на доходи фізичних осіб та забезпечення можливості подання єдиної звітності за єдиним соціальним внеском і податком на доходи фізичних осіб та їх сплати загальною сумою

Мінфін

ДФС

Мінекономрозвитку

Мін'юст

III квартал

забезпечення дотримання вимог щодо сплати єдиного соціального внеску, спрощення процедури адміністрування єдиного соціального внеску для бізнесу за рахунок подання єдиної звітності з податку на доходи фізичних осіб, забезпечення реалізації положень Меморандуму про економічну та фінансову політику, підготовленого в рамках співробітництва з МВФ

7. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу України в частині оподаткування акцизним податком енергопродуктів

включення до переліку підакцизних товарів вугілля та природного газу з нульовою ставкою оподаткування

Мінфін

ДФС

Мін'юст

поступово виходячи з потреб України у сфері захисту навколишнього природного середовища та енергоефективності

приведення законодавства України у відповідність з положеннями Директиви Ради ЄС N 2003/96/ЄС від 27 жовтня 2003 р. щодо реструктуризації системи Співтовариства щодо оподаткування енергопродуктів та електроенергії

8. Супроводження проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету" (реєстраційний номер 4516) у Верховній Раді України

встановлення однорівневої системи адміністративного оскарження грошових зобов'язань платниками податків

Мінфін

ДФС

Мін'юст

до прийняття відповідного Закону

спрощення та удосконалення процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів

9. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України про вдосконалення процедури апеляційного оскарження грошових зобов'язань платниками податків

передбачення колегіального розгляду скарг щодо грошових зобов'язань платників податків та запровадження процедури медіації під час розгляду скарг

Мінфін

ДФС

Мін'юст

III квартал

10. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Податкового

кодексу України щодо удосконалення контролю за трансфертним ціноутворенням"

імплементація у податкове законодавство положень щодо протидії зменшенню податкової бази та виведення прибутку з-під оподаткування - запровадження трирівневої структури документації з трансфертного ціноутворення

Мінфін

ДФС

Мінекономрозвитку

Мін'юст

III квартал

забезпечення ефективної протидії зменшенню податкової бази та переміщенню оподатковуваного прибутку до держав (територій) з більш низьким рівнем оподаткування

11. Проведення аудиту індивідуальних податкових консультацій з метою виявлення різних тлумачень органами ДФС, за результатами якого надання узагальнюючих роз'яснень Мінфіном

неоднозначне трактування норм податкового законодавства, що призводить до виникнення спорів між платниками податків та ДФС

Мінфін

ДФС

Мін'юст

IV квартал

забезпечення однозначності застосування податкового законодавства

12. Супроводження проекту Закону України "Про внесення зміни до статті 19 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" щодо заступників керівника центрального органу виконавчої влади" (реєстраційний номер 4510) у Верховній Раді України

забезпечення реалізації рекомендацій МВФ з питань реформування ДФС

Мінфін

ДФС

Мін'юст

до прийняття відповідного Закону

удосконалення системи прийняття управлінських рішень з податкових та митних питань шляхом збільшення кількості заступників Голови ДФС та відповідного функціонального розподілу їх обов'язків

13. Супроводження проекту Закону України "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо оптимізації територіальних органів державної фіскальної служби" (реєстраційний номер 4515) у Верховній Раді України

виконання рекомендацій місії МВФ щодо створення умов для оптимізації територіальних органів ДФС

Мінфін

ДФС

Мін'юст

до прийняття відповідного Закону

виключення дублювання адміністративно-господарських функцій територіальними органами ДФС, що сприятиме оптимізації видатків державного бюджету

14. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність"

приведення законодавства України у відповідність із законодавством ЄС, зокрема положеннями Директиви 2006/43/ЄС

Мінфін

III квартал

гармонізація законодавства України у сфері аудиту фінансової звітності та аудиторської діяльності із законодавством ЄС, що дасть можливість підвищити рівень довіри інвесторів до фінансової звітності вітчизняних підприємств, забезпечити її прозорість, розширити ринок провадження аудиторської діяльності, підвищити інвестиційну привабливість національної економіки

15. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Стратегії протидії незаконному виробництву та обігу тютюнових виробів на період до 2021 року"

створення умов для зменшення обсягів незаконного виробництва та обігу тютюнових виробів в Україні

Мінфін

III квартал

зменшення обсягів незаконного виробництва та обігу тютюнових виробів, підвищення ефективності здійснення контролю за виробництвом та обігом тютюнових виробів

16. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 р. N 1340 і від 19 листопада 2012 р. N 1104" (щодо вдосконалення порядку знищення конфіскованих тютюнових виробів та врегулювання питання знищення конфіскованого обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів)

запровадження ефективних інструментів протидії нелегальній торгівлі тютюновими виробами

Мінфін

III квартал

удосконалення порядку знищення конфіскованого обладнання для промислового виробництва тютюнових виробів та вдосконалення процедури знищення конфіскованих тютюнових виробів, усунення ризиків незаконного повторного використання конфіскованого майна

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Після прийняття зазначених законів та підзаконних актів надання ДФС експертної допомоги для практичної реалізації законодавства відповідно до європейської

практики.

Практичне застосування положень щодо здійснення контролю за трансфертним ціноутворенням, що потребуватиме професійних та підготовлених кадрів як у центральному апараті ДФС, так і територіальних органах.

3. Реформа ДФС

Проблема

Незавершеність реформи ДФС негативно позначається як на ефективності роботи Служби та адмініструванні податкових надходжень, так і на якості роботи з платниками податків, діловому кліматі в цілому. ДФС потребує подальшої оптимізації своєї структури, мінімізації контактів між податківцями та платниками податків, підвищення ефективності аналітичної роботи Служби.

На кінець 2015 року чисельність працівників ДФС становила близько 58 тис. осіб.

Мета

Завершення комплексної реформи ДФС. Оптимізація процесів у ДФС, що дасть змогу підвищити ефективність її роботи, мінімізувати контакти працівників Служби з представниками бізнесу для зниження рівня корупції. Проведення ефективної аналітичної роботи, що сприятиме зменшенню податкових перевірок, підвищенню спроможності ДФС протидіяти ухиленню від сплати податків.

Зменшення в результаті проведення реформи часових витрат платників податків на взаємодію з податківцями, а також обмеження можливостей для хабарництва з боку податківців. Оптимізація структури ДФС та скорочення кількості штатних одиниць, що дасть змогу заощадити бюджетні кошти, які передбачаються ДФС.

Цільові показники на 2016 рік

Скорочення до липня 2016 р. чисельності працівників ДФС до 41178 осіб.

Результати роботи за попередній період

Розроблено план інституційних змін діяльності ДФС з урахуванням рекомендацій МВФ.

Для покращення спілкування з представниками бізнесу, підвищення якості здійснення контролю і проведення перевірок, унеможливлення формування корупційних зв'язків та оптимізації організаційної функціональної структури Головного управління ДФС у м. Києві запроваджено реалізацію пілотного проекту "Офіс аудиту", який отримав підтримку місії МВФ.

Об'єднано на рівні головних управлінь ДФС функції підрозділів із здійснення контролю і проведення перевірок, що дало змогу скоротити чисельність працівників територіальних органів ДФС на 1280 осіб.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 4 листопада 2015 р. N 892 "Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби", якою передбачено скорочення кількості територіальних органів ДФС з 318 до 169 шляхом їх реорганізації і приєднання до відповідних територіальних органів ДФС.

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 840 "Про внесення змін у додаток 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2014 р. N 85", якою встановлено граничну чисельність працівників апарату ДФС - 1530 осіб; територіальних органів ДФС - 39648 осіб (з урахуванням скорочення на 30 відсотків).

Затверджено оновлену структуру ДФС, відповідно до якої скорочено кількість самостійних структурних підрозділів з 28 до 23.

Видано наказ ДФС про затвердження організаційної структури апарату ДФС з урахуванням скорочення на 30 відсотків.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Визначення основних показників ефективності роботи ДФС. Відмова від планів зборів як єдиних показників діяльності ДФС

проведення оцінки роботи ДФС, прийняття кадрових рішень, зокрема скорочення часу на адміністративне оскарження, збільшення частки планових перевірок та податків, що сплачуються добровільно

Мінфін

ДФС

Мін'юст

II квартал

проведення об'єктивної оцінки роботи ДФС, визначення цілей покращення процедури адміністрування податків

2. Проведення аудиту роботи ДФС з метою скорочення ресурсів на адміністрування податків та підвищення його ефективності

незавершеність реформи ДФС, дублювання багатьох процесів, неефективне використання ресурсів

Мінфін

ДФС

IV квартал

усунення дублювання функцій; оптимізація процесів

3. Оптимізація штатної чисельності ДФС

скорочення надмірної штатної чисельності та зменшення витрат державного бюджету на утримання ДФС

Мінфін

ДФС

IV квартал

скорочення видатків державного бюджету, зменшення

навантаження на бізнес

4. Проведення переатестації основного персоналу щодо професійної компетенції та ризиків корупції

проведення переатестації (за рекомендаціями МВФ) насамперед працівників офісу великих платників податків, підрозділу врегулювання спорів, офісу аудиту, працівників центрального апарату ДФС та керівництва територіальних органів обласного рівня

ДФС

Мінфін

IV квартал

створення умов для оновлення персонального складу ДФС та зниження ризиків корупції

5. Інтеграція інформаційних систем податкової та митної служб

відсутність інтеграції інформаційних систем податкової та митної служб, що знижує ефективність їх використання

ДФС

Мінфін

протягом року

підвищення ефективності аналітичної роботи ДФС, зменшення навантаження на сумлінних платників

6. Ліквідація податкової міліції. Утворення оновленого органу протидії фінансовим злочинам (Служби фінансових розслідувань)

обсяг видатків на утримання податкової міліції є більшим, ніж обсяг, що повертається до бюджету; зазначений орган має репресивну функцію для бізнесу

Мінфін

ДФС

Мін'юст

IV квартал

підвищення ефективності виявлення фінансових злочинів, покращення інвестиційного клімату

7. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо перенесення частини митних перевірок на етап після митного оформлення

перенесення частини митних перевірок з етапу митного контролю на етап "пост-аудиту" (протягом трьох років з моменту митного оформлення) та розв'язання проблеми відхилення у цінах

Мінфін

ДФС

Мін'юст

III квартал

значне скорочення часу на здійснення митних процедур

8. Продовження реорганізації ДФС з метою провадження її діяльності в рамках однієї юридичної особи

подальша реорганізація ДФС з урахуванням принципів, визначених стратегією реформи

Мінфін

ДФС

III квартал

підвищення організаційної спроможності ДФС

9. Запровадження ефективної системи оцінки ризиків діяльності платників податків та ступенів контролю залежно від ризиків

відсутність стандартних процедур роботи з платниками податків, які відносяться до різних ступенів ризику, що зменшує ефективність роботи ДФС та підвищує рівень корупції

Мінфін

ДФС

III квартал

значне зниження адміністративного тиску на суб'єктів господарської діяльності, зниження рівня корупції, підвищення інвестиційної привабливості. Зменшення можливостей ухиляння від сплати податків

10. Інтеграція баз даних ДФС, Мінфіну, Казначейства

відсутність інтеграції інформаційних систем, низький рівень їх використання

Мінфін

ДФС

Казначейство

протягом року

підвищення ефективності роботи ДФС, Мінфіну, Казначейства, запобігання порушенню вимог законодавства

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Після прийняття законів та підзаконних актів із зазначених питань надання ДФС експертної допомоги для практичної реалізації вимог законодавства відповідно до європейської практики.

4. Приватизація об'єктів державної власності та реформа корпоративного управління

Приватизація об'єктів державної власності

Проблема

Робота підприємств державного сектору економіки є неефективною, самі підприємства - збитковими, що пов'язано з неефективним менеджментом та призводить до недонадходження коштів до державного бюджету, низького рівня заробітної плати працівників, зменшення виплат за дивідендами.

На сьогодні в Україні існує близько 3,5 тис. державних підприємств, 398 комунальних підприємств та 541 акціонерне товариство з державною часткою у статутному капіталі. В Україні 1700 державних підприємств не підлягають приватизації (у країнах ЄС кількість таких державних підприємств у середньому становить не більше 300), з них близько 35 відсотків ліквідовані як юридичні особи.

Мета

У середньостроковій перспективі - збільшення обсягу коштів, що надходять до державного бюджету, залучення капіталу приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створення додаткових робочих місць, забезпечення соціальних гарантій працівників.

До кінця року - внесення змін до переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, з метою його

скорочення.

Цільові показники на 2016 рік

У середньостроковій перспективі - максимальне скорочення переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації.

До кінця року - скорочення переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, з урахуванням пропозицій уповноважених органів управління.

Результати роботи за попередній період

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 12 травня 2015 р. N 271 "Про проведення прозорої та конкурентної приватизації у 2015 - 2016 роках" (затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації, в кількості 366 одиниць) та розпорядження від 23 вересня 2015 р. N 1028 "Про затвердження переліку інвестиційно привабливих об'єктів до продажу, в процесі приватизації яких можуть бути залучені радники" (всього дев'ять об'єктів).

Кабінетом Міністрів України схвалено 20 квітня 2016 р. проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" щодо деяких об'єктів сільськогосподарської та транспортної галузей".

Протягом 2014 - 2015 років у процесі приватизації змінили форму власності 217 державних підприємств, до загального фонду державного бюджету від приватизації державного майна надійшло майже 620 млн. гривень.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Супроводження проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (щодо деяких об'єктів державної власності)" у Верховній Раді України

забезпечення підвищення ефективності управління підприємствами державної власності, що пропонуються для виключення з переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації

Мінекономрозвитку

до прийняття відповідного Закону

підвищення ефективності управління підприємствами, запровадження механізму захисту від їх позаприватизаційного відчуження у разі зняття заборони на приватизацію підприємств, у тому числі тих, що перебувають на різних стадіях банкрутства

2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту про внесення змін до деяких законів України (щодо удосконалення процедури приватизації)

вдосконалення процедури приватизації майна підприємств агропромислового комплексу

Мінекономрозвитку

Мінагрополітики

Фонд державного майна

Мінфін

Держгеокадастр

II квартал

здійснення приватизації підприємств за швидкою та прозорою процедурою

3. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 р. N 271"

уточнення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2015 р. N 271 переліків об'єктів державної власності

Мінекономрозвитку

уповноважені органи управління

Мінфін

II квартал

забезпечення приватизації об'єктів державної власності

4. Приватизація запланованих на 2016 рік державних підприємств

проведення конкурсів з приватизації державних підприємств

Фонд державного майна

протягом року

залучення приватних інвестицій, зменшення кількості державних підприємств

5. Затвердження переліку державних підприємств, які передбачається ліквідувати, приватизувати або передати до державних холдингових компаній

підвищення ефективності управління об'єктами державної власності

Мінекономрозвитку

уповноважені органи управління

Мінфін

II - III квартали

зменшення кількості неефективних підприємств державної власності

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Подальше максимальне скорочення переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, та оптимізація державного сектору економіки.

Реформа корпоративного управління

Проблема

Реформа корпоративного управління суб'єктів господарювання державного сектору економіки є актуальною, оскільки існуючі механізми корпоративного управління є неефективними або взагалі відсутніми, що призводить до незадовільних фінансових результатів

діяльності підприємств, втрати ними конкурентоспроможності.

Законодавство з питань управління об'єктами державної власності потребує удосконалення з метою впровадження міжнародних стандартів корпоративного управління, ринкових методів управління діяльністю суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Мета

Посилення корпоративного управління суб'єктів господарювання (проведення аудиту фінансової звітності державних підприємств станом на кінець 2015 року, створення наглядових рад у державних унітарних підприємствах, включення незалежних директорів до складу органів управління господарських товариств та державних підприємств).

Цільові показники на 2016 рік

Збільшення обсягу коштів, що надходять до державного бюджету від сплати дивідендів та податків, зниження рівня корупції.

Результати роботи за попередній період

Затверджено критерії, за якими залучаються аудиторські фірми до проведення аудиту фінансової звітності суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Спрощено процедуру перетворення державних підприємств у державні акціонерні товариства.

Удосконалено Порядок проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки.

Визначено ринковий рівень оплати праці керівників державних підприємств.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Визначення порядку утворення наглядової ради державного підприємства та її комітетів

врегулювання процедури утворення наглядової ради державного підприємства

Мінекономрозвитку

II - III квартали

організація діяльності наглядової ради державних підприємств та її комітетів

2. Визначення порядку проведення конкурсного відбору кандидатів на посаду незалежного члена наглядової ради

визначення порядку проведення конкурсного відбору незалежних членів наглядових рад

Мінекономрозвитку

II - III квартали

обрання незалежних членів наглядових рад суб'єктів господарювання державного сектору економіки

3. Визначення порядку оприлюднення інформації про діяльність суб'єктів господарювання державного сектору економіки

визначення процедури оприлюднення суб'єктами господарювання державного сектору економіки інформації про свою діяльність

Мінекономрозвитку

II - III квартали

забезпечення прозорості діяльності суб'єктів господарювання державного сектору економіки

4. Затвердження концепції та плану дій з утворення державної холдингової компанії

удосконалення структури управління державними підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави

Мінекономрозвитку

III квартал

підвищення ефективності корпоративного управління державними підприємствами, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Подальше максимальне впровадження корпоративного управління відповідно до стандартів Організації економічного співробітництва та розвитку, запровадження ефективного управління об'єктами державної власності.

5. Створення сприятливого бізнес-клімату і розвиток малого та середнього підприємництва

Проблема

Найбільш нагальними проблемами, які на сьогодні перешкоджають розвитку малого та середнього підприємництва в Україні, є:

відсутність єдиної комплексної системи державної підтримки розвитку малого та середнього підприємництва на державному та регіональному рівні (зокрема через відсутність починаючи з 2014 року бюджетного фінансування);

надмірне адміністративне навантаження на підприємців, а також недостатня ефективність механізму запобігання створенню нових бар'єрів для бізнесу;

неупорядкований обсяг наглядових повноважень державних органів, спрямованість діяльності органів державного контролю на виявлення правопорушень, а не на запобігання їм, неузгодженість норм різних законодавчих актів щодо здійснення державного контролю у сфері господарської діяльності;

необхідність запровадження в повному обсязі ризик-орієнтованої системи державного нагляду (контролю);

функціонування системи державного ринкового нагляду не повною мірою

(зобов'язання України в рамках виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони);

наявність перешкод для доступу промислової продукції вітчизняного виробництва на світовий ринок через невідповідність умов торгівлі між Україною та ЄС умовам, що застосовуються для держав - членів ЄС;

недосконала система захисту прав споживачів.

Сектор малого та середнього підприємництва займає ключове місце в економіці України. У 2014 році у загальній кількості суб'єктів господарювання (близько 1,93 млн.) понад 99,9 відсотка становили суб'єкти малого та середнього підприємництва, з них 0,9 відсотка - суб'єкти середнього підприємництва, 99,1 відсотка - суб'єкти малого підприємництва та мікропідприємництва. Водночас великих підприємств налічувалося лише 497. При цьому в розвитку сектору превалюють негативні тенденції: у 2014 році порівняно з 2010 роком кількість суб'єктів малого та середнього підприємництва зменшилася на 11,5 відсотка, кількість зайнятих працівників - на 17,8 відсотка, а обсяг реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зріс на 23,8 відсотка виключно за рахунок цінового фактора.

На сьогодні у 13 сферах державний нагляд (контроль) здійснюється на підставі спеціальних законів, не узгоджених з нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", у 15 сферах державного нагляду (контролю) відсутні критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, та не визначено періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Мета

Створення нових робочих місць та розвиток економіки за рахунок покращення ділового клімату та розвитку малого та середнього бізнесу. Зменшення кількості адміністративних бар'єрів для бізнесу, а також недопущення створення нових економічно необґрунтованих систем регулювання. Зниження адміністративного тиску на бізнес та нівелювання корупціогенних чинників. Гармонізація системи технічного регулювання з європейською.

Створення нової моделі захисту прав споживачів в Україні, яка б відповідала потребам сучасної ринкової економіки, гарантувала безпечність продукції, що вводиться в обіг.

Цільові показники на 2016 рік

Ліквідація не менше 50 адміністративних бар'єрів для бізнесу.

Входження до перших 50 країн світу за сприятливістю умов для провадження підприємницької діяльності у 2017 році та до 20 провідних країн світу у 2018 році.

Зменшення до шести кількості сфер господарської діяльності, відносини щодо здійснення державного нагляду (контролю) в яких не регулюються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (валютний контроль, митний контроль на державному кордоні, державний експортний контроль, контроль за дотриманням вимог бюджетного законодавства, банківський нагляд, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про захист економічної конкуренції).

Лібералізація державного нагляду (контролю), в повному обсязі запровадження орієнтованих на ризик підходів до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах, переорієнтування державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності.

Забезпечення функціонування системи державного ринкового нагляду згідно із зобов'язаннями України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Результати роботи за попередній період

Зменшено кількість дозволів більш як на 40 відсотків - із 143 до 84.

Зменшено кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з 56 до 30.

Зменшено кількість перевірок, що проводяться контролюючими органами, шляхом запровадження проведення комплексних перевірок.

Запроваджено виключно судову процедуру зупинення виробництва або надання послуг бізнесом.

До 31 червня 2015 р. запроваджено обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів

господарювання.

Запроваджено план комплексних заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, до якого включено близько 30 відсотків загальної кількості планових перевірок. Більш як на 16 відсотків зменшено кількість контактів органів контролю та бізнесу.

Запроваджено регуляторний фільтр - кожне нове регулювання, що запроваджується для бізнесу, повинне супроводжуватися проведенням аналізу регуляторного впливу з визначенням наслідків його запровадження для бізнесу.

Розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав споживачів)", яким пропонується усунути дублювання контрольних функцій органів захисту прав споживачів та органів державного ринкового нагляду, органів, відповідальних за харчову безпеку, органів, відповідальних за безпечність послуг (робіт). Також законопроектом пропонується усунути дублювання відповідальності суб'єктів господарювання у сфері забезпечення безпечності нехарчової продукції, послуг (робіт), запровадити єдині вимоги щодо маркування продукції; скасувати заборону щодо випуску та/або реалізації продукції, стосовно якої державою не встановлено вимоги, виключити положення, що створюють технічні бар'єри в торгівлі, та спростити для споживача порядок звернення з питань захисту своїх прав.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Затвердження Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва та плану її імплементації

надання міжнародними донорами допомоги, умовою отримання якої за пропозицією таких донорів є забезпечення стратегічного розвитку сектору малого та середнього підприємництва на середньостроковий період

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

неурядові організації (за згодою)

IV квартал

підвищення рівня довіри з боку міжнародної спільноти,

створення інструментів реалізації державної політики

2. Виконання плану заходів щодо реалізації стратегічних напрямів, визначених Стратегією розвитку малого та середнього підприємництва

розроблення, подання, прийняття та супроводження нормативно-правових актів згідно з планом імплементації Стратегії

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

неурядові організації (за згодою)

протягом року

підвищення рівня конкуренції на внутрішньому ринку;

збільшення кількості об'єктів малого та середнього підприємництва, що успішно конкурують на глобальних ринках;

підвищення рівня конкурентоспроможності малого та середнього підприємництва на ринку державних закупівель;

збільшення кількості офіційно зайнятих працівників у малому та середньому підприємництві

3. Внесення змін до плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2015 р. N 357

наявність пропозицій представників бізнесу щодо необхідності розв'язання поточних гострих проблем

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

II квартал

сприяння розробленню органами виконавчої влади проектів актів, спрямованих на зменшення адміністративних бар'єрів у бізнесі; створення сприятливого інвестиційного клімату

4. Виконання плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності

наявність пропозицій представників бізнесу щодо необхідності розв'язання поточних актуальних проблем

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

5. Виконання завдань, спрямованих на підвищення позиції України в рейтингу Doing Business

розроблення, подання, прийняття та супроводження нормативно-правових актів згідно з планом дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку у методології рейтингу "Ведення бізнесу" на 2016 рік, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 р. N 1406

Мінекономрозвитку

інші центральні органи

виконавчої влади

протягом року

здійснення органами виконавчої влади заходів, що сприятимуть входженню України до 50 кращих країн світу за сприятливістю умов для провадження підприємницької діяльності у 2017 році та до 20 провідних країн світу у 2018 році; збільшення обсягу іноземних та внутрішніх інвестицій

6. Розроблення Порядку функціонування інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю)

необхідність оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), координації роботи органів державного нагляду (контролю) з проведення комплексних перевірок, моніторингу їх ефективності та законності

Мінекономрозвитку

протягом року після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

зменшення кількості заходів державного нагляду (контролю), посилення правової захищеності суб'єктів господарювання та розширення можливостей щодо захисту їх прав

7. Розроблення Порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю)

необхідність визначення єдиного порядку здійснення комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) для всіх органів державного нагляду (контролю)

Мінекономрозвитку

протягом трьох місяців після прийняття Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"

посилення правової захищеності суб'єктів господарювання

8. Розроблення Порядку проведення перевірок органів державного нагляду (контролю)

необхідність упорядкування та посилення контролю за дотриманням вимог законодавства органами державного нагляду (контролю)

Мінекономрозвитку

підвищення ефективності роботи органів державного нагляду (контролю), посилення правової захищеності суб'єктів господарювання

9. Завершення реорганізації контролюючих органів

виконання постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442

центральні органи виконавчої влади

протягом року

зменшення кількості контролюючих органів, скорочення витрат державного бюджету

10. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України і супроводження у Верховній Раді України законопроектів щодо внесення змін до законів щодо державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції

удосконалення законодавства у сфері державного нагляду (контролю) та імплементація законодавства відповідно до Регламенту (ЄС) N 765/2008 Європейського Парламенту та Ради ЄС від 9 липня 2008 р.

Мінекономрозвитку

протягом року

забезпечення виконання зобов'язань України відповідно до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, поліпшення умов ведення бізнесу в Україні, розв'язання на законодавчому рівні проблем у сфері державного ринкового нагляду

11. Поступове підключення до відповідних інформаційних систем органів ринкового нагляду

виконання Законів України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та "Про загальну безпечність нехарчової продукції"

Мінекономрозвитку

протягом року

завершення процесу інформаційного забезпечення здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції

12. Ініціювання процесу проведення перевірки з боку Сторони ЄС стану готовності України до підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) у трьох визначених секторах української промисловості (низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність, машини)

проведення консультацій/

переговорів з метою підготовки до укладення Угоди про

оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА)

Мінекономрозвитку

МЗС

протягом року

укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА)

13. Розроблення Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року

запровадження системного підходу до розв'язання проблем у сфері захисту прав споживачів та удосконалення її відповідно до європейських норм

Мінекономрозвитку

протягом року

забезпечення захисту прав споживачів та посилення співпраці між органами державної влади та громадськістю

14. Розроблення плану заходів з реалізації Концепції державної політики у сфері захисту прав споживачів на період до 2020 року

визначення напрямів та заходів, необхідних для забезпечення захисту прав споживачів

Мінекономрозвитку

протягом року

забезпечення захисту прав споживачів та посилення співпраці між органами державної влади та громадськістю

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Внесення Кабінетові Міністрів України пропозицій щодо забезпечення реалізації Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2020 року, здійснення координації діяльності з реалізації Стратегії, проведення моніторингу стану її реалізації.

Продовження дерегуляції з урахуванням результатів, досягнутих за попередні періоди.

Перегляд критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах; створення Інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю), до якої включена інформація про проведені перевірки суб'єктів господарювання; запровадження системи проведення самооцінки суб'єктами господарювання.

Забезпечення операційної сумісності системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, з європейською системою RAPEX.

6. Продовження реформи системи державних закупівель

Проблема

За роки незалежності державні закупівлі стали синонімом корупції, непрозорості та неефективності. У рамках реформування відповідної сфери розроблена та прийнята необхідна законодавча база, а також розроблений та протестований IT-продукт для публічних закупівель.

Обсяг державних закупівель за останні роки становить у середньому 200 - 250 млрд. гривень на рік, або 15 - 20 відсотків валового внутрішнього продукту.

Під час закупівель, проведених до запровадження електронної системи закупівель, через корупцію та неефективність втрачалося близько 20 відсотків загальної суми, або 40 - 50 млрд. гривень на рік.

Середній показник участі в закупівлях становив 2,2 учасника. Відповідно до законодавства для проведення тендера має бути подано не менше двох пропозицій, тобто потенційний переможець повинен мати партнера для участі у торгах. Реальний конкурентний середній показник участі в закупівлях значно менший.

Мета

Проведення процедур закупівель в єдиній електронній системі закупівель та забезпечення доступу до всієї інформації про публічні закупівлі.

Розроблення методики ризик-менеджменту процедур закупівлі та створення умов для побудови системи он-лайн моніторингу закупівель з метою суттєвого посилення громадського контролю за закупівлями.

Проведення численних публічних заходів для популяризації публічних закупівель серед представників бізнесових кіл та спрощення порядку участі в закупівлях шляхом інтеграції електронної системи закупівель з іншими системами електронного врядування.

Для підвищення якості та спрощення процедури закупівель започаткування роботи пілотної центральної закупівельної організації, бібліотеки примірних специфікацій та перебудова системи навчання в даній сфері.

Цільові показники на 2016 рік

Забезпечення економії 5 млрд. гривень, після запровадження електронної системи закупівель. Мінекономрозвитку планується зекономити до 20 відсотків загальної суми закупівель (10 відсотків - за рахунок зменшення корупції та 10 відсотків - за рахунок підвищення конкуренції).

Забезпечення можливості проведення перевірки усіх даних щодо процедур закупівлі,

розміщених на сайті bi.prozorro.org.

Підвищення середнього показника участі в закупівлях до 3,2 учасника за рахунок спрощення доступу до закупівель через електронну систему закупівель.

Результати роботи за попередній період

Розроблено Концепцію реформування системи публічних закупівель, залучено команду, розроблено та протестовано на допорогових закупівлях IT-продукт, підготовлено та прийнято необхідні акти законодавства.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення методики ризик-менеджменту

необхідність проведення оцінки ризиків у кожній процедурі закупівлі та автоматичний відбір процедур, які можуть мати ознаки їх порушень

Мінекономрозвитку

III квартал

забезпечення можливості автоматично перевіряти ризикованість всіх тендерів для подальшого моніторингу

2. Залучення недержавних громадських організацій до створення веб-порталу для проведення моніторингу

створення громадськістю на підставі методики ризик-менеджменту окремого порталу для проведення моніторингу та боротьби з корупцією під час здійснення закупівель

Мінекономрозвитку

ключові недержавні громадські організації у сфері публічних закупівель (за згодою)

IV квартал

зниження рівня корупції під час здійснення публічних закупівель та зменшення бюджетних витрат

3. Інтеграція електронної системи закупівель з державними реєстрами (які ведуться Мін'юстом, МВС, ДФС) та з єдиним веб-порталом використання публічних коштів

спрощення доступу бізнесу до торгів шляхом проведення автоматичної перевірки відсутності підстав для відхилення пропозиції учасника процедури закупівлі замість подання паперових довідок

Мінекономрозвитку

Мін'юст

Мінфін

Казначейство

МВС

ДФС

III квартал

підвищення рівня конкуренції та зниження цін

4. Утворення пілотної центральної закупівельної організації

підвищення ефективності закупівель шляхом централізації та проведення процедур на професійному рівні

Мінекономрозвитку

Київська міська і

Донецька обласна держадміністрації

III квартал

нормативне та технічне забезпечення діяльності центральної закупівельної організації для централізації та професіоналізації закупівель

5. Створення бібліотеки примірних специфікацій

уніфікація стандартних закупівель

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

III квартал

витрачання замовниками на здійснення стандартних закупівель мінімальних зусиль та часу

6. Запровадження курсів з питань публічних закупівель

розроблення концепції навчання публічним закупівлям, фінансування, залучення вищих навчальних закладів, запровадження курсів

Мінекономрозвитку

МОН

IV квартал

підвищення професійного рівня суб'єктів у сфері закупівель

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Запровадження української моделі електронної системи закупівель в одній з європейських країн. Забезпечення участі українських компаній у публічних закупівлях країн - учасниць Угоди СОТ про державні закупівлі. Гармонізація українського законодавства щодо публічних закупівель з європейським. Запровадження електронних каталогів для публічних закупівель.

7. Розвиток та підтримка експорту

Проблема

За останні роки значно зменшилися обсяги експорту товарів з України - з 67,8 млрд. доларів США у 2012 році до 38,1 млрд. доларів США у 2015 році. Причинами такого зменшення є:

падіння цін на світовому ринку на сировинні товари (Україна в основному експортує сировину);

нестача потужностей, необхідних інвестицій для виробництва товарів з високою доданою вартістю, конкурентоспроможних на світовому ринку;

відсутність ефективної системи державної підтримки експортерів та надмірна зарегульованість, що не сприяє розвитку бізнесу.

За підсумками 2015 року експорт товарів становив 38,1 млрд. доларів США.

Основними складовими частинами вітчизняного експорту товарів є продукція агропромислового комплексу та харчової промисловості (38,2 відсотка), металургійного комплексу (24,8 відсотка) та машинобудування (12,5 відсотка).

Найбільшими споживачами вітчизняної продукції на зовнішньому ринку є

Європейський Союз (34,1 відсотка загального обсягу експорту товарів), Російська Федерація (12,7 відсотка), Туреччина (7,3 відсотка), Китай (6,3 відсотка) та Єгипет (5,5 відсотка).

Порівняно з 2014 роком обсяги експорту українських товарів зменшилися на 29,3 відсотка.

Експорт послуг у 2015 році становив 9,7 млрд. доларів США, що на 15,5 відсотка менше, ніж у 2014 році.

За I квартал 2016 р. Україна експортувала товарів на суму 7,7 млрд. доларів США.

Основним торговельним партнером України залишився Європейський Союз (41,4 відсотка), частка Росії за зазначений період становить лише 8,4 відсотка.

Мета

Створення до 2017 року умов для експорту українських товарів та послуг шляхом розроблення ефективної системи розвитку експорту та консолідації, координації дій і заходів відповідальних органів державної влади.

Цільові показники на 2016 рік

Збільшення обсягу вітчизняних товарів та послуг на зовнішньому ринку. Включення України до європейських та міжнародних ланцюгів із створення доданої вартості.

Результати роботи за попередній період

Розроблено аналітичні матеріали ("Біла книга") про основи державної політики сприяння розвитку українського експорту, якими передбачено розроблення Національної експортної стратегії.

Кабінетом Міністрів України схвалено проект Указу Президента України "Про заходи з посилення захисту економічних і торговельних інтересів України за кордоном", яким передбачається утворити у 2016 році вісім торгових представництв України.

Розроблено проект Закону України "Про державну фінансову підтримку експорту", який передбачає створення сприятливих умов для збільшення обсягів експорту, пошуку нових та диверсифікації існуючих ринків збуту вітчизняної продукції, захисту українських експортерів від ризику неплатежів та фінансових втрат.

Утворено Раду з просування експорту при Мінекономрозвитку.

Забезпечено гармонізацію національних стандартів з міжнародними та європейськими. На сьогодні кількість гармонізованих національних стандартів становить 15133, з яких 11300 - гармонізовані з міжнародними та європейськими. Реформовано систему технічного регулювання відповідно до схваленої Кабінетом Міністрів України Стратегії розвитку системи технічного регулювання на період до 2020 року.

Кабінетом Міністрів України затверджено 18 лютого 2016 р. план заходів з імплементації розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2016 - 2019 роки.

Починаючи з 2013 року на засіданнях відповідних комітетів СОТ Україна постійно порушує питання щодо бар'єрів, зокрема тих, що введені Російською Федерацією у сфері торгівлі, підкреслюючи їх непрозорість та необґрунтованість. Україна наполягає на необхідності неухильного дотримання країнами - членами СОТ зобов'язань і наголошує на виконанні взятих міжнародних зобов'язань.

Завершено переговори з укладення Угоди про вільну торгівлю з Канадою.

Починаючи з вересня 2015 р. працює проектний офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку, яким організовано проведення трьох бізнес-форумів на найвищому політичному та бізнес рівні (україно-американський, україно-німецький, україно-нідерландський); проведено 17 засідань Ради з просування експорту при Мінекономрозвитку; створено промоційні фільми про Україну в різних сферах (Ukraine Open for U, Ukraine is changing, Ukraine. Open for Tourism, Energize Ukraine, Grow Ukraine, Transport and Infrastructure), надруковано брошури та листівки "INVEST UKRAINE Open for U" чотирма мовами.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

Створення бази для ефективної системи підтримки експорту

1. Розроблення Національної експортної стратегії

прийняття комплексного рішення щодо реалізації експортного потенціалу із залученням органів державної влади

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку

IV квартал

розроблення дорожньої

карти щодо стратегічного розвитку торгівлі та підготовка конкретних планів дій для пріоритетних секторів економіки для всіх учасників процесу

Інституційна складова частина

2. Розроблення проектів підзаконних актів щодо створення та функціонування торгових представництв за кордоном при Мінекономрозвитку

розроблення після видання Указу Президента України "Про заходи з посилення захисту економічних і торговельних інтересів України за кордоном" проектів нормативно-правових актів щодо створення та функціонування торгових представництв, проведення відбору та тренінгів торгових представників

Мінекономрозвитку

МЗС

Мінфін

Мін'юст

III квартал

підвищення ефективності застосування торговими представництвами системи реалізації зовнішньоекономічної політики; представлення інтересів держави і бізнесу;

усунення дублювання функцій МЗС та Мінекономрозвитку; забезпечення координації роботи органів державної влади та підприємств-експортерів

3. Розроблення законопроекту, який визначатиме механізм фінансової підтримки та страхування експортних ризиків

створення сприятливих умов для українських експортерів для забезпечення доступу до ресурсів експортного страхування

Мінекономрозвитку

Мінфін

Мін'юст

ДФС

ДРС

II квартал

створення підґрунтя для фінансової підтримки та страхування експортних ризиків

4. Розроблення нормативно-правової бази, що забезпечить створення Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку

розроблення нормативно-правового акта щодо створення Офісу з просування експорту при Мінекономрозвитку

Мінекономрозвитку

III квартал

створення Офісу, який забезпечить ефективну взаємодію між Кабінетом Міністрів України, міжнародними партнерами, донорами та бізнесовими структурами

5. Утворення Ради з просування експорту при Кабінеті Міністрів України

розроблення нормативно-правового акта щодо утворення Ради з просування експорту при Кабінеті Міністрів України

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку

III квартал

створення єдиного дорадчого органу, який забезпечить пряму та ефективну взаємодію між Кабінетом Міністрів України та бізнесовими структурами

Інформаційна та промоційна підтримка

6. Забезпечення функціонування експортного веб-порталу

створення єдиного веб-ресурсу для інформаційної підтримки українських експортерів

Мінекономрозвитку

Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку

протягом року

створення "єдиного вікна" як державної мультифункціональної інформаційної платформи

7. Проведення бізнес-форуму у Канаді та інших країнах

просування України як надійного бізнес-партнера у Канаді та інших країнах з метою збільшення обсягу експорту вітчизняної продукції

Мінекономрозвитку

МЗС

Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку

II - III квартали

налагодження діалогу між країнами на високому урядовому рівні

8. Започаткування роботи торгових місій

розвиток бізнес-партнерства між Україною та країнами, потенційно привабливими для українського експорту

Мінекономрозвитку

МЗС

Офіс з просування експорту при Мінекономрозвитку

IV квартал

налагодження діалогу між країнами на високому урядовому рівні за участю Прем'єр-міністра України, розвиток ділових відносин та економічне партнерство між Україною та потенційними країнами-партнерами

Створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі Україна - ЄС

9. Виконання плану заходів з імплементації розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2016 - 2019 роки

здійснення послідовних взаємоузгоджених заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в частині впровадження режиму вільної торгівлі між Україною та ЄС

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

імплементація положень щодо вільної торгівлі між Україною та ЄС, збільшення обсягу

вітчизняних товарів на зовнішньому ринку, зокрема ринках держав - членів ЄС

10. Започаткування офіційної процедури приєднання до Регіональної Конвенції про Пан-Євро-Середземноморські преференційні правила визначення походження товарів

започаткування і проведення Україною переговорів щодо приєднання до зазначеної Конвенції

Мінекономрозвитку

Мінфін

ДФС

III квартал

збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів

11. Запровадження діалогу Україна - ЄС на високому рівні щодо горизонтальних питань та окремих секторів промисловості

визначення додаткових механізмів збільшення обсягу вітчизняних товарів з високим ступенем переробки на ринках держав - членів ЄС та залучення України до європейських ланцюгів із створення доданої вартості

Мінекономрозвитку

II квартал

збільшення обсягу вітчизняних товарів з високим ступенем переробки на ринках держав - членів ЄС та залучення України до європейських ланцюгів із створення доданої вартості

Просування інтересів України на зовнішньому ринку

12. Підписання Угоди про вільну торгівлю з Канадою

диверсифікація ринків збуту для вітчизняних товарів

Мінекономрозвитку

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

III квартал

поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема в частині торгівлі товарами

13. Проведення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки

узгодження переговорної позиції України із заінтересованими центральними органами виконавчої влади та проведення переговорів з іншою стороною

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема в частині торгівлі товарами та послугами

14. Проведення переговорів щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Держави Ізраїль

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

поглиблення торговельного та економічного співробітництва, зокрема в частині торгівлі товарами

15. Проведення засідань спільних міжурядових комісій та їх робочих органів

розвиток відносин

та активізація діалогу з країнами-партнерами, а також створення умов для збільшення обсягу вітчизняних товарів на світовому ринку

Мінекономрозвитку

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

протягом року

вирішення актуальних питань двостороннього співробітництва у різних сферах, визначення пріоритетних напрямів співробітництва

16. Відстоювання інтересів України на зовнішньому ринку

використання інструментів СОТ, у тому числі механізму врегулювання суперечок;

участь у торговельних розслідуваннях, які проводяться іноземними країнами

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

лібералізація або усунення діючих торговельних обмежень щодо української продукції, що сприятиме збільшенню обсягів експорту

Спрощення процедур міжнародної торгівлі

17. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо утворення Національного комітету з питань спрощення процедур торгівлі

необхідність імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі

Мінекономрозвитку

Мінфін

Мін'юст

ДФС

інші центральні органи виконавчої влади

III квартал

виконання Україною міжнародних зобов'язань

18. Лібералізація дозвільних механізмів та санкцій під час порушення вимог щодо експорту/імпорту

підготовка законопроекту про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", перегляд та лібералізація механізму індивідуальних санкцій, висновків щодо продовження строків повернення валютної виручки та ліцензування експортно-імпортних операцій

Мінекономрозвитку

ДФС

СБУ (за згодою)

IV квартал

лібералізація або усунення діючих обмежень експортно-імпортної діяльності, що сприятиме збільшенню обсягів експорту та зниженню корупційних ризиків

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій

перспективі

Створення ефективної системи координації дій центральних органів виконавчої влади для задоволення актуальних потреб бізнесу у сфері розвитку експорту та єдиного дорадчого органу, який забезпечить пряме та ефективне співробітництво між Кабінетом Міністрів України та бізнесовими структурами.

Прийняття та імплементація Національної експортної стратегії та плану дій з її реалізації.

Розроблення законопроекту щодо забезпечення утворення спеціалізованої установи - Експортно-страхового агентства.

Імплементація положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, у частині поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі.

Забезпечення повної імплементації Угоди СОТ про спрощення процедур торгівлі, проведення реформи із спрощення митних процедур, валютного регулювання та вдосконалення експортно-імпортних операцій.

Налагодження ефективного функціонування торгових представництв за кордоном.

Імплементація Угоди про вільну торгівлю з Канадою.

8. Активізація і залучення інвестицій

Проблема

Залученню інвестицій в Україну перешкоджає:

низький рівень інституційної спроможності залучення та супроводження іноземних інвесторів;

високий ступінь зношеності більшості об'єктів економічної та соціальної інфраструктури та наявність недобудованих об'єктів державної власності;

низька ефективність використання інвестиційних фінансових ресурсів держави (в тому числі залучених ресурсів міжнародних фінансових організацій та іноземних держав).

Обсяг залучених прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) в економіку України на початок 2016 року становив 43,37 млрд. доларів США.

За даними Держстату, у 2015 році в економіку України іноземними інвесторами вкладено 3,76 млрд. доларів США (у 2014 році - 2,45 млрд. доларів США).

Обсяги капітальних інвестицій підприємств України у 2016 році становили 251,2 млрд. гривень (98,3 відсотка показника 2014 року).

На початок 2016 року в Україні зафіксовано понад 350 об'єктів незавершеного будівництва державної власності (кошторисною вартістю понад 50 млрд. гривень).

Обсяг кредитних ресурсів, що залучаються для реалізації інвестиційних проектів під державні гарантії, становить близько 15 млрд. доларів США.

На сьогодні виконуються лише два договори на умовах державно-приватного партнерства, що укладені з дотриманням відповідних процедур, включено 12 індустріальних парків до Реєстру індустріальних парків.

Мета

Залучення іноземних інвестицій, забезпечення ефективного державного інвестування, зокрема для оновлення та розвитку загальнодержавної і місцевої інфраструктури, сприяння створенню індустріальних парків, активізація застосування механізмів державно-приватного партнерства для реалізації інфраструктурних проектів, створення офісу підтримки інвестицій.

Цільові показники на 2016 рік

Збільшення обсягів залучення прямих іноземних інвестицій.

Збільшення кількості проектів державно-приватного партнерства до десяти (до кінця 2016 року - трьох).

Збільшення кількості індустріальних парків, включених до Реєстру індустріальних парків, на 30 відсотків (до кінця 2016 року - п'ять парків).

Результати роботи за попередній період

Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для розвитку мережі індустріальних парків в Україні".

Прийнято Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів", а також постанову Кабінету Міністрів України від 22 липня 2015 р. N 571 "Деякі питання управління державними інвестиціями".

У 2015 році за результатами відбору до Державного бюджету України на 2016 рік включено десять проектів (загальний обсяг капітальних вкладень - 1 млрд. гривень) у таких сферах, як соціально-культурна сфера (два), сфера охорони здоров'я (чотири), транспортна сфера (один) та сфера охорони навколишнього природного середовища (три).

Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для

розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні".

Розроблено Концепцію створення та функціонування установи із залучення інвестицій і супроводження інвесторів, проведено зустрічі з потенційними донорами щодо визначення можливості фінансування її утворення та діяльності.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

Управління державними інвестиціями

1. Супроводження проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про інвестиційну діяльність" щодо державних інвестиційних проектів" (реєстраційний номер 4547-1) у Верховній Раді України

виконання абзацу другого пункту 3 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо державних інвестиційних проектів"

Мінекономрозвитку

до прийняття відповідного Закону

спрощення процедури управління державними інвестиціями та процедури державної підтримки інвестиційних проектів

2. Проведення відбору державних інвестиційних проектів для формування проекту Державного бюджету України на 2017 рік

виконання статті 32 Бюджетного кодексу України

Мінекономрозвитку

II квартал

визначення проектів для фінансування у 2017 році

3. Запровадження проведення постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів

виконання пункту 26 Порядку відбору державних інвестиційних проектів, виявлення причин відставання від графіка їх реалізації на ранніх стадіях

Мінекономрозвитку

Мінфін

II - III квартали

підготовка звіту про результати моніторингу за перше півріччя 2016 р., запобігання збільшенню необґрунтованих витрат

4. Визначення проектів (об'єктів) незавершеного будівництва з метою подальшої оптимізації портфеля незавершених об'єктів

проведення аналізу проектів (об'єктів) незавершеного будівництва для виявлення об'єктів з метою залучення приватних інвестицій

Мінекономрозвитку

інші центральні органи виконавчої влади

III - IV квартали

оптимізація державних інвестицій та залучення приватних інвестицій

Розвиток механізму державно-приватного партнерства

5. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо забезпечення можливості взяття довгострокових бюджетних зобов'язань у рамках державно-приватного партнерства"

стимулювання залучення приватних інвестицій для реалізації проектів державно-приватного партнерства

Мінекономрозвитку

II квартал

збільшення кількості проектів державно-приватного партнерства

6. Приведення положень нормативно-правових актів у відповідність із Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо усунення регуляторних бар'єрів для розвитку державно-приватного партнерства та стимулювання інвестицій в Україні"

удосконалення правового регулювання державно-приватного партнерства

Мінекономрозвитку

III квартал

удосконалення інституційного середовища у сфері державно-приватного партнерства для залучення інвестицій в інфраструктуру

Залучення інвестицій і супроводження інвесторів

7. Формування правових умов для утворення офісу із залучення інвестицій і супроводження інвесторів

функціонування офісу із залучення інвестицій та супроводження інвесторів

Мінекономрозвитку

протягом року

поліпшення інвестиційного клімату та збільшення обсягів залучення іноземних інвестицій

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Забезпечення методологічної та інформаційної підтримки суб'єктів індустріальних парків, сприяння в отриманні ними державної підтримки відповідно до законодавства, а також у залученні інвестицій для їх облаштування та функціонування.

Удосконалення системи управління в частині застосування результатів аналізу вигід і витрат під час підготовки проектів та їх відбору, запровадження постійного моніторингу реалізації державних інвестиційних проектів. Запровадження аудиту державних інвестиційних проектів після завершення їх інвестиційної фази. Проведення аналізу портфеля, незавершених проектів (об'єктів) будівництва, його оптимізація, сприяння залученню

приватних інвестицій для їх добудови.

Підготовка пілотних проектів концесії, зокрема за підтримки міжнародних фінансових організацій, та сприяння суб'єктам державного приватного партнерства у реалізації їх проектів.

Створення проектного офісу із залучення інвестицій. Проведення бізнес-форумів та сприяння інвесторам.

9. Розвиток промислового виробництва

Проблема

Криза у промисловості, деіндустріалізація економіки, у структурі промисловості переважають сировинно-добувні та низькотехнологічні види виробництв - архаїчна структура промислового виробництва в Україні призводить до низької конкурентоспроможності промисловості, втрати великої частини промислового потенціалу країни внаслідок зовнішньої агресії і втрати ринку Російської Федерації.

Зменшення обсягів промислового виробництва становило від 0,7 відсотка в 2012 році до 10,1 відсотка в 2014 році. У 2015 році темпи падіння промисловості становили 13 відсотків. Ключові галузі промисловості демонструють значне зниження обсягу виробництва. Найбільше падіння у 2015 році відбулося у металургії (16,1 відсотка), машинобудуванні (14,1 відсотка) та у хімічній галузі (15,2 відсотка).

Питома вага промисловості у структурі валового внутрішнього продукту зменшилася з 22,6 відсотка у 2010 році до 20,5 відсотка у 2014 році та до близько 20,1 відсотка у 2015 році.

У 2015 році обсяги експорту продукції з високою доданою вартістю порівняно з 2014 роком значно зменшилися, зокрема машин, обладнання та механізмів; електротехнічного обладнання - на 30,3 відсотка, засобів наземного транспорту, літальних апаратів, плавучих засобів - на 53,8 відсотка.

Мета

Реалізація політики нової індустріалізації економіки України, стабілізація соціально-економічного стану: до кінця року - подолання тенденції падіння обсягів промислового виробництва, у середньостроковій перспективі - досягнення стабільних обсягів зростання промислового виробництва, збільшення частки промисловості у структурі валового внутрішнього продукту, збільшення обсягів експорту продукції з високою доданою вартістю.

Цільові показники на 2016 рік

Зростання обсягів промислового виробництва до кінця року - не менш як 1,2 відсотка, у середньостроковій перспективі - не менш як 4 відсотки, досягнення частки промисловості у структурі валового внутрішнього продукту - не менш як 21 відсоток.

Результати роботи за попередній період

Удосконалено законодавство з питань режиму інноваційної діяльності технологічних парків.

Розроблено проект Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання.

Питання просування вітчизняної промислової продукції на зовнішні ринки постійно виноситься на розгляд із зарубіжними партнерами у ході проведення спільних засідань міжурядових комісій з питань науково-технічного та торговельно-економічного співробітництва. Пропозиції промислових підприємств включено до проекту плану спільних заходів на 2016 - 2020 роки щодо розвитку співробітництва і розширення виробничої кооперації, у тому числі у сфері сільськогосподарського машинобудування, між Міністерством промисловості Республіки Білорусь, Міністерством аграрної політики і продовольства України та Міністерством економічного розвитку і торгівлі України ("Дорожня карта" розвитку двостороннього співробітництва на 2016 - 2020 роки) та надіслано до Казахстану для врахування в ході реалізації Державної програми інфраструктурного розвитку "Нурли Жол" на 2015 - 2019 роки.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання"

максимальне завантаження потужностей вітчизняних промислових підприємств, створення та розвиток нових конкурентоспроможних виробництв в Україні шляхом розвитку внутрішнього споживання та з урахуванням обмеженості бюджетного

фінансування

Мінекономрозвитку

Мінінфраструктури

Міненерговугілля

Мінфін

облдержадміністрації

III квартал

створення необхідних умов для розвитку внутрішнього споживання промислової продукції, проведення імпортозаміщення в хімічній галузі, оборонно-промисловому комплексі та інших високотехнологічних галузях

2. Розроблення і подання Кабінетові Міністрів України проектів актів Кабінету Міністрів України щодо схвалення Стратегії розвитку промислового комплексу на період до 2025 року та плану розвитку промислового комплексу до 2020 року

адаптація національної економічної політики, у тому числі промислової, до норм ЄС, визначення ключових напрямів, базових інструментів, стратегічних цілей та пріоритетних галузей промисловості для розвитку в Україні

Мінекономрозвитку

центральні органи виконавчої влади

облдержадміністрації

експертні установи

III квартал

визначення пріоритетів у промисловості та розроблення чіткого плану дій з розвитку промисловості, а також забезпечення координації заходів промислової політики та інших пов'язаних з нею складових економічної політики

3. Розроблення основних законопроектів, спрямованих на:

підвищення інвестиційної привабливості галузей промисловості України

стимулювання розвитку екологічних та інноваційних виробництв

розвиток промислових кластерів

підвищення інвестиційної привабливості створення та розвитку промислових виробництв в Україні

Мінекономрозвитку

центральні органи виконавчої влади

облдержадміністрації

експертні установи

протягом року

забезпечення запровадження необхідних механізмів для інноваційно-інвестиційного розвитку промисловості України

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Фінансова стабілізація і забезпечення доступності ресурсів фінансових ринків для реального сектору економіки.

Структурна перебудова промисловості, модернізація виробництва з використанням нових технологій, визначення та розвиток стратегічних галузей промисловості.

Сприяння залученню інвестицій в інновації у виробництві.

Розбудова сучасної виробничо-технологічної інфраструктури.

10. Розвиток інновацій

Проблема

Розвиток інновацій та перехід до цифрової економіки є однією з умов посилення конкурентоспроможності України на глобальному ринку. На сьогодні існує ряд проблем, які сповільнюють розвиток інновацій в Україні, зокрема недосконале законодавче забезпечення, недостатній рівень розвитку інформаційно-комунікативних технологій - інфраструктури та цифрових навичок, відсутність інноваційної культури, недосконала система державного управління у даній сфері.

Основні показники розвитку інновацій за 2015 рік:

наукоємність валового внутрішнього продукту - 0,77 відсотка;

питома вага продукції високотехнологічних галузей у валовому внутрішньому продукті - 6 відсотків;

питома вага високотехнологічної продукції в обсязі експорту товарів і послуг - 5,5 відсотка;

середня зношеність основних засобів реального сектору економіки - 75 відсотків;

кількість випускників STEAM (система освіти, яка стимулює оволодіння знаннями і навичками технологічних наукових напрямів для участі в інноваційних міжнародних конкурсах і олімпіадах) - 100 тис. осіб.

Мета

Перехід до цифрової економіки. Створення умов для розвитку інноваційних підприємств і широкого впровадження інноваційних технологій в усіх галузях економіки.

Цільові показники на 2016 рік

Схвалення проекту Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року.

Створення та початок роботи Офісу високих технологій (High Tech Office).

Приєднання України до європейського звіту про розвиток інновацій (Innovation Union Scoreboard).

Результати роботи за попередній період

Розроблено Стратегію розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року. Проведено обговорення її з учасниками ринку, експертами, науковцями та представниками громадських організацій.

На основі результатів зустрічей із представниками Світового банку підготовлено проект утворення Офісу високих технологій.

Проведено переговори з відповідальними представниками Єврокомісії щодо приєднання України до європейського звіту про розвиток

інновацій (Innovation Union Scoreboard), який підготовлено за участю Держстату та Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук та подано Єврокомісії необхідні статистичні показники.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року

визначення комплексного підходу до стимулювання розвитку технологій

Мінекономрозвитку

II квартал

розвиток високих технологій, структурні зміни в економіці

2. Обговорення проекту Офісу високих технологій (High Tech Office) із представниками бізнесових кіл, експертами та громадськістю

для реалізації проекту необхідна підтримка бізнесу та експертного середовища

Мінекономрозвитку

II квартал

вирішення ряду організаційних питань, підготовка до початку діяльності Офісу високих технологій (High Tech Office)

3. Утворення Офісу високих технологій (High Tech Office)

розвиток венчурної екосистеми, стимулювання інновацій

Мінекономрозвитку

III квартал

фінансування інноваційних проектів, збільшення кількості "стартапів"

4. Залучення Світового банку до діяльності Офісу високих технологій (High Tech Office)

проект передбачає надання Світовим банком технічної допомоги

Мінекономрозвитку

протягом року

отримання фінансування та експертної допомоги

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Здійснення заходів, передбачених Стратегією розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року.

Продовження та поглиблення співпраці з ЄС у сфері розвитку інновацій.

Удосконалення законодавства у сфері розвитку інновацій.

Розроблення та виконання програми популяризації науки, інноваційних технологій і розвитку цифрових навичок - "Hi-Tech Nation".

11. Реформування державної системи охорони інтелектуальної власності

Проблема

Наявна державна система правової охорони інтелектуальної власності неспроможна забезпечити розвиток сфери інтелектуальної власності як важливого елемента національної інноваційної системи та основи інноваційної економіки України.

Видатки Державного бюджету України на 2015 рік на забезпечення діяльності ДСІВ становили 7693,2 тис. гривень.

Розмір отриманих у 2015 році надходжень від зборів за дії, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, - 138,432 млн. гривень.

Розмір державного мита, що надійшло у 2015 році як плата за надання адміністративних послуг у сфері інтелектуальної власності, - 19,077 млн. гривень.

У 2015 році до державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) як уповноваженого закладу для проведення експертизи заявок на об'єкти промислової власності надійшло близько 48 тис. заявок на об'єкти промислової власності, в тому числі близько 4,5 тис. заявок на винаходи, більш як 8,6 тис. - на корисні моделі, близько 2,1 тис. - на промислові зразки і більш як 32,8 тис. - на знаки для товарів і послуг.

Мета

Створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності, що сприятиме формуванню та застосуванню прозорої публічної моделі подолання існуючих викликів та ризиків.

Цільові показники на 2016 рік

Створення ефективної структури державного управління сферою інтелектуальної власності та ліквідація корупційних ризиків.

Спрощення та забезпечення прозорості процедур набуття прав інтелектуальної власності, підвищення надійності охорони та захисту прав інтелектуальної власності.

Підвищення рівня розуміння суспільством, що забезпечення належної охорони та недоторканності прав на об'єкти інтелектуальної власності є потужним стимулом для створення результатів інтелектуальної діяльності, володіння, розпорядження та ефективне використання якими стимулює інноваційний розвиток економіки, стане запорукою підвищення добробуту власників таких прав і суспільства в цілому.

Сприяння розвитку інноваційної економіки.

Результати роботи за попередній період

Розроблено Концепцію

реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Кабінетом Міністрів України подано до Верховної Ради України проекти Законів України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет" (реєстраційний номер 4629), "Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (реєстраційний номер 4571) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони авторського права та суміжних прав" (реєстраційний номер 4579).

Подано на погодження центральним органам виконавчої влади законопроекти щодо охорони прав на торговельні марки, промислові зразки, географічні зазначення, компонування (топографії) інтегральних мікросхем та щодо посилення охорони і захисту прав інтелектуальної власності.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Схвалення Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні

створення оптимальної, якісної та ефективної державної системи правової охорони інтелектуальної власності

Мінекономрозвитку

II квартал

підвищення ефективності державного управління сферою інтелектуальної власності

2. Утворення Національного органу інтелектуальної власності як державної організації на базі державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" та ДСІВ (ліквідація цієї Служби)

удосконалення системи державного управління сферою інтелектуальної власності

Мінекономрозвитку

IV квартал

створення єдиного вікна з видачі патентів

боротьба з корупцією у сфері інтелектуальної власності

спрощення процедур для заявників

3. Наближення національного законодавства до права ЄС у сфері інтелектуальної власності

виконання пункту 125 плану заходів з імплементації розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2016 - 2019 роки

Мінекономрозвитку

II - IV квартали

ефективне законодавство, що відповідає європейським стандартам

4. Реорганізація системи колективного управління майновими авторськими та суміжними правами

імплементація основних положень Директиви 2014/26/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 лютого 2014 р. про колективне управління авторськими та суміжними правами та мультитериторіальне ліцензування прав на музичні твори для онлайнового використання на внутрішньому ринку

Мінекономрозвитку

IV квартал

забезпечення прозорості діяльності організацій колективного управління, розроблення прозорого механізму збору, розподілу та виплати винагороди

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Схвалення Концепції реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні.

Утворення Національного органу інтелектуальної власності як державної організації у сфері управління Мінекономрозвитку, що виконуватиме окремі публічні функції (владні повноваження) з реалізації державної політики у зазначеній сфері.

Ліквідація ДСІВ.

Удосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності з урахуванням права ЄС.

12. Реформування системи державної підтримки сільського господарства

Проблема

У 2016 році скорочення, а з 2017 року у повному обсязі скасування податкових пільг з податку на додану вартість (так званого спеціального режиму податку на додану вартість) для аграрних виробників, які залишилися практично повністю позбавлені державної підтримки. Додатково у таких виробників виникли проблеми з вилученням обігових коштів, ускладнене адміністрування податку на додану вартість у зв'язку із запровадженням розподілу податку на додану вартість за видами діяльності у різних пропорціях між державним бюджетом та виробниками. Скасування податкових пільг з податку на додану вартість фактично позбавляє аграрний

сектор будь-якої значної державної підтримки.

Існує проблема негативних наслідків від дії несприятливих погодних умов, для розв'язання якої необхідно вдосконалити законодавство, що регулює страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою.

Інструменти стимулювання розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників не є досконалими.

За 15 років продуктивність праці в агропромисловому секторі зросла у 8,4 раза, а кількість робочих місць скоротилася у 5,6 раза. Частка господарств населення у виробництві сільськогосподарської продукції становить близько 50 відсотків, при цьому значна її частина споживається домогосподарствами без реалізації на ринку.

Досвід країн із розвинутим агропромисловим сектором доводить, що аграрна політика реалізується переважно шляхом здійснення заходів економічного стимулювання. У США рівень підтримки аграрного виробництва становить 10 відсотків вартості випуску продукції сільського господарства. У країнах ЄС рівень підтримки становить до 20 відсотків вартості випуску продукції сільського господарства.

Основна державна підтримка в Україні до 2015 року була непрямою. Обсяг підтримки за рахунок коштів державного бюджету щороку, до 2020 року, повинен становити не менше 1 відсотка обсягу виробництва валової продукції сільського господарства (у 2016 році - додаткове фінансування 450 млн. гривень).

Мета

Підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільгоспвиробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю.

Отримання виробниками сільськогосподарської продукції прямої державної підтримки як компенсатора втрат від переведення сільськогосподарського виробництва на загальний режим обкладення податком на додану вартість.

Удосконалення законодавчої бази з питань страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, що сприятиме створенню умов для захисту українських товаровиробників від ризиків сільськогосподарської діяльності.

Цільові показники на 2016 рік

Забезпечення обсягу підтримки агропромислового сектору не менш як 450 млн. гривень додаткового фінансування до вже передбачених відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" показників.

Спрямування коштів бюджетної підтримки насамперед сільськогосподарським товаровиробникам з площею земель, що перебувають в обробітку, до 500 гектарів з метою стимулювання розвитку багаторічних насаджень, тваринництва, а також розвитку фермерства, кооперації.

Результати роботи за попередній період

У 2015 році Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року.

З метою стимулювання розвитку агропромислового сектору проводилася сприятлива податкова політика: спеціальний режим обкладення податком на додану вартість, виплати дотацій за рахунок коштів податку на додану вартість переробних підприємств, з 1 січня 2015 р. діє єдиний податок четвертої групи для сільськогосподарських товаровиробників. Загальний розмір непрямої державної підтримки за рахунок дії таких спеціальних режимів у 2014 році становив близько 24,4 млрд. гривень.

Створено законодавчу базу з питань страхування сільськогосподарської продукції.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Урахування у проекті Основних напрямів бюджетної політики на 2017 рік пропозицій щодо необхідності щорічного передбачення у державному бюджеті видатків на надання підтримки сільськогосподарським товаровиробникам

забезпечення зміни підходів до підтримки сільського господарства

передбачення обсягу бюджетної підтримки сільського господарства в обсязі не менше 1 відсотка обсягу виробництва валового продукту сільського господарства

Мінфін

Мінагрополітики

Мінекономрозвитку

II - III квартали

забезпечення прогнозованості ведення аграрного бізнесу, надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам

2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про

внесення змін до Бюджетного кодексу України"

закладення фундаменту прогнозованості державної підтримки, підвищення ефективності її використання

Мінфін

Мінагрополітики

Мінекономрозвитку

II - III квартали

надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам

3. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік"

збільшення обсягу підтримки сільського господарства на 450 млн. гривень

Мінфін

Мінагрополітики

Мінекономрозвитку

II - III квартали

надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам

4. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою"

удосконалення системи аграрного страхування з урахуванням досвіду провідних країн світу

Мінагрополітики

Нацкомфінпослуг

III - IV квартали

надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам

5. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про стимулювання розвитку агропромислового комплексу України"

удосконалення механізму державної підтримки сільського господарства, створення умов для залучення малих виробників в організований аграрний ринок

Мінагрополітики

III квартал

надання реальної підтримки насамперед малим та середнім сільськогосподарським товаровиробникам

6. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року

затвердження заходів із стимулювання розвитку аграрного сектору

Мінагрополітики

III квартал

створення умов для розвитку високоефективного конкурентоспроможного аграрного сектору на внутрішньому і зовнішньому ринку

7. Супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (реєстраційний номер 4523)

збільшення доходів державного бюджету, реорганізація або приватизація ПАТ "Державний земельний банк"

Мінагрополітики

до прийняття відповідного Закону

додаткові надходження до державного бюджету у сумі 200 - 250 млн. гривень

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Проведення серед малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників роз'яснювальної роботи, тренінгів та семінарів із залученням експертів і фахівців вітчизняних та іноземних компаній. Підтримка розвитку кооперації шляхом об'єднання малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників. Стимулювання створення підприємств з поглибленою переробкою сільськогосподарської сировини (збільшення доданої вартості) та нарощення їх експортного потенціалу. Стимулювання виробництва органічної продукції. Подальший розвиток аграрного ринку.

13. Санітарні та фітосанітарні заходи

Проблема

На даний час створені недостатні умови для повноцінної та ефективної діяльності Держпродспоживслужби - державного органу, який мав би вживати заходів для забезпечення розширення експортних ринків збуту та належного рівня безпечності продукції для споживачів.

Першочерговим завданням є наближення законодавства України у сфері санітарних та фітосанітарних заходів до законодавства ЄС.

Мета

Забезпечення збільшення обсягу експорту українських харчових товарів на зовнішні ринки, що дасть змогу створити в Україні нові робочі місця та підвищити рівень безпечності харчових товарів, які споживають українці.

Результати роботи за попередній період

Схвалено Всеохоплюючу стратегію імплементації глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи) розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Кроки, які планується здійснити до

кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розгляд відповідним двостороннім органом згідно з Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Всеохоплюючої стратегії імплементації глави IV (санітарні та фітосанітарні заходи) розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

необхідність виконання Угоди про асоціацію в частині санітарних та фітосанітарних заходів

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба

III квартал

схвалення Стратегії Підкомітетом з управління санітарними та фітосанітарними заходами. Розширення доступу українських харчових товарів до європейського ринку та підвищення безпечності харчових товарів на внутрішньому ринку

2. Супроводження у Верховній Раді України проектів Законів України "Про державний контроль, що здійснюється з метою перевірки відповідності законодавству про безпечність та якість харчових продуктів і кормів, здоров'я та благополуччя тварин" (реєстраційний номер 0906), "Про безпечність та гігієну кормів" (реєстраційний номер 2845) та "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (реєстраційний номер 4126-1)

прийняття законів для забезпечення виконання функцій компетентним органом у сфері санітарних та фітосанітарних заходів

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба

протягом року

забезпечення виконання функцій компетентним органом у сфері санітарних та фітосанітарних заходів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Проведення аудиту, оптимізації та дооснащення мережі лабораторій. Підвищення кваліфікації персоналу та його переатестація. Запровадження ризик-орієнтованих принципів здійснення контролю.

14. Завершення земельної реформи

Проблема

Реформування земельних відносин передбачає розв'язання ряду ключових проблем, що тісно пов'язані із соціальними, екологічними та економічними питаннями.

Формування сталих земельних відносин є одним із важливих факторів, що стимулює економічне зростання в аграрному секторі, реалізацію прав (майже 7 млн.) громадян та раціональне використання земельних ресурсів.

Роздержавлення та приватизація державних сільськогосподарських підприємств дасть змогу позбутися нерентабельних державних активів та забезпечити громадян земельними ділянками для провадження власної сільськогосподарської діяльності.

З 41,6 млн. гектарів усіх сільськогосподарських угідь України 30,8 млн. гектарів перебуває у приватній власності, в тому числі 27,5 млн. гектарів розпайованих земель, які передані у власність 6,92 млн. українських громадян. У державній власності перебуває близько 10,5 млн. гектарів сільськогосподарських угідь.

Мета

Підвищення конкурентоспроможності та заставоспроможності сільськогосподарських виробників. Створення умов для запровадження сталих земельних відносин, у тому числі шляхом стимулювання укладення довгострокових договорів оренди та запровадження обігу таких прав (зокрема продаж прав оренди та їх застава).

Цільові показники на 2016 рік

Створення нормативно-правової бази для вирішення комплексу питань земельних відносин: запровадження обігу прав довгострокової оренди на землі сільськогосподарського призначення, їх продажу та застави, врегулювання питань відумерлої спадщини. Прийняття Закону України "Про обіг земель".

Результати роботи за попередній період

Верховною Радою України прийнято у першому читанні проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посиленням державного контролю за використанням і охороною земель" (реєстраційний номер 4355), яким передбачається розширити повноваження органів місцевого самоврядування з розпорядження землями, у тому числі за межами населених пунктів.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо врегулювання проблеми земель з нечітким правовим статусом: польові дороги, лісосмуги, колективна власність, нерозподілені (невитребувані) земельні частки (паї)

існує необхідність приведення правового статусу земель під польовими дорогами, лісосмугами та земель колективної власності у відповідність із законодавством

Мінрегіон

Мінагрополітики

Держгеокадастр

III квартал

урегулювання правового статусу земель з нечітким правовим статусом

2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо запровадження механізму економічного стимулювання сталого та ефективного землекористування

запровадження механізму економічного стимулювання сталого землекористування для запобігання та боротьби з деградацією земель

Мінагрополітики

Мінрегіон

Мінприроди

Держгеокадастр

Держекоінспекція

IV квартал

забезпечення сталого та раціонального використання земельних ресурсів

3. Розроблення та подання на розгляд Кабінету Міністрів України законопроекту щодо консолідації земель

для ефективного функціонування ринку земель є необхідним створення засад для консолідації земель з метою підвищення ефективності їх використання

Мінрегіон

Мінагрополітики

Держгеокадастр

IV квартал

забезпечення раціонального використання земельних ресурсів

4. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо обігу земель сільськогосподарського призначення

розроблення законодавчих підстав для запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення

Мінрегіон

Мінагрополітики

Мінекономрозвитку

Мін'юст

Держгеокадастр

IV квартал

законодавче забезпечення обігу земель

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Проведення необхідної інформаційної кампанії з роз'яснення позитивних результатів запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення, розвиток дорадницьких служб. Створення необхідної інфраструктури обігу прав на землі сільськогосподарського призначення.

15. Розвиток органічного ринку

Проблема

Україна має значні перспективи для розвитку органічного виробництва і виходу на світові ринки. Потенціал українських виробників "органіки" надзвичайно високий: попит на таку продукцію в усьому світі набагато перевищує пропозицію. Розвиток ринку такої продукції є стимулом для розвитку малого аграрного бізнесу і фермерських господарств України. Проте на даний час вітчизняний органічний ринок практично не регулюється законодавством, внаслідок чого лише незначна частка українських виробників зуміла вийти на зовнішні ринки.

У 2014 році в Україні налічувалося 182 сертифікованих виробники органічної продукції. У цьому році їх кількість сягає 300. Крім того, в 2014 році загальна площа земель, зайнятих під органічне сільське господарство, становила 400,8 тис. гектарів. Також сертифіковано 530 тис. гектарів дикоросів.

Обсяг роздрібної торгівлі органічною продукцією в Україні на даний час оцінюється в 15 млн. євро і має перспективи для значного зростання.

Мета

Запровадження дієвого контролю з боку держави у сфері органічного виробництва в Україні, що унеможливить нечесну конкуренцію та сприятиме зростанню довіри до української органічної продукції, шляхом розроблення та прийняття нормативно-правових актів та нової, гармонізованої з нормами ЄС, редакції Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини".

Надання бюджетної підтримки фермерським господарствам для ведення органічного виробництва.

Цільові показники на 2016 рік

Розроблення та прийняття нормативно-правової бази, яка забезпечить належне функціонування ринку органічної продукції та сировини (вісім нормативно-правових актів).

Удосконалення та адаптація українського законодавства до вимог законодавства ЄС.

Результати роботи за попередній період

На виконання Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини" затверджено шість нормативно-правових актів, державний логотип для

маркування органічної продукції.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Державна підтримка виробників органічної продукції

урахування пріоритету органічного виробництва під час надання державної підтримки сільськогосподарським виробникам

Мінагрополітики

Мінфін

Мінекономрозвитку

IV квартал

підвищення рівня заінтересованості виробників сільськогосподарської продукції у можливості переходу до органічного виробництва

2. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини"

створення умов для розвитку органічного сектору сільського господарства

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба

III квартал

створення ефективного механізму регулювання ринку органічної продукції та сировини

3. Розроблення та прийняття нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини"

затвердження форм документації на органічну продукцію, методичних рекомендацій у сфері органічного виробництва, порядку проведення перевірок суб'єктів ринку органічної продукції та інших нормативно-правових актів

Мінагрополітики

Держпродспоживслужба

IV квартал

забезпечення належного державного контролю ринку органічної продукції та сировини

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Сприяння функціонуванню ринку органічної продукції в Україні та забезпечення дієвого державного нагляду (контролю) за виробництвом та обігом органічної продукції.

Проведення регулярних спільних консультацій щодо розвитку ринку серед державних управлінців, виробників органічної продукції із залученням міжнародних спеціалістів.

Проведення разом з громадськими та міжнародними організаціями навчання та підвищення кваліфікації для фахівців з виробництва органічної продукції конференцій, засідань за круглим столом.

Популяризація органічної продукції серед споживачів шляхом забезпечення участі виробників органічної продукції у фестивалях, виставках, ярмарках.

Визначення місцевих органів виконавчої влади (або органів місцевого самоврядування), відповідальних за розвиток ринку органічної продукції в регіонах.

Джерело: Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів Міністерства юстиції України · картка акта · текст у реєстрі