Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 3 квітня 2017 р. N 275-р

Київ

Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік

1. Затвердити такі, що додаються:

середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року;

план пріоритетних дій Уряду на 2017 рік.

2. Секретаріату Кабінету Міністрів України забезпечити проведення моніторингу виконання планів дій, затверджених цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 68

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 3 квітня 2017 р. N 275-р

СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН

пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Вступна частина

Незважаючи на зовнішні і внутрішні виклики, протягом останніх трьох років Україна продовжує рухатися в напрямі глибоких і структурних реформ, що сприяло формуванню позитивних тенденцій в економіці у 2016 році.

У 2016 році більшість економічних показників, які були одними з найнижчих у 2015 році, мали тенденцію до зростання. Це свідчить про те, що країна долає економічну кризу, спричинену макроекономічним дисбалансом у минулих роках. Великий дефіцит державного бюджету, зростання зовнішнього боргу, банківська криза, девальвація гривні, зростання індексу споживчих цін (в середньорічному вимірі) на 48,7 відсотка та зменшення валового внутрішнього продукту на 9,8 відсотка - лише деякі з труднощів, з якими Україна зіткнулася у 2015 році. Проте бюджетна стабілізація, жорстка грошова політика та міжнародна фінансова підтримка значною мірою сприяли досягненню макроекономічної стабілізації.

Показник

2013

2014

2015

2016

Зміна валового внутрішнього продукту, відсотків до попереднього року

0

-6,6

-9,8

2,3

Валовий внутрішній продукт на душу населення (за паритетом купівельної спроможності), доларів США

8629,7

8683,6

7939,6

Індекс промислового виробництва, відсотків до попереднього року

95,7

89,9

87

102,8

Індекс сільськогосподарського виробництва, відсотків до попереднього року

113,6

102,2

95,2

106,1

Питома вага валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) у валовому внутрішньому продукті, відсотків

16,9

14,2

13,5

15,2

Облікова ставка Національного банку, відсотків:

максимум

7,5

14

30

22

мінімум

6,5

6,5

14

14

Міжнародні резерви (станом на кінець року), млрд. доларів США

20,4

7,5

13,3

15,5

Рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку

7,3

9,3

9,1

9,3

Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, гривень

3265

3480

4195

5183

Середній розмір пенсії, гривень

1526

1582

1700

1828

Індекс споживчих цін, відсотків (у середньому до попереднього року)

99,7

112,1

148,7

113,9

Частка бідного населення за відносним (національним) критерієм, відсотків

24,8

23,4

22,9

23,2

(січень - вересень)

Коефіцієнт концентрації (індекс Джині)

0,237

0,226

0,227

0,248

(січень - вересень)

Дефіцит зведеного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту

4,2

4,5

1,6

2,3

Дефіцит бюджету ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відсотків валового внутрішнього продукту

5,5

0,9

0

Частка загальних державних доходів у валовому внутрішньому продукті, відсотків

43,3

40,3

41,9

38,4

Частка загальних державних витрат у валовому внутрішньому продукті, відсотків

48,1

44,8

43

40,6

Державний і гарантований державою борг, відсотків валового внутрішнього продукту

39,9

69,4

79,1

81

Валовий зовнішній борг, відсотків валового внутрішнього продукту

74,6

93,9

131,3

121,8

Сальдо рахунку поточних операцій, відсотків валового внутрішнього продукту

-10

-3,4

-0,2

-4,1

Чистий приріст прямих іноземних інвестицій, млн. доларів США

3909

299

3012

3268

Відновлення економіки у 2016 році відбулося насамперед в результаті нарощування інвестиційної активності, а також приватного споживання. Зростання значно пришвидшилося у IV кварталі, коли реальний валовий внутрішній продукт збільшився на 1,9 відсотка порівняно з попереднім кварталом (з

урахуванням сезонного фактора) та на 4,8 відсотка порівняно з IV кварталом 2015 року. За підсумками 2016 року відбулося збільшення валового внутрішнього продукту на 2,3 відсотка, що значно перевищило очікування багатьох українських експертів та прогнози міжнародних організацій.

Слід зазначити, що економічне зростання в Україні ще є нестійким. Протягом років незалежності не були побудовані інститути сучасної ринкової економіки, здатні забезпечити стале та інклюзивне економічне зростання. Наявність таких вад економічних відносин, як неналежний рівень захисту прав власності, монополізація ринків, нерівні "правила гри" в економіці, її сировинний характер та низький рівень інвестицій у створення нових виробничих потужностей дає змогу констатувати системну кризу існуючої економічної моделі розвитку країни.

У цій ситуації перед Урядом стоїть величезний виклик - здійснити очікування громадян у створенні вільного і демократичного суспільства, дієздатної ринкової економіки та поліпшенні якості життя в Україні.

Після свого призначення Кабінет Міністрів України у стислі строки розробив і затвердив план пріоритетних дій Уряду на 2016 рік. Його прийняття і виконання забезпечили початок системної роботи з проведення Урядом структурних реформ у різних сферах державної політики.

Вжито дієвих заходів, спрямованих на забезпечення економічного зростання, зокрема на розвиток ділового та інвестиційного клімату і розбудову інфраструктури, лібералізацію газового ринку України згідно з європейськими нормами, реформування ринку електроенергії. Запровадження в обов'язковому порядку електронних закупівель через електронну систему "ProZorro" для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів соціального страхування та державних підприємств відкрило для бізнесу величезний ринок державних закупівель.

Започатковано реформу системи управління державними фінансами, що дасть змогу запобігти виникненню кризи у майбутньому. Урядом схвалено Стратегію реформування державного управління на 2016 - 2020 роки. Саме її реалізація є запорукою успішного проведення структурних реформ у всіх сферах суспільного життя.

Підвищення добробуту громадян стало основною метою, на досягнення якої спрямовувалися зусилля Уряду. Збільшення прожиткового мінімуму у 2016 році становило 16,1 відсотка. З 1 січня 2017 р. вдвічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати - до 3200 гривень.

Зміни, що були внесені до податкового та бюджетного законодавства у зв'язку із проведенням децентралізації влади в Україні, визначили успішну фінансову основу діяльності органів місцевого самоврядування. У 2016 році власні доходи місцевих бюджетів збільшилися на 41,7 відсотка порівняно з 2015 роком, а їх частка у загальних доходах зведеного бюджету - з 18,5 до 21,8 відсотка.

Україні вдалося протидіяти агресії з боку Російської Федерації та відновити боєздатність Збройних Сил - започатковано їх трансформацію в сучасну та ефективну армію, що функціонуватиме за стандартами НАТО.

Забезпечується повноцінне функціонування новоутворених органів із запобігання та протидії корупції. Найважливішим антикорупційним заходом стало електронне декларування, успішно проведене у вересні - жовтні 2016 року.

Підвищення рівня довіри суспільства до поліції свідчить про ефективність реформи правоохоронних органів. Новосформована система органів внутрішніх справ спроможна забезпечити своєчасне реагування на порушення прав і свобод громадян, громадський (публічний) порядок.

Наступним кроком у забезпеченні системної роботи Уряду є виконання середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року (далі - середньостроковий план), який розроблено відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України.

Середньострокове планування послідовних та комплексних реформ, зокрема тих, що визначені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", Стратегією реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної

енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), Меморандумом про економічну і фінансову політику в межах спільної з МВФ програми в рамках Механізму розширеного фінансування (далі - Меморандум з МВФ), Національною стратегією у сфері прав людини, Національним планом дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року та Коаліційною угодою, є запорукою стійкого економічного зростання, досягнення європейських стандартів життя населення.

Залишаючись відданим європейським цінностям, Уряд здійснюватиме всі можливі кроки для забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний та правовий простір.

Середньостроковий план, що визначає основні цілі і напрями діяльності Уряду протягом 2017 - 2020 років, є основою середньострокового бюджетного планування, щорічних операційних планів дій Уряду, стратегічних планів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, плану законодавчого забезпечення реформ, запровадження посад фахівців з питань реформ та фокусування донорської допомоги.

Запровадження інтегрованого із системою стратегічного планування держави середньострокового бюджетного планування забезпечить ефективне фінансування стратегічних напрямів діяльності, реформ та чіткий взаємозв'язок обсягів фінансування з результатами реалізації відповідної політики.

Це дасть змогу покращити систему стратегічного планування, моніторингу та оцінювання, включаючи засади оцінювання результативності діяльності міністерств та інших державних органів у реалізації запланованої політики.

Під час формування документа застосовувалися такі підходи:

системність (обрано пріоритетні дії, які матимуть найбільш відчутний вплив на соціально-економічний розвиток країни, будуть рушієм змін в інших напрямах);

реалістичність (закладені лише ті цілі, які можливо реалізувати);

досяжність (визначено чіткі механізми та етапи реалізації);

простота та прозорість оцінки досягнення цілей (встановлено зрозумілі та вимірні критерії оцінки);

наступність розвитку (взаємозв'язок з розпочатими реформами та стратегічними документами).

Мета та цілі Уряду

Метою Кабінету Міністрів України є забезпечення зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.

Середньостроковий план сфокусовано на поліпшенні всіх аспектів життя громадян шляхом досягнення таких цілей:

економічне зростання;

ефективне врядування;

розвиток людського капіталу;

верховенство права і боротьба з корупцією;

безпека та оборона.

Економічне зростання передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату та утримання макроекономічної стабільності шляхом продовження фіскальної консолідації. У результаті буде забезпечено створення нових робочих місць, підвищення доходів і зниження рівня бідності.

Ефективне врядування передбачає проведення реформи державного управління, децентралізації і реформи державних фінансів, спрямованих на підвищення якості публічних послуг і рівня контролю суспільства над державними коштами.

Розвиток людського капіталу шляхом проведення реформи системи охорони здоров'я, освіти, поліпшення надання державної соціальної підтримки, розвитку культури і спорту дасть змогу забезпечити поліпшення якості життя, освіти і зростання продуктивності праці.

Верховенство права і боротьба з корупцією шляхом підтримки ефективного функціонування інститутів боротьби з корупцією, забезпечення рівного доступу до правосуддя та ефективного захисту прав власності сприятиме забезпеченню функціональної справедливості і рівності.

Безпека та оборона передбачає захист суверенітету та територіальної цілісності держави, а також найважливіші аспекти безпеки громадян, що дасть змогу забезпечити формування у громадян України відчуття захищеності їх життя і свободи.

ЦІЛЬ 1 - ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Визначення цілі

Динамічне, стале та інклюзивне зростання на базі структурної модернізації економіки, покращення умов ведення бізнесу та ефективності публічного сектору має важливе значення для майбутнього України. Формування сильної та сучасної економіки є

базовою передумовою для створення нових робочих місць та підвищення доходів громадян і відповідно для підвищення якості життя кожного українця.

Запорукою економічного зростання є створення рівних, прозорих та передбачуваних правил ведення бізнесу, включення України до регіональних та глобальних ланцюгів створення доданої вартості, створення умов для розвитку високотехнологічних виробництв, прискорення залучення інвестицій в економіку України та розвиток експортного потенціалу українських виробників.

Ключові пріоритети

Сприятливі умови для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС.

Україна посідає 80 місце (серед 190 країн) у рейтингу Doing Business 2017. Німеччина у зазначеному рейтингу займає 17 місце, Польща - 24, Франція - 29, Італія - 50. Легкість ведення бізнесу - це шлях до залучення інвестицій в економіку (як іноземних, так і внутрішніх) та поштовх для відповідного збільшення валового внутрішнього продукту, а також вирішальний чинник для детінізації економіки країни.

Уряд продовжуватиме спрямовувати зусилля на створення сприятливих умов оподаткування, оптимального регуляторного режиму, функціонування та розвиток добросовісної конкуренції, розвиток малого і середнього підприємництва, активізацію процесів приватизації, зміну системи управління державними підприємствами, реформування системи публічних закупівель, захист інтелектуальної власності та розширення зовнішньоекономічних зв'язків.

Уряд забезпечуватиме імплементацію норм права ЄС у національне законодавство, створення відповідних адміністративних та інституціональних засад у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності, а також здійснення санітарних і фітосанітарних заходів з метою підвищення якості товарів і послуг та спрощення доступу до ринку ЄС та інших ринків.

Високий рівень інвестиційної активності є також важливим для забезпечення високих темпів економічного зростання та розвитку, зокрема для створення продуктивних потужностей в економіці.

Рівень інвестицій (валового нагромадження основного капіталу) в Україні є низьким, у 2016 році він становив 15,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Достатнім для забезпечення швидких темпів економічного зростання можна вважати рівень інвестицій, що становить 20 - 25 відсотків валового внутрішнього продукту. Зусилля Уряду будуть зосереджені на створенні максимально сприятливого інвестиційного клімату, в якому рівень інвестиційної активності буде достатньо високим для швидкого та сталого розвитку України.

Уряд також забезпечить інклюзивність економічного зростання, що передбачає отримання вигоди від збагачення країни кожним громадянином і відповідно зменшення соціальної нерівності та напруги в суспільстві. Політика Уряду буде спрямована на забезпечення використання кожним громадянином можливостей, які надає швидкий економічний розвиток.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:

місце в рейтингу Doing Business - не нижче 30;

питома вага валового нагромадження основного капіталу у валовому внутрішньому продукті - 23 відсотки;

коефіцієнт Джині - не вище 35 (за методологією Світового банку);

підписання та набрання чинності Угодою про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) відповідно до статті 57 Угоди про асоціацію для трьох секторів (2017 рік) та поступове розширення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) для 27 секторів, законодавство в яких повинно бути гармонізовано із законодавством ЄС відповідно до додатка III до Угоди про асоціацію (протягом п'яти років з дня набрання чинності Угодою про асоціацію);

взаємне визнання сертифікатів електронних підписів між Україною та державами - членами ЄС;

прийняття Підкомітетом з управління санітарними та фітосанітарними заходами між Україною та ЄС рішення щодо визнання еквівалентності рівня санітарного та фітосанітарного захисту між Україною

та ЄС;

прийняття Комітетом асоціації у торговельному складі між Україною та ЄС рішення щодо поетапного взаємного надання доступу до ринків державних контрактів на закупівлю робіт і послуг, щодо набуття повного режиму внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг, телекомунікаційних послуг, поштових та кур'єрських послуг, послуг з міжнародних морських перевезень;

наявність національного законодавства про державну допомогу та незалежного органу, який має повноваження, передбачені статтею 267 Угоди про асоціацію, відповідність схем державної допомоги критеріям, визначеним у статтях 262, 264 і 267 Угоди про асоціацію, а також функціонування реєстру, передбаченого Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" та статтею 267 Угоди про асоціацію.

ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням

1. Структурна модернізація економіки, покращення умов для ведення бізнесу

нестійка макроекономічна стабільність; високий рівень "тінізації" економіки; низький рівень розвитку конкуренції, несприятливий діловий клімат; низька продуктивність праці та низька міжнародна конкурентоспроможність економіки, відсутність інвестицій

1) спрощення адміністрування податків

спрощення адміністрування податків, створення простих і прозорих правил оподаткування, розмежування сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу із злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій

відповідає зобов'язанням України перед МВФ

2) реформа митниці як інструмент покращення інвестиційного середовища

поліпшення якості, забезпечення прозорості та підвищення ефективності роботи митниці шляхом удосконалення законодавства; посилення інституціональної спроможності відповідно до кращих європейських практик та керівних принципів ЄС, прискорення експорту та імпорту товарів і спрощення процедур торгівлі

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов'язанням України перед МВФ;

відповідає Угоді СОТ про спрощення процедур торгівлі

3) реформування та розвиток фінансового сектору

створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток у результаті ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці; розроблення комплексної стратегії розвитку державних банків з метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності їх діяльності

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов'язанням України перед МВФ

4) створення системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання

створення ефективної системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання, що сприятиме створенню рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання на товарних ринках України, запровадженню прозорого механізму витрачання ресурсів держави та місцевих ресурсів, усуненню вибірковості заходів державної підтримки окремих суб'єктів господарювання, забезпеченню обґрунтованості заходів підтримки підприємницької діяльності

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

5) дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції

створення належних умов для ведення бізнесу, обмеженого та прогнозованого регуляторного поля, забезпечення доступу до ресурсів

відповідає цілям Угоди про асоціацію;

відповідає зобов'язанням України перед МВФ

6) управління державною власністю та приватизація

забезпечення усунення втручання політиків у господарську діяльність державних підприємств з метою мінімізації політичної корупції, підвищення конкуренції у відповідних секторах економіки, що позитивно позначиться на добробуті споживачів та рівні конкурентоспроможності економіки в цілому; збільшення надходжень від продажу державних підприємств, активів, а також від сплати податків державними підприємствами, що залишаться у державній власності і стануть ефективними

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;

відповідає зобов'язанням України перед МВФ

7) розвиток публічних закупівель

побудова

простої, прозорої та справедливої системи публічних закупівель, що ґрунтується на взаємодії ділових кіл, влади та громадськості і забезпечує проведення закупівель з оптимальним співвідношенням "ціна/якість"

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

8) розвиток інновацій та реформа у сфері інтелектуальної власності

створення передумов для розвитку та широкого впровадження інновацій в усіх галузях економіки, а також подальшого переходу до цифрової економіки, зокрема вдосконалення нормативно-правової та регуляторної бази у сфері інновацій, інтелектуальної власності та цифрової економіки, вдосконалення державної політики у цих сферах та запровадження програм, спрямованих на стимулювання та підтримку інноваційного розвитку

відповідає цілям Угоди про асоціацію

9) розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій

створення умов для збільшення обсягу інвестицій у промисловість, забезпечення модернізації виробництва та інфраструктури, створення передумов для розвитку і диверсифікації експорту, включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості

відповідає цілям Угоди про асоціацію

10) розвиток експорту та розширення зовнішньоекономічних зв'язків

забезпечення пошуку нових ринків та переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків України на альтернативні ринки реалізації вітчизняної продукції, розвиток експорту товарів і послуг

відповідає цілям Угоди про асоціацію

11) регіональний економічний розвиток

створення ефективної системи планування регіонального розвитку та забезпечення стабільного фінансування програм і проектів регіонального розвитку; підвищення інституціональної спроможності на центральному та місцевому рівні щодо розроблення та відбору проектів регіонального розвитку з урахуванням підходів ЄС

відповідає цілям Угоди про асоціацію

12) сприяння продуктивній зайнятості, реформа ринку праці

проведення активної політики зайнятості для прискорення повернення безробітних до трудової діяльності, створення умов для зниження рівня неформальної зайнятості, підвищення рівня доходів працюючих громадян, дерегуляція взаємовідносин роботодавця та працівника

відповідає Конвенціям N 81, 129 і 173 Міжнародної організації праці

неефективне використання конкурентних переваг країни та природних ресурсів

13) земельна реформа

законодавче забезпечення створення земельного ринку за моделлю, визначеною шляхом національного обговорення, спрощення процедури реєстрації земельних ділянок

відповідає зобов'язанням України перед МВФ

14) удосконалення механізмів стимулювання розвитку агропромислового комплексу

забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованості і стабільності товарних ринків шляхом підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських виробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та диверсифікації бізнес-можливостей в агропромисловому секторі, наближення секторального законодавства до регуляторних стандартів ЄС

відповідає цілям Угоди про асоціацію

15) забезпечення якості і безпечності харчових продуктів

приведення національного законодавства у сфері ветеринарної та фітосанітарної безпеки у відповідність з директивами та регламентами ЄС, підвищення безпечності та якості харчових продуктів у результаті впровадження європейських стандартів та підвищення інституціональної спроможності відповідних органів виконавчої влади

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

16) розвиток органічного ринку

забезпечення здійснення належного державного контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що спростить вихід вітчизняної органічної продукції на зарубіжні ринки, надасть можливість розвивати експортний потенціал у зазначеній сфері

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

17) підвищення енергетичної незалежності

нарощування власного виробництва енергетичних ресурсів; модернізація енергетичної інфраструктури, диверсифікація джерел постачання енергоресурсів; перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування, запровадження стандартів системи європейської

енергетичної безпеки з акцентом на кібербезпеку і безпеку постачання енергоресурсів; збільшення регулюючих маневрових потужностей гідроелектростанцій і гідроакумулюючих електростанцій

відповідає цілям Угоди про асоціацію

18) впровадження принципів Третього енергетичного пакета ЄС

забезпечення надійного постачання електроенергії та природного газу споживачам за конкурентними цінами шляхом приведення вітчизняного законодавства в електроенергетичній та газовій сфері у відповідність з вимогами Третього енергетичного пакета ЄС, що сприятиме реформуванню та подальшому розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, стимулюватиме надходження приватних інвестицій, створить рівні умови для всіх учасників ринку та сприятиме розвитку системи захисту споживачів; забезпечення можливості інтеграції об'єднаної енергетичної системи України в європейську енергетичну систему

зобов'язання у рамках членства в Енергетичному Співтоваристві;

зобов'язання України перед МВФ;

відповідає цілям Угоди про асоціацію

19) реформа вугільної галузі

забезпечення економічної ефективності (самоокупності) вугільної галузі шляхом переходу на ринкові принципи функціонування ринку вугільної продукції, запровадження електронних біржових торгів вугіллям, залучення приватних інвестицій у галузь та приватизації вугільних шахт; забезпечення ефективної реструктуризації галузі та соціальної підтримки шахтарів

відповідає цілям Угоди про асоціацію

20) розвиток відновлюваної енергетики

збільшення частки енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, у структурі загального кінцевого енергоспоживання

відповідає цілям Угоди про асоціацію та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

21) забезпечення енергоефективності та енергозбереження

забезпечення зменшення обсягів споживання енергоресурсів, впровадження сучасних енергоефективних технологій; стимулювання здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності, забезпечення економного використання енергетичних ресурсів населенням, підвищення рівня життя населення в результаті зменшення витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональне використання коштів державного та місцевих бюджетів, які спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з використанням енергетичних ресурсів

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

22) підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії

покращення фінансового стану підприємств галузі теплопостачання, залучення інвестицій для модернізації технічної бази, підвищення операційної ефективності та зменшення обсягу споживання енергоресурсів

відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства

23) розвиток житлово-комунального господарства

досягнення ефективного управління житловим фондом та створення ринку управління житлом

відповідає цілям Угоди про асоціацію

24) розвиток мінерально-сировинної бази

задоволення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку; зменшення або повна ліквідація залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку; залучення на ринок України геологорозвідувальних компаній

відповідає цілям Угоди про асоціацію

25) забезпечення ефективного та безпечного поводження з відходами

перехід до європейської практики поводження з відходами; зменшення ризиків, пов'язаних з об'єктами накопичення і зберігання відходів, насамперед небезпечних; впровадження дієвих механізмів стимулювання мінімізації обсягів утворення відходів та зниження рівня їх небезпечності; перетворення сфери поводження з відходами на самостійний рентабельний сектор економіки; запровадження новітніх технологій утилізації відходів

відповідає цілям Угоди про асоціацію

застаріла інфраструктура; незадовільна система транспортних послуг і міжнародних зв'язків

26) реформа регулювання транспортної галузі

створення вільного та конкурентного ринку транспортних послуг шляхом реформування системи державного управління галуззю, гармонізації національного

законодавства та стандартів з нормами ЄС, визначення пріоритетів розвитку транспорту та створення умов для залучення приватних інвестицій

відповідає цілям Угоди про асоціацію

27) забезпечення якості та ефективності транспортних сервісів

запровадження нових підходів до надання транспортних сервісів на ринковій основі з прозорими механізмами фінансування соціально важливих пасажирських перевезень

відповідає цілям Угоди про асоціацію

28) залучення коштів у транспортну галузь

залучення приватних інвестицій у транспортну галузь шляхом створення ринкових умов для її функціонування та механізмів державно-приватного партнерства, упорядкування державних видатків на розвиток інфраструктури

відповідає цілям Угоди про асоціацію

29) запровадження сучасної системи безпеки на транспорті

здійснення комплексу регуляторних заходів, спрямованих на удосконалення системи безпеки на транспорті та приведення її у відповідність із стандартами ЄС

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

30) забезпечення міської мобільності та регіональної інтеграції

розвиток транспорту на регіональному та місцевому рівні шляхом розвитку локальної інфраструктури, децентралізації залізничних перевезень та спрощення регуляторних норм

відповідає цілям Угоди про асоціацію

ЦІЛЬ 2 - ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ

Визначення цілі

Створення системи урядування, здатної до проведення системних реформ в Україні, з дотриманням принципів демократії, верховенства права, захисту прав людини та принципів гендерної рівності, інклюзивності та спільної участі є ще однією базовою передумовою успіху України. Структура і система роботи державного апарату мають забезпечити своєчасне надання державних послуг з економним використанням публічних ресурсів та у прозорий і підзвітний громадянам спосіб, збереження природних ресурсів та забезпечення життя людей в екологічно чистому, різноманітному довкіллі. Саме якість надання публічних послуг свідчить про рівень поваги держави до прав і гідності кожної людини.

Ключові пріоритети

Ситуація, що склалася у сфері надання публічних послуг і публічного управління, свідчить про їх неефективність, непрозорість та закритість для фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з цим необхідно забезпечити удосконалення порядку надання публічних послуг і здійснення публічного управління шляхом реформування системи державного управління, децентралізації, реформування системи управління державними фінансами, запровадження інструментів електронного урядування.

Реформування системи державного управління

Уряд готовий розбудовувати систему урядування, яка буде здатна виробляти і реалізувати цілісну державну політику, надавати якісні публічні послуги громадянам та повністю відповідатиме європейським стандартам належного адміністрування. Для успішного проведення структурних реформ у всіх сферах суспільного життя необхідно завершити реформу державної служби. Уряд запровадить нові принципи формування і координації державної політики, стандарти стратегічного планування, основані на результатах аналізу політики, забезпечить підзвітність органів державного управління та передачу відповідних повноважень з центрального рівня до місцевих органів влади через децентралізацію.

Децентралізація

Децентралізація сприятиме створенню сучасної системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням українських особливостей і традицій на основі європейських цінностей розвитку місцевої демократії, зокрема Хартії місцевого самоврядування. Основною метою проведення цієї реформи є забезпечення надання населенню високоякісних та доступних публічних послуг незалежно від місця проживання, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території.

Роль об'єднаних територіальних громад у розв'язані соціальних проблем громадян має стати ключовою. Саме на цьому рівні кошти можуть витрачатися з найбільшою ефективністю з урахуванням потреб громади та кожної родини, що потребує соціальної допомоги.

Реформування системи управління державними фінансами

Уряд забезпечить ефективне та прозоре використання державних фінансів та

запровадить бюджетне планування на середньострокову перспективу в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів на рівні державного бюджету для поліпшення ефективності та якості державних послуг.

Запровадження інструментів електронного урядування

Згідно з останнім дослідженням ООН (United Nations E-government Survey 2016) щодо розвитку електронного урядування (E-Government Development Index), Україна посіла 62 місце серед 193 країн, що свідчить про значне відставання України від світових темпів розвитку e-урядування та необхідність удосконалення державної політики у цій сфері. E-урядування є важливим для підвищення рівня конкурентоспроможності країни та інвестиційної привабливості, необхідною передумовою для ефективного державного управління в сучасних умовах.

Уряд забезпечить ефективне державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ефективність досягнення цілі до 2020 року визначають такі ключові показники:

індикатор Government Effectiveness World Governance Indicators - вище 50 відсотків країн;

індикатор Ефективність публічного сектору Індексу глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму - входження до 50 кращих країн світу;

E-Government Development Index (United Nations E-government Survey) - входження до 40 кращих країн світу;

Open Budjet Index (OBI) (міжнародна мережа International Budget Partnership) - входження до 50 кращих країн;

зменшення рівня дефіциту державного бюджету до 2,1 відсотка валового внутрішнього продукту.

ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням

1. Організація своєчасного надання державних послуг з економним використанням публічних ресурсів та у прозорий спосіб із забезпеченням підзвітності громадянам

неефективне та непрозоре урядування

1) реформування системи державного управління

посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування з урахуванням кращого досвіду держав - членів ЄС, перетворення його на ефективний інструмент безперервного і сталого розвитку держави

відповідає цілям Угоди про асоціацію

2) розвиток електронного урядування

запровадження надання пріоритетних електронних послуг в усіх сферах суспільного життя; оприлюднення високоякісних наборів даних у формі відкритих даних з урахуванням суспільного інтересу, кращих світових практик і відповідно до встановлених вимог щодо відкритості і прозорості діяльності; запровадження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; розвиток електронного документообігу

відповідає цілям Угоди про асоціацію

низький рівень організації влади на місцевому рівні, малоефективне управління суспільним розвитком на регіональному рівні

3) децентралізація

сприяння утворенню спроможних територіальних громад та підтримка їх розвитку, передача максимальної кількості повноважень місцевим органам влади та надання таким органам можливості для практичної реалізації делегованих їм повноважень

відповідає цілям Угоди про асоціацію

відсутність послідовної та передбачуваної бюджетної політики

4) реформування системи управління державними фінансами

побудова сучасної ефективної системи управління державними фінансами як основи для стійкого економічного зростання і якісного надання державних послуг із забезпеченням ефективного акумулювання державних ресурсів та їх розподілу відповідно до пріоритетів розвитку держави у середньостроковій перспективі

відповідає зобов'язанню України перед МВФ;

відповідає цілям Угоди про асоціацію

5) реформування системи державного фінансового контролю на центральному, регіональному та місцевому рівні

удосконалення механізмів здійснення державного фінансового контролю щодо виявлення, елімінування та запобігання порушенням фінансово-бюджетної дисципліни, забезпечення законного та ефективного розподілу, управління, використання та збереження публічних ресурсів органами державної влади, органами місцевого самоврядування в умовах децентралізації, суб'єктами

господарювання державного та комунального секторів

відповідає цілям Угоди про асоціацію

нераціональне використання природних ресурсів, відсутність ефективної національної системи контролю за додержанням природоохоронного законодавства

6) запобігання зміні клімату та адаптація до неї

удосконалення державної політики у сфері зміни клімату для досягнення сталого розвитку держави, створення правових та інституціональних передумов для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян; впровадження механізмів, спрямованих на зменшення обсягу споживання озоноруйнівних речовин; забезпечення інституціональної спроможності органів державної влади щодо планування і реалізації дій у сфері зміни клімату та захисту озонового шару

відповідає цілям Угоди про асоціацію

7) збереження природної спадщини

запровадження європейських принципів збереження, невиснажливого використання та відтворення біорізноманіття в природоохоронній сфері, створення ефективної системи збереження рідкісних та таких, що зникають в Україні та Європі, видів рослин і тварин та природних оселищ, організація моніторингу за збереженням рідкісних та зникаючих видів та оселищ; формування мережі природоохоронних територій

відповідає цілям Угоди про асоціацію

8) належне екологічне врядування

створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду, перехід від неефективного надмірного природоохоронного контролю до запобігання правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зменшення тиску на користувачів природних ресурсів, широке залучення громадськості до природоохоронної діяльності

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

9) стале управління водними ресурсами

перехід до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, що включає планування, координацію, контроль якості, охорону та раціональне використання водних ресурсів

зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію

ЦІЛЬ 3 - РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Визначення цілі

Повноцінний розвиток людського капіталу є основним результатом ефективної роботи Уряду. Подолання суспільної кризи передбачає значне підвищення якості життя та забезпечення належного рівня соціальних стандартів. Держава має сприяти створенню можливостей для реалізації громадянами свого потенціалу, що впливає на зростання національної економіки і зміцнення конкурентної позиції України у світі.

З огляду на зазначене, дії Уряду спрямовуються на формування та реалізацію ефективної політики у сфері освіти, науки, охорони здоров'я, соціального захисту та культури, на розширення прав і можливостей української мови, формування почуття патріотизму у громадян, що має велике значення для національної ідентичності та гордості.

Ключові пріоритети

Здоров'я населення є одним із основних чинників досягнення національної безпеки та благополуччя держави в цілому. Нагальною є необхідність запровадження нових підходів до розв'язання проблем громадського здоров'я, визначення одним з пріоритетів системи медичної допомоги проведення профілактичної роботи.

Діяльність системи охорони здоров'я буде переорієнтована від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров'я і запобігання захворюванням.

Передбачається створити нову систему організації охорони здоров'я на засадах медичного страхування, реформування екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, удосконалити надання високоспеціалізованої медичної допомоги.

Завданнями Уряду у сфері освіти у середньостроковій перспективі є поліпшення якості середньої освіти, подолання територіальних відмінностей у якості освіти та трансформація змісту освіти на основі компетентнісного підходу, модернізація професійно-технічної освіти, що сприятиме підготовці на високому рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці, та забезпеченню рівного доступу до професійно-технічної освіти; підвищення рівня та оптимізація результатів наукової та академічної діяльності, підтримка процесу ствердження

академічної доброчесності у вищих навчальних закладах та наукових установах.

Стан пенсійної системи свідчить про необхідність проведення чергового етапу пенсійної реформи. Основною метою є створення умов для підвищення пенсій, забезпечення дотримання принципу соціальної справедливості, усунення великих розривів між спеціальними та звичайними пенсіями, забезпечення належного рівня життя громадян, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи трудових доходів.

Створення ефективної системи надання соціальної підтримки населенню дасть можливість забезпечити адресний підхід до надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам та запровадити комплексний підхід до розв'язання проблем найбільш вразливих верств населення, сприяти їх соціальній інтеграції та подоланню бідності, сформувати на рівні територіальної громади систему надання соціальних послуг та забезпечення захисту прав дітей, зокрема права на виховання у сім'ї або в умовах, що максимально наближені до сімейних, у своїй територіальній громаді. Зокрема, передбачено запровадження надання пільг у грошовій формі, перехід до надання соціальної підтримки окремих категорій громадян за принципом "гроші ходять за людиною", запровадження стимулів до працевлаштування отримувачів соціальної допомоги.

Стратегічне значення для розвитку і модернізації країни має вдосконалення принципів і визначення напрямів культурної політики держави. Одним з основних завдань державних органів є розроблення сучасних програм та створення фінансових інструментів підтримки культурно-мистецької творчості. Уряд працюватиме над створенням бази даних про наявні культурні цінності та об'єкти нерухомої культурної спадщини. Значна увага приділятиметься належному формуванню державної політики щодо провадження літературної, книговидавничої та бібліотечної діяльності.

Популяризація рухової активності та спорту сприятиме збільшенню кількості українців, що свідомо обирають активний та здоровий спосіб життя, відмовляються від шкідливих звичок, вихованню покоління здорової молоді як найвищої цінності держави, готової до продуктивної праці та до захисту національних інтересів, незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України.

З метою формування позитивного іміджу України у світовому спортивному русі Уряд приділятиме увагу створенню умов для ефективної підготовки спортсменів вищої категорії, здобуття ліцензій для участі в найважливіших міжнародних спортивних змаганнях, збільшенню популярності видів спорту в Україні, популяризації спорту серед людей з інвалідністю в Україні.

Уряд також здійснюватиме заходи щодо активізації процесу національно-патріотичного виховання.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:

індекс людського розвитку - входження до 50 кращих країн;

рівень смертності - зменшення на 10 відсотків;

рівень бідності (ОЕСР) - 15 відсотків.

РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням

1. Формування та реалізація ефективної політики у сфері освіти, охорони здоров'я

неефективність системи охорони здоров'я, зокрема надання відповідних послуг, застаріле обладнання та процедури, нечітка компетенція різних рівнів влади

1) створення нової системи організації охорони здоров'я на засадах медичного страхування

створення та запровадження нової моделі фінансування, яка передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, кращий фінансовий захист громадян у разі хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних коштів та скорочення неформальних платежів, створення стимулів до поліпшення якості медичної допомоги, що надається населенню державними та комунальними закладами охорони здоров'я, та підвищення ефективності процесу її надання

відповідає цілям Угоди про асоціацію;

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

2) розвиток системи громадського здоров'я

орієнтація системи охорони здоров'я на збереження та зміцнення здоров'я, збільшення тривалості та

покращення якості життя, запобігання захворюванням, продовження активного та працездатного віку і відповідно зменшення економічного навантаження на бюджет охорони здоров'я

відповідає цілям Угоди про асоціацію

3) підвищення рівня доступності лікарських засобів

запровадження механізму відшкодування вартості основних лікарських засобів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів; реформування принципів державного регулювання цін на лікарські засоби з урахуванням досвіду та принципів ЄС

відповідає цілям Угоди про асоціацію

4) реформування системи екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

запровадження нового підходу до надання екстреної медичної допомоги та покращення ефективності надання екстреної медичної допомоги населенню

відповідає цілям Угоди про асоціацію

5) удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги

удосконалення організації надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинною патологією, гострим інфарктом міокарда та судинно-мозковою недостатністю;

надання якісної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню шляхом збільшення кількості трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, їх доступності, якості та безпечності; створення Національного організаційно-методичного центру трансплантації та державних трансплантаційних округів

відповідає цілям Угоди про асоціацію

6) розвиток соціальних та реабілітаційних послуг у територіальних громадах

забезпечення надання на високому рівні соціальних, реабілітаційних та психологічних послуг та запровадження нових підходів до організації їх надання на рівні територіальної громади

передбачено Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю

погіршення якості освіти, застарілі методи навчання; незадоволення роботодавців якістю освіти

7) забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти ("Нова українська школа")

поліпшення якості середньої освіти, подолання територіальних відмінностей у якості освіти та трансформація змісту освіти на основі компетентнісного підходу;

формування змісту освіти з метою розвитку креативної та ініціативної особистості, що здатна до ефективної діяльності в суспільстві і завдяки умінню критично мислити, набутим компетентностям, сформованим переконанням і ціннісним ставленням спроможна приймати адекватні рішення на благо українського народу, суспільно-економічного розвитку людства

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

8) модернізація професійно-технічної освіти

створення сприятливих умов для підготовки на належному рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці, та забезпечення рівного доступу до професійно-технічної освіти

відповідає цілям Угоди про асоціацію

9) забезпечення якості вищої освіти

створення нових освітніх програм відповідно до нових стандартів вищої освіти; підвищення рівня та оптимізація результатів наукової та академічної діяльності, підтримка процесу ствердження академічної доброчесності у вищих навчальних закладах та наукових установах

відповідає цілям Угоди про асоціацію

10) створення нової системи управління та фінансування науки

забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;

збільшення частки грантового фінансування у загальному обсязі державної підтримки наукових досліджень і розробок, що сприятиме підвищенню мотивації наукових працівників до участі у відкритих конкурсних відборах проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень, та формуватиме реальну альтернативу продовженню молодими ученими своєї наукової кар'єри за кордоном

відповідає цілям Угоди про асоціацію

відсутність адресного підходу в існуючій системі соціальної підтримки; низька якість та ефективність послуг системи соціального захисту населення;

витрачання великої частки валового внутрішнього продукту на державні послуги системи соціального захисту населення та

допомогу

11) створення справедливої системи пенсійного страхування

запровадження єдиного підходу до обчислення пенсій, забезпечення належного рівня пенсійного забезпечення, оптимізація видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

12) забезпечення ефективної державної соціальної підтримки населення

забезпечення адресного підходу до надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам та запровадження комплексного підходу до розв'язання проблем найбільш вразливих верств населення, їх соціальної інтеграції та подолання бідності

передбачено Угодою про позику (Проект "Модернізація системи соціальної підтримки населення України") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку;

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

13) забезпечення захисту прав дітей

створення системи повноцінного виховання дітей в сімейному середовищі шляхом посилення відповідальності батьків, інших законних представників, а також кожної базової територіальної громади; деінституалізація догляду дітей; забезпечення безпеки та благополуччя кожної дитини

передбачено Конвенцією ООН про права дитини та Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства

2. Розвиток особистості, культури і спорту;

поширення використання української мови в усіх сферах життєдіяльності

недостатній рівень патріотизму, використання української мови; відсутність можливостей і підтримки для самореалізації в культурній сфері та спорті

14) зміцнення позицій державної мови в культурно-інформаційному просторі

розширення функціонування української мови у засобах масової інформації, сфері культури, освіти та науки; створення організаційних, адміністративних та культурологічних умов для перетворення вітчизняної видавничої справи на культурну індустрію європейського зразка

15) забезпечення національно-патріотичного виховання

активізація процесу національно-патріотичного виховання, збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту України; утвердження української ідентичності та громадянської єдності на основі спільних суспільно-державницьких цінностей: самобутності, волі, соборності та гідності українського народу на противагу зовнішньому ворожому інформаційно-психологічному впливу на українське суспільство

16) створення Суспільного телебачення і радіомовлення України

забезпечення повноцінного функціонування Суспільного телебачення і радіомовлення України, яке задовольнятиме інформаційні потреби суспільства, пропонуватиме високоякісний і цікавий медіапродукт в доступному форматі, сприятиме залученню суспільства до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань

відповідає зобов'язанню України перед Радою Європи (Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. N 1466)

17) розвиток культурно-митецького потенціалу та збереження культурної спадщини України

створення умов для прозорої та ефективної державної підтримки митців для реалізації ними творчих проектів; підвищення статусу мистецької освіти; створення ефективних локальних культурних просторів у громадах, що базуються на творчій активності членів громад; створення основи для запровадження прозорих механізмів дозвільних процедур у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей та уникнення корупційних ризиків і зловживань

відповідає Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року;

відповідає цілям Угоди про асоціацію

18) формування здорової нації

зміцнення здоров'я різних верств населення шляхом залучення до фізичної культури і спорту для активного працездатного довголіття, посилення здатності працюючих адаптуватися до вимог сучасного виробництва, зменшення бюджетних витрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю та лікуванням, післятрудовим відновленням, змістовного дозвілля та активного відпочинку, створення умов для самореалізації дітей та молоді шляхом занять обраними видами спорту

відповідає цілям Угоди про асоціацію

19) створення нових можливостей для

молоді

посилення потенціалу та ролі молоді у суспільно-політичному житті держави та її становлення як одного із ключових партнерів формування державної політики у молодіжній сфері

відповідає цілям Угоди про асоціацію

20) формування позитивного іміджу України у світовому спортивному русі

формування позитивного іміджу України у світі шляхом проведення в Україні офіційних міжнародних спортивних змагань та забезпечення успішної участі спортсменів високого класу у міжнародних спортивних змаганнях

відповідає цілям Угоди про асоціацію

ЦІЛЬ 4 - ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Визначення цілі

Принцип верховенства права має важливе значення для сталого та рівноправного зростання і соціального розвитку. Верховенство права є різноплановим поняттям, що охоплює певні галузі - від безпеки особистості та права власності і розв'язання конфліктів до стримувань і противаг Уряду і боротьби з корупцією. Середньостроковий план обмежується функціями держави, які виконуються тільки органами виконавчої влади. У розділі визначаються обов'язки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері боротьби з корупцією та здійснення правосуддя.

Запобігання та боротьба з корупцією передбачають забезпечення належного виконання законодавства, функціонування ефективної, координованої та прозорої системи антикорупційних інституцій. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції співпрацюватиме з Національним антикорупційним бюро, Генеральною прокуратурою України, судовою гілкою влади, іншими установами з питань боротьби з корупцією.

Невід'ємною складовою ефективної системи боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права є належне функціонування правоохоронних органів у цілому, функціонування ефективної системи виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Руйнування корупційних схем забезпечить значну економію бюджетних коштів та їх спрямування на розвиток економіки і підвищення добробуту громадян.

Загальна мета антикорупційної реформи полягає в мінімізації можливостей для проявів корупції; збільшенні ризику відстеження і покарання за корупційну поведінку та мінімізації її наслідків; усуненні толерантного ставлення до проявів корупції.

У 2016 році Україна зайняла 131 місце серед 176 країн у світовому рейтингу Індексу сприйняття корупції, що свідчить про збереження "ендемічної корупції" в державному секторі. Проте деякі реформи, зокрема запровадження електронної системи закупівель "ProZorro", створення Національного антикорупційного бюро, інших спеціалізованих установ з боротьби з корупцією, запровадження електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, сприяють зниженню рівня корупції. Це потребує співпраці політичного, адміністративного, судового та приватного секторів і громадян, а також більш рішучих дій у проведенні боротьби з корупцією.

Ключові пріоритети

Протягом 2017 - 2020 років передбачається забезпечити подальше зменшення можливостей для корупції в державному секторі. Пріоритетні напрями антикорупційної реформи, реалізація яких дасть змогу Кабінетові Міністрів України досягти цієї мети, передбачають:

зміцнення інституціональної інфраструктури та підвищення потенціалу з планування та реалізації політики антикорупційними установами, що провадять діяльність із запобігання корупції, зокрема забезпечення ефективної роботи превентивних антикорупційних органів, завершення формування Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;

функціонування системи електронного декларування в повному обсязі;

зміцнення системи контролю фінансування політичних партій.

Усі новостворені інституції в інфраструктурі антикорупційної реформи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від

корупційних та інших злочинів, Державне бюро розслідувань, Спеціалізований антикорупційний суд (у разі прийняття відповідного законодавства та утворення), отримають фінансування в обсязі, достатньому для організації їх діяльності та забезпечення ефективної роботи.

Кабінет Міністрів України забезпечить ефективну координацію роботи з проведення антикорупційної реформи, зокрема шляхом налагодження співробітництва, обміну досвідом та інформацією між окремими органами для досягнення спільних цілей подолання корупції в Україні.

Одним з пріоритетів стане оновлення Антикорупційної стратегії, яка визначатиме ключові цілі та показники оцінки прогресу у проведенні антикорупційної реформи, а програма з імплементації Стратегії складатиметься з переліку конкретних ініціатив та кроків, відповідальних за виконання та строків досягнення зазначених у Стратегії цілей.

З метою встановлення верховенства права Кабінет Міністрів України:

продовжить реформування системи виконання судових рішень, зокрема у 2017 році передбачається створити змішану систему виконання судових рішень шляхом модернізації служби державних виконавців та запровадження інституту приватних виконавців. Буде створено доступну, економічно ефективну та дієву систему контролю за дотриманням інтересів кредиторів з урахуванням прав боржників;

забезпечить формування гнучкої системи надання безоплатної правової допомоги, що дасть змогу оперативно реагувати на потреби громадян у вирішенні правових питань;

забезпечить проведення реформи системи пробації та ресоціалізації, метою якої є побудова сучасної європейської системи кримінальної юстиції, яка б забезпечувала ефективний баланс між потребами суспільної безпеки та боротьбою із злочинністю, що включає, зокрема, питання запобігання скоєнню злочинів та реабілітації правопорушників. Ширше застосування покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, сприятиме зниженню витрат та концентрації ресурсів пенітенціарної системи на досягненні цілей реабілітації.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:

індекс сприйняття корупції (Transparency International) - входження до 50 кращих країн;

прогрес у регулярних опитуваннях з питань сприйняття корупції населенням за методологією Національного агентства з питань запобігання корупції.

ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язаннями

1. Забезпечення ефективної, координованої та прозорої роботи антикорупційних інституцій та Кабінету Міністрів України

відсутність системного підходу до проведення антикорупційної реформи та координації роботи спеціалізованих антикорупційних органів, центральних органів виконавчої влади в межах антикорупційних програм та неурядових організацій, громадськості;

неефективність проведення моніторингу, оцінки та звітування про результати;

низький рівень комунікації із суспільством та іншими сторонами, заінтересованими у проведенні реформ;

незавершеність процесу створення органів виконавчої влади, відповідальних за вирішення питань боротьби із злочинністю та виявлення, розшуку активів, одержаних від корупційних та інших злочинів

1) забезпечення функціонування Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

здійснення ефективного контролю за дотриманням вимог законодавства щодо здійснення декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

належна перевірка поданих декларацій та виявлення фактів порушення вимог фінансового контролю

відповідає Програмі НАТО з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

2) підвищення рівня стандартів доброчесності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також громадськості

здійснення комплексу заходів, спрямованих на

ліквідацію корупції, запобігання створенню умов, що можуть призвести до її виникнення

відповідає Програмі НАТО з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

відповідає зобов'язанню України перед МВФ

3) забезпечення ефективної загальної координації та комунікаційної підтримки антикорупційної реформи

забезпечення координації роботи та ефективної співпраці між окремими антикорупційними органами; забезпечення інформування суспільства про реальні результати проведення антикорупційної реформи

4) забезпечення ефективної діяльності Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів

забезпечення формування інституціональної системи, необхідної для належної боротьби із злочинністю, виявлення, розшуку, оцінки, обліку активів, одержаних від корупційних та інших злочинів, управління такими активами відповідно до вимог законодавства

5) удосконалення системи державного контролю за партійними фінансами

забезпечення прозорості фінансування політичних партій з обмеженням впливу приватного капіталу на політику, а також публічності інформації про фінансування діяльності політичних партій

2. Забезпечення реального виконання судових рішень;

забезпечення балансу між безпекою суспільства, запобіганням скоєнню злочинів і реабілітацією правопорушників;

створення рівних можливостей для реалізації громадянами своїх прав та забезпечення підвищення рівня правової культури

тривале невиконання судових рішень;

відсутність належної системи запобігання скоєнню повторних злочинів;

значні державні витрати на утримання правопорушників у місцях позбавлення волі;

відсутність розуміння потреб у правовій допомозі, тенденцій та пріоритетності таких потреб

6) реформування системи виконання судових рішень

запровадження змішаної виконавчої системи, інституту приватних виконавців з дієздатною системою їх професійного самоврядування

7) реформування системи пробації та ресоціалізація

створення системи пробації, здатної забезпечити баланс між безпекою суспільства, запобіганням скоєнню злочинів і реабілітацією правопорушників

відповідає Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1990 року (Токійські правила) та відповідним Рекомендаціям Ради Європи

8) забезпечення рівного доступу до правосуддя та правової допомоги

переорієнтація системи безоплатної правової допомоги з надання правової допомоги окремим фізичним особам на посилення правової спроможності та правових можливостей територіальних громад, децентралізація системи безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, започаткування пілотного проекту створення офісів громадського захисту у кримінальному провадженні, створення ефективної системи управління правовими знаннями та підвищення людського потенціалу правничої спільноти і партнерських мереж системи безоплатної правової допомоги

відповідає Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. N 1466

ЦІЛЬ 5 - БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА

Визначення цілі

Отримати можливість почувати себе у безпеці - одне з найбільш сильних на сьогодні прагнень громадян України. Надійний захист суверенітету та відновлення територіальної цілісності України дасть можливість забезпечити повноцінний розвиток Української держави. Уряд продовжуватиме підтримку здатності держави протистояти різним формам зовнішньої агресії, в тому числі надаватиме всебічну підтримку розвитку спроможностей Збройних Сил. Крім того, Уряд має відповідати на всі виклики щодо мінімізації загроз життю та майну громадян, зокрема забезпечувати здійснення заходів щодо їх захисту від незаконних посягань, запобігання злочинності, профілактики та адекватного реагування на надзвичайні ситуації, підтримки безпечності публічного простору та дорожнього руху.

Ключові пріоритети

Ключовими завданнями Уряду у сфері безпеки та оборони є забезпечення обороноздатності та інформаційної безпеки держави.

Постійна військова загроза потребує

запровадження об'єднаного керівництва силами оборони, створення системи управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов'язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах - членах НАТО.

Забезпечуватиметься розвиток спроможностей Збройних Сил для адекватного реагування на загрози національній безпеці у воєнній сфері, для захисту України, її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності кордонів. Збройні Сили та інші складові сил оборони будуть приведені у відповідність із сучасними стандартами з урахуванням досвіду проведення антитерористичної операції та принципів, прийнятих в державах - членах НАТО і ЄС.

Важливим питанням є посилення прикордонної безпеки. Актуальність питання розвитку прикордонної інфраструктури та облаштування державного кордону визначається необхідністю досягнення якісно нового рівня охорони державного кордону, його інженерно-технічного оснащення, який сприятиме інтеграції України до Європейської зони безпеки.

Особливою потребою українського народу є становлення актуальних загальнонаціональних цінностей та пріоритетів, розвиток інформаційного простору держави. Забезпечення інформаційного суверенітету України є запорукою реалізації конституційних прав та інтересів громадян в інформаційній сфері шляхом гарантування свободи слова та поширення суспільно важливої інформації.

Наслідком військової агресії Російської Федерації стало порушення прав громадян України, які проживають на окремих територіях Донецької та Луганської областей, а також в Автономній Республіці Крим, на свободу слова та висловлення думки, свободу доступу до інформації, а також постійні репресії стосовно вільних засобів масової інформації. При цьому громадяни України опинилися під потужним впливом антиукраїнської пропаганди, позбавлені доступу до альтернативного інформаційного ресурсу та майже не мають доступу до об'єктивної інформації про події в Україні та світі.

Інформаційна реінтеграція зазначених територій є одним із пріоритетних кроків у вирішенні питання захисту конституційних прав громадян України, які проживають на зазначених територіях, а також забезпечення територіальної цілісності та суверенітету України.

Інформаційна реінтеграція Донбасу та Автономної Республіки Крим спрямована на посилення інформаційного тиску на окупаційну владу Російської Федерації на міжнародному рівні, активізацію висвітлення питання збройної агресії Російської Федерації на Донбасі та окупації Автономної Республіки Крим в світовому та національному інформаційному просторі, подолання інформаційної блокади цих регіонів.

У сучасних глобалізаційних та геополітичних умовах виникає необхідність реалізації ефективного механізму просування інтересів України у світі, забезпечення об'єктивного інформування про події в Україні, формування позитивного іміджу України, збільшення кількості візитів до України представників різних цільових груп - від туристів до інвесторів.

Унаслідок військового конфлікту значно погіршився соціально-економічний стан східних регіонів. Планується залучення ресурсів міжнародних фінансових організацій та міжнародної технічної допомоги для відновлення критичної інфраструктури та надання основних соціальних послуг у східних регіонах, економічного відновлення шляхом розвитку спроможності у сфері місцевого економічного планування, здійснення структурних змін та надання підтримки малому і середньому бізнесу.

Складний криміногенний стан у державі, загострення соціально-політичного стану, високий рівень терористичних загроз вимагають розвитку Національної гвардії як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати визначені правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці.

Уряд продовжить реформування системи ДСНС з метою її оптимізації, підвищення спроможності до виконання завдань у сфері цивільного захисту та передачі окремих повноважень щодо гасіння пожеж та реагування на надзвичайні ситуації від державних органів

до органів місцевого самоврядування.

Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року

Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:

частка видатків на безпеку і оборону становить не менш як 5 відсотків валового внутрішнього продукту на відповідний рік, з них на оборону - не менш як 3 відсотки;

зниження рівня аварійності на дорогах - на 30 відсотків;

збереження консолідованої міжнародної підтримки щодо деокупації Донбасу та Автономної Республіки Крим.

БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА

Проблеми

Пріоритетні дії

Короткий опис

Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язаннями

1. Зміцнення потенціалу і можливостей для захисту; співпраця з іншими країнами в результаті інтеграції в європейські та інші міжнародні інституції безпеки і оборони з метою зміцнення національної, регіональної та глобальної безпеки

постійна військова загроза; погіршення соціально-економічного стану східних регіонів унаслідок військового конфлікту; проведення Російською Федерацією антиукраїнської інформаційної кампанії, відсутність об'єктивної та актуальної інформації про Україну у світовому інформаційному просторі

1) запровадження об'єднаного керівництва силами оборони

створення системи управління силами оборони на основі нового розподілу повноважень, функцій, завдань, обов'язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах - членах НАТО

2) забезпечення реалізації ефективної політики, системи планування і управління ресурсами в секторі оборони

узгодження процесів формування політики, планування та управління ресурсами з євроатлантичними принципами, що забезпечують створення адекватно тренованих, оснащених та забезпечених сил оборони, здатних ефективно виконувати завдання, визначені стратегічними документами з питань забезпечення національної безпеки

3) забезпечення оперативних (бойових, спеціальних) спроможностей сил оборони

забезпечення спроможності сил оборони забезпечувати надійну відсіч збройній агресії, ефективно реагувати на загрози національній безпеці у воєнній сфері, забезпечувати оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відповідати євроатлантичним стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО

4) запровадження об'єднаної системи логістики і системи медичного забезпечення

створення єдиної ефективної системи логістики і постачання сил оборони як у мирний час, так і в особливий період, запровадження сучасних систем і технологій всебічного забезпечення військ (сил), автоматизація процесів управління та обліку озброєння і військової техніки, військово-технічного майна, ракет і боєприпасів та матеріально-технічних засобів;

створення системи медичного забезпечення, спроможної надавати відповідну медичну підтримку силам оборони, відповідно до стандартів НАТО

5) забезпечення професіоналізації сил оборони та створення необхідного військового резерву

укомплектування Збройних Сил підготовленим та мотивованим особовим складом, створення та утримання готового до розгортання стратегічного резерву Збройних Сил

6) підвищення надійності охорони та рівня захищеності державного кордону

досягнення рівня прикордонної безпеки, який забезпечуватиме адекватне реагування на сучасні загрози та виклики, зокрема терористичного та військового характеру, а також впровадження європейських норм і стандартів у систему прикордонного контролю

7) забезпечення боєздатності та готовності Національної гвардії до виконання завдань

розбудова Національної гвардії як мобільного, боєздатного військового формування з правоохоронними функціями, здатного у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони виконувати визначені правоохоронні і оборонні завдання з протидії загрозам національній безпеці

8) захист та відновлення політико-дипломатичним шляхом територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаних кордонів

подальша консолідація міжнародної політичної підтримки України у протидії агресії з боку Російської Федерації та посилення політико-дипломатичного тиску на Російську Федерацію з метою деокупації

Донбасу; започаткування міжнародних переговорів щодо деокупації Автономної Республіки Крим; освоєння практичної підтримки України з боку НАТО

9) вирішення проблемних питань на територіях, що зазнали негативного впливу внаслідок тимчасової окупації або збройного конфлікту, захист прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

відновлення критичної інфраструктури та надання основних соціальних послуг, економічне відновлення шляхом розвитку спроможності у сфері місцевого економічного планування, здійснення структурних змін та надання підтримки малому і середньому бізнесу; реінтеграція громадян з непідконтрольних територій в єдиний конституційний простір України; забезпечення доступу населення Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим до об'єктивної інформації про події в Україні та світі

10) формування та реалізація державної політики у сфері інформаційної безпеки та розбудова системи державних стратегічних комунікацій

захист інформаційного простору України від агресії з боку Російської Федерації, нейтралізація наслідків інформаційної складової такої агресії та реалізація принципів, пріоритетних завдань і основних напрямів діяльності органів державної влади, спрямованих на захист інформаційного суверенітету України та формування національного інформаційного простору

11) просування інтересів України у світі

популяризація України у світі із залученням інформаційних ресурсів іноземних держав, спрямована на захист її політичних, економічних та соціально-культурних інтересів, зміцнення її національної безпеки і відновлення територіальної цілісності; формування позитивного іміджу України шляхом висвітлення об'єктивної інформації про конкурентні переваги, вагомі досягнення України у світі, широкі перспективи співпраці міжнародної спільноти з Україною; забезпечення міжвідомчої координації з підготовки і поширення у світовому інформаційному просторі об'єктивної інформації про Україну та окремі її регіони, а також підвищення туристичної та інвестиційної привабливості України

2. Захист громадян від порушення їх прав, запобігання злочинності, забезпечення безпечності публічного простору та дорожнього руху, захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру

низька продуктивність у сфері підтримання громадського порядку, безпеки дорожнього руху, міграції, недостатній рівень кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційних систем, об'єктів критичної інфраструктури; зниження спроможності щодо ефективного реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру

12) створення ефективної системи захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та пожеж

оптимізація системи ДСНС та підвищення її спроможностей щодо забезпечення у взаємодії з іншими складовими сектору безпеки і оборони, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування виконання завдань з протидії загрозам національній безпеці у сфері цивільного захисту; підвищення рівня безпеки життєдіяльності населення, захисту його життя і здоров'я від пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних гідрометеорологічних явищ, а також зменшення збитків в економіці

відповідає цілям Угоди про асоціацію

13) автоматизація процесів, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері міграції

розбудова інфраструктури Єдиного державного демографічного реєстру та створення Національної системи біометричної верифікації та ідентифікації громадян України, іноземців та осіб без громадянства;

створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами

відповідає цілям Угоди про асоціацію

14) забезпечення безпеки дорожнього руху

створення підрозділів дорожньої патрульної поліції, а також відбір кандидатів на посади поліцейських, навчання та їх підготовка для подальшого патрулювання на дорогах міжнародного та національного значення з метою запобігання вчиненню порушень водіями

15) створення Національної телекомунікаційної мережі, забезпечення кіберзахисту

створення в інтересах управління державою в мирний час та в умовах надзвичайного і воєнного стану на базі

сучасних цифрових технологій багаторівневої мультисервісної спеціальної інформаційно-телекомунікаційної мережі для забезпечення захищених електронних комунікацій (Національної телекомунікаційної мережі) та забезпечення кіберзахисту інформаційно-телекомунікаційних систем державного сектору шляхом модернізації системи захищеного доступу державних органів до Інтернету

ДОНОРСЬКА КООРДИНАЦІЯ ТА ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ

Середньостроковий план стане ефективним інструментом під час діалогу з країнами-донорами на всіх рівнях та сприятиме залученню до цього процесу громадськості і приватного сектору.

Виконання плану сприятиме забезпеченню відповідності міжнародної допомоги потребам країни та спрямуванню ресурсів на пріоритетні напрями розвитку, а також створенню і функціонуванню єдиної (цілісної та уніфікованої) системи координації, планування, залучення, управління, проведення експертизи та моніторингу міжнародної допомоги для забезпечення ефективного розподілу донорських коштів відповідно до пріоритетних напрямів державної політики.

Реалізація п'яти основних цілей Уряду стане основою для організації щоквартальної комунікативної платформи, проведення регулярних координаційних засідань вищого рівня для оновлення політики щодо міжнародної допомоги, дасть змогу створити чітку систему взаємодії донорів міжнародної допомоги та Української Сторони на політичному, операційному і секторальному рівні.

Спільне проведення моніторингу та обмін інформацією про хід реалізації проектів (програм) міжнародної допомоги, проведення координаційних засідань з представниками донорів для планування та проведення оцінки ефективності у процесі роботи з реалізації проектів і після їх завершення усуне дублювання та надасть можливість ефективно використати залучені ресурси в повному обсязі.

Важливим елементом стане проведення щорічних донорських конференцій. На конференціях представлятиметься звіт про використання міжнародної допомоги за минулий рік та перспективний план залучення міжнародної допомоги.

У зв'язку із швидким збільшенням обсягів допомоги виникла нагальна потреба у чіткій її узгодженості із середньостроковим планом і державним бюджетом.

Так, зокрема, з 2010 до 2013 року зареєстровано грантові і позикові проекти міжнародної допомоги на суму 1 млрд. 640 млн. доларів США, а з 2014 по 2016 роки - на 2 млрд. 954 млн. доларів США. Згідно з прогнозами, обсяги допомоги можуть збільшуватися.

Таким чином, розроблення разом з донорами методології оцінки ефективності і результативності допомоги, створення регуляторного середовища для роботи, створення комунікативної платформи дасть змогу забезпечити реалізацію стратегічних цілей Уряду та використовувати ресурси для проведення найважливіших реформ максимально ефективно.

Виконання середньострокового плану також забезпечить узгодженість стратегічних пріоритетів державної політики у середньостроковій перспективі із зобов'язаннями відповідно до Угоди про асоціацію в частині наближення національного законодавства до законодавства ЄС і функціонування поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Виконання зобов'язань України у сфері європейської інтеграції передбачає досягнення відповідності правових та інституціональних механізмів держави аналогічним механізмам ЄС.

У результаті досягнення мети буде забезпечено скасування нетарифних бар'єрів у торгівлі, повне відкриття ринків ЄС у визначених сферах, підвищення рівня добробуту громадян, створення умов для прозорої конкуренції.

У цьому напрямі в середньостроковому плані визначено ключові показники ефективності досягнення цілі. Це, зокрема, ухвалення органами асоціації, утвореними відповідно до Угоди про асоціацію, рішень щодо відкриття ринків послуг, визнання відповідності системи технічного регулювання і рівня санітарного та фітосанітарного захисту відповідному рівню ЄС.

Наближення законодавства України до законодавства ЄС у сферах, охоплених Угодою про асоціацію, сприятиме ухваленню зазначених рішень та досягненню визначених цілей.

ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНА ЧАСТИНА

Успішне виконання середньострокового плану потребує:

ефективного

лідерства Прем'єр-міністра України;

координації взаємодії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

дієвого зв'язку з бюджетним процесом;

операціоналізації середньострокового плану в щорічних планах дій Уряду;

забезпечення належної експертної підтримки;

здійснення постійного контролю та моніторингу стану виконання плану;

публічної звітності.

Імплементаційна модель сприяє забезпеченню виконання Кабінетом Міністрів України середньострокового плану на найвищому рівні з метою досягнення відчутних результатів для громадян України.

Ефективне лідерство Прем'єр-міністра України

Прем'єр-міністр України забезпечуватиме загальне керівництво і контроль за виконанням середньострокового плану.

На виконання середньострокового плану будуть спрямовані зусилля Прем'єр-міністра України особисто та Уряду в цілому за чітким та ефективним механізмом із забезпеченням конструктивного діалогу із заінтересованими сторонами.

Прем'єр-міністр України

Секретаріат Кабінету Міністрів України

(в тому числі Департамент з питань стратегічного планування та координації державної політики)

Офіс реформ Кабінету Міністрів України

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади

загальне керівництво

створення системи планування

організація та координація проведення реформ

розроблення деталізованих заходів з реалізації середньострокового плану та його імплементація

координація виконання середньострокового плану

звітування про хід роботи

забезпечення створення та функціонування системи моніторингу та контролю

моніторинг та аналіз виконання плану

підготовка звітів міністерств

зв'язок із заінтересованими сторонами, суспільством

Координація взаємодії міністерств та інших центральних органів виконавчої влади

Національна система планування буде інституціоналізована в Кабінеті Міністрів України і спрямована насамперед на виконання середньострокового плану, впровадження підходу щодо розв'язання проблем та безперервне вдосконалення. Забезпечення впровадження такого підходу є основним завданням Департаменту з питань стратегічного планування та координації державної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. Департамент також здійснюватиме підтримку відповідних підрозділів інших центральних органів виконавчої влади, забезпечуватиме розроблення методик підготовки стратегічних документів та методик моніторингу їх виконання, надаватиме підтримку міністерствам у проведенні аналізу галузевих політик за розробленою методикою.

Ефективне виконання середньострокового плану також потребує участі інститутів громадянського суспільства та всіх верств населення, підвищення рівня комунікацій і довіри між різними заінтересованими сторонами.

Дієвий зв'язок з бюджетним процесом

Стратегічні цілі та цільові показники, які визначені середньостроковим планом, є основою для формування Бюджетної декларації (Основних напрямів бюджетної політики) на середньостроковий період. Цільові показники бюджетної політики та середньострокові граничні обсяги видатків (на кожний рік трирічного періоду) у складі Бюджетної декларації схвалюватимуться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України.

Перехід від однорічної до середньострокової перспективи бюджетного планування в Україні забезпечить формування бюджетної політики на основі стратегічного підходу до визначення пріоритетних заходів та відповідний розподіл обмежених ресурсів, посилить передбачуваність використання бюджетних ресурсів та послідовність планування заходів з реалізації політики.

На основі цільових показників, визначених в середньостроковому плані, визначатимуться показники результативності діяльності головних розпорядників бюджетних коштів. Цільові показники враховуватимуться під час формування бюджетних програм. Це допоможе забезпечити оптимальне використання обмежених ресурсів бюджету для досягнення максимальної ефективності і якості надання державних послуг.

Положення, визначені в середньостроковому плані, враховуватимуться під час формування бюджетних документів відповідно до ресурсних можливостей бюджету та оцінюватимуться на предмет досягнення поставлених

цілей.

За участю Мінфіну, Секретаріату Кабінету Міністрів України, Офісу реформ та інших консультативно-дорадчих органів Кабінету Міністрів України міністерствами буде проведено комплексну оцінку ефективності та доцільності видатків для забезпечення економії та вивільнення ресурсів для визначених пріоритетів.

Операціоналізація середньострокового плану в щорічних планах дій Уряду

Для забезпечення досягнення цілей та виконання завдань, визначених середньостроковим планом, Кабінет Міністрів України затверджує щороку операційний план дій, в якому зазначаються конкретні заходи, відповідальні виконавці, строки виконання та індикатори виконання завдань.

Координація роботи з підготовки таких планів здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів України. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, до 1 грудня подають Секретаріатові Кабінету Міністрів України пропозиції до проекту операційного плану дій на наступний рік за визначеною Секретаріатом Кабінету Міністрів України формою. За результатами аналізу виконання операційного плану дій на відповідний рік заходи, що з об'єктивних причин не були виконані протягом року та виконання яких доцільно продовжити, включаються в проект операційного плану дій на наступний рік.

На основі операційного плану дій на відповідний рік та з урахуванням положень середньострокового плану міністерства та інші центральні органи виконавчої влади розробляють деталізовані заходи, якими передбачається поетапне виконання до кінця року завдань, визначених операційним планом на відповідний рік (за кожним кроком операційного плану наводяться етапи його реалізації в календарній послідовності із зазначенням співвиконавців). У разі необхідності прийняття нормативно-правового акта зазначаються усі етапи (заходи) відповідно до Регламенту Кабінету Міністрів України.

Забезпечення належної експертної підтримки

З метою забезпечення на належному рівні організації та координації діяльності з проведення реформ, зокрема щодо планування відповідних заходів, проведення моніторингу та аналізу стану їх виконання, утворено Офіс реформ Кабінету Міністрів України. Офіс реформ є постійно діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України, який очолюється Міністром Кабінету Міністрів України та підпорядковується Прем'єр-міністру України.

Основними завданнями Офісу є забезпечення на належному рівні організації та координації проведення реформ; підготовка пропозицій щодо механізму їх проведення; участь у проведенні моніторингу стану виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади завдань, передбачених планом, та проведення аналізу результатів виконання таких завдань.

Пропозиції та рекомендації Офісу можуть бути реалізовані шляхом прийняття Кабінетом Міністрів України рішень, проекти яких вносяться міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади відповідно до своїх повноважень.

Постійний контроль та моніторинг виконання плану

Ефективна система моніторингу та оцінки має вирішальне значення для успішного виконання середньострокового плану. Кабінет Міністрів України буде контролювати стан роботи з проведення реформ та політик, передбачених у середньостроковому плані, шляхом моніторингу виконання операційних планів, цільових показників, визначених середньостроковим планом. Результати регулярного оцінювання прогресу, в тому числі шляхом проведення оцінки результатів діяльності міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, будуть використовуватися для виявлення та усунення перешкод у виконанні середньострокового плану.

З цією метою Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з Офісом реформ Кабінету Міністрів України проводитиметься моніторинг виконання міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, операційного плану дій Уряду на відповідний рік на основі розробленої Секретаріатом Кабінету Міністрів України разом з Державним агентством з питань

електронного урядування електронної системи моніторингу і контролю виконання плану. В зазначеній системі будуть відображатися завдання операційного плану, а також деталізовані заходи, затверджені міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України.

Інформація про виконання зазначених завдань і заходів оперативно вноситиметься до електронної системи відповідальними міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади на постійній основі.

Секретаріат Кабінету Міністрів України разом з Офісом реформ Кабінету Міністрів України за результатами аналізу стану виконання плану забезпечуватимуть подання Прем'єр-міністрові України інформації про виконання плану разом з проблемними питаннями та пропозиціями щодо їх вирішення.

У разі неможливості забезпечення виконання у визначений операційним планом строк завдань відповідальний виконавець за 10 днів до закінчення строку подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо перенесення строку виконання завдань у межах календарного року із зазначенням підстав такого перенесення для розгляду на засіданні відповідного урядового комітету. За рішенням урядового комітету строки виконання відповідних завдань можуть бути перенесені у межах календарного року. Аналогічна процедура застосовується в разі виникнення потреби у зміні відповідального виконавця.

Також міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується безпосередньо Кабінетом Міністрів України, щокварталу до 5 числа наступного місяця подають Кабінетові Міністрів України звіт про виконання операційного плану та досягнення цільових показників середньострокового плану за такою формою:

ЗВІТ (ІНФОРМАЦІЯ)

про результати діяльності

за _______________________________

(відповідний період)

I. ____________________________________________________________________________________

(назва розділу середньострокового плану)

1. ____________________________________________________________________________________

(назва підрозділу плану відповідний період)

Мета

Наводиться мета відповідно до Середньострокового плану.

Результати роботи за відповідний період

Наводиться інформація про виконання кроків, які передбачено щорічним операційним планом, зокрема про конкретні дії / що було зроблено із зазначенням (у разі наявності) прийнятого нормативно-правового акта (Закон України від ___.___.____ N ___.___.____, постанова / розпорядження Кабінету Міністрів України від ___.___.____ N ___.___.____). Також зазначається інформація про результати виконання прийнятих актів (кількісні та якісні показники), їх вплив на досягнення поставленої мети.

Цільові показники

Показник

Статус

Стан реалізації

Наводиться цільовий показник, який визначено середньостроковим планом

виконано / виконується

наводиться інформація про фактичне досягнення показника

Заходи, що вживаються

Наводиться інформація про дії, спрямовані на забезпечення виконання кроків, строк виконання яких настав та які станом на звітний період не виконані, а також про додаткові заходи, які передбачається здійснити.

У разі потреби зазначаються проблеми, розв'язання яких потребує прийняття рішення Кабінету Міністрів України.

Звіт за результатами року подається у місячний строк після завершення календарного року за такою ж формою.

Публічна звітність

Інформація про хід виконання середньострокового плану оприлюднюється Прем'єр-міністром України щороку, а операційних планів - щокварталу.

I. ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

1. Спрощення адміністрування податків

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Податкові реформи, які проводилися протягом останніх років з метою побудови справедливої, прозорої та передбачуваної податкової системи, частково покращили ситуацію щодо податкового навантаження на суб'єктів господарювання та адміністрування податків. Проте існує потреба у подальших ефективних заходах для усунення таких недоліків у податковій системі, як недостатня комунікація між ДФС та платниками податків, неврегульованість на законодавчому

рівні питань адміністрування податків, існування умов для відпливу українського капіталу до держав (територій) з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов'язань, зловживання органами доходів і зборів своїми повноваженнями, "тінізація" економіки, існування можливостей для зловживання спрощеною системою оподаткування з метою ухилення від податків.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

У рейтингу Світового банку Doing Business 2017 за показником "Оподаткування" Україна займає 84 місце серед 190 країн світу.

Мета, якої передбачається досягнути

Здійснення заходів з удосконалення податкового законодавства має на меті забезпечити:

спрощення ведення бізнесу;

спрощення процедур адміністрування податків та зборів;

створення простих і прозорих правил оподаткування;

створення сприятливого інвестиційного клімату;

приведення положень діючих Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування у відповідність з Модельною податковою конвенцією ОЕСР стосовно оподаткування доходів та капіталу;

зменшення відпливу українського капіталу;

налагодження партнерських відносин між діловими колами та контролюючими органами;

покращення ефективності боротьби із злочинами у сфері фінансів;

ліквідацію можливостей для зловживань з використанням спрощеної системи оподаткування;

підвищення позиції України в рейтингу Doing Business.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Побудова сучасної справедливої податкової системи, що забезпечує рівність усіх платників податків перед законом та досягнення стратегічних цілей сталого економічного розвитку, дасть змогу підвищити позицію України в рейтингу Doing Business за показником "Оподаткування": кінець 2017 року - 70 місце, кінець 2020 року - не нижче 30.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

Знижено ставку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування з 41 до 22 відсотків і скасовано утримання зазначеного внеску в розмірі 3,6 відсотка заробітної плати працівників.

Установлено єдину базову ставку податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків (замість 15 і 20 відсотків).

Запроваджено єдиний публічний реєстр заяв про відшкодування податку на додану вартість.

Запроваджено принцип автоматичного відшкодування податку на додану вартість з урахуванням черговості подання заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку.

Прийнято Закон України від 21 грудня 2016 р. N 1797-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні". Положення Закону спрямовані насамперед на підвищення якості адміністрування, тобто процесу нарахування, сплати податків і взаємодії платника і податкової служби, що дасть змогу зменшити витрати коштів та скоротити час для ділових кіл, усунути перепони, які призводять до ускладнення діяльності та розвитку підприємництва.

Удосконалено законодавство щодо трансфертного ціноутворення.

Проведено переговори щодо перегляду Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з Нідерландами, Великобританією, Австрією.

Затверджено ключові показники ефективності для ДФС.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

На першому етапі (до кінця 2017 року) будуть здійснені заходи щодо:

запровадження повноцінного функціонування електронного сервісу "Електронний кабінет платника податків";

проведення переговорів та укладення договорів про перегляд Конвенцій про уникнення подвійного оподаткування з Бельгією, Францією, Іспанією, Туреччиною, Швейцарією;

утворення замість податкової міліції нового органу, на який покладатиметься обов'язок щодо забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об'єктом яких є фінансові інтереси

держави та/або місцевого самоврядування;

реорганізації ДФС з метою забезпечення провадження її діяльності в рамках однієї юридичної особи та вдосконалення її організаційної структури;

запровадження єдиної бази індивідуальних податкових консультацій, що надаються ДФС у письмовій формі, з обов'язковим розміщенням на офіційному веб-сайті ДФС;

удосконалення спрощеної системи оподаткування з метою мінімізації її використання для цілей ухилення від сплати податків.

У середньостроковій перспективі передбачається забезпечити:

імплементацію у податкове законодавство плану дій BEPS (Base erosion and profit shifting) ОЕСР з протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування;

запровадження єдиного рахунка для сплати податків і зборів;

запровадження подання єдиної звітності з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і податку на доходи фізичних осіб;

подальше зниження податкового навантаження на заробітну плату;

запровадження загального декларування доходів і витрат фізичних осіб та податкового контролю за відповідністю доходів і витрат громадян з використанням непрямих методів.

2. Реформа митниці як інструмент покращення інвестиційного середовища

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Питання необхідності реформування державної митної справи на різних етапах розвитку держави виникало неодноразово, однак остаточного та комплексного вирішення цього питання за роки незалежності України досягнуто не було.

На сьогодні ключовими проблемами на шляху розвитку державної митної справи та реформування митниці є:

складність, надмірна забюрократизованість та вразливість для корупції процедур здійснення митного контролю та оформлення, а також дозвільної системи, яка передбачає необхідність отримання великої кількості погоджень і дозволів;

необхідність забезпечення належного балансу між безпековими вимогами та простотою митних процедур.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Середній час митного оформлення товарів на митниці становить близько 2 годин 25 хвилин для імпорту товарів, 1 години 15 хвилин - для експорту товарів та 24 хвилин - для транзиту. Проте, за даними показника "Міжнародна торгівля" рейтингу Doing Business 2017, загальний час на експорт для прикордонного і митного контролю становить 26 годин, для оформлення документів - 96 годин. Час на імпорт для прикордонного і митного контролю становить 72 години, для оформлення документів - 168 годин.

Мета, якої передбачається досягнути

Метою реформи митниці є поліпшення якості та підвищення ефективності роботи митниці шляхом підвищення її інституціональної спроможності та прискорення експорту та імпорту товарів.

У середньостроковій перспективі проведення реформи державної митної справи дасть можливість:

запровадити найкращі світові стандарти у здійсненні митницями митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, поліпшити якість та підвищити ефективність роботи митниці;

посилити позиції України в рейтингу Doing Business;

запровадити новий механізм контролю за діяльністю працівників митниці;

забезпечити ефективну протидію корупції шляхом зменшення впливу людського фактора;

налагодити дієву взаємодію митниць з правоохоронними та контролюючими органами, населенням і діловими колами.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Середній час митного оформлення товарів у 2017 році у митних режимах імпорту має становити 75 хвилин, експорту - 30 хвилин, транзиту - 15 хвилин.

У середньостроковій перспективі цей час має зменшитися до 60 хвилин для митного режиму імпорту, 20 хвилин - експорту та 10 хвилин - транзиту.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Угоді про асоціацію;

Угоді про спрощення та сприяння торгівлі СОТ;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній

період

Утворено ДФС у результаті реорганізації Міністерства доходів і зборів шляхом перетворення (постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 160).

Міністром фінансів затверджено план інституційних змін діяльності ДФС, який розроблено з урахуванням рекомендацій МВФ. Планом передбачено проведення організаційної реструктуризації (оптимізації) органів ДФС, оптимізації витрат, модернізації та автоматизації процесів діяльності тощо.

На звернення Прем'єр-міністра України В. Гройсмана до Уряду США та Голови Митно-прикордонної служби щодо оцінки роботи митних департаментів та митниць ДФС і надання рекомендацій з реформування та модернізації митного законодавства, процесів і процедур групою експертів Митно-прикордонної служби США проведено діагностичну місію, за результатами якої Кабінет Міністрів України подав звіт про результати аналізу політики, процедур і законів та рекомендації з реформування і усунення недоліків для створення сучасних, ефективних митних органів.

У рамках системного реформування митниці Кабінетом Міністрів України у 2016 році прийнято ряд рішень, зокрема:

запроваджено принцип "єдиного вікна", що дало змогу:

- спростити та прискорити процес взаємодії підприємств та контролюючих органів;

- забезпечити одночасне проведення огляду товарів та/або відбору зразків всіма контролюючими органами;

утворено Міжвідомчий цільовий центр і 20 мобільних груп для запобігання та виявлення фактів порушень законодавства з питань державної митної справи.

За інформацією Міжвідомчого цільового центру, від початку його роботи протягом 2016 року ініційовано складення 600 протоколів про порушення митних правил, тимчасово вилучено товари на загальну суму 33,4 млн. гривень. Ініційовано направлення 39 запитів щодо перевірки правильності визначення митної вартості (класифікації) товарів, за результатами яких донараховані митні платежі на суму 6,9 млн. гривень, розпочато шість кримінальних проваджень на суму 11,9 млн. гривень;

запроваджено фото- і відеофіксацію проведення митних процедур, зокрема огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів;

утворено новий територіальний орган ДФС з розширеними функціями з метою припинення митних правопорушень та боротьби з корупцією.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

У рамках реформи митниці буде забезпечено:

проведення аудиту та регламентування митних процедур;

імплементацію найкращих світових практик здійснення митного контролю в законодавство України;

надання можливості оперативно приймати управлінські рішення з питань державної митної справи;

автоматизацію митних процедур та зменшення впливу людського фактора, а також запровадження ефективної системи моніторингу та контролю на митниці;

модернізацію IT-системи та системи управління ризиками;

оновлення операційної діяльності митниць та покращення їх інституціональної спроможності;

проведення повного аудиту процедур нетарифного регулювання та їх приведення до світових стандартів;

регламентацію часу та місця виконання обов'язків іншими контролюючими органами;

активізацію процесів міжнародного митного співробітництва, розширення договірної бази з питань державної митної справи;

стандартизацію вимог до облаштування інфраструктури портів, митних складів, митних терміналів, пунктів пропуску та місць митного оформлення.

3. Реформування та розвиток фінансового сектору

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Протягом 2016 року системні ризики українського фінансового сектору зменшилися, проте рівень відображених негативно класифікованих кредитів залишається на найвищих історичних значеннях.

Проблемним також є питання захисту прав кредиторів. Подальше зволікання з внесенням відповідних змін до законодавства та з реформуванням судової системи призводитиме до значних втрат для економіки через недоотримані інвестиції, обсяги виробництва, доходи населення та бюджету.

Низький рівень регулювання ринків небанківських фінансових послуг перешкоджає відновленню довіри суспільства до компаній ринку. Чинна система регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими

установами має також значні вади порівняно з міжнародними стандартами. Завершення процесу передачі функцій з регулювання та нагляду за діяльністю небанківських фінансових установ від Нацкомфінпослуг до Національного банку та НКЦПФР має сприяти зміцненню регулювання ринків небанківських фінансових послуг на користь вітчизняних споживачів.

Посиленої уваги також потребує розвиток фінансової інфраструктури, оскільки в Україні порівняно з іншими державами існують певні проблеми з розвитком безготівкових розрахунків, фінансових технологій тощо.

Існуючий механізм управління державними банками потребує удосконалення, оскільки характеризується низьким рівнем відповідальності за результат їх діяльності та недосконалим процесом прийняття рішень. Крім того, у зв'язку із збільшенням частки активів банків державного сектору економіки потребує перегляду Стратегія розвитку державних банків.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Перехід публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" в державну власність наприкінці грудня 2016 року суттєво змінив структуру банківського сектору: частка державних банків у чистих активах збільшилася до 51,3 відсотка (з 28,1 відсотка на початку 2016 року). Загалом кількість банків за підсумками 2016 року скоротилась до 99 порівняно з 119 в 2015 році, а обсяг їх капіталу виріс з 93670 до 123687 млн. гривень. Разом з тим за результатами діагностики 40 банків оцінка рівня проблемних кредитів (NPL) зросла із заявлених банками 19 відсотків до 43 відсотків. Але виявлений рівень у 40 банках усе ж менший, ніж у найбільших 20 банках (53 відсотки).

Станом на 30 вересня 2016 р. ліцензії на право провадження страхової діяльності мали 323 страхові компанії, включаючи 43 компанії із страхування життя ("лайфові") та 280 "нелайфових" страхових компаній. Рівень активів, що не відповідають встановленим критеріям для представлення коштів страхових резервів, станом на 30 вересня 2016 р. становить 20,8 млрд. гривень, або 38 відсотків загального розміру активів, а рівень проникнення, що розраховується як відношення суми страхових премій до валового внутрішнього продукту, становить 1,5 відсотка.

Рівень розвитку фінансової інфраструктури та безготівкових платежів залишається на недостатньому рівні, але показує позитивну динаміку. Так, обсяг безготівкових платежів в 2015 році збільшився майже на 130 млрд. гривень. (50,8 відсотка) і становив 385 млрд. гривень (31,2 відсотка від загальної суми операцій за платіжними картками). При цьому, зростання обсягів готівки в 2016 році становило 31,7 млрд. гривень.

Мета, якої передбачається досягнути

Основною метою реформи фінансового сектору України до 2020 року є створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток за рахунок ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці на основі розбудови повноцінного ринкового конкурентоспроможного середовища згідно із стандартами ЄС. Для цього передбачається розвиток в трьох основних напрямах, а саме:

1) забезпечення стабільності та динамічного розвитку фінансового сектору на основі удосконалення вимог щодо капіталу, ліквідності та інших показників фінансових установ, розвитку безготівкових розрахунків, інфраструктури фінансового ринку, державних банків; запровадження ефективного механізму захисту прав кредиторів тощо;

2) розбудова інституційної спроможності регуляторів фінансового сектору шляхом координації функцій фінансових регуляторів, упровадження стандарту XBRL, створення умов для використання та розвитку новітніх IT-технологій;

3) удосконалення захисту прав споживачів фінансових послуг через розроблення та впровадження комплексної програми підвищення фінансової обізнаності.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Реформа фінансового сектору передбачає досягнення як кількісних, так і якісних показників. До якісних показників належать експертне підтвердження впровадження міжнародних стандартів звітності та аудиту у фінансовому секторі, а також єдиних міжнародних стандартів електронного

документообігу. Найважливішими кількісними показниками є:

зниження темпів інфляції до 5 відсотків на рік із допустимим відхиленням ±1 процентний пункт;

підвищення частки безготівкових операцій у загальному обсязі операцій із використанням платіжних карток щонайменше до 55 відсотків;

досягнення рівня готівки в економіці не вище 9,5 відсотка;

скорочення рівня номінальних ставок за новими кредитами у національній валюті до 12 відсотків;

зниження показника співвідношення кредитів до депозитів у банківський до 110 відсотків;

отримання оцінки експертів щодо успішності роботи регуляторів не нижче 70 відсотків;

входження в перші 50 країн за рівнем розвитку фінансового ринку за Індексом глобальної конкурентоспроможності.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Угоді про асоціацію;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

За результатами першого етапу реформи було очищено сегмент великих банків, на які припадає майже 90 відсотків активів банківського сектору. Станом на червень 2016 р. активи виведених банків становили 416 млрд. гривень та клієнтам банків було виплачено 73,5 млрд. гривень з 81,8 млрд. гривень загальної суми гарантованих депозитів. Незважаючи на виведення банків з ринку, зростання загального капіталу склало 39 млрд. гривень (18 відсотків).

З кінця 2015 року Національний банк активно працює над одним з пріоритетних напрямів реформи - розвитком безготівкового обігу. Як свідчать статистичні дані, популярність безготівкових платежів в Україні зростає, а кількість готівки в обігу зменшено з 18,1 відсотка у 2014 році до 14,6 відсотка у 2015 році.

Значну увагу в процесі реформування Національний банк приділяє сприянню використання новітніх IT-технологій учасниками банківського сектору, зокрема забезпечення переходу на електронний документообіг та запровадження цільової моделі дистанційної ідентифікації клієнтів BankID.

Розроблено Засади стратегічного реформування державного банківського сектору.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Реформування фінансового сектору України відбуватиметься у три етапи.

I. Очищення фінансового сектору - кардинальне розв'язання проблеми "баластів" минулого, виведення із ринку недобросовісних гравців, розкриття власників учасників фінансового сектору.

II. Перезавантаження фінансового сектору - забезпечення прозорості та рівноправності в ланцюжку "акціонер-менеджмент-клієнт", скасування усіх зумовлених кризою адміністративних обмежень, підвищення капіталізації учасників фінансового сектору, посилення захисту прав позичальників, кредиторів та інвесторів.

III. Створення передумов для довгострокового сталого розвитку фінансового сектору - забезпечення стійкості та надійності фінансового сектору в довгостроковій перспективі, наближення стандартів регулювання платоспроможності та ліквідності банків до рекомендацій Базельського комітету, розвиток системи недержавного пенсійного забезпечення, стимулювання ринку страхових та інших фінансових послуг і розвитку інфраструктури та інструментів фінансового сектору, створення додаткових гарантій фінансової надійності в разі економічної рецесії, підвищення надійності системно важливих банків, підвищення інституційної спроможності регуляторів.

4. Створення системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

В Україні часто державна допомога суб'єктам господарювання надається на цілі, які є забороненими у ЄС, наприклад: державна допомога вугледобувним підприємствам надається з метою підтримки збиткових шахт, будівництво нових та переоснащення старих. В ЄС допустимі витрати для державної допомоги вугледобувним підприємствам мають бути обмежені виключно витратами, пов'язаними із закриттям та ліквідацією шахт.

Надання державної допомоги суб'єктам господарювання повинне бути обмежене у часі,

натомість в Україні здійснюються заходи, які містять ознаки державної допомоги, майже протягом усього часу незалежності України. Має застосовуватися принцип конкурентного нейтралітету на основі прозорих критеріїв відбору отримувачів державної допомоги. Крім того, слід відмовитись від практики надання допомоги переважно державним підприємствам.

Надання за рахунок бюджетних коштів державної підтримки на відновлення платоспроможності банківських установ за відсутності належного техніко-економічного обґрунтування та розрахунків не дасть змоги досягти запланованої мети - фінансового оздоровлення зазначених установ.

Згідно з Договором про заснування Енергетичного Співтовариства Україною взято зобов'язання щодо недопустимості державної допомоги, яка спотворює або може спотворити конкуренцію, зокрема шляхом закріплення зазначеного положення на законодавчому рівні.

У квітні 2014 р. Секретаріатом ЕС ініційовано процедуру врегулювання спору стосовно невиконання Україною відповідних положень Договору про заснування Енергетичного Співтовариства (а саме: статті 6, пункту "c" частин першої та другої статті 18).

Разом з тим, якщо до кінця 2017 року Україна зробить дієві кроки у напрямі забезпечення виконання зазначених зобов'язань, наприклад розпочне розроблення переліку програм державної допомоги у сфері енергетики або роботу з розроблення вторинного законодавства, подальшу процедуру врегулювання спору може бути призупинено. Наслідком невиконання Україною умов Договору про заснування Енергетичного Співтовариства в частині забезпечення контролю за державною допомогою може бути порушено справу проти України про невиконання умов зазначеного Договору, яку буде передано на розгляд Ради Міністрів ЕС.

Відповідні детальні зобов'язання щодо створення ефективної системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання виникли також в результаті підписання Угоди про асоціацію, зокрема:

протягом трьох років з дати набрання чинності Угодою Україна має розробити акти законодавства про державну допомогу суб'єктам господарювання та утворити незалежний у своїй діяльності орган, який матиме повноваження, необхідні для застосування у повному обсязі статті 262 цієї Угоди. Будь-яка нова допомога, яка надається в Україні, має відповідати положенням статей 262 та 264 цієї Угоди протягом одного року з дати утворення такого органу;

протягом п'яти років з дати набрання чинності зазначеною Угодою Україна має створити повний реєстр програм державної допомоги суб'єктам господарювання, яка надавалася до утворення уповноваженого органу у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, та має привести такі програми у відповідність з критеріями, визначеними у статтях 262 та 264 цієї Угоди, протягом строку не більше ніж сім років з дати набрання чинності цією Угодою;

протягом п'яти років з дати набрання чинності цією Угодою будь-яка державна допомога, надана Україною, має оцінюватись за правилами, ідентичними правилам ЄС.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

За оцінками експертів проектів технічної допомоги ЄС, у 2012 році обсяг державної підтримки суб'єктів господарювання в Україні становив близько 9 відсотків валового внутрішнього продукту, тоді як у державах - членах ЄС - до 1 - 2 відсотків.

У 2015 році видатки держави на дотації, пільги та інші форми державної допомоги досягли 90 млрд. гривень. У 2016 році видатки Державного бюджету України на ті самі цілі збільшились і досягли 101 млрд. гривень. Ці видатки переважно були спрямовані у нерентабельні сектори економіки (видобуток вугілля, торфодобувна галузь, виробництво металу). Тенденція зберігається: у бюджеті на 2017 рік ці видатки закладено на рівні майже 170 млрд. гривень.

Мета, якої передбачається досягнути

Створення ефективної системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання.

До кінця 2017 року - вся нова державна допомога має надаватися за правилами на недискримінаційній основі та з дотриманням вимог Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання".

До 2020 року - розпочато процес приведення існуючої

державної допомоги суб'єктам господарювання у відповідність з вимогами Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання"; проведено оцінку загального стану надання в Україні державної допомоги; виконання Україною міжнародних зобов'язань, взятих відповідно до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства та Угоди про асоціацію.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

До кінця 2017 року співвідношення обсягу наданої державної допомоги та валового внутрішнього продукту істотно не зміниться.

До кінця 2020 року очікується зменшення зазначеного співвідношення.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Договору про заснування Енергетичного Співтовариства;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Прийнято:

Закон України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання", який встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції (набирає чинності 2 серпня 2017 року);

Закон України від 14 травня 2015 р. N 416-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги", положення якого спрямовані на запобігання виділенню коштів з державного бюджету на державну допомогу суб'єктам господарювання, яка може призвести до спотворення конкуренції на товарних ринках.

З метою забезпечення реалізації положень Закону України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" Антимонопольним комітетом затверджено:

Порядок проведення моніторингу державної допомоги суб'єктам господарювання;

Порядок, форми та вимоги щодо подання Антимонопольному комітету України інформації про чинну державну допомогу суб'єктам господарювання;

Порядок ведення та доступу до реєстру державної допомоги суб'єктам господарювання (розпорядження Антимонопольного комітету від 28 грудня 2015 р. N 43);

Порядок подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги (розпорядження Антимонопольного комітету від 4 березня 2016 р. N 2);

Порядок розгляду справ про державну допомогу суб'єктам господарювання (розпорядження Антимонопольного комітету від 12 квітня 2016 р. N 8).

Триває робота над підготовкою проектів актів Кабінету Міністрів України щодо визначення критеріїв оцінки допустимості державної допомоги суб'єктам господарювання, а також порядку повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Законодавче та інституційне забезпечення реформи у наданні державної допомоги суб'єктам господарювання - до 2 серпня 2017 р.; система моніторингу та контролю державної допомоги має бути сформованою та готовою до функціонування.

Державна допомога, яка не сумісна з конкуренцією, не може бути надана.

Впровадження попереднього контролю за сумісністю нових програм та заходів державної допомоги з конкуренцією.

Приведення існуючої державної допомоги у відповідність з вимогами Закону.

Повернення в повному обсязі (з відсотками) незаконної державної допомоги.

5. Дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Наявна модель економіки України, яка сформувалася на зламі минулої соціалістичної моделі, характеризується надмірним та неефективним державним регулюванням, а також недостатністю розвитку конкуренції - основного інструменту ринкової економіки, який стимулює суб'єктів господарювання підвищувати ефективність виробництва, знижувати виробничі затрати, підвищувати якість продукції (товарів, робіт, послуг), прискорювати впровадження новітніх досягнень науки і техніки. Натомість на ринках України функціонує значна частка великого бізнесу, переважно олігархічного походження. При цьому державою і досі не створено ефективнодіючої системи розвитку конкуренції на ринках, дієвих

інституційних та фінансових механізмів стимулювання розвитку малого та середнього підприємництва.

У схожій ситуації перебуває і галузь туризму та курортів: незважаючи на ресурсну забезпеченість та безмежні потенційні туристичні можливості, Україна програє в конкурентній боротьбі, відстаючи від провідних держав світу за рівнем розвитку туристичної інфраструктури та якості туристичних послуг.

Тож ключовими проблемами України в цій сфері є:

наявність великої кількості регуляторних бар'єрів для створення та розвитку бізнесу;

непрогнозованість змін законодавства;

надмірний рівень концентрації та монополізація окремих ринків товарів і послуг, що спотворює конкуренцію та звужує можливості для розвитку;

відсутність всеохоплюючої та ефективної системи підтримки малого та середнього підприємництва з боку держави та міжнародної спільноти;

розвиток галузей, здебільшого орієнтованих на експорт сировини;

неефективне та нераціональне використання наявних туристичних, природних, лікувальних та рекреаційних ресурсів України.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

У рейтингу "Ведення бізнесу" (Doing Business 2017) Україна зайняла 80 місце серед 190 країн, тоді як Німеччина займає 17 місце, Польща - 24, Франція - 29, Італія - 50.

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Місце України у рейтингу "Ведення бізнесу" (Doing Business)

152/183 країн

140/185 країн

112/189 країн

87/189 країн

81/189 країн

80/190 країн

Кількість зайнятих у малому та середньому підприємництві, млн. осіб

7,7

7,5

7,3

6,9

6,5

Частка малого та середнього підприємництва у доданій вартості (за витратами виробництва), відсотків до загальної суми

X

X

62,5

57,9

59

Частка підприємств у загальному обсязі виробництва (реалізації), що діють на:

ринках з конкурентною структурою, відсотків

49,2

45,7

47,5

42,7

43,4

на ринках з ознаками колективного домінування або олігопольних ринках (на яких частка трьох найбільших суб'єктів господарювання перевищувала 50 відсотків), відсотків

17,7

16,9

15,4

16,7

14,6

на ринках з ознаками одноосібного домінування (на яких частка найбільшого суб'єкта господарювання становила понад 35 відсотків), відсотків

25,9

29,9

25,4

30,8

31,3

на монополізованих ринках

7,2

7,5

11,8

9,8

10,7

Кількість іноземних туристів, які в'їжджають до України, млн. осіб

13,2

12,9

13,6

Кількість суб'єктів туристичної діяльності, тис. одиниць

7

6,8

7,5 (прогноз)

Надходження до місцевих бюджетів коштів від сплати туристичного збору, млн. гривень

24,8

37,1

54,1

Надходження до зведеного бюджету (податки та збори) від діяльності суб'єктів туристичної діяльності, млрд. гривень

1,3

1,7

2,5

Кількість робочих місць у сфері туризму, тис. осіб

81,9

88

90 (прогноз)

Кількість внутрішніх туристів, тис. осіб

322,7

357

400 (прогноз)

Кількість екскурсантів, тис. осіб

1174,7

125,5

135 (прогноз)

Джерело: Адміністрація Держприкордонслужби (кількість іноземних туристів), Держстат (кількість суб'єктів туристичної діяльності), ДФС (надходження до бюджету від сплати податків та зборів, у тому числі туристичний збір).

Мета, якої передбачається досягнути

У довгостроковій перспективі наша мета - перетворення економіки України на висококонкурентну економіку, зменшення втручання держави в економічну діяльність, розвинута, високорентабельна та інтегрована у світовий ринок галузь туризму і курортів.

В середньостроковій перспективі мета - перетворення малого та середнього підприємництва на джерело нових робочих місць та важливу ланку всіх ланцюгів виробництва, прогнозована та ефективна регуляторна політика і система регулювання, що не заважає розвитку малого та середнього підприємництва, проактивна позиція держави щодо розвитку сфери туризму та курортів.

Цілями 2017 року є створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього підприємництва шляхом зменшення кількості адміністративних бар'єрів для суб'єктів господарювання, побудова ефективного регулювання, там де воно є необхідним через

запровадження механізму системного перегляду регуляторного поля, створення умов для покращення доступу до фінансових (кредитних) ресурсів малого та середнього підприємництва, продовження економічної євроінтеграції, запровадження використання найкращих міжнародних практик, зменшення монополізованості ринків, сприяння інтернаціоналізації малого та середнього підприємництва і галузі туризму та курортів.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Місце України у рейтингу "Ведення бізнесу" (Doing Business): увійти до 50 кращих країн світу за сприятливістю умов для провадження підприємницької діяльності у 2017 році та до 30 провідних країн світу - у 2020 році.

Запровадження трьох правил створення правил для бізнесу:

всі правила набирають чинності з 1 січня нового року (крім спрощення та відміни обов'язків бізнесу);

всі правила набирають чинності не раніше ніж через 6 місяців після їх прийняття (крім спрощення та відміни обов'язків бізнесу);

приймаючи регулювання навантаження на 100 гривень держава має відмінити регулювання на 200 гривень;

кількість зайнятих у малому та середньому підприємництві у 2017 році - 6,7 млн. осіб, у 2020 році - 7 млн. осіб;

частка підприємств, що діють на ринках з конкурентною структурою: у 2017 році - 45 відсотків до загального обсягу виробництва (реалізації), у 2020 році - 50 відсотків;

частка малого та середнього підприємництва у доданій вартості (за витратами виробництва) у 2017 році - 60 відсотків, у 2020 році - 70 відсотків;

кількість іноземних туристів, які в'їжджають до України: у 2017 році - 14 млн. осіб, у 2020 році - 21 млн. осіб;

кількість внутрішніх туристів: у 2017 році - 500 тис. осіб, у 2020 році - 1000 тис. осіб;

кількість робочих місць у сфері туризму: у 2017 році - 100 тис. осіб, у 2020 році - 150 тис. осіб.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Угоді про асоціацію;

Меморандуму про взаємопорозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

З метою формування конкурентного середовища та забезпечення розвитку малого та середнього підприємництва було спрощено умови ведення бізнесу:

зменшено кількість дозволів більш як на 40 відсотків - із 143 до 84;

зменшено кількість видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, - з 56 до 32;

розпочато впровадження процедури надання адміністративних послуг для бізнесу в електронному вигляді;

зменшено кількість контролюючих органів та перевірок, що проводяться контролюючими органами, шляхом запровадження проведення комплексних перевірок;

запроваджені законодавчі зміни системи роботи органів нагляду (контролю), що переорієнтують їх з каральних на органи з сервісними функціями;

розпочато роботу Ради бізнес-омбудсмена;

започатковано системний перегляд регуляторних актів в пріоритетних галузях економіки;

запроваджено оновлену методику аналізу регуляторного впливу, що включає в себе М-тест (оцінка впливу на суб'єктів малого та середнього підприємництва).

У сфері розвитку сфери туризму та курортів

Вжито заходів щодо популяризації України та висвітлення у світовому інформаційному просторі бренд-меседжу "Україна - країна приваблива та безпечна для туризму":

забезпечено роботу національного стенду "Ukraine" в рамках Міжнародної туристичної біржі "ITB-2016", проведено Міжнародний туристичний салон "Україна" - UITM 2016, Міжнародну туристичну виставку UITT 2016 "Україна - подорожі та туризм";

презентовано промо-ролик про туристичну Україну "Experience Ukraine! We are open for Tourism", трансляцію якого організовано на державному телеканалі іномовлення UA|TV, а також поширено серед закордонних дипломатичних установ України,

вітчизняних авіакомпаній та в соціальних мережах;

проведено міжнародну конференцію "Брендинг територій як запорука побудови успішної репутації" за участю Генерального Секретаря Всесвітньої туристичної організації (ЮНВТО) Талеба Ріфаї (20 - 21 червня 2016 р., м. Київ);

проведено установче засідання Асоціації "Національна туристична організація України" (5 грудня 2016 р., м. Київ);

прийнято нові Ліцензійні умови провадження туроператорської діяльності;

упроваджено 11 національних стандартів України у сфері туризму, гармонізованих з міжнародними та європейськими нормативними документами.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Ключовими напрямами для досягнення цілей у 2017 - 2020 роках є: створення сприятливих умов ведення підприємницької діяльності, забезпечення доступу до ресурсів, обмеженого та прогнозованого регуляторного поля, та проактивна позиція держави в галузі туризму.

За цими напрямами плануються такі ключові кроки:

подальше зменшення адміністративних бар'єрів, часових і фінансових витрат суб'єктів малого та середнього підприємництва на дотримання вимог державного регулювання через виконання плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, плану дій щодо імплементації кращих практик якісного та ефективного регулювання, відображених Групою Світового банку в методології рейтингу "Ведення бізнесу", та затвердження ліцензійних умов для всіх ринків, які цього потребують;

побудова ефективного регулювання та забезпечення рівного та прозорого доступу до ресурсів і ринків через системний перегляд регуляторних актів та проведення системного перегляду регуляторного поля за окремими ринками;

запровадження та вдосконалення кращих світових регуляторних практик;

оптимізація кількості заходів державного нагляду (контролю);

посилення політики розвитку конкуренції;

прийняття Стратегії розвитку малого та середнього підприємництва на період до 2020 року та виконання плану заходів з її реалізації;

спрощення доступу до міжнародних торговельних електронних майданчиків товарів та послуг, що може стати драйвером інтернаціоналізації малого та середнього підприємництва і зростання експорту;

створення ринків там, де присутня монополізація, або делегування ринку державних функцій;

запровадження інституту саморегулювання ринків;

створення та оновлення законодавчої бази у сфері туризму, спрямованої на запровадження міжнародних стандартів у сфері туризму та курортів, розвиток туристичної інфраструктури;

просування України на світовому туристичному ринку.

6. Управління державною власністю та приватизація

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Держава є найбільшим власником підприємств та активів у національній економіці, що призводить до виникнення таких проблем:

державні підприємства/активи можуть бути фінансовою основою для політичної корупції. Існування таких підприємств може перешкоджати розвитку конкуренції у їх галузях, а відповідно - у економіці в цілому, у тому числі зменшуючи конкурентоспроможність українських товарів/послуг на зовнішньому ринку;

у своїй масі державні підприємства/активи є збитковими (або принаймні використовуються неефективно) чи взагалі не працюють, внаслідок чого держава не отримує потенційно значних надходжень від податків, які вони могли б сплачувати, якби працювали ефективно;

держава також не отримує потенційно значних надходжень від продажу таких підприємств/активів.

Держава не має адекватної інформації про те, якими активами вона володіє (які перебувають поза межами володіння державних підприємств) та якою є їх вартість - наприклад нерухомість, інфраструктура, природні ресурси тощо.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Станом на 1 жовтня 2016 р. в Україні налічувалося близько 3,5 тис. державних підприємств, які підпорядковані уповноваженим суб'єктам управління. Загальна вартість активів цих підприємств, за даними Мінекономрозвитку, становила майже 1,5 трлн. гривень (без урахування активів державних банків).

Загальна вартість активів найбільших 100 державних підприємств станом на 1 жовтня 2016 р. становила

1,3 трлн. гривень. При цьому основну частку вартості активів було зосереджено у регульованих галузях (63 відсотки - в енергетиці, 24 відсотки - в галузі інфраструктури).

Загальна кількість зайнятих на державних підприємствах становила близько 1 млн. осіб.

Із майже 3,5 тис. державних підприємств - близько 1,7 тис. не працюють або вже перебувають у процесі ліквідації.

Решта державних підприємств за підсумками 9 місяців 2016 р. отримали загалом 38,2 млрд. гривень чистого прибутку (порівняно з 6,1 млрд. гривень чистого збитку за аналогічний період минулого року), майже 70 відсотків загальної суми прибутку - фінансовий результат Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (25,5 млрд. гривень).

У 2016 році на приватизацію було виставлено всього 63 об'єкти великої приватизації, 52 з яких щонайменше двічі. Загалом приватизовано 17 об'єктів великої приватизації, надходження від приватизації становили трохи більше 1 відсотка річного плану.

Непогано розпочато проведення реформи корпоративного управління Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України".

У 2016 році було проведено конкурсні відбори керівників 10 особливо важливих для економіки державних підприємств, за результатами яких обрані п'ять керівників підприємств, з яких сьогодні призначено лише троє.

У червні 2016 р. прийнято Закон України N 1405-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності", яким передбачено створення незалежних наглядових рад на державних підприємствах. Кабінетом Міністрів України затверджено порядки, що регулюють процес створення наглядових рад та призначення їх членів. На сьогодні незалежні наглядові ради створені лише в Національній акціонерній компанії "Нафтогаз України" та публічному акціонерному товаристві комерційний банк "ПРИВАТБАНК".

Мета, якої передбачається досягнути

Кінцевою метою реформи є максимальне усунення втручання політиків у господарську діяльність державних підприємств, завдяки чому можна мінімізувати вплив держави на діяльність державних підприємств; підвищити конкуренцію у відповідних секторах (що позитивно позначиться на добробуті споживачів) та конкурентоспроможності національної економіки в цілому; збільшити надходження - від продажу таких підприємств/активів, а також від податків, які сплачуватимуть підприємства, що залишаться державними, але стануть ефективними.

Метою реформи у середньостроковій перспективі є:

істотне зменшення присутності держави в економіці, а отже зниження потенціалу для зловживання державною власністю та стимулу займатися політикою із здійсненням таких зловживань;

обмеження можливості для втручання політиків у господарську діяльність державних підприємств та підвищення ефективності державних підприємств.

До кінця 2017 року:

створити достовірний реєстр державних підприємств із групуванням у три категорії: підприємства, що підлягають приватизації; підприємства, що підлягають ліквідації (із розпродажем майна); підприємства, що залишаться у державній власності (при цьому в останній категорії повинна залишитися абсолютна меншість підприємств);

приватизувати значну частку державних підприємств та продати непрофільні/не задіяні в основній діяльності активи державних підприємств на прозорих умовах;

схвалити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава";

сформулювати політику власності щодо Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та інших ключових державних підприємств;

створити незалежні наглядові ради на особливо важливих для економіки державних підприємствах;

удосконалити систему корпоративного управління на державних підприємствах, зокрема з урахуванням Принципів корпоративного управління ОЕСР;

призначити за результатами прозорого конкурсу керівників на інших державних підприємствах, управління якими є незадовільним.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в

середньостроковій перспективі

Показник

2017

2018

2019

2020

Загальна підготовка

Створити достовірний реєстр державних підприємств

закінчити

-

-

-

Приватизація

Зменшити питому вагу державного сектору, відсотків

8

7

6

-

міністерствам та іншим органам управління передати підприємства, які підлягають приватизації, до Фонду державного майна, відсотків

100

-

-

-

Приватизувати на прозорих умовах підприємства із реєстру, що підлягають приватизації (кумулятивно), відсотків

25

50

75

100

Продати на прозорих умовах майно підприємств із реєстру, що підлягають ліквідації (кумулятивно), відсотків

25

50

75

100

Отримати надходження від приватизації у розмірі

17,1 млрд. гривень

відповідно до Державного бюджету України на 2018 - 2020 роки

Реформа корпоративного управління державних підприємств

Призначити за результатами прозорого конкурсу керівників на інших державних підприємствах, управління якими є незадовільним

закінчити

-

-

-

Сформулювати політику власності щодо Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та інших ключових державних підприємств (кількість підприємств)

41

59

за рішенням уповноважених органів управління

Створити незалежні наглядові ради на особливо важливих для економіки державних підприємствах (кількість підприємств)

15

26

-

-

Удосконалити систему корпоративного управління на державних підприємствах, зокрема з урахуванням Принципів корпоративного управління ОЕСР (кількість підприємств)

15

26

-

-

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Угоді про асоціацію;

Меморандуму про взаємопорозуміння між Україною як Позичальником та Європейським Союзом як Кредитором щодо отримання Україною макрофінансової допомоги Європейського Союзу;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

Приватизація:

затверджено перелік об'єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2015 - 2017 роках (396 об'єктів);

покращено приватизаційні процедури (залучення до приватизації радників);

розроблено проект Закону України "Про приватизацію державного майна", яким планується спростити процедури передачі державних підприємств від органів управління до Фонду державного майна, прискорити їх підготовку до приватизації та змінити підходи щодо визначення початкової ціни продажу об'єктів приватизації, спростити процес продажу підприємств та їх майна для покупців, а також посилити захист їх прав.

Реформа корпоративного управління державних підприємств:

прийнято Закон України від 2 червня 2016 р. N 1405-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління об'єктами державної та комунальної власності" (щодо запровадження принципів корпоративного управління на державних підприємствах);

розроблено проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава";

розроблено ряд постанов Кабінету Міністрів України, якими встановлюється порядок створення наглядових рад у державних підприємствах.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

У 2017 році:

розробити та прийняти Політику власності згідно з рекомендаціями Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР);

згрупувати державні підприємства виходячи з доцільності їх подальшого перебування у державній власності відповідно до Політики власності;

вдосконалити на законодавчому рівні приватизаційні процеси із забезпеченням їх прозорості та відкритості.

У середньостроковій перспективі:

оптимізувати кількість державних підприємств за рахунок припинення діяльності неопераційних;

продаж об'єктів, визначених затвердженим групуванням підприємств державного сектору економіки, на засадах, установлених Державною програмою приватизації;

призначення наглядових рад

для особливо важливих для економіки державних підприємств;

призначення керівників у особливо важливих для економіки державних підприємствах.

7. Розвиток публічних закупівель

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Ключовими напрямами реформування системи публічних закупівель є підвищення прозорості, конкурентності та професійності закупівель, зниження рівня корупції в цій сфері, а також приведення системи публічних закупівель України у відповідність із стандартами ЄС та Угоди СОТ про державні закупівлі.

Запровадження в 2016 році обов'язкового використання електронної системи закупівель "ProZorro" сприяло підвищенню прозорості процесу закупівель, збільшенню ефективності їх проведення та залученню нових потенційних учасників процедур закупівель.

Водночас залишаються невирішеними ряд важливих проблемних питань, що негативно впливає на результати функціонування системи публічних закупівель, зокрема:

низький рівень професіоналізму осіб, відповідальних за проведення процедур закупівель, що призводить до неякісного та необ'єктивного вибору переможця торгів і, як наслідок, до неефективного витрачання коштів;

невисокий рівень конкуренції, який пов'язаний з наявністю певних бар'єрів для участі в тендерах, зокрема через необхідність отримання довідок в органах державної влади, а також у зв'язку з низьким рівнем довіри бізнесу до сфери публічних закупівель;

небажання замовників використовувати електронну систему "ProZorro" для здійснення на конкурентних засадах закупівель, вартість яких є нижчою за порогові значення, встановлені Законом України "Про публічні закупівлі";

суб'єктивність та непрозорість прийняття рішень в процесі проведення контрольних заходів органами, уповноваженими на здійснення контролю у сфері публічних закупівель.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

З 2016 року проведено поетапний перехід до здійснення публічних закупівель в електронній системі "ProZorro".

За 2016 рік зареєструвалось більше 64 тис. учасників і взяло участь близько 20 тис. замовників. За цей період економія коштів склала близько 8,3 млрд. гривень, що становить 10,2 відсотка загальної суми закупівель. Водночас близько третини оголошених процедур були відмінені або визнані такими, що не відбулися. Причинами такого стану, зокрема, є низький рівень конкуренції на торгах, а також недостатній рівень знань осіб, що відповідальні за проведення закупівель.

Мета, якої передбачається досягнути

Побудова здорової екосистеми публічних закупівель, що грунтується на взаємодії бізнесу, влади та громадянського суспільства, є простою, прозорою, справедливою та сучасною, дає змогу купувати з оптимальним співвідношенням "ціна/якість".

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

підвищення середнього показника участі в закупівлях до 3,2 учасника за рахунок спрощення доступу до закупівель через електронну систему закупівель;

зменшення частки відмінених процедур закупівлі (визнання їх такими, що не відбулися) до 18 відсотків.

економія коштів за рахунок проведення конкурентних процедур закупівель у 2017 році - 34 млрд. гривень. У середньостроковій перспективі - 25 млрд. гривень на рік;

інтеграція даних трьох електронних сервісів, що ведуться Мін'юстом, МВС та ДФС, з електронною системою закупівель "ProZorro".

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Угоді про асоціацію;

Стратегії реформування системи публічних закупівель ("дорожній карті"), схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. N 175.

Результати роботи за попередній період

Ключовими напрямами реформування системи закупівель було запровадження системи електронних закупівель та поетапне приведення системи державних закупівель України у відповідність із стандартами ЄС відповідно до часових графіків, визначених Угодою про асоціацію.

Основними

досягненнями в частині реформування системи закупівель варто визначити такі:

введено в дію для центральних органів виконавчої влади з 1 квітня 2016 р. та з 1 серпня 2016 р. для всіх замовників, що провадять діяльність в окремих сферах господарювання положення Закону України "Про публічні закупівлі" та здійснено перегляд відповідної нормативно-правової бази;

запроваджено разом з громадськими організаціями та бізнесом в публічний доступ модуль бізнес-аналітики, який в інтерактивному режимі реального часу надає громадянам доступ до інформації про закупівлі, що здійснюються в рамках пілотного проекту (bi.prozorro.org);

запроваджено практику оприлюднення запитів та відповідей на актуальні запитання, з якими звертаються суб'єкти сфери закупівель, на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку;

створено Інформаційний ресурс Уповноваженого органу, на якому будуть надаватися безоплатні консультації з питань закупівель, запроваджено в режимі реального часу безкоштовні курси навчання суб'єктів у сфері закупівель;

у 2016 році Верховною Радою України ратифіковано Угоду СОТ про державні закупівлі (далі - УДЗ), створено пілотний проектний офіс GPAinUA, мета якого - забезпечення підтримки та надання консультацій українським компаніям під час участі у міжнародних тендерах держав УДЗ, а також аналіз перепон та допомога у вирішенні спірних питань у разі порушення державами умов УДЗ;

запроваджено на веб-сайті підтримки щодо публічних закупівель (infobox.prozorro.org) бібліотеку примірних специфікацій для спрощення складення тендерної документації непрофесійними державними замовниками;

здобуто дві престижні міжнародні нагороди: World Procurement Award та Open Government Partnership Award 2016.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Підвищення прозорості процесу здійснення публічних закупівель, а також прозорості та об'єктивності його моніторингу та контролю дасть змогу зменшити ризики зловживань (корупції) та підвищити довіру до цієї сфери.

Зменшення бар'єрів для участі в закупівлях призведе до підвищення конкуренції, що в свою чергу дасть можливість більш ефективно здійснювати закупівлі.

Поступова професіоналізація сфери публічних закупівель, застосування на практиці механізму здійснення централізованих закупівель також сприятимуть більш ефективному проведенню процедур закупівель та кращому задоволенню потреб замовників.

Передбачається:

продовжувати розвивати електронну систему "ProZorro" та інтегрувати її з іншими державними системами;

удосконалити нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель, у тому числі щодо регулювання допорогових закупівель та гармонізації з міжнародними стандартами;

створити базис для ефективного незалежного моніторингу та контролю публічних закупівель, зокрема через запровадження механізму ризик-менеджменту;

спростити доступ представників бізнесу до публічних закупівель, у тому числі іноземних;

створити контакт-центр з публічних закупівель;

удосконалити систему оскарження допорогових закупівель;

створити базис для системи освіти з публічних закупівель на основі вищих навчальних закладів, бізнес-шкіл та платформ в режимі реального часу навчання;

опрацювати механізм централізованих закупівель в пілотному режимі та розробити відповідну нормативну базу.

8. Розвиток інновацій та реформа у сфері інтелектуальної власності

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Сьогодні економіка України є сировинною, орієнтованою на виробництво традиційної індустріальної і аграрної продукції з низькою доданою вартістю. Навіть компанії розвинутої IT-галузі переважно працюють на основі аутсорсингу, продаючи програмний код, тоді як права інтелектуальної власності на розроблені ними продукти та усі доходи від реалізації належать іноземним компаніям-замовникам. Тим часом технологічний розрив між Україною та розвинутими країнами щороку поглиблюється.

Однією з основних проблем розвитку України є неефективна державна політика у сфері інновацій в реальному секторі економіки, що спричиняє відсутність стимулів для розвитку стартапів та інноваційного бізнесу, відсутність

моделі державної підтримки розвитку інновацій та відплив висококваліфікованих кадрів у всіх сферах діяльності. Наслідками цього також є обмежений доступ до фінансування на ранніх стадіях розвитку інновацій, значний "цифровий розрив", низький рівень взаємозв'язку між бізнесом, університетами та науковими установами, низький рівень трансферу технологій, невідповідність якості і змісту освіти потребам ринку.

Крім того, наявна державна система правової охорони інтелектуальної власності не спроможна забезпечити розвиток сфери інтелектуальної власності як основи інноваційної економіки України.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Наукоємність валового внутрішнього продукту у 2015 році становила 0,61 відсотка, тоді як у країнах ЄС та Китаї цей показник дорівнював 2 відсотки (2014 рік).

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Наукоємність валового внутрішнього продукту, відсотків

0,74

0,75

0,70

0,65

0,61

0,54*

Індекс розвитку ІКТ, місце

x

x

x

x

76

76

Глобальний інноваційний індекс, місце

60

63

71

63

64

56

Джерело. Держстат, Світовий банк, ITU, GII

* за 6 місяців 2016 року

Мета, якої передбачається досягнути

У довгостроковій перспективі наша мета - трансформація економіки України із сировинної в інноваційну.

У середньостроковій перспективі мета - створення передумов для розвитку та широкого впровадження інновацій в усіх галузях економіки, а також подальшого переходу до цифрової економіки. Зокрема, це вдосконалення нормативно-правової та регуляторної бази у сфері інновацій, інтелектуальної власності та цифрової економіки, вдосконалення державної політики та запуск ряду програм, спрямованих на стимулювання та підтримку інноваційного розвитку.

Цілями 2017 року є: вдосконалення законодавства для стартапів (корпоративного, податкового, у сфері інтелектуальної власності, валютного регулювання тощо), інноваційної діяльності та у сфері телекомунікаційних послуг, надання інформаційних послуг. Також планується запровадження дворівневої структури державного управління сферою інтелектуальної власності. Усе це створюватиме передумови для розвитку високих технологій та інновацій, широкого впровадження інноваційних технологій в усіх галузях економіки.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

зростання рівня наукоємності валового внутрішнього продукту: у 2017 році - 0,8 відсотка, у 2020 році - 1,5 відсотка;

зростання питомої ваги високотехнологічної продукції та послуг у структурі експорту товарів і послуг: у 2017 році - 9,5 відсотка, у 2020 році - 15 відсотків;

посилення позиції України за індексом розвитку інформаційно-комунікаційних технологій у 2017 році - 70, у 2020 році - 50 місце;

посилення позиції України за індексом приваблювання талантів: у 2020 році - 80 місце;

підвищення позиції України за глобальним інноваційним індексом: у 2020 році - 50 місце.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. N 385;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

У напрямі "Реформа у сфері інтелектуальної власності"

Схвалено Концепцію реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні (розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 червня 2016 р. N 402) та затверджено план заходів з її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 632).

Розроблено та триває громадське обговорення щодо проекту Закону України "Про Національну систему охорони інтелектуальної власності в Україні".

На виконання пункту 125 плану заходів з імплементації розділу IV Угоди про асоціацію на 2016 - 2019 роки Кабінетом Міністрів України внесено на

розгляд Верховної Ради України проекти Законів України:

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень (реєстраційний номер 6023);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони інтелектуальної (промислової) власності (реєстраційний номер 5699);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення охорони прав на компонування напівпровідникових виробів (реєстраційний номер 5694);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо набуття, розпорядження та охорони авторського права та суміжних прав (реєстраційний номер 4579);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту авторського права і суміжних прав у мережі Інтернет (реєстраційний номер 4629);

Про внесення змін до статті 5 Закону України "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп'ютерних програм, баз даних" (щодо подолання піратства та поліпшення інвестиційного клімату) (реєстраційний номер 4571).

Також розроблено проекти Законів України:

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення прав у сфері інтелектуальної власності та захисту цих прав;

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони винаходів (корисних моделей);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо захисту прав інтелектуальної власності) (зміни розробляються в рамках судової реформи щодо роботи Спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності).

Прийнято урядове рішення, яке передбачає ліквідацію Державної служби інтелектуальної власності (ДСІВ) та передачу цілісних майнових комплексів ДСІВ до Мінекономрозвитку (постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 585 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності").

За експертної допомоги Всесвітньої організації інтелектуальної власності розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про авторське право і суміжні права" щодо удосконалення діяльності організацій колективного управління". Участь у консультаціях в рамках експертної місії Всесвітньої організації інтелектуальної власності взяли вітчизняні автори, композитори, продюсери, правовласники, а також Представництво ЄС в Україні та Посольство США в Україні, уповноважені представники міжнародних організацій у сфері колективного управління майновими авторськими та суміжними правами (CISAC (Міжнародна конфедерація товариств авторів і композиторів), IFPI (Міжнародна федерація звукозаписної індустрії), SCAPR (Рада Товариств колективного управління правами виконавців), ICMP (Міжнародна конфедерація музичних видавців), IFRRO (Міжнародна федерація організацій прав на репрографічне відтворення). Законопроект має на меті подолати існуючий хаос у сфері колективного управління та створити прозору систему збору, розподілу та виплати роялті, яка базуватиметься на фундаментальних принципах колективного управління - прозорість, підзвітність та чітке управління.

У напрямі "Розвиток інновацій в реальному секторі економіки"

Розроблено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про схвалення Стратегії розвитку високотехнологічних галузей до 2025 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації", що має на меті формування нової моделі економічного розвитку - інноваційної, цифрової економіки.

Прийнято Закон України "Про наукову і науково-технічну діяльність" від 26 листопада 2015 р. N 848-VIII.

Розроблено проекти Законів України "Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності", "Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо стимулювання інновацій)", "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо стимулювання інновацій)" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інноваційної діяльності".

Кабінетом Міністрів України внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону України "Про внесення змін до

деяких законодавчих актів України щодо діяльності технологічних парків" (реєстраційний номер 2216а), прийняття якого дасть змогу спростити порядок створення технологічних парків та створити належні правові умови для їх діяльності, активізувати розроблення та реалізацію проектів з впровадження високотехнологічних виробництв.

Забезпечено входження України до Європейського дослідницького простору через набуття статусу асоційованого члена Рамкової програми ЄС "Горизонт 2020" (Закон України "Про ратифікацію Угоди між Україною і Європейським Союзом про участь України у Рамковій програмі Європейського Союзу з наукових досліджень та інновацій "Горизонт 2020" від 15 липня 2015 р. N 604-VIII).

Затверджено план заходів з реалізації Концепції реформування державної політики в інноваційній сфері на 2015 - 2019 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 р. N 575).

За участю Фундації CRDF Global створено Глобальний фонд підтримки українських вчених.

За підтримки Мінекономрозвитку створено Громадську спілку "Хай-Тек Офіс Україна" (Hi-Tech Office Ukraine), засновниками якої виступили вітчизняні і світові ІКТ компанії.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

У напрямі "Реформа у сфері інтелектуальної власності" буде забезпечено виконання завдань, передбачених Концепцією реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності в Україні та планом заходів з її реалізації.

У напрямі "Розвиток інновацій у реальному секторі економіки" буде забезпечено здійснення заходів, передбачених планом реалізації Стратегії розвитку високотехнологічних галузей, зокрема щодо виконання програм, що в сукупності створюють передумови для інноваційного розвитку економіки (Розвиток експортно-орієнтованої інноваційної екосистеми, Цифровий порядок денний для України (Цифрова економіка), "Залучення" інноваційних ТНК, "Високотехнологічна" нація).

Також необхідно розробити та запровадити законодавчі зміни, спрямовані на формування умов для розвитку високих технологій та інновацій, широке впровадження інноваційних технологій в усіх галузях економіки та стимулювання інноваційної діяльності, а також "втримування" інноваторів, вчених, стартапів, інноваційного бізнесу в Україні та залучення талановитих іноземних інноваторів.

9. Розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

В Україні за радянських часів був сформований потужний промисловий комплекс. Проте процеси, розпочаті в 1992 - 1994 роках, зруйнували значну частину виробничого потенціалу України і особливо його високотехнологічну складову. На сьогодні у структурі промислового виробництва переважають сировинні експортоорієнтовані виробництва III та IV технологічного укладу, що характеризуються високою енерго- та матеріалоємністю та залежні від кон'юнктурних циклів на світовому ринку. В умовах поширення у світі V та переходу до VI технологічних циклів, збереження такої структури промисловості та експорту зумовлюватиме безнадійне відставання розвитку України і з часом перетворення на країну, здатну лише переймати технології з виробництва продукції, ринки якої переміщуватимуться у групу країн третього світу.

Серед важливих проблем, які стоять на заваді зазначеної трансформації - низька заінтересованість бізнесу в докорінному оновленні виробничих потужностей через високі ризики інвестування (питання захисту прав власності, контролюючих та силових органів), проблеми валютного регулювання, низький рівень використання механізму державно-приватного партнерства у реалізації інфраструктурних та інноваційних проектів, відплив висококваліфікованих кадрів у всіх сферах діяльності та в цілому, відсутність моделі державної підтримки розвитку інновацій. Крім того, через зарегульованість рівень включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості є низьким.

Більш того Україна все ще має значні нетарифні обмеження для експорту продукції в держави - члени ЄС та на міжнародні ринки.

Проведення на території нашої держави військових дій, незаконна анексія Автономної Республіки

Крим та м. Севастополя зумовлює необхідність розвитку оборонної промисловості. Це дасть змогу забезпечити як потреби внутрішнього ринку озброєнь, насамперед Збройних Сил, так і вихід на міжнародні ринки, які мають значну ємність та експортну привабливість.

Крім того, розвиток оборонно-промислового комплексу має бути спрямований як на переоснащення виробничих потужностей та розгортання сучасних технологічних ліній, так і на виробництво новітнього високотехнологічного озброєння.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Питома вага ВНОК у валовому внутрішньому продукті (основна інвестиційна компонента) у 2016 році становила 15,2 відсотка, тоді як у країнах ЄС (28) в цілому вона становила 19,6 відсотка (2016 рік), зокрема Німеччині - 20 відсотків, Австрії - 22,9 відсотка, Швеції - 24,2 відсотка, у Китаї - 43,3 відсотка (2015 рік).

Чистий приплив прямих іноземних інвестицій (за даними платіжного балансу) за 2016 рік становив 3,3 млрд. доларів США тоді як, за даними Світового банку, у Китаї - 62,1 млрд. доларів США, Ірландії - 20,2 млрд. доларів США, Фінляндії - 17,5 млрд. доларів США, Туреччині - 11,9 млрд. доларів США. Чистий притік прямих іноземних інвестицій у 2015 році на одну людину в Україні більш як у 60 разів нижчий ніж в Ірландії, у 40 разів - у Фінляндії, у 2 рази - у Туреччині.

Ступінь зносу основних засобів у 2015 році становив 60,1 відсотка, тоді як у більшості держав - членів ЄС у 2011 і 2012 роках ступінь зносу не перевищував 50 відсотків, а в окремих державах не досягав і 40 відсотків.

Частка валової доданої вартості виробництва з використанням технологій високого та середньовисокого рівня у структурі валової доданої вартості в цілому в економіці - 3,1 відсотка (у 2015 році), тоді як у державах - членах ЄС вона становила 7,2 відсотка, в Китаї - 12,3 відсотка (за 2011 рік).

Обсяг зростання машинобудування у 2016 році становив 2 відсотки.

Україна у світовому рейтингу конкурентоспроможності промисловості займала 55 місце у 2013 році, тоді як Німеччина - 1 місце, а Китай - 5 місце.

Показник за енергоємністю валового внутрішнього продукту України за паритетом купівельної спроможності у 2015 році становив 0,316 кілограма нафтового еквіваленту на 1 долар США (у 2015 році), тоді як у Китаї - 0,194, Німеччині - 0,101.

Питома вага експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів становить близько 17,3 відсотка (у 2016 році), тоді як у державах ЄС цей показник дорівнює 41,4 відсотка, в Китаї - 50,4 відсотка (за 2011 рік).

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Обсяг промислового виробництва, відсотків зміни до попереднього року

8

-0,7

-4,3

-10,1

-13

2,8

Обсяг машинобудування, відсотків зміни до попереднього року

15,4

-3,3

-13,6

-20,6

-14,1

2

Фізичні обсяги експорту товарів та послуг, відсотків зміни до попереднього року

2,7

-5,6

-8,1

-14,2

-13,2

-1,6

Питома вага експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів, відсотків

26,1

27,5

24,5

20,4

19,2

17,3

Джерело: Держстат, OESD, розрахунки Мінекономрозвитку

Мета, якої передбачається досягнути

У довгостроковій перспективі наша мета - перетворення моделі економіки України із сировинної на високотехнологічну та висококонкурентну.

У середньостроковій перспективі мета - створення умов для притоку інвестицій у промисловість, запуск процесів модернізації виробництва та інфраструктури, створення передумов для розвитку і диверсифікації експорту, включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості.

Ключовими напрямами для досягнення зазначених цілей у 2017 - 2020 роках є: розвиток промислового виробництва, а також інфраструктури, захист прав інвесторів та розвиток державно-приватного партнерства, зняття бар'єрів для експорту для українських бізнесових кіл.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

середньорічне зростання промислового виробництва: у 2018 - 2020

роках - на 7,6 відсотка, у 2017 році - на 3,9 відсотка;

середньорічне зростання обсягів машинобудівної продукції: у 2018 - 2020 роках - 10 відсотків, у 2017 році - на 5,5 відсотка;

збільшення питомої ваги товарів з використанням технологій виробництва високого та середньовисокого рівня у структурі експорту товарів: у 2020 році - до 25 відсотків, у 2017 році - до 22 відсотків.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Угоді про Асоціацію;

Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженій Указом Президента України від 14 березня 2016 р. N 92.

Результати роботи за попередній період

У сфері розвитку промислового виробництва

Розроблено проект Державної програми розвитку вітчизняних промислових підприємств з урахуванням потреб внутрішнього споживання, основним завданням якої є заохочення замовлення продукції у вітчизняних виробників, а також створення нових виробництв шляхом проведення імпортозаміщення.

Забезпечено захист інтересів вітчизняних виробників на внутрішньому ринку України - станом на кінець 2016 року щодо імпорту товарів в Україну застосовується 18 антидемпінгових, спеціальних, компенсаційних заходів.

У сфері державної підтримки оборонної промисловості

Затверджено порядок формування ціни на продукцію, роботи і послуги оборонного призначення.

Затверджено умови залучення фінансових ресурсів під державні гарантії для виконання програм з питань підвищення обороноздатності держави.

Розроблено правове підґрунтя для подальшого проведення корпоратизації 67 підприємств Державного концерну "Укроборонпром".

До складу Концерну передано ряд стратегічно важливих об'єктів.

У сфері управління державними інвестиціями

Протягом 2014 і 2015 років створено законодавчу основу для реформи державних інвестицій - прийнято Верховною Радою України зміни до Бюджетного кодексу України та затверджено Кабінетом Міністрів України Порядок відбору державних інвестиційних проектів. Під час формування проекту Державного бюджету України на 2016 рік вперше застосовано нові принципи, 10 проектів включено до державного бюджету (за підтримки Світового банку на виконання Матриці реформ).

У 2016 році продовжено впровадження нових принципів - запроваджено моніторинг реалізації державних інвестиційних проектів, запущено збір даних для бази всіх об'єктів незавершеного будівництва.

У сфері розвитку державно-приватного партнерства

Удосконалено законодавство у сфері державно-приватного партнерства.

Створено більш ефективні механізми для співробітництва між державою і територіальними громадами (державними партнерами) та приватними партнерами в рамках державно-приватного партнерства шляхом внесення комплексних змін до Закону України "Про державно-приватне партнерство".

Розпочато роботу з впровадження міжнародної практики стосовно підготовки та реалізації проектів державно-приватного партнерства, зокрема удосконалено порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здійснення державно-приватного партнерства щодо об'єктів державної, комунальної власності та об'єктів, які належать Автономній Республіці Крим, та впроваджено нові підходи до проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

З метою розвитку промисловості планується:

розвиток промислових кластерів та розв'язання проблем регуляторного характеру (підключення до електро- і комунальних мереж, скасування інфраструктурного внеску під час будівництва промислових об'єктів та інших). Акцент буде зроблено на розвитку екологічних та інноваційних виробництв;

технічне переоснащення виробничих потужностей підприємств оборонно-промислового комплексу України;

лібералізація переробки давальницької сировини.

У напрямі залучення інвестицій передбачається:

оптимізація портфеля інвестиційних проектів

шляхом визначення можливості залучення приватного інвестора на умовах державно-приватного партнерства або приватизації (продажу) з цільовим призначенням, у тому числі об'єкта незавершеного будівництва, завершення реалізації визначених державних інвестиційних проектів у встановлені строки;

запровадження стратегічного планування державних інвестицій з урахуванням середньострокової бюджетної перспективи, при цьому відбір проектів для фінансування з державного бюджету здійснюється на основі повної інформації про майбутні вигоди та витрати на їх реалізацію та забезпечення базового обсягу фінансування портфеля поточних проектів;

активне застосування різних форм державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, для розвитку інфраструктури і надання послуг публічного характеру у сфері транспорту, охорони здоров'я, енергетики, тепло- і водопостачання;

спрощення механізму провадження спільної діяльності за участю бюджетних установ (вищих навчальних закладів, наукових установ) та суб'єктів підприємницької діяльності;

реформування корпоративного законодавства, що забезпечить імплементацію кращих міжнародних практик, належний захист прав власності;

подальша дерегуляція процесу інвестування в Україні, включаючи спрощення валютного регулювання, введення та виведення капіталу, звітності, реєстрації та функціонування іноземних представництв та інших аспектів;

формування механізмів залучення приватних вітчизняних інвестицій у розвиток інновацій через використання інститутів спільного інвестування шляхом створення венчурних фондів фінансування інноваційних проектів.

10. Розвиток експорту та розширення зовнішньоекономічних зв'язків

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Внаслідок збройної агресії Росії та окупації нею частини території України (Автономної Республіки Крим та окремих територій Донецької та Луганської областей) економіка України втратила значну частину промислових потужностей. Це призвело до скорочення валового внутрішнього продукту, девальвації національної валюти, відпливу іноземних інвестицій, скорочення обсягів експорту товарів і послуг.

Крім того, Російська Федерація фактично розгорнула торговельну війну проти України, у рамках якої нею вжито ряд системних заходів щодо заборон і обмежень стосовно України у торгівлі товарами, послугами і торговельними аспектами прав інтелектуальної власності. У результаті, крім втрати російського ринку, дії Російської Федерації також призвели до значного скорочення обсягів зовнішньої торгівлі України з країнами Центральної Азії - Казахстаном, Узбекистаном, Туркменістаном, Киргизстаном і Таджикистаном.

Забезпечення процесу пошуку нових ринків та переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків України на альтернативні ринки реалізації вітчизняної продукції дасть можливість відновити позитивну динаміку, яка спостерігалася у зовнішній торгівлі України до збройної агресії Російської Федерації проти нашої держави.

Крім того, актуальним питанням залишається виконання Угоди про асоціацію, що дасть змогу істотно збільшити експорт з України до Європи. Ключовими питаннями є гармонізація систем технічного регулювання, безпеки та якості продуктів харчування, систем ринкового нагляду та інше, що має кінцевою метою підписання угод про взаємне визнання систем регулювання та спрощення торгівлі в рамках зони вільної торгівлі.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

За 2014 - 2016 роки обсяг експорту вітчизняних товарів і послуг скоротився з 76,5 млрд. доларів США (за підсумками 2013 року) до 46 млрд. доларів США, тобто відбулося скорочення обсягів експорту на 39,9 відсотка.

При цьому обсяг експорту вітчизняних товарів за цей же період скоротився з 62,3 млрд. доларів США (за підсумками 2013 року) до 36,4 млрд. доларів США, тобто відбулося скорочення обсягів експорту на 41,6 відсотка.

Внаслідок розгорнутої Російською Федерацією торговельної війни проти України загальний обсяг експорту вітчизняних товарів до країн Центральної Азії за період 2014 - 2016 років скоротився з 3,01 млрд. доларів США (за підсумками 2013 року) до 0,72 млрд. доларів США, тобто

відбулося зменшення обсягів експорту на 76,2 відсотка. У 2016 році найбільшими темпами скорочувався експорт товарів до Казахстану (на 43,9 відсотка) та Киргизстану (на 46,5 відсотка), які є членами Євразійського економічного союзу (ЄАЕС).

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

2016

Питома вага експорту товарів до Російської Федерації в загальному обсязі експорту товарів, відсотків

29

25,6

23,7

18,2

12,7

9,9

Питома вага експорту товарів до ЄС в загальному обсязі експорту товарів, відсотків

26,4

25

26,6

31,5

34,1

37,1

Джерело: Держстат, розрахунки Мінекономрозвитку

Мета, якої передбачається досягнути

Мета на середньострокову перспективу: розширення та диверсифікація зовнішньоекономічних зв'язків України, розвиток експорту товарів та послуг

Протягом 2017 року - збереження та розвиток присутності на існуючих ринках, відкриття альтернативних ринків, спрощення та гармонізація процедур торгівлі, гармонізація систем ринкового нагляду, технічного регулювання, безпеки та якості продуктів харчування, виконання Українською Стороною умов, необхідних для підписання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА) із ЄС за пріоритетними групами товарів, сприяння залученню іноземних інвестицій.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У середньостроковій перспективі - відновлення позитивної динаміки зростання обсягів експорту та залучення іноземних інвестицій в економіку України;

середньорічне зростання фізичних обсягів експорту товарів та послуг: у 2018 - 2020 роках - на 5 відсотків, у 2017 році - на 2 відсотки.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає Угоді про Асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Підписано та ратифіковано Угоду про асоціацію.

У 2014 - 2015 роках у двосторонній торгівлі з ЄС було реалізовано інструмент автономних торговельних преференцій для експорту вітчизняної продукції до ЄС.

З 1 січня 2016 р. розпочалося тимчасове застосування торговельних положень Угоди про асоціацію.

ЄС став головним торговельним партнером України та єдиним із значущих торговельних партнерів України, з яким спостерігається позитивна динаміка зростання обсягів торгівлі товарами.

Розроблено проект Дорожньої карти стратегічного розвитку торгівлі України та проект Плану дій з її реалізації.

Проведено міжнародний аудит України в рамках СОТ (перший Огляд торговельної політики), який засвідчив дотримання нашою країною одного з основних принципів СОТ - прозорості торговельної політики.

11 липня 2016 р. підписано Угоду про вільну торгівлю між Україною та Канадою, яку 14 березня 2017 р. Верховною Радою України ратифіковано.

У 2016 році Радою експортерів та інвесторів України надано сприяння більше ніж 450 українським компаніям щодо просування їх продукції на зовнішній ринок, вирішення проблемних питань. Забезпечено участь українських підприємств у понад 80 престижних міжнародних виставково-ярмаркових заходах за кордоном, під час яких підписано ряд контрактів. За результатами участі у понад 60 міжнародних тендерах українськими підприємствами отримано підрядів на виконання робіт, послуг та постачання української продукції на ринки іноземних країн.

Ведеться робота з інформаційної, організаційної та консультаційної підтримки, зокрема проектним офісом з просування експорту при Мінекономрозвитку: організовано проведення 7 бізнес-форумів; проведено 6 торгових місій; створено промоційні фільми про Україну в різних сферах; надруковано брошури та листівки "INVEST UKRAINE Open for U" чотирма мовами.

Затверджено план заходів з імплементації розділу IV "Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею" Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, на 2016 - 2019 роки (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 р. N 217).

Ініційовано та започатковано Діалог Україна-ЄС високого

рівня щодо горизонтальних питань та окремих секторах промисловості.

Розпочато процедуру приєднання України до Регіональної Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

Затверджено Порядок забезпечення захисту прав та інтересів України в торговельно-економічній сфері в рамках Світової організації торгівлі.

Україною ініційовано дві суперечки відповідно до Домовленості про правила та процедури врегулювання суперечок в рамках СОТ проти Російської Федерації - щодо обмеження імпорту залізничного обладнання та стосовно обмежень транзиту (справи DS 499 та DS 512).

Скасовано та вдалося запобігти застосуванню торговельних бар'єрів щодо вітчизняної продукції в США, Канаді, Аргентині, ЄС, Туреччині, Єгипті, Індії, Білорусі, Молдові та інших, за результатами проведеної роботи поновлено або збережено доступ вітчизняних товарів на ринки іноземних країн загальною вартістю поставок більше ніж 598 млн. доларів США.

Гармонізовано базове та частину секторального законодавства України з європейським законодавством у сфері технічного регулювання, а також прийнято як національні всі гармонізовані європейські стандарти, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов'язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об'єктів вимогам технічних регламентів у секторах, на які поширюватиметься дія Угоди АСАА, створені передумови для підписання Угоди АСАА за трьома групами товарів та Українською Стороною ініційовано її підписання.

Ініційована Українською Стороною та прийнята оціночна місія ЄС щодо стану гармонізації системи технічного регулювання та перспектив підписання Угоди АСАА за пріоритетними групами товарів.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Передбачається збільшення можливостей для преференційного експорту вітчизняних товарів з високою доданою вартістю та забезпечення присутності вітчизняних товарів на міжнародних ринках, створення ефективної системи розвитку та підтримки експорту шляхом консолідації та координації дій і заходів усіх відповідальних органів державної влади.

Продовження гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у сфері технічного регулювання та оновлення гармонізованих європейських стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності продукції, пов'язаних з нею процесів або методів виробництва чи інших об'єктів вимогам технічних регламентів у секторах, на які поширюватиметься дія Угоди АСАА. Проведення підготовчої роботи, підписання Угоди АСАА у пріоритетних секторах та поступове розширення її дії на інші сектори, які повинні бути гармонізовані із законодавством ЄС відповідно до Додатка III Угоди про асоціацію.

Забезпечення процесу розширення та переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків України передбачає:

посилення ролі механізмів спільних міжурядових комісій з економічного співробітництва у розвитку зовнішньоекономічних зв'язків України;

використання механізмів Ради експортерів та інвесторів для збільшення обсягів експорту;

використання механізмів проведення в іноземних країнах виставок-презентацій вітчизняної продукції з елементом безпосередніх переговорів між керівниками українських компаній та іноземних дистриб'юторів;

використання сучасних засобів комунікації (сайт РЕІ, офіційні сторінки в мережах Фейсбук, Твіттер) для просування інтересів представників українського бізнесу.

11. Регіональний економічний розвиток

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Створена протягом 2015 - 2016 років нова система державного управління регіональним розвитком потребує визначення на наступний період реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. N 385) чітких пріоритетів розвитку, завдань і заходів, реалізація яких сприятиме підвищенню конкурентоспроможності регіонів з одночасним стабільним та передбачуваним їх фінансуванням. Існуюча на сьогодні система фінансування програм і проектів регіонального розвитку потребує подальшого вдосконалення, оскільки діє довготривала процедура прийняття рішень стосовно

затвердження відібраних інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку в рамках державного фонду регіонального розвитку, не забезпечується гарантоване стабільне фінансування програм і проектів регіонального розвитку протягом всього строку їх реалізації, що призводить до виникнення об'єктів незавершеного будівництва, недосягнення очікуваного ефекту від впровадження таких проектів. Крім того, необхідно концентрувати бюджетні та місцеві фінансові ресурси на пріоритетних проектах регіонального розвитку, визначених планами заходів з реалізації Державної та регіональної стратегій розвитку, поліпшити якість підготовки та відбору проектів, що фінансуються за рахунок державного фонду регіонального розвитку, забезпечити перехід від фінансування проектів, які спрямовані на вирішення локальних поточних проблем, на фінансування проектів, які створюють робочі місця, збільшують частку інноваційної продукції в її загальному обсязі, поліпшують якість послуг та стандарти життя, підвищують конкурентоспроможність регіонів.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Протягом 2015 і 2016 років забезпечення відповідності проектів регіонального розвитку, що фінансуються з державного фонду регіонального розвитку, регіональним стратегіям розвитку та планам заходів з їх реалізації на рівні 82 відсотків.

Мета, якої передбачається досягнути

Створення ефективної системи планування регіонального розвитку та забезпечення стабільного фінансування програм і проектів регіонального розвитку.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

100 відсотків проектів регіонального розвитку, що фінансуються з державного бюджету (державного фонду регіонального розвитку, секторальна підтримка ЄС), відповідатимуть регіональним стратегіям розвитку, планам заходів з їх реалізації та завданням Державної стратегії регіонального розвитку.

Розвиток в регіонах інституцій з питань регіонального розвитку, зокрема прийняття регіонами рішень про створення 25 агенцій регіонального розвитку.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Стратегії сталого розвитку "Україна-2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 р. N 5;

Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. N 385;

Державній програмі розвитку транскордонного співробітництва на 2016 - 2020 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 554;

Додатковій угоді N 1 до Угоди про фінансування Програми підтримки секторальної політики - Підтримка регіональної політики України, підписаній 19 липня 2016 року;

Угоді про асоціацію.

Результати роботи за попередній період

Затверджено план заходів на 2015 - 2017 роки з реалізації Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року (постанова Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2015 р. N 821); підготовлено проекти Законів України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" та "Про внесення змін до Закону України "Про засади державної регіональної політики", якими передбачено спрощення процедури та скорочення часу прийняття рішення щодо фінансування проектів регіонального розвитку, забезпечення стабільності їх фінансування протягом строку реалізації, доступу до ресурсів відповідно до пріоритетів регіонального розвитку; затверджено Державну програму розвитку транскордонного співробітництва на 2016 - 2020 роки (постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. N 554); прийнято рішення Кабінету Міністрів України про передачу функцій від Мінекономрозвитку до Мінрегіону щодо організаційного та аналітичного забезпечення діяльності Координаційного центру з провадження діяльності, пов'язаної з участю України в реалізації Стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону (постанова Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. N 765); затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному

бюджеті для підтримки регіональної політики та Порядок проведення конкурсного відбору проектів регіонального розвитку, які можуть реалізовуватися за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу (постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. N 827 "Деякі питання фінансування програм та проектів регіонального розвитку").

У 2016 році Європейською Комісією прийнято рішення про надання Україні підтримки в рамках Дунайської транснаціональної програми, яка є фінансовим інструментом розвитку міжрегіонального співробітництва та сприяння інтеграції у Дунайському регіоні в рамках реалізації Стратегії ЄС для Дунайського регіону.

Розроблено та схвалено 25 регіональних стратегій розвитку та 24 плани з їх реалізації. В регіонах створено і зареєстровано 9 Агенцій регіонального розвитку і прийнято рішення про створення 19 таких установ. Проведено шість Всеукраїнських семінарів-нарад для керівників структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, що опікуються регіональним розвитком з питань стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку, інституційної підтримки та впровадження реформ децентралізації і місцевого самоврядування, що сприяло поліпшенню координації у провадженні регіональної політики.

Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

підвищити ефективність управлінських рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері стратегічного планування та фінансування регіонального розвитку шляхом підвищення якості планування соціального та економічного розвитку регіонів та концентрації фінансових ресурсів на виконанні завдань Державної стратегії регіонального розвитку, регіональних стратегіях розвитку та планів заходів з їх реалізації;

забезпечити стабільне фінансування програм і проектів регіонального розвитку протягом усього строку їх реалізації, що дасть змогу своєчасно досягати очікуваного ефекту від впровадження таких проектів та запобігання виникненню об'єктів незавершеного будівництва;

запобігти розпорошенню коштів державного бюджету та забезпечити фінансування виключно розвиткових проектів, які створюють робочі місця, збільшують частку інноваційної продукції в її загальному обсязі, підвищують конкурентоспроможність регіонів, поліпшують якість послуг та стандарти життя, та запобігти розпорошенню бюджетних коштів на заходи, пов'язані із вирішенням поточних локальних питань місцевого значення;

розширити доступ до європейських інструментів фінансування регіонального розвитку, включаючи інструменти розвитку транскордонного співробітництва;

підвищити якість управління проектами відповідно до європейських підходів шляхом встановлення відповідних вимог та критеріїв щодо підготовки та відбору проектів, проведення навчальних семінарів та тренінгів.

12. Сприяння продуктивній зайнятості, реформа ринку праці

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Низький рівень економічної активності та зайнятості населення.

Значні обсяги неформальної зайнятості.

Значна зарегульованість взаємовідносин працівників та роботодавців.

Застарілість та невідповідність законодавства про працю сучасним реаліям та зобов'язанням України в рамках Угоди про асоціацію.

Низький рівень заробітної плати, зокрема працівників бюджетної сфери.

Відсутність надійного механізму захисту працівників підприємств-банкрутів для забезпечення погашення заборгованості із заробітної плати та інших виплат.

Неефективність інститутів ринку праці.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Чисельність зайнятого населення у віці 15 - 70 років у 2016 році порівняно з 2015 роком скоротилася на 166,3 тис. і становила 16,3 млн. осіб; рівень зайнятості знизився з 56,7 до 56,3 відсотка.

Середньомісячна заробітна плата у 2016 році порівняно з попереднім роком зросла на 23,6 відсотка і становила 5183 гривні. Темп зростання реальної заробітної плати за цей час становив 9 відсотків.

У січні - лютому 2017 р. реальна заробітна плата порівняно із відповідним періодом 2016 року збільшилася на 19,7 відсотка.

Заборгованість із заробітної

плати станом на 1 березня 2017 р. по Україні становила 1995,3 млн. гривень, сума боргу із заробітної плати працівникам підприємств, щодо яких проводяться процедури банкрутства, становить 32,6 відсотка від загальної заборгованості.

Мета, якої передбачається досягнути

Поетапне підвищення рівня зайнятості, у тому числі шляхом зменшення масштабів неформальної зайнятості та переходу працюючих з неформального у формальний сектор.

Створення системи переходу від навчання до надання робочого місця та системи навчання протягом життя.

Підвищення рівня заробітної плати та зниження рівня бідності серед працюючих.

Запровадження європейських стандартів у сфері праці.

У 2017 році буде забезпечено:

запровадження ефективної системи контролю за використанням праці без належного оформлення;

підвищення рівня доходів працівників;

наближення трудового законодавства до європейських норм;

виконання положень Генеральної угоди на 2016 - 2017 роки;

підвищення якості надання послуг державною службою зайнятості на основі її розвитку, а також підвищення її взаємодії з приватними агентствами з працевлаштування;

реформування системи державної соціальної підтримки безробітних з метою стимулювання їх до активного пошуку роботи;

розроблення за участю сторін соціального діалогу механізму економічного стимулювання діяльності роботодавців щодо збереження життя і здоров'я працівників, а також зниження виробничого травматизму і професійного захворювання;

актуалізацію кваліфікаційних вимог до працівників з урахуванням сучасних вимог ринку праці.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

У перший рік реалізації реформи зростання чисельності зайнятого населення становитиме приблизно 120 тис. осіб.

Кількість зайнятого населення у 2020 році становитиме близько 16,6 млн. осіб.

Рівень безробіття у 2016 році становив 9,3 відсотка; у середньостроковій перспективі цей показник поступово знизиться та становитиме 8,9 - 8,5 відсотка.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Конвенціям Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, N 173 1992 року про захист вимог працівників у випадку неплатоспроможності роботодавця;

Стратегії подолання бідності, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 161;

плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. N 1393.

Результати роботи за попередній період

Забезпечено підвищення заробітної плати працівників бюджетної сфери, зокрема розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника I тарифного розряду Єдиної тарифної сітки підвищено з 1 травня на 6,5 відсотка, з 1 грудня 2016 р. на 12,7 відсотка.

З 1 січня 2017 р. посадовий оклад працівника I тарифного розряду єдиної тарифної сітки підвищено до 1600 гривень, що майже на 44 відсотки більше порівняно із січнем 2016 року.

23 серпня 2016 р. представниками сторін соціального діалогу підписано Генеральну угоду про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016 - 2017 роки.

6 грудня 2016 р. Верховною Радою України прийнято розроблений Кабінетом Міністрів України Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" N 1774-VIII, яким вдосконалено визначення поняття мінімальної заробітної плати з метою приведення законодавства України у відповідність з європейською практикою та міжнародними нормами, підвищення ефективності контролю у сфері дотримання законодавства про працю та зайнятість населення.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" встановлено мінімальну заробітну плату в розмірі, удвічі вищому ніж у грудні 2016 р. - 3200 гривень.

Суть підходу, який пропонується

реалізувати в середньостроковій перспективі

Передбачається:

проведення активної політики зайнятості населення та реформування державної служби зайнятості, зокрема перетворення її на клієнтоорієнтовану сервісну службу із широким спектром послуг, навчанням з урахуванням потреб економіки, застосуванням новітніх технологій та підходів;

внесення змін до законодавства, у тому числі Законів України "Про зайнятість населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про управління об'єктами державної власності", "Про рекламу", щодо удосконалення державної політики зайнятості, її узгодження з економічною політикою, визначення нових підходів у системі державної соціальної підтримки безробітних з метою стимулювання їх до активного пошуку роботи;

створення системи підтримки високої кваліфікації та збереження здоров'я працівників, а також забезпечення захисту трудових прав громадян;

проведення середньострокового прогнозування ринку праці;

підготовка порядку розроблення професійних стандартів, завдяки чому роботодавцями, їх організаціями та об'єднаннями, галузевими (міжгалузевими) радами, центральними органами виконавчої влади, науковими установами буде сформовано проекти 150 професійних стандартів;

подальше реформування системи оплати праці;

проведення колективних переговорів з укладення Генеральної угоди на наступний період на новій законодавчій базі, удосконалення соціального діалогу та підвищення ролі договірного регулювання у сфері розвитку ринку праці;

забезпечення поступового переходу до строкових договірних взаємовідносин між роботодавцем та працівником;

прийняття Трудового кодексу України, що відповідає новим світовим стандартам та виконує зобов'язання України згідно з Угодою про асоціацію;

завершення інституційної розбудови Фонду соціального страхування України;

запровадження нового порядку здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення відповідно до вимог ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці N 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, N 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві;

розроблення пропозицій щодо законодавчого врегулювання питання створення та функціонування Гарантійної установи з компенсації грошових вимог найманим працівникам у випадку неплатоспроможності роботодавця.

13. Земельна реформа

Основні проблеми, які передбачається розв'язати

Діючий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення позбавляє значну кількість громадян України можливості реалізувати своє конституційне право та гальмує розвиток аграрного ринку.

Розпорошеність повноважень із розпорядження землями державної та комунальної власності між багатьма органами виконавчої влади та місцевого самоврядування спричиняє виникнення значної кількості конфліктних ситуацій та розширює корупційне поле для зловживань.

У сфері державного контролю за використанням та охороною земель існувало дублювання функцій державного нагляду, що негативно відображається на стані дотримання земельного законодавства.

Потребує уваги питання завершення інвентаризації земельних ділянок державної, комунальної та приватної власності, в тому числі зайнятих полезахисними лісовими смугами, їх реєстрації в Державному земельному кадастрі, внесення актуальних відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки та забезпечення користування такими відомостями широкого кола заінтересованих осіб.

Основні кількісні показники, якими характеризується ситуація

Заборона на відчуження та зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення обмежує права власників земельних ділянок, у власності яких на сьогодні перебуває 27,6 млн. гектарів сільськогосподарських угідь, які передані у власність 6,9 млн. громадян.

Мета, якої передбачається досягнути

Запуск ринку землі за прийнятною для громадян моделлю, обговореною на національному рівні.

Підтримка добровільного об'єднання територіальних громад з метою формування спроможних органів місцевого самоврядування до

виконання наданих їм повноважень.

Оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Формування та упорядкування баз даних Державного земельного кадастру.

Цільові кількісні показники, яких передбачається досягнути до кінця 2017 року і в середньостроковій перспективі

Запуск ринку земель сільськогосподарського призначення за моделлю, яку буде визначено шляхом обговорення на національному рівні.

Збільшення ресурсу, яким будуть розпоряджатися органи місцевого самоврядування, перехід земель державної власності в комунальну власність в межах об'єднаних територіальних громад; запровадження ефективного контролю, що сприятиме додатковому надходженню до місцевих бюджетів коштів у сумі близько 1 млрд. гривень.

Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов'язанням

Пріоритет відповідає:

Програмі діяльності Кабінету Міністрів України;

Меморандуму з МВФ.

Результати роботи за попередній період

Прийнято в першому читанні проект Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування з управління земельними ресурсами та посилення державного контролю за використанням і охороною земель" (реєстраційний номер 4355).